Подарунок для душі
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 1998 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200610 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Подарунок для душі / О. Ткаченко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 139-140. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859687680379453440 |
|---|---|
| author | Ткаченко, О. |
| author_facet | Ткаченко, О. |
| citation_txt | Подарунок для душі / О. Ткаченко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 139-140. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| first_indexed | 2025-11-30T23:24:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
У 1906 р. В. К. Піскорський переїхав працювати до Казанського
університету, але, як свідчить його листування, не поривав зв’язків
з Україною, цікавився подіями, особливо в Києві та університеті Св.
Володимира. Він регулярно отримував газети і журнали з України:
«Київську старовину», «Київський голос», «Известия Нежинского исто-
рико-филологического института князя Безбородко», «Сборник истор-
сив надіслати йому «Український словник». Інформацію про події в уні-
верситеті, про вибори в Думу, про передвиборну політичну боротьбу от-
римував від викладача Є. Кивлицького.
15 березня 1906 року він просив Є. О. Кивлицького, щоб той наді-
слав йому текст пісні Остапа Вересая «Нема в світі правди». В. К. Піс-
корський мріяв, що він обов’язково повернеться жити на Україну, в до-
рогий і рідний йому Київ. Трагічна смерть під час залізничної катастро-
фи не дала здійснитися його мрії.
Книга В. К. Піскорського «Вибрані твори та епістолярна спадщи-
на» стане в пригоді викладачам історії, студентам, вчителям, краєзнав-
цям — усім тим, хто цікавиться нашою історією.
Іван КОСТЕНКО.
ПОДАРУНОК ДЛЯ ДУШІ
Ім’я Василя Струтинського запам’яталось з дитячих книжечок си-
на. Вони вирізнялися з-поміж інших не лише гарними малюнками, але
й якоюсь проникливою добротою, мудрістю, що не опускалась зверхньо
до рівня дитини, а піднімалась до нього, змушувала широко розкрити
на світ очі і по-дитячому чомусь здивуватися у ньому.
Згодом дізналася, що пан Василь — здібний чернігівський журна-
ліст з активною життєвою позицією, палкий борець за рідну мову.
Потім ще одна несподіванка — поетична збірочка автора «Ожина
з твоєї долоні», яка побачила світ 1995 року. Вірші про кохання відкри-
ли читачеві тонкого лірика, майстра інтимної поезії.
І ось тримаю у руках «Пізню ожину» автора. Всім відомо, що ожи-
на — ягода осіння, а тут ще й пізня, та на обладинці — букетик ніжних
конвалій, що висвічують нічне небо, дівочу постать на його фоні. Чи не
помилився ілюстратор? Вчитуюсь у вірші і розумію, що це не так. Ху-
дожник Василь Леоненко, який зробив малюнки до збірки, тонко від-
чув художника Василя Струтинського, бо не памороззю і жалем за про-
житим-пережитим віє зі сторінок, а свіжістю весняних почуттів. Вони
не зів’яли і не злякались першого інею, щЬ торкнувся скронь, а стали
мудрішими і глибшими з роками.
Гаряче серце
У холодний розум порина —
З’являється на скронях
Сивина, —
так філософськи дивиться на життя сам автор. А поряд зовсім по-
даному, запально звучать рядки:
Заберу я Тебе до джмелів,
У квітуче внесу буйнотрав’я,
Зацілую найтонші жалі
І рубці Твого серця прадавні.
І нехай зозулі роблять свою справу — рахують роки, нехай дідусі
і бабусі розмірковують про статечність і солідність, залишалася б душа
молодою. А вона саме така у поета. Вона нуртує, чогось шукає, чомусь
дивується, милується дівочою і жіночою вродою, вірить у її чистоту
кохання:
Сіверянський літопис 139
Спинився час раптово,
на бігу,
Де ранком, ніби лебеді в снігу,
Читали ми на тлі
білявки-тиші
Написані любов’ю
білі вірші...
Приємно, що значно розширилась тематика нової збірки і розкри-
ла читачу не лише В. Струтинського як інтимного лірика, художника,
котрий малює аквареллю, а й філософа, що прагне зрозуміти світ. Де-
які вірші збірки звучать як одкровення:
Життя
зачинається
В усолоді
Не дивно,
Що закінчується
В гіркоті.
* * *
Ганити Бога —
Це все одно,
Що клювати
Небо...
А ще зі збірки постає поет як людина, яку багато що тривожить,
хвилює, ранить. Та так і повинно бути, бо як стверджує він сам:
Як не стало боліти чуже —
То вважай, не живеш ти уже.
Щемні вірші присвятив автор спогадам дитинства, своїй мамі, сход-
женню «до висоти її душі». У них вічне «Чому?», що ятрить душу: чо-
му ми не встигаємо сказати найтепліші слова найріднішій людині, час-
тіше ступати на рідний поріг, поки нас там так чекають?
Укотре перечитую
Мамині листи
І тішуся самообманом
Нібито вони все ще
Надходять...
З дому!
А ще по-справжньому болить поету доля України, її синів, що піш-
ли у вічність з любов’ю до неї («Василеві Симоненку», «Василеві Сту-
су», «Олександрові Самійленку», «Станіславу Рибалкіну» і т. д.). Не
буду наводити цитат з багатьох його віршів, бо все це, здається, вмісти-
ли у собі три коротких, але вражаюче емких рядочки:
Над синьо-жовтим
Чорне вороння
Посеред білого дня!
(«Кольори»)
Як на мене, то саме короткі вірші найбільше вдалися поету. Це про-
сто згустки почуттів, думок, образів.
Поезії у збірці не розділені тематично, та це, мабуть, і правильно.
Бо таке життя і в ньому все співіснує одночасно.
Звичайно, не всі вірші однаково досконалі, глибокі чи високі, але
автор ще має час працювати над своїм словом, удосконалювати його.
Головне, йому є що сказати читачеві і він уміє це зробити щиро.
На закінчення хочеться побажати пану Василеві восени — цілий
кошик запашної сизої ожини, а навесні — нехай йому щороку зацвітає
на схилі кущ шипшини з маминого листа.
Олена ТКАЧЕНКО.
140 Сіверянський літопис
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200610 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T23:24:38Z |
| publishDate | 1998 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ткаченко, О. 2024-12-16T13:35:24Z 2024-12-16T13:35:24Z 1998 Подарунок для душі / О. Ткаченко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 139-140. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200610 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Придеснянська книжкова полиця Подарунок для душі Article published earlier |
| spellingShingle | Подарунок для душі Ткаченко, О. Придеснянська книжкова полиця |
| title | Подарунок для душі |
| title_full | Подарунок для душі |
| title_fullStr | Подарунок для душі |
| title_full_unstemmed | Подарунок для душі |
| title_short | Подарунок для душі |
| title_sort | подарунок для душі |
| topic | Придеснянська книжкова полиця |
| topic_facet | Придеснянська книжкова полиця |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200610 |
| work_keys_str_mv | AT tkačenkoo podarunokdlâduší |