Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського)
6 квітня виповнилося б 90 років видатному математику, фахівцю в галузі теорії функцій та її застосувань у теорії ймовірностей, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1992), доктору фізико-математичних наук (1965), члену-кореспонденту НАН України (1978) Йосипу Володимировичу Остр...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2024 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201811 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського) / О.І. Ільїнський // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 92-97. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860167616080904192 |
|---|---|
| author | Ільїнський, О.І. |
| author_facet | Ільїнський, О.І. |
| citation_txt | Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського) / О.І. Ільїнський // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 92-97. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | 6 квітня виповнилося б 90 років видатному математику, фахівцю в галузі теорії функцій та її застосувань у теорії ймовірностей, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1992), доктору фізико-математичних наук (1965), члену-кореспонденту НАН України (1978) Йосипу Володимировичу Островському.
On April 6 the famous mathematician, specialist in the field of function theory and its applications in probability theory, laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology (1992), Doctor of Physical and Mathematical Sciences (1966), corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine (1978) Iossif V. Ostrovskii would have turned 90 years old.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:57:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
Йосип Володимирович Остров-
ський (06.04.1934—29.11.2020)
ЯСКРАВИЙ ПРЕДСТАВНИК
ХАРКІВСЬКОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ
ШКОЛИ
До 90-річчя від дня народження
члена-кореспондента НАН України
Й.В. Островського
6 квітня виповнилося б 90 років видатному математику, фахівцю в галузі
теорії функцій та її застосувань у теорії ймовірностей, лауреату Дер-
жавної премії України в галузі науки і техніки (1992), доктору фізико-ма-
тематичних наук (1965), члену-кореспонденту НАН України (1978) Йоси-
пу Володимировичу Островському.
Йосип Володимирович Островський народився 6 квітня
1934 р. у Дніпропетровську (нині — м. Дніпро). Після завер-
шення Другої світової війни сім’я Островських переїхала у
м. Краматорськ Донецької області. Математикою Йосип Во-
лодимирович зацікавився ще в шкільні роки. У сьомому класі,
змушений через хворобу на тривалий час залишатися вдома,
він захопився читанням шкільних підручників Кисельова і
впродовж місяця вивчив усю програму на наступні два роки.
У старших класах неабиякі здібності учня помітила його вчи-
телька математики Марія Аронівна Фішкіна — колишня сту-
дентка видатного математика члена-кореспондента АН УРСР
Марка Григоровича Крейна. Вона додатково займалася з Йо-
сипом Володимировичем і всіляко підтримувала його бажання
поглибити свої знання з цієї дисципліни.
Закінчивши середню школу, Й.В. Островський у 1951 р. всту-
пив на фізико-математичний факультет Харківського державно-
го університету. Це був період розквіту математичних традицій
на факультеті. В ті роки там працювали й викладали такі видатні
вчені, як Н.І. Ахієзер, Г.І. Дрінфельд, Б.Я. Левін, В.О. Марчен-
ко, О.Я. Повзнер, О.В. Погорєлов, А.К. Сушкевич. Завдяки ним
на фізматі панувала творча атмосфера, яка сприяла залученню
молоді до наукової роботи. Так, у 1954 р. Борис Якович Левін
організував для студентів науковий гурток з теорії функцій, і
Й.В. Островський став одним із найактивніших його учасників.
ІЛЬЇНСЬКИЙ
Олександр Іванович —
кандидат фізико-математичних
наук, доцент кафедри
фундаментальної математики
Харківського національного
університету імені В.Н. Каразіна
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.04.092НАУКОВА НАУКОВА
СПАДЩИНАСПАДЩИНА
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 93
НАУКОВА СПАДЩИНА
Заняття в цьому гуртку значною мірою вплину-
ли на вибір подальшого життєвого шляху Йо-
сипа Володимировича, сформувавши коло його
математичних інтересів.
У 1956 р. після захисту дипломної робо-
ти Й.В. Островський став аспірантом Бориса
Яковича Левіна, одного з провідних фахівців у
галузі комплексного аналізу, і під його науко-
вим керівництвом підготував кандидатську
дисертацію «Зв’язок між зростанням меро-
морфної функції та розподілом її значень за
аргументом», яку успішно захистив у 1959 р.
У цій дисертації Й.В. Островський отримав
суттєве узагальнення двох глибоких теорем:
Крейна та Едрея. У 1947 р. М.Г. Крейн увів у
розгляд клас цілих функцій (зараз він має на-
зву «клас Крейна»), обернена величина яких
може бути представлена сумою простих дробів
з простими полюсами. М.Г. Крейн довів, що
функції цього класу мають скінченний експо-
ненційний тип і є функціями обмеженого виду
у верхній та нижній напівплощинах. А. Едрей
у 1955 р. довів, що якщо ціла функція при-
ймає два різних значення в точках, які всі, за
винятком скінченного їх числа, знаходяться на
скінченній множині променів, що виходять з
нульової точки, то порядок цієї функції скін-
ченний. Причому А. Едрей дав точну верхню
оцінку її порядку. В узагальненнях, отриманих
Й.В. Островським, допускається, щоб a-точки
функції, що розглядається, не обов’язково зна-
ходилися на системі променів (як у теоремі
Едрея) або на дійсній осі (як у теоремі Крей-
на), а були лише близькими до них у певному
розумінні.
У 1965 р. Й.В. Островський захистив док-
торську дисертацію «Асимптотичні власти-
вості цілих та мероморфних функцій і деякі
їх застосування». Ця робота стосувалася вже
аналітичної теорії ймовірностей, хоча на по-
чатку наукової діяльності Й.В. Островського
центральними у його дослідженнях були пи-
тання зв’язку зростання мероморфної функції
з розподілом її значень за аргументами.
У 1960 р. було опубліковано фундаменталь-
ну роботу Б.Я. Левіна і Й.В. Островського
«Про залежність зростання цілої функції від
розташування нулів її похідних». У ній автори
звернулися до старих гіпотез Вімана (1911 р.)
та Поліа (1914 р.). Щоб сформулювати ці гіпо-
тези, варто нагадати визначення класу функцій
Лагерра—Поліа. Так називають множину всіх
цілих функцій, які є границями (рівномірни-
ми на кожному компакті комплексної площи-
ни) дійсних поліномів, усі корені яких дійсні.
Гіпотеза Поліа стверджує: якщо дійсна ціла
функція є такою, що всі її похідні мають лише
дійсні корені, то вона належить класу Лагер-
ра—Поліа. Гіпотеза Вімана полягає в наступ-
ному: нехай дійсна ціла функція така, що всі
її нулі та всі нулі її другої похідної дійсні; тоді
вона належить класу Лагерра—Поліа. У роботі
Б.Я. Левіна і Й.В. Островського отримано не-
тривіальну оцінку швидкості зростання цілої
На засіданні семінару з аналітичних питань теорії ймо-
вірностей. 1986 р.
На засіданні семінару з теорії функцій. Зліва направо:
В.М. Логвіненко, Л.І. Ронкін, Б.Я. Левін, В.О. Ткачен-
ко, Й.В. Островський. Середина 1980-х років
94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
НАУКОВА СПАДЩИНА
функції, яка задовольняє умовам гіпотези Ві-
мана, тобто вони запропонували метод, засно-
ваний на узагальненні теорії розподілу значень
мероморфних функцій на всій комплексній
площині на функції, визначені у напівплощи-
ні. Метод Левіна—Островського використано
в усіх наступних роботах (Геллерштейн, Ві-
льямсон, Шейл-Смол, Бергвайлер, Єременко,
Ленглі та ін.), які стосувалися гіпотез Вімана
та Поліа, що врешті-решт привело до повного
доведення цих гіпотез у 2003—2006 рр.
Крім того, в цій роботі Б.Я. Левін і Й.В. Ост-
ровський запропонували узагальнення теорії
Неванлінни на функції, визначені у напівпло-
щині, яке також знайшло багато інших засто-
сувань.
На початку 1960-х років Йосип Володими-
рович познайомився з львівським математи-
ком Анатолієм Асіровичем Гольдбергом, і на
довгі роки, аж до самої смерті А.А. Гольдберга
у 2008 р., їх поєднала плідна співпраця і друж-
ні особисті стосунки. Результатом стали їхні
спільні фундаментальні роботи з теорії зрос-
тання i розподілу значень важливих класів
аналітичних функцій. Так, у 1970 р. побачила
світ їхня монографія «Розподіл значень ме-
роморфних функцій». Рецензуючи її, відомий
британський математик Волтер Хейман напи-
сав: «Усі фахівці з теорії функцій вдячні авто-
рам за цю всеосяжну наукову працю».
У 1960 р. вийшла монографія Юрія Воло-
димировича Лінника «Розклади ймовірнісних
законів», у якій було викладено результати
самого автора та його попередників (Крамера,
Хінчина, Райкова, Леві) в арифметиці ймо-
вірнісних законів. У цій галузі теорії ймовір-
ностей більшість нетривіальних результатів
отримуються за допомогою теорії аналітичних
функцій. В останньому розділі цієї монографії
було наведено список не вирішених на той час
проблем, одна з яких формулювалася так: чи
існують цілі трансцендентні функції f першо-
го порядку мінімального типу такі, що функція
exp(f) є характеристичною функцією деякого
ймовірнісного закону? Це питання пов’язане
з теоремою Марцинкевича. У 1962 р. у першій
своїй роботі з аналітичної теорії ймовірнос-
тей Й.В. Островський дав негативну відпо-
відь на це питання Ю.В. Лінника. Доведення
ґрунтувалося на отриманому Йосипом Воло-
димировичем посиленні теореми Вімана—Ва-
лірона. Згодом воно знайшло застосування в
аналітичній теорії диференціальних рівнянь.
У наступні роки Й.В. Островський зі своїми
учнями І.П. Каминіним, О.М. Улановським,
Г.М. Вишняковою неодноразово поверталися
до цих питань, пропонуючи нові доведення та
узагальнення.
У 1955 р. Ю.В. Лінник довів теорему, яка
містить у собі і теорему Крамера, і теорему
Райкова: будь-яка компонента композиції за-
конів Гаусса і Пуассона є композицією законів
Гаусса і Пуассона. Спочатку доведення Лінни-
ка було дуже складним (25 сторінок журналь-
ного формату), його варіант для монографії
«Розклади імовірнісних законів» став дещо ко-
ротшим, але не набагато простішим. У 1965 р.
Й.В. Островський отримав значно більш про-
сте доведення цієї теореми, використавши
аналітичне продовження гармонічної функції
за однією змінною. Цей підхід дозволив йому
досягти істотного просування в проблемі опи-
су класу I0 законів, що не мають нерозкладних
компонент, а саме: при значно слабших умовах
на пуассонів спектр законів класу Лінника він
На конференції «Обчислювальні методи і теорія
функцій». Університет Авейру (Португалія), червень
2001 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 95
НАУКОВА СПАДЩИНА
довів належність їх до класу I0. Саме цей під-
хід використали учні Йосипа Володимировича
Г.П. Чистяков і О.Є. Фринтов у наступних ро-
ботах за цією тематикою.
Принциповий факт було отримано Й.В. Ост-
ровським у спільній з А.А. Гольдбергом роботі,
опублікованій у 1967 р. Згідно з ним, клас за-
конів Лінника не міститься цілком у класі I0.
Проблему опису класу I0 у згортковій напів-
групі ймовірнісних законів на прямій не ви-
рішено й досі. Й.В. Островський був першим,
хто отримав повний опис цього класу в одній
важливій спеціальній напівгрупі.
У 1972 р. вийшла спільна з Ю.В. Лінником
монографія Й.В. Островського «Розклади ви-
падкових величин та векторів», яка й дотепер
вважається основною роботою в цій галузі.
Й.В. Островський зробив великий внесок і в
деякі інші математичні напрями. Так, у сере ди-
ні 1970-х років було опубліковано його спільну
з Володимиром Олександровичем Марчен-
ком роботу, яка стосувалася проблем спектра
оператора Хілла. Теоретико-функціональною
основою цієї праці стала характеристика цілих
функцій з дійсними ±1-точками за допомогою
конформних відображень на спеціальні «гре-
бінчасті області», верхню напівплощину з вер-
тикальними розрізами. Це привело авторів до
ефективної та природної параметризації всього
набору спектральних даних ділянками гребін-
ки, що, у свою чергу, уможливило опис геометрії
спектра операторів Хілла. Після публікації цієї
роботи конформні відображення на гребінчасті
області і загалом геометрична теорія функцій
стали одними з найбільш ефективних інстру-
ментів спектральної теорії диференціальних і
різницевих операторів другого порядку.
У 1980-х — 1990-х роках Й.В. Островський
опублікував великий цикл робіт, присвячений
класам комплекснозначних мір, що однознач-
но визначаються їх звуженнями на піввісь. Ця
тематика постала із задачі Колмогорова: до-
вести, що якщо звуження на піввісь безмежно
подільного закону співпадає з гауссівським, то
він є гауссівський. До того, як Йосип Володи-
мирович зайнявся цією проблемою, найкра-
щим був результат І.А. Ібрагімова: при деяких
слабких природних умовах безмежно подільні
закони однозначно визначаються їх звуження-
ми на піввісь. Й.В. Островський довів, що цю
властивість мають значно ширші класи мір, а
саме, мір, які є n-кратними (n > 2) згортками
комплекснозначних мір на прямій. Він виявив
зв’язки цього питання з теоремою Тітчмарша
про згортку, з другою основною теоремою Не-
ванлінни—Картана для голоморфних кривих
а також з факторизацією в просторах Харді.
Ці дослідження набули подальшого розви-
тку в роботах учнів Йосипа Володимировича
Н.М. Бланк і О.М. Улановського.
Крім того, в цей період Й.В. Островський
опублікував цикл робіт, у яких було вичерпно
описано асимптотичні властивості цілих ха-
рактеристичних функцій скінченного порядку
(разом з А.А. Гольдбергом) та розподіл коренів
довільних цілих характеристичних функцій
(у спільній роботі зі своїм учнем І.П. Камині-
ним). Він також досліджував вплив геометрії
нульових множин часткових сум і залишків
степеневого ряду на зростання функції, яка за-
дається цим рядом.
Що стосується наукової кар’єри Йосипа
Володимировича Островського, то після ас-
пірантури він залишився працювати на фізи-
ко-математичному факультеті Харківського
державного університету, в 1963 р. став заві ду-
вачем кафедри теорії функцій механіко-мате-
матичного факультету.
Й.В. Островський
96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
НАУКОВА СПАДЩИНА
Й.В. Островський був чудовим очільником
кафедри, завжди дуже відповідально ставився
до організації викладання всіх курсів, читан-
ня лекцій та проведення практичних занять.
Часто Йосип Володимирович відвідував лек-
ції та практичні заняття, які проводили молоді
співробітники кафедри, а потім разом з ними
аналізував заняття і доброзичливо вказував на
недоліки. Він неодноразово підкреслював, що
викладання — це істотна частина математич-
ної роботи, а підготовка нових курсів важлива
насамперед для професійного зростання само-
го викладача. Йосип Володимирович вважав,
що аспірантам кафедри також необхідно мати
невелике педагогічне навантаження і що для
них корисно хоча б раз на тиждень проводити
практичні заняття.
Як уже згадувалося вище, ще в 1954 р. Бо-
рис Якович Левін організував на фізматі Хар-
ківського університету студентський гурток,
а два роки потому — свій знаменитий семінар
з теорії функцій, засідання якого проходили
щочетверга, і всі найвідоміші аналітики праг-
нули доповісти там про свої нові результати.
Й.В. Островський брав активну участь у цьому
семінарі, і згодом Борис Якович залучив його
до співкерування. А наприкінці 1971 р. Йосип
Володимирович заснував свій семінар з аналі-
тичних питань теорії ймовірностей, який що-
суботи працював протягом майже 30 років. До-
повіді на ньому мали містити повні докази ви-
кладених результатів, великі роботи розділяли
на кілька засідань. Учні Й.В. Островського
завжди дуже ретельно готувалися до семінару,
оскільки після виступу відбувалося всебічне
обговорення доповідей.
Паралельно з роботою і викладацькою ді-
яльністю в університеті Йосип Володимиро-
вич на запрошення Б.Я. Левіна з 1969 р. почав
працювати у створеному Борисом Яковичем
відділі теорії функцій Фізико-технічного ін-
ституту низьких температур АН УРСР, а по-
тім, з 1986 по 2001 р., очолював його.
У 1978 р. Й.В. Островського було обрано
членом-кореспондентом Академії наук УРСР
(тепер — НАН України).
У 1992 р. Й.В. Островському спільно з
Б.Я. Левіним і А.А. Гольдбергом було присуд-
жено Державну премію України в галузі науки
і техніки за цикл праць «Дослідження з цілих
та мероморфних функцій».
У 1995 р. Йосип Володимирович прийняв
запрошення і переїхав на роботу до Туреччини
на професорську посаду в Білкентському уні-
верситеті, яку обіймав до 2010 р. Помер він там
само в Анкарі в 2020 р.
У Йосипа Володимировича була математична
сім’я. Його дружина, Лариса Семенівна Кудіна,
працювала доцентом на кафедрі математично-
го аналізу механіко-математичного факультету,
дочка, Софія Островська, — фахівець з теорії
наближень, син, Михайло Островський, — спе-
ціаліст з теорії банахових просторів.
Протягом багатьох років Й.В. Островський
відігравав провідну роль у математичному
житті Харкова як президент Харківського ма-
тематичного товариства, один із редакторів
журналу «Теорія функцій, функціональний
аналіз та їх застосування», що видавався в
Харкові з 1965 по 1993 р., і один із засновників
та головних редакторів журналу «Математич-
на фізика, аналіз, геометрія».
Й.В. Островський був видатним педагогом
і вчителем у широкому сенсі цього слова. Він
знав, що навчити і виховати іншу людину мож-
на лише власним прикладом, і завжди дотриму-
вався цього принципу. Йосип Володимирович
підготував більш як 25 кандидатів наук, багато
з них стали згодом відомими математиками:
В.П. Петренко, Г.П. Чистяков, О.Є. Фринтов,
О.М. Улановський та ін. Крім того, такі відо-
мі математики, як О.Е. Єременко, М.Л. Содін,
Г.М. Фельдман, відзначали великий вплив
особистості Йосипа Володимировича на фор-
мування їхнього наукового світогляду.
Усі, кому пощастило працювати і спілкува-
тися з Йосипом Володимировичем, пам’я та ти-
муть його відданість математичній науці, його
високі стандарти та вимоги до професійної ро-
боти і віддають належну данину його впливу
на математичне життя в усіх установах, де він
працював і викладав.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 97
НАУКОВА СПАДЩИНА
Aleksandr I. Il’inskii
V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine
A PROMINENT REPRESENTATIVE OF THE KHARKIV SCHOOL OF MATHEMATICS
To 90th anniversary of Corresponding Member of the NAS of Ukraine Iossif V. Ostrovskii
On April 6 the famous mathematician, specialist in the field of function theory and its applications in probability theory,
laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology (1992), Doctor of Physical and Mathematical
Sciences (1966), corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine (1978) Iossif V. Ostrovskii
would have turned 90 years old.
Cite this article: Il’inskii A.I. A prominent representative of the Kharkiv school of mathematics (to 90th anniversary of
Corresponding Member of the NAS of Ukraine Iossif V. Ostrovskii). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (4): 92—97.
https://doi.org/10.15407/visn2024.04.092
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201811 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:57:35Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ільїнський, О.І. 2025-02-17T13:34:06Z 2024 Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського) / О.І. Ільїнський // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 92-97. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201811 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.04.092 6 квітня виповнилося б 90 років видатному математику, фахівцю в галузі теорії функцій та її застосувань у теорії ймовірностей, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1992), доктору фізико-математичних наук (1965), члену-кореспонденту НАН України (1978) Йосипу Володимировичу Островському. On April 6 the famous mathematician, specialist in the field of function theory and its applications in probability theory, laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology (1992), Doctor of Physical and Mathematical Sciences (1966), corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine (1978) Iossif V. Ostrovskii would have turned 90 years old. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наукова спадщина Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського) A prominent representative of the Kharkiv school of mathematics (to 90th anniversary of Corresponding Member of the NAS of Ukraine Iossif V. Ostrovskii) Article published earlier |
| spellingShingle | Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського) Ільїнський, О.І. Наукова спадщина |
| title | Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського) |
| title_alt | A prominent representative of the Kharkiv school of mathematics (to 90th anniversary of Corresponding Member of the NAS of Ukraine Iossif V. Ostrovskii) |
| title_full | Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського) |
| title_fullStr | Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського) |
| title_full_unstemmed | Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського) |
| title_short | Яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Й. В. Островського) |
| title_sort | яскравий представник харківської математичної школи (до 90-річчя від дня народження члена-кореспондента нан україни й. в. островського) |
| topic | Наукова спадщина |
| topic_facet | Наукова спадщина |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201811 |
| work_keys_str_mv | AT ílʹínsʹkiioí âskraviipredstavnikharkívsʹkoímatematičnoíškolido90ríččâvíddnânarodžennâčlenakorespondentananukraíniivostrovsʹkogo AT ílʹínsʹkiioí aprominentrepresentativeofthekharkivschoolofmathematicsto90thanniversaryofcorrespondingmemberofthenasofukraineiossifvostrovskii |