"Люблячому правду, благочестя й вірність"
Петро Максимович Коренєв. На жаль, значний вклад, який внесла ця людина в дослідження історичного минулого Путивльського краю, копітка праця у важких умовах, сама пам’ять про нього десятиліттями залишалися в забутті. А саме Петро Максимович в 1918 році був ініціатором створення Путивльського музею,...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 1998 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200596 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | "Люблячому правду, благочестя й вірність" / В. Терентьєва // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 35-36. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859890058776018944 |
|---|---|
| author | Терентьєва, В. |
| author_facet | Терентьєва, В. |
| citation_txt | "Люблячому правду, благочестя й вірність" / В. Терентьєва // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 35-36. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Петро Максимович Коренєв. На жаль, значний вклад, який внесла ця людина в
дослідження історичного минулого Путивльського краю, копітка праця у важких умовах, сама пам’ять про нього десятиліттями залишалися в забутті. А саме Петро Максимович в 1918 році був ініціатором створення Путивльського музею, став його першим директором.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:53:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вікторія Терентьєва
«ЛЮБЛЯЧОМУ ПРАВДУ, БЛАГОЧЕСТЯ Й ВІРНІСТЬ»
Петро Максимович Коренєв. На жаль, значний вклад, який внесла ця людина в
дослідження історичного минулого Путивльського краю, копітка праця у важких умо-
вах, сама пам’ять про нього десятиліттями залишалися в забутті. А саме Петро Мак-
симович в 1918 році був ініціатором створення Путивльського музею, став його пер-
шим директором.1
Народився П. М. Коренєв 16 січня 1869 року в Путивлі у родині державних се-
лян.2 Достовірних даних про його дитинство та юність немає, але з усього видно, що
це був обдарований і допитливий юнак, який прагнув стати художником.
Першою в його житті великою художньою школою стало Московське училище
живопису, скульптури та зодчества, відоме своїми блискучими педагогами та випуск-
никами. Проте бажання ще більше удосконалити майстерність живопису та одержати
академічну освіту підштовхнуло Петра Максимовича до рішення подати прохання в
імператорську Академію художеств, в яку він був прийнятий у 1890 році, а з 1891
року вчився в майстерні великого російського художника професора І. Є. Рєпіна по
класу історичного живопису.3
Відомо, що після закінчення Академії у 1900 році П. М. Коренев поїхав до Пско-
ва, де розпочав бурхливу педагогічну та художню діяльність.4 Мав свою майстерню,
брав участь у виставках картин, одна з яких на художній виставці в Петербурзі одер-
жала золоту медаль. За самовіддану діяльність у сфері культури Петро Максимович
був нагороджений грамотою на право володіння дворянським титулом.5
У 1916 році за сімейними обставинами переїхав до Путивля, став викладачем ма-
лювання у Путивльському реальному училищі.6 Як і раніше, продовжував займатися живописом.
Незабаром відбулися жовтневі події 1917 року, настали тяжкі випробування гро-
мадянської війни. З метою захисту цінностей, творів мистецтва, що знаходилися в міс-
ті, від пограбування П. М. Коренєв у 1918 році запропонував створити музей. Ідея
була підтримана повітовим відділом народної освіти, а ініціатора призначено завідую-
чим музеєм.
Почалась копітка робота по збиранню та зберіганню музейної колекції, коли при
періодичних змінах влади цінності охоронялися співробітниками музею за чергою. Ко-
жен день Петро Максимович з колективом стикалися із загрозою розграбування ко-
лекції, в відсутність підвід призвела до повної неспроможності евакуювання експонат-
тів з міста. Сил було недостатньо і втрати виявилися неминучими — з 155 предметів
залишилося тільки 84.7
Мирне життя у місті почало налагоджуватися з листопада 1919 року, та вже З
січня наступного року делегати повітового з’їзду вчителів стали першими відвідува-
чами музейної експозиції.8
Незважаючи на постійне перекочовування музею з одного приміщення в інше (з
1921 по 1924 рік музейну колекцію переміщували по різних приміщеннях 5 разів), про-
довжувалась велика робота по збиранню, вивченню та збереженню унікальних експо-
натів.9
Із самого початку і в наступні роки Петром Максимовичем зібрано чудову колек-
цію художнього фарфору китайських, японських, західноєвропейських майстрів. Зви-
чайно, збиралися вироби й фарфорового заводу Миклашевського, які е гордістю не
тільки Путивльського, але й інших музеїв України, Росії, країн Західної Європи. Фон-
ди постійно поповнювалися високохудожніми культовими предметами: іконами, хреста-
ми, вишиванками на релігійну тематику, церковною літературою — такою, як Єван-
геліє XVII століття, чудовими виробами з дерева, в тому числі кріслом-троном Лжед-
митрія І, старовинними монетами, давньоруською та середньовічною зброєю тощо. Бу-
ла придбана картина відомого художника К. С. Журавльова «Жінка-модниця», яка з
I960 року знаходиться в Сумському художньому музеї і належить до його шедеврів.
Завідуючим проводилась складна робота по обліку давніх курганів, стоянок, го-
родищ. Обстежувалися архітектурні пам’ятники і церкви, монастирі, каплиці та ін.
П. М. Коренєв довго, але марно клопотав про відбудову підземних ходів міста Пу-
тивля. Постійно відстоював недоторканість будівель, котрі мали історично-культурне
значення, виступав проти їх руйнування та перебудови.
Треба підкреслити, що вся ця напружена діяльність велась при мізерному фінан-
суванні, коли майже всі витрати на поїздки в експедиції, діловодство робилися на
власні кошти директора та працівників.
Сіверянський літопис 35
А в 1922—23 роках музей повністю було знято з фінансування, Коренев з колега-
ми працювали без зарплати.10 У 1927 році ситуація іце погіршилася. Розпорядженням
Глухівського окружного відділу народної освіти музей не тільки не мав права на до-
тації, але й взагалі був закритий, йому загрожувало розформування.11
Для Петра Максимовича настали дуже важкі часи — боротьба за збереження
його дітища. Директор писав листи до Г. Петровського, звертався в Наркомосвіту, до
М. Рєпіної. У тому ж році Всеукраїнський археологічний комітет заборонив закрива-
ти заклад — тривала боротьба закінчилася перемогою.
У 1932 році П. Коренєв був запрошений для участі в археологічних розкопках
Мезинської палеолітичної стоянки в Чернігівській області.12 Це була остання велика
подія у його житті. 30 травня 1934 року, Петро Максимович помер від серцевого на-
паду.
На ордені Святої Анни, яким П. М. Корнєв був нагороджений в 1908 році, є на-
пис: «Любящим правду, благочестие и верность». Цим словам повністю відповідали життя та
діяльність цієї чудової й талановитої людини.
Джерела та література:
1 Паспорт Путивльского краеведческого музея. — 1936.
2 Російський державний історичний архів. — Ф. 789. — Оп. 11. — Д. 15. — Л. 29.
3 РД1А — Ф. 789. — Оп. 11. — Д. 15. — Лл. 37—40.
4 Памятная книжка на 1911—1912 гг. — Псков, 1912. — С. 57, 76, 79.
5 Памятная книжка на 1913. — Псков, 1913. — С. 82, 95, 137.
6 Державний архів Псковської області. — Ф. 125. — Оп. 1. — Д. 238. — Л. 16;
там же. — Ф. 127. — Оп. 1. — Д. 121. — Л. 91.
7 Паспорт Путивльского краеведческого музея. 1936. — С. 2.
8 Там само. — С. 2.
9 Там само. — С. 3.
10 Виписка з історії Путивльського краєзнавчого музею 1918—1935 pp. — Архів Пу-
тивльського краєзнавчого музею.
11 Там само.
12 Там само.
36 Сіверянський літопис
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200596 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:53:14Z |
| publishDate | 1998 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Терентьєва, В. 2024-12-16T13:33:41Z 2024-12-16T13:33:41Z 1998 "Люблячому правду, благочестя й вірність" / В. Терентьєва // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 35-36. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200596 Петро Максимович Коренєв. На жаль, значний вклад, який внесла ця людина в дослідження історичного минулого Путивльського краю, копітка праця у важких умовах, сама пам’ять про нього десятиліттями залишалися в забутті. А саме Петро Максимович в 1918 році був ініціатором створення Путивльського музею, став його першим директором. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис До 80-річчя Путивльського музею "Люблячому правду, благочестя й вірність" Article published earlier |
| spellingShingle | "Люблячому правду, благочестя й вірність" Терентьєва, В. До 80-річчя Путивльського музею |
| title | "Люблячому правду, благочестя й вірність" |
| title_full | "Люблячому правду, благочестя й вірність" |
| title_fullStr | "Люблячому правду, благочестя й вірність" |
| title_full_unstemmed | "Люблячому правду, благочестя й вірність" |
| title_short | "Люблячому правду, благочестя й вірність" |
| title_sort | "люблячому правду, благочестя й вірність" |
| topic | До 80-річчя Путивльського музею |
| topic_facet | До 80-річчя Путивльського музею |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200596 |
| work_keys_str_mv | AT terentʹêvav lûblâčomupravdublagočestâivírnístʹ |