Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.)

На засіданні Президії НАН України 3 квітня 2024 р. року розглядалися такі питання: комп’ютерно-інтегрована технологія проєктування та виготовлення індивідуальних ендопротезів (доповідач — член-кореспондент НАН України М.І. Бобир); про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Вісник НАН України
Datum:2024
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201806
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 32-37. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201806
record_format dspace
spelling 2025-02-16T14:04:17Z
2024
Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 32-37. — укр.
1027-3239
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201806
На засіданні Президії НАН України 3 квітня 2024 р. року розглядалися такі питання: комп’ютерно-інтегрована технологія проєктування та виготовлення індивідуальних ендопротезів (доповідач — член-кореспондент НАН України М.І. Бобир); про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки» у 2021—2023 рр. (доповідач — член кореспондент НАН України О.П. Федоров); філософія Іммануїла Канта і виклики сучасного суспільства: до 300-річчя з дня народження мислителя (доповідач — член-кореспондент НАН України А.М. Єрмоленко); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Офіційний розділ
Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.)
From the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (April 3, 2024)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.)
spellingShingle Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.)
Офіційний розділ
title_short Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.)
title_full Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.)
title_fullStr Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.)
title_full_unstemmed Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.)
title_sort із зали засідань президії нан україни (3 квітня 2024 р.)
topic Офіційний розділ
topic_facet Офіційний розділ
publishDate 2024
language Ukrainian
container_title Вісник НАН України
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
title_alt From the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (April 3, 2024)
description На засіданні Президії НАН України 3 квітня 2024 р. року розглядалися такі питання: комп’ютерно-інтегрована технологія проєктування та виготовлення індивідуальних ендопротезів (доповідач — член-кореспондент НАН України М.І. Бобир); про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки» у 2021—2023 рр. (доповідач — член кореспондент НАН України О.П. Федоров); філософія Іммануїла Канта і виклики сучасного суспільства: до 300-річчя з дня народження мислителя (доповідач — член-кореспондент НАН України А.М. Єрмоленко); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання.
issn 1027-3239
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201806
citation_txt Із зали засідань Президії НАН України (3 квітня 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 32-37. — укр.
first_indexed 2025-11-27T08:55:37Z
last_indexed 2025-11-27T08:55:37Z
_version_ 1850807070140399616
fulltext 32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 3 квітня 2024 року Засідання Президії НАН України 3 квітня 2024 р. відбулося під головуванням президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього. Члени Президії НАН України заслухали доповідь наукового керівника Навчально-наукового механіко-машинобудівного ін- ституту Національного технічного університету України «Київ- ський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» члена- кореспондента НАН України Миколи Івановича Бобира про комп’ютерно-інтегровану технологію проєктування та виготов- лення індивідуальних ендопротезів (стенограму див. на с. 62). Розроблення нових та вдосконалення сучасних методів про- єктування і технологій виготовлення ендопротезів нижніх кін- цівок та суглобів людини є сьогодні нагальним питанням за- гальнодержавного значення. Вогнепальні поранення й травма- тичні пошкодження кісткової тканини потребують швидкого протезування з індивідуальним хірургічним рішенням, а також спеціальної реабілітації. Тільки за 2023 р., за даними Міністер- ства охорони здоров’я України, потреба в протезуванні стано- вила понад 50 тис. операцій. Науково обґрунтована мінімізація втрати гомілкової та стег- нової кісток уможливила проєктування індивідуального ен- допротеза з максимальним наближенням маси встановленого імпланта до маси видалених частин ушкоджених кісток. Все це значно підвищує якість життя пацієнтів, сприяє оптимальному комфорту й тривалій функціональності ендопротеза. В Україні, на жаль, на сьогодні немає науково обґрунтова- ного промислового виробництва індивідуальних імплантів. Дослідження, що активно розвиваються в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», спрямовані на розв’язання однієї з важливих фундаментальних та прикладних проблем сучасної біомеханіки, а саме: на створення науково обґрунто- ваних технологій індивідуалізованого проєктування та вітчиз- • Комп’ютерно-інтегрована технологія проєктування та виготовлення індивідуальних ендопротезів (доповідач — член- кореспондент НАН України М.І. Бобир) • Про результати виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки» у 2021— 2023 рр. (доповідач — член- кореспондент НАН України О.П. Федоров) • Філософія Іммануїла Канта і виклики сучасного суспільства: до 300-річчя з дня народження мислителя (доповідач — член- кореспондент НАН України А.М. Єрмоленко) • Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов) • Кадрові та поточні питання ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 33 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ няного промислового виготовлення колінного й тазостегнового суглобів анатомічної форми з урахуванням особливостей вогнепальних і травматичних пошкоджень і використанням адитивної технології 3D-друку з сучасних та перспективних біосумісних порошкових сплавів. За результатами комп’ютерної томографії геометрично моделюють індивідуальний про- філь суглоба, який зіставляють з відповідним профілем ендопротеза. На основі експеримен- тальних досліджень фізико-механічних харак- теристик кісткової тканини та біосумісних ма- теріалів для виготовлення елементів ендопро- теза проводять розрахунково-теоретичні до- слідження несівної спроможності та оцінюють надійність індивідуалізованої біомеханічної системи. Це забезпечує розрахунковий ресурс експлуатації ендопротеза до 30 років. На сьо- годні середньостатистичний ресурс експлуа- тації до встановлення ревізійного ендопротеза становить близько 8 років. Ці науково-дослідні роботи мають міждис- циплінарний характер і виконуються в Наці- ональному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Іго- ря Сікорського» у співпраці з Інститутом елек- трозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, Державною установою «Інститут травмато- логії та ортопедії НАМН України» та Україн- ською військово-медичною академією. Для розв’язання наукової проблеми моде- лювання кісткової тканини кінцівок людини як складного композиційного матеріалу було оптимізовано методи фіксації у зонах перело- мів різної природи. Проте питання тривалої біосумісності імпланта і кісткової тканини по- требує подальших досліджень. Прогнозуван- ня експлуатаційних циклічних навантажень та обґрунтування геометричних параметрів імпланта дозволяє зменшити градієнти напру- жень і деформацій у зонах контакту кісткової тканини з імплантом, а отже, знизити деграда- цію механічних властивостей кістки. Моделювання напружено-деформовано- го стану за різних видів переломів гомілкової та стегнової кісток сприяло розробленню ти- пових програм дослідження їх міцності. Реа- лізовано комплексну програму дослідження механічних властивостей кісткової тканини за умов статичного і програмного малоциклового видів навантажень. На основі виявлених за- кономірностей розпушення кісткової тканини внаслідок вогнепальних уражень та деградації її механічних властивостей підготовлено прак- тичні рекомендації для визначення зони хірур- гічного втручання. Показано, що мінімізація ефективних кое- фіцієнтів концентрації напружень та деформа- цій істотно пришвидшує процеси реабілітації. Створено біосумісні покриття ендопротезів з регульованою щільністю та розроблено тех- нології їх нанесення. На основі теоретичних і експериментальних досліджень створено модель пошкоджуваності та визначено критерій граничного стану біо- механічної конструкції «імплант — кістка» під дією термосилових навантажень технологічно- го і експлуатаційного характеру. У 2022 р. за цикл науково-дослідних робіт з проєктування та виготовлення індивідуальних ендопротезів творчий колектив співробітни- ків НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Інституту електро- зварювання ім. Є.О. Патона НАН України та Української військово-медичної академії від- значено Національною премією України імені Бориса Патона. Виступ члена-кореспондента НАН України Миколи Івановича Бобира 34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ В обговоренні доповіді взяли участь заступ- ник директора Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академік НАН України Л.М. Лобанов; заступник начальни- ка Української військово-медичної академії доктор медичних наук А.В. Швець; завідувач науково-практичного центру регенеративної ортопедії ДУ «Інститут травматології та ор- топедії НАМН України» кандидат медичних наук Є.Л. Голюк; голова ради директорів На- уково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України академік НАН України В.П. Семиноженко; віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-техніч- них і математичних наук НАН України ака- демік НАН України В.Л. Богданов; віцепре- зидент НАН України, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України академік НАН України В.Г. Кошечко; президент НАН України академік НАН України А.Г. Загоро- дній; академік-секретар Відділення інфор- матики НАН України, заступник директора Інституту кібернетики імені В.М. Глушко- ва НАН України академік НАН України О.М. Хіміч; директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Під- стригача НАН України академік НАН Укра- їни Р.М. Кушнір; академік-секретар Відділен- ня загальної біології НАН України академік НАН України В.Г. Радченко. * * * Далі було заслухано доповідь голови На- укової ради цільової програми наукових дослі- джень НАН України «Аерокосмічні спостере- ження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки» члена-кореспондента НАН Укра- їни Олега Павловича Федорова про результа- ти виконання цієї програми у 2021—2023 рр. (докладніше див. на с. 69). Програма, що виконувалася протягом 2021— 2023 рр., є продовженням програми 2018— 2020 рр., яка мала спільне фінансування (про- єкт рамкової програми «Горизонт-2020» ERA- PLANET та програма НАН України), а плани робіт узгоджувалися з вимогами європейсько- го проєкту. У межах програми разом з європей- ськими партнерами розпочато дослідження щодо оцінювання збитків у сфері агроресурсів унаслідок воєнних дій. Роботи за Програмою виконували 11 інсти- тутів п’ятьох відділень НАН України, а саме: Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Інститут теле- комунікацій i глобального інформаційного простору НАН України, Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу» Національного технічного універси- тету України «Київський політехнічний інсти- тут імені Ігоря Сікорського» МОН України та НАН України, Міжнародний науково-на- вчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України, Головна астро- номічна обсерваторія НАН України, Україн- ський гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України, Державна установа «Інститут морської біології НАН України», Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України та Інститут бота- ніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Пріоритетним результатом виконання Про- грами є розроблення та впровадження разом зі світовою спільнотою методів оцінювання ін- дикаторів досягнення цілей сталого розвитку відповідно до Резолюції Генеральної Асамб- леї ООН «Перетворення нашого світу: Поря- Виступ члена-кореспондента НАН України Олега Павловича Федорова ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 35 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ док денний у сфері сталого розвитку до 2030 року». Для оцінювання ступеня деградації зе- мель, спричиненої війною, створено інформа- ційну технологію, яку реалізовано в хмарному середовищі DIAS і протестовано для великих територій України й Німеччини. За період виконання програми отримано вагомі результати, які вже використовують як наукове підґрунтя для прийняття управ- лінських рішень, а також для оцінювання ін- дикаторів сталого розвитку в створюваній глобальній системі систем спостереження за Землею GEOSS. Завдяки співпраці з євро- пейськими партнерами виконання програми в 2021—2023 рр. супроводжувалося реалізацією споріднених за тематикою проєктів SWIFT та E-GEOS програми ЄС «Горизонт Європа» за участі Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України. Крім того, результа- ти, отримані під час виконання програми, вже використовують на практиці органи державної влади (зокрема, Державна служба статистики, Міністерство економіки, Міністерство захис- ту довкілля та природних ресурсів) у рамках міжнародних зобов’язань з екологічного мо- ніторингу та оцінювання індикаторів сталого розвитку. В обговоренні доповіді взяли участь голова Науково-координаційної ради Секції фізико- технічних і математичних наук НАН України, академік-секретар Відділення фізики і астро- номії НАН України академік НАН України В.М. Локтєв; директор Головної астрономіч- ної обсерваторії НАН України академік НАН України Я.С. Яцків; віцепрезидент НАН Укра- їни, голова Секції фізико-технічних і мате- матичних наук НАН України академік НАН України В.Л. Богданов. * * * Далі було заслухано доповідь директора Ін- ституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України члена-кореспондента НАН України Анатолія Миколайовича Єрмоленка на тему «Філософія Іммануїла Канта і виклики сучас- ного суспільства», присвячену 300-річчю від дня народження видатного філософа, засно- вника німецької класичної філософії транс- цендентального ідеалізму, мислителя плане- тарного значення, який вплинув на подальший розвиток світової філософії, науки, моралі, суспільства, зокрема формування модерних соціальних інституцій (докладніше див. на с. 75). Творча спадщина Іммануїла Канта і дотепер має велике філософське та соціально-полі- тичне значення. Особливо це стосується його практичної філософії, яка стала важливим складником сучасної філософії комунікації і філософії дискурсу. В Україні склалася потуж- на історико-філософська традиція досліджень німецької класичної філософії, зокрема й фі- лософії Канта. У 1997 р. було створено Кан- тівське товариство в Україні, яке нині очолює Віталій Терлецький. Філософія Канта — це наука розуму. Як представник європейського просвітництва Кант розвивав ідею розуму як легітимативної інстанції і щодо наукового знання, і щодо люд- ської поведінки, і щодо соціальних інституцій. Кантів концепт розуму передбачає насамперед публічне застосування розуму, а для цього по- трібна свобода та її інституціалізація в сус- пільстві. У його положенні про просвітництво як публічне застосування розуму було закла- дено підґрунтя подальшого розвитку філосо- фії ХХ—ХХІ ст. Важливим став також Кантів концепт «вічного миру» як регулятивної ідеї Виступ члена-кореспондента НАН України Анатолія Миколайовича Єрмоленка 36 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ співіснування держав, що потребує створення республіканського соціального ладу на гло- бальному рівні і всесвітнього громадянського суспільства. Практична філософія І. Канта особливо ак- туальна на нинішньому етапі розвитку техно- логічної цивілізації, в сучасних умовах кризи та війни. Адже він спирався на примат прак- тичного розуму над теоретичним, технічним та інструментальним розумом, що відкриває шляхи для розв’язання глобальних проблем сучасності. Ювілей І. Канта набуває особливої значу- щості з огляду на воєнну агресію РФ проти України. Росія намагається використати цю подію у своїх ідеологічно-пропагандистських цілях, спотворюючи просвітницьке, морально- етичне та універсалістичне спрямування Кан- тової філософії. Тому значення цього ювілею, так само як і значення філософії Канта, ви- ходить далеко за межі академічної філософії. Заходи, присвячені ювілею Канта, є важли- вим складником у боротьбі проти російського агресора. В обговоренні доповіді взяли участь викону- вач обов’язків завідувача кафедри української філософії та культури філософського факуль- тету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філософських наук Михайло Бойченко; директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України ака- демік НАН України Я.С. Яцків; директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України В.М. Геєць; ві- цепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України О.О. Рафальський; член Пре- зидії НАН України академік НАН України А.Г. Наумовець; академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України В.Г. Радченко; в.о. академіка-секрета- ря Відділення біохімії, фізіології і молекуляр- ної біології НАН України академік НАН Укра- їни С.В. Комісаренко. * * * Члени Президії НАН України розглянули також низку поточних питань: • заслухали інформацію президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загоро- днього про подальшу оптимізацію структури НАН України; • оголосили конкурси на заміщення посад директора Інституту географії НАН України та директора Інституту геології і геохімії горю- чих копалин НАН України; • прийняли рішення про відтермінування на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як на три місяці після його припинен- ня проведення виборів керівників Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН Укра- їни та Державної установи «Науковий центр гірничої геології, геоекології та розвитку інфраструктури НАН України», а також по- довжили термін повноважень до проведення виборів та призначення в установленому по- рядку керівників цих наукових установ НАН України: члена-кореспондента НАН України В.А. Татаренка на посаді директора Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН Укра- їни; кандидата геолого-мінералогічних наук І.М. Скопиченка на посаді директора Держав- ної установи «Науковий центр гірничої гео- логії, геоекології та розвитку інфраструктури НАН України»; • затвердили рішення Комітету з прису- дження премії НАН України «За популяриза- цію науки» від 21 березня 2024 р. та ухвалили рішення про присудження премії НАН Украї- ни «За популяризацію науки» за 2023 р.; • погодили перелік заходів з відзначен- ня 75-річчя Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України; • внесли зміни до складу Науково-видавни- чої ради НАН України. Затверджено: • кандидата біологічних наук Худякову Ольгу Вя- чеславівну на посаді ученого секретаря Інституту біо- хімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Погоджено призначення: • доктора фізико-математичних наук Іванової Олександри Вікторівни на посаду головного науково- го співробітника Головної астрономічної обсерваторії НАН України; ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 37 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ • кандидата геологічних наук Колябіної Ірини Ле- онідівни на посаду завідувача відділу гідрогеологічних проблем Інституту геологічних наук НАН України; • академіка НАН України Кулика Михайла Мико- лайовича радником при дирекції Інституту загальної енергетики НАН України з переведенням з посади го- ловного наукового співробітника цього Інституту; • кандидата біологічних наук Косякової Галини Василівни на посаду завідувача відділу біохімії ліпідів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Відзнакою НАН України «За професійні здобут- ки» нагороджено: • завідувача лабораторії Інституту електрозварю- вання ім. Є.О. Патона НАН України кандидата тех- нічних наук Вороніна Сергія Олексійовича за багато- літню плідну сумлінну працю та вагомий особистий внесок у розвиток досліджень експлуатаційних харак- теристик зварних з’єднань конструкційних матеріалів; • завідувача відділу Інституту магнетизму НАН України та МОН України доктора фізико-математич- них наук Голуба Володимира Олеговича за багато- літню плідну творчу працю, значні наукові здобутки у галузі фізики магнітних явищ та вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняних методів дослідження магнітних і резонансних властивостей матеріалів; • співробітників Державного підприємства «Кон- структорське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля» — генерального конструктора — першого заступника генерального директора Дегтярьова Максима Олек- сандровича; заступника головного конструктора, начальника комплексу Сіренка Володимира Мико- лайовича; головного конструктора, начальника кон- структорського бюро Білоусова Костянтина Георгі- йовича; начальника комплексу Потапова Олександра Михайловича; ученого секретаря, начальника центру Потапович Ларису Петрівну; провідного наукового співробітника Козака Леоніда Романовича — з наго- ди 70-річчя заснування головної проєктно-конструк- торської організації ракетно-космічної галузі України на вшанування вагомих заслуг у наукових, науково- технічних й інноваційних дослідженнях і популяриза- ції їх здобутків та використання наукових досягнень в оборонно-промисловому комплексі держави. Відзнакою НАН України «За сприяння розвитку науки» нагороджено: • в.о. генерального директора Державного під- приємства «Конструкторське бюро «Південне» іме- ні М.К. Янгеля» Бондаря Михайла Анатолійовича з нагоди 70-річчя заснування головної проєктно-кон- структорської організації ракетно-космічної галузі України та на вшанування вагомих заслуг у наукових, науково-технічних й інноваційних дослідженнях і по- пуляризації їх здобутків та використання наукових досягнень в оборонно-промисловому комплексі дер- жави. Подякою НАН України відзначено: • завідувача лабораторії Інституту теплоенергетич- них технологій НАН України доктора технічних наук Чернявського Миколу Володимировича за багато- літню плідну наукову, науково-організаційну і педа- гогічну працю, творчі здобутки та вагомий особистий внесок у забезпечення сталого функціонування енер- гетичної системи України в умовах воєнного стану. Почесною грамотою Президії НАН України і Цен- трального комітету профспілки працівників НАН України нагороджено: • співробітників Інституту проблем матеріалознав- ства ім. І.М. Францевича НАН України — кандидата хімічних наук Щура Дмитра Вікторовича; кандидата хімічних наук Золотаренка Анатолія Дмитровича — за плідну наукову працю, творчі здобутки та вагомий особистий внесок у створення високоефективних роз- робок у галузі водневої енергетики для розв’язання широкого спектра актуальних науково-технічних пи- тань промислового і оборонного сектору України; • старшого наукового співробітника Інституту хі- мії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидата хімічних наук Золотаренка Олександра Дмитровича за плідну наукову працю, творчі здобутки та вагомий особистий внесок у створення високоефективних роз- робок у галузі водневої енергетики для розв’язання широкого спектра актуальних науково-технічних пи- тань промислового і оборонного сектору України. За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик