Універсали Богдана Хмельницького
Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії наук України і видавничий дім “Альтернативи” започаткували видання універсалів українських гетьманів - документів, які в XVII - XVIII ст. в Україні мали характер маніфестів чи розпорядчих адміністрат...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 1999 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
нститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1999
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201083 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Універсали Богдана Хмельницького / М. Кравченко // Сіверянський літопис. — 1999. — № 4. — С. 180-181. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201083 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кравченко, М. 2025-01-01T17:22:50Z 2025-01-01T17:22:50Z 1999 Універсали Богдана Хмельницького / М. Кравченко // Сіверянський літопис. — 1999. — № 4. — С. 180-181. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201083 Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії наук України і видавничий дім “Альтернативи” започаткували видання універсалів українських гетьманів - документів, які в XVII - XVIII ст. в Україні мали характер маніфестів чи розпорядчих адміністративно-політичних актів. uk нститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Придеснянська книжкова полиця Універсали Богдана Хмельницького Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Універсали Богдана Хмельницького |
| spellingShingle |
Універсали Богдана Хмельницького Кравченко, М. Придеснянська книжкова полиця |
| title_short |
Універсали Богдана Хмельницького |
| title_full |
Універсали Богдана Хмельницького |
| title_fullStr |
Універсали Богдана Хмельницького |
| title_full_unstemmed |
Універсали Богдана Хмельницького |
| title_sort |
універсали богдана хмельницького |
| author |
Кравченко, М. |
| author_facet |
Кравченко, М. |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| publishDate |
1999 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
нститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії наук України і видавничий дім “Альтернативи” започаткували видання універсалів українських гетьманів -
документів, які в XVII - XVIII ст. в Україні мали характер маніфестів чи
розпорядчих адміністративно-політичних актів.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201083 |
| citation_txt |
Універсали Богдана Хмельницького / М. Кравченко // Сіверянський літопис. — 1999. — № 4. — С. 180-181. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kravčenkom uníversalibogdanahmelʹnicʹkogo |
| first_indexed |
2025-11-27T03:46:50Z |
| last_indexed |
2025-11-27T03:46:50Z |
| _version_ |
1850797305619283968 |
| fulltext |
180 Сіверянський літопис
ПРИДЕСНЯНСЬКА
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
УНІВЕРСАЛИ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Гру-
шевського Національної академії наук України і видавничий дім “Альтер-
нативи” започаткували видання універсалів українських гетьманів -
документів, які в XVII - XVIII ст. в Україні мали характер маніфестів чи
розпорядчих адміністративно-політичних актів.
У першій серії з’явились універсали Богдана Хмельницького.1 Включені до
збірки документи розміщені у двох розділах: 1) “Угоди. Вимоги”. 2) “Універсали.
Накази”. Всі вони мають єдину нумерацію. У межах кожного розділу
документи систематизовані за хронологією. До основної частини збірки
включено 169 документів. Це насамперед універсали, тобто акти адмініст-
ративної влади, призначені для широкого повідомлення про якусь справу.
Вони складалися за певною формою і були відомі з середньовіччя. Саме цю
поширену форму універсалів і прийняв Богдан Хмельницький, користуючись
ними для звертання до народу, доведення до широкого загалу військових та
адміністративних розпоряджень, наказів про мобілізацію війська, військові
походи, про призначення полковників та інших старшин, повідомлення про
різні господарські, фінансові справи, про взяття під протекцію людей та
установ, про підтвердження наявних і надання нових земель, маєтків. Писалися
вони стисло, по-діловому. Найчастіше універсали видавалися від імені
гетьмана, часом - від імені полковників, а то й сотників. Більшість документів
друкується за збереженими копіями або перекладами і торкається найрізно-
манітніших сфер суспільного життя. Частина копій має офіційний характер і
засвідчена підписами. Причому, як пишуть укладачі збірника, “часом з
застереженнями, що копія виготовлена з оригіналу” (стор. 36).
Перший розділ “Угоди. Вимоги.”, що охоплює 1648 - 1650 роки, подає 11
документів, які, в основному, висвітлюють характер політичних зносин з Річчю
Посполитою: умови, послані у Варшаву з козацьким послом, проект і угоду
Б. Хмельницького з польськими комісарами, вимоги Запорозького війська до
Яна Казимира і польського уряду про умови замирення та умови мирного
договору Б. Хмельницького з Річчю Постолитою, проекти договору
Запорозького війська з Туреччиною про торгівлю та деякі інші. Знайомство з
ними свідчить про рішучість Козацької республіки утвердитись суб’єктом
політичного життя. У них виборюється право бути господарем на власній землі,
мати свою “давню грецьку” релігію на чолі з Київським митрополитом, який
би засідав у Сенаті “на рівні з королем” і “щоб воєвода київський був
призначений з їх релігії” (стор. 47).
Сіверянський літопис 181
У другий розділ “Універсали. Накази” включено 157 (з № 12 по 169)
документів, найбільша кількість яких - 48 - тЬркається майнових відносин:
власності, володіння, користування. Значне місце серед документів цього
розділу займають універсали і накази, якими захищались права Української
(руської, як тоді називали) церкви та гідність православних священиків. Тут
спостерігаємо найбільшу турботу гетьмана про київські монастирі -
Михайлівський Золотоверхий, Пустинний Микільський, Богоявленський
Братський, Межигірський, Видубецький, Флорівський Печерський дівочий та
інших.
У збірці знаходимо велику кількість універсалів та наказів, що стосуються
Чернігівського регіону. З них 11 стосуються Прилуцького Густинського
Троїцького монастиря, а також Максаківського, Спасо-Преображенського,
Батуринського Крупицького Миколаївського, Ніжинського Ветхоріздвяного
Георгієвського Красноострівського та ін. Ними захищається недоторканість майна
монастирів, їх поповнення селами і землями, право на їх володіння і
заборону записувати в козаки монастирських підданих і т. ін.
Досить багато документів з питань державного управління та регулювання
соціальних відносин, в тому числі на Чернігівщині. Свідченням цьому можуть
слугувати універсали Б. Хмельницького про затвердження Івана Синдера
чернігівським війтом (стор. 93), про призначення бужинського сотника Лук’яна
Сухині ніжинським полковником (стор. 107), а також наказ Б. Хмельницького
чернігівському полковникові Мартину Небабі карати порушників миру з
Польщею (стор. 105).
У центрі уваги гетьмана були питання соціальних відносин різних верств
населення гетьманської держави. Про це свідчать універсали Б. Хмельницького
ніжинському полковнику і старшині про заборону чинити утиски ніжинським
міщанам (стор. 108) та про припинення захоплень шляхетських маєтностей,
універсали, якими забезпечувалися права міст на самоврядування, зокрема
Києва, Ніжина, Чернігова, Львова, Козельця та ін., про взяття під захист Івана
Шинявського, старшини і шляхти ніжинської, а також їхнього майна (стор.
129). А у зв’язку зі спорудженням у Козельці приміщення ратуші, гетьман
розпорядився залишити місту всі прибутки: “возовое, померное, дегеть,
воскобойню и поведерщину от меду и горелки”, наказавши, щоб до цих
“пожитків” не втручалася старшина, козаки й орендарі (стор. 213-214) та про
надання привілеїв шевському цехові у Козельці (стор. 215-216).
Крім основних документів, збірка має додатки, в яких вміщено сумнівні та
підробні універсали, які приписувалися Богданові Хмельницькому. Підробки
документів мали різні мотиви, серед яких перше місце займає корисливість, тобто
прагнення добути собі матеріальні вигоди.
Багатий матеріал до історії Чернігівщини знаходимо у II додатку збірника
“Універсали полковників і сотників. 1648 - 1657 p.p.” Всього 22 документи.
Хоч вони стосуються тих же проблем, які обсідали і гетьмана, але нижчого рівня
- полку: призначення сотників, питань власності монастирів, право володінь,
регулювання соціальних відносин і т. ін.
Для науковців добрим орієнтиром є “Список універсалів Богдана
Хмельницького, згадуваних у джерелах і літературі, але не виявлених”. Вони
значно полегшують роботу в архівах та при дослідженні стародруків. В цілому
ж рецензоване видання - надзвичайної ваги джерело історії української
державності: утвердження, становлення і розвитку козацької держави, її
внутрішнього життя та зовнішньополітичної діяльності.
Михайло КРАВЧЕНКО.
1 Універсали Богдана Хмельницького. 1648- 1657. Видавничий дім “Альтернативи”. - К., - 1998.
|