Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції
Виклики суспільства пов’язані з сучасними загрозами, спонукають до переосмислення систем виробництва та споживання, враховуючи екологічні, економічні та соціальні наслідки. Зниження ресурсоємності економіки за рахунок зменшення витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах відповідає 12 Ціль, що фо...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201486 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції / О.В. Бойко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 89-92. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859907690977820672 |
|---|---|
| author | Бойко, О.В. |
| author_facet | Бойко, О.В. |
| citation_txt | Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції / О.В. Бойко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 89-92. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Виклики суспільства пов’язані з сучасними загрозами, спонукають до переосмислення систем виробництва та споживання, враховуючи екологічні, економічні та соціальні наслідки. Зниження ресурсоємності економіки за рахунок зменшення витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах відповідає 12 Ціль, що формує актуальність дослідження. Запропонований у 1990-х роках науковцем Фрідріхом Шмідт-Бліком підхід МIрS-аналізу, який втілився в «Екологічний рюкзак» в сьогоденні отримав нового розвитку. Уваги заслуговує біотична складова, що уособлює вміст живої природи у виробничому процесі.
Галузі важкої промисловості - металургійна та гірничодобувна містять багаторівневі системи виробництва на яких задіяна велика кількість персоналу. Попередні дослідження враховували біотичну складову лише у вигляді лісоматеріалу, що використовується на шахтах. Подальші дослідження доводять, що харчові продукти, спожиті персоналом підприємства, мають суттєвий вплив на вміст «рюкзака», а відповідно і на господарчу діяльність в Україні.
The challenges of society are associated with modern threats, prompting a rethinking of production and consumption systems, taking into account environmental, economic and social consequences. Reducing the resource intensity of the economy by reducing the consumption of materials in production chains is in line with the 12th Goal, which forms the relevance of the study. The MIRS-analysis approach proposed in the 1990s by scientist Friedrich Schmidt-Blick, which was embodied in the ‘Ecological Backpack’, has been further developed today. The biotic component, which represents the content of wildlife in the production process, deserves attention.
Heavy industry sectors such as metallurgy and mining include multi-level production systems that involve a large number of personnel. Previous studies have only considered the biotic component in the form of timber used in mines. Further research shows that the food consumed by the company's personnel has a significant impact on the contents of the ‘backpack’ and, consequently, on economic activity in Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:00:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. В. Бойко
89
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-89-92
УДК 338.439.63:338.58+331.101.26
О. В. Бойко,
аспірантка,
ORCID 0000-0001-7301-724X,
e-mail: bojko-oksana@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА БІОТИЧНОЇ ЧАСТИНИ
МАТЕРІАЛЬНОГО РЮКЗАКА ПРОДУКЦІЇ
Постановка проблеми. За даними американсь-
кої екологічної організації Global Footprint Network
людству потрібно приблизно 1,7 поверхні планети
Земля, щоб підтримувати своє теперішнє спожи-
вання ресурсів [1]. Порядок денний Організації
Об’єднаних Націй (ООН) на період до 2030 року та
її Цілі сталого розвитку (ЦСР) [2] пропонують ос-
нову для комплексної оцінки поточної системи ви-
робництва та споживання, враховуючи екологічні,
економічні та соціальні наслідки одночасно. ЦСР
вимагають використання цілісних і системних під-
ходів, спрямованих на ресурсоефективну та конку-
рентоспроможну економіку, яка підкреслює важли-
вість розгляду всього ланцюга створення вартості
продуктів, включаючи ефект поширення за межі ви-
робничого процесу. Відповідальне споживання та
виробництво (ЦСР № 12) ставить за мету зниження
ресурсоємності економіки за рахунок зменшення
витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах.
Запропонований у 1990-х німецьким науковцем
Фрідріхом Шмідт-Бліком підхід МIрS-аналізу, який
у кінцевому втіленні має вигляд «Екологічного
рюкзака» продукції [3], за минулі роки дістав суттє-
вого розвитку. Удосконалення моделей аналізу ма-
теріального потоку (MFA) [4] та життєвого циклу
продукту (LCA) [5], підґрунтям яких є аналіз «ви-
трати-випуск», демонструють інтерес світової
спільноти до потоків речовин та матеріалів, що ви-
користовуються в процесі виробництва, але справа
не тільки в тому, що не існує міжнародного станда-
ртизованого підходу та методу розрахунку насиче-
ності продуктів сировиною, незважаючи на наяв-
ність в екологічному рюкзаку біотичної складової,
поза увагою дослідників залишилося споживання
продуктів харчування персоналом [6]. Екологічний
рюкзак продукту охоплює всі сфери антропогенного
впливу, а саме біотичні та абіотичні фактори, воду,
повітря та ґрунт, що зазнав впливу. Біотичний фак-
тор у складі рюкзака має призначенням врахування
саме вмісту живої природи в процесі створення то-
варного продукту. За часів застосування на шахтах
праці тварин та існування підземних стайнь на
1 кінську голову щорічно потрібно було задавати
більше 12 т продуктів. Це обумовлювало розвине-
ність біотичної складової матеріального рюкзака.
Люди ж отримують заробітну плату і самозабезпе-
чують себе харчовими продуктами, тому із припи-
ненням у підземних умовах застосування праці тва-
рин споживання їжі на шахтах зникло з категорії ма-
теріальних витрат.
Разом із тим галузі важкої промисловості,
особливо металургійна, гірничодобувна, є багато-
численними, кількість персоналу, зайнятого на за-
воді, шахті, розрізі, сягає декількох тисяч працівни-
ків. В Україні витрати на продукти харчування та
безалкогольні напої складають майже половину за-
робітної плати (45,9% у 2021 р. – [7]).
Виконані за участю авторки цієї статті дослі-
дження споживання продуктів харчування свідчать
про те, що існує певна залежить як від національних
традицій, так і від рівня заробітної плати робітників,
а заробітна плата на вітчизняних шахтах суттєво
перевищує середню по національному господарству
[8]. За даними спостережень споживання протягом
року харчових продуктів працівниками великого
підприємства, наприклад, рудника з видобутку за-
лізної руди (4,8 тис. людей) становить порядку
3,4 тис. т, що суттєво збільшує біотичну частину ма-
теріального рюкзака. Але у згаданій роботі було
розглянуто лише кінцеве споживання харчових про-
дуктів, тоді як вироблення зазначеної кількості то-
варів потребує набагато більше продукції агропро-
мислового комплексу – рештою є пов’язані з вироб-
ленням харчів відходи.
Зазначене обумовило мету досліджень, що по-
лягає в урахуванні до біотичних факторів матеріаль-
ного рюкзака брутто-складової продуктів харчу-
вання.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Обсяг фактично вжитих продуктів харчування укра-
їнцями за 2021 р. склав 777 кг [Ошибка! Закладка
не определена.] при оптимальній нормі харчування
за вимогами МОЗ України 665 кг на одну особу на
рік [9]. Згідно дослідження Продовольчої та сільсь-
когосподарської організації ФАО [10], яка є спеціа-
лізованою установою ООН, що очолює міжнародні
зусилля з боротьби з голодом, деякі верстви україн-
ців віком від 18 років і старіше страждають на ожи-
ріння.
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024
О. В. Бойко
90
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
Табл. 1 містить дані щодо споживання продук-
тів харчування на одну особу залежно від середньо-
душових еквівалентних загальних доходів.
На думку науковця Хуана Антоніо Дуро з уні-
верситету Ровіра і Віргілі (Іспанія) найбільш важли-
вими продуктами з точки зору трофічного рівня спо-
живання є продукти тваринного походження –
м’ясо, молоко та яйця [11]. Фактичні дані, що відо-
бражають рівень заробітної плати, підтверджують
зазначене. Але одиниця продуктів тваринного по-
ходження, як вважають автори робіт [12,13], потре-
бує витрат п’ятикратної кількості врожаю рослин-
ного походження. Розрахункові 8000 калорій в день
від виробництва сільськогосподарських культур за-
безпечують 3500 калорій попиту на харчові про-
дукти на господарство, а 4500 калорій – це калорій-
ність кормової бази для тварин, необхідна для ви-
робництва продуктів харчування тваринного по-
ходження [14]. Так, виробництво 1 кг яловичини пе-
редбачає у раціоні великої рогатої худоби 20 кг рос-
линного білка (співвідношення 1:20); співвідно-
шення стосовно свинини – 1:5,7; птиці 1:4,7; вироб-
ництво деяких сортів риби потребує від 1:4,4 до
1:4,8; молоко 1:3,9; яйця 1:2,6 відповідно. Що стосу-
ється інших продуктів – американський науковець
Еріберто Кабесас з університету Мішкольц (США)
надає інформацію у вигляді співвідношення від-
ходів до продукту (включаючи до відходів реаліс-
тичні витрати) для кількох поширених галузей, се-
ред яких сільському господарству припадає 1:4 [15].
Таблиця 1
Споживання продуктів харчування у домогосподарствах із різними
середньодушовими еквівалентними загальними доходами
Найменування продуктів
харчування
Усі домогоспо-
дарства
До 3000,0 3000,1-
4000,0
4000,1-
5000,0
5000,1-
6000.0
6000,1-
7000,0
1 2 3 4 5 6 7
М'ясо і м’ясопродукти 5,1 3,4 4,1 4,3 5,1 5,3
Молоко і молочні продукти 18,8 11,7 15,3 16,9 18,5 19,4
Яйця 1,14 0,9 0,96 1,02 1,14 1,2
Риба та рибні продукти 1,4 0,8 1 1,3 1,4 1,3
Цукор 2,3 1,8 2 2,2 2,4 2,4
Олія та інші рослинні жири 1,3 1,1 1,2 1,3 1,3 1,3
Картопля 5,8 5,6 5,5 5,7 6 5,8
Овочі та баштанні 8,5 6,6 7,5 7,7 8,8 8,5
Фрукти, ягоди, горіхи, виноград 3,9 2,2 2,6 3,2 3,8 3,7
Хліб і хлібні продути 7,6 7.5 7,4 7,7 8 7,5
Всього 55.84 41,6 47,56 51,32 56,44 56,4
Закінчення табл. 1
Найменування продуктів
харчування
7000,1-
8000,0
8000,1-
9000,0
9000,1-
10000,0
10000,1-
11000,0
11000,1-
12000,0
Понад
120000,0
1 8 9 10 11 12 13
М'ясо і м’ясопродукти 5,4 6 5,6 6,3 6 6,4
Молоко і молочні продукти 19,6 21,3 20,2 22,3 23,3 25,4
Яйця 1,14 1,2 1,2 1,26 1,14 1,26
Риба та рибні продукти 1,4 1,6 1,5 1,6 1,7 1,7
Цукор 2,3 2,6 2,1 2,5 2,5 2,8
Олія та інші рослинні жири 1,3 1,4 1,3 1,3 1,4 1,4
Картопля 5.8 5,5 5,3 5,4 5,6 4,9
Овочі та баштанні 8,7 9,7 8,9 10,5 9,8 10,9
Фрукти, ягоди, горіхи, виноград 4,4 4,4 4.7 5,6 5,2 6
Хліб і хлібні продути 7,6 8 7 7,5 7,1 7,8
Всього 57,64 61,7 57,8 64,26 63,74 68,56
Джерело: Статистичний щорічник України. Київ: Державна служба статистики України, 2022. С. 96-97. URL:
https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/11/Yearbook_2021.pdf.
Чисельність персоналу ПрАТ «Суха Балка» за
період з 2000 по 2021 рік скоротилася з 4,8 до
2,8 тис. робітників. Заробітна плата по шахті в се-
редньому по руднику у 2021 р. складала 20808 грн
(21410 грн у робітників з видобутку руди). Згідно
даних щодо споживання продуктів харчування у до-
могосподарствах із різними середньодушовими
еквівалентними загальними доходами, місячний ра-
ціон членів домогосподарства в залежності від дохо-
дів матиме вигляд табл. 2:
Виходячи з даних стосовно заробітної плати,
станом на 2021 рік робітник підприємства за рік спо-
живав близько 823 кг харчових продуктів. Врахува-
вши кількість працівників за вказаний період, а їх
налічувалось 2709 чоловік, по ПрАТ «Суха Балка»
загальне річне споживання харчових продуктів
склало 2,2 т.
Річне споживання біотичних матеріалів, як
було зазначено вище, розраховувалось лише у ви-
гляді лісоматеріалів, що використовувались для об-
О. В. Бойко
91
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
Таблиця 2
Споживання продуктів харчування у домогосподарствах
з середньомісячними доходами понад 12 тис. грн
Найменування, кг/особу Нетто-споживання Брутто-споживання
М’ясо і м’ясопродукти 6,4 128
Молоко і молочні продукти 25,4 99,1
Яйця 1,26 3,4
Риба та рибні продукти 1,7 7,8
Цукор 2,8 11,2
Олія та інші рослинні жири 1,4 5,6
Картопля 4,9 19,2
Овочі та баштанні 10,9 43,6
Фрукти, ягоди, горіхи, виноград 6 24
Хліб і хлібні продукти 7,8 31,2
Всього 68,56 373,1
Джерело: Статистичний щорічник України за 2021 рік. Київ: Державна служба статистики України, 2022. С. 97. URL:
https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/11/Yearbook_2021.pdf.
слуговування шахти і становило 4,4 тис. т. [16]. Біо-
ємність харчових продуктів, як показано, має суттє-
вий вплив на наповненість матеріального рюкзака
і на ефективність господарчої діяльності в Україні.
Висновки. Матеріальний рюкзак є важливою
категорією аналізу виробничого процесу адже вра-
ховує приховані потоки речовин та допомагає гар-
монізувати процеси виробництва з навколишнім се-
редовищем, що відповідає ЦСР. Виконані дослі-
дження доводять суттєвий вплив на біотичну час-
тину матеріального рюкзака харчових продуктів в
контексті брутто-споживання, яке склало 4,5 т на рік
у розрахунку на 1 працівника (при нетто-показнику
823 кг); у розрізі підприємства зі штатом 2,7 тис.
осіб належне до обліку споживання харчових про-
дуктів складає 12,1 тис. т.
Література
1. Lin D, Hanscom L, Murthy A, Galli A, Evans M, Neill E, Mancini MS, Martindill J, Medouar F-Z, Huang S, et al. Ecological
Footprint Accounting for Countries: Updates and Results of the National Footprint Accounts, 2012–2018. Resources. 2018. Vol. 7(3).
Р. 58. DOI: https://doi.org/10.3390/resources7030058.
2. Цілі сталого розвитку та Україна. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/cili-stalogo-rozvitku-ta-ukrayina.
3. Schmidt-Bleek F. MIPS and ecological rucksacks in designing the future. In Proceedings Second International Symposium on
Environmentally Conscious Design and Inverse Manufacturing. IEEE. 2001. P. 1-8. DOI:
https://doi.org/10.1109/ECODIM.2001.992306.
4. Bringezu S., Yuichi M. Material flow analysis. Green accounting. 2018. Р. 149-166. DOI:
https://doi.org/10.4324/9781315197715-6.
5. Brunner P. H., Rechberger H. Handbook of material flow analysis: For environmental, resource, and waste engineers. CRC
press, 2016. DOI: https://doi.org/10.1201/9781315313450.
6. Saurat M., Ritthoff M. Calculating MIPS 2.0. Resources. 2013. Vol. 2(4). P. 581-607. DOI:
https://doi.org/10.3390/resources2040581.
7. Статистичний щорічник України за 2021 рік: статистичний збірник / за ред. І. Є. Вернера. Київ, 2022. С. 438. URL:
https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/11/Yearbook_2021.pdf.
8. Череватський Д. Ю., Бойко О. В., Смирнов Р. Г. Щодо впливу національних чинників на біотичну складову фор-
мування матеріального рюкзака підприємства. Економіка промисловості. 2024. №3(107). С. 52-64. DOI:
https://doi.org/10.15407/econindustry2024.03.052.
9. Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних
соціальних і демографічних груп населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 р. №780. Офіційний вісник
України. 2016. № 89. С. 22.
10. The Food and Agriculture Organization (FAO). URL: https://www.fao.org/about/about-fao/en/.
11. Duro J. A., Lauk C., Kastner T., Erb K. H., Haberl H. Global inequalities in food consumption, cropland demand and land-
use efficiency: A decomposition analysis. Global Environmental Change. 2020. Vol. 64. Paper no. 102124. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2020.102124.
12. Bouwman A. F., et al. Exploring changes in world ruminant production systems. Agricultural systems. 2005. Vol. 84. Iss. 2.
Р. 121-153. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agsy.2004.05.006.
13. Krausmann F. et al. Global patterns of socioeconomic biomass flows in the year 2000: A comprehensive assessment of
supply, consumption and constraints. Ecological economics. 2008. Vol. 65. Iss. 3. Р. 471-487. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2007.07.012.
14. David Tilman, Michael Clark; Food, Agriculture & the Environment: Can We Feed the World & Save the Earth? Daedalus.
2015. Vol. 144(4). Р. 8–23. DOI: https://doi.org/10.1162/DAED_a_00350.
15. Heriberto Cabezas. Sustainability – A Comprehensive Foundation (Cabezas). 9.2: Life Cycle Assessment. Georgia College
and State University via GALILEO Open Learning Materials. URL: https://eng.libretexts.org/Bookshelves/
Environmental_Engineering_(Sustainability_and_Conservation)/Book%3A_Sustainability_-_A_Comprehensive_Foundation_
(Cabezas)/11%3A_Sustainable_Infrastructure/11.06%3A_Sustainable_Stormwater_Management.
16. Череватський Д. Ю., Баш В. О., Бойко О. В. Матеріальні потоки, що супроводжують видобуток залізної руди шахт-
ним способом. Miningmetaltech 2023 – the mining and metals sector: integration of business, technology and education: International
scientific conference (Riga, the Republic of Latvia, November 29–30). P. 208–211. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934- 26-361-
3-67.
О. В. Бойко
92
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
References
1. Lin, D., Hanscom, L., Murthy, A., Galli, A., Evans, M., Neill, E., Mancini, M. S., Martindill, J., Medouar, F.-Z., Huang, S. et
al. (2018). Ecological Footprint Accounting for Countries: Updates and Results of the National Footprint Accounts, 2012–2018.
Resources, Vol. 7(3), рр. 58. https://doi.org/10.3390/resources7030058.
2. Tsili staloho rozvytku ta Ukraina [Sustainable Development Goals and Ukraine]. Retrieved from
https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/cili-stalogo-rozvitku-ta-ukrayina [in Ukrainian].
3. Schmidt-Bleek, F. (2001). MIPS and ecological rucksacks in designing the future. Proceedings Second International
Symposium on Environmentally Conscious Design and Inverse Manufacturing. IEEE, pp. 1-8. DOI:
https://doi.org/10.1109/ECODIM.2001.992306.
4. Bringezu, S., & Yuichi, M. (2018). Material flow analysis. (pp. 149-166). Green accounting. DOI:
https://doi.org/10.4324/9781315197715-6.
5. Brunner, P. H., & Rechberger, H. (2016). Handbook of material flow analysis: for environmental, resource, and waste engi-
neers. 2nd ed. CRC press. DOI: https://doi.org/10.1201/9781315313450.
6. Saurat, M., Ritthoff, M. (2013). Calculating MIPS 2.0. Resources, Vol. 2(4), рр. 581-607. DOI:
https://doi.org/10.3390/resources2040581.
7. Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2021 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2021]. (2022). Kyiv. Retrieved from
https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/11/Yearbook_2021.pdf [in Ukrainian].
8. Cherevatskyi, D. Yu., Boiko, O. V., Smirnov, R. G. (2024). Shchodo vplyvu natsionalnykh chynnykiv na biotychnu skladovu
formuvannia materialnoho riukzaka pidpryiemstva [Regarding the influence of national factors on the biotic component of the
enterprise's material backpack formation]. Econ. promisl., 3(107), рр. 52-64. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2024.03.052
[in Ukrainian].
9. Pro zatverdzhennia naboriv produktiv kharchuvannia, naboriv neprodovolchykh tovariv ta naboriv posluh dlia osnovnykh
sotsialnykh i demohrafichnykh hrup naselennia: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11.10.2016 r. №780 [On approval of food
packages, non-food packages and service packages for the main social and demographic groups of the population: Resolution of the
Cabinet of Ministers of Ukraine of 11.10.2016 No. 780]. (2016). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy – Official Gazette of Ukraine, 89, рр. 22.
[in Ukrainian].
10. The Food and Agriculture Organization (FAO). Retrieved from https://www.fao.org/about/about-fao/en/.
11. Duro, J. A., Lauk, C., Kastner, T., Erb, K. H., Haberl, H. (2020). Global inequalities in food consumption, cropland demand
and land-use efficiency: A decomposition analysis. Global Environmental Change, Vol. 64, Paper no. 102124. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2020.102124.
12. Bouwman, A. F. et al. (2005). Exploring changes in world ruminant production systems. Agricultural systems, Vol. 84, Issue
2, рр. 121-153. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agsy.2004.05.006.
13. Krausmann, Fridolin, et al. (2008). Global patterns of socioeconomic biomass flows in the year 2000: A comprehensive
assessment of supply, consumption and constraints. Ecological economics, Vol. 65, Issue 3, рр. 471-487. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2007.07.012.
14. David Tilman, Michael Clark. (2015). Food, Agriculture & the Environment: Can We Feed the World & Save the Earth?
Daedalus, Vol. 144(4), рр. 8–23. DOI: https://doi.org/10.1162/DAED_a_00350.
15. Heriberto Cabezas. Sustainability - A Comprehensive Foundation (Cabezas). 9.2: Life Cycle Assessment. Georgia College
and State University via GALILEO Open Learning Materials. Retrieved from https://eng.libretexts.org/Bookshelves/Environmental_
Engineering_(Sustainability_and_Conservation)/Book%3A_Sustainability_-_A_Comprehensive_Foundation_(Cabezas)/11%3A_
Sustainable_Infrastructure/11.06%3A_Sustainable_Stormwater_Management.
16. Cherevatskyi, D. Y., Bash, V. O., Boіko, O. V. (2023). Materialni potoky, shcho suprovodzhuiut vydobutok zaliznoi rudy
shakhtnym sposobom [Iron ore mining`s material flow]. Miningmetaltech 2023 – the mining and metals sector: integration of business,
technology and education: Proceedings of the International scientific conference. (рр. 208–211). DOI: https://doi.org/10.30525/978-
9934- 26-361-3-67 [in Ukrainian].
Бойко О. В. Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції
Виклики суспільства пов’язані з сучасними загрозами, спонукають до переосмислення систем виробництва та спожи-
вання, враховуючи екологічні, економічні та соціальні наслідки. Зниження ресурсоємності економіки за рахунок зменшення
витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах відповідає 12 Ціль, що формує актуальність дослідження. Запропонований
у 1990-х роках науковцем Фрідріхом Шмідт-Бліком підхід МIрS-аналізу, який втілився в «Екологічний рюкзак» в сьогоденні
отримав нового розвитку. Уваги заслуговує біотична складова, що уособлює вміст живої природи у виробничому процесі.
Галузі важкої промисловості - металургійна та гірничодобувна містять багаторівневі системи виробництва на яких за-
діяна велика кількість персоналу. Попередні дослідження враховували біотичну складову лише у вигляді лісоматеріалу, що
використовується на шахтах. Подальші дослідження доводять, що харчові продукти, спожиті персоналом підприємства, ма-
ють суттєвий вплив на вміст «рюкзака», а відповідно і на господарчу діяльність в Україні.
Ключові слова: промислове підприємство, матеріальний рюкзак, біотична складова, персонал, продукти харчування,
економіка праці.
Boіko O. Food Products as a Component of the Biotic Part of the Material Backpack of Products
The challenges of society are associated with modern threats, prompting a rethinking of production and consumption systems,
taking into account environmental, economic and social consequences. Reducing the resource intensity of the economy by reducing
the consumption of materials in production chains is in line with the 12th Goal, which forms the relevance of the study. The MIRS-
analysis approach proposed in the 1990s by scientist Friedrich Schmidt-Blick, which was embodied in the ‘Ecological Backpack’, has
been further developed today. The biotic component, which represents the content of wildlife in the production process, deserves
attention.
Heavy industry sectors such as metallurgy and mining include multi-level production systems that involve a large number of
personnel. Previous studies have only considered the biotic component in the form of timber used in mines. Further research shows
that the food consumed by the company's personnel has a significant impact on the contents of the ‘backpack’ and, consequently, on
economic activity in Ukraine.
Keywords: industrial enterprise, material backpack, biotic component, personnel, food products, labor economy.
Стаття надійшла до редакції 04.09.2024
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201486 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:00:46Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бойко, О.В. 2025-01-20T16:14:43Z 2025-01-20T16:14:43Z 2024 Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції / О.В. Бойко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 89-92. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-89-92 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201486 338.439.63:338.58+331.101.26 Виклики суспільства пов’язані з сучасними загрозами, спонукають до переосмислення систем виробництва та споживання, враховуючи екологічні, економічні та соціальні наслідки. Зниження ресурсоємності економіки за рахунок зменшення витрат матеріаловкладень у виробничих ланцюгах відповідає 12 Ціль, що формує актуальність дослідження. Запропонований у 1990-х роках науковцем Фрідріхом Шмідт-Бліком підхід МIрS-аналізу, який втілився в «Екологічний рюкзак» в сьогоденні отримав нового розвитку. Уваги заслуговує біотична складова, що уособлює вміст живої природи у виробничому процесі. Галузі важкої промисловості - металургійна та гірничодобувна містять багаторівневі системи виробництва на яких задіяна велика кількість персоналу. Попередні дослідження враховували біотичну складову лише у вигляді лісоматеріалу, що використовується на шахтах. Подальші дослідження доводять, що харчові продукти, спожиті персоналом підприємства, мають суттєвий вплив на вміст «рюкзака», а відповідно і на господарчу діяльність в Україні. The challenges of society are associated with modern threats, prompting a rethinking of production and consumption systems, taking into account environmental, economic and social consequences. Reducing the resource intensity of the economy by reducing the consumption of materials in production chains is in line with the 12th Goal, which forms the relevance of the study. The MIRS-analysis approach proposed in the 1990s by scientist Friedrich Schmidt-Blick, which was embodied in the ‘Ecological Backpack’, has been further developed today. The biotic component, which represents the content of wildlife in the production process, deserves attention. Heavy industry sectors such as metallurgy and mining include multi-level production systems that involve a large number of personnel. Previous studies have only considered the biotic component in the form of timber used in mines. Further research shows that the food consumed by the company's personnel has a significant impact on the contents of the ‘backpack’ and, consequently, on economic activity in Ukraine. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Маркетинг і логістика Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції Food Products as a Component of the Biotic Part of the Material Backpack of Products Article published earlier |
| spellingShingle | Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції Бойко, О.В. Маркетинг і логістика |
| title | Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції |
| title_alt | Food Products as a Component of the Biotic Part of the Material Backpack of Products |
| title_full | Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції |
| title_fullStr | Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції |
| title_full_unstemmed | Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції |
| title_short | Продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції |
| title_sort | продукти харчування як складова біотичної частини матеріального рюкзака продукції |
| topic | Маркетинг і логістика |
| topic_facet | Маркетинг і логістика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201486 |
| work_keys_str_mv | AT boikoov produktiharčuvannââkskladovabíotičnoíčastinimateríalʹnogorûkzakaprodukcíí AT boikoov foodproductsasacomponentofthebioticpartofthematerialbackpackofproducts |