Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України
У статті продемонстровано можливість більш точного, ніж у попередніх роботах, розрахунку методом ендогенного прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки, впливу на темпи його відновлення збільшення притоку молоді в науку. Показано, що, незважаючи на властиву кадровому потенціалу унікальну ін...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201568 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України / О.С. Попович, О.П. Костриця // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 9. — С. 37-41. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859645222857736192 |
|---|---|
| author | Попович, О.С. Костриця, О.П. |
| author_facet | Попович, О.С. Костриця, О.П. |
| citation_txt | Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України / О.С. Попович, О.П. Костриця // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 9. — С. 37-41. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | У статті продемонстровано можливість більш точного, ніж у попередніх
роботах, розрахунку методом ендогенного прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки, впливу на темпи його відновлення збільшення притоку молоді в науку. Показано, що, незважаючи на властиву кадровому
потенціалу унікальну інерційність, цілком реально організувати такий
варіант посиленої державної підтримки розвитку науки, за якого її конструктивний вплив на відродження України може відчутно зрости вже в
перші 2—3 роки післявоєнного відновлення. Такі заходи не лише забезпечать
прискорення інноваційного розвитку країни, а й сприятимуть оздоровленню вікової структури наукової спільноти, досить швидкому подоланню
тенденції до її вимирання, яка намітилася в останні роки.
The article demonstrates the possibility of a more accurate than in previous works calculation, using endogenous forecasting
method, of the evolution of the personnel potential of science, the influence which the increase in the influx of
youth into science has on its recovery pace. It is shown that, despite the unique inertia inherent in personnel potential, it
is absolutely realistic to organize such a variant of enhanced state support for the development of science, under which
its constructive influence on Ukraine’s revival can significantly increase already in the first 2-3 years of post-war recovery.
Such measures will not only ensure the acceleration of the country's innovative development, but will also contribute
to improving the age structure of the scientific community, overcoming rather quickly the tendency towards its extinction,
which has emerged in recent years.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:26:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 9 37
doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.09.037
ЩОДО СТРАТЕГІЇ ПІСЛЯВОЄННОГО
ВІДНОВЛЕННЯ КАДРОВОГО
ПОТЕНЦІАЛУ НАУКИ УКРАЇНИ
У статті продемонстровано можливість більш точного, ніж у попередніх
роботах, розрахунку методом ендогенного прогнозування еволюції кадро-
вого потенціалу науки, впливу на темпи його відновлення збільшення при-
току молоді в науку. Показано, що, незважаючи на властиву кадровому
потенціалу унікальну інерційність, цілком реально організувати такий
варіант посиленої державної підтримки розвитку науки, за якого її кон-
структивний вплив на відродження України може відчутно зрости вже в
перші 2—3 роки післявоєнного відновлення. Такі заходи не лише забезпечать
прискорення інноваційного розвитку країни, а й сприятимуть оздоровлен-
ню вікової структури наукової спільноти, досить швидкому подоланню
тенденції до її вимирання, яка намітилася в останні роки.
Сумною особливістю української науки є те, що вона зазнала
нечуваних втрат ще до початку широкомасштабного російсько-
го вторгнення: систематичне недофінансування з боку держави
в умовах падіння попиту на результати наукових досліджень і
розробок через деградацію високотехнологічних галузей про-
мисловості призвело до зменшення чисельності дослідників
після 1990 р. в шість разів. При цьому їх вікова структура, як
це було показано в наших попередніх роботах [1, 2], фактично
запрограмувала наукову сферу на вимирання — кількість тих,
хто помирає природною смертю, вже перевищує кількість мо-
лоді, яка приходить у науку, і з року в рік число молодих до-
слідників продовжує зменшуватися. Тому навіть якщо раптом
найближчим часом підвищиться привабливість професії нау-
ковця і молодіжне поповнення почне зростати щороку на 10 %,
це не припинить падіння загальної чисельності дослідників.
У роботі [2] ми ставили собі за мету в загальних рисах оціни-
ти масштаби тих екстраординарних заходів, до яких має вда-
тися українська держава, щоб врятувати вітчизняну науку від
неминучої деградації та допомогти їй стати потужним лідером
післявоєнного відновлення України. Для цього ми скориста-
лися методом ендогенного прогнозування еволюції кадрово-
го потенціалу науки [3], але для того, щоб обійти труднощі,
які виникли внаслідок того, що Державна служба статистики
України час від часу змінює методику розрахунку чисельності
ПОПОВИЧ
Олександр Сергійович —
доктор економічних наук,
головний науковий співробітник
ДУ «Інститут досліджень
науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М. Доброва
НАН України»
КОСТРИЦЯ
Олена Петрівна —
науковий співробітник ДУ
«Інститут досліджень науково-
технічного потенціалу та історії
науки ім. Г.М. Доброва НАН
України»
38 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (9)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
дослідників, нам довелося дещо модифікувати
формулу розрахунку. Чисельність щорічно-
го молодіжного поповнення нашої науки не
фіксується вітчизняною статистикою, тому в
роботі [2] ми розраховували, як буде змінюва-
тися вікова структура і загальна чисельність
дослідників залежно від темпів зростання пер-
шої (наймолодшої) вікової групи (24 років).
Це, звичайно, призвело до певного заниження
розрахованих значень прогнозованої чисель-
ності, оскільки істотною частиною реального
поповнення є друга вікова група (25—29 ро-
ків), але ніяк не вплинуло на прогноз «стихій-
ного» варіанту, за яким жодних реальних змін
у ставленні держави до науки не відбудеться
(достовірність цього прогнозу було перевіре-
но в роботі [4]). Таким чином розрахунки було
спрощено, але все ж цілком надійно оцінено
загальні закономірності й можливості нарощу-
вання кадрового потенціалу. Водночас вплив
заданого темпу нарощування притоку молоді
на зростання загальної кількості дослідників
було враховано не повністю.
Тому в цій роботі ми розрахували вплив
різних темпів збільшення чисельності обох
перших груп вікової структури. Їх чисельність
значно ближча до реального поповнення, хоч
і дещо перевищує його (за нашими оцінками,
на 10—15 %). Отже, отримані результати — це
«оптимістичний варіант» розвитку, що під-
креслює необхідність вжиття кардинальних
заходів для врятування вітчизняної науки.
Зрозуміло, що темпи нарощування моло-
діжного поповнення науки можуть бути різ-
ними залежно від виділених для їх досягнення
коштів, реальної політики держави і участі в її
формуванні всього суспільства. Водночас їх не
можна регулювати зовсім довільно. Адже ево-
люція кадрового потенціалу науки відбуваєть-
ся відповідно до закономірностей, специфіч-
них особливостей, які саме для наукової сфери
зумовлені не лише зовнішніми факторами, а й
внутрішньою структурою кадрового потенціа-
лу. Їх враховано при розрахунках на основі ен-
догенного методу прогнозування [1, 5]. Отже,
при формуванні стратегії відновлення вітчиз-
няної науки з числа реалістичних варіантів,
які дає такий розрахунок, необхідно обрати
найбільш прийнятний варіант нарощування
чисельності з тим, щоб привести у відповід-
ність до нього послідовність дій, спрямованих
на реалізацію цього завдання.
На рис. 1 наведено результати розрахунків
загальної чисельності дослідників України для
чотирьох можливих послідовностей збільшен-
ня притоку молоді в науку (збільшення чи-
сельності вікових груп «до 24 років» і «25—29
років»), а саме:
• варіант 1 — з 2022 р.1 приріст за один рік
100 %; наступного року — 50 % і далі щороку
по 10 %;
• варіант 2 — подвоєння перших двох віко-
вих груп протягом перших 2 років, потім тре-
тій рік — приріст 50 %, далі щороку — по 10 %;
• варіант 3 — щорічне збільшення на 10 %;
• варіант 4 — щорічне збільшення на 40 %.
Крім того, на рис. 1 є ще одна крива, яка від-
повідає «стихійному» варіанту, — це прогноз
падіння чисельності дослідників для випадку,
якщо ставлення до науки залишиться без змін.
Як бачимо, до 2043 р. загальна кількість до-
слідників зменшиться майже на 40 % 2.
1 2022 рік обрано тому, що це останні статистичні дані,
зафіксовані вітчизняною статистикою, надалі їх зби-
рання і публікація припинилися через війну. Тому
вся ця картина насправді має бути «зсунута» принай-
мні ще на кілька років, але загальні закономірності й
тенденції будуть такі самі.
2 Це, звичайно, без урахування тих втрат, яких уже за-
знала і продовжує зазнавати наша наука через війну.
Рис. 1. Прогнозована динаміка загальної чисельності
дослідників України для різних варіантів притоку мо-
лоді в науку
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 9 39
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Звернімо увагу на варіант 3, на якому, на-
певне, наполягатиме вітчизняна фінансово-
економічна бюрократія, — невелике збільшен-
ня фінансування науки справді може дещо
поліпшити ситуацію, і приток молоді в науку
почне потроху зростати. Декому може здати-
ся, що при цьому проблему буде вирішено, але
виявляється, це зовсім не так — загальна чи-
сельність науковців продовжуватиме падати
ще принаймні 15 років, і лише потім почнеться
деяке зростання — таке повільне, що навіть у
2043 р. ми ще не досягнемо рівня 2022 р. Отже,
ще протягом більш як 20 років вітчизняна на-
ука не зможе стати на ноги і чисельність на-
уковців у розрахунку на мільйон населення
залишатиметься в кілька разів меншою, ніж у
будь-якій країні Європи (а саме цей показник
вважають критерієм готовності країни до інно-
ваційного розвитку!). Такий варіант не може
нас задовольнити, адже ми хочемо зробити ві-
тчизняну науку локомотивом інноваційного
розвитку економіки України.
Набагато оптимістичнішим є варіант 4 —
щорічне збільшення притоку молоді на 40 %,
але й у цьому випадку на відчутне зростання
загального числа науковців (а отже, і на вплив
на інноваційний розвиток економіки) можна
сподіватися лише через 5—10 років після по-
чатку посиленої підтримки науки. Ми переко-
нані, що цей початок у наших умовах має бути
дійсно екстраординарним — таким, на який
звернуло б увагу все суспільство. Всі випус-
кники вишів повинні знати, що наука — один
із найперспективніших напрямів діяльності не
лише в загальнодержавному вимірі, а й у пла-
ні особистої долі молодої людини — її кар’єри,
добробуту, суспільної поваги3.
Такому розвитку подій відповідають варі-
ант 1 і варіант 2 на рис. 1, тобто відродження
наукового потенціалу має розпочатися із захо-
дів, які забезпечать подвоєння притоку молоді
в науку вже з наступного року після їх початку.
3 Щось подібне було зроблено в СРСР після закінчен-
ня Другої світової війни, коли керівництво держави,
нарешті зрозумівши значення розвитку науки, пішло
на подвоєння заробітної плати науковців, створення
нових інститутів та наукових центрів і т. д.
Прогноз зміни вікової структури в разі реа-
лізації цих варіантів наведено на рис. 2 і рис. 3.
Як видно з рис. 2, вже через десять років за-
мість вікового профілю «вимираючої науки»
2022 р. з неприпустимим переважанням стар-
ших поколінь ми можемо мати цілком життєз-
датне співвідношення між віковими групами, а
через 20 років — профіль, характерний для на-
уки, що активно розвивається. Однак загальна
чисельність дослідників у цьому випадку зрос-
ла б до 55,6 тис. осіб у 2032 р. і до 76,2 тис. осіб
у 2042 р., тобто до значень, близьких до тих, що
були в Україні у 2015 і 2010 роках відповідно —
тоді, коли кадровий потенціал вітчизняної на-
уки вже зменшився щонайменше втричі порів-
няно з 1991 р. (нагадаємо, що цей розрахунок
«оптимістичний» ще й тому, що не враховує
тих, хто покидає науку).
Рис. 2. Прогнозовані зміни вікової структури в разі
нарощування притоку молоді в науку України за ва-
ріантом 1
Рис. 3. Прогнозовані зміни вікової структури в разі
нарощування притоку молоді в науку України за ва-
ріантом 2
40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (9)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
На наше переконання, потребам сьогодення
більшою мірою відповідає варіант 2, резуль-
тати розрахунків за яким наведено на рис. 3.
За такого темпу зростання підтримки науки є
шанс не лише припинити деградацію кадрово-
го потенціалу, а й досягти його відчутного (на
30 %) зростання вже протягом перших трьох
років. Звичайно, таке зростання — це лише по-
вернення до рівня, близького до 2015 р., коли
він вже зменшився майже вп’ятеро порівняно з
1990 р., але воно дозволить значною мірою ста-
білізувати роботу наявних наукових колекти-
вів і дасть можливість почати концентрувати
сили на розробленні й реалізації масштабних
науково-технологічних програм за «прорив-
ними» напрямами інноваційного розвитку.
Це надзвичайно важливо, адже при цьому
з’являється реальний шанс негайного активно-
го залучення вітчизняної науки до розбудови
нової, більш ефективної економіки України.
Темпи зростання молодіжного поповнення,
поза всяким сумнівом, визначатимуться збіль-
шенням привабливості наукової професії, що
прямо залежить від рівня оплати праці та со-
ціального забезпечення, умов для проведення
досліджень на сучасному рівні, перспектив
кар’єрного зростання молодого науковця і не
в останню чергу — від ставлення до науки як
органів влади, так і суспільства в цілому. Зо-
крема, слід прибрати з дороги молодого до-
слідника ті перепони, що їх створило в нашій
країні всезростаюче бюрократичне втручання
в діяльність системи атестації наукових кадрів
високої кваліфікації, адже воно вже перетво-
рилося на потужне гальмо для нарощування
кадрового потенціалу вітчизняної науки.
Першим кроком до відродження наукового
кадрового потенціалу має бути широко розре-
кламоване подвоєння частки ВВП, яка виділя-
ється на наукові дослідження й розробки, що
обов’язково повинно супроводжуватися прове-
денням масштабних інформаційних кампаній,
організованих у науково-популярній формі і
присвячених небувалому посиленню впливу
науки на життя людства, оскільки і економічна
конкуренція, і навіть війни у сучасному світі
все більшою мірою перетворюються на зма-
гання технологій, рівень яких безпосередньо
залежить від розвитку науки. Це дозволило б
істотно підвищити привабливість професії на-
уковця не лише завдяки істотно більшій оплаті
праці, а й унаслідок зростання поваги до науки
з боку суспільства.
Звичайно, сам вираз «подвоєння фінансу-
вання» викликає у багатьох шокову реакцію,
особливо в нинішніх умовах небувалого дефі-
циту бюджету під час війни і спричинених нею
руйнувань та непередбачених витрат. Але ж ми
хочемо процвітання нашої країни, а в сучасно-
му світі про це годі й мріяти без інноваційного
розвитку економіки.
Незважаючи на всі труднощі, післявоєнне
відновлення України потребуватиме серйоз-
них маневрів у структурі державного бюджету
з метою забезпечення пріоритетних напрямів
розвитку. Можна не сумніватися, що ці манев-
ри охоплять вагому частку бюджету. Наука має
посісти чільне місце серед цих пріоритетів, але
при цьому вона не претендує на надто значну
частку національного доходу. Сьогодні витра-
ти держави на наукові дослідження і розробки
становлять менше ніж 0,15 % ВВП. «Маневр»
їх подвоєння до 0,3 % ВВП (тобто до рівня,
більш ніж уп’ятеро меншого від того, який
передбачено Законом України «Про наукову
і науково-технічну діяльність», — 1,7 % ВВП)
навряд чи можна розглядати як серйозне пе-
ревантаження бюджетної програми, водночас
це була б надзвичайно важлива інвестиція в
майбутнє країни. Якщо ж поставити завдання
протягом 4 років вийти на рівень бюджетного
фінансування науки, який передбачено нашим
давно прийнятим законом, це не лише забезпе-
чить нарощування наукового потенціалу кра-
їни ще більш високими темпами, ніж за роз-
рахованим нами варіантом 2, а й прискорить
інноваційний розвиток країни.
Хочеться вірити, що його реальність, а голо-
вне гостру необхідність зрозуміють керівни-
ки фінансово-економічного блоку уряду, тим
більш, що президент України В.О. Зеленський
назвав розвиток освіти і науки одним з п’яти
найважливіших напрямів післявоєнного від-
новлення нашої країни.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 9 41
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
REFERENCES
[СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ]
1. Popovych O.S., Kostrytsia O.P. Aggravation of Negative Tendencies in the Dynamics of R&D Personnel in the NAS
of Ukraine. Nauka naukozn. 2020. (1): 22—33. https://doi.org/10.15407/sofs2020.01.022
[Попович О.С., Костриця О.П. Посилення негативних тенденцій в динаміці кадрового потенціалу НАН Укра-
їни. Наука та наукознавство. 2020. № 1. С. 22—33.]
2. Popovych O.S., Kostrytsia O.P. Searching for Optimal Dynamics of Building up the Human Resources of the Ukrai-
nian R&D in the Period of Its Post-War Recovery. Nauka naukozn. 2023. (1): 69—80. https://doi.org/10.15407/
sofs2023.01.069
[Попович О.С., Костриця О.П. До пошуку оптимальної динаміки нарощування кадрового потенціалу україн-
ської науки в період її післявоєнного відновлення. Наука та наукознавство. 2023. № 1. C. 69—80.]
3. Popovych O.S., Kostrytsia O.P. Estimates of the Evolution of Age Structure and Numbers of Researchers in Ukraine
for the Forthcoming Deсade. Nauka naukozn. 2017. (1): 48—59. https://doi.org/10.15407/sofs2017.01.048
[Попович О.С., Костриця О.П. Прогнозні оцінки еволюції вікової структури і чисельності дослідників в Укра-
їні на найближче десятиріччя. Наука та наукознавство, 2017. № 1. C. 48—59.]
4. Kostrytsia O.P. Reliability Assessment of the Projection of the Evolution of Research Staff in the Ukrainian R&D,
Conducted by the Endogenous Method of Forecasting. Nauka naukozn. 2021. (1): 33—43. https://doi.org/10.15407/
sofs2021.01.033
[Костриця О.П. Оцінка достовірності прогнозу еволюції кадрового потенціалу української науки, здійсненого
методом ендогенного прогнозування. Наука та наукознавство. 2021. № 1. C. 33—43.]
5. Popovych O.S., Kostrytsia O.P. Evolyutsiya kadrovogo potentsiala nauki: prognoz i regulirovaniye (The evolution of the
personnel potential of science: forecast and regulation). Lambert Academic Publishing, 2018 (in Russian).
[Попович А., Кострица Е. Эволюция кадрового потенциала науки: прогноз и регулирование. Lambert Academic
Publishing, 2018.]
Olexandr S. Popovych
Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies
of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5906-8358
Olena P. Kostrytsia
Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies
of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1585-7264
TOWARDS THE STRATEGY OF THE POST-WAR RESTORATION
OF THE PERSONNEL POTENTIAL OF THE SCIENCE IN UKRAINE
The article demonstrates the possibility of a more accurate than in previous works calculation, using endogenous fore-
casting method, of the evolution of the personnel potential of science, the influence which the increase in the influx of
youth into science has on its recovery pace. It is shown that, despite the unique inertia inherent in personnel potential, it
is absolutely realistic to organize such a variant of enhanced state support for the development of science, under which
its constructive influence on Ukraine’s revival can significantly increase already in the first 2-3 years of post-war recov-
ery. Such measures will not only ensure the acceleration of the country's innovative development, but will also contribute
to improving the age structure of the scientific community, overcoming rather quickly the tendency towards its extinc-
tion, which has emerged in recent years.
Cite this article: Popovych O.S., Kostrytsia O.P. Towards the strategy of the post-war restoration of the personnel po-
tential of the science in Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (9): 37—41. https://doi.org/10.15407/visn2023.09.037
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201568 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:26:30Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Попович, О.С. Костриця, О.П. 2025-01-23T14:56:01Z 2025-01-23T14:56:01Z 2023 Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України / О.С. Попович, О.П. Костриця // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 9. — С. 37-41. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.09.037 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201568 У статті продемонстровано можливість більш точного, ніж у попередніх роботах, розрахунку методом ендогенного прогнозування еволюції кадрового потенціалу науки, впливу на темпи його відновлення збільшення притоку молоді в науку. Показано, що, незважаючи на властиву кадровому потенціалу унікальну інерційність, цілком реально організувати такий варіант посиленої державної підтримки розвитку науки, за якого її конструктивний вплив на відродження України може відчутно зрости вже в перші 2—3 роки післявоєнного відновлення. Такі заходи не лише забезпечать прискорення інноваційного розвитку країни, а й сприятимуть оздоровленню вікової структури наукової спільноти, досить швидкому подоланню тенденції до її вимирання, яка намітилася в останні роки. The article demonstrates the possibility of a more accurate than in previous works calculation, using endogenous forecasting method, of the evolution of the personnel potential of science, the influence which the increase in the influx of youth into science has on its recovery pace. It is shown that, despite the unique inertia inherent in personnel potential, it is absolutely realistic to organize such a variant of enhanced state support for the development of science, under which its constructive influence on Ukraine’s revival can significantly increase already in the first 2-3 years of post-war recovery. Such measures will not only ensure the acceleration of the country's innovative development, but will also contribute to improving the age structure of the scientific community, overcoming rather quickly the tendency towards its extinction, which has emerged in recent years. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України Towards the strategy of the post-war restoration of the personnel potential of the science in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України Попович, О.С. Костриця, О.П. Статті та огляди |
| title | Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України |
| title_alt | Towards the strategy of the post-war restoration of the personnel potential of the science in Ukraine |
| title_full | Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України |
| title_fullStr | Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України |
| title_full_unstemmed | Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України |
| title_short | Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України |
| title_sort | щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки україни |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201568 |
| work_keys_str_mv | AT popovičos ŝodostrategíípíslâvoênnogovídnovlennâkadrovogopotencíalunaukiukraíni AT kostricâop ŝodostrategíípíslâvoênnogovídnovlennâkadrovogopotencíalunaukiukraíni AT popovičos towardsthestrategyofthepostwarrestorationofthepersonnelpotentialofthescienceinukraine AT kostricâop towardsthestrategyofthepostwarrestorationofthepersonnelpotentialofthescienceinukraine |