Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Дата: | 2003 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2003
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201145 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів / В. Морозюк // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 105-107. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859693239120953344 |
|---|---|
| author | Морозюк, В. |
| author_facet | Морозюк, В. |
| citation_txt | Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів / В. Морозюк // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 105-107. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнографія |
| first_indexed | 2025-12-01T00:02:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
Володимир МОРОЗЮК
АНТІН БАЛАНДЮК СЕРЕД СТРІЛЕЦЬКИХ ПІСНЯРІВ
…Політичні катаклізми та агресивність комуністичної ідеології щодо подій, людей і
культурно-мистецьких здобутків українського народу часів національно-визвольної боротьби
1914–1921 рр. “вичистили” з нашої національної історії та культури тисячі національно-свідомих
особистостей, що своєю громадсько-політичною і культурно-мистецькою працею духовно будили
свій знедолений і зневажений народ, сіяли в його свідомості почуття національної гідності і
патріотизму. Серед цього мистецького загалу – калинового цвіту української інтелігенції – через
гони буревісних літ, мов зелені паростки, пробиваються забуті, вилучені зловорожими силами з
нашої пам’яті, з нашої національної ниви, особистості, які свого часу були знані як стрілецькі
піснярі, творці пісень українського січового стрілецтва. Пісень, що були створені й побутували
серед вояків Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії у часи національно-
визвольних змагань.
Стрілецька пісня завжди і скрізь супроводжувала стрілецтво. Колишній стрілець УСС Мирон
Заклинський у своїх “Споминах галичанина”, зокрема, згадує: “У Кам’янці (м. Кам’янець-
Подільський. – В. М.) пробули ми два дні й подалися дальше на села. Цілі дні в поході. Вечором
стаємо на ніч у селі, а ранком дальше в дорогу. Оглядаємо села, людей і околиці, лунає стрілецька
пісня, бо “це ріднії села, це ріднії люди, це наша Вкраїна сама” (З поезії Бориса Грінченка)”1.
Стрілецька пісня – унікальне явище як в українському військовому музичному мистецтві, так
і у світовому. Її витоки глибоко закорінені в народних і козацьких піснях, пісенних традиціях.
Тому ці музично-поетичні твори, попри всі перепони, – вогненні завірюхи, зударення криці проти
криці, у часи “тоталітарної, універсальної духовної і фізичної руїни” (Улас Самчук “На білому
коні”) та “Ідеологічного веретища, задубілого від сліз, крові й поту” (Гелій Снегірьов)
продовжували жити в народі, передавалися із покоління в покоління, щоб сьогодні, у часі нашого
національного відродження, звучати на повен голос і будити наш національний загал від вікової
сплячки. А були часи, коли в атмосфері, перенасиченій брудними ідеологіями, навіть найменший
натяк на стрілецькі пісенні мотиви у музичній творчості вважався злочином, націоналістичним
ухилом, антирадянською пропагандою…
Віктор Гуцал – художній керівник Державного оркестру народних інструментів України, –
згадує, зокрема, як певні радянські “музикознавці” навіть у “Запорізькому марші” кобзаря Євгена
Адамцевича вишукували витоки стрілецької пісні. Тому, – згадує він, – “…марш заборонили (у
1974 р. – В. М.) виконувати, на радіо розмагнітили плівку з його записом, “музикознавці” в
цивільному прискіпливо вивчали ноти, з’ясовуючи, чи немає чогось спільного з піснями Січових
Стрільців”2.
…Осередком стрілецького гурту, де творилася стрілецька пісня у 1914–1918 рр., був духовий
оркестр Легіону УСС у складі 30 самодіяльних композиторів і музикантів. При ньому 1916 року
навіть виникли камерний ансамбль та струнний квартет у складі стрільців-музик – Антона
Баландюка, Ярослава Барнича, Михайла Гайворонського, Романа Лесика і Леся Гринішака.
Як зазначає музикознавець і композитор Василь Витвицький, “…стрільців з поетично-
письменницьким хистом було ще більше, і саме їх творчість була головним джерелом натхнення
для стрілецької музи”3.
Визнаними творцями стрілецьких пісень вважалися три автори – Михайло Гайворонський,
Роман Купчинський і Лев Лепкий.
Та заради справедливості годиться розповісти і про молодого стрільця-семінариста Антона
Баландюка – автора кількох стрілецьких пісень. На жаль, його авторство на ці пісні з плином часу
призабулося. Тож не дивно, що музичне авторство деяких його пісень в окремих збірниках
подається як “мелодія народна”. Це, зокрема, стосується стрілецької пісні “Ой зацвила черемха”, в
якій співається:
1. Ой зацвила черемха, зацвила ярим цвітом,
Там прощався стрілець січовий з білим світом.
2. Там прощався та стрілець січовий слізоньками,
ІМ
ФЕ
www.etnolog.org.ua
Що немає кому прокопати йому ями.
3. Нема кому труни тисової зготовити,
Біле тіло чорне гайвороння розносити.
4. А черемха тую скаргу тиху зрозуміла,
Чисту душу стрільця січового пожаліла.
5. Спи спокійно, стрільчику січовий, спи, мій сину,
Бо я тебе чесно поховаю, як дитину.
6. Рано-вранці прийшли за ним друзі поглядіти,
А за нічку стрільця січового вкрили квіти.
Серед стрілецького гурту було відомо, що автором слів цієї пісні є Роман Купчинський. Що
стосується її музичного оформлення у збірнику “Стрілецькі пісні. Пісенник” (Київ. – “Музична
Україна”. – 1992. – С. 62–63) зазначається, що “мелодія народна”. Фактично автором музичного
оформлення цієї стрілецької пісні є саме Антон Баландюк. Похибку київського видання виправляє
збірник “Червона калина. (Козацькі, стрілецькі й авторські патріотичні пісні)”. – Рівне. –
Редакторсько-видавничий відділ обласного управління по пресі. – 1992. – С. 27–28) та збірник
“Пісні Українських Січових Стрільців для баяна або акордеона / Редактор-упорядник П. М.
Чоловський), Івано-Франківськ. – 1994. – С. 64–65).
Серед січового стрілецтва побутувала також пісня “Гімн Коша” (ще відома під назвою “За
сімома горами”). У ній співається:
За сімома десь горами,
За… сімома десь ріками,
Кажуть, є там божий рай,
Та вір, брате, поза нами,
За січовими стрільцями,
Нігде раю не шукай.
Бо нема ліпше,
Бо нема ліпше,
Як у нашому Коші.
Тут гармат не чути,
Тут не свищуть кулі,
Тут безпечні ми усі!
Незаперечний факт: авторами цієї пісні є січовики Антін Лотоцький (слова) та Антін
Баландюк (мелодія).
* * *
…Антін Баландюк народився 12 січня 1893 року у Княгинині (нині – в адміністративних
межах м. Івано-Франківська). Як і тисячам молодих галичан йому судилося пройти пекло Першої
світової війни і національно-визвольних змагань українського народу в лавах Українських Січових
Стрільців і стрільців Української Галицької Армії. Пережив гіркоту братовбивчої українсько-
польської війни і голгофу польського табору Тухоля серед інтернованих 1200 стрільців ЧУГА, які
навесні 1920 року перейшли з Червоної армії на Польський бік для спільної боротьби з
більшовиками, але яких поляки підступно роззброїли і запроторили до концентраційного табору.
Антін Баландюк мав багато побратимів у Легіоні УСС, зокрема, стрільця, талановитого
маляра і карикатуриста Осипа Сорохтея, зятя письменника Андрія Чайковського, культурно-
освітнього діяча і редактора Івана Ставничого.
Помер самодіяльний композитор – стрілецький пісняр 13 грудня 1953 року у рідному
ІМ
ФЕ
www.etnolog.org.ua
Княгинині (тодішньому м. Станіславі). Похований на Княгининському цвинтарі (по вул.
Церковній м. Івано-Франківська). На його занедбаному гробівці – заіржавлений металевий хрест*.
Смуток і запустіння… За лаштунками повсякденних клопотів і негараздів зникає поховання
стрільця-пісняра і забувається, що тут, під муравою, похований Антін Баландюк.
* У “Некрополі Прикарпаття. Віснику Івано-Франківської обласної ради та Івано-
Франківської обласної адміністрації” за 2000 р., на с. 27, помилково вказано, що на могилі
стрільця-пісняра Антона Баландюка встановлено дерев’яний хрест. - В. М.
1 Заклинський Мирон. “А ми тую стрілецькую славу збережемо”. Спомин галичанина. Ч. 2. -
“Всесвіт”. - Львів, 1936. - С. 7.
2 Шевченко Тетяна. Незручний оркестр // “Експрес”. - Львів. - Ч. 83. - 2002. - 1 черв.
3 Витвицький Василь. Стрілецька пісня // За волю України. Історичний збірник УСС. -
Видання Головної Управи Братства Українських Січових Стрільців. - Нью-Йорк, 1967. - С. 358.
ІМ
ФЕ
www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201145 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T00:02:31Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Морозюк, В. 2025-01-03T20:38:43Z 2025-01-03T20:38:43Z 2003 Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів / В. Морозюк // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 105-107. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201145 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Нариси та етюди Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів Article published earlier |
| spellingShingle | Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів Морозюк, В. Нариси та етюди |
| title | Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів |
| title_full | Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів |
| title_fullStr | Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів |
| title_full_unstemmed | Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів |
| title_short | Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів |
| title_sort | антін баландюк серед стрілецьких піснярів |
| topic | Нариси та етюди |
| topic_facet | Нариси та етюди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201145 |
| work_keys_str_mv | AT morozûkv antínbalandûkseredstrílecʹkihpísnârív |