Життя в іншій формі
Рецензія на книжку Ірини Матяш «Катерина Грушевська: життєпис, бібліографія, архіви». — К., 1997. — 224 с.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 1998 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200636 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Життя в іншій формі / Т. Демченко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 125-127. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200636 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Демченко, Т. 2024-12-18T17:18:48Z 2024-12-18T17:18:48Z 1998 Життя в іншій формі / Т. Демченко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 125-127. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200636 Рецензія на книжку Ірини Матяш «Катерина Грушевська: життєпис, бібліографія, архіви». — К., 1997. — 224 с. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Придеснянська книжкова полиця Життя в іншій формі Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Життя в іншій формі |
| spellingShingle |
Життя в іншій формі Демченко, Т. Придеснянська книжкова полиця |
| title_short |
Життя в іншій формі |
| title_full |
Життя в іншій формі |
| title_fullStr |
Життя в іншій формі |
| title_full_unstemmed |
Життя в іншій формі |
| title_sort |
життя в іншій формі |
| author |
Демченко, Т. |
| author_facet |
Демченко, Т. |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| publishDate |
1998 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на книжку Ірини Матяш «Катерина Грушевська: життєпис, бібліографія, архіви».
— К., 1997. — 224 с.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200636 |
| citation_txt |
Життя в іншій формі / Т. Демченко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 125-127. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT demčenkot žittâvínšíiformí |
| first_indexed |
2025-11-25T21:31:30Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:31:30Z |
| _version_ |
1850558468602200064 |
| fulltext |
ПРИДЕСНЯНСЬКА
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
ЖИТТЯ В ІНШІЙ ФОРМІ
(Рецензія на книжку Ірини Матяш «Катерина
Грушевська: життєпис, бібліографія, архіви».
— К., 1997. — 224 с.)
Час від часу в історичних колах спалахують палкі суперечки щодо
об’єктивності та доцільності наукових біографій — жанру давно й доб
ре відомого, вельми поважного, а відтак і часто критикованого. Своєрід
ним акордом у такій дискусії могла б прозвучати думка Катерини Гру-
шевської. «Я не думаю, щоб життя прийшло до мене колись в іншій
формі», — занотувала вона у щоденнику 1921 р. (С. 194)*. Але нове
життя таки прийшло до її світлої душі у вигляді ошатно виданої книж
ки, на сторінках якої знаходимо і дбайливо складений життєпис Кате
рини Михайлівни, і ретельний аналіз її наукової спадщини, і вдало, як
на наш погляд, підібрані документи, і бездоганно виконаний науково-
довідковий апарат.
Єдина донька Михайла Грушевського постає перед нами як культу
ролог, соціолог, етнограф, фольклорист, перекладач з європейських
мов, член товариства «Просвіта» (з 1918 р.), секретар Українського со
ціологічного інституту (1919— 1924 рр.), дійсний член НТШ у Львові
(з 1927 р.), вчений секретар Культурно-історичної комісії та Комісії іс
торичної пісенності Науково-дослідної кафедри історії України ВУАН
(1924— 1930 рр.), керівниця Кабінету примітивної культури ВУАН
(1925— 1930 рр.), редактор журналу «Первісне громадянство і його
пережитки на Україні» (1926— 1930 рр.), автор 4 книг, 23 грунтовних
статей, 27 рецензій на вітчизняні та зарубіжні видання й фахові публі
кації, 2 перекладів, 7 програм для дослідників народної творчості та
побуту (С. 3—5). Таким був підсумок плідної десятирічної наукової
діяльності.
Не треба забувати, що це все досягнення жінки, яка хоча й вихову
валася в родині високоосвічених, інтелігентних людей, але через тяжку
хворобу, на яку страждала з дитинства, не змогла отримати система
тичної середньої та вищої освіти. Проте визначні здібності, унікальна
працездатність та глибока зацікавленість наукою завоювали К. Гру-
шевській славу визнаного авторитета в царині окремих наукових дис
циплін.
У першу чергу, це стосується двох перших томів корпусу народних
дум, упорядником яких була Катерина Михайлівна. У рецензованій
* Тут і далі в тексті посилання на рецензоване видання.
Сіверянський літопис 125
праці систематизовано деякі заслужено високі оцінки, які це видання
отримало у зацікавлених сучасників. Ф. Колесса писав про цю роботу,
як про «великий, вперше написаний розділ української етнографії»;
Є. Шабліовський вважав, що це «цінний внесок в українську культуру»;
А. Лобода трактував томи, як «видатний підсумок нашої науки», а
О. Сластьон поцінував їх як видання «чудове з зовнішнього й з унутріш-
нього боку» (С .91).
Робота К. Грушевської справила глибоке враження за кордоном і
стимулювала наукову публікацію українських дум у Парижі (1947 р.)
та майже через 20 років в Канаді та США (С. 95—96). Сучасні дослід
ники поділяють погляди своїх попередників щодо цінності фольклори
стичних та етнографічних праць Катерини Михайлівни. Так, співробіт
ниця Українського наукового інституту Гарвардського університету
(США) О. Грабович вважає, що «глибокі дослідження» молодого вче
ного «дотепер залишилися неперевершеними».1
Не менш важливими були і студії дослідниці у галузі вивчення
примітивної (первісної) культури. В життєписі наголошено, що вони
розвивалися в річищі європейської науки. Зокрема, в книжці детально
висвітлюється історія першого і, на жаль, єдиного закордонного відряд
ження Катерини Михайлівни, коли вона дістала змогу грунтовно озна
йомитися з постановкою справи в Парижі, Берліні, Відні. «Глибоко вни
каючи у стиль, форми й методи роботи французьких і німецьких етно
логічних інституцій, Катерина Грушевська зуміла зацікавити закордон
них колег науковими планами і досягненнями українських вчених», —
підкреслює її біограф (С. 78).
Не буде особливим перебільшенням назвати науковим і людським
подвигом, бо робилося все це в надто важкий для осиротілої Катерини
Михайлівни час, зусилля, спрямовані на впорядкування і підготовку до
друку X тому «Історії України-Руси», V тому «Історії української літе
ратури» та іншої наукової спадщини її великого батька (С. 106 —107).
Менш за все хотілося, щоб у читачів склалося враження, що рецен
зована книжка — це такий собі суто академічний, сухий перелік науко
вих заслуг та доробку Катерини Грушевської. Читаючи життєпис, автор
цих рядків не раз ловила себе на думці, що тримає в руках створений
пером талановитого стиліста високохудожній роман, зі сторінок якого
на нас дивиться то «чарівне дівча у рожевій суконочці», то «золотово
лоса дівчинка-розумниця», котра ще в дитинстві оволоділа поль
ською, німецькою, англійською, французькою мовами, то постає «моло
денький академік» (вислів К. Студинського), то «найдовіреніший і най
ближчий співробітник М. Грушевського» (Л. Винар), то сяє «зірка пер
шої величини» (Н. Полонська-Василенко) на науковому небосхилі Ук
раїни. Чимало місця в книжці приділено і батькам героїні. Нам видає
ться, що І. Матяш своєю розвідкою вносить певні корективи і до обра
зу самого Грушевського. Не секрет, що його інколи змальовують су
ворою, замкнутою людиною. У ставленні до доньки Михайло Сергійович
виявляє себе як дбайливий, ніжний батько, його турбота поширюється
на всі сфери її життя, включаючи і наукову. Але було б принципово не
вірним трактувати цю допомогу, як вульгарний «блат», проштовхуван
ня тощо. Слушним і цілком вмотивованим видається міркування автор -
ки біографічного нарису, що її героїня «своїм життям зуміла довести
несправедливість узвичаєного твердження про те, що на «дітях видат
них людей природа відпочиває» (С. 121).
Хотілося б звернути увагу читачів і на чернігівські мотиви життє
пису. Як відомо, у липні 1924 p. М. Грушевський разом з родиною від
відав Чернігів, виступив у приміщенні ІНО (тепер Чернігівський педа
гогічний університет) з публічною лекцією. Цій видатній події в гро
мадському та культурному житті міста присвячено один, але густо на
126 Сіверянський літопис
сичений інформацією, абзац. Зокрема, саме тоді відбулося знайомство
київських гостей з А. Верзиловим, П. Холодним, В. Дубровським, Б. Лу-
говським (С. 42). Останній — тоді молодий дослідник — став активним
співробітником двох комісій — культурно-історичної та історичної пі
сенності, вченим секретарем яких працювала Катерина Михайлівна.
Атмосфера, що панувала в цих наукових осередках, плідно позначилася
на його фольклорно-етнографічних студіях.
В. Нолл — публікатор нещодавно оприлюдненої роботи Б. Лугов-
ського «Матеріали до ярмаркового репертуару та побуту старцівства в
Західній Чернігівщині», твердить, що ця стаття «найдетальніше та най
повніше зібраний матеріал про старців в Україні».2 Дослідники життє
вого шляху Б. Луговського свого часу висловили припущення, що і його
«не обминула кривава хвиля репресій»3. На жаль, ця версія підтверди
лася — перспективний науковець загинув у чернігівській в’язниці.
Жертвами тоталітарного режиму стали і П. Холодний, і М. Шраг,
і ще деякі наші земляки, чиї прізвища зустрічаються на сторінках
книжки.
Катерина Михайлівна була досить далека від політики, але не за
лишалася байдужою до долі України. Так, вона самовіддано працюва
ла у віденському «Комітеті помочі голодним України» (С. 33). На по
чатку 30-х років, в добу «найвідвертішого наступу на українську істо
ричну науку» (С. 97), описуючи в листі до американського адресата
поневіряння своєї родини, Грушевська так сформулювала своє ставлен
ня до подій на Батьківщині: «Та що робити — іншої України нема, і
треба приймати її за тими конкретними умовами, що в ній зложилися,
коли хочеться працювати в ній і для неї» (С. 98).
Останні сторінки життєпису не можна читати без внутрішнього бо
лю: арешт 10 липня 1938 року; допити; безглузді, бо ж неможливо уя
вити Грушевську учасницею контрреволюційної організації, яка готу
вала збройне повстання проти радянської влади, але страшні звинува
чення; вирок, винесений військовим трибуналом КОВО у квітні 1939 р.
— 8 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі. Ув’язнення
Катерина Михайлівна відбувала в Магаданській області. 30 березня
1943 року, не проживши й 43 років, вона померла в Темлазі.
Мов реквієм, звучать слова післямови: «Осяяна високою місією хво
роблива золотоволоса дівчинка-розумниця пішла у вічність як ворог
народу» (С. 119).
Судячи з усього, наукова біографія Катерини Грушевської стала
важливим етапом дослідницької кар’єри авторки та упорядниці рецен
зованої книжки, вагомим підсумком тривалих і грунтовних студій і по
шуків у головних архівах та книгосховищах країни. В її розвідці немає
ні грана домислу, бо історик не має права на таку розкіш. В його руках
лише один інструмент — документальна основа, і коли він знаходиться
в розпорядженні високого професіонала, до того ж — наділеного літе
ратурним хистом, та й ще людини, що глибоко переймається долею сво
го героя, тоді наукова біографія має всі шанси стати непересічним яви
щем вітчизняної культури, а об’єкт дослідження здобуває нове життя.
Тамара ДЕМЧЕНКО.
Джерела та література:
1 Грабович О. Думи як символічний «од переказу культурних цінностей // Родовід:
Наукові записки до історії культури України. — 1993. — Ч. 5. — С. 30.
2 Родовід. — 1993. — Ч. 6. — С. 84.
3 Репресоване краєзнавство (20—30-ті роки). — К., 1991. — С. 344.
Сіверянський літопис 127
|