Горизонт оптимізму
Побачила світ монографія доцента Ніжинського державного педагогічного університету
 Олександра Астаф'єва "Лірика української еміграції: еволюція стильових систем" (Київ:
 Смолоскип, 1998. - 320 с.). Це перша у нашій вітчизняній і невітчизняній літературознавчій
...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 1999 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1999
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200877 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Горизонт оптимізму / О. Забарний // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 189. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860088038333349888 |
|---|---|
| author | Забарний, О. |
| author_facet | Забарний, О. |
| citation_txt | Горизонт оптимізму / О. Забарний // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 189. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Побачила світ монографія доцента Ніжинського державного педагогічного університету
Олександра Астаф'єва "Лірика української еміграції: еволюція стильових систем" (Київ:
Смолоскип, 1998. - 320 с.). Це перша у нашій вітчизняній і невітчизняній літературознавчій
науці синтетична праця про поезію українського зарубіжжя взагалі, а про мінливість
художньої семантики сучасного історико-літературного процесу і поготів. На матеріалі
української еміграційної поезії 1945-1990 pp. дослідник простежує невідому і зовсім не
досліджену на сьогодні сферу художнього світу - сферу етнічно-підсвідомого, "архетипної
пам'яті" народу, подає структурно-семіотичну інтерпретацію таких універсалій художньої
свідомості, як категорії часу, простору, причинності тощо, з'ясовує закони трансформацій
стильових моделей.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:21:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПРИДЕСНЯНСЬКА
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
ГОРИЗОНТ ОПТИМІЗМУ
Побачила світ монографія доцента Ніжинського держ авного педагогічного університету
Олександра Астаф'єва "Лірика української еміграції: еволюція стильових систем" (Київ:
Смолоскип, 1998. - 320 с.). Це перша у нашій вітчизняній і невітчизняній літературознавчій
науці синтетична праця про поезію українського зарубіжжя взагалі, а про мінливість
худож ньої семантики сучасного історико-літературного процесу і поготів. На матеріалі
української еміграційної поезії 1945-1990 pp. дослідник простежує невідому і зовсім не
досліджену на сьогодні сферу художнього світу - сферу етнічно-підсвідомого, "архетипної
пам'яті" народу, подає структурно-семіотичну інтерпретацію таких універсалій художньої
свідомості, як категорії часу, простору, причинності тощо, з'ясовує закони трансформацій
стильових моделей.
О. Г. Астаф'єв поставив собі за мету системно осмислити поетичне мистецтво
еміграційно-діаспорних "ареалів" і метрополії як неділиму цілісність, пояснити внутрішній
зв'язок і стильову спадкоємність між двома дискретними станами української літератури.
При цьому використовує найновіші ідеї л інгвістики, семіотики, теорії етносу, вперше вводить
у науковий обіг матеріали варшавських архівів Д. Донцова, І. Огієнка, Нових Актів, Музею
літератури ім. А. М іцкевича, архівів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,
МВС та СБУ.
Поклавши в основу типології текстів ідеї Ф. Де Соссюра про синхронне співіснування
естетичних явищ, учений у динаміці стилів виділяє три дискретні стани української
еміграційної поезії XX ст.: а) референтної (адресно-комунікативної) лірики, б) немімезисної
(творів з обм еж еною реф ерентністю ), в) нереф ерентно ї (безад р есно-неком унікативно ї).
Першу систему, на його погляд, складають стилі, які відзначаються своєю ясністю,
прозорістю і доступністю викладу думок. Це неокласицизм, символізм, необароко і
неореалізм (твори Юрія Клена, Михайла Ореста, Євгена Маланюка, Олега Ольжича, Юрія
Липи, Олени Теліги, Олекси Стефановича та ін.). Їх естетику можна назвати естетикою
тотож ності, за якою помічаємо концепцію мистецтва як мімезисного зображення. Вказані
стилі "правдоподібно" змальовують життя і мають спільний семіотичний концепт - художній
образ (ікон). Така поезія виконує референтну (адресно-ком унікативну) функцію, легко
знаходить свого читача і спирається на л інійність (послідовність, градацію) мови і художнього
світу.
До другої системи О. Г. Астаф 'єв зараховує "напівтуманні" стилі - експресіонізм та
екзистенціалізм (естетику протиставлення), у яких художнє зображення постає дискретним,
а цій дискретності протиставлено полюс універсальності, цілісності і неділимості (такою є
поезія Тодося Осьмачки, Івана Багряного та ін.). Кожному з них притаманна своя конотація -
сукупний риторичний план означеного та ідеологічний означуваного. Така поезія є важкою
Сіверянський літопис 189
для сприймання, проте вона містить у собі певні "вказівники", які дозволяють розшифрувати
ту чи іншу картину. У результаті ціле тут відгадується за певною ознакою, головними
класифікаторами виступаю ть прикмета, індекс і сигніф ікація. Функція образів - індексальна,
сп івзвучна з відомим античним висловом: "За кігтем можна упізнати лева".
У третій системі на автономію претендують стилізація і сюрреалізм. Це цілковито
герметичні, недоступні для читача тексти, які неможливо до кінця розшифрувати, декодувати,
можна лише по-своєму витлумачити їх і подати свою версію змісту. Значення і суть
стилізацій залежать від повторного використання письменником тієї чи іншої художньої
форми, яка вже раніше зустрічалася у чиїйсь практиці, але тепер, за рахунок видозм інення,
має нести цілковито новий зм іст і смутно нагадувати про перший. У такій схемі підкреслено
особливості реконструкції об'єкта за допомогою "м ісцевого" колориту, народної мови,
класичних сюжетів, вічних образів та їх сучасних інтерпретацій. Ефект сю рреалізму базується
на "автоматичном у письмі", котре фіксує несвідомі пориви духу (сновидіння, галюцинації,
м істичні прозріння). Художній світ таких творів цілковито втрачає свою референтність,
здатність бути зрозумілим для читача і перетворюється у знак (наприклад, більш ість віршів
Емми Андієвської). Ф ункція образів у даному випадку нереферентна (або арбітральна).
Це поезія знакова, некомунікативна, їй притаманна симультанність і неперервність вираження
(а не зм істу), найчастіше реалізована на фонічному та графічному рівнях, головними
сем іотичним и класиф ікаторам и тут постаю ть арбітральність, конвенція і знак сим волічний.
Знайомство із цією грунтовною і безперечно цікавою працею буде корисним для
читачів, воно відкриє перед ними новий горизонт - донедавна заборонену ділянку літератури
і радість від того, що після гострого розриву із мистецьким надбанням ем іграції у скарбницю
національної л ітератури повертається її цілий пласт. А це, зрозум іло, вселяє оптим ізм.
О л е ксан д р Забарн и й .
м. Ніжин.
ДОЛЯ РЕФОРМАТОРА
(В. Л. Степанов, Н. X. Бунге: Судьба реформатора. - М., 1998. - 398 с.)
У м онограф ії кандидата історичних наук, співробітника Інституту російської історії
Російської А кадем ії наук В. Л. Степанова вперше у науковій л ітератур і зроблено спробу
фундам ентального дослідж ення поглядів і д іяльності відом ого вченого-економ іста, м іністра
ф інансів Росії Миколи Християновича Бунге (1 823-1895). Він дуже багато зробив для
рідного Києва, в якому народився і прожив довгі роки: тривалий час обіймав посади
професора і ректора ун іверситету Св. Володимира, очолював Київську контору
держ авного банку, брав участь у становленні ряду приватних кредитних установ біржі,
співпрацю вав з органами місцевого сам оврядування. Згідно із заповітом Бунге значна
частина його великої б ібліотеки була подарована рідному університету, у яком у й склала
окремий відділ. Він також заповідав ун іверситету невелику суму, на відсотки з якої була
встановлена щорічна премія за кращі студентські роботи з економ ічної тематики і виділялася
допомога двом нужденним студентам з відмінною успіш ністю . Зауваж им о, що протягом
1845-1850 pp. М. X. Бунге викладав у Ніж инськом у ю ридичному ліцеї, де, власне, і
розпочалась його плідна науково-педагогічна д іяльність.
Незважаючи на те, що М. X. Бунге був провінційним вченим і громадським д іячем , він
брав активну участь в розробці цілого ряду Великих реформ Олександра II. З 1881 по
1886 pp. очолю вав М іністерство ф інансів , а з 1887 по 1895 - Ком ітет м ін істр ів .
З його іменем пов'язані великі перетворення, що залишили помітний слід в соціально -
економічній історії Росії: зниження викупних платежів колишніх приватновласницьких селян
і переведення їх на обов'язковий викуп (1881 p.); скасування подушного податку (1881 -
1886 pp.) і початок перебудови податкової системи на прибутковій основі; заснування
селянського банку (1882 p.), прийняття перших актів робітничого законодавства (1882-
1886 pp.). Бунге став реформатором в галузі економіки і ф інансів саме тому, що був
широко ерудованою лю диною , вченим -енциклопедистом .
190 Сіверянський літопис
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200877 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:21:12Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Забарний, О. 2024-12-27T19:56:45Z 2024-12-27T19:56:45Z 1999 Горизонт оптимізму / О. Забарний // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 189. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200877 Побачила світ монографія доцента Ніжинського державного педагогічного університету
 Олександра Астаф'єва "Лірика української еміграції: еволюція стильових систем" (Київ:
 Смолоскип, 1998. - 320 с.). Це перша у нашій вітчизняній і невітчизняній літературознавчій
 науці синтетична праця про поезію українського зарубіжжя взагалі, а про мінливість
 художньої семантики сучасного історико-літературного процесу і поготів. На матеріалі
 української еміграційної поезії 1945-1990 pp. дослідник простежує невідому і зовсім не
 досліджену на сьогодні сферу художнього світу - сферу етнічно-підсвідомого, "архетипної
 пам'яті" народу, подає структурно-семіотичну інтерпретацію таких універсалій художньої
 свідомості, як категорії часу, простору, причинності тощо, з'ясовує закони трансформацій
 стильових моделей. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Придеснянська книжкова полиця Горизонт оптимізму Article published earlier |
| spellingShingle | Горизонт оптимізму Забарний, О. Придеснянська книжкова полиця |
| title | Горизонт оптимізму |
| title_full | Горизонт оптимізму |
| title_fullStr | Горизонт оптимізму |
| title_full_unstemmed | Горизонт оптимізму |
| title_short | Горизонт оптимізму |
| title_sort | горизонт оптимізму |
| topic | Придеснянська книжкова полиця |
| topic_facet | Придеснянська книжкова полиця |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200877 |
| work_keys_str_mv | AT zabarniio gorizontoptimízmu |