Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 1999 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1999
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201183 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області / Т. Коропатник // Сіверянський літопис. — 1999. — № 6. — С. 227-235. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201183 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коропатник, Т. 2025-01-05T17:22:13Z 2025-01-05T17:22:13Z 1999 Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області / Т. Коропатник // Сіверянський літопис. — 1999. — № 6. — С. 227-235. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201183 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Економіка Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області |
| spellingShingle |
Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області Коропатник, Т. Економіка |
| title_short |
Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області |
| title_full |
Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області |
| title_fullStr |
Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області |
| title_full_unstemmed |
Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області |
| title_sort |
водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва чернігівської області |
| author |
Коропатник, Т. |
| author_facet |
Коропатник, Т. |
| topic |
Економіка |
| topic_facet |
Економіка |
| publishDate |
1999 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201183 |
| citation_txt |
Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області / Т. Коропатник // Сіверянський літопис. — 1999. — № 6. — С. 227-235. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT koropatnikt vodoresursniipotencíalsílʹsʹkogospodarsʹkogovirobnictvačernígívsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-11-26T21:58:35Z |
| last_indexed |
2025-11-26T21:58:35Z |
| _version_ |
1850778089046409216 |
| fulltext |
Тетяна Коропатник
ВОДОРЕСУРСНИИ ПОТЕНЦІАЛ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вода, як і земля в сільському господарстві, є основним засобом виробництва
і важливим елементом його продуктивних сил. Вона використовується для
зрошення і обводнення земель, водопостачання сільських населених пунктів,
тваринницьких ферм, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції,
виробництва електроенергії. Природні і штучні водойми використовуються,
як високопродуктивні рибні угіддя і для вирощування водоплавної птиці.
На відміну від інших галузей господарського комплексу, сільське
господарство є виробництвом, у якому природний процес відтворення
переплітається з економічним. В ньому вода відіграє особливо важливу роль,
оскільки без неї не може розвиватися ні рослинництво, ні тваринництво. Це
підтверджують такі дані.
Питомі витрати води на різні види господарських потреб
колективних та фермерських господарств
№ Види споживання Кількість Примітка
1. Заправка трактора, л/добу 40
2. Заправка автомобіля, л/добу 15
3. Миття автомобілів і тракторів
на спеціально влаштованих
майданчиках на одну машину, л 450 раз на місяць
4. Те ж при відсутності
майданчиків для миття 200 раз на місяць
5. Капітальний ремонт
(з розбиранням і миттям), л:
• автомобіля 700 20% парку
• трактора 1200 раз на рік
6. Один верстат (робоче місце), л/добу:
• в механічній майстерні 35
• в столярній майстерні 20
• в слюсарній майстерні 80
• в кузні 40
Сіверянський літопис 227
А питомі показники водоспоживання і водовідведення у тваринництві і
звірівництві за добу на 1 голову представлені нижче.
Водоспоживання Водовідведення
Споживач Всього На поїння і
приготу
вання корму
Стічна
рідина
Злив
гною
Корови молочні 100(15) 65 20 35
Корови м’ясні 70(5) 60 2 30
Бики і нетелі
Молодняк великої рогатої
60(5) 40 10 20
худоби до двох років 30(2) 25 4 10
Телята у віці до 6 місяців
Коні робочі. Верхові
20(2) 10 2 5
рисаки і негодуючі матки
Коні племінні і
60 40 10 20
годуючі матки 80 55 15 30
Жеребці-плідники 70 50 15 25
Жеребці у віці до 1,5 року 45 30 10 15
Вівці і кози дорослі 10 8 1 4
Молодняк 6 4 0,5 2
Кнур плідний
Матки:
25 10 6 9
супоросні 25 12 8 9
підносні та приплодні 60 20 10 12
Поросята відлучені 5 2 0,8 2,5
Ремонтний молодняк 15 6 2,5 5
Свині на відкормі 15 6 2,5 5
Кури 1 0,8 0,08 -
Молодняк курей 0,5 0,4 0,6 -
Індики 1,5 1,2 0,12 -
Молодняк індиків 0,75 0,6 0,08 -
Качки і гуси 2 1,6 0,16 -
Молодняк качок і гусей 1 0,8 0,13 -
Норки, соболі
Молодняк норок, соболів
3 - - -
лисиць і песців 7 - - -
Молодняк лисиць і песців 0,3 - - -
Нутрії 7 - - -
Молодняк нутрій 0,5 - - -
Водні ресурси - та частина води, яка на даному рівні розвитку про
дуктивних сил і науково-технічного прогресу може бути використана в
народному господарстві. Вони суттєво впливають на спеціалізацію і
228 Сіверянський літопис
розміщення сільськогосподарського виробництва. Це річковий стік, вода
водосховищ, ставків, підземні води, малі і середні ріки. Протікаючи між
сільськогосподарськими угіддями, вони регулюють їх водний, повітряний і
тепловий режим, впливають на екологічну систему, яка визначає про
дуктивність орних земель, сінокосів, пасовищ, а також багаторічних
насаджень.
Залежно від участі у відтворювальному процесі вода виступає як предмет
чи засіб праці і основний засіб виробництва. Коли вода стає об’єктом
прикладання живої і уречевленої праці в процесі виробництва, тобто коли вона
акумулюється у водосховищах і через канали транспортується на поля
зрошення, зволоження і обводнення, водопостачання тваринницьких ферм і
комплексів, а також сільськогосподарських населених пунктів, то вона як і
земля, є предметом праці. Коли вода використовується як середовище для
розвитку рибного господарства чи розведення водоплавної птиці, вона стає
засобом праці.
Отже, вода, що використовується в сільському господарстві, виступає як
основний засіб виробництва, важливий елемент його продуктивних сил і
складова частина аграрно-ресурсного потенціалу. Основні особливості
водних ресурсів, що є одночасно і природним і виробничим фактором, і
потребують врахування при використанні, це:
1) їх велика мобільність;
2) здатність розчиняти і акумулювати різні речовини;
3) взаємозв’язок всіх видів і джерел води через механізм кругообігу її в
природі.
Характер водних ресурсів області залежить від розміщення її в зоні надмірної
вологості змішаних лісів і мішаної вологості лісостепової зони. Це й зумовило
наявність відносно густої гідрографічної мережі і підвищеного обсягу річкового
стоку порівняно з іншими областями України.
Водні ресурси області представлені поверхневим стоком, підземними водами,
а також запасами, зосередженими в озерах та болотах, займають одне з перших
місць в Україні.
Запаси водних ресурсів Чернігівщини становлять 24 тис. м3 на рік на одного
мешканця, що достатньо для задоволення усіх потреб населення і про
мисловості.
Загальні відомості про річки
Кі
ль
кіс
ть
рі
чо
к,
шт
.
За
га
ль
на
до
вж
ин
а,
км
в тому числі водосховища ставки озера
оо
а
За
га
ль
на
до
вж
ин
а (
в м
еж
ах
об
ла
ст
і),
к
м
Се
ре
дн
і 2
00
1-
50
00
0
км
, ш
т.
За
га
ль
на
до
вж
ин
а в
м
еж
ах
об
ла
ст
і,
км
Ве
ли
кі
п
он
ад
50
00
0,
шт
.
За
га
ль
на
до
вж
ин
а в
м
еж
ах
об
ла
ст
і,
км
Кі
ль
кіс
ть
, ш
т.
О
б’
єм
, м
лн
. м
3
Пл
ош
д в
од
но
го
дз
ер
ка
ла
, г
а
Кі
ль
кіс
ть
, ш
т.
О
б’
єм
, м
лн
. м
3
Пл
ош
а в
од
но
го
дз
ер
ка
ла
, г
а
Кі
ль
кіс
ть
, ш
т.
О
б’
єм
, м
лн
. м
3
Пл
ош
а в
од
но
го
дз
ер
ка
ла
, г
а
1261 8480 1251 7108 8 725 2 643 15 36,49 1935 683 102,51 7781,35 17 0,37 8,19
Сіверянський літопис 229
Як бачимо, річкова мережа області дійсно досить насичена. На півночі
області середня густота річок досягає 0,29 км/км2, а в південній частині - 16
км/км2. Характер річкової мережі і режим річок залежить від геологічної будови,
рельєфу місцевості, клімату. Невелика різниця висот зумовлює повільну течію
річок. Найбільші річки, крім Дніпра, течуть з північного сходу на південний
захід. Головною водною артерією області є р. Десна (552 км) з основними
притоками: Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (199 км) та Удай (195 км).
ТеВ
к
Ь
І
5
О.
се
1
о
*о.
гм
5
оГ 11
,2
89
5,
93
1,
58
0,
08
4 6
о ' 0,
01
6
0,
02
7
0,
03
1
0,
01
8
£
г* 26
,3
21
15
,4
Г* 2,
32 8
о"
8«О
о
Ч>О.
о* 0,
04
3 %
о 0,
02
8
С
ер
ед
ні
й
32
,6
45
18
,8
76
9,
68
0 00
СМ
смЄЛ
о*
а
о 0,
12
3
0,
05
8
0,
09
4
0,
03
8
і 1
О е* *> 32
,6
45
18
,8
76
9,
68
0
8
см’ 5
о*
а
Г\
о 0
12
3
0,
05
8
0,
09
4
0,
03
8
к
к
ь .
І 8-§ І
* е
!*
Іи
£о»
см
2
оГ
N 8ч>
оГ 2,
15
5
•
5
о*
■ • •
*г*
«п
3 ©
«гГ
5,
58
9 С
*чсм
•
о
о
• • ■ •
9 <5
в- і
о 30
,6
52
18
,6
7,
35
9
2,
90 •
0,
26
4
і • • •
- 8
К 2
* Я 30
,6
52 ч>
00* 8«ЗО
со* 2,
90 ■
асм
о"
• • • •
С
ті
к,
я
ки
й
ф
ор
м
ує
ть
ся
в
и
ск
ах
о
бл
ас
ті
Рі
чн
ий
с
ти
ск
и
3
£Оч §
О 0,
08
9 800
ОО* 0,
03
0 а
О
О*
сь
см_
о" о ,
оі
6
0,
02
7
0,
03
1 00
о
о
£
Г-
XчГ,
0
И
‘0
?ГЛ
О
ГЛ«г»
О.
о’ 0,
10
8
0,
39
0
0,
06
1 С*5
5
О 0,
06
2
0,
02
8
С
ер
ед
ні
й л *
О* 0,
57
1
І
0,
08
0
0,
13
2
0,
49
0 Я
О* 0,
05
8 «О
'О
0.
03
8
♦ - а>«і я а
0,
18
6 8Г»
о* 0,
08
0
0,
13
2
0,
49
0
0,
12
3 8
О
О*
І
о*
8<э
о*
<9
і І І ' І
0061 £ 24
00
12
12
6
♦ *\00 13
10 Г'|>
«О 29
50
0001 51
00
70
0
О
бл
ас
ть
Д
ні
пр
о <4
1
С
ей
м І
С
но
в
О
ст
ер
Т
р
уб
і*
У
да
й 1си
230 Сіверянський літопис
За своїм режимом річки області належать до рівнинних, швидкість течії
складає 0,1 - 0,3 м/сек. Вони мають змішаний тип живлення, в якому головну
роль відіграють талі сніги та дощові води. Особливістю водного режиму,
зокрема поліської частини області, є відносно інтенсивне підняття рівня води
на початку весни, здебільшого один максимум за весняний період, поступовий
спад рівнів і відносно низьке стояння вод протягом літнього сезону з незначним
короткочасним підняттям після дощів. Весняний максимум води на малих ріках
спостерігається найчастіше в березні, а в роки з пізніми зимами на початку
або в середині квітня.
Зарегулювання стоку малих річок дає змогу створюватити каскади ставків,
підвищувати водозабезпеченість лісостепових районів області, раціональніше
використовувати бідні с/г угіддя, збільшувати прибутки сільськогосподарських
підприємств за рахунок розведення коропа, ляща, лина й цінних ставкових
риб, водоплавної птиці.
У зв’язку з геологічною будовою, рельєфом, кліматичними умовами і
значною лісистістю територія Чернігівщини відзначається значною заболо
ченістю. В області налічується більше 400 боліт. Загальна їх площа становить
3% території. Особливо заболочена місцевість у поліській частині області, в
заплавах Дніпра, Десни та їх притоків. Найбільші з них: Замглай (8334 га),
Остерське (1055,8 га), Сновське (9400 га), Паристе (2340 га), Мньове (1745
га).
Великі озера в області відсутні, проте багато дрібних (більше 680),
заплавних, стариць. Найбільші з них є Святе, Стибин, Воргав, Грузьке. Озера
використовуються для рибальства, водопостачання, розведення водоплавної
птиці.
За даними Деснянського басейнового управління, загальне використання
води в області становить 159,5 млн. м3, з них на сільськогосподарське
водопостачання йде 17,42 млн. м3, або 10,9% від загального обсягу.
Сіверянський літопис 231
>
* ні *о
шіЛЯ
по
Яп*
оя5
* -*•
2 ' -. І
ЯЛт
О
чпо
ооЯопо
43
Я
*
і■ І 5
о
о*
по
яо Я 4,
і •5О,N *г«
ш
© | п
2
АЯп
*
5
5:
м оо
по 1 1 оЯм
£
1
1
5О оо
5 1 1 ооооп,П
3
1 І 1 і 1 1 •
і
1
5;-•• 1 і І 1 Г*
5о
1 !
§
| 1
ооя«огп
пояю
«о
о о
•0яГО▼
1 і
5о. Ято♦н
&Яо
пзо
в
о*
аг
9
! | 1
§.О-
п«в«о 3 вЯь>
ІЛ
яІЛ
І
* Яаі
п»4г̂.
г>
5
оЯ
Я
Яп»со
1
І
І Я
£
м
яш
п
ІЧо
V*оо
О
$ПІоо
І
я.
2
*оЯА
о
зо
*оІЛ
ез
Я•г
5
' 1*-» 5
«пяя
А*Г.
я п*
е.
н*
А жО. яоа
оИ-,
в
2ООпо Яопо
гп4*4ПО
І
а
►*; аа *то
NЯп».
по
5
п•о 4%
І
■ і
$
■о
2»•%• ■ §СОО
ооя
А
по«
япо 5!ПО
п,
5
і
|
а-•
«Що<3 ч43
к
яе* я4*4 з
3
?
1•-*
Я! і Оь 3о п
о
ПОп Япопо
'І 7
1 і 3
3 *
§ 8 ? 3- о
5. '*■ '8
ї* 3яо.
іОо. а
1
3о.
§
і 1Ш О
232 Сіверянський літопис
Динаміка водоспоживання і водовідведення в сільськогосподарському
виробництві виглядає так:
Як бачимо, прослідковується чітка тенденція до зменшення аграрного
водокористування, що пояснюється загальним спадом виробництва.
Основним джерелом для забезпечення питних та господарсько-побутових
потреб населення є підземні води. Вони становлять частину Дніпровсько-
Донецького артезіанського басейну. Їх затверджені запаси складають 0,18 МЗ.
Загальна кількість артезіанських свердловин в області - 5048 шт., в тому числі
у сільському господарстві - 3945, у промисловості - 1103. Із загальної їх кількості
8% знаходиться у неробочому стані і потребує ремонту або сантехнічного
тампонажу.
Забір підземних вод у 1998 році складав 89,1 млн. м3, що менше на 19,3%,
ніж в минулому році.
Сіверянський літопис 233
Централізованим водопостачанням найбільше забезпечені сільські населені
пункти в Чернігівському районі (22), Ріпкинському (17), Коропському (13),
Новгород-Сіверському (12), Менському, Прилуцькому, Сосницькому (по 11).
Найменше в Куликівському (1), Бахмацькому (2), Корюківському, Ніжин
ському (по 3), Бобровицькому, Носівському (по 4).
Обсяг забезпеченості водними ресурсами залежить від джерел (грунтові води,
поверхневі), способів підйому води (ручний чи механічний) і її транс
портування (бочками чи водопроводами).
Водоресурсний потенціал обчислюється загальними і питомими затратами
(в розрахунку на 1 га сільськогосподарських робіт чи на 1 грн. валової
продукції) об’ємів, використовуваних в аграрних підприємствах водних
ресурсів. У межах області прослідковуються певні відмінності у його
використанні.
Обсяг використовуваної
води за районами (без міст обласного Витрати води
підпорядкування) тис. м3 на 1 га с/г. угідь м3
3500000 - 4000000
2500000 - 3500000
1500000 - 2500000
500000 - 1500000
С до 500000
5-10
10-25
15-20
О Сільськогосподарське
водопостачання
234 Сіверянський літопис
Як бачимо, найбільші витрати води на 1 га сільськогосподарських угідь
були у Варвинському, Бобровицькому, Чернігівському районах, найменші - в
Ніжинському та Сосницькому.
Щодо витрат води на 1 гривню валової продукції, то тут перед ведуть
Новгород-Сіверський, Семенівський, Ріпкинський райони. Найнижчі
показники у Корюківському та Носівському.
На жаль, традиційні методи управління привели до того, що водне
господарство як країни, так і регіону стало недостатньо контрольованою
галуззю, де більшість рішень приймалась без необхідного еколого-економічного
обгрунтування. Тому водні ресурси часто використовуються безконтрольно,
якість поверхневих та підземних вод погіршується.
В умовах ринкових відносин, коли вода стає товаром і ціна її постійно
зростає, безсумнівно, слід приділяти значну увагу раціональному викорис
танню водних ресурсів.
Дослідники по-різному трактують організацію раціонального аграрного
водокористування, бо немає з даного питання єдиної точки зору, орієнтованої
на системний, економіко-екологічний підхід. Нераціональне, неекономне
використання води викликає негативні екологічні наслідки: заболочення і
засолення земель, виснаження водних джерел, порушення екологічної
рівноваги.
Джерела та література:
У статті використано матеріали Деснянського басейнового управління та управління статистики.
Сіверянський літопис 235
|