Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії

Рецензується видання "Угорська етнографія у восьми томах" — найбільша в угорській науці праця з етнології та фольклору в Угорщині. Magyar Neprajz nyolc kotetben. - Budapest : Akademiai K., 1988-2011. - K. I-VIII....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Народна творчість та етнологія
Дата:2012
Автор: Мушкетик, Л.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201510
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 118-120. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859635435726176256
author Мушкетик, Л.
author_facet Мушкетик, Л.
citation_txt Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 118-120. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Народна творчість та етнологія
description Рецензується видання "Угорська етнографія у восьми томах" — найбільша в угорській науці праця з етнології та фольклору в Угорщині. Magyar Neprajz nyolc kotetben. - Budapest : Akademiai K., 1988-2011. - K. I-VIII.
first_indexed 2025-12-07T13:15:21Z
format Article
fulltext 119 рецензії 118 Фундаментальне  видання  «Угорська  етнографія  у  восьми  томах»  (фактично,  у  дев’яти)  є найбільшою в угорській науці пра­ цею з  етнології  та фольклору Угорщини. По­ передній,  перший,  науковий  синтез  народної  культури під назвою «Етнографія мадярства»  («A  magyarság  néprajza»)  було  підготовлено  і  видано в чотирьох томах у Будапешті (перше  видання – 1933–1937 рр.).  Нинішню  працю  виконували  в  Інституті  етнографії (тепер – Інститут етнографічих до­ сліджень) Академії наук Угорщини за участю  відомих учених  з  інших закладів,  робота над  підготовкою  та  виданям  томів  тривала  понад  тридцять  років.  У  1976  році  за  ініціативою  академіка Д. Ортутаї та І. Талаші розпочалася  робота над багатотомним виданням «Угорська  етнографія». У 1977–1982 роках вийшла серія  книг – 10 томів «Підготовчих праць до Угор­ ської етнографії» («Előmunkálatok a Magyarság  Néprajzához»).  Сюди  ввійшов  «Каталог  пере­ казів,  пов’язаних  з  народними  віруваннями»  (уклад.  А.  Бігарі),  збірки  праць  про  методу  дослідження  етнографічних  груп  (під  ред.  А.  Паладі­Ковача),  про  культ  померлих  (під  ред. М. Гоппала) та ін. Зі смертю Д. Ортутаї  робота  уповільнилася,  згодом  (з  1986)  голо­ вою редакційної ради став А. Паладі­Ковач, і  з’явилася більшість книг серії «Угорська етно­ графія у восьми томах» (1988–2001), що ста­ ла  найбільшою  досі  узагальнюючою  працею  угорської  етнографічної  науки.  Голова  редак­ ційної колегії (до неї ввійшли такі відомі вчені,  як  І.  Балашша,  Т.  Дьомьотьор,  Л.  Вардяш,  Т.  Гофер  та  ін.)  –  академік  А.  Паладі­Ко­ вач  –  упродовж  1986–2003  років  очолював  Інститут етнографічних досліджень Угорської  академії наук. Це відомий учений, який підго­ тував шерег цінних монографій з терену мате­ ріальної культури, етнічних процесів, етногра­ фічного  картографування,  історії  досліджень  Угорщини, Східної  та Центральної Європи  1,  серед них і статті про українців­русинів Угор­ щини 2. Однією з його останніх монографічних  праць стало таке оригінальне дослідження, як  «Промисловий край: Людність заводів, шахт,  майстерень в 19–20 ст.» (Будапешт, 2007) 3. Матеріали  до  книг  «Угорської  етнографії...»  готувало  115  авторів,  загальна  кількість  сторі­ нок – 8 330. Томи видавали за станом готовності: T. I. 1. Край. Народ. Історія (2011). Голов­ ний  редактор  –  академік  А.  Паладі­Ковач.  У першому томі, що з’явився останнім (2011),  окрім  зазначеної  тематики,  у  вступній  теоре­ тичній  частині  окреслено  предмет,  методо­ логію,  трактування  концептуальних  питань,  найзагальніших категорій етнографічної науки  з погляду угорської та міжнародної фахової лі­ тератури. Подано тлумачення таких понять, як  «народ»,  «культура»,  «культурна  спадщина»,  зв’язок і роль національної культури та народ­ ної  традиції  у  XIX–XX  ст.  Описано  появу  синтетичних праць із етнографії в різних євро­ пейських  країнах.  Подано  огляд  історії  етно­ графічних  та  фольклористичних  досліджень  Угорщини,  починаючи  з  XVIII  ст.  до  наших  днів. Ці розділи,  стосовно  історії  ідей,  історії  інституцій,  ведучих  учених,  позначені  новою  періодизацією,  оригінальними  висновками.  До першого тому ввійшли такі розділи: історія  етно графії в Угорщині; історія фольклористики  в Угорщині; природне середовище угорського  народу;  історія  угорського  народонаселення;  регіони і етнографічні групи; угорський народ і  регіональний поділ традиційної культури. Ав­ тори: К. Кочиш, Т. Могай, А. Паладі­Ковач;  багатотомне синтетичне видання з угоРської етногРафії Леся Мушкетик Magyar Néprajz nyolc kötetben. – Budapest : Akadémiai K., 1988–2011. – K. I–VIII. історію  фольклористики  підготувала  група  фольклористів Інституту етнографічних дослі­ джень:  Ю.  Гуйаш,  К.  Бенедек,  І.  Ландграф,  З. Мадяр, Ж. Татраї, А. Семеркені.  У  т. І. 2. Край. Народ. Історія (2009)  ми  ознайомлюємося  з  історією  угорської  культури від далекого минулого і по 1945 рік.  Як зазначають дослідники, його найбільшою  заслугою є те, що тут висвітлено, що народна  культура не є незмінною. А. Паладі­Ковач у  передмові  до  видання  пише:  «Для  істориків  “час” є лише процесом неповторюваних подій,  а “історичний час” – якимось безповоротним  протіканням, яке можна, хіба що, поділити на  частини  “за  періодами”.  На  противагу  цьо­ му  в  житті  народу  й  паралельно  в  етногра­ фії  “час”  є  вічноповторюваним  явищем.  Для  прос того  народу,  що  не  дуже  переймається  історією, визначальним є цикл змін діб та пір  року, колообіг днів та років, бо цьому слідує  природа, оновлення рослин, вічне повторення  оранки, сівби та збирання врожаю». У книзі  йдеться не лише про опис угорської народної  культури, систематизацію світу традицій, що  сягають корінням у далеке історичне минуле,  а  й  про  оцінку,  аналіз  комплексів  традицій  як  одного  із  джерел  національної  культури,  характерних  рис  народної  культури  угорців,  їхніх  суспільних  прошарків,  регіональних,  територіальних,  місцевих  спільнот  тощо.  Структура  і  подання  матеріалу  в  томах  є   традиційними для етнографічної науки, це –  організація суспільства, матеріальна культу­ ра (господарювання, ремесла, спосіб життя),  фольклор  (уснопоетична  творчість,  народна  музика, народний танок).  Т. ІІ. Господарювання  (2001).  Головний  редактор тому А. Паладі­Ковач. Розділи: нату­ ральне господарство; селянське господарюван­ ня;  тваринництво,  пастухування;  транспорту­ вання, перевезення. Автори: Б. Андрашфалві,  І. Балашша, Б. Гунда, А. Паладі­Ковач, Т. Пе­ терчак, М. Сіладі та ін. Т. ІІІ. ремісництво (матеріальна культура,  2) (1991). Головний редактор тому О. Домон­ кош. Розділи: роль ремісництва у формуванні  матеріальної  культури  села;  важлива  реміс­ ницька  діяльність  із  постачання  та  обробки  сировини  у  справі  забезпечення  сіл  та  посе­ лень;  етнографія  угорських  ярмарок. Автори:  І.  Данко,  А.  Югас,  О.  Домонкош,  М.  Крес,  А. Габорйан, А. Паладі­Ковач та ін. Т. IV. Спосіб життя (матеріальна культу­ ра, 3) (1997). Головний редактор тому І. Балаш­ ша. Розділи: поселення; будівництво; культура  житла;  культура  харчування;  одяг.  Автори:  Ф.  Бако,  І.  Балашша,  Й.  Барабаш,  Я.  Барт,  Е. Кішбан, А. Югас, М. Флоріан та ін. Т. V. Угорська уснопоетична творчість (фольклор,  1)  (1988).  Головний  редактор  тому  Л.  Вардяш.  Розділи:  народна  казка;  зв’язок казки й вірувань; етіологічний пере­ каз;  принципи  систематизації  міфологічних  переказів;  поняття  типу  переказу;  міфоло­ гічний  переказ;  анекдот;  прислів’я  та  при­ казки; загадки; правдива історія, життєпис,  автобіографія;  історія  дослідження  балади;  народна  балада;  легендарна  балада;  селян­ ська  побутова  поезія;  рештки  героїчного  епосу в нашій народній поезії; історія дослі­ дження народної пісні; народна лірична пое­ зія;  визначення  народної  обрядової  поезії;  дитячий фольклор; плачі; замовляння; арха­ їчні  народні  мотиви;  робітничий  фольклор.  Автори:  І. Бано, Т. Дьомьотьор, Ж. Ердеї,  І. Кріза, І. Кюллеш, Д. Лендєл, Л. Мандо­ кі,  І.  Надь,  Е.  Поч,  А.  Семеркені,  Ж.  Та­ траї, Л. Вардяш та ін. Т. VІ. Народна музика – народний та- нок – народна гра  (фольклор,  2)  (1990).  Головний редактор тому Т. Дьомьотьор. Роз­ діли:  угорська  народна  музика,  танцювальна  культура  угорського  народу;  угорські  народ­ ні  ігри.  Автори:  Л.  Фелфьолді,  К.  Лазар,  Д.  Мартін,  П.  Недермюллер,  Е.  Пешовар,  Ф. Пешовар, Л. Вардяш. Т. VІІ. Народні обряди. Народні віруван­ ня. Народна релігійність (фольклор, 3) (1990).  Головний редактор тому Т. Дьомьотьор. Роз­ діли: обряди; народна релігійність; народні ві­ рування – народні знання. Автори: Я. Барт,  Е. Елек, Е. Дьомьотьор, Е. Дьорді, М. Гоп­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 120 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 пал,  М.  Капрош,  Л.  Коша,  Е.  Кун,  Е.  Поч,  Л. Сабо, З. Уйварі та ін. Т. VIIІ. Суспільство (2000).  Головний  редактор  тому  А.  Паладі­Ковач.  Розділи:  морфологічний  опис  селянського  суспільства;  село,  місто  –  локальне  суспільство;  селян­ ське  суспільство  в  період  соціалізму.  Авто­ ри:  Я.  Бенчик,  Т.  Фараго,  А.    Фюлеміле,  К. Явор, І. Катона, Т. Могай, А. Паладі­Ко­ вач, П. Сабо, Ж. Сарваш, М. Сіладі та ін. До  кожного  з  томів  увійшли  такі  розділи  (усі або частково): бібліографія, список скоро­ чень,  покажчик  місцевостей,  покажчик  імен,  покажчик регіонів, список ілюстрацій, список  карт, список малюнків, список таблиць, руко­ писи. До прикладу, у т. І. 1 уміщено 114 кольо­ рових,  200  чорно­білих  фотографій,  285  ма­ люнків, 38 карт. Розгляньмо  масивний  т.  V  під  назвою   «Усна  народна  творчість»  («Népköltészet»),  880 с. Як зазначено у вступі, народнопісенну  творчість  угорців,  на  відміну,  наприклад,  від  казки, вивчали недостатньо. Проте досягнен­ ня  останніх  років  у  галузі  вивчення  балади,  народної молитви, лірики дали змогу написати  повноцінні  дослідження  із  цієї  тематики.  Як  виявилося,  значна  частина  тому  є  результа­ том нових досліджень, більшість яких готува­ ли безпосередньо для даного видання. Таким  чином,  до  книги  ввійшли  розділи  про  різно­ манітні жанри й види усної  словесності  – як  традиційні,  так  і  більш  сучасні.  Том  збагаче­ ний ілюстраціями. Дискусійним є питання про  існування  героїчного  епосу в  угорців, про що  йдеться в книзі. Головний редактор книги – відомий угор­ ський учений Л. Вардяш, який написав кіль­ ка  розділів  до  неї.  Його  праця  у  двох  томах  «Угорська  народна  балада  і  Європа»  (1976)  свого часу викликала чимало дискусій. Він до­ водив,  що  більшість  європейських  балад  має  французьке походження і шляхом запозичення  потрапила до інших країн. З його пізніших ро­ біт слід назвати монографію про народну музи­ ку угорців (2003). Цікавим є розділ Л. Вардя­ ша про народну лірику, де він спершу аналізує  тематичні групи пісень, а також  їхні групи за  формою, зовнішні вияви – повторення рядків,  рима,  рефрен,  а  далі  –  внутрішні  формальні  ознаки  –  символіка,  образи  природи,  ірре­ альні картини, сюрреалістичні картини, діало­ гічне  зображення,  експресивний  стиль  тощо.  Потому Л. Вардяш подає історичий розвиток  народної  лірики.  Досить  лапідарним  є  огляд  обрядової поезії відомої дослідниці Т. Дьомьо­ тьор (вона вже пішла із життя), адже основний  матеріал з теми ввійшов до іншого тому. У роз­ ділах  про  народну  прозу  йдеться  про  зв’язок  різних жанрів (міф та етимологічний переказ,  казка  й  переказ  тощо).  У  розділі  про  казку  (І.  Бано)  розглянуті  місце,  час,  людина,  сус­ пільство  в  казці,  проаналізовано  її  історичну  багатошаровість  і міжнародні зв’язки. І. Бано  виокремила  також  такі  поняття,  як  «естети­ ка  тотожності»  й  «естетика  несподіваного»  в  усній оповіді, вміщує дані про умови виконан­ ня казки, творчу майстерність оповідачів. Ці­ кавий матеріал знаходимо в розділі про зв’язок  казки та вірування, тут зіставлено дійові особи  в різних жанрах, розглянуто міфологічні пер­ сонажі часів угорської спільноти та пізнішого  походження, які порівнюються з персонажами  вірувань  інших  народів.  У  розділі  «Анекдо­ ти» (І. Шандор) ідеться про специфіку жанру,  його  форму  і  виконання,  споріднені  жанри,  а  також про історичні прошарки анекдотів.  1 лютого 2011 року в залі Наукової бібліо­ теки Угорської академії наук відбулася презен­ тація  першого  (І.  1),  а  фактично,  завершаль­ ного,  останнього,  тому  «Угорська  етнографія  у восьми томах» за участю Президента Угор­ ської академії наук Й. Палінкаша та інших по­ важних учених, широкого читацького загалу. 1 Paládi‑Kovács  A. Ethnic traditions, classes and communities in Hungary. – Budapest, 1996. – 217 p.; Paládi‑Kovács  A. A nemzetiségek néprajzi felfedezői. – Budapest, 2006. – 323 р. 2 Paládi‑Kovács  A. Ukrán szorványosok a Zempléni-hegyvidék falvaiban // Népi Kultura – Népi Tarsadalom. – 1973. – N 7. – P. 23–31. 3 Paládi‑Kovács  A. Ipari táj. Gyárak, bányák, műhelyek népe a 19–20 században. – Budapest : Akadémiai Kiadó, 2007. – 328 p. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201510
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-6936
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:15:21Z
publishDate 2012
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Мушкетик, Л.
2025-01-21T09:01:50Z
2025-01-21T09:01:50Z
2012
Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 118-120. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201510
Рецензується видання "Угорська етнографія у восьми томах" — найбільша в угорській науці праця з етнології та фольклору в Угорщині. Magyar Neprajz nyolc kotetben. - Budapest : Akademiai K., 1988-2011. - K. I-VIII.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Рецензії
Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії
Voluminous Synthetical Edition of Hungarian Ethnography
Article
published earlier
spellingShingle Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії
Мушкетик, Л.
Рецензії
title Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії
title_alt Voluminous Synthetical Edition of Hungarian Ethnography
title_full Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії
title_fullStr Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії
title_full_unstemmed Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії
title_short Багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії
title_sort багатотомне синтетичне видання з угорської етнографії
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201510
work_keys_str_mv AT mušketikl bagatotomnesintetičnevidannâzugorsʹkoíetnografíí
AT mušketikl voluminoussyntheticaleditionofhungarianethnography