Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли
Автор нотаток Іван Іванович Забіла - типовий представник освіченої української шляхти: отримав найкращу на той час вищу освіту у Києво-Могилянській академії, був знатним військовим товаришем, хорунжим генеральним артилерії, бунчуковим товаришем, володарем кількох сіл, мав тісні родинні зв’язки з...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 1999 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
нститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1999
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201080 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли / І. Ситий // Сіверянський літопис. — 1999. — № 4. — С. 166-169. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859609496162140160 |
|---|---|
| author | Ситий, І. |
| author_facet | Ситий, І. |
| citation_txt | Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли / І. Ситий // Сіверянський літопис. — 1999. — № 4. — С. 166-169. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Автор нотаток
Іван Іванович Забіла - типовий представник освіченої української шляхти:
отримав найкращу на той час вищу освіту у Києво-Могилянській академії,
був знатним військовим товаришем, хорунжим генеральним артилерії,
бунчуковим товаришем, володарем кількох сіл, мав тісні родинні зв’язки з
відомими українськими можновладцями, цікавився політикою, історією,
генеалогією (поряд з Я. Марковичем його можна назвати першим з
українських дослідників генеалогії).
|
| first_indexed | 2025-11-28T10:05:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
166 Сіверянський літопис
Ігор Ситий
ГЕНЕАЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ НОТАТКИ
БУНЧУКОВОГО ТОВАРИША І.І. ЗАБІЛИ
Незважаючи на високий рівень розвитку друкарської справи в Україні, її
населення, в першу чергу освічені кола, постійно відчували літературний голод.
Це спонукало багатьох задовольняти свій попит продукуванням рукописної
книги, яка часто-густо набувала вигляду своєрідної енциклопедії, а відтак
відображала “рівень історичної свідомості та загальної культури українського
суспільства тієї доби, світогляду та ментальності його освічених представ-
ників”.1 З огляду на цю тезу ми і підготували даний матеріал. Автор нотаток
Іван Іванович Забіла - типовий представник освіченої української шляхти:
отримав найкращу на той час вищу освіту у Києво-Могилянській академії,
був знатним військовим товаришем, хорунжим генеральним артилерії,
бунчуковим товаришем, володарем кількох сіл, мав тісні родинні зв’язки з
відомими українськими можновладцями, цікавився політикою, історією,
генеалогією (поряд з Я. Марковичем
2
його можна назвати першим з
українських дослідників генеалогії).
Запропоновані нотатки вміщені у першій з трьох книг (інв. № Ал 14) і
упорядковані І. І. Забілою протягом 40-х-50-х pp. XVIII ст. При передачі тексту
збережені мовні та стилістичні особливості, титла розкриті у квадратних дужках,
у кінці додані необхідні коментарі, указані аркуші, на яких розміщені нотатки.
Портрети українських гетьманів з книги Івана Забіли (інв. № Ал 14)
Портрет Венжика Портрет Петра Портрет Портрет Юрія Портрет Івана
Хмельницького Конашевича- Данила Хмельницького Скоропадського
(фактично Іван Сагайдачного Апостола (перемальований
Скоропадський) (фактично Іван з портрета Івана
Скоропадський) Скоропадського)
1 Коваленко О., Ситий І. З історії української рукописної книги та історичної думки XVIII ст. //
Сіверянський літопис. - Чернігів, 1998. - № 2. - С. 96-99.
2 Лукомский В. К., Модзалевский В. Л. Малороссийский гербовник. - К., 1993. - С. XIV, Ситий І.
Книги Забіл (1671-1745) // Сіверянський літопис. - Чернігів, 1999. - № 1. - С. 117.
Сіверянський літопис 167
арк. 54
1. Петр Забіла Михайлович обозний енералний жил лет сто девят,
престалися вовсяком х[рис]тиянском погребе в обители.1
2. Иван син убит под Чигирином.2 Дочь его отдана за Константия
бунчучного енералного.3 Пани Чернишева и Дяковская.
3. Тарас син сотник борзенский жил лета 80 погребен добром житии.4 Син
именем тим Тарас сотн[и]к Борзенский живе лет 70 скончался в бозе.5
4. Михайло син Тарасов жил лет 60 судия енералний в добром состоянии
получил милосц височайшуя году 745. На правление бил лет 20 за Данила
гетмана.6
5. Тарасович брат пана судии енералного Юрий сотник Борзенский жит
раде[те]лно, скончася в мири, живе лет 60.7
6. Сини его Юрия Иван, Юрий б[лаго]п[о]лучно жили, умерли у покою
сотниками баришполскими, жили лет 50.8
7. Сини пана судии: Василий в канцелярии енералной бил пред лицем
государевом, син Пантелеймон сотник борзенский, Иван син в Коропи
сотником.
9
арк. 54зв
1. Полковник Нежинский Стефан Забила зоставал на чину доволно служил
милост височайшую равенством гетману за що отруен по ненависти.10
2. Сини его Василий, Стефан, Семен пожили лет 50 вс[я]кому в добром
житии. Семен жени ради лишен синув имения маетности: жена [деток] [...]ме.11
3. Васил Забила хорунжий енералний син старого Забили тоже благо-
получно служил раделно умре упоко[ю] году 1690.12
4. Сини его Данило Забела Иван доволно жили беспокойно трудностно 50
лет недаючи людям упокою позовами.13
5. Данили Забили сини Иван, Петро, Семен, Данило, Васил от плода древа
рожеден[и] горестного порождени [все] к разорению.14
арк. 45зв
1. Генерал Ягозинский полской породи Первого верний служител Первого
императо[ра] получил милосц височайшую доволно жил бл[а]гополучно з
домом поживе лета доволне спокойне умре.15
2. Генерал Понятовский полской корони у короля шведского зоставал
адютанто[м] по умертвии короля в корони полской за верноц сенатором от
короля Саса Августа полского жил доволно радетелно и в сина королевского
вишше всех жил.16
3. Розумовский Малороссии знатний козак в двору монаршом генералом-
аншефтом пожалован и камергером первешим за верносц его пожалован
Меншикова отчинами, Батуриной и графством.17
4. Брат родной Розумовского пожалован милостию височайшою. Матка
его графинею и сестра графинями его родние зятя его бунчуковими
товаришами, маетности надани.18
168 Сіверянський літопис
арк. 46
1. Гетман Бруховецкий немалое разорение починил смертию казнил
старшину и людей погубил за що убит от войска под Гадячом и положен в
це[р]кви Б[о]гоя[в]ления.19
2. Гетман Самойлович за вину взят в силку за сина своего Григория
полковника черниговского которому в Севску казнено голову отрубано и на
шпен положено.20
3. Дорошенко разорил Украину людей погубил поддавшие туркам потом и
сам по[...]рился и жил в Соснице и жил по смерт з родом своим на Москве.21
4. Виговский и Мазепа зменили погубили Украину и сами памят потеряли
людей и старшину разорили де[...] веема мало хто остался.22
5. Менщиков, з нищих родом принят в двор государев, княз разорител
Украини главний бил мало ни пропали, келейно т[...] за противност Второму
императору послан в силку в Сибир з женою умре.23
6. Бирон Курлянский жител герцоха служител, простого рода взят в
служители, потом получил милосц високую, принят в камергери и радел делами
многими, погубил сенаторов ради имения и регентом поставлен. Украину
разорил.
ПРИМІТКИ:
1 П. М. Забіла (1580-1689) - генеральний обозний (1669-1685), похований у Рихлівському монастирі.
2 П. Забіла - син П. Забіли від 1-го шлюбу, убитий під Чигирином у 1678 р.
3 К. І. Голуб - генеральний бунчужний (1678-1687).
4 Т. П. Забіла - борзенський сотник (1669-1672).
5 T. Т. Забіла - борзенський сотник (1690-1709), знатний військовий товариш (1713).
6 М. Т. Забіла-генеральний суддя (1729-1739). Помер бл. 1740 (?!), імовірно, “745” рік помилково
указаний І. І. Забілою, мабуть, треба “1737”, коли М. T. Забілі царем були пожалувані маєтності.
Д. Апостол - гетьман (1727-1734).
7 Ю. Т. Забіла - борзенський сотник (1690), ніжинський полковий хорунжий (1695, 1702).
8 І. Ю. Забіла - бориспільский сотник (1716-1719), володів млином ум. Мрин нар. Остер (до 1730
р.). Ю. Ю. Забіла - бориспільськнй сотник (між 1741-1752).
9 П. М. Забіла - борзенський сотник (1729-1760).
І. М. Забіла - коропський сотник (1740-1760).
B. М. Забіла – військовий канцелярист (1723).
10 С. П. Забіла - ніжинський полковник (1687-1694).
11 В. С. Забіла - володів с. Кинашівкою та млином на р. Кропивні в с. Пашківці.
Ст. С. Забіла - бунчуковий товариш (1725-1736).
C. С. Забіла - один з мазепинців, за зв’язок з Мазепою втратив сс. Клишкита Чапліївку 25.9.1709,
його дружина Ганна Ів. Мирович, донька переяславського полковника, разом з братами пішла за
Мазепою в Туреччину, жила в Бендерах, там одружилась зі шведським королівським маршалом
Лимонтом та виїхала до Стокгольма.
12 В. П. Забіла - борзенський сотник (1680, 1683), генеральний хорунжий (1687), на відміну від І.І.
Забіли, В. Л. Модзалевський указує, що В. П. Забіла помер у татарському полоні.
13 Д. В. Забіла -бунчуковий товариш (1735), писав доноси до Москви на Мазепу та Скоропадського,
автор записки про реформу суспільного ладу України, помер після 1738 р.
І. В. Забіла - володів с. Сухинкою (Сухиня) Бобровицької сотні, млином, двором у Козельці, мешкав
в с. Рудкові (Рудьківка) (1732).
14 І. Д. Забіла - бунчуковий товариш (1727-1747), помер після 1781 р.
П. Д. Забіла - бунчуковий товариш (1747).
Сіверянський літопис 169
С. Д. Забіла - військовий канцелярист (1755), військовий товариш у відставці (1766), помер після
1781 р.
Д. Д. Забіла - бунчуковий товариш (1737).
В. Д. Забіла - бунчуковий товариш (1755).
15 Павло Іванович Ягужинський (1683-1736) - граф з 1725 p., з 1726 - генерал, 1732-1735 - посол у
Берліні, 1735-1736 - кабінет-міністр.
Петро І - російський імператор з 1721 р.
16 Станіслав Понятовський (1676-1762) - каштелян краківський, прибічник шведського короля Карла
XII, учасник Полтавської битви (1709), потім - на службі у польських королів Августа II та
Августа III, автор “Нотаток польського шляхтича на історію Карла XII пана Вольтера” (1741). Його
син Станіслав-Август був обраний останнім польським королем (1764, зрікся престолу 25.XI.1795).
17 Розумовський Кирило (1728-1803) - останній гетьман України, з 1744 - граф, з 1745 - камергер, з
1746 - президент Російської академії наук, з 1750 по 1764 - гетьман.
18 Розумовський Олексій (1709-1771) - фаворит російської імператриці Єлизавети II, з 1756 -
фельдмаршал.
Розумовська Наталка - з 1744 - графиня, померла 12.9.1762 в Козельці.
Розумовеька Агафія - померла після 1768, одружена з Власом Будлянським, бунчуковим
товаришем з 1742р.
Розумовська Віра - одружена з київським полковником Єфимом Д араганом (1751-1762),
бунчуковим товаришем (1747-1751).
Розумовська Ганна - одружена (з 1739) з Осипом Закревським (Бабарикою) - київським полковником
осавулом (1744-1754). генеральним бунчужним (1762), генеральним обозним у відставці (1763).
19 Брюховецький Іван - гетьман (1663-1668), страчений 7.6.1668 на Сербинському полі поблизу
Диканьки, похований у соборній церкві Гадяча.
20 Самойлович Іван - гетьман (1672-1687), 1687-1690 у тобольському засланні, де й помер.
Самойлович Григорій - чернігівський полковник (1685-1687), наказний гетьман (1687), страчений
11.11.1687.
21 Дорошенко Петро - гетьман (1666-1676), з листопада 1676 живе у Сосниці, з березня 1677 - у
Москві, 1679-1682 - воєвода у Вятці, похований 9.11.1698 у с. Ярополча Волоколамського повіту
Московської губернії.
22 Виговський Іван-гетьман (1657-1659).
Мазепа І ван - гетьман (1687-1709).
23 Меншиков О. Д. (1673-1729) - російський державний діяч, князь, генерал-фельдмаршал, 3 1728 -
на засланні у Березові.
Петро II - російський імператор(1727-1730).
24 Бірон Е. (1690-1772) - російський державний діяч, фаворит Анни Іванівни, герцог Курляндський
(1737), регент (1740).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201080 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T10:05:34Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | нститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ситий, І. 2025-01-01T17:22:28Z 2025-01-01T17:22:28Z 1999 Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли / І. Ситий // Сіверянський літопис. — 1999. — № 4. — С. 166-169. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201080 Автор нотаток Іван Іванович Забіла - типовий представник освіченої української шляхти: отримав найкращу на той час вищу освіту у Києво-Могилянській академії, був знатним військовим товаришем, хорунжим генеральним артилерії, бунчуковим товаришем, володарем кількох сіл, мав тісні родинні зв’язки з відомими українськими можновладцями, цікавився політикою, історією, генеалогією (поряд з Я. Марковичем його можна назвати першим з українських дослідників генеалогії). uk нститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис З історіографічної спадщини Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли Article published earlier |
| spellingShingle | Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли Ситий, І. З історіографічної спадщини |
| title | Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли |
| title_full | Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли |
| title_fullStr | Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли |
| title_full_unstemmed | Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли |
| title_short | Генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша І. І. Забіли |
| title_sort | генеалогічні та історичні нотатки бунчукового товариша і. і. забіли |
| topic | З історіографічної спадщини |
| topic_facet | З історіографічної спадщини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201080 |
| work_keys_str_mv | AT sitiií genealogíčnítaístoričnínotatkibunčukovogotovarišaíízabíli |