Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.)

Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.)

У доповіді розглянуто зміни у форматі проведення наукових досліджень Інституту археології НАН України, які відбулися в результаті збройної агресії РФ проти України. Науковці інституту приділяють зараз велику увагу моніторингу актуального стану пам’яток археології на територіях, що постраждали від...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2024
1. Verfasser: Буйських, А.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201761
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.) / А.В. Буйських // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 87-93. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201761
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2017612025-02-23T18:02:56Z Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.) Monitoring of archaeological monuments of Ukraine: current state and losses as a result of military aggression of the Russian Federation (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, December 13, 2023) Буйських, А.В. З кафедри Президії НАН України У доповіді розглянуто зміни у форматі проведення наукових досліджень Інституту археології НАН України, які відбулися в результаті збройної агресії РФ проти України. Науковці інституту приділяють зараз велику увагу моніторингу актуального стану пам’яток археології на територіях, що постраждали від воєнних дій, зазнали руйнувань і ландшафтних перетворень унаслідок ворожих обстрілів. Важливість таких досліджень зумовлена тим, що археологічна спадщина України, представлена хронологічним діапазоном від майже мільйона років тому до модерних часів, — це невід’ємна складова європейської та світової археологічної і загалом культурної спадщини. Знищення навіть її частини потенційно стало б непоправною втратою для української культури, оскільки такі пам’ятки не підлягають відновленню. The report examines changes in the format of conducting scientific research by the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, which occurred as a result of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. Scientists of the institute now pay great attention to monitoring the current state of archeological monuments in the territories that have been affected by hostilities, have suffered destructions and landscape transformations as a result of enemy shelling. The importance of such research is due to the fact that the archaeological heritage of Ukraine, spanning a chronological range from almost a million years ago to modern times, is an integral part of the European and world archaeological and cultural heritage in general. The destruction of even a part of it would potentially be an irreparable loss for Ukrainian culture, since such monuments cannot be restored. 2024 Article Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.) / А.В. Буйських // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 87-93. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.02.087 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201761 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
spellingShingle З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
Буйських, А.В.
Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.)
Вісник НАН України
description У доповіді розглянуто зміни у форматі проведення наукових досліджень Інституту археології НАН України, які відбулися в результаті збройної агресії РФ проти України. Науковці інституту приділяють зараз велику увагу моніторингу актуального стану пам’яток археології на територіях, що постраждали від воєнних дій, зазнали руйнувань і ландшафтних перетворень унаслідок ворожих обстрілів. Важливість таких досліджень зумовлена тим, що археологічна спадщина України, представлена хронологічним діапазоном від майже мільйона років тому до модерних часів, — це невід’ємна складова європейської та світової археологічної і загалом культурної спадщини. Знищення навіть її частини потенційно стало б непоправною втратою для української культури, оскільки такі пам’ятки не підлягають відновленню.
format Article
author Буйських, А.В.
author_facet Буйських, А.В.
author_sort Буйських, А.В.
title Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.)
title_short Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.)
title_full Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.)
title_fullStr Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.)
title_full_unstemmed Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.)
title_sort моніторинг археологічних пам’яток україни: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії рф (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 13 грудня 2023 р.)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2024
topic_facet З кафедри Президії НАН України
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201761
citation_txt Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 р.) / А.В. Буйських // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 87-93. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT bujsʹkihav monítoringarheologíčnihpamâtokukraínisučasnijstantavtrativrezulʹtatívoênnoíagresíírfstenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni13grudnâ2023r
AT bujsʹkihav monitoringofarchaeologicalmonumentsofukrainecurrentstateandlossesasaresultofmilitaryaggressionoftherussianfederationtranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainedecember132023
first_indexed 2025-11-24T07:03:11Z
last_indexed 2025-11-24T07:03:11Z
_version_ 1849654290509987840
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 87 МОНІТОРИНГ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ВТРАТИ В РЕЗУЛЬТАТІ ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ РФ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 13 грудня 2023 року У доповіді розглянуто зміни у форматі проведення наукових досліджень Інституту археології НАН України, які відбулися в результаті збройної агресії РФ проти України. Науковці інституту приділяють зараз велику увагу моніторингу актуального стану пам’яток археології на територі- ях, що постраждали від воєнних дій, зазнали руйнувань і ландшафтних перетворень унаслідок ворожих обстрілів. Важливість таких досліджень зумовлена тим, що археологічна спадщина України, представлена хроноло- гічним діапазоном від майже мільйона років тому до модерних часів, — це невід’ємна складова європейської та світової археологічної і загалом куль- турної спадщини. Знищення навіть її частини потенційно стало б непо- правною втратою для української культури, оскільки такі пам’ятки не підлягають відновленню. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії! Сьогоднішню мою доповідь присвячено моніторингу поточ- ного стану археологічних пам’яток в Україні в умовах повно- масштабної війни, яку розв’язала Російська Федерація і яка триває вже майже два роки. Йдеться передусім про пам’ятки, що постраждали під час бойових дій, від тимчасової окупації частини української території, бомбардувань та ракетних об- стрілів. Як відомо, археологічні пам’ятки є невідтворюваними, а ар- хеологічна спадщина України — це частина всесвітньої куль- турної спадщини. Навіть часткова її втрата стане справжньою трагедією не лише для української, а й для європейської і сві- тової культури. Сьогодні вже розпочато законодавчу роботу з визначення розмірів компенсації за пошкодження чи знищен- ня окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок воєнної агресії РФ. Співробітники Інституту археології НАН БУЙСЬКИХ Алла Валеріївна — член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту археології НАН України З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.02.087 88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ України впевнені, що це стосуватиметься й пам’яток археології. Тому фіксація руйнувань є необхідною умовою для організації слід- чих дій при визначенні компенсації за їх по- шкодження або знищення. Через специфіку місцезнаходження та виявлення археологічні пам’ятки вкрай складно обліковувати під час фіксації пошкоджень, особливо якщо йдеться про ще невідому пам’ятку. Саме тому ця робота вимагає безпосередньої присутності фахівця- археолога на кожному об’єкті. Слід зазначити, що Інститут археології НАН України вже має певний досвід, оскіль- ки здійснював такі дослідження починаючи від 2015 р. Йдеться про розвідки в Луганській області та дослідження курганних некрополів біля села Мілове, які проводив Сергій Телі- женко. Саме тоді було зафіксовано, що під час бойових дій кургани часто використовували як спостережні пункти з облаштуванням на них бойових позицій, внаслідок чого руйну- валися курганні насипи та впускні поховання. Завдяки цим роботам низку пам’яток вдалося врятувати, а знахідки було передано на постій- не зберігання до Археологічного музею Інсти- туту археології НАН України. Навесні 2022 р. після звільнення тимчасово окупованих частин Київської та Чернігівської областей ми почали шукати можливості для проведення моніторингу стану археологічних пам’яток. Ці території зазнали значних ланд- шафтних втручань та руйнувань як з боку російських окупаційних військ, так і з боку Збройних сил України, які змушені були буду- вати захисні укріплення. Виникали побоюван- ня, що пам’ятки археології потенційно могли зазнати руйнувань, і ця підозра виявилася не- безпідставною. Крім того, ці два регіони було вибрано не випадково, оскільки саме вони є ге- ографічною основою українських земель Дав- ньої Русі і, відповідно, мають особливе значен- ня для формування української держави, на- ціональної ідентичності та історичної пам’яті українського народу. Роботи в Києві та Київській області розпо- чалися ще під час бойових дій навколо столиці навесні 2022 р. У Києві було досліджено 117 археологічних пам’яток, з них 32 виявилися пошкодженими, зокрема через облаштування захисних споруд на історичних околицях міста (рис. 1). У червні 2022 р. за фінансової підтримки Ні- мецького археологічного інституту та в рамках багаторічної наукової співпраці з цією провід- ною європейською археологічною установою започатковано міжнародний проєкт «Укра- їнська археологічна спадщина під загрозою війни: порятунок та захист», який Інститут археології НАН України від самого початку розглядав як пріоритетний напрям роботи. Основним завданням цього проєкту став мо- ніторинг руйнувань та пошкоджень, завданих пам’яткам археології воєнною агресією РФ. Крім того, під час виконання цього завдання ми мали відпрацювати методики здійснення подібних робіт і набути досвіду проведення до- сліджень у складних умовах війни. Для реалізації проєкту в Інституті археології НАН України було створено окрему Моніто- рингову експедицію (керівник — Всеволод Іва- Рис. 1. Обстежені пам’ятки Києва та прилеглих райо- нів у 2022 р. Укладач — Іван Зоценко ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 89 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ кін), до складу якої увійшло кілька загонів, що мали працювати в окремих областях. У 2023 р. цей міжнародний проєкт було продовжено під назвою «Українська археологічна спадщина під загрозою війни: продовження моніторин- гу». До роботи експедиції було залучено колег з різних державних та освітніх установ, а також з низки музеїв та громадських організацій, зо- крема з Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, Київсько- го національного університету імені Тараса Шевченка, Вишгородського історико-куль- турного заповідника, ГО «Спілка археологів України» та ін. Всі моніторингові роботи вико- нували в координації з місцевими військовими адміністраціями та національною поліцією. На жаль, експедиція не змогла отримати доступ до всіх запланованих районів, що, зрозуміло, пов’язано з дією воєнного стану, розмінуван- ням територій та обстрілами з боку РФ. Київська область (керівник — Всеволод Івакін). Цикл робіт з моніторингу було прове- дено в районному центрі Макарів, який знахо- диться на захід від Києва і через який у березні 2022 р. проходила лінія фронту. В цьому місті давньоруське городище є частиною міського середовища, і зараз на городищі розташована будівля місцевого музею. На городищі було за- фіксовано місце влучання реактивного снаря- ду «Град», який, на щастя, не розірвався. Село Білогородка на захід від Києва в серед- ньовічну добу було укріпленим містом, яке заснував князь Володимир. Село опинило- ся на відстані менш як 2 км від лінії фронту, тому земляні захисні споруди довелося копати прямо на узвишші середньовічного городища (рис. 2). Як і в давнину, городище виконувало функції захисного рубежу. Земляні захисні споруди зафіксовано також на середньовічному городищі Тумащ (рис. 3) та у селі Ходосівка на південний захід від Києва. Саме на останній пам’ятці на частково зруйно- ваному валу городища ранньої залізної доби вдалося відкрити зруйновані поховання серед- ньовічного часу (рис. 4). До цього цей некро- поль був невідомий. Рис. 3. Захисні споруди на дитинці Тумаща в Київ- ській області. Фото Івана Зоценка Рис. 2. Захисні споруди на дитинці в с. Білогородка Київської області. Фото Івана Зоценка Рис. 4. Знахідки середньовічного некрополя в с. Ходо- сівка Київської області. Фото Івана Зоценка 90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Загалом у Київській області тільки впро- довж 2022 р. було обстежено 123 археологічні пам’ятки, на 52 з них виявлено пошкодження. Чернігівська область (керівник — В’ячеслав Скороход). У цій області відомо понад 300 ар- хеологічних пам’яток. У самому серці Черніго- ва, на дитинці, силами оборони України було викопано земляні захисні споруди. Не уник- нув інженерних втручань і курганний некро- поль середньовічного Чернігова на Болдиних горах. У східній частині зафіксовано воронки від влучань російської артилерії діаметром до 3,5 м і глибиною до 1 м. Загалом пошкодження виявлено на 15 курганних насипах (рис. 5). Слід зазначити, що крім земляних військо- во-інженерних споруд серйозну загрозу ста- новлять прямі влучання снарядів різного типу, особливо це стосується місць або споруд, зве- дених в історичних ареалах. Саме це сталося з юнацькою бібліотекою у Чернігові — спорудою, в якій раніше розміщувався Музей українських старожитностей Василя Тарновського. Внаслі- док авіаційного нальоту пошкоджено не лише південну частину історичної будівлі, а й куль- турний шар міста поруч із нею, де утворилося урвище розмірами 6,0×9,5 м і глибиною до 2 м. Седнів, середньовічний Сновськ, зі збереже- ним культурним шаром та середньовічним не- крополем, потрапив під тимчасову окупацію. В адміністративних межах Седнева відомо 43 різночасові пам’ятки археології. На території міста зафіксовано захисні інженерні споруди різних розмірів, які пошкодили культурний шар та насипи курганів. На території посаду (центр сучасного міста) виявлено бліндаж ро- сійських військових розмірами 1×3,8 м і гли- биною 1,3 м. Окупаційні війська пошкодили також курганні насипи на північній околиці Седнева, вирили окопи й облаштували блінда- жі в насипах та на території некрополя (рис. 6). Постраждав і Остер, на дитинці якого на- прикінці ХІ ст. було зведено Михайлівську (Юріївську) церкву, відому як Остерська бож- ниця. Дитинець фортеці в ХІІ ст. являв собою укріплений княжий двір з розташованими на його території будівлями, які, ймовірно, при- микали до божниці із заходу. Зараз Городець на Острі вважають одним із найкраще укріпле- них городищ Середнього Подніпров’я давньо- руської доби. Територія городища по всьому периме тру пошкоджена окопами та бліндажа- ми різних форм і розмірів, зруйновано куль- турний шар, давні фортифікаційні споруди та будівлю церкви (рис. 7). Загальна площа по- шкоджень пам’ятки становить понад 700 м2. Загалом у Чернігові та області пошкоджен- ня зафіксовано на 40 археологічних пам’ятках. Результати досліджень 2022 р. надихнули нас не лише продовжити роботи в Київській Рис. 6. Седнів Чернігівської області. Окопи, залишені російськими окупаційними військами. Фото В’яче сла- ва Скорохода Рис. 5. Директор Інституту археології НАН України Віктор Чабай (праворуч) та начальник Чернігівського загону Моніторингової експедиції В’ячеслав Скоро- ход (ліворуч) оглядають місце влучання снаряду на середньовічному могильнику Болдині Гори в Черніго- ві. Фото Всеволода Івакіна ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 91 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 7. Остер, Чернігівська область. Руйнування куль- турного шару біля Остерської божниці. Фото В’яче- слава Скорохода та Чернігівській областях у 2023 р., а й розши- рити діяльність Моніторингової експедиції на інші регіони. Сумська область (керівник — Дмитро Ка- равайко). В області налічується близько 700 археологічних пам’яток. На території міста Суми є курганний могильник, що складається з 9 насипів. Тут було виявлено траншею. Пло- ща пошкодження становить близько 180 м2. У межах траншеї зафіксовано два частково зруй- новані об’єкти. У с. Дич є археологічний комп- лекс, який складається з городища та поселен- ня. Встановлено, що на городищі пошкоджено культурний шар. Загальна площа пошкоджень становить близько 25 м2. У північній частині валу городища викопано траншею зі сходами. Охтирка. В ніч з 7 на 8 березня 2022 р. по іс- торичному середмістю було завдано бомбового удару, внаслідок якого постраждав будинок му- зею, розміщений в історичній споруді. Під час архітектурної експертизи встановлено необхід- ність посилення фундаментів, а з початком під- готовчих робіт в одній із секцій підвальної час- тини будинку було виявлено фрагменти посуду козацької доби. За ініціативою директора му- зею роботи було призупинено і проведено архе- ологічні дослідження за участю співробітників музею та членів Моніторингової експедиції. Одеська область (керівник — Артем Бо- рисов). Загін працював у південно-західній частині Одеської області. Ця територія по- страждала внаслідок обстрілів російської ар- мії, що особливо почастішали в 2023 р. через її близькість до чорноморських портів. Слід під- креслити, що ця обставина значно ускладнила роботу експедиції, і хоча співробітники мали можливість оцінити стан деяких археологічних пам’яток, фотофіксацію їх було заборонено. Нижній Траянів вал — пам’ятка національ- ного значення, разом із Верхнім Траяновим валом входив до оборонної системи прикор- доння Нижньомезійського лімесу Римської імперії. Моніторингові роботи охопили ту час- тину траси Нижнього валу, до якої був доступ. У результаті виявлено пошкодження пам’ятки. Ізмаїл вперше згадується в джерелах середи- ни XVI ст., хоча тут відомі й раніші різночасові знахідки, тоді ж було збудовано земляну фор- тецю. Бастіони цієї фортеці частково зберегли- ся та музеєфіковані. Зараз повне обстеження цього об’єкта неможливе. Підрив російськими окупантами Кахов- ської греблі в червні 2023 р. став новим ви- кликом для всієї України. Лише в зоні Ка- ховського водосховища відомо 95 археоло- гічних па м’я ток. Із Південно-Бузьким і Бе- резанським лиманами кількість потенційно постраждалих пам’яток становила майже дві сотні. Техногенна катастрофа, спричине- на підривом греблі Каховської ГЕС, не лише оголила археологічні пам’ятки, а й загострила проблему збереження культурної спадщини українців. Як відомо, дніпровські плавні було 92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 8. Карта археологічних пам’яток по пра- вобережжю зони Каховського водо- сховища, Дніпра, Бузького, Дніпро- Бузького та Бере- занського лиманів. Укладач — Олек- сандр Каряка затоплено в 1956 р. Тоді під водою опинили- ся залишки п’яти запорозьких січей — Тома- ківської, Базавлуцької, Микитинської, Чор- томлицької та Нової, або Підпільненської. Ці укріплені осередки Війська Запорізького Ни- зового, розташовані в різних частинах запла- ви Дніпра, відіграли ключову роль у станов- ленні Української козацької держави. Проте й спадок давніших часів, зокрема античної культури, має важливе загальноєвропейське значення. Розпорядженням Кабінету Міністрів Украї- ни № 590-р від 30.06.2023 було створено міжві- домчий Координаційний центр зі збереження культурної спадщини на територіях, що по- страждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС. У результаті роботи Координаційного центру було укладено контракт № 4500493002 між Інститутом археології НАН України і Ки- ївським офісом ЮНЕСКО, налагоджено тіс- ну співпрацю із ЗСУ та Миколаївською ОВА. Крім того, для проведення археологічного моніторингу було визначено території узбе- режжя Каховського водосховища в межах За- порізької, Дніпропетровської, Херсонської об- ластей та узбережжя Бузького, Березанського і Дніпро-Бузького лиманів у Миколаївській області. Згідно з контрактом ЮНЕСКО, мо- ніторинг мав розпочатися з археологічних пам’яток Бузького, Березанського і Дніпро- Бузького лиманів. Миколаївська область. Спільними зусил- лями Інституту археології НАН України (ке- рівник — Віктор Чабай) і Охоронної археоло- гічної служби НАН України (керівник — Лео- нід Смирнов) на берегах Бузького і Березан- ського лиманів було здійснено розвідки, які дозволили встановити активність берегової абразії внаслідок різкого коливання рівня води, спричиненого Каховською катастрофою. Зсуви ґрунту зруйнували тисячі квадратних метрів пам’яток. Найбільших руйнувань за- знали античні пам’ятки, розташовані побли- зу берегів лиманів. Зафіксовано також масові руйнування внаслідок грабіжницьких покопів, що є давньою проблемою, оскільки через таку діяльність деякі відомі пам’ятки вже частково або повністю знищено. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 93 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Моніторингу передувало створення списку пам’яток на берегах Бузького, Березанського і Дніпро-Бузького лиманів, Нижнього Дні- пра і зони Каховського водосховища (укла- дач — Олександр Каряка). Для 62 пам’яток на берегах зазначених лиманів було визначено GPS-координати (рис. 8). З об’єктивних при- чин пам’ятки південних частин Бузького і Бе- резанського лиманів дослідити не вдалося. За- галом моніторингові роботи відбулися на 47 пам’ятках. Особливе занепокоєння викликає стан збе- реженості культурного шару острова Зміїний, де в 2022 р. точилися запеклі бої. У давнину тут знаходилося загальноеллінське святилище Ахілла, на якому раніше вже проводили дослі- дження співробітники Одеського археологіч- ного музею НАН України. Необхідно також здійснити моніторинг підводної спадщини у територіальних водах України. Після звільнення південних областей вкрай актуальним буде повне обстеження і з’ясу ван- ня стану Національного історико-археологіч- ного заповідника «Ольвія» НАН України ра- зом із островом Березань. Ще й дотепер доступ до цих пам’яток заборонено через регулярні обстріли цих територій. Уперше з 1945 р. до- слідження Ольвії було зупинено. Загалом отриманий за два останні роки до- свід моніторингових робіт на археологічних пам’ятках України допоміг нам напрацювати певний алгоритм дій щодо фіксації пошко- джень, завданих воєнною агресією РФ. Зараз уже можна впевнено казати, що цей досвід можна поширювати й на інші області України, археологічні пам’ятки яких тією чи іншою мі- рою зазнали втручання через війну. Відповідно до Постанови Президії НАН України № 425 від 13.12.2023 археологічний моніторинг визнано новим пріоритетним на- прямом наукових досліджень Інституту архе- ології НАН України. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Alla V. Bujskich Institute of Archaeology National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7233-1288 MONITORING OF ARCHAEOLOGICAL MONUMENTS OF UKRAINE: CURRENT STATE AND LOSSES AS A RESULT OF MILITARY AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, December 13, 2023 The report examines changes in the format of conducting scientific research by the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, which occurred as a result of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. Scientists of the institute now pay great attention to monitoring the current state of archeological monuments in the territories that have been affected by hostilities, have suffered destructions and landscape transformations as a result of enemy shelling. The importance of such research is due to the fact that the archaeological heritage of Ukraine, spanning a chronological range from almost a million years ago to modern times, is an integral part of the European and world archaeological and cultural heritage in general. The destruction of even a part of it would potentially be an irreparable loss for Ukrainian culture, since such monuments cannot be restored. Cite this article: Bujskich A.V. Monitoring of archaeological monuments of Ukraine: current state and losses as a result of military aggression of the Russian Federation. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (2): 87—93. https://doi.org/10.15407/ visn2024.02.087

Ähnliche Einträge