Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 1999 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1999
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200817 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського / О. Розумна // Сіверянський літопис. — 1999. — № 1. — С. 166-168. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860251201115783168 |
|---|---|
| author | Розумна, О. |
| author_facet | Розумна, О. |
| citation_txt | Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського / О. Розумна // Сіверянський літопис. — 1999. — № 1. — С. 166-168. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| first_indexed | 2025-12-07T18:43:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
Оксана Розумна
•
АНТРОПОЛОГІЧНА СИМВОЛІКА
У ТВОРЧОСТІ І. ГАЛЯТОВСЬКОГО
Дослідники української культури дедалі частіше цікавляться тра
дицією бароко, одним із найяскравіших виявів якої була проповідни
цька проза другої половини XVII ст. Відповідаючи західноєвропейським
зразкам, вона була водночас глибоко національною. Це й спонукає нас
звернутися до творчості І. Галятовського — видатного представника
культури українського бароко, ректора Києво-Могилянської колегії в
1657— 1659 рр. і архімандрита Чернігівського Єлецького монастиря у
1669— 1680 рр. Відомо, що він — автор єдиного в Україні XVII ст. по
сібника з гомілетики — тобто методики складання церковної проповіді.
Посібник уперше побачив світ 1659 р. під назвою «Наука, албо способ
зложення казання», як додаток до збірника проповідей «Ключ розу
міння». «Наука» переконує, що церковна проповідь другої половини
XVII ст. в Україні співмірна із нормами європейської культури, за що
й отримала згодом назву латино-польської. За характером вона схолас
тична, бо являє собою процедуру тлумачення відомого тексту, переваж
но Біблії.
Схоластичні прийоми значно спрощували сприйняття слухачами ре
лігійного тексту, чому сприяло також надзвичайне насичення пропові
ді символами. Символізм був художнім засобом, виражальним началом,
суттєвою особливістю мислення культури бароко. Як загальноєвропей
ський художній стиль, бароко включало досвід античної та середньо
вічно-християнської символізації.
Багатство символів властиве творчій спадщині І. Галятовського.
Автор «Науки» радить священикам будувати проповідь на порівнянні,
метафорі або алегорії. «...Можеш, — пише мислитель, — екзордіум зро
бити з якоїсь подібності або з прикладу... Конклюзію теж можеш зро
бити з подібності якоїсь. Така конклюзія є в першій моїй проповіді на
Стрітсння Господнє, яка починається: Бог є подібний до дзеркала...».1
Передусім Г алятовський пропонує будувати проповідь за латинським
схоластичним зразком, тобто обираючи формально-логічний метод кон
струювання тексту. Але й тут він зосереджує увагу на символах, що є
своєрідними поєднуючими ланками логічних міркувань. Приміром, «Ка
зання друге на преподобного отця нашого Онуфрія Великого» автор
будує за такою схемою, що зображує святого Онуфрія рівним кожному
із «семи чудес світу».2 Вони у проповіді виконують роль символів, уза
гальнюючих благочинства святого.
Загалом, чільне місце у творах Галятовського займає антрополо
гічна символіка, яку можна класифікувати за тематикою та за поход
женням. За тематикою виразно постають символи християнського сві
торозуміння і позацерковні символи, що позначають людину в суспіль
них відносинах, в тому числі символи, що пов’язані з природою, але
вживаються і при тлумаченні людини. За походженням у символічному
ряду Галятовського вирізняються: символи, що беруть початок з антич
ної міфології; символи, запозичені з середньовічної християнської дог
матики, символи, почерпнуті з місцевих, тобто українських, язичницьких
джерел.
Тематично найбільше антропологічних символів мають мету тлума
чення Бога, Ісуса, інших героїв християнської літератури. Здається,
166 Сіверянський літопис
найбільше символів Г алятовський використовує для змалювання Божої
Матері, Вшанування Богородиці було суттєвою рисою релігійно-мораль
них настроїв, що панували у ті часи серед поляків та українців. Як пи
сав М. Сумцов, це явище було «...вполне средневековое по духу и внеш
ней форме... весьма отличительно от того смиренного и безискусствен-
ного почитания, которое воздавали ей в Московском государстве».3
Особливе завзяття Галятовський виявляє, змальовуючи безгріхов
не зачаття Богородиці. Тут він порівнює її з «києм Аароновим», що,
сухий, дивним чином заквітнув і плід народив; із горою, від якої «без рук» було
одтято камінь, що покрутив болвана, з різних металів зли
того.4 Камінь означав тут Христа, якого народила Богородиця без мужа
(«без рук»), а «болван» символізував світ, зовні гарний, що світиться
золотом і сріблом, а зсередини виявляється порожнім. Автор порівнює
чисте зачаття Богородиці із «церквою Соломоновою, яку, коли будова
но, ані молотом, ані! сокирою, ані жодним начинням не калатано, не чу
ти там було жодного стуку і жодного калатання».5
Цікавим є те, що письменник при зображенні християнських пер
сонажів використовує символи, у яких проявляються форми українсько
го язичництва. Таким чином побудоване порівняння Пречистої Діви з
брамою, крізь яку Христос прийшов з неба на землю, або з «землею
чистою, не проклятою», з якої було зроблено ще старого Адама.6 Бог
як батько Христа теж «чистий», як вогонь: «Огнем є Бог... Вогонь від
різняє одні речі від інших, одних спалює, інших не чіпає, в печі Ваві
лонській не спалив Вогонь трьох немовлят вірних, а навколо печі дале
ко спалив невірних поган, коли світ буде чиститися вогнем перед страш
ним судом, на той час грішних лише людей, неприятелів Божих, вогонь
спалить, а справедливих не доторкнеться».7 Подібні символи засвідчу
ють, що Галятовський при посиланні на біблійні сюжети все ж не від
ходить від язичницьких мотивів, які глибоко вкорінені в українській
культурі. Зображуючи героїв церкви, спираючись на символи україн
ської міфології, автор робить їх зрозумілішими для пересічного слуха
ча. Пізніше церковні діячі догматично докоряли йому за цю особливість
письма. На думку І. Огієнка, приміром, тлумачення Галятовським біб
лійних текстів «...очень часто... неприличны в отношении к Богу и свя
тым».8
Автор «Ключа розуміння» порівнює Христа, наприклад, з левом,
який три дні і три ночі спить, а потім прокидається. Подібно й Христос
постав із мертвих на третій день.9 Взагалі Христос, як і Богородиця,
для Галятовського — частина таємниць природи, сфера містерій. На
родженню Сина Божого письменник надає позахристиянського, косміч
ного значення. «Христос, — пише він, — король всього світу, вчинив
собі містерійне) небо Емпірейське з Пречистої Діви, бо в її животі зна
ходився, як у небі Емпірейському».10
Часті порівняння християнських персонажів із предметами мате
ріального світу. Необхідність єдності трьох іпостасей Бога Галятов
ський пояснює так: «Вервь (шнур) треплетенный не скоро расторгает
ся». 11 А святого Іоанна Богослова письменник порівнює з годинником.12
Виразно постає у «Ключі розуміння» й друга тематична група сим
волів — тих, що пов’язані з людиною. Особливі акценти робляться на
ставленні людини до Бога. Одним з найяскравіших символів, що вико
ристовує Галятовський для означення земного буття, є символ моря.
Зокрема він пояснює: «Морем мідяним і світ називається, бо мідь твер
да, нелегко ламається і кришиться»13; «морем скляним світ називається,
бо скло слабке, легко і швидко ламається, псується, змінюється»14; «світ
є морем червоним, бо на світі знайдуться війни між людьми, вбивства,
тиранія, де кров людська щедро розливається і від тієї крові світ уже
Сіверянський літопис 167
став морем червоним»15; «світ є морем мертвим, бо на світі багато лю
дей грішних, тіло яких живе і здорове, але душі їх через гріх мертві».16
Люди, що перебувають у морі-миру, за Галятовським, можуть опи
нитися «у сітях» багатства, гріхів, вічних мук пекельних.17 З Біблії за
позичений символ життя людського як бігу: «Не без таємниці апостол
Павло життя людське бігом називає... Бо люди на світі більш нічого
не чинять, тільки біжать до смерті, як до наміченої межі, якої жодна
людина не може переступити... Ще й через те життя наше бігом нази
вається, бо прудко, як біг, минає, і не повинна людина обіцяти собі
довгих літ, мав швидко смерті сподіватися».18 Часом Галятовський вжи
ває символ вітру: «Вітром називається життя наше теперішнє дочасне»
та «слава порожня».19
Багатий символічний матеріал знаходимо у Галятовського на озна
чення стосунків людини із Богом. Людина, за Галятовським, — стріла,
випущена з Божого лука: «назви в екзордіумі людину стрілою, яку Бог
із всесильності своєї, як з луку, на світ випускає і до неба скеровує...
Але часто та стріла летить до пекла, якщо людина погано живе на
світі».20
Справді, людина для Галятовського — це далеко не титан, вона за
лежить від провидіння Божого, проте має право обирати між добрими
й злими вчинками. Саме право людини обирати і надихає письменника
детально зупинятися на сучасних йому українських реаліях. Безпідстав
но докоряють Галятовському за нібито його відірваність від тогочасних
проблем суспільства. Письменнику болять і події Руїни («війни домо
вої»), і негаразди побуту (пияцтво, розпуста, лінощі, розкоші та злид-
ні).
Тож найбільшими чеснотами людини Галятовський вважав дотри
мання православної віри, милосердя, допомогу убогим, пожертви на
церкву, шпиталі, гостинність, викуп невільників, покірність, побожність,
очищення сповіддю, дотримання постів, заступництво за церкву Божу,
за Вітчизну і велику задля них працю.
Джерела та література:
1. Галятовський І. Ключ розуміння. — Львів, 1665. — Арк. 514.
2. Там само. — Арк. 472 зв.
3. Сумцов Н. Ф. Иоанникий Галятовский (К истории южно-русской литературы XVII
века) // Киевская старина. — 1884. — Т. VIII. — С. 75.
4. Галятовський І. Вказана праця. — Арк. 271.
5. Там само. —Арк. 272 зв.
6. Там само. — Арк. 272.
7. Там само. —Арк. 281—281 зв.
8. Огиенко И. И. Проповеди Иоанникия Галятовского, южно-русского проповедника
XVn-ro века. — Харьков, 1913. — С. 14.
9. Галятовський І. Вказана праця. — Арк. 402.
10. Там само. — Арк. 331.
11. Там само. — Арк. 194.
12. Там само. — Арк. 215 зв.
13. Там само. — Арк. 8 зв.
14. Там само. — Арк. 9 зв.
15. Там само.
16. Там само.
17. Там само. — Арк. 10.
18. Там само. — Арк. 251.
19. Там само. — Арк. 284 зв. — 285.
20. Там само. — Арк. 522 зв.
168 Сіверянський літопис
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200817 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:43:41Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Розумна, О. 2024-12-24T17:13:55Z 2024-12-24T17:13:55Z 1999 Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського / О. Розумна // Сіверянський літопис. — 1999. — № 1. — С. 166-168. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200817 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Філософська скарбниця Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського Article published earlier |
| spellingShingle | Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського Розумна, О. Філософська скарбниця |
| title | Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського |
| title_full | Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського |
| title_fullStr | Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського |
| title_full_unstemmed | Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського |
| title_short | Антропологічна символіка у творчості І. Галятовського |
| title_sort | антропологічна символіка у творчості і. галятовського |
| topic | Філософська скарбниця |
| topic_facet | Філософська скарбниця |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200817 |
| work_keys_str_mv | AT rozumnao antropologíčnasimvolíkautvorčostíígalâtovsʹkogo |