Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка"
Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to
 the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201756 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка" / М.Г. Железняк // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 54-58. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860252834448015360 |
|---|---|
| author | Железняк, М.Г. |
| author_facet | Железняк, М.Г. |
| citation_txt | Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка" / М.Г. Железняк // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 54-58. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to
the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:45:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2)
ЕНЦИКЛОПЕДИЧНА СПАДЩИНА
НТШ: ВІД «ЕНЦИКЛОПЕДІЇ
УКРАЇНОЗНАВСТВА»
ДО ЕНЦИКЛОПЕДІЇ «НАУКОВЕ
ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА»
Шановне товариство!
Енциклопедія — це реєстр національних надбань і багатств
країни, свідчення її історичних піднесень і падінь, скарбниця, в
яку покоління, що її створює, кладе все неперехідне й значуще,
все те, що хоче залишити своїм нащадкам. Багато держав і на-
цій створюють свої енциклопедії і пишаються ними. Україна —
енциклопедична держава, і українці також мають чим пишати-
ся. У цій доповіді йтиметься лише про окремі славні й відомі
всім видання: Енциклопедію українознавства та енциклопедію
«Наукове товариство імені Шевченка».
Як згадує у своїх спогадах Володимир Кубійович, ідея ство-
рення Енциклопедії українознавства зародилася ще до від-
новлення діяльності Наукового товариства імені Шевченка
(НТШ) у Німеччині в 1947 р.
Чому ж виникла така потреба?
По-перше, це пов’язано з тим, що в Україні вже була традиція
творення енциклопедичних видань, багато членів НТШ брали
участь у підготовці енциклопедичного довідника «Украинский
народ в его прошлом и настоящем». До більшовицького пере-
вороту 1917 р. у Петрограді було видано два його томи, серед
авторів та редакторів яких — Федір Вовк, Михайло Грушев-
ський, Петро Єфименко, Федір Корш, Агатангел Кримський,
Михайло Туган-Барановський, Олександр Русов, Володимир
Охримович, Степан Томашівський, Степан Рудницький та ін.
До цих томів увійшли узагальнені нариси про розвиток укра-
їнознавчих досліджень, історію України, а також статті про іс-
торію української мови, антропологію, етнографію, географію,
демографію, статистику. У 1930—1935 рр. видрукувано 3 томи
першого українського універсального енциклопедичного ви-
дання «Українська загальна енциклопедія» (головний редак-
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.02.054
ЖЕЛЕЗНЯК
Микола Григорович —
кандидат філологічних наук,
директор Інституту
енциклопедичних досліджень
НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 55
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
тор — Іван Раковський; редактори — Василь
Сімович, Володимир Дорошенко і Михайло
Рудницький).
По-друге, у провідних науковців, які волею
долі опинилися в еміграції, було розуміння
крайньої необхідності якнайшвидше об’єднати
наукові сили і дати українцям, які прожива-
ють у різних державах західного світу, прав-
диву інформацію про Україну в усіх вимірах.
Наукова еліта нації розуміла, що покладатися
на вчених, які лишилися в Україні, не можна,
оскільки багатьох із них комуністичний режим
знищив, а ті, хто вціліли, перебували під по-
стійним ідеологічним тиском та цензурою.
Працюючи в архіві Європейського осередку
НТШ у Сарселі, я натрапив на лист студента
(так його підписано) від 3 листопада 1947 р.
Звертаючись до Володимира Кубійовича, цей
студент поміж іншого пише:
«Ми, українці, як безпосередні історичні свід-
ки, політичні емігранти у великій сучасній масі,
мусимо написати твори і всесторонньо освіт-
лити світові більшовицьку тиранію на Украї-
ні. Німці в нашому положенні написали би про
них десятки томів, цілі енцикльопедії, а в нас?
З української мови повинні перекладати чужин-
ці на всі мови про московсько-більшовицьке на-
магання стерти з лиця землі українську націю.
Чи ми дали про це знати світові? Ні!».
Проєкт «Енциклопедія українознавства»
знайшов підтримку не лише в наукових колах,
а й загалом серед українства, підтвердженням
чого є численні пожертви на її підготовку та
друк, а також передплата, організована НТШ.
Кожен свідомий українець намагався фінансо-
во підтримати видання. Це справді була енци-
клопедія, яку творила вся українська діаспора
(принаймні її переважна більшість), як першої,
так і наступних хвиль еміграції. Попри всі за-
слуги, про які вже розповідали тут поважані
доповідачі, саме створення Енциклопедії укра-
їнознавства є найважливішим, найвеличнішим
досягненням НТШ.
Проєктувалася Енциклопедія українознав-
ства і, власне, була реалізована як два окремі,
однак взаємопов’язані й взаємодоповнювані
видання. Перша частина цієї праці дістала на-
зву ЕУ-1 і складається з 3 томів, що за тема-
тичним принципом охоплюють усі ділянки
українознавства. На 1200 сторінках (нумера-
ція всіх книжок наскрізна) у формі наукових
статей наведено загальні відомості про назву
території та її народу, географічне положення
України та межі її земель, адміністративний
поділ, фізичну географію і природу, геологію,
клімат, рослинний та тваринний світ, людність
і демографію, економіку, юриспруденцію, ет-
нографію, мову, історію, культуру, літературу,
пресу, охорону здоров’я, спорт, військо — од-
ним словом, про всі аспекти життя країни та
етносу, ймення якому українці.
Редакційну колегію цього видання очолю-
вали Володимир Кубійович та Зенон Кузеля,
а серед авторів були такі метри свого фаху,
як Наталя Василенко-Полонська, Іван Раков-
ський, Юрій Блохін-Бойко, Святослав Гор-
динский, Василь Біднов, Дмитро Дорошенко,
Юрій Шевельов, Іван Зілинський, Григорій
Махів, Іван Огіє нко, Олександр Оглоблин,
Ярослав Пастернак, Василь Сімович, Роман та
Степан Смаль-Стоцькі, Дмитро Чижевський
та десятки інших славних імен української
науки.
Друга частина — словникова енциклопедія (її
називають ЕУ-2), складається з 10 томів та ще
одного доповнювального 11-го тому і містить
понад 20 тис. статей. Принцип укладання цієї
енциклопедії — абетковий, статті значно менші
за розміром, ніж у ЕУ-1. Крім того, ця частина
більш детальна, оскільки містить окремі статті-
персоналії про визначних діячів з різних сфер
життя в Україні й почасти поза її межами, чис-
ленні одиничні факти та події. ЕУ-2 ніби допо-
внювала та конкретизувала ЕУ-1.
Енциклопедія українознавства мала на меті
дати об’єктивну інформацію про Україну та
український народ, зокрема висвітлити з нау-
кових позицій питання, які замовчувалися або
фальсифікувалися в СРСР. Віддаленість від
джерельної бази й дещо нерівномірне подання
матеріалу з різних регіонів України — ось слаб-
кі сторони цього видання.
Енциклопедія українознавства довгі роки не
була відома читачам в Україні, і лише в 1993 р.
56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
її почало перевидавати Наукове товариство
імені Шевченка у Львові, а в 1995 р. Інститут
української археографії та джерелознавства
імені М.С. Грушевського НАН України пере-
видав три томи ЕУ-1.
Видання Енциклопедії українознавства сво-
го часу спонукало керівництво УРСР погоди-
тися на пропозицію діячів української куль-
тури щодо створення в УРСР універсальної
енциклопедії. Так, у 1957 р. у складі АН УРСР
засновано Головну редакцію Української ра-
дянської енциклопедії (УРЕ); головним редак-
тором її став Микола Бажан, а галузеві редакції
очолили провідні науковці України. Детально
ці «змагання» українських енциклопедистів
описано у книзі «Дві українські енциклопедії»
Володимира Кубі йовича і Василя Маркуся.
Володимир Кубійович та його однодумці
в цій справі розуміли, що не менш важливим
завданням є підготовка видання, подібного до
Енциклопедії українознавства, світовими мо-
вами, насамперед англійською. Паралельно з
роботою над ЕУ-2 у видавництві Торонтського
університету було розпочато підготовку п’яти-
томного англомовного видання «Encyclopedia
of Ukraine».
Як ЕУ-1, так і ЕУ-2 мали часові обмежен-
ня: перша подавала стан української наукової
думки в еміграції кінця 40-х — початку 50-х ро-
ків ХХ ст.; друга охоплювала події до середини
1980-х років. Звичайно, будь-яке енциклопе-
дичне видання з різних причин має пропуски,
насамперед через брак інформації. Саме тому
професор Аркадій Жуковський, який після
смерті Володимира Кубійовича в 1985 р. очо-
лив НТШ в Європі та головну редакцію Енци-
клопедії українознавства, знаючи про такі про-
пуски, в 1995 р. звернувся до НАН України з
пропозицією видати тритомну енциклопедію,
назвавши її ЕУ-3. Вона могла б стати своєрід-
ним продовженням ЕУ-2, оскільки в ній, на
думку професора А. Жуковського, мало бути
відображено період після 1985 р. і до часу її
виходу, тобто кінця 1990-х років. Планувалося
видати цю енциклопедію до 1998 р. — року, на
який припадало святкування 80-річчя засну-
вання Національної академії наук України.
Ідея професора А. Жуковського нині реа-
лізується як проєкт «Енциклопедія сучасної
України» (ЕСУ).
Це був один із перших спільних проєктів
науковців материкової України з їхніми коле-
гами — представниками діаспори. До його ре-
алізації долучився Український міжнародний
комітет для зв’язків з українцями за кордоном,
який було створено в системі НАН України в
1990 р. і який очолив академік НАН України
Ярослав Яцків. Тоді Комітет активно допома-
гав професору А. Жуковському з підготовкою
11-го (доповнювального) тому ЕУ-2. Тісна
співпраця привела до створення Координацій-
ного бюро ЕСУ, яке спочатку функціонувало в
рамках Комітету, з 1998 р. набуло статусу са-
мостійної юридичної особи, а в 2004 р. реорга-
Енциклопедія
українознавства
Encyclopedia
of Ukraine
Енциклопедія
сучасної України
Енциклопедія
НТШ
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 57
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
нізовано в Інститут енциклопедичних дослі-
джень НАН України.
На сьогодні Інститут видав уже 24 томи Ен-
циклопедії сучасної України — найбільшого й
найповнішого поки що українського енцикло-
педичного видання. Не буду детально зупи-
нятися на цій енциклопедії, оскільки всі ви її
знаєте. Подякую лише колективам інститутів
за багаторічну дієву допомогу і зауважу, що
у зв’язку з дедалі частішим використанням
довідкової інформації як засобу маніпуляції
громадською свідомістю (з політичних, ідео-
логічних, економічних та інших міркувань, що
яскраво помітно на прикладі Вікіпедії) Центр
досліджень Європейського парламенту (Euro-
pean Parliamentary Research Service) поставив
собі за мету виявити в європейських країнах
загальнодовідкові джерела, що демонструють
стійкість екології знань. Прикметно, що в роз-
ділі про Україну згадано онлайн-версію Енци-
клопедії сучасної України та Енциклопедію іс-
торії України.
Серед енциклопедичних проєктів, над яки-
ми спільно працюють науковці НАН України
та НТШ, слід відзначити також Енциклопедію
української діаспори. Нині видано том, при-
свячений Австралії, Азії, Африці, а також том
у трьох книгах про США. На жаль, цей проєкт
поки що залишається незавершеним.
Ідею створення енциклопедії «Наукове то-
вариство імені Шевченка» було висловлено
понад 30 років тому. Тоді Олег Купчинський
виступив із доповіддю про концепцію та за-
сади підготовки такої енциклопедії на ІІ з’їзді
Міжнародної асоціації україністів у Львові.
Перший її том було опубліковано в 2012 р., а
5-й — у 2023 р. Задум укладачів полягав у тому,
щоб цілісно охопити все пов’язане з діяльніс-
тю НТШ за 150 років його існування. Історія
та сьогодення всіх сфер життя цієї поважної
інституції, її контакти з різними українськи-
ми та зарубіжними науковими установами,
закладами освіти, видавництвами, окремими
інтелектуалами — все це стало об’єктом Енци-
клопедії НТШ.
Серед присутніх сьогодні в цій залі є багато
тих, хто укладав чи продовжує укладати ен-
циклопедичні видання. І ви добре розумієте,
наскільки ускладнюється завдання, що стоїть
перед авторами та редакторами будь-якої за-
гальної статті, призначеної для такого видан-
ня, як Енциклопедія НТШ, адже інформацій-
не наповнення статей обов’язково має бути
прив’язаним до діяльності саме цієї інституції.
Не просто загальні відомості, а конкретика,
рефлексія того чи іншого питання, поняття,
явища, події крізь призму НТШ.
Слід наголосити на підтримці Енциклопедії
НТШ з боку Інституту енциклопедичних до-
сліджень НАН України — у стінах установи
було апробовано методичні основи й концеп-
туальні засади цього видання, від початку реа-
лізації проєкту і донині четверо штатних спів-
робітників Інституту працюють над укладан-
ням цієї Енциклопедії. Співпраця між НТШ
та Інститутом енциклопедичних досліджень
має тривалу історію, адже, як уже зазначалося,
інститутський проєкт Енциклопедія сучасної
України зародився в середині 1990-х років з
ініціативи голови НТШ в Європі професора
Аркадія Жуковського і був підтриманий то-
дішнім головою НТШ у Львові професором
Олегом Романовим. Багато членів НТШ є ав-
торами статей Енциклопедії сучасної України,
а її томи виходять під грифом Національної
академії наук України та Наукового товари-
ства імені Шевченка.
Можемо з упевненістю стверджувати, що
проєкт «Енциклопедія НТШ» реалізувався, на-
віть попри те, що його ще не завершено — нині
опубліковано лише третину (п’ять) томів. Од-
нак Енциклопедія НТШ уже працює на повну
потужність на науковому й культурному полі не
лише України, а й усього світу. Про це, зокрема,
свідчать рецензії на опубліковані томи, в яких
їхні автори (серед них — член-кореспондент
НАН України Олексій Ясь, професори Віталій
Тельвак, Степан Хороб, Леся Матешук-Вацеба)
відзначають не лише актуальність, ґрунтовність
видання, його особливе місце у сучасній енци-
клопедистиці, а й, як влучно зауважує О. Ясь,
«самобутню цілісність проєкту, розраховану на
відмінні категорії читачів як споживачів відпо-
відної інформації».
58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Невеликий колектив під керівництвом ві-
домого науковця Олега Купчинського дав взі-
рець енциклопедичного видання окремої ін-
ституції в усій широті й глибині її зв’язків з на-
уковим та культурним середовищем України й
зарубіжжя. Наявність такої енциклопедії — це
ще одне свідчення тієї багатогранної діяльнос-
ті, яку проводило Наукове товариство імені
Шевченка впродовж 150 років.
Приклад творення цього видання вартий по-
ширення, і Національній академії наук Украї-
ни, не чекаючи 150-річчя Академії, можна було
б подумати над започаткуванням проєкту «Ен-
циклопедія НАН України».
Дякую за увагу!
За матеріалами засідання
підготувала О.О. Мележик
Mykola H. Zhelezniak
Institute of Encyclopedic Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8290-6345
THE ENCYCLOPEDIC HERITAGE OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY:
FROM THE “ENCYCLOPEDIA OF UKRAINIAN STUDIES” TO THE ENCYCLOPEDIA
“SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY”
Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to
the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023
Cite this article: Zhelezniak M.H. The encyclopedic heritage of the Shevchenko Scientific Society: from the “Encyclo-
pedia of Ukrainian Studies” to the encyclopedia “Shevchenko Scientific Society”. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (2):
54—58. https://doi.org/10.15407/visn2024.02.054
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201756 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:45:49Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Железняк, М.Г. 2025-01-30T11:19:35Z 2025-01-30T11:19:35Z 2024 Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка" / М.Г. Железняк // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 54-58. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.02.051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201756 Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to
 the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка" The encyclopedic heritage of the Shevchenko Scientific Society: from the "Encyclopedia of Ukrainian Studies" to the encyclopedia "Shevchenko Scientific Society" Article published earlier |
| spellingShingle | Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка" Железняк, М.Г. Загальні збори НАН України |
| title | Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка" |
| title_alt | The encyclopedic heritage of the Shevchenko Scientific Society: from the "Encyclopedia of Ukrainian Studies" to the encyclopedia "Shevchenko Scientific Society" |
| title_full | Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка" |
| title_fullStr | Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка" |
| title_full_unstemmed | Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка" |
| title_short | Енциклопедична спадщина НТШ: від "Енциклопедії українознавства" до енциклопедії "Наукове товариство імені Шевченка" |
| title_sort | енциклопедична спадщина нтш: від "енциклопедії українознавства" до енциклопедії "наукове товариство імені шевченка" |
| topic | Загальні збори НАН України |
| topic_facet | Загальні збори НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201756 |
| work_keys_str_mv | AT železnâkmg enciklopedičnaspadŝinantšvídenciklopedííukraínoznavstvadoenciklopedíínaukovetovaristvoímeníševčenka AT železnâkmg theencyclopedicheritageoftheshevchenkoscientificsocietyfromtheencyclopediaofukrainianstudiestotheencyclopediashevchenkoscientificsociety |