Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти)

У статті розглянуто історію збирання та дослідження фольклору Південно-Східної Волині, ідеться про записи І. Абрамова, О. Малинки, П. Чубинського, М. Теодоровича, І. Беньковського, В. Михалевича, Л. Ленчевського. Автор звертає особливу увагу на доробок священнослужителів, який досі залишався поза ак...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Народна творчість та етнологія
Datum:2012
1. Verfasser: Іваннікова, Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201655
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти) / Л. Іваннікова // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 6. — C. 46-50. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860000328802369536
author Іваннікова, Л.
author_facet Іваннікова, Л.
citation_txt Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти) / Л. Іваннікова // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 6. — C. 46-50. — укр.
collection DSpace DC
container_title Народна творчість та етнологія
description У статті розглянуто історію збирання та дослідження фольклору Південно-Східної Волині, ідеться про записи І. Абрамова, О. Малинки, П. Чубинського, М. Теодоровича, І. Беньковського, В. Михалевича, Л. Ленчевського. Автор звертає особливу увагу на доробок священнослужителів, який досі залишався поза академічною наукою, зокрема на описи календарних та родинних обрядів цього регіону. The article reviews the South-Eastern Volyn folklore collection and research history (this includes the records of I. Abramov, O. Malynka, P. Chubynskyi, M. Teodorovych, I. Benkovskyi, V. Mikhalevych, L. Lenchevskyi). The author pays particular attention to the clergy contribution which hitherto has been beyond the academic consideration, and specifically to the regional calendar and family ritualism and their description.
first_indexed 2025-12-07T16:35:30Z
format Article
fulltext 46 обрядовість і фольклор південно-східної волині у дослідженнях кінця хіх – початку хх століття (Заславський і старокостянтинівський повіти) Людмила Іваннікова УДК 39(477.82)“18/19” У статті розглянуто історію збирання та дослідження фольклору Південно­Східної Волині, ідеться про записи  І. Абрамова, О. Малинки, П. Чубинського, М. Теодоровича, І. Беньковського, В. Михалевича, Л. Ленчевського.  Автор звертає особливу увагу на доробок священнослужителів, який досі залишався поза академічною наукою, зо­ крема на описи календарних та родинних обрядів цього регіону. Ключові слова:  Південно­Східна  Волинь,  календарно­обрядовий  фольклор,  історія  фольклористики,  регіо­ нальні дослідження фольклору. The  article  reviews  the  South­Eastern  Volyn  folklore  collection  and  research  history  (this  includes  the  records  of   I. Abramov, O. Malynka, P. Chubynskyi, M. Teodorovych, I. Benkovskyi, V. Mikhalevych, L. Lenchevskyi). The author  pays a particular attention to the clergy contribution which hitherto has been beyond the academic consideration, and specifically  to the regional calendar and family ritualism and their description. Keywords: South­Eastern Volyn, calendar ritual folklore, history of folkloristics, regional studies on folklore. Південно­Східна Волинь (Новоград­Волин­ ський,  Заславський  і  Старокостянтинівський  повіти)  деякою  мірою  обійдена  увагою  етно­ графів  і  фольклористів.  Щоправда,  із  цьо­ го  пог ляду  найбільше  пощастило  Новоград­ Волин ському, або Звягельському, повітові, на  терені  якого  працювала  родина  Косачів.  Два  ж  інші повіти, що розташовані  на пограниччі  Волині й Поділля, завдяки чому мають дуже  цікавий і специфічний комплекс народних зви­ чаїв,  вірувань,  обрядів, фольклорних зразків,  які перегукуються і з волинськими, і з поділь­ ськими,  мовби  поєднують  у  собі  риси  двох  регіональних  культур,  –  так  і  залишаються  малодослідженими,  з  незначною  кількістю  польових  записів  і  спостережень  етнографів.  Головна  причина,  на  нашу  думку,  полягає  у  відсутності  місцевих  наукових  осередків  та  кореспондентів, які б на належному фаховому  рівні  збирали  й  публікували  першоджерель­ ний матеріал. Однак провівши попередню по­ шукову роботу, переконуємося, що записано­ го й публікованого в кінці ХІХ – на початку  ХХ ст. цілком достатньо для окремого моно­ графічного дослідження. Найдавніші записи пісень у Заславському  повіті Волинської  губернії здійснював фольк­ лорист  Зоріан  Доленга­Ходаковський  (Адам   Зоріан  Чарноцький)  ще  на  початку  ХІХ  ст.  У  40–50­х  роках  ХІХ  ст.  матеріали  із   Заславського повіту надходили до Російсько­ го географічного товариства в Петербурзі. Про  них повідомляє Дмитро Зеленін в «Описании  рукописей архива РГТ» (т. 1, с. 302–305). Се­ ред них – етнографічний опис містечка Славу­ ти й навколишніх сіл (Басманівка, Миньківці,   Корчик,  Янушівка,  Крупець,  Жуків,  Хоро­ вець,  Дяків,  Красностав),  зроблений  у  1850­х   роках.  Автор  повідомляє  про  географічні   умови  краю,  антропологічні  особливості  його  мешканців, їхню мову та мовлення, спосіб бу­ дівництва й інтер’єр житла, надвірні будівлі та  господарське начиння, святковий та буденний  одяг, взуття, зачіски, обрядові страви. Подіб­ ний  до  нього  рукопис  1854  року  священика   с.  Цвітохи  Заславського  повіту  Филимона   Уловича під назвою «Этнографические сведе­ ния о жителях Заславского уезда». Сучасна фольклористка Ярослава Вернюк  у  своїй  монографії  «Волинь  у  фольклорис­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 47 розвідки та матеріали тичних  дослідженнях  кінця  ХІХ  –  почат­ ку  ХХ  ст.»  (Рівне,  2000)  повідомляє,  що  в  тому  ж  архіві  зберігаються  записи  анекдотів  із  Старокостянтинівського  та  Заславського  повітів,  опис  похоронних  звичаїв  Заславсько­ го  повіту  та  записи  казок,  зроблені  вчителем  В. Качановським у с. Ледянка цього ж пові­ ту.  Одна  з  них  була  опублікована  фолькло­ ристом  і  етнографом  Іваном Спиридоновичем  Абрамовим  (1874–1960)  у  журналі  «Живая  Старина», друкованому органові РГТ, у добір­ ці  матеріалів  під  назвою  «Исторические  пес­ ни,  наиболее  распространенные  на  Волыни»  (1908 р., вип. ІІІ, с. 3–4). У цьому ж часопису  (вип.  ІІІ–IV  за  1913  р.)  той  самий  Абрамов  опублікував ще одну добірку фольклорних ма­ теріалів  з  архіву  Городоцького  музею  барона  Ф.  Р.  Штейнгеля  (тодішній  Ровенський  по­ віт) під назвою «Поверья, приметы и заговоры  жителей  Новоград­Волынского  и  Заславско­ го  уездов»  (с.  378–383).  У  преамбулі  зазна­ чено,  що  більшість  замовлянь  і  прикмет  за­ писані  учителем  Павловським  у  с.  Посягва  Новоград­Волинського  повіту.  Серед  них  є  два  замовляння – від  хвороби «рожі»  та  від  грому,  блискавки,  вогню  й  повені,  записані  в  с. Антоніни Заславського повіту, та ще одне,  від  «рожі»,  записане  волосним  старшиною  Д.  Никитюком  у  с.  Юначки  Великі  Заслав­ ського повіту. На  записи  колядок  і  щедрівок  із  с.  Куч­ манівка  Заславського  повіту  натрапляємо  в  збірнику Олександра Никифоровича Малин­ ки  (1865–1941)  «Сборник  материалов  по  малорусскому  фольклору»  (Чернігів,  1902).  У цьому ж виданні опубліковано шість казок  і три міфологічні легенди про відьом та чортів,  записані в селах Хутор і Корчик Заславсько­ го  повіту.  Крім  того,  одна  легенда  із  селища  Нетішин Острозького повіту (нині – Хмель­ ницька обл.). Чимало  фольклорних  матеріалів  різних  жанрів  зібрала  в  цьому  регіоні  експедиція  Павла  Чубинського.  На  сторінках  «Трудов  этнографическо­статистической  экспедиции  в  Западно­Русский  край»  (т.  1–5)  опубліко­ вано матеріали,  зафіксовані  в 60–70­х роках  ХІХ ст. Наприклад, перший том «Верования  и  суеверия,  загадки  и  пословицы.  Колдов­ ство» (С.Пб., 1872) буквально рясніє числен­ ними повір’ями, замовляннями, міфологемами,  ворожіннями, прикметами, зібраними в селах  Старокостянтинівського повіту. У другому томі  «Малорусские сказки» (С.Пб., 1878) знаходи­ мо чотири казки, записані в Славуті Заслав­ ського, та ще три – в селах Чернилівка й Ду­ бище Старокостянтинівського повітів. Записи  календарних звичаїв та обрядів, зроблені в се­ лах Чернилівка, Красносілка, Великі Жереб­ ки  та  Строки  яскраво  доповнюють  матеріали  третього  тому  «Народный  дневник»  (С.Пб.,  1872). У цьому ж томі репрезентовано обряд  кликання  мороза  із  с.  Дворець  та  колядки  й  щедрівки  сіл  Губенець,  Славута,  Вачов,  Ту­ більці  Заславського  повіту.  Родинно­обрядо­ ві пісні та звичаї Заславщини розміщені й на  сторінках четвертого тому «Обряды: Родины,  крестины, свадьба, похороны» (С.Пб., 1877). Значний  внесок  у  дослідження  цього  ре­ гіону  зробили  священнослужителі  сільських  парафій,  які  відгукнулись  на  заклик,  до  на­ писання  «Церковних  літописів»  з  нагоди  900­річчя  Волинської  єпархії  за  програмою,  складеною Волинською консисторією і опуб­ лікованою 1896 року у «Волинських єпархі­ альних відомостях». На той час уже вийшли  друком  перші  три  томи  видатного  краєзнав­ чого  історико­статистичного  дослідження  «Волынь  в  описании  городов,  местечек  и  сел  в  церковно­историческом,  географичес­ ком,  этнографическом  и  др.  отношениях»  за  редакцією  Миколи  Івановича  Теодоровича  (1856–1937).  Хоча  в  третьому  томі  маємо  опис  Заславського  повіту  (Почаїв,  1893),  він  не  виходив  за  рамки  історико­статис­ тичного  дослідження.  Інша  річ  –  четвертий  том  (Почаїв,  1899),  присвячений  Старокос­ тянтинівському  повітові.  Завдяки  опублі­ кованій  1896  року  програмі  М.  Теодорович  одержав  дуже  розлогі  описи  від  настояте­ лів  храмів  сіл  Свинна,  Западин ці,  Попівці,  Сковородки  та  ін.,  які  містили  й  численні  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 48 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 6/2012 етнографічні  описи  та  фольклорні  матеріа­ ли. Сюди включалась не тільки мате ріальна,  а  й  духовна  культура  села  –  відомості   про ярмарки, громадський та сімейний побут,  релігійність населення і його моральний стан,  звичаєве право, землеробство, пасічництво та  інші  ремесла,  житло,  одяг,  взуття,  народна  медицина, харчування, календарні та родинні  обряди  і  звичаї  (передусім  описи  Різдвяних  та Великодніх свят, родин, хрестин, весілля,   похоронів), народні забави і фольклор, міфо­ логія,  вірування,  демонологія...  Найбільше  таких матеріалів записано в селах Сковород­ ки,  Великі  Зозулинці,  Рабіївка,  Волочиськ,  Дубище,  Чернилівка,  Мончинці,  Авратин,  Вальківці, Личівка, Свинна та  ін. Наприклад,  у с. Великі Зозулинці записано 203 прислів’я,  24 загадки, крім того, скоромовки, замовляння,  веснянки,  побутові  й  танцювальні  пісні.  Ці  матеріали  записав  священик  Андрій  Васильо­ вич Головачевський. Ще кращий опис с. Ско­ вородки  здійснив  настоятель  храму  Семен  Іванович  Дунін­Борковський,  який  розлого  описав  народний  календар,  зробив  повний   запис  весілля  з  піснями,  що  супроводжу­ ють обряд, записав 282 прислів’я, 19 повір’їв   тощо. Досі на ці матеріали у фольк лористич ній  науці  мало  хто  звертав  увагу,  принаймні  вони  не  ввійшли  до  жодного  академічного  видання  українського  фольклору,  рідко  трапля ються  й  посилання на працю М. Теодоровича. Протягом  1882–1917  років  у  Житомирі  видавалась газета «Волинь», на сторінках якої  значне  місце  займають  замітки  з  етнографії  краю. Там друкували свої дослідження етно­ графи Іван Беньковський та Владислав Миха­ левич,  учитель  із  с.  Карабіївка  Старокостян­ тинівського повіту Микола Перепелиця та ін.   Більшість  публікацій  присвячена  календар­ ним  звичаям  та  обрядам.  Тільки  в  одному  1902  році  таких  статей  опубліковано  більше  ніж  десять:  «Великий  пост  и  первая  его  не­ деля»  (№  60),  «Велыкдень  у  крестьян  на  Волыни» (№ 89), «День св. Юрия» (№ 90),  «Проводы  в  Житомирском  уезде»  (№  92),  «Рахманский  Велыкдень  и  Довгого  Ивана»  (№  102),  «Зелени  свята»  (№  119),  «Ива­ на  Купайла»  (№  136),  «Петривка  и  Петра»  (№  141)  тощо.  Тут  є  матеріали  й  із  Заслав­ ського та Старокостянтинівського повітів. Та чи не найбільший внесок у дослідження  цього куточка Волині  зробив журнал «Киев­ ская  старина».  У  1889–1905  роках  у  ньому  опубліковано  значну  кількість  статей  і  фольк­ лорних записів  Івана Беньковського, Леоніда  Ленчевського,  Владислава  Михалевича,  при­ свячених переважно календарній  та  родинній  обрядовості, народним віруванням та уявлен­ ням. Так, у № 6 за 1905 рік етнограф В. Ми­ халевич запропонував читачам журналу оригі­ нальний народний вірш «Проводи», записаний  ним у містечку Гриців Заславського повіту, що  є гострою сатирою на духовенство. Слід зазна­ чити, що традиція такого віршування в цьому  регіоні,  очевидно,  була  добре  розвинена,  бо  подібні  зразки  поблизу  Грицева  фіксувались  нами ще й у 80­х роках ХХ ст. Священик,  історик,  краєзнавець  Леонід  Софронович  Ленчевський  (1876–1962),  автор  статті «Похоронные обряды и поверья в Старо­ константиновском  уезде  Волынской  губ.»  (1899,  №  7  та  окрема  відбитка,  К.,  1899)  розглядає  народні  уявлення  про  смерть,  хво­ робу, душу людини як антропоморфні  істоти,  ілюструючи  це  легендами  та  повір’ями.  Але  основну частину дослідження займає опис по­ хоронного  обряду,  який  складається  з  певних  ритуальних  дійств.  Увагу  Л.  Ленчевського  привернули  такі  сакральні моменти,  як прик­ мети,  що  провіщають  смерть,  прощання  з   помираючим  рідних  і  близьких,  наряджання  і  покладання  на  лаву  тіла  покійника,  виготов­ лення  труни  і  пов’язані  з  цим  магічні  дії,  ри­ туальне  сидіння  коло  покійника,  винос  тіла,  відспівування й опускання до ями, оплакуван­ ня померлого, поминання на цвинтарі й удома,  поминальні обіди та заупокійні молитви тощо.  Етнограф  відзначає  особливості  похорону  старших  людей,  дітей  та  неодруженої  молоді,  які виявляються в одязі, оформленні гробу та  в інших ритуалах, що перегукуються з весіль­ ним обрядом (випікання короваю, пришивання  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 49 розвідки та матеріали квітки чи вінка з барвінку до шапки парубка,  одягання весільної обручки тощо). Стаття  Л.  Ленчевського  була  немовби   доповненням до іншого наукового досліджен­ ня  І.  Беньковського  –  «Смерть,  погребение  и загробная жизнь по понятиям и верованию  народа»,  опублікованого  в  №  9  за  1896  рік  та окремою відбиткою в редакції «Киевской  старины». Це – перше або одне з перших у  науці  систематизоване  зібрання  локальних  вірувань,  звичаїв  та  ритуалів,  пов’язаних  зі  смертю людини та її похованням. Записи зроб­ лені  в  Старокостянтинівському  та  Заслав­ ському повітах Волинської  губернії. Скромно  називаючи  себе  «етнографом­любителем»,  І. Беньковський зазначає, що мета цієї публі­ кації  –  подати  сирий  матеріал  для  наукової  розробки  теми.  Однак  автору  вдалося  так  систематизувати матеріал, що він відповідає  всім критеріям наукового дослідження. Стат­ тя поділена на окремі розділи згідно з наявним  у збирача матеріалом: 1) сновидіння, що про­ віщають смерть; 2) предзнаменування смерті  (прикмети); 3) передчуття смерті (ілюстрація  до  цього  –  прекрасно  записане  в  с.  Григо­ рівка  народне  оповідання  про  те,  як  чоловік  умер); 4) уявлення народу про смерть (наве­ дені вислови і прислів’я про смерть); 5) повір’я  і  обряди  при  смерті  людини  (ілюстровані  легендами);  6)  обрядження  покійника  і  при­ готування  до  похорону;  7)  нищівний  звичай  (вживання  горілки  на  похороні);  8)  обряди   під час смерті та поховання парубка або дів­ чини;  9)  оплакування  померлих,  голосіння  над покійниками;  10)  інші похоронні  обряди  і  звичаї;  11) похорон;  12) поминки;  13) після  похорону;  14) уявлення народу про загробне  життя.  Значення  статті  І.  Беньковського  як  першоджерела незаперечне. Загалом  І.  Беньковський  опублікував  25  статей  і  заміток  на  сторінках  «Киевской  старины»,  однак  особу  його  нам  поки  що  не  вдалося  встановити.  Оскільки  найбільше  фольклорних  записів  зробив  він  у  с.  Григо­ рівка  Старокостянтинівського  повіту,  до  того  ж, дуже добре знав саме поховальний обряд,  а також календарні звичаї, пов’язані з двана­ десятими святами (Великдень, Різдво, Благо­ віщення, Тройця, Спас), є підозра, що він міг  бути священиком у цьому селі. Однак це спра­ ва  подальшого  дослідження.  Відомо  лише,  що  деякий  час  жив  він  у  м.  Красилові,  дру­ кувався в часописах «Киевлянин», «Родина»,  «Южный край», у газеті «Волынь» під крип­ тонімами «Б­скій», «Б­скій Ив.», «Бен­скій».  З «Киевскою стариною» співпрацював майже  упродовж усього часу її існування – з 1889 по  1906 роки. Ареал дослідження вченого досить  широкий – це Волинсько­подільське погранич­ чя,  починаючи  від  Кам’янецького  повіту  По­ дільської  губернії  і  закінчуючи  Ковельським  повітом Волині. Сфера  зацікавлень – кален­ дарні та родинні обряди  і звичаї, апокрифічні  легенди та вірування, демонологія, народна ме­ дицина, усна історія краю тощо. Досить назва­ ти такі статті, як «Девичий праздник св. Ан­ дрея» (1895, № 12), «Рождественские святки  на Волыни» (1889, № 1), «Поверья, обычаи,  обряды, суеверия и приметы, приуроченные к  “Риздвяным святам”» (1896, № 1); «Народные  поверия,  суеверия  и  приметы,  приуроченные  к  “Благовищенню”»  (1903,  №  5),  «Обычаи  и  поверья,  приуроченные  к  “Велыкодню”»  (1895, № 5), «Интересный народный обычай  во время жатвы» (1896, № 7–8), «Народные  обычаи  и  обряды,  приуроченные  к  Спасу»  (1895,  №  7–8),  «Поверья  и  обрядность  ро­ дин  и  крестин»  (1904,  №  10),  «Народный  взгляд  на  нечистую  женщину»  (1899,  №  6),  «Мак  в  народной  демонологии  на  Волыни»  (1905, № 4), «Осина в верованиях и понятиях  народа на Волыни» (1898, № 7–8); «Из об­ ласти народных верований о выходцах с того  света»  (1902,  №  9),  «Поверья  и  суеверия,  относящие ся к охоте» (1898, № 7–8) тощо. У  своїх  статтях  І.  Беньковський  виступає  людиною досить ерудованою – він був добре  обізнаний з працями М. Сумцова, П. Чубин­ ського, М. Маркевича, П. Бессонова, М. Тео­ доровича, С. Чернявської, С. Рокосовської, з  фольклором  і  звичаєвістю не лише українців,  а  й  росіян,  білорусів,  литовців,  поляків,  сер­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 50 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 6/2012 бів,  болгар  та  інших  народів.  Фіксуючи  усну  традицію  свого  регіону,  він  здійснює  порів­ няльні  студії  з  різними  вузьколокальними  та  загальнонародною  і  загальнослов’янською  традицяіми.  Записуючи  фольклор  і  обрядо­ вість  досить  тривалий  час,  І.  Беньковський  вдається до цікавих спостережень щодо їх по­ бутування,  манери  виконання,  ролі  та  сенсу  в народному житті, природного зникнення та  штучного припинення тих чи інших фольклор­ них явищ. Іноді, підкріплюючи свої спостере­ ження цікавими фольклорними зразками,  він  вдавався  до  трактування  окремих  звичаїв  та  ритуалів, нерідко робив спробу порівняння та  аналізу різних варіантів легенд та переказів, а  усноісторичні наративи, записані в с. Григорів­ ка, а також легенди про розбійника Добруша  порівнював  з  документами,  виявляючи  еле­ менти  історичної  правди  й  народної  фантазії  (див.: «Разбойник Добруш» (1895, № 4); «Из  народных преданий» (1902, № 12); «О посе­ щении Императором Александром І гор. Ста­ роконстантинова  и  дер.  Григоровки»  (1904,  № 6) тощо). Доробок  І.  Беньковського  та  інших  його  сучасників  дає  унікальну  можливість  зроби­ ти порівняльне дослідження  стану  збережен­ ня  фольклорної  традиції  Південно­Східної  Волині за останнє століття. Навіть побіжний  перегляд  цих  матеріалів  переконує  в  тому,  що  система  народного  світогляду,  звичаєвос­ ті,  обрядів,  яка  існувала  на  кінець  ХІХ  ст.,  збереглася й до наших днів – про це свідчать  наші записи в Старокостянтинівському районі  Хмельницької  області.  Однак  частина  віру­ вань, очевидно, під впливом соціальних змін,  освіти,  прагматичного  світогляду  усе­таки  ві­ дійшла в небуття. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201655
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-6936
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:35:30Z
publishDate 2012
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Іваннікова, Л.
2025-01-27T09:30:21Z
2025-01-27T09:30:21Z
2012
Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти) / Л. Іваннікова // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 6. — C. 46-50. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201655
39(477.82)“18/19”
У статті розглянуто історію збирання та дослідження фольклору Південно-Східної Волині, ідеться про записи І. Абрамова, О. Малинки, П. Чубинського, М. Теодоровича, І. Беньковського, В. Михалевича, Л. Ленчевського. Автор звертає особливу увагу на доробок священнослужителів, який досі залишався поза академічною наукою, зокрема на описи календарних та родинних обрядів цього регіону.
The article reviews the South-Eastern Volyn folklore collection and research history (this includes the records of I. Abramov, O. Malynka, P. Chubynskyi, M. Teodorovych, I. Benkovskyi, V. Mikhalevych, L. Lenchevskyi). The author pays particular attention to the clergy contribution which hitherto has been beyond the academic consideration, and specifically to the regional calendar and family ritualism and their description.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Розвідки та матеріали
Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти)
Ceremonies and Folklore of South-Eastern Volyn (Zaslav and Starokostiantyniv Districts) in the Late XIXth – Early XXth Century Researches
Article
published earlier
spellingShingle Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти)
Іваннікова, Л.
Розвідки та матеріали
title Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти)
title_alt Ceremonies and Folklore of South-Eastern Volyn (Zaslav and Starokostiantyniv Districts) in the Late XIXth – Early XXth Century Researches
title_full Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти)
title_fullStr Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти)
title_full_unstemmed Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти)
title_short Обрядовість і фольклор Південно-Східної Волині у дослідженнях кінця ХІХ – початку ХХ століття (Заславський і Старокостянтинівський повіти)
title_sort обрядовість і фольклор південно-східної волині у дослідженнях кінця хіх – початку хх століття (заславський і старокостянтинівський повіти)
topic Розвідки та матеріали
topic_facet Розвідки та матеріали
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201655
work_keys_str_mv AT ívanníkoval obrâdovístʹífolʹklorpívdennoshídnoívoliníudoslídžennâhkíncâhíhpočatkuhhstolíttâzaslavsʹkiiístarokostântinívsʹkiipovíti
AT ívanníkoval ceremoniesandfolkloreofsoutheasternvolynzaslavandstarokostiantynivdistrictsinthelatexixthearlyxxthcenturyresearches