Про "літературу листів"
На сьогодні "поетика листів", точніше сказати, її еволюція від давнини до сучасності залишається загадкою, а "ножиці" між "риторичним" та сучасним "естетичним" станами епістолографії потребують наукового пояснення, на яке наші вчені досі не спромоглися. Зап...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 1999 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1999
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200889 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про "літературу листів" / О. Нічлава // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 195-196. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859882869572239360 |
|---|---|
| author | Нічлава, О. |
| author_facet | Нічлава, О. |
| citation_txt | Про "літературу листів" / О. Нічлава // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 195-196. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | На сьогодні "поетика листів", точніше сказати, її еволюція від давнини до
сучасності залишається загадкою, а "ножиці" між "риторичним" та сучасним "естетичним"
станами епістолографії потребують наукового пояснення, на яке наші вчені досі не
спромоглися. Заповнює цю прогалину монографія нашого земляка (родом з Макишина
Городнянського p-ну Чернігівської обл.), нині киянина Володимира Кузьменка
"Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20-50-х років XX
ст." (Київ: Інститут літератури ім Т. Г. Шевченка НАН України, 1998. - 305 с.). Книга
вийшла за редакцією члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук
Віталія Донченка.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:52:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
Продовжувати цей перелік можна дуже й дуже довго. Та не для того, щоб
"милувалися" нащадки діями своїх предків, написав свою книгу Володимир Шкварчук. Не
для того, щоб налякати читача, автор розповідає про численні злочини керівної верхівки, її
помічників, про їх моральний розклад, про звиродніння. Він хоче, щоб ми, нарешті, широко
розплющили очі і подивилися правді у вічі, бо брехня не тільки затуляє окремі боки життя,
а й отруює та атрофує нашу св ідом ість, робить нас пасивними, байдуж ими.
Книгу Володимира Шкварчука "Голодомор 1932-33 годов на Черниговщине", як і
збірку поезій, важко аналізувати, її необхідно читати, вдумуючись у кожне слово, у кожну
цифру. Віч-на-віч з документами допомагають розмовляти авторська іронія, що нерідко
переходить у сарказм.
С та н іс л а в Р Е П ’Я Х .
ПРО “ЛІТЕРАТУРУ ЛИСТІВ”
Проблеми епістолографії, тобто "літератури листів", до цього часу не досліджені і
не з'ясовані. Вони ускладнюю ться тим, що лист як жанр за більше ніж тисячу років
дуже еволюціонував і з предмета риторики, коли містив у собі певні правила написання,
сьогодні перетворився в особливий вид мистецтва слова, умовну літературну форму,
тобто став предм етом м истецтва.
Тому на сьогодні "поетика листів", точніш е сказати, ї ї еволюція від давнини до
сучасності залишається загадкою, а "ножиці" між "риторичним" та сучасним "естетичним"
станами епістолографії потребують наукового пояснення, на яке наші вчені досі не
спромоглися. Заповнює цю прогалину монографія нашого земляка (родом з Макишина
Городнянського p-ну Чернігівської обл.), нині киянина Володимира Кузьменка
"Письменницький епістолярій в українськом у літературном у процесі 20-50-х років XX
ст." (Київ: Інститут літератури ім Т. Г. Шевченка НАН України, 1998. - 305 с.). Книга
вийшла за редакцією члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук
Віталія Д онченка.
У вступній частині дослідник розглядає давніш і і сучасні теорії епістолярного жанру.
Якщо раніше таким листам були притаманні публіцистичність, повчальність, наставницький
тон, то тепер ці ф ункції вони втратили. Простежуючи пересікання європейської та
української епістолярних традицій, вчений слушно наголошує на тому, що нинішня
"література листів" уже не конструює в уяві читача "образу ритора", тепер вона
вимальовує конкретного адресата, що має ім'я, біографію і належне місце у соціумі.
Навіть тоді, коли створюються так звані фіктивні листи (як це робив, наприклад,
португальський поет Фернандо Пессоа, вигадавши своїх персонажів і змушуючи їх
листуватися між собою та вступати в різні полеміки), то все одно "гра в листування"
має адресанта і адресата. Персона кожного з них, вважає дослідник, може бути
завуальованою, прихованою за маскою, розщепленою на різні "ролі", заступленою
різними метаморфозами, але вона дозволяє упізнати у тексті нарисово-документальну
основу і відш арувати її від ум овних форм вираження дум ки.
Особливу цікавість викликає розділ, присвячений творчості письменників тоталітарної
доби. Осмисливши листи до різних адресатів Максима Рильського, Олександра Довженка,
Юрія Яновського, Григора Тютюнника, Василя Стуса та інших, Володимир Кузьменко
показує, як на текстах листів відбиваються державні механізми уніф ікації. Офіційна
ідеологія прагнула зробити з людини "м еханічну ляльку", щоб її можна було вилучити
із середовища, розібрати на частини, і, коли треба, скласти докупи. Листи - свідки
опору такій уніф ікації. Усі вони переконливо показують, як особистістю прагне стати
система, наскільки вона зацікавлена у тотож ності своїх "знаків" - людей, і все робить
для того, щоб живі істоти прикмети свого індивідуального розрізнення втратили. Система
прагне, щоб кожен із авторів (і адресатів) листа перетворився на героя ф ільм у Романа
Сіверянський літопис 195
Поланського "Квартирант", який приходив у кафе, сідав за стіл, але не мав права зайняти
свою улю блену позу або замовити улю блену страву - система не дозволяла. Тобто
він став абстрактним, невідрізнимим від інших знаком і займав певне місце у системі,
але не мав дозволу на власне вираження. Так колишня риторика була замінена на
ідеологію. Дослідник детально аналізує такі жанри сучасної епістолографії, як критика,
публіцистика, худож ні листи тощ о.
Особливе коло проблем, на думку Володимира Кузьменка, становить трансформація
жанру листа у художні прийоми сучасної белетристики. Ці проблеми суголосні з
актуальними питаннями інтерсем іотичності, інтертекстуальності та неориторики.
"Інкорпорації" листів у художні світи, як це ми бачимо на прикладах повістей "М узикант" і
"Художник" Тараса Шевченка, виконують різні функції: подають інформацію про
героїв та соціум, творять шкалу цінностей "справжніх" і "несправжніх", дискредитую ть
інші, залучені до художнього світу, "мови". Словом, кожен з них сприймається як
"текст у тексті", це особливо стосується збудованих на листуванні персонажів (роман
"Намилена трава" Павла Загребельного). Тонкощ і "гри в інший жанр" (у жанр листа)
актуал ізую ться, перегукую чись з проблем атикою "наративної м аски".
М онографія Володимира Кузьменка є цінною науковою працею, вона, безперечно,
варта д оклад ніш о ї і всеб ічн іш о ї розмови.
О л е сь Н ІЧ Л А В А .
ДУША НА ОБЛИЧЧІ
Дзюба Сергій. Кракатунчик - кленовий бог.
Повість для дітей. - Чернігів, РВК “Деснянська правда”, 1999. - 120 с.
Дотепер читачі знали Сергія Дзюбу - поета, автора двох поетичних збірок і лауреата
кількох премій. Автор домігся, якщо не слави, то, принаймні, значного успіху. Але замість
того, щоб, набравшись поважності, спочивати на лаврах, він "впадає в дитинство". Свідченням
чого - повість "Кракатунчик - кленовий бог".
Якби я оповів, що в Луцьку на правому березі річки Сапвлаївки (якраз навпроти мого
вікна) приземлився НЛО, і гуманоїди у вишиванках, розстеливши на моріжку рушника,
закусили салом з цибулею, то нікого б цим не здивував. Нема такого села, а в тому селі
нема такого дядька, у якого б НЛО на городі посадки не робив. А що кожну другу тітку
інопланетяни викрадали - спробуй не повір!.. Нікого тепер нічим не здивуєш. І Сергій
Дзюба мене своїм Кракатунчиком не здивував (усякі домовички, гноми, барабашки - на
кожному кроці). Але розчулив. У мене "душа вийшла на обличчя". Пригадалось, як я
"робив гопки" дядечкам та тітонькам і як мені за ці гопки перепадало, побачив себе
м ален ьким ... Втім, м ожливо, це був Кракатунчик.
Повість С. Дзюби традиційна у хорошому розумінні цього слова. Прочитане автором
у дитинстві не минуло безслідно. Вдавшись до глибшого аналізу, не склало б клопоту
визначити витоки "Кракатунчика..." Наразі не ставлю перед собою такої мети, відтак
залиш аю ці дослідж ення для м айбутніх д зю бознавців.
Традиційні сюжетні ходи, традиційна "подача м атеріалу". Ще раз нагадаю, що не
вкладаю у слово "традиційний" негативного значення. Традиційний не означає позичений
чи застарілий. Шпетити письменника за традиційність так само безглуздо, як і докоряти
поетові, що він пише ямбом чи анапестом. Це тільки й значить, що за плечима у автора
певна школа.
Головні герої повісті - першокласник Сергійко та його друг Кракатунчик. Кракатунчик
- це м алесенька копія того , кому він з 'яв л яється . О дночасно двоє чи б ільш е лю дей не
196 Сіверянський літопис
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-200889 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:52:51Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Нічлава, О. 2024-12-27T19:58:22Z 2024-12-27T19:58:22Z 1999 Про "літературу листів" / О. Нічлава // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 195-196. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200889 На сьогодні "поетика листів", точніше сказати, її еволюція від давнини до сучасності залишається загадкою, а "ножиці" між "риторичним" та сучасним "естетичним" станами епістолографії потребують наукового пояснення, на яке наші вчені досі не спромоглися. Заповнює цю прогалину монографія нашого земляка (родом з Макишина Городнянського p-ну Чернігівської обл.), нині киянина Володимира Кузьменка "Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20-50-х років XX ст." (Київ: Інститут літератури ім Т. Г. Шевченка НАН України, 1998. - 305 с.). Книга вийшла за редакцією члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Віталія Донченка. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Придеснянська книжкова полиця Про "літературу листів" Article published earlier |
| spellingShingle | Про "літературу листів" Нічлава, О. Придеснянська книжкова полиця |
| title | Про "літературу листів" |
| title_full | Про "літературу листів" |
| title_fullStr | Про "літературу листів" |
| title_full_unstemmed | Про "літературу листів" |
| title_short | Про "літературу листів" |
| title_sort | про "літературу листів" |
| topic | Придеснянська книжкова полиця |
| topic_facet | Придеснянська книжкова полиця |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/200889 |
| work_keys_str_mv | AT níčlavao prolíteraturulistív |