Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.)

У доповіді наведено результати проведеного в Інституті гідробіології НАН України комплексу досліджень з якісного та кількісного оцінювання екосистемних трансформацій, спричинених руйнацією греблі Каховської гідроелектростанції, а також аналіз подальшого перебігу процесів,...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2023
Main Author:	Афанасьєв, С.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Subjects:	З кафедри Президії НАН України
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201623
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.) / С.О. Афанасьєв // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 11. — С. 71-80. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860214044005236736
author	Афанасьєв, С.О.
author_facet	Афанасьєв, С.О.
citation_txt	Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.) / С.О. Афанасьєв // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 11. — С. 71-80. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	У доповіді наведено результати проведеного в Інституті гідробіології НАН України комплексу досліджень з якісного та кількісного оцінювання екосистемних трансформацій, спричинених руйнацією греблі Каховської гідроелектростанції, а також аналіз подальшого перебігу процесів, зумовлених цією катастрофою, та можливих негативних наслідків для навколишнього середовища. Підготовлено пропозиції до органів виконавчої влади щодо вжиття необхідних заходів. The report presents the results of a complex of studies conducted at the Institute of Hydrobiology of the NAS of Ukraine for the qualitative and quantitative assessment of ecosystem transformations caused by the destruction of the Kakhovska hydroelectric power plant dam, as well as an analysis of the further course of processes caused by this disaster and possible negative consequences for the environment. Proposals have been prepared for the executive authorities to take the necessary measures.
first_indexed	2025-12-07T18:15:36Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 11 71 ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ РУЙНУВАННЯ ГРЕБЛІ КАХОВСЬКОЇ ГЕС Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 року У доповіді наведено результати проведеного в Інституті гідробіології НАН України комплексу досліджень з якісного та кількісного оцінювання екосистемних трансформацій, спричинених руйнацією греблі Каховської гідроелектростанції, а також аналіз подальшого перебігу процесів, зумов- лених цією катастрофою, та можливих негативних наслідків для навко- лишнього середовища. Підготовлено пропозиції до органів виконавчої влади щодо вжиття необхідних заходів. Вельмишановний Анатолію Глібовичу! Вельмишановні члени Президії! Вранці 6 червня 2023 р. з офіційного повідомлення Оператив- ного командування «Південь» стало відомо, що близько тре- тьої години ночі російські війська підірвали Каховську ГЕС. О 06:45 ранку голова Херсонської обласної військової адміні- страції Олександр Прокудін повідомив населення про те, що впродовж найближчих 5 годин вода затопить прибережні насе- лені пункти, і закликав людей збирати документи, речі першої необхідності та чекати на евакуацію. До кінця доби 6 червня рівень води в Херсоні піднявся приблизно на 8,5 м (рис. 1). Ця катастрофа спричинила цілу низку серйозних і масштаб- них за наслідками гуманітарних, санітарно-епідеміологічних, екологічних, енергетичних, економічних та інших проблем. Розпорядженням Президії НАН України від 06.06.2023 № 304 було створено робочу групу НАН України з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС під головуванням академіка НАН України В.Л. Богданова, до складу якої увійшли провідні фахівці профільних установ Академії. На своїх засіданнях, які проходять регулярно, робоча група детально розглядає кожну із загроз, що постали через руйнування греблі. Я ж у пропоно- ваній доповіді намагатимусь обмежитися лише екологічними наслідками для прісноводних екосистем та їх біорізноманіття цього, мабуть, наймасштабнішого в новітній історії екологічно- го і гуманітарного злочину. АФАНАСЬЄВ Сергій Олександрович — член-кореспондент НАН України, директор Інституту гідробіології НАН України З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.11.071 72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (11) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ У перші дні після підриву греблі основними деструктивними факторами були аномальне пришвидшення до неприродних рівнів і тур- булізація течії Дніпра, зрив донних наносів, різке підвищення «каламутності розмиву», за- топлення територій внаслідок стрімкого під- няття рівня води, а також початок осушення Каховського водосховища. Завдяки зв’язкам з волонтерами нам вда- лося налагодити канал постачання проб води з Дніпра поблизу Херсону вже починаючи з 12 червня, тому можемо обґрунтовано ствер- джувати, що майже відразу після прориву греблі до перелічених вище негативних еко- логічних факторів додалися ще змив з осуше- них територій та потрапляння у воду великої кількості донних відкладів. Це спричинило помітне збільшення «каламутності змиву», яка характеризується значною кількістю дріб- них фракцій та колоїдних частинок, наявність яких була зумовлена головно оксидами феру- му та мангану (рис. 2а). Починаючи з 14-ї доби після руйнування гре- блі на тлі спаду рівня Дніпра та уповільнення швидкості течії спостерігалося зниження кала- мутності води і було відзначено певну первинну стабілізацію гідрохімічних показників. Однак уже в середині липня ми зафіксували поступо- ве, а подекуди й стрімке підвищення концентра- цій органічних речовин та біогенів унаслідок вторинного забруднення, яке почало потрапля- ти в дніпровську воду з осушених територій. Зокрема, 9 серпня було спостережено різке під- вищення значень хімічного споживання кисню, нітритів та нітратів. Цей «пік» (рис. 2б) можна пояснити тим, що за кілька днів до того на те- риторії осушеного водосховища пройшли рясні грозові дощі, які змили залишки відмерлої біо- маси, що вже почала гнити. На такі самі тенденції вказує й аналіз дина- міки мікробіологічних показників води. В пер- ші дні після руйнування греблі відбулося різке зростання чисельності бактеріопланктону, в тому числі індикаторів фекального забруднен- ня, потім спостерігалася певна стабілізація, а далі — зростання загальної чисельності як бак- терій, так і умовно-патогенних мікроорганіз- мів — індикаторів загнивання (рис. 3). Крім того, ми проаналізували токсичність дніпровської води. За результатами біотесту- вання вода в Херсоні в період 12—14 червня класифікувалася як «гостро токсична». Слід зазначити, що токсичність води безпосередньо залежала від її каламутності, а тому фільтра- ція проб води зменшувала токсичність при- Рис. 1. Динаміка зміни рівня Дніпра в районі м. Хер- сон та поблизу м. Нікополь після підриву греблі (за даними Гідрометслужби України) а б Рис. 2. Динаміка деяких гідрохімічних показників у руслі Дніпра біля м. Херсон після підриву Каховської ГЕС: а — концентрація завислих та колоїдних части- нок; б — концентрація нітратів та неорганічного азоту ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 11 73 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ський (Rutilus frisii, Nordmann, 1840), марена дніпровська (Barbus borysthenicus, Dybowski, 1862), шемая чорноморська (Alburnus sarmati- cus, Freyhof et Kottelat, 2007) та ін. Майже на- певно остаточно вимер як вид морський судак, або буговець (Sander marinus, Cuvier, 1828), який мешкає лише в Дніпровсько-Бузькій ес- туарній області (рис. 5а). Останні 30 років цей вид вважали вимерлим, але наша знахідка в 2016 р. підтвердила його наявність у лимані. Під явною загрозою знищення опинилися нечисленні залишки стада осетрових риб, не- близно на 50 %, і для фільтрованої води стан було визначено як «помірно токсичний». У по- дальшому ситуація поступово поліпшувалася і вже починаючи з 22 червня нормалізувала- ся — стан води й досі характеризується як «не токсичний». Зрозуміло, що території та акваторії, розта- шовані вище й нижче зруйнованої греблі, за- знали різного екологічного впливу, але загалом наслідки катастрофи на різних ділянках водо- сховища, русла Дніпра, Дніпровсько-Бузького лиману та Чорного моря є взаємопов’язаними. Прибережну рослинність та донні біоценози, локалізовані вздовж основного русла, по най- більших рукавах дельти і на значній частині Дніпровсько-Бузького лиману, було змито по- токами води або засипано донними наносами впродовж 1-ї—4-ї доби, залежно від відстані до греблі. Тільки за 6 червня, тобто в перший день прориву, на ділянці від греблі до Херсону маса загиблих безхребетних становила понад 10 тис. т. Було залито (але вони збереглися) осередки рослинності поза межами основного потоку в бічних рукавах, на південних части- нах островів, а також уздовж берега лиману. Планктонні угруповання було змито пото- ками води й винесено в лиман, а далі — в Чорне море. Так, ми розрахували, що з акваторії Ка- ховського водосховища в перший тиждень піс- ля підриву греблі виносилося від 6 до 17 тис. т мікроводоростей на добу. В подальшому цей потік зменшувався відповідно до зниження витрат води. Після того, як 12 червня ми отри- мали перші натурні проби і змогли верифіку- вати наші розрахунки, виявилося, що насправ- ді ці обсяги можуть бути ще більшими (рис. 4). Винос прісної води з такою кількістю водо- ростей на фоні органічного забруднення не міг не спричинити «цвітіння» опрісненої частини Чорного моря, яке спостерігалося аж до Одеси. Підрив дамби припав на період майже від- разу після нересту, тому можна констатувати, що вся народжена в цьому році молодь риб за- гинула. Значних втрат зазнало також промис- лове рибне стадо. Загалом постраждали попу- ляції понад 70 видів риб, серед яких 18 — чер- вонокнижні, зокрема вирезуб причорномор- Рис. 3. Динаміка чисельності бактеріопланктону та бактерій з ушкодженою цитоплазматичною мембра- ною в р. Дніпро в районі м. Херсон Рис. 4. Динаміка добового виносу фітопланктону з Ка- ховського водосховища після підриву греблі 74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (11) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 5. Деякі види, популяції яких постраждали вна- слідок руйнування греблі Каховської ГЕС: а — мор- ський судак (буговець); б — емпуза піщана; в — ему- ранчик звичайний рестовий хід яких з моря в річки якраз при- падає на кінець травня — початок червня. До того ж ми втратили все маточне поголів’я осе- трових, яких утримували на Виробничо-екс- периментальному дніпровському осетровому рибовідтворювальному заводі ім. академіка С.Т. Артющика. У 2015 р. сюди було передано на утримання 745 екземплярів руського осетра (Acipenser gueldenstaedtii) вагою в середньому по 12 кг. За свідченнями дирекції заводу, в ре- зультаті катастрофи всі ставки опинилися під шаром води до 4 м. Нагадаю, це була токсична вода, до того ж з великим вмістом колоїдних частинок, що унеможливлює нормальне ди- хання таких чутливих риб, як осетрові. Розглядаючи екологічні наслідки підриву греблі, не можна оминути питання загибелі на- земної фауни. Стрімке підняття рівня води за- вдало непоправної шкоди наземним безхребет- ним та хребетним тваринам у зоні затоплення. У той час ще не завершився період гніздуван- ня, загинули пташенята не лише водних та на- вколоводних птахів, а й птахів, що гніздуються у чагарниках і на невисоких деревах, на обри- вах і ярах. Достовірна оцінка масштабів втрат наземної фауни досі залишається неможли- вою, проте навіть попередній аналіз втрат ра- ритетного компонента фауни вражає. На зато- плених територіях розміщено майже всі відомі місця мешкання двох видів мурах, бабки стріл- ка Ліндена (Erythromma lindenii, Selys, 1840), богомола емпуза піщана (Empusa pennicornis, Pallas, 1773) (рис. 5б), оси кольпа Клюге (Colpa klugii, Vander Linden, 1827). Також було зато- плено 70 % ареалу світової популяції мишівки Нордмана (Sicista lorigera, Nordmann, 1839), до 50 % ареалу сліпака піщаного (Spalax arenarius, Reshetnik, 1939), до 50 % ареалу земляного зайця, або емуранчика звичайного (Stylodipus telum, Lichtenstein, 1823) (рис. 5в). Сильно по- страждали популяції червонокнижних амфі- бій і рептилій. Вплив катастрофи на біорізноманіття та стан водних і прибережних екосистем Кахов- ського водосховища був не таким стрімким, але значно більш тривалим та масштабним. За оцінками, біомаса донних безхребетних на різ- них глибинах і різних типах донних ґрунтів во- досховища у період до руйнування греблі варі- ювала від кількох грамів до кількох кілограмів на 1 м2 дна, локально сягаючи навіть десятків кілограмів на 1 м2. Основу цієї маси становлять поселення молюсків дрейсени річкової, яка, до речі, є потужним фільтратором і забезпечує а б в ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 11 75 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 7. Заростання ложа Каховського водосховища рослинністю за даними супутника Landsat 8. На встав- ці: фрагмент у збільшеному масштабі і фото Націо- нального природного парку «Кам’янська Січ» (оброб- ка — Інститут гідробіології НАН України) очищення води — 1 кг дрейсени за добу про- фільтровує понад тонну води. Так звані «поля дрейсени» з максимальною біомасою розміщу- валися переважно на глибинах від 2 до 6 м, і всі вони загинули через осушення водойми. Загальні запаси біомаси в Каховському во- досховищі, які можуть спричиняти вторинне забруднення дніпровської води та водонос- них горизонтів внаслідок осушення та фраг- ментації, за мінімальними та максимальними оцінками становлять відповідно: безхребетні тварини — від 200 до 500 тис. т; вищі водні рос- лини — від 30 до 50 тис. т; іхтіомаса загиблої риби — від 6 до 10 тис. т. На супутникових знімках (рис. 6) можна бачити, як відбувалася фрагментація Кахов- ського водосховища. На початок вересня за- лишилося 5—8 великих водойм, об’єднаних те- чією старого русла Дніпра, 15—20 середніх та великих водойм, що втратили прямий зв’язок з Дніпром, та кілька сотень або навіть тисяч се- редніх і малих водойм, відокремлених від річ- ки. У більшості малих водойм, імовірно, вже відбулася загибель основних складових гідро- біоценозу. Сподіваюся, що катастрофічної за- гибелі гідробіонтів у водоймах, які мають пря- мий зв’язок з основним руслом Дніпра, поки що не сталося. Доля середніх та великих від- окремлених водойм вирішиться взимку, після настання льодоставу. В експертному середовищі на різних май- данчиках точаться жваві дискусії щодо віднов- лення рослинного покриву осушеного дна Ка- ховського водосховища. Деякі засоби масової інформації вдаються до відвертої фальсифіка- ції фактів, поширюючи фотографії зарослих рослинністю окремих невеличких локацій. На рис. 7 наведено значення нормалізованого ди- ференційного вегетаційного індексу (NDVI), розрахованого нами на основі спектрометрич- них даних за знімком супутника Landsat 8 від 23 серпня 2023 р. Можна бачити, що рослинний покрив відновлюється досить повільно, і біль- ша частина дна водосховища — це все ще ого- лені донні відклади. На вставці показано район глибокої затоки водосховища, де розташовано національний природний парк «Кам’янська Рис. 6. Динаміка осушення та фрагментація Кахов- ського водосховища; за даними супутника Landsat 8 (обробка — Інститут гідробіології НАН України) 76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (11) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Січ». Це єдине місце, в якому вдалося побу- вати деяким фахівцям — екологам, зоологам, ботанікам. У верхньому лівому кутку наведено фотографію цієї локації — ділянки дна, засія- ного люцерною та конюшиною. Зрозуміло, що екстраполювати ці дані на всю осушену площу не можна. На жаль, до інших місць осушеного Каховського водосховища на сьогодні у нас до- ступу немає. Дискусія про заростання — це частина ве- ликої полеміки щодо майбутньої долі цієї те- риторії. Як я вже говорив, екологічні процеси, пов’язані з осушенням Каховського водосхо- вища, хоч і розвиваються відносно повільно, але дуже масштабні й тривалі. Вони прямо за- лежать від подальшого сценарію розвитку по- дій. Незважаючи на прийняту урядову поста- нову щодо відновлення Каховського водосхо- вища і відповідні заяви Президента України, в соціальних мережах та засобах масової інфор- мації розглядають різні варіанти, аж до повної відмови від водосховища і ренатуралізації ста- рого русла Дніпра та заплавних екосистем, зо- крема Великого Лугу. Розглянемо ці сценарії в аспекті водного ба- лансу та динаміки природного стоку Дніпра. Ні для кого не є секретом, що останніми десяти- літтями завдяки насамперед кліматичним змі- нам зменшується об’єм стоку більшості вели- ких річок Європи, зокрема й Дніпра. Крім того, слід пам’ятати, що впродовж року стік Дніпра дуже нерівномірний. На прикладі розрахунків, виконаних у нашому Інституті (рис. 8), можна бачити, що за винятком багатоводних років у липні-вересні, а подекуди і в жовтні природ- ний стік Дніпра падає нижче 500 м3/с. Слід зазначити, що 500 м3/с — це мінімаль- ний екологічний стік, який дозволяє стабільно існувати і функціонувати гідроекосистемам у пониззі Дніпра, в його дельті та в Дніпровсько- Бузькому лимані. За менших об’ємів стоку від- бувається деградація, загнивання заплавних озер, заток на островах, відмирання проток та рукавів Дніпра і його дельти. Звісно, якби Дніпро не був зарегульований, а щороку від- бувалася б природна повінь з перерозподілом рухомих та завислих наносів, говорити про мінімальний екологічний стік не було б сенсу. Проте зрозуміло, що позбавитися всіх гребель та повернути весь Дніпро до природного стану нереально. На рис. 9 наведено графік мінімального сто- ку Дніпра за багаторічний період. Верхня лі- нія — це екологічний стік, нижня — природний стік, який був би в серпні цього року. Різниця компенсувалася і компенсується сьогодні від- повідними скидами з розташованих вище во- досховищ. На рис. 9 можна бачити періоди, коли води в Дніпрі не вистачає навіть на міні- мальний екологічний стік, не кажучи вже про Рис. 8. Внутрішньорічний розподіл середніх добових витрат у створі Каховського водосховища в різні роки: багатоводний (2013 р.), маловодний (2015 р.) і серед- ній за водністю (2017 р.) Рис. 9. Багаторічна динаміка мінімальних природних витрат води Дніпра у створі Дніпровського гідровузла ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 11 77 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ будь-які господарські витрати води — на зро- шення, промисловість, водопостачання насе- лених пунктів тощо. А на рис. 10 показано водний баланс за різ- них сценаріїв водоспоживання, розрахований професійними експертами в галузі гідрології та водного господарства. Як бачимо, в разі мак- симального споживання дефіцит води почина- ється вже в квітні і закінчується лише в жовтні. Нижня частина зони вододефіциту відповідає ситуації, коли навіть у разі мінімального водо- споживання води не вистачає на екологічний стік. Щоправда, такий стан виникає лише в ма- ловодні роки. Нестача води для екологічного стоку поро- джує ще одну проблему — просування клину солоної води з лиману в русло Дніпра. Свого часу на основі результатів досліджень, проведених в Інституті гідробіології НАН України, ми побудували відповідні номограми для розрахунку відстані просування солоного клину вгору по руслу залежно від солоності в Дніпровсько-Бузькому лимані та витрат води в Дніпрі. Це надважливий екологічний чин- ник, який впливає на склад та кількісні струк- турні характеристики угруповань гідробіоти і зумовлює характер продукційно-деструкцій- них біологічних процесів у перехідних водах. З рис. 11 можна бачити, що навіть у разі до- тримання мінімального екологічного стоку солоний клин при солоності в лимані 10 ‰ досягає Херсону, а при 15 ‰ — може досягати водозабору Миколаєва в гирлі Інгульця. Така ситуація подекуди може траплятися і за умови тривалих нагінних вітрів з Чорного моря. Од- нак усе це лише розрахункові дані. У 2018 р. фахівці нашого Інституту в рамках виконання програми з пріоритетних наукових досліджень за КПКВК 6541230 провели де- тальні натурні дослідження щодо цього питан- ня. Розглянемо конкретний приклад станом на 6 вересня 2018 р., коли за екологічних ви- трат 500 м3/с солоний клин перебував у межах м. Херсон (рис. 12а). Можна бачити, що перед самим початком попуску з Каховської ГЕС (рис. 12б) верхня межа солоного клину під- нялася до глибини 6,5 м. Під час надходження Рис. 10. Водогосподар- ський баланс у пониззі Дніпра (за матеріалами М. Хорева, О. Гуляєвої, В. Карамушки) Рис. 11. Номограма для визначення довжини клину солоних вод у гирловій ділянці Дніпра за різних пара- метрів водності річки і солоності води в Дніпровсько- Бузькому лимані 78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (11) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ прісних вод упродовж попуску (рис. 12в, г) мі- нералізація води поблизу дна почала зменшу- ватися, а верхня межа солоного клину — опус- катися ближче до дна. Ці спостереження свід- чать, що при оцінюванні екологічних ризиків важливо не лише враховувати середньодобові витрати, а й зважати на періоди, коли попуск з ГЕС не відбувається. Загалом отримані результати показали, що в сучасних умовах імовірність і масштаби проникнення солоного клину в пониззя Дні- пра значно зросли порівняно з 1980-ми рока- ми. Пов’язані з цим негативні явища, такі як зменшення вмісту у воді розчиненого кисню, зростання вмісту сірководню, замори риби, засолення донних ґрунтів, загибель бентос- них організмів тощо, потребують перегляду об’ємів мінімального екологічного стоку в бік їх збільшення. Далі коротко зупинюся на екосистемних по- слугах, які були втрачені з осушенням водо- сховища. У 2020 р. Міністерство навколишнього се- редовища, продовольства та сільських справ Великої Британії провело комплексне до- слідження з оцінки екосистемних послуг, яке охоплювало близько 25 типових послуг, що надають середовища існування та екосисте- ми, — від їжі, генетичних ресурсів, біорізно- маніття, регулювання клімату до риболовлі і полювання. У цьому дослідженні розглянуто широкий спектр екосистем — від відкритого океану, коралових рифів до мангрових лісів, боліт і прісноводних водно-болотних угідь. Наведу окремі показники, які найбільшою мірою відображають значення екосистемних послуг: для прибережних і внутрішніх водно- болотних угідь (саме до них належать водо- сховища) їх оцінка становить $49 тис./га/рік; для пасовищ і лук — $8 тис./га/рік; для річок і озер — $20,7 тис./га/рік. У 2019 р. ми проводили подібні роботи, оці- нюючи екосистемні послуги пониззя Дністра. З використанням різних методик оцінювання ми склали картосхеми з розрахунком екопослуг, що надаються одиницею площі дзеркала води або водно-болотних угідь, і отримали величини, дуже подібні до результатів британських до- слідників. Загальний обсяг розглянутих послуг водно-болотних угідь пониззя Дністра було оці- нено в 39,2 млн євро на рік. Причому для вод- них екосистем ми не враховували екопослуги з продукування кисню та захоронення вуглецю з черепашками молюсків. Детально про це можна прочитати в нашій монографії. До речі, ефективність продукування кисню завдяки фотосинтетичній активності фіто- планктону у водосховищах півдня України пе- ревищує ефективність цього процесу в тропіч- них лісах Амазонії, які часто називають «леге- нями планети». Рис. 12. Верти- кальний розподіл мінералізації води в м. Херсон до і під час попуску з Каховської ГЕС; 06.09.2018 р. Afanasyev S., Manturova O. (Eds). Transboundary Dni- ester River basin: ecological state, reference conditions, management. Kyiv, 2021. http://surl.li/legxx ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 11 79 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Згадавши про екопослуги, не можна обійти увагою основні екологічні проблеми, які вини- кли свого часу після будівництва та запов нен- ня Каховського водосховища. По-перше, це перекриття шляхів нерестових міграцій усіх прохідних та напівпрохідних ви- дів риб, зокрема осетрових. По-друге, зниження швидкості течії, залит- тя родючих ґрунтів та отримання «врожаїв» у вигляді надмірного розвитку синьо-зелених водоростей, а далі — евтрофікації і знов-таки посилення явищ «цвітіння» води. І по-третє, абразія берегів, замулення, змі- ління та перехід стабільних прибережних угруповань у дистрофічний стан. На завершення доповіді, як підсумок, хотів би зазначити, що ми добре розуміємо безумов- ну необхідність відновлення Каховського во- досховища як джерела води для різних галузей промисловості, енергетики, сільського госпо- дарства, для водопостачання населених пунк- тів, а також для забезпечення сталого екологіч- ного стоку. Водночас абсолютно очевидно, що відновлювати це водосховище в тому вигляді, в якому воно існувало до підриву греблі, не ра- ціонально. Отже, для вирішення питання щодо подаль- шої долі Каховського гідровузла Інститут гід- робіології НАН України пропонує розглянути та обрахувати можливі варіанти одамбування північно-східної мілководної частини водо- сховища, де й була розташована територія са- крального для українського козацтва Велико- го Лугу (рис. 13). Слід зазначити, що ця найбільш мілководна озерна частина займає понад 33 % всієї площі водосховища, а утримує лише близько 18 % його об’єму, з якого тільки третина задіяна в активному регулюванні стоку, а решта — це мілководдя. Саме на цій ділянці відбувається найактивніший розвиток синьо-зелених водо- ростей, які зумовлюють цвітіння води, і саме тут спостерігалася найбільша кількість замор- них явищ. Технічно абсолютно можливо побудувати таку дамбу і створити черговий захищений район, подібний до тих, що вже наявні на Дні- провському каскаді. Так, тільки на Каховсько- му водосховищі є три таких райони. Іншим прикладом захищеного району можуть бути всім добре знайомі луки, розташовані нижче Осокорків поблизу Києва. Така дамба матиме приблизну довжину від 35 км. І хоча в цьому разі ми не повернемо Ве- ликий Луг як заплавну екосистему, оскільки не буде природної повені та надходження сто- ку наносів, але квазіприродні лучні екосисте- ми на кшталт тих, що можна бачити в Осокор- ках біля Києва, тут цілком реально створити. У будь-якому разі ці землі після відповідної рекультивації можна використовувати і для інших господарських потреб. Особливо хотів би наголосити, що в проце- сі прийняття рішення про відновлення греблі Каховської ГЕС обов’язково потрібно роз- глянути можливість створення ефективного рибоходу для осетрових та інших прохідних видів риб. До речі, наш Інститут має великий досвід з розроблення технічних умов для про- єктування рибопропускних споруд, які було збудовано з нашим науковим супроводом у низці європейських та азійських країн. Рис. 13. Схема одамбування мілководної частини Ка- ховського водосховища з метою створення квазіпри- родних лучних екосистем на місці Великого Лугу 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (11) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Крім того, при заповненні водосховища необхідно передбачити створення штучних нерестовищ, облаштування біопозитивних споруд. У разі, якщо буде обрано варіант одам- бування мілководної частини водосховища, довжина ділянки, придатної для створення штучних нерестовищ осетрових, становитиме приблизно 12 км (синя лінія на рис. 13). І насамкінець нагадаю, що на Міжнародній конференції з питань відновлення України, яка проходила минулого року в Лугано, осно- вним принципом повоєнного відновлення кра- їни було проголошено Build Back Better (бу- дуй краще, ніж було). Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Sergiy O. Afanasyev Institute of Hydrobiology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5247-3542 ABOUT THE ECOLOGICAL CONSEQUENCES OF THE DESTRUCTION OF THE KAKHOVSKA HPP DAM Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, September 6, 2023 The report presents the results of a complex of studies conducted at the Institute of Hydrobiology of the NAS of Ukraine for the qualitative and quantitative assessment of ecosystem transformations caused by the destruction of the Kakhovska hydroelectric power plant dam, as well as an analysis of the further course of processes caused by this disaster and pos- sible negative consequences for the environment. Proposals have been prepared for the executive authorities to take the necessary measures. Cite this article: Afanasyev S.О. About the ecological consequences of the destruction of the Kakhovska HPP dam. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (11): 71—80. https://doi.org/10.15407/visn2023.11.071
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201623
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1027-3239
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:15:36Z
publishDate	2023
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Афанасьєв, С.О. 2025-01-25T12:38:11Z 2025-01-25T12:38:11Z 2023 Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.) / С.О. Афанасьєв // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 11. — С. 71-80. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.11.071 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201623 У доповіді наведено результати проведеного в Інституті гідробіології НАН України комплексу досліджень з якісного та кількісного оцінювання екосистемних трансформацій, спричинених руйнацією греблі Каховської гідроелектростанції, а також аналіз подальшого перебігу процесів, зумовлених цією катастрофою, та можливих негативних наслідків для навколишнього середовища. Підготовлено пропозиції до органів виконавчої влади щодо вжиття необхідних заходів. The report presents the results of a complex of studies conducted at the Institute of Hydrobiology of the NAS of Ukraine for the qualitative and quantitative assessment of ecosystem transformations caused by the destruction of the Kakhovska hydroelectric power plant dam, as well as an analysis of the further course of processes caused by this disaster and possible negative consequences for the environment. Proposals have been prepared for the executive authorities to take the necessary measures. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.) About the Ecological Consequences of the Destruction of the Kakhovska HPP Dam (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, September 6, 2023) Article published earlier
spellingShingle	Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.) Афанасьєв, С.О. З кафедри Президії НАН України
title	Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.)
title_alt	About the Ecological Consequences of the Destruction of the Kakhovska HPP Dam (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, September 6, 2023)
title_full	Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.)
title_fullStr	Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.)
title_full_unstemmed	Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.)
title_short	Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.)
title_sort	про екологічні наслідки руйнування греблі каховської гес (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 6 вересня 2023 р.)
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201623
work_keys_str_mv	AT afanasʹêvso proekologíčnínaslídkiruinuvannâgreblíkahovsʹkoígesstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni6veresnâ2023r AT afanasʹêvso abouttheecologicalconsequencesofthedestructionofthekakhovskahppdamtranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukraineseptember62023

Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 р.)

Institution

Similar Items