Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.)

15 вересня 2023 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 100-річчю від дня народження видатного вченого, організатора науки й державного діяча академіка Віктора Михайловича Глушкова....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2023
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Schlagworte:	Загальні збори НАН України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201582
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 10. — С. 3-15. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859794920024309760
citation_txt	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 10. — С. 3-15. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	15 вересня 2023 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 100-річчю від дня народження видатного вченого, організатора науки й державного діяча академіка Віктора Михайловича Глушкова.
first_indexed	2025-12-02T13:04:41Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 10 3 doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.10.003 ЮВІЛЕЙНА СЕСІЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ НАН УКРАЇНИ, ПРИСВЯЧЕНА 100-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АКАДЕМІКА В.М. ГЛУШКОВА 15 вересня 2023 року 15 вересня 2023 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася юві- лейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвяче- на 100-річчю від дня народження видатного вченого, організатора науки й державного діяча академіка Віктора Михайловича Глушкова. Ювілейну сесію Загальних зборів Національної академії наук України, присвячену 100-річчю від дня народження видатного вченого, засновника славетного Інституту кібернетики, який сьогодні названо його ім’ям, академіка Віктора Михайлови- ча Глушкова, відкрив президент НАН України академік НАН України Анатолій Глібович Загородній. Він зазначив, що в 1956 р. після захисту докторської дисерта- ції в Московському державному університеті Глушков отримав кілька пропозицій щодо роботи і, на щастя, пристав на пропо- зицію тодішнього директора Інституту математики академіка Бориса Володимировича Гнєденка очолити в Інституті лабора- торію обчислювальної техніки. Це була та сама лабораторія, в якій під керівництвом академіка С.О. Лебедєва в 1951 р. було створено першу в континентальній Європі Малу електронно- лічильну машину. Невдовзі лабораторію, штат якої тоді налічував близько 40 співробітників, було реорганізовано в Обчислювальний центр. Такі центри в той період створювали в союзній та республікан- ських академіях наук з метою забезпечення числових розрахун- ків для академічних установ та промислових підприємств. Од- нак Віктор Михайлович уже тоді мав глибоке розуміння того, за якими напрямами і в яких формах буде розвиватися наука. Тому він запропонував створити повноцінний науково-дослід- ний інститут для розроблення нових обчислювальних методів, формування підходів до проєктування нової обчислювальної техніки, створення відповідного програмного забезпечення. Віктор Михайлович Глушков (24.08.1923—30.01.1982) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ 4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (10) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Так у 1962 р. на базі Обчислювального центру було засновано перший у країні Ін- ститут кібернетики, який під керівництвом В.М. Глушкова став одним з найвідоміших на- укових центрів. Завдяки своїм яскравим орга- нізаторським здібностям і новаторським ідеям Віктору Михайловичу вдалося згуртувати в Інституті потужний колектив однодумців, ви- сококласних фахівців, об’єднаних духом твор- чості й натхнення. Результати наукової і практичної діяль- ності Інституту широко використовувалися в багатьох галузях промисловості, При цьому потрібно було мати й неабиякі дипломатичні здібності, враховуючи, що ще на початку 1950- х років кібернетика (як і генетика) вважалася буржуазною псевдонаукою, а загальна атмос- фера була вкрай політизованою та ідеологізо- ваною. За час його директорства штат Інститу- ту кібернетики збільшився до 7 тис. осіб. Для Віктора Михайловича була характерна багатогранність творчості, він мав дуже широ- кий діапазон наукових інтересів, був активним суспільним діячем, організатором та лідером багатьох масштабних проєктів на найвищому рівні держави. В.М. Глушков дуже чітко розумів і всіляко пропагував необхідність практичного застосу- вання обчислювальної техніки. І саме він був одним з організаторів її промислового вироб- ництва в Україні. Перші ЕОМ, розроблені в Ін- ституті кібернетики, виготовляли на новоство- реному Київському заводі обчислювальних та керуючих машин, який згодом перетворився на велике науково-виробниче підприємство — добре відомий «Електронмаш». Не можна не згадати, що академік Глушков був не лише визначним вченим і організато- ром, а й чудовим лектором і популяризатором науки. У його науковому спадку — сотні нау- кових статей, десятки фундаментальних моно- графій, численні публіцистичні виступи. Саме в Києві вперше у світі було видано двотомник «Енциклопедія кібернетики», відповідальним редактором якого був академік Глушков. При- чому україномовне видання з’явилося на рік раніше за російськомовне. Слід зазначити, що розуміючи важливість підготовки кадрів для кібернетики, розвиток якої набирав обертів, а також маючи досвід ви- кладання, В.М. Глушков ініціював і спільно з академіком І.І. Ляшком організував факультет кібернетики в Київському університеті імені Тараса Шевченка, де читав лекції до кінця сво- го життя. Він був також організатором факуль- тету автоматики та обчислювальної техніки в Учасники ювілейної сесії Загальних зборів НАН України. 15 вересня 2023 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 10 5 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Київському політехнічному інституті. Спіл- кування з талановитою молоддю було для Ві- ктора Михайловича джерелом натхнення і до- зволяло поповнювати колектив Інституту мо- лодими фахівцями, відданими спільній справі. Після обрання Б.Є. Патона президентом Академії він запропонував В.М. Глушкову, якого дуже поважав і цінував, обійняти поса- ду віцепрезидента, і протягом 20 років Віктор Михайлович відповідав за напрям природни- чих і технічних наук, успішно вирішуючи всі завдання, докладаючи багато зусиль для ста- новлення й розвитку установ цього профілю, посилення наукових зв’язків з виробничими підприємствами. На різних керівних посадах Віктор Михайлович послідовно втілював ідею єдності ближніх і далеких цілей, теорії та прак- тики, пошуку універсальних рішень. Багато його ідей випереджали час і, можливо, саме тому не були втілені за життя вченого. Академік В.М. Глушков був великим авто- ритетом для світової наукової спільноти. У 1998 р. відома міжнародна організація IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engi- neers) Computer Society посмертно удостоїла Віктора Михайловича медалі Computer Pio- neer, присудженої йому «за цифрову автомати- зацію архітектури ЕОМ». З доповіддю «Віктор Михайлович Глуш- ков — вчений, який випередив час» виступив академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олек- сандр Миколайович Хіміч, який підкреслив, що В.М. Глушкова по праву вважають видат- ним вченим ХХ ст. Він — автор фундаменталь- них праць у галузі кібернетики, інформатики, математики і обчислювальної техніки. Під його керівництвом реалізовано програми з розроблення засобів обчислювальної техніки і систем керування, виконано величезний комп- лекс наукових досліджень, у результаті чого створено низку ЕОМ світового рівня та авто- матизованих систем керування, які мали вирі- шальне значення для розвитку сучасного мате- матичного машинобудування і систем обробки даних. З іменем Глушкова пов’язане станов- лення в державі кібернетики як науки. Понад 25 років Віктор Михайлович очолював Інсти- тут кібернетики, який під його керівництвом став одним із найбільших науково-дослідних центрів країни. Широко відомі світовій науко- вій спільноті успіхи Інституту безпосередньо пов’язані з розвитком висунутих В.М. Глуш- ковим наукових ідей. У якому б напрямі до- сліджень не працював Віктор Михайлович, він наполегливо проводив у життя принципи єдності дальніх і ближніх цілей, єдності теорії і практики, а також децентралізації управлін- ня і відповідальності. Тому поряд з вагомими і дуже перспективними теоретичними результа- тами колектив під його керівництвом незмін- но досягав успіхів і у впровадженні результатів досліджень у практику. Родина Віктора Михайловича походила зі старовинного козацького роду. Його батько (родом зі станиці Луганської) працював гірни- чим інженером, мати (зі станиці Кам’янської) була службовцем. 24 серпня 1923 р. в Ростові- на-Дону у них народився син. В.М. Глушков закінчив школу в 1941 р. Після завершення навчання в Ростовському державному університеті викладав в Ураль- ському лісотехнічному інституті, де почав активно займатися науково-дослідною робо- тою. Вчителями Глушкова були видатні алге- браїсти С.М. Черніков і О.Г. Курош. У 1951 р. Глушков захищає кандидатську дисертацію з теорії груп, а в 1955 р., після однорічної док- торантури, — докторську, присвячену узагаль- неній п’ятій проблемі Гільберта. Отримані ним Віцепрезидент АН УРСР академік В.М. Глушков. 1968 р. 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (10) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ результати поставили Глушкова в один ряд з провідними алгебраїстами світу. Очоливши в серпні 1956 р. лабораторію об- числювальної техніки Інституту математики АН УРСР, Віктор Михайлович з характерною для нього енергією розгорнув дослідження в галузі фундаментальних і прикладних про- блем кібернетики і обчислювальної техніки. У 1958 р., уже в Обчислювальному центрі, було завершено роботи зі створення першої в Україні великої ЕОМ «Київ». Саме на ній, крім ефективного розв’язування обчислювальних задач, проведено перші експерименти з авто- матизованого проєктування електронних схем, розв’язано задачі з розпізнавання зорових об- разів, а також виплавлення сталі в бесемерів- ському конверторі на металургійному заводі в Дніпродзержинську (нині — Кам’янське). В.М. Глушков одним із перших узявся за по- будову математичної теорії обчислювальних систем. Він використав прикладне значення поняття абстрактного автомата для створення практичної методики формалізованого проєк- тування схем пристроїв ЕОМ, розробив ори- гінальні методи аналізу і синтезу абстрактних автоматів. Уперше абстрактну теорію автома- тів було представлено як сформовану мате- матичну теорію з чітко визначеним місцем і зв’язками з іншими розділами комп’ютерних наук. У 1962 р. побачила світ знаменита мо- нографія «Синтез цифровых автоматов», яка стала теоретичною основою для проєктуван- ня ЕОМ. Цю книгу пізніше було перекладено англійською і видано в США та інших країнах світу. У 1964 р. за цикл робіт з теорії автоматів В.М. Глушкова удостоєно Ленінської премії. Наступним кроком у розвитку теорії про- єктування ЕОМ стала формалізація блоко- вого проєктування пристроїв, яку Глушков реалізував у 1960-х роках, що відкрило новий етап розвитку математичної теорії дискретних систем. Зокрема, методи блочного та абстрак- тного синтезу автоматів лягли в основу систе- ми автоматизованого проєктування ПРОЕКТ, створеної у 1970-х роках. Подальший розвиток автоматно-алгебраїч- них моделей пов’язаний з такими галузями, як алгебраїчне програмування, комп’ютерна ал- гебра, формальна верифікація програмних та апаратних систем, когнітивні архітектури. Фундаментальним внеском В.М. Глушкова у теорію програмування є алгебра регулярних подій. Було побудовано розвинений апарат систем алгоритмічних алгебр (САА), в рамках якого він довів можливість регуляризації (зве- дення до структурованої форми) довільного алгоритму та програми. За результатами цих досліджень опубліковано монографію «Алге- бра, языки, программирование». Надалі, розвиваючи ідеї та методи В.М. Глуш- кова, співробітники Інституту кібернетики створили систему інсерційного моделювання, основу якої становила теорія агентів та середо- вищ. У цій системі реалізовано символьні об- числення та алгебраїчне моделювання агентів і середовищ, які являли собою узагальнення по- нять автоматів і транзиційних систем. Система й зараз має надзвичайну практичну цінність, її використовують у верифікації та тестуванні програмних систем, кібербезпеці, для моделю- вання поведінки різних сутностей у природни- чих науках, в економіці та інших галузях. Електронна обчис- лювальна машина «Київ» ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 10 7 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Ще на початку становлення обчислювальної техніки, коли багато хто бачив в ЕОМ лише великі арифмометри, В.М. Глушков ініціював дослідження з моделювання інтелектуальної діяльності. Зрозумівши фундаментальну роль теорії автоматів у розвитку всієї кібернетики, він почав шукати найрізноманітніші сфери її застосування, і передусім вченого зацікавили проблеми штучного інтелекту. В.М. Глушков виділив головні напрями до- сліджень зі штучного інтелекту і одним з пер- ших сформулював у термінах теорії автоматів такі ключові поняття, як «адаптація», «самоор- ганізація», «самовдосконалення». Досліджен- ня систем, що самоорганізуються і самовдос- коналюються, В.М. Глушков вважав одним з найбільш важливих і цікавих завдань кібер- нетики, оскільки на шляху до його вирішення криється розгадка багатьох таємниць процесу мислення. Досліджуючи питання штучного інтелекту, В.М. Глушков зупиняється на двох пробле- мах: розумінні смислу мов та автоматичному доведенні теорем математики. Автоматичне доведення теорем він розглядав як найкращу задачу для моделювання розумової діяльності людини. Метод семантичних мереж, який було створено в контексті вирішення проблеми ро- зуміння змісту речень, був одним із перших у світі та викликав сенсацію в 1961 р. на конгресі IFIP у Мюнхені, оскільки нічого подібного до того не було. У 1970 р. Глушков започатковує науково-дослідну програму «Алгоритм оче- видності», яка продемонструвала його бачення проблеми комп’ютерної підтримки розумової діяльності в пошуку доведення теорем. Слід зазначити, що у відділі М.М. Амосова, якого Віктор Михайлович запросив до Інсти- туту кібернетики, в цей період було прове- дено широкий комплекс досліджень у галузі штучного інтелекту, розроблено кілька інте- лектуальних транспортних роботів (ТАЇР та ін.), виконано моделювання низки розумових процесів. Віктор Михайлович мріяв і про мозкоподіб- ні рекурсивні архітектури, але для їх реалізації тоді ще не було ані потрібної технічної бази, ані алгоритмічної основи. На нинішньому ета- пі, розвиваючи його ідеї і користуючись су- часними технічними можливостями, науковці впритул наближаються до вирішення основної кібернетичної проблеми — моделювання люд- ського розуму. У рамках досліджень зі штучного інтелекту проводилися також роботи з розпізнання обра- зів, розпізнання і відтворення природної мови, створення так званої штучної руки — проєкт з автоматизації рухових (моторних) функцій робота. У 1958 р. В.М. Глушков запропонував ідею створення універсальної керуючої машини, яку було реалізовано в керуючій машині ши- рокого призначення (УМШП), основні прин- ципи побудови якої були такими: напівпровід- никова елементна база, високонадійний захист програм і даних, невелика розрядність машин- ного слова та універсальний пристрій зв’язку з об’єктом (ПЗЗ). Ці принципи було реалізова- но як у розробленні УМШП, названої пізніше ЕОМ «Дніпро», так і в подальших розробках керуючих машин. Комп’ютер «Дніпро» ви- користано в багатьох піонерських керуючих системах промислового і спеціального призна- чення, у наукових дослідженнях і навіть для керування демонстраційним екраном при відо- Презентація комп’ютера «Дніпро» на ВДНГ в Києві. 1962 р. 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (10) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ браженні стикування кораблів під час спільно- го космічного польоту «Союз—Аполлон». В.М. Глушков одним із перших почав реа- лізовувати ідеї iнтелектуалiзацiї ЕОМ, мета яких полягала у підвищенні ефективності експлуатації ЕОМ через спрощення взаємодії людини з машиною. Важливим етапом на шля- ху подальшого зростання машинного інтелек- ту були машини серії МІР («МІР-1» (1965), «МІР-2» (1969) і «МІР-3» (1972)) — попере- дники майбутніх персональних ЕОМ. Головними відмінностями цих машин від інших ЕОМ були апаратна реалізація машин- ної мови, близької до мови програмування ви- сокого рівня, та вперше апаратно реалізована арифметика чисел з довільною розрядністю. Посилення «інтелектуальних» здібностей у машині «МІР-2» забезпечувалося спроможніс- тю вхідної мови працювати не лише з числами, а й з математичними виразами та формулами. Мова АНАЛІТИК, створена наприкінці 1960-х років, була однією з перших мов комп’ютерної алгебри. В ній уперше застосовано перетворен- ня алгебраїчних виразів за допомогою систем переписувальних правил у семантично склад- ній алгебрі, що містила практично всі основні функції математичного аналізу аж до символь- ного інтегрування аналітичних виразів. Апаратна реалізація аналітичних перетво- рень забезпечила значне підвищення продук- тивності на задачах з перетворенням формул. Машина «МІР-2» успішно конкурувала у швидкості аналітичних перетворень з універ- сальними ЕОМ звичайної структури, які в сотні разів перевершували її за номінальною швидкодією і обсягом пам’яті. На «МІР-2» вперше у вітчизняній практиці було реалізова- но діалоговий режим роботи з використанням дисплею зі світловим пером. У 1974 р. на конгресі IFIP В.М. Глушков ви- ступив із доповіддю про рекурсивну ЕОМ. Він висловив думку про те, що тільки розроблення принципово нової нефоннейманівської архі- тектури обчислювальних систем дасть змогу вирішити проблему створення ЕОМ, про- дуктивність яких зростає необмежено під час нарощування апаратних засобів. Ідея побудо- ви рекурсивних суперЕОМ, підтриманих по- тужним математичним апаратом рекурсивних функцій, випередила свій час — тоді її немож- ливо було реалізувати через відсутність необ- хідної технічної бази. Наприкінці 1970-х років В.М. Глушков за- пропонував принцип макроконвеєрної архі- тектури ЕОМ з багатьма потоками команд і да- них (архітектура MIMD за сучасною класифі- кацією) як принцип реалізації нефоннейманів- ської архітектури. Цю ідею було реалізовано у 1980-х роках під керівництвом В.С. Михалє- вича, вже після смерті Віктора Михайловича. Суперкомп’ютери ЄС-2701 (1984) і ЄС-1766 (1987) були найпотужнішими в СРСР обчис- лювальними системами з номінальною про- дуктивністю понад 500 Мфлопсів. При цьому в багатопроцесорній системі забезпечувалося майже лінійне зростання продуктивності в міру нарощування обчислювальних ресурсів, Електронна обчислювальна машина «МІР-2» В.М. Глушков вивчає програму для ЕОМ «МІР». 1967 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 10 9 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ у тому числі завдяки триетапному керуванню комунікаціями, динамічній реконфігурації, децентралізованому керуванню. Аналог мови міжпроцесорних комунікацій макроконвеєра МАЯК з’явився тільки наприкінці 1980-х ро- ків (MPI). Ці ЕОМ не мали аналогів у світо- вій практиці і стали прикладом оригінального розвитку ЄС ЕОМ у напрямі високопродук- тивних систем. На макроконвеєрі було розв’язано такі ре- сурсомісткі задачі, як розрахунок конструкції фюзеляжу літака в цілому, поширення тепло- вої хвилі при ядерному вибуху, моделюван- ня клімату світового океану тощо. За своїми ідеями архітектура макроконвеєрної ЕОМ ще в середині 1980-х випереджала світовий рівень обчислювальної техніки, лише пізні- ше було реалізовано організацію багатопро- цесорних ЕОМ з розподіленою пам’яттю. Як це не пафосно звучить, але тоді Україна була суперкомп’ютерною державою. Подальший розвиток технології макрокон- веєрних обчислень уже на сучасній супер ком- п’ютерній техніці дозволив Інституту кібер- нетики імені В.М. Глушкова стати лідером у галузі технології високопродуктивних обчис- лень (кластерні системи сімейства СКІТ та інтелектуальні паралельні комп’ютери сімей- ства Інпарком, розумні бібліотеки програм з математичного моделювання, оптимізації, кі- бербезпеки, штучного інтелекту тощо). Цього року команда молодих дослідників Інститу- ту отримала грант за програмою EIRENE від Товариства імені Макса Планка (Німеччина) якраз за макроконвеєрною тематикою, а саме з розроблення методів високопродуктивних обчислень для розріджених структур великих даних. Результати теоретичних пошуків В.М. Глуш- кова і його учнів втілилися в низці автома- тизованих систем керування і проєктування. Розроблена фахівцями Інституту кібернетики і реалізована на практиці спільно з працівни- ками Львівського телевізійного заводу сис- тема керування дискретним виробництвом «Львів» була першою в країні системою АСУ для підприємства з великосерійним виробни- цтвом. Паралельно в цей самий час (1960-ті роки) фахівці Інституту кібернетики разом зі співробітниками київського заводу «Арсенал» розробили автоматизовану систему «Гальва- нік» для керування в реальному масштабі часу важливим і складним процесом гальванізації деталей. Цей успіх дав поштовх розробленню авто- матизованих систем різного типу на базі вико- ристання комп’ютерів і розвинутих спеціалізо- ваних систем їх математичного забезпечення. Отримані результати було узагальнено в книзі В.М. Глушкова «Введение в АСУ». Серед безлічі новаторських ідей В.М. Глуш- кова особливо слід відзначити одну, яку він вважав справою свого життя і практично до кінця вів боротьбу за неї. Це загальнодержавна автоматизована система керування економі- кою (ЗДАС). В.М. Глушков розпочав роботу над про- єктом, масштаби якого не мали і дотепер не мають аналогів у галузі інформаційних тех- нологій. По суті це було намагання створити науково-технічну базу керування економікою країни й організацію інформаційної індустрії, аналогічну тій, яка нині успішно функціонує у провідних країнах Заходу. Однак цей проєкт так і не був реалізований, оскільки не знайшов підтримки у вищого керівництва країни. Кон- цепція ЗДАС ґрунтувалася на ідеї електрон- ного уряду. Передбачалося, що до її впрова- дження на багатьох підприємствах функціону- ватимуть автоматизовані системи керування підприємством (АСУП). Проєкт зіткнувся з Макроконвеєр в Інституті кібернетики 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (10) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ шаленим опором. Те, що інформація у велетен- ській системі передається вкрай неефективно, розуміли всі, але довірити машинам те, що ро- била ціла армія чиновників, ніхто не збирався. В.М. Глушков активно боровся за інформа- тизацію та комп’ютеризацію країни в рамках ЗДАС. Понад 250 його публікацій у науково- популярних виданнях та ЗМІ, регулярні ци- кли лекцій, які він читав для громадськості й вищого керівництва країни, численні записки у вищі інстанції свідчать про його активну гро- мадянську позицію. Проте він так і не зміг по- хитнути позиції уряду і партійної верхівки. Остання монографія В.М. Глушкова, яка вийшла друком у 1982 р., називалася «Основы безбумажной информатики». У цій книзі було описано математичний апарат і комплекс ідей, пов’язаних з проблемами інформатизації всіх сфер життя та переходом до інформаційного суспільства, орієнтованого на знання. У після- мові він написав, що невдовзі кожна людина носитиме з собою «електронний блокнот» і, працюючи з клавіатурою, в будь-якому куточ- ку планети матиме доступ до гігантських баз даних. Ці ідеї Глушкова сприймали скептично, вони видавалися необґрунтованими фантазія- ми, але, як бачимо, він мав слушність. Наукова спадщина В.М. Глушкова на роки визначила напрями розвитку кібернетики й інформатики. У своїх роботах він передбачив багато чого з того, що лише зараз з’явилося у світі. Його знання були надзвичайно різно- бічними, а широта ерудиції просто вражала. Глушков щедро ділився своїми знаннями, іде- ями, досвідом з усіма, хто його оточував. Ві- ктора Михайловича можна сміливо назвати державним діячем, він працював для України, віддавши їй усе своє життя. Науковий подвиг В.М. Глушкова був не лише індивідуальним, а й насамперед колективним, учений об’єднав тисячі людей — дослідників, конструкторів, фахівців у найрізноманітніших галузях, зво- дячи їхні зусилля в єдине ціле і втілюючи їх у конкретні результати світового рівня. З доповіддю «Академік В.М. Глушков та розвиток досліджень з прикладної математики та інформатики у західному регіоні України» виступив директор Інституту прикладних про- блем механіки і математики ім. Я.С. Підстри- гача академік НАН України Роман Михайло- вич Кушнір. Він наголосив на тому, що роз- виток досліджень з прикладної математики й інформатики та підготовка фахівців цього про- філю у Львові, які розпочалися у повоєнний період на базі Львівського університету, тісно пов’язані з діяльністю академіка Глушкова та його наукової школи. Для цього в регіоні вже склалися певні передумови: насамперед існу- вання в університеті всесвітньо відомих на- укових шкіл, зокрема школи Стефана Банаха з функціонального аналізу, та наявність у цей період серед співробітників низки видатних вчених у галузі математики та обчислювальної механіки, таких як Ярослав Борисович Лопа- тинський, Борис Володимирович Гнєденко, Гурій Миколайович Савін, Михайло Леонов та ін. Саме у Львівському університеті розпоча- ли свій науковий шлях Катерина і Володимир Рвачови, Остап Парасюк, Ярослав Підстригач, Володимир Панасюк, Віталій Скоробогать- ко, Ігор Юхновський та багато інших відомих науковців. З вересня 1956 р. на базі кафедри мате- матичного аналізу механіко-математичного факультету університету під керівництвом професора Олександра Микитовича Костов- ського розпочалася підготовка студентів з об- числювальної математики та програмування. Перший випуск відбувся у 1959 р., і більшість випускників потрапили на роботу до Обчис- Віктор Глушков читає лекцію. 1978 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 10 11 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ лювального центру АН УРСР, яким керував В.М. Глушков, Серед них був і майбутній ака- демік Борис Пшеничний. У 1959 р. у Львівському університеті було створено обчислювальний центр і встановле- но першу в Західному регіоні України ЕОМ — «Урал-1», а в 1960 р. організовано кафедру обчислювальної математики та програмуван- ня, що сприяло інтенсивному розвитку дослі- джень у цій галузі. Це були роботи як фунда- ментального характеру, пов’язані з розвитком числових методів, так і прикладного, спрямо- вані на розвиток електронного приладобуду- вання та машинобудування. У 1960-х — 1970-х роках з’явилися нові кафедри за цим напря- мом, і в результаті сформувався цілий факуль- тет прикладної математики та інформатики. У Львівській політехніці, де діяли кафедри електронних обчислювальних машин, інфор- маційно-вимірювальних технологій, автома- тики та телемеханіки, з 1969 р. почалася підго- товка фахівців за спеціальностями «прикладна математика» та «автоматизовані системи керу- вання». Згодом було організовано факультет прикладної математики, на базі якого постав Інститут прикладної математики та фундамен- тальних наук, а потім Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Багато студентів Львівського університе- ту і Львівської політехніки проходили перед- дипломну практику в Інституті кібернетики, найкращі з них вступали до аспірантури. Зо- крема, такий шлях пройшли академік Аркадій Олексійович Чикрій, член-кореспондент Іван Миколайович Парасюк. Талановиту молодь приваблювали новітні ідеї В.М. Глушкова щодо побудови засобів обчислювальної техні- ки й розроблення програмного забезпечення для автоматизованих систем керування. У 1967 р. в Інституті кібернетики було за- вершено створення першої в країні автома- тизованої системи керування підприємством з масовим характером виробництва «Львів», яку було впроваджено на ВО «Електрон». Слід зазначити, що тоді Львів був відомим центром у галузі приладобудування, з низкою виробни- чих підприємств та галузевих НДІ. У середині 1960-х років Фізико-механічно- му інституту (ФМІ) АН УРСР було виділено ЕОМ «МІР-1», і під керівництвом молодого науковця Богдана Попова розпочалися роботи з розвитку алгоритмів опрацювання даних та обчислення функцій. Це поглибило співпра- цю ФМІ з Інститутом кібернетики, зокрема з підрозділом, очолюваним Іваном Сергієнком, тепер уже академіком, директором Інституту кібернетики. Богдан Попов став його учнем і згодом сам сформував наукову школу з апрок- симації функцій балансними сплайнами. Роз- роблений під його керівництвом пакет про- грам для апроксимації функцій RATAPPR став базовою компонентою системи комп’ютерної алгебри Maple. У напрямі побудови інформаційних техно- логій спеціального призначення дуже плідно розвивалося співробітництво ФМІ і з такими підрозділами Інституту кібернетики, як від- діл відеосистем реального часу, очолюваний тепер академіком В.П. Боюном, та СКБ мате- матичних машин і систем. Сьогодні ці роботи продовжує учень професора Богдана Попова доктор технічних наук Роман Воробель, який розвинув теорію контрастності зображень та їх інтелектуальний аналіз при логарифмічній об- робці, що має широке застосування у контролі зварних з’єднань. На початку 1973 р. академік Ярослав Сте- панович Підстригач організував Львівський Академіки В.М. Глушков, Ю.О. Митропольський і М.М. Боголюбов. 1965 р. 12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (10) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ філіал математичної фізики Інституту мате- матики АН УРСР, пріоритетами якого стали дослідження з математичного моделювання процесів різної фізичної природи та обчислю- вальної механіки деформівних систем. За два роки при філіалі було створено обчислюваль- ний центр, а в 1978 р. сам філіал реорганізова- но в Інститут прикладних проблем механіки і математики (ІППММ). Я.С. Підстригач як голова Західного наукового центру АН УРСР очолював філію наукової ради з проблеми «Кі- бернетика», що давало можливість науковцям регіону проводити спільні з Інститутом кібер- нетики науково-дослідні роботи і долучатися до діяльності наукових семінарів. Зокрема, в 1970-х — 1980-х роках співробітники ІППММ брали участь у розробленні програмного забез- печення спеціалізованих процесорів і автома- тизованих систем керування, автоматизованої системи проєктування профілю лопаток тур- бореактивних двигунів, методів і програмного забезпечення для обчислення значень стан- дартних і математичних функцій для ЕОМ серій «Промінь» і «МІР». Було розроблено бібліотеку підпрограм для чебишовського на- ближення функцій різними лінійними й не- лінійними відносно параметрів виразами. У 1981 р. при обчислювальному центрі ІППММ було засновано філіал Республіканського фон- ду алгоритмів і програм, який функціонував в Інституті кібернетики. Очолив його Борис Монцібович, учень Івана Васильовича Сергі- єнка. Багато співробітників ІППММ та уні- верситетів західного регіону України успішно захистили дисертації в Інституті кібернетики. Особливо слід відзначити надзвичайно те- плі товариські стосунки між Віктором Михай- ловичем Глушковим і Ярославом Степанови- чем Підстригачем. Ці видатні науковці зро- били вагомий внесок у розвиток прикладної математики та інформатики в Україні, створи- ли відомі на весь світ наукові школи, організу- вали провідні академічні інститути. На жаль, обидва дуже рано відійшли у засвіти (Віктор Михайлович у 58, а Ярослав Степанович у 62). Але їхню справу успішно продовжують учні в тісній співпраці між науковими школами та установами, роблячи все можливе для розви- тку в Україні досліджень з прикладної матема- тики та інформатики на сучасному світовому рівні. Своїми спогадами про академіка Глушкова поділився в минулому студент видатного вче- ного, а нині декан факультету комп’ютерних наук і кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка член- кореспондент НАН України Анатолій Васи- льович Анісімов. Він розповів, що в 1965 р. вступив на механіко-математичний факультет Київського університету імені Тараса Шев- ченка, де з 1957 р. Віктор Михайлович Глуш- ков працював професором кафедри алгебри і математичної логіки. Це був час становлення нової науки — кібернетики, бурхливий роз- виток якої В.М. Глушков передбачав раніше, оскільки розумів її необхідність для успішного поступу суспільства. Однією з важливих про- блем, яку терміново потрібно було вирішити, стала нестача висококваліфікованих кадрів. За ініціативою Віктора Михайловича в наборі 1965 р. на механіко-математичному факуль- теті було створено спеціальну групу, в якій навчання студентів планувалося проводити з кібернетичним ухилом за спеціальністю «тео- ретична кібернетика». Після суворої співбесі- ди до цієї групи потрапило багато випускників Віктор Михайлович Глушков. Київ. 1968 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 10 13 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Української фізико-математичної школи при Київському університеті. Студентам групи по- глиблені математичні курси та спеціальні дис- ципліни кібернетичного спрямування читали В.М. Глушков та його учні О.А. Летичевський, В.Н. Редько, В.Г. Бондарчук, К.Л. Ющенко. На лекціях Глушков, на відміну від інших викладачів, ніколи не розповідав про свої численні зарубіжні поїздки, хоча його дуже цінували закордонні колеги. Віктор Михайло- вич загалом був дуже скромною людиною. У 1969 р. в один із днів після лекції керівництво університету запросило його на урочистий обід з нагоди присвоєння йому найвищої наго- роди СРСР за працю — звання Героя Соціаліс- тичної Праці, але він категорично відмовився, пославшись на зайнятість. Віктор Михайлович читав лекції доступно, з натхненням, заряджаючи аудиторію своїм ентузіазмом. Він розповідав ті речі, які тоді неможливо було знайти в підручниках. Осо- бливо цікавим був курс з теорії автоматів та дискретних перетворювачів інформації. В той час вчені-теоретики розробляли моделі обчис- лювального процесу, які могли стати основою обчислювальних пристроїв і прикладних про- грам. Традиційні формальні моделі алгоритму вже існували — машини Тюрінга, рекурсивні функції та деякі інші формальні конструкції, але ці моделі були спрямовані на математич- не доведення алгоритмічної неможливості розв’язання деяких математичних проблем. Вони не відображали реальні великоблокові процеси обробки інформації комп’ютерами. В.М. Глушков запропонував нову автоматно- алгебраїчну модель. Ідея полягала в представ- ленні процесу обробки інформації у вигляді взаємодії двох автоматів: керуючого і опера- ційного. Згодом В.М. Глушков та його учні, передусім О.А. Летичевський, розширили цю модель. Роль операційного автомата стала ві- дігравати формальна модель обчислювально- го середовища. Такий підхід дозволив ство- рити потужний теоретичний апарат строгого вивчення процесів обробки інформації. На цьому науковому підґрунті надалі з’явилися практичні розробки для побудови транслято- рів, програм, що оптимізуються, проєктування обчислювальних пристроїв. У 1966 р. в університеті було організовано кафедру теоретичної кібернетики, яку очо- лив В.М. Глушков, а в 1969 р. за його ініціа- тивою створено перший у колишньому СРСР факультет кібернетики. На новий факультет перейшли студенти спеціальностей «обчис- лювальна математика», «економічна кіберне- тика», «прикладна лінгвістика» і «теоретична кібернетика». А.В. Анісімов розповів, що він закінчив фа- культет кібернетики в 1970 р., і Віктор Михай- лович запропонував йому вступити в заочну аспірантуру і працювати асистентом на кафе- дрі теоретичної кібернетики. Почавши інтен- сивно готуватися до викладацької роботи, він ретельно опрацьовував праці В.М. Глушкова. Особливу увагу привернула стаття «Абстрак- тная теория автоматов», опублікована в 1961 р. в журналі «Успехи математических наук». Як зауважив доповідач, ця стаття напи- сана геніально, її і сьогодні варто рекомендува- ти всім, хто вивчає теорію автоматів. Теорія автоматів тісно пов’язана з теорією формальних граматик і мов. Інтерес до цієї теорії тоді був зумовлений бурхливим розви- тком мов програмування і засобів їх реалізації в ЕОМ. Мова визначається, з одного боку, як Академік В.М. Глушков (ліворуч) зі співробітниками А. Чеботарьовим (у центрі) і О.А. Летичевським обго- ворюють нову конструкцію ЕОМ. Інститут кібернети- ки. 1978 р. 14 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (10) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ланцюжки символів, які сприймаються авто- матом, а з іншого, — як множина слів, породже- на системою формальних правил підстановок. Простудіювавши роботу В.М. Глушкова, мо- лодий дослідник А.В. Анісімов спробував роз- глянути алгебраїчний об’єкт «група» як авто- мат, довів теорему про те, що група скінченна тоді і тільки тоді, коли її ядро (множина слів в алфавіті, що задають одиницю групи) — ре- гулярна мова. Потім він почав вивчати групи, ядро яких є контекстно-вільною мовою, про- те отримати повний алгебраїчний опис таких груп йому так і не вдалося. Це зробили піз- ніше, в 1983 р., американські вчені Мюллер і Шупп. Так поняття, які існували в кібернетиці, перекочували в класичну теорію груп. Зараз ця тематика активно розвивається в багатьох західних університетах і наукових центрах. А тоді, в 1972 р., А.В. Анісімов під керівництвом В.М. Глушкова захистив кандидатську дисер- тацію на цю тему. У 1974 р. Віктор Михайлович сформулю- вав ідею рекурсивної ЕОМ з розвиненими засобами паралелізму. Тобто є базова система перетворювачів інформації, які можуть пере- давати один одному інформацію і рекурсивно породжувати свої змінені копії (програми), які в свою чергу також включаються в процес вза- ємодії. Віктор Михайлович поставив завдання розробити алгоритмічні засоби для опису про- цесів обробки рекурсивно-паралельної ЕОМ. На початку 1980-х років, після багаторазових обговорень, було створено універсальну мо- дель рекурсивно-паралельних процесів, осно- вні концептуальні принципи якої узагальнено в спільній роботі В.М. Глушкова і А.В. Анісімо- ва «Управляющие пространства в асинхронных параллельных вычислениях», надрукованій у журналі «Кибернетика» у 1980 р. Основна ідея цього підходу полягає в струк- турованому описі складних взаємодій компо- нентів паралельних систем шляхом введен- ня до розгляду керуючого простору, що задає динамічну комунікаційну топологію систе- ми. Подальший розвиток концепції керую- чого простору привів до створення техноло- гії рекурсивно-паралельного програмування ПАРКС. ПАРКС-технологія програмування передбачає наявність певної надбудови над базовою мовою програмування — так званого ПАРКС-розширення, яке є набором об’єктів (структур даних, процедур), опис яких здій- снюється базовою мовою. Таке розширення мов програмування дає можливість створю- вати керуючий простір для паралельного (чи псевдопаралельного) виконання процесів, мо- дифікувати його та керувати його діями під час роботи. Було створено системи підтрим- ки паралельних обчислень ПАРКС-Паскаль, ПАРКС-МОДУЛА, ПАРКС-С і ПАРКС-JAVA. Остання набула найбільшого розвитку внаслі- док універсальності її застосування — як для кластерів і суперкомп’ютерів, так і для локаль- ної мережі. Огляд розробок ПАРКС-систем програмування опубліковано у випуску жур- налу «Кібернетика і системний аналіз» (№ 5 за 2023 р.), присвяченому 100-річчю від дня на- родження Глушкова. Розвиваючи ідею Віктора Михайлови- ча щодо архітектури рекурсивної машини, А.В. Анісімов підготував докторську дисерта- цію «Рекурсивні перетворювачі інформації». Він згадує, що тоді захист докторської був ви- датною подією — необхідно було пройти де- тальне обговорення у широкому колі наукових установ і кібернетичних центрів. У 1981 р. він востаннє зустрівся з В.М. Глушковим — разом з тодішнім деканом факультету кібернетики Віктор Михайлович Глушков спілкується з науковою молоддю. 1969 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 10 15 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ академіком І.І. Ляшком вони відвідали Вікто- ра Михайловича в лікарні у Феофанії. Дисер- тацію А.В. Анісімов захистив у 1983 р. в Інсти- туті кібернетики, коли Віктора Михайловича вже не було серед нас, але численна спільнота його учнів продовжила втілення в життя ідей Вчителя. Перше заняття на І курсі факультету ком- п’ю терних наук та кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шев- ченка цього року розпочалося лекцією «Уроки академіка Глушкова». Ще одне покоління по- чинає свій творчий шлях, отримавши напуття від Віктора Михайловича, а це означає, що ідеї В.М. Глушкова живі і надалі сприятимуть роз- витку нових кібернетичних технологій. Учасники Загальних зборів заслухали та- кож доповідь ректора Національного техніч- ного університету України «Київський полі- технічний інститут імені Ігоря Сікорського» академіка НАН України Михайла Захаровича Згуровського, присвячену внеску академіка Глушкова в систему підготовки кадрів з кібер- нетики, обчислювальної техніки та інформати- ки на організованому ним факультеті в Київ- ському політехнічному інституті, і виступ ди- ректора Національного інституту серцево-су- динної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України академіка НАМН України, члена-ко- респондента НАН України Василя Васильо- вича Лазоришинця, який у доповіді «Місія, визначена М.М. Амосовим» розповів про тісну співпрацю медиків і кібернетиків та наголосив на великому значенні ідей академіка Глушкова для розвитку медичної кібернетики. Закриваючи ювілейну сесію Загальних збо- рів, академік НАН України А.Г. Загородній за- значив, що учасники заходу вкотре мали змогу переконатися, що завдяки надзвичайним ор- ганізаторським здібностям, широкому світо- гляду, мудрості, далекоглядності, здатності вирішувати надскладні завдання ім’я Віктора Михайловича Глушкова назавжди вписане в історію комп’ютерної науки і техніки. Світла пам’ять про академіка Глушкова надовго збе- режеться в серцях і тих науковців, які мали щастя працювати з ним, і тих багатьох вчених, які належать уже до наступних поколінь. За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201582
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1027-3239
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T13:04:41Z
publishDate	2023
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	2025-01-24T17:38:20Z 2025-01-24T17:38:20Z 2023 Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 10. — С. 3-15. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.10.003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201582 15 вересня 2023 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 100-річчю від дня народження видатного вченого, організатора науки й державного діяча академіка Віктора Михайловича Глушкова. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.) Anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 100th anniversary of Academician V.M. Glushkov (September 15, 2023) Article published earlier
spellingShingle	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.) Загальні збори НАН України
title	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.)
title_alt	Anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 100th anniversary of Academician V.M. Glushkov (September 15, 2023)
title_full	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.)
title_fullStr	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.)
title_full_unstemmed	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.)
title_short	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.)
title_sort	ювілейна сесія загальних зборів нан україни, присвячена 100-річчю від дня народження академіка в. м. глушкова (15 вересня 2023 р.)
topic	Загальні збори НАН України
topic_facet	Загальні збори НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201582

Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 100-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова (15 вересня 2023 р.)

Institution

Ähnliche Einträge