Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Народна творчість та етнографія
Дата:2003
Автор: Морозюк, В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2003
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201145
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів / В. Морозюк // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 105-107. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859693239120953344
author Морозюк, В.
author_facet Морозюк, В.
citation_txt Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів / В. Морозюк // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 105-107. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Народна творчість та етнографія
first_indexed 2025-12-01T00:02:31Z
format Article
fulltext Володимир МОРОЗЮК АНТІН БАЛАНДЮК СЕРЕД СТРІЛЕЦЬКИХ ПІСНЯРІВ …Політичні катаклізми та агресивність комуністичної ідеології щодо подій, людей і культурно-мистецьких здобутків українського народу часів національно-визвольної боротьби 1914–1921 рр. “вичистили” з нашої національної історії та культури тисячі національно-свідомих особистостей, що своєю громадсько-політичною і культурно-мистецькою працею духовно будили свій знедолений і зневажений народ, сіяли в його свідомості почуття національної гідності і патріотизму. Серед цього мистецького загалу – калинового цвіту української інтелігенції – через гони буревісних літ, мов зелені паростки, пробиваються забуті, вилучені зловорожими силами з нашої пам’яті, з нашої національної ниви, особистості, які свого часу були знані як стрілецькі піснярі, творці пісень українського січового стрілецтва. Пісень, що були створені й побутували серед вояків Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії у часи національно- визвольних змагань. Стрілецька пісня завжди і скрізь супроводжувала стрілецтво. Колишній стрілець УСС Мирон Заклинський у своїх “Споминах галичанина”, зокрема, згадує: “У Кам’янці (м. Кам’янець- Подільський. – В. М.) пробули ми два дні й подалися дальше на села. Цілі дні в поході. Вечором стаємо на ніч у селі, а ранком дальше в дорогу. Оглядаємо села, людей і околиці, лунає стрілецька пісня, бо “це ріднії села, це ріднії люди, це наша Вкраїна сама” (З поезії Бориса Грінченка)”1. Стрілецька пісня – унікальне явище як в українському військовому музичному мистецтві, так і у світовому. Її витоки глибоко закорінені в народних і козацьких піснях, пісенних традиціях. Тому ці музично-поетичні твори, попри всі перепони, – вогненні завірюхи, зударення криці проти криці, у часи “тоталітарної, універсальної духовної і фізичної руїни” (Улас Самчук “На білому коні”) та “Ідеологічного веретища, задубілого від сліз, крові й поту” (Гелій Снегірьов) продовжували жити в народі, передавалися із покоління в покоління, щоб сьогодні, у часі нашого національного відродження, звучати на повен голос і будити наш національний загал від вікової сплячки. А були часи, коли в атмосфері, перенасиченій брудними ідеологіями, навіть найменший натяк на стрілецькі пісенні мотиви у музичній творчості вважався злочином, націоналістичним ухилом, антирадянською пропагандою… Віктор Гуцал – художній керівник Державного оркестру народних інструментів України, – згадує, зокрема, як певні радянські “музикознавці” навіть у “Запорізькому марші” кобзаря Євгена Адамцевича вишукували витоки стрілецької пісні. Тому, – згадує він, – “…марш заборонили (у 1974 р. – В. М.) виконувати, на радіо розмагнітили плівку з його записом, “музикознавці” в цивільному прискіпливо вивчали ноти, з’ясовуючи, чи немає чогось спільного з піснями Січових Стрільців”2. …Осередком стрілецького гурту, де творилася стрілецька пісня у 1914–1918 рр., був духовий оркестр Легіону УСС у складі 30 самодіяльних композиторів і музикантів. При ньому 1916 року навіть виникли камерний ансамбль та струнний квартет у складі стрільців-музик – Антона Баландюка, Ярослава Барнича, Михайла Гайворонського, Романа Лесика і Леся Гринішака. Як зазначає музикознавець і композитор Василь Витвицький, “…стрільців з поетично- письменницьким хистом було ще більше, і саме їх творчість була головним джерелом натхнення для стрілецької музи”3. Визнаними творцями стрілецьких пісень вважалися три автори – Михайло Гайворонський, Роман Купчинський і Лев Лепкий. Та заради справедливості годиться розповісти і про молодого стрільця-семінариста Антона Баландюка – автора кількох стрілецьких пісень. На жаль, його авторство на ці пісні з плином часу призабулося. Тож не дивно, що музичне авторство деяких його пісень в окремих збірниках подається як “мелодія народна”. Це, зокрема, стосується стрілецької пісні “Ой зацвила черемха”, в якій співається: 1. Ой зацвила черемха, зацвила ярим цвітом, Там прощався стрілець січовий з білим світом. 2. Там прощався та стрілець січовий слізоньками, ІМ ФЕ www.etnolog.org.ua Що немає кому прокопати йому ями. 3. Нема кому труни тисової зготовити, Біле тіло чорне гайвороння розносити. 4. А черемха тую скаргу тиху зрозуміла, Чисту душу стрільця січового пожаліла. 5. Спи спокійно, стрільчику січовий, спи, мій сину, Бо я тебе чесно поховаю, як дитину. 6. Рано-вранці прийшли за ним друзі поглядіти, А за нічку стрільця січового вкрили квіти. Серед стрілецького гурту було відомо, що автором слів цієї пісні є Роман Купчинський. Що стосується її музичного оформлення у збірнику “Стрілецькі пісні. Пісенник” (Київ. – “Музична Україна”. – 1992. – С. 62–63) зазначається, що “мелодія народна”. Фактично автором музичного оформлення цієї стрілецької пісні є саме Антон Баландюк. Похибку київського видання виправляє збірник “Червона калина. (Козацькі, стрілецькі й авторські патріотичні пісні)”. – Рівне. – Редакторсько-видавничий відділ обласного управління по пресі. – 1992. – С. 27–28) та збірник “Пісні Українських Січових Стрільців для баяна або акордеона / Редактор-упорядник П. М. Чоловський), Івано-Франківськ. – 1994. – С. 64–65). Серед січового стрілецтва побутувала також пісня “Гімн Коша” (ще відома під назвою “За сімома горами”). У ній співається: За сімома десь горами, За… сімома десь ріками, Кажуть, є там божий рай, Та вір, брате, поза нами, За січовими стрільцями, Нігде раю не шукай. Бо нема ліпше, Бо нема ліпше, Як у нашому Коші. Тут гармат не чути, Тут не свищуть кулі, Тут безпечні ми усі! Незаперечний факт: авторами цієї пісні є січовики Антін Лотоцький (слова) та Антін Баландюк (мелодія). * * * …Антін Баландюк народився 12 січня 1893 року у Княгинині (нині – в адміністративних межах м. Івано-Франківська). Як і тисячам молодих галичан йому судилося пройти пекло Першої світової війни і національно-визвольних змагань українського народу в лавах Українських Січових Стрільців і стрільців Української Галицької Армії. Пережив гіркоту братовбивчої українсько- польської війни і голгофу польського табору Тухоля серед інтернованих 1200 стрільців ЧУГА, які навесні 1920 року перейшли з Червоної армії на Польський бік для спільної боротьби з більшовиками, але яких поляки підступно роззброїли і запроторили до концентраційного табору. Антін Баландюк мав багато побратимів у Легіоні УСС, зокрема, стрільця, талановитого маляра і карикатуриста Осипа Сорохтея, зятя письменника Андрія Чайковського, культурно- освітнього діяча і редактора Івана Ставничого. Помер самодіяльний композитор – стрілецький пісняр 13 грудня 1953 року у рідному ІМ ФЕ www.etnolog.org.ua Княгинині (тодішньому м. Станіславі). Похований на Княгининському цвинтарі (по вул. Церковній м. Івано-Франківська). На його занедбаному гробівці – заіржавлений металевий хрест*. Смуток і запустіння… За лаштунками повсякденних клопотів і негараздів зникає поховання стрільця-пісняра і забувається, що тут, під муравою, похований Антін Баландюк. * У “Некрополі Прикарпаття. Віснику Івано-Франківської обласної ради та Івано- Франківської обласної адміністрації” за 2000 р., на с. 27, помилково вказано, що на могилі стрільця-пісняра Антона Баландюка встановлено дерев’яний хрест. - В. М. 1 Заклинський Мирон. “А ми тую стрілецькую славу збережемо”. Спомин галичанина. Ч. 2. - “Всесвіт”. - Львів, 1936. - С. 7. 2 Шевченко Тетяна. Незручний оркестр // “Експрес”. - Львів. - Ч. 83. - 2002. - 1 черв. 3 Витвицький Василь. Стрілецька пісня // За волю України. Історичний збірник УСС. - Видання Головної Управи Братства Українських Січових Стрільців. - Нью-Йорк, 1967. - С. 358. ІМ ФЕ www.etnolog.org.ua
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201145
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-6936
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T00:02:31Z
publishDate 2003
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Морозюк, В.
2025-01-03T20:38:43Z
2025-01-03T20:38:43Z
2003
Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів / В. Морозюк // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 105-107. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201145
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнографія
Нариси та етюди
Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів
Article
published earlier
spellingShingle Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів
Морозюк, В.
Нариси та етюди
title Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів
title_full Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів
title_fullStr Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів
title_full_unstemmed Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів
title_short Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів
title_sort антін баландюк серед стрілецьких піснярів
topic Нариси та етюди
topic_facet Нариси та етюди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201145
work_keys_str_mv AT morozûkv antínbalandûkseredstrílecʹkihpísnârív