Будьте першовідкривачами!

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автор: Ковтун, Г.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2016
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Будьте першовідкривачами! / Г. Ковтун // Вісн. НАН України. — 2006. — N 4. — С. 76-78. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860062665385181184
author Ковтун, Г.
author_facet Ковтун, Г.
citation_txt Будьте першовідкривачами! / Г. Ковтун // Вісн. НАН України. — 2006. — N 4. — С. 76-78. — укр.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-12-07T17:05:14Z
format Article
fulltext 76 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 ПОСТАТI БУДЬТЕ ПЕРШОВІДКРИВАЧАМИ! квітня виповнилося 110 років від дня народження Миколи Миколайовича Семенова — російського фізико�хіміка та фізика, лаурета Нобелівської премії з хімії «за дослідження в галузі механізму хімічних реакцій» (1956 р.). У Нобелівській лекції ака� демік М.М. Семенов, зокрема, зазначав: «Тео� рія ланцюгової реакції відкриває можливість ближче підійти до розв’язання головної проб� леми теоретичної хімії — зв’язку між реак� ційною здатністю та структурою частинок, що беруть участь у реакції... Навряд чи мож� на збагатити хімічну технологію або навіть досягти вирішального успіху у біології без цих знань...». Так уже повелося, що студенти й аспіран� ти традиційно зацікавлено запитують про першого і єдиного лаурета Нобелівської пре� мії з хімії на теренах СНД — Миколу Мико� лайовича Семенова. Зазвичай розповідаю, як уперто пробивався на нині (й тоді) знамениті Семеновські семінари. Миколу Миколайо� вича вирізняли колосальна працездатність, особлива енергія, що просто била через край. Високого зросту, сухорлявий, з обличчям, яке здавалося довершено виліпленим майстер� ним скульптором (особливо вражало високе, рельєфне чоло), з пильним і проникливим поглядом виразних очей, він відразу виказу� вав ту особливу гідність, що характеризує непересічну особистість. Старші за віком співробітники розповідали, що «хімфізиків� ський» кумир любив музику, охоче співав сам, зокрема волзькі частівки, захоплювався 15 полюванням та працею в саду, знався на архі� тектурі. На лекціях завжди демонструю своїм слу� хачам слайд з портретом талановитого вче� ного. Розповідаю також добре відому біографію Миколи Миколайовича. А наприкінці — обов’язково знайомлю слухачів зі скороче� ною стенограмою його доповіді в актовому залі Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова 15 квітня 1966 року — у день його сімдесятиріччя. У мої аспірант� ські роки вона входила до переліку рекомен� дованої літератури для складання кандидат� ського іспиту за спеціальністю «хімічна фі� зика». Пропоную цей повчальний текст і читачам нашого журналу. «Сімдесят років — це загалом не дуже то й весела дата. Куди краще, коли вченому двад� цять п’ять. І він, пробуючи то одне, то інше, шукає свій шлях у науці. Зовсім добре, коли йому тридцять п’ять — у вищому розквіті своїх фізичних і творчих сил, зробивши перші важливі відкриття та знайшовши влас� ну лінію, він з усією пристрастю віддається становленню нових ідей. Непогано, коли в сорок п’ять—п’ятдесят він, маючи вже до� статній досвід, створює свою школу, оточує себе потужною порослю здібних молодих людей. Гірше, коли тобі шістдесят або, особ� ливо, сімдесят років, і ти значною мірою за� вантажений науково�організаторською, а ча� сом і просто організаторською роботою, коли ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 77 сили вже не ті, що були раніше. Однак і тут є свої радощі — якщо ти зумів створити та ви� ховати великий дружний творчий колектив, якщо зумів виростити вчених, особливо та� ких, які багато в чому перевершують тебе і перетворюють розпочату тобою справу на новий фронт великого розділу науки. І коли твої учні збираються навколо тебе, розпові� даючи про свої успіхи та невдачі, як ото бува� ло колись, радяться з тобою. Ти радієш їхнім досягненням не менше, ніж тішився власни� ми. Ти почуваєш, що потрібен їм, пишаєшся успіхами колективу, який створив разом з ними за довгі роки життя. Ні твої чини, ні вік, ні наукові заслуги не повинні відігравати ролі у спілкуванні з учнями — якими б молодими вони не були. Ти маєш говорити з ними як рів� ний з рівними. Бо ж у світлі факела істини — важливі лише наукові аргументи! Пам’ятаю випадок, коли шістнадцятиріч� ний Яша Зельдович (майбутній академік Я.Б. Зельдович (1907–1979) — Г. К.) тільки�но почав працювати в нашому інституті лаборан� том, виступив на вченій раді. Він показав, що експериментальні результати, наведені у до� повіді одного талановитого завідувача лабо� раторії (до речі, того самого, де працював Зель� дович), інтерпретовано хибно. Спочатку ми вирішили, що Зельдович не має рації. Однак у результаті дискусії всі, в тому числі й допо� відач, зрозуміли, що правда на боці шістнад� цятирічного опонента. Цей випадок нікого не образив. Навпаки, це зробило стосунки моло� дого лаборанта і досвідченого завідувача особ� ливо приязними. Причому ця дружба зберег� лася між ними й донині. Власне, мистецтво керівництва в науці зво� диться до кількох простих вимог. • Добирай за можливістю здібних, таланови� тих учнів, причому тільки таких, у яких є жагуче бажання досліджень, адже можуть бути здібності, але якщо немає пристрасті, то не буде пуття. • У спілкуванні з учнями будь простим, де� мократичним та принциповим. Тішся їх� німи успіхами, якщо вони мають рацію. Зумій переконати їх науковими аргумен� тами, коли це не так. Якщо ти хочеш, щоб учень зайнявся розробкою твоєї нової ідеї, то роби це непомітно, намагаючись діяти так, щоб він сам дійшов цієї думки, прий� нявши її за власну, яка осяяла його під впливом розмови з тобою. Ніколи не при� писуй свого прізвища до статей учнів, якщо не брав як учений прямої участі в їх� ній роботі. • Не захоплюйся надмірним керівництвом учнями, давай їм змогу максимально вияв� ляти свою ініціативу, самим долати труд� нощі. Іноді буває так, що чим менше звер� таєш уваги — тим краще. Тільки у такий спосіб ти зможеш виростити не лаборан� та, а творчо мислячого вченого. Давай мож� ливість учням іти власним шляхом. Усьому цьому мене вчив мій учитель, нині покійний академік Абрам Федорович Іоф� фе (1880—1960) — чудовий учений і люди� М.М. Семенов (1896–1986) 78 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 на, один із творців радянської фізики. (До речі, А. Іоффе — наш земляк: народився і виріс у Ромнах колишньої Полтавської гу� бернії. — Г. К.) Відтоді спливло багато років. Будинок нау� ки, що споруджується вченими всього світу, стає дедалі величнішим. Наука одержує все ширше практичне застосування. Саме тоді, коли я ступив на шлях самостійних дослі� джень, відбулася революція 1917 року. Перші інститути, які тоді виникли, були не приклад� ними. Це були інститути з фундаментальних знань. Чому? Тому що тоді відчували: май� бутній країні потрібна фундаментальна на� ука, вона є базовою. Це правильно й донині. І тепер у нас розуміють, що основне завдан� ня Академії — розвиток фундаментальної науки. Досвід чудових інститутів 20—30�х років, з яких вийшло так багато видатних учених, де було зроблено так багато великих відкриттів, — не слід забувати. Звичайно ж, потрібно розви� вати нові роботи, розпочаті попередниками. Але насамперед треба самим бути першо� відкривачами! Важливо сформувати умови для прагнень до першовідкриття — вихован� ням, відбором науковців, створенням такого духу, що змушував би проникати у внутріш� ній світ речей. А практичні здобутки? Вони не змусять себе довго чекати!». Г. КОВТУН, аспірант Інституту фізичної хімії РАН у 1971–1974 рр., член!кореспондент НАН України, заступник директора Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України (Київ)
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2016
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:05:14Z
publishDate 2006
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Ковтун, Г.
2008-09-08T10:42:18Z
2008-09-08T10:42:18Z
2006
Будьте першовідкривачами! / Г. Ковтун // Вісн. НАН України. — 2006. — N 4. — С. 76-78. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2016
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Постаті
Будьте першовідкривачами!
Article
published earlier
spellingShingle Будьте першовідкривачами!
Ковтун, Г.
Постаті
title Будьте першовідкривачами!
title_full Будьте першовідкривачами!
title_fullStr Будьте першовідкривачами!
title_full_unstemmed Будьте першовідкривачами!
title_short Будьте першовідкривачами!
title_sort будьте першовідкривачами!
topic Постаті
topic_facet Постаті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2016
work_keys_str_mv AT kovtung budʹteperšovídkrivačami