Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України
Статтю присвячено історії створення та розвитку Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України — добре знаного у світі українського геофізичного наукового центру. Коротко описано наукові школи, які склалися в установі, та сучасні актуальні напрями досліджень Інституту. The article is devoted to...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201812 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України / О.В. Легостаєва // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 80-91. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859721359427371008 |
|---|---|
| author | Легостаєва, О.В. |
| author_facet | Легостаєва, О.В. |
| citation_txt | Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України / О.В. Легостаєва // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 80-91. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Статтю присвячено історії створення та розвитку Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України — добре знаного у світі українського геофізичного наукового центру. Коротко описано наукові школи, які склалися в установі, та сучасні актуальні напрями досліджень Інституту.
The article is devoted to the history and development of the S. Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine as a well-known in the world Ukrainian geophysical scientific center. The scientific schools that have developed in the institution, as well as the current research directions of the Institute are briefly described.
|
| first_indexed | 2025-12-01T09:41:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
НАУКОВІ ШКОЛИ ТА СУЧАСНІ
НАУКОВІ НАПРЯМИ ІНСТИТУТУ
ГЕОФІЗИКИ ІМ. С.І. СУББОТІНА
НАН УКРАЇНИ
Статтю присвячено історії створення та розвитку Інституту геофізики
ім. С.І. Субботіна НАН України — добре знаного у світі українського гео-
фізичного наукового центру. Коротко описано наукові школи, які склалися
в установі, та сучасні актуальні напрями досліджень Інституту.
Уперше ідею створення Інституту геофізики у структурі укра-
їнської Академії наук було висловлено в 1937 р. У травні 1939 р.
у Відділі фізико-хімічних та математичних наук АН УРСР під
головуванням віцепрезидента АН УРСР академіка Бориса Іси-
доровича Чернишова відбулася нарада з обговорення питання
щодо постановки геофізичних досліджень в Україні і, зокре-
ма, організації окремої профільної установи. Для розроблення
проєкту створення нового інституту було обрано комісію, яку
очолив відомий геофізик академік Володимир Олександрович
Сельський [1].
Однак тоді з різних причин реалізувати цей задум не вда-
лося. І лише 23 грудня 1960 р. відповідно до постанови Пре-
зидії АН УРСР було створено Інститут геофізики АН УРСР
у Києві з філією у Львові. Нова установа постала на базі роз-
різнених геофізичних підрозділів Академії, а саме: геофізич-
ної лабораторії і магнітної станції Інституту геологічних наук,
геофізичних відділів і станцій львівських установ — Інституту
геології корисних копалин та Сейсмічного сектору АН УРСР.
Створення Інституту геофізики насамперед мало на меті скон-
центрувати в єдиному центрі дослідження в галузі теоретичної,
експериментальної та прикладної геофізики [2].
Біля витоків створення Інституту стояв видатний геофізик
Серафим Іванович Субботін, якого 18 квітня 1961 р. було об-
рано академіком АН УРСР, а наступного дня затверджено на
посаді директора установи. Протягом 16 років С.І. Субботін
був незмінним очільником Інституту і відіграв визначну роль
у розвитку основних напрямів геофізичної науки в Україні [3].
ЛЕГОСТАЄВА
Ольга Вадимівна —
доктор фізико-математичних
наук, заступник директора
з наукової роботи Інституту
геофізики ім. С.І. Субботіна
НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.04.080НАУКОВІНАУКОВІ
НАПРЯМИНАПРЯМИ
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 81
НАУКОВІ НАПРЯМИ
Сьогодні пам’ять про академіка АН УРСР
С.І. Субботіна увічнено присвоєнням його іме-
ні Інституту геофізики, відкриттям 13 липня
1981 р. на фасаді будівлі Інституту меморіаль-
ної дошки із бронзовим бюстом (скульптор —
М.П. Рапай, архітектор — О.Ф. Ігнащенко)
та започаткуванням у 1998 р. в НАН України
премії імені С.І. Субботіна, яку присуджують
за визначні наукові досягнення в галузі гео-
фізики.
На момент створення Інституту геофізики
(ІГФ) до його штату з Інституту геологічних
наук АН УРСР було переведено 76 співробіт-
ників (у тому числі 1 доктора і 7 кандидатів
наук) та 5 аспірантів. Співробітники, які пере-
йшли з Інституту геології корисних копалин
та Сейсмічного сектору АН УРСР, увійшли
до штату Львівської філії Інституту. Напри-
кінці 1961 р. в Інституті (без філії) працювало
170 осіб, у тому числі 1 академік АН УРСР, 1
доктор і 10 кандидатів наук.
Спочатку в структурі ІГФ було чотири на-
укові відділи: гравіметрії (керівник — акаде-
мік АН УРСР С.І. Субботін), сейсмометрії
(керівник — кандидат геолого-мінералогіч-
них наук В.Б. Соллогуб), електрометрії (ке-
рівник — доктор геолого-мінералогічних наук
В.М. Головцин), інтерпретації та узагальнення
геофізичних даних (керівник — кандидат гео-
лого-мінералогічних наук І.А. Балабушевич), а
також дві лабораторії: фізичних властивостей
гірських порід (керівник — кандидат геолого-
мінералогічних наук Т.С. Лебедєв) та магні-
торозвідки з Димерською магнітною станцією
(керівник — кандидат геолого-мінералогічних
наук З.О. Крутиховська).
З першого кадрового складу 1961 року в
Інституті й досі працюють три співробітни-
ки: Роман Іванович Кутас, Євген Михайлович
Тонковид і Віталій Іванович Старостенко.
Сьогодні, за даними на кінець 2023 р., штат
ІГФ налічує 319 працівників (з них — 123 на-
укові співробітники), з яких 1 академік НАН
України, 5 членів-кореспондентів НАН Украї-
ни, 28 докторів і 59 кандидатів наук.
В Інституті планомірно проводиться робота
з підготовки наукових кадрів вищої кваліфіка-
ції через аспірантуру і докторантуру. За 60 ро-
ків існування Інститут у в аспірантурі при ІГФ
пройшли навчання 306 спеціалістів. З 2000 р.
було захищено 52 кандидатські та 28 доктор-
ських дисертацій (серед здобувачів — 58 аспі-
рантів та 11 докторантів ІГФ).
На сьогодні структура Інституту склада-
ється з 8 наукових відділів: глибинних про-
цесів Землі і гравіметрії (керівник — академік
НАН України В.І. Старостенко), геодинаміки
та геотермії (керівник — доктор геологічних
наук С.В. Мичак), регіональних проблем гео-
фізики (керівник — доктор фізико-матема-
тичних наук О.О. Верпаховська), геомагне-
тизму (керівник — доктор геологічних наук
М.І. Орлюк), петромагнетизму і морської
геофізики (керівник — член-кореспондент
НАН України В.Г. Бахмутов), нафтогазової
геофізики (керівник — кандидат геологічних
наук М.С. Бондаренко), сейсмічної небезпеки
(керівник — член-кореспондент НАН Украї-
ни О.В. Кендзера), сейсмічності карпатського
регіону (м. Львів) (керівник — кандидат фі-
зико-математичних наук Б.Є. Купльовський),
а також Відділення геодинаміки вибуху з
двома науковими відділами: самоорганізації
природних середовищ (керівник — кандидат
фізико-математичних наук Д.Б. Венгрович)
і динаміки твердого деформівного тіла (ке-
рівник — доктор фізико-математичних наук
С.В. Микуляк).
Серафим Іванович Субботін виступає на урочистій
церемонії закладання фундаменту будівлі Інституту
геофізики. 1962 р.
82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
Свого часу провідні науковці Інституту за-
початкували кілька нових наукових напрямів,
які переросли в наукові школи і дотепер про-
довжують розвиватися в ІГФ. Виникають і
сучасні напрями наукової діяльності [4—10].
Розглянемо їх детальніше.
Наукова школа з вивчення глибинної бу-
дови земної кори та верхньої мантії мето-
дом гравітаційного моделювання. Інститут
геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України є
провідною організацією у вивченні глибинної
будови земної кори і верхньої мантії різних
регіонів. У галузі гравітаційного моделюван-
ня співробітники ІГФ працюють з початку
1960-х років, від самого заснування Інституту.
Наукова школа гравітаційного моделювання
ІГФ — одна з небагатьох, що спеціалізуєть-
ся на побудові дво- та тривимірних моделей
різних за будовою регіонів і посідає провід-
не місце в цій галузі не лише в Україні, а й за
кордоном. Засновники цієї школи — широко-
відомі вчені: С.І. Субботін, В.І. Старостенко,
Є.Г. Булах, С.С. Красовський, В.Б. Бур’янов,
А.В. Чорний, В.О. Дядюра, В.Г. Козленко. За-
вдяки їхньому внеску розроблено технологію
і методику гравітаційного моделювання для
осадових басейнів і докембрійських щитів, за-
кладено методологічні основи вивчення гли-
бинної будови таких різновікових геологічних
структур, як Український щит, Дніпровсько-
Донецька западина, Донбас, Крим, Східні Кар-
пати, північно-західний шельф та глибоковод-
ні западини Чорного моря (В.І. Старостенко,
О.В. Легостаєва, І.Б. Макаренко, Т.П. Єгорова,
О.М. Русаков, П.Я. Купрієнко, О.С. Савченко,
М.В. Козленко, Ю.В. Козленко, Т.Л. Міхеєва,
А.М. Заворотько).
Розроблений в Інституті новий комплекс
автоматизованої інтерпретації гравітаційного
поля (GMT-Auto) (В.І. Старостенко, О.В. Ле-
гостаєва) став подальшим розвитком ідей і
методів, започаткованих засновниками шко-
ли гравітаційного моделювання після впрова-
дження в геофізичну практику комп’ютерних
технологій. Потужний та гнучкий автомати-
зований комплекс є унікальним і дозволяє в
інтерактивному режимі будувати по гравіта-
ційному полю дво- і тривимірні моделі з су-
цільним розподілом у них густини, а також
тривимірні моделі горизонтальних шарів з до-
вільними нижньою та верхньою поверхнями зі
складним зміненням густини по вертикалі, а
також одночасно вирішувати завдання як ло-
кального, так і регіонального характеру.
Результати гравітаційних досліджень допо-
внюють сучасні уявлення про будову літос-
фери різних регіонів. Деталізований розподіл
густини блоків земної кори, шарів, що їх скла-
дають, і зон розломів дає нову інформацію про
глибинну будову окремих тектонічних струк-
тур і є методичною основою для з’ясування
закономірностей формування й особливостей
розміщення родовищ корисних копалин.
За монографію «Неоднорідність земної
кори України і суміжних регіонів за результа-
тами 3D-гравітаційного моделювання» автор-
ському колективу співробітників Інституту
(І.Б. Макаренко, О.В. Легостаєва, П.Я. Купрі-
єнко) присуджено премію імені С.І. Субботіна
НАН України за 2023 р.
Наукова школа українських магнітологів.
Заснувала наукову школу українських магні-
тологів у 1960-х роках заслужений діяч науки
і техніки УРСР Зінаїда Олександрівна Крути-
ховська. Під її керівництвом колектив науков-
ців (В.М. Коваленко-Завойський, І.К. Пашке-
вич, Н.П. Міхайлова, О.Н. Третяк, С.М. Крав-
ченко, І.М. Завойська, Г.Ф. Загній, О.М. Руса-
ков, В.М. Цикора, А.М. Глеваська, І.М. Сіліна,
Л.М. Яременко, С.В. Єлісєєва, П.Ю. Гречин)
досяг видатних успіхів у дослідженнях голов-
ного і аномального магнітного поля Землі, маг-
нітної мінералогії і картографії, археомагне-
тизму і палеомагнетизму, а також у проведенні
морських магнітометричних робіт. Ці науковці
були піонерами у використанні геомагнітного
поля у вивченні шляхом магнітного моделю-
вання глибинної будови земної кори та її ево-
люції, розробниками методів прогнозування й
пошуку родовищ корисних копалин, зокрема у
Криворізькій залізорудній провінції.
Сьогодні дослідження феномену магнітного
поля Земля та його просторово-часових ано-
малій залишаються вкрай актуальними для
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 83
НАУКОВІ НАПРЯМИ
вирішення фундаментальних проблем фізи-
ки Землі, екології, космічної погоди, пошуку
корисних копалин. Представники магнітного
напряму (І.К. Пашкевич, М.І. Орлюк, М.І. Ба-
каржієва, А.В. Марченко, А.О. Роменець) зна-
чно розширили діапазон застосування магні-
тометричних методів. Серед основних їхніх
досягнень варто відзначити впровадження
магнітотектонічного методу для дослідження
етапів амальгамації і розпаду суперконтинен-
тів протягом геологічної історії нашої планети,
розвиток магнітостратиграфічного методу для
уточнення шкали геологічного часу, включен-
ня мережі українських геомагнітних обсерва-
торій до міжнародної системи INTERMAG-
NET (Ю.П. Сумарук, М.І. Орлюк, А.О. Роме-
нець), забезпечення профільних організацій,
закладів соціального та медичного спрямуван-
ня інформацією про стан природного та антро-
погенного магнітних полів і прогноз магнітних
збурень, складання нових карт компонентів
геомагнітного поля та їхнє практичне вико-
ристання, зокрема для потреб топографічної
служби ЗСУ (М.І. Орлюк).
Наукова школа глибинного сейсмічного
зондування (ГСЗ). У 1960-х — 1980-х роках
завдяки плідній співпраці геологічних і геофі-
зичних організацій різних країн у Центральній
Європі було створено мережу трансконтинен-
тальних геотраверсів, побудованих переважно
на даних ГСЗ про структуру земної кори різ-
них регіонів зазначеної частини континенту.
Найбільший обсяг спостережень виконано на
території України. Наприкінці 1980-х років цю
систему було доповнено профілями, що прохо-
дять через надглибокі та глибокі свердловини.
Деякі профілі на території України є части-
нами міжнародних геотраверсів і проходять
через тектонічні регіони Центральної та Схід-
ної Європи. Ці дослідження, започатковані
Всеволодом Борисовичем Соллогубом і Ана-
толієм Васильовичем Чекуновим, продовжили
співробітники ІГФ О.М. Харитонов, Л.А. Хі-
лінський, Є.К. Лоссовський, В.Д. Омельченко,
М.Є. Гринь, О.А. Трипільський, Л.Т. Калюжна,
Т.В. Ільченко, А.М. Герасименко, Г.М. Дро-
гицька [11—13].
У межах цієї школи останніми роками за
участі провідних фахівців ІГФ та ДГП «Укр-
геофізика», а також науковців з Європи (Ні-
дерланди, Данія, Німеччина, Польща, Фін-
ляндія, Франція, Австрія, Угорщина, Велика
Британія) та США (Університет м. Ель-Пасо)
виконано роботи за проєктами Eurobridge,
Dobre, Georift, RomUkrSeis, Pancake, TESZ та
SHIELD-21, профілі яких перетинають Схід-
ноєвропейську та Західноєвропейську плат-
форми, Скіфську плиту, Панонську, Дніпров-
Співробітники Інститу-
ту геофізики та учасни-
ки Всесоюзної геофізич-
ної конференції. 1971 р.
84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
сько-Донецьку та Прип’ятську западини. За-
гальна довжина профілів становить 5619 км.
Для генерування сейсмічних хвиль на пунктах
вибуху було використано понад 81 т вибухівки.
Головна мета досліджень полягає у вивченні
продуктивної товщі осадових порід, у яких мо-
жуть бути нафтогазові родовища, встановлен-
ні наявності перехідних зон з глибинними роз-
ломами, якими вуглеводні мігрують у пастки і
в яких формуються родовища інших корисних
копалин. Ця програма є комплексним підходом
до вирішення складних геолого-геофізичних
проблем і передбачає розвиток та збагачення
новими даними фундаментальних і приклад-
них напрямів наук про Землю. Методологічні
розробки підвищили якість досліджень з по-
шуку закономірностей і взаємозв’язку розмі-
щення корисних копалин та фізичних власти-
востей порід земної кори і мантії.
Усі виконані роботи виявилися успішними
і здобули високу оцінку світової геолого-гео-
фізичної спільноти, а отримані результати ви-
світлено в престижних світових наукових ви-
даннях, причому провідне авторство в цих пу-
блікаціях належить саме співробітникам НАН
України.
За цикл робіт «Глибинна будова літосфери
та сейсмічна небезпека території України» ав-
торському колективу співробітників Інституту
(О.В. Кендзера, В.Д. Омельченко, Д.В. Лисин-
чук, О.В. Легостаєва, Д.М. Гринь, К.В. Коломі-
єць, А.П. Толкунов, С.С. Чулков) присуджено
Державну премію України в галузі науки і тех-
ніки за 2019 р.
Розроблення методів тектонофізики та їх
використання для вивчення геологічних про-
цесів у земній корі та мантії. Лабораторію
тектонофізики в ІГФ заснував Валентин Гри-
горович Гутерман, послідовник В.В. Бєлоусова
і М.В. Гзовського. Його основні наукові досяг-
нення пов’язані з моделюванням геологічних
структур України (Дніпровсько-Донецька за-
падина, Карпати, Крим) на центрифузі. У цен-
трифужному моделюванні В.Г. Гутерман досяг
найвищої точності й детальності, принаймні
серед фахівців близького зарубіжжя.
Олег Борисович Гінтов разом зі співро-
бітниками відділу тектонофізики (з 2023 р.
назву змінено на відділ геодинаміки та гео-
термії) (Я.М. Хазан, С.В. Мичак, О.В. Аря-
сова, В.М. Ісай, Г.В. Муровська, О.В. Усенко,
В.Б. Кобилянський, А.О. Аронський, В.М. Го-
луб, Т.П. Шевченко, М.В. Накапелюх) роз-
робив методику польового тектонофізичного
вивчення ранньодокембрійського фундаменту
кристалічних щитів. Її унікальність полягає у
спростуванні раніше традиційного у геофізи-
ці уявлення, що тектонофізичні дослідження
можливі лише в комплексах фанерозою [14,
15]. О.Б. Гінтов зі співробітниками довели
важливу роль горизонтальних рухів у форму-
ванні земної кори Українського щита, що при-
вело до визнання гіпотези про тектоніку плит.
Було складено структурно-тектонофі зичну
схему Інгульського мегаблоку Українського
щита, на якій відображено складну внутрішню
структуру зон розломів та напрями субгори-
зонтальних рухів земної кори по розломах.
Вивчення теплового потоку. Вже наступ-
ного року після створення ІГФ у ньому було
започатковано новий напрям глибинних до-
сліджень — вивчення теплового потоку Землі
(Р.І. Кутас, В.В. Гордієнко, В.П. Коболев). Ро-
ман Іванович Кутас зробив вагомий внесок у
розвиток геотермічних досліджень в Україні.
В Інституті геофізики. Сидять (зліва направо):
Б.К. Балавадзе, В.М. Страхов, Є.Г. Булах, К.Є. Весе-
лов, К.Ф. Тяпкін; стоять: М.А. Олексідзе, С.С. Красов-
ський, Л.І. Койфман, М.Є. Артемьєв, В.І. Старостенко,
Г.І. Каратаєв, Г.Я. Голіздра
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 85
НАУКОВІ НАПРЯМИ
Він був ініціатором, організатором і першим
виконавцем польових і лабораторних робіт
з вивчення густини теплового потоку Землі.
Його багаторічні польові спостереження дали
цінний експериментальний матеріал, який до-
зволив детально охарактеризувати геотермічні
умови всіх геоструктурних елементів території
України.
Ці дані увійшли в національні і міжнарод-
ні каталоги, їх використано для побудови різ-
номасштабних геотермічних карт України та
Європи. За минулі роки досліджено тисячі
свердловин, створено карту теплового потоку,
розроблено методику інтерпретації теплового
поля, оцінено товщину геотермічної літосфе-
ри, побудовано температурні розрізи земної
кори для головних тектонічних одиниць тери-
торії України.
Геоелектричні дослідження. В Інституті ге-
оелектричні дослідження (І.І. Рокитянський,
В.М. Шуман, С.М. Кулик, І.М. Логвинов,
Т.К. Бурахович, Є.М. Тонковид, В.М. Тарасов,
А.М. Кушнир, В.А. Ільєнко) проводилися за
двома напрямами: теорія електромагнітних
методів та вивчення глибинної будови земної
кори і верхньої мантії за експериментальними
даними.
Розроблено концепцію узагальненого гло-
бального електричного ланцюга, що дозволяє
розглядати магнітосферу, іоносферу, атмо-
сфе ру і літосферу як єдину електродинамічну
систему.
Роботи з вивчення природного низькочас-
тотного електромагнітного поля Землі іонос-
ферно-магнітосферного походження зумови-
ли проведення польових досліджень не лише
на території України, а й за її межами. Отрима-
ні результати стали ключовими для створен-
ня геолого-геофізичних моделей і дали змогу
накреслити контури глибинних регіональних
аномалій високої електропровідності в земній
корі від Карпат до Камчатки, від Чорного моря
до Балтійського щита.
Результатом унікальних експерименталь-
них досліджень різних геологічних регіонів
України стало відкриття тепер широковідомих
регіональних аномалій електропровідності в
земній корі — Кіровоградської та Карпатської.
Було виявлено також численні локальні й ре-
гіональні аномалії електропровідності, наяв-
ність низькоомних глибинних аномалій, при-
урочених до зон метасоматозу вздовж протяж-
них зон розломів. Наприклад, Кіровоградська
зона розломів є перспективною для виявлення
нових родовищ урану й золота по всій її до-
вжині як рудопідвідний канал осьової частини
докембрійської рифтогенної структури, осо-
бливо між Бобринецькою і Субботсько-Мошо-
ринською зонами розломів.
Сейсмічна небезпека. Науковий напрям
досліджень «сейсмічна небезпека» почав фор-
муватися у Сейсмічному секторі АН УРСР
у Львові. Співробітники Інституту геофізи-
ки (С.В. Євсеєв, І.І. Попов, О.М. Харитонов,
Г.М. Бугаєвський, В.О. Дядюра, І.Ю. Михай-
лик, Г.Є. Харечко, О.Г. Юркевич, В.С. Гейко,
О.В. Кендзера, В.М. Пилипенко, О.О. Вер-
паховська, Т.О. Цвєткова, М.А. Лазаренко,
С.Т. Вербицький, Р.С. Пронишин) підтри-
мали цей напрям і зробили значний внесок
у його розвиток. Під їхнім керівництвом та
їхніми зусиллями на території України було
встановлено високочутливі сейсмічні стан-
ції, технічне обслуговування яких здійснюва-
ли дві сейсмічні й одна геофізична пошукові
партії. Результати роботи сейсмічних і геофі-
зичних станцій опубліковано в «Сейсмічних
бюлетенях України».
Серафим Іванович Субботін і Зінаїда Олександрівна
Крутиховська. 1972 р.
86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
Сейсмологічні дослідження проводяться в
тісній співпраці між НАН України і Центром
спецконтролю Національного космічного
агентства України. З 1995 р. ІГФ співпрацює
з Геологічною службою США, спільно обслу-
говуючи роботу цифрової сейсмічної станції
«Київ-IRIS» у м. Малин. Станція розширила
можливості сейсмологічних спостережень в
Україні, які є особливо важливими для ви-
вчення сейсмоактивної зони Вранча, території
Карпат та Криму. У вересні 2017 р. американ-
ська сторона оновила апаратуру станції «Київ-
IRIS». Регулярні спостереження розпочалися
в лютому 2018 р. і продовжуються дотепер
(В.І. Старостенко, Т.А. Амашукелі, К.В. Пет-
ренко, О.З. Ганієв).
Накопичені матеріали сейсмологічних до-
сліджень та дані макросейсмічних спостере-
жень широко використовують для розв’язання
низки важливих фундаментальних і практич-
них наукових завдань, зокрема для:
• розроблення методики проведення сей-
смологічних досліджень, спрямованих на ви-
вчення сейсмічної небезпеки територій, за-
безпечення сейсмостійкості техногенно та
екологічно небезпечних об’єктів, підвищення
безпеки проживання населення в сейсмічних
районах країни;
• формування баз сейсмічної та пов’язаної з
нею геофізичної інформації;
• участі у виконанні міжнародних договорів
з сейсмологічного моніторингу планети, обмі-
ну матеріалами сейсмологічних спостережень;
• участі у формуванні державних і міжна-
родних науково-технічних програм прогно-
зування параметрів сейсмічної небезпеки на
території країни і суміжних районів; складан-
ня карт сейсмічного районування населених
пунктів, проммайданчиків техногенно і еколо-
гічно небезпечних об’єктів; розроблення про-
грам з вивчення внутрішньої будови і геодина-
міки літосфери для цілеспрямованого пошуку
корисних копалин, формування нормативної
бази з питань повоєнної відбудови та забезпе-
чення стабільного розвитку економіки в сей-
смічних зонах України.
Вчені Інституту, які працюють у цьому на-
уковому напрямі, розробили і впровадили в
практичну діяльність нову науково обґрунто-
вану методику і апаратурно-програмне забез-
печення для сейсмічного мікрорайонування.
Розроблено оригінальну методику, основану
на використанні інтегральних емпіричних
функцій Гріна, для врахування спектральних
особливостей випромінювання сейсмічної
енергії з вогнищ землетрусів, її поширення до
будівельних майданчиків та врахування не-
лінійних впливів осадової товщі при сильних
сейсмічних подіях. Методика дозволяє уник-
нути впливу резонансних та підсилюючих
властивостей середовища під проєктованими
спорудами, що забезпечує мінімізацію ма-
теріальних витрат при зведенні сейсмостій-
ких об’єктів (О.В. Кендзера, Ю.В. Семенова,
Л.В. Фарфуляк, Т.А. Амашукелі, Д.М. Гринь,
С.В. Щербина, Л.О. Шумлянська, В.К. Єгупов,
І.В. Бугаєнко, О.З. Ганієв, П.Г. Пігулевський,
М.А. Лазаренко, Б.Є. Купльовський, В.І. Про-
копишин, П.С. Кармазін, О.М. Скляр). При-
кладами впровадження цієї наукової розробки
в практику сейсмостійкого проєктування та
будівництва є завершені за договорами роботи.
Дослідження динамічних процесів у при-
родних геосередовищах. У 1988 р. член-ко-
респондент НАН України Вячеслав Андрійо-
вич Даниленко, очоливши Відділення геоди-
наміки вибуху Інституту геофізики, започат-
кував новий напрям досліджень динамічних
процесів у природних геосередовищах, що
зрештою привело до появи наукової школи.
Олег Борисович Гінтов і Віталій Іванович Старостенко
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 87
НАУКОВІ НАПРЯМИ
В основу досліджень за цим напрямом по-
кладено ідею про те, що поведінка реальних
сере довищ під дією високоінтенсивних, ви-
сокоградієнтних, швидкоплинних процесів
(вибухи, удари, землетруси, високошвидкісне
горіння) далека від рівноважної та є проявом
внутрішньої структури середовищ, а також має
складний характер, зумовлений обміном енер-
гії та маси між елементами структури. В.А. Да-
ниленко зі співробітниками (В.А. Владіміров,
Т.Б. Даневич, В.О. Вахненко, С.В. Микуляк,
С.І. Скуратівський) розробили кілька конти-
нуальних і дискретних моделей, які врахову-
ють нелінійність, ієрархічну структурованість,
неоднорідність та багатокомпонентність при-
родних середовищ.
У побудові континуальних моделей вико-
ристано фундаментальні принципи симетрії й
термодинаміки незворотних процесів. Завдяки
такому підходу отримано та обґрунтовано нові
феноменологічні динамічні рівняння стану, що
враховують релаксаційні й кореляційні ефек-
ти, які найбільш помітно проявляються в різ-
номанітних швидкоплинних процесах і струк-
турованих середовищах. За допомогою таких
нелінійних моделей проведено моделювання
явищ самоорганізації в структурованих та ба-
гатокомпонентних середовищах (О.С. Мака-
ренко, С.І. Скуратівський, В.А. Владіміров).
Також ці моделі допускають існування періо-
дичних, квазіперіодичних, хаотичних та солі-
тоноподібних розв’язків задач про поширення
хвиль у середовищах зі структурою (С.І. Ску-
ратівський, І.А. Скуратівська).
Важливим результатом досліджень стало
отримання нелінійного еволюційного рівнян-
ня для високочастотних збурень у релаксів-
них середовищах, відомого сьогодні як рів-
няння Вахненка, та знаходження його точних
розв’язків.
Разом із континуальними моделями активно
розроблялися дискретні моделі геосередовищ
для моделювання поведінки гранульованих
і сипких матеріалів. Зокрема, вивчалися за-
кономірності поширення солітонних збурень
у ланцюгах сферичних та кубічних гранул.
Започатковано числове й експериментальне
моделювання поведінки гранульованих і бло-
кових геосередовищ, дослідження статистич-
них властивостей динаміки таких матеріалів
та їх зв’язку із землетрусами (С.В. Микуляк,
Д.Б. Венгрович, В.В. Куліч, І.В. Бєлінський,
Г.П. Шеремет).
Отримані теоретичні результати широко
використовують для вирішення різних прак-
тичних завдань, що стосуються моделювання
вибухових, сейсмічних і тектонічних процесів
(С.В. Микуляк, С.І. Скуратівський, Д.Б. Венг-
рович, В.В. Куліч, І.І. Денисюк). Зокрема, роз-
роблено нові технології інтенсифікації видо-
бутку корисних копалин та створено камери
високого тиску нового покоління (А.В. Ми-
халюк, В.П. Нагорний, І.І. Денисюк, В.О. По-
ляковський, А.П. Горовенко). Створений під
керівництвом В.А. Даниленка технологічний
комплекс з інтенсифікації видобутку енерго-
носіїв було впроваджено зі значним еконо-
мічним ефектом на багатьох газових і нафто-
вих свердловинах НАК «Нафтогаз України»
(В.П. Нагорний, А.В. Михалюк).
Загалом характерними особливостями на-
укової діяльності В.А. Даниленка є нелінійний
підхід до розв’язання геофізичних задач, вико-
ристання сучасних методів теоретичних дослі-
джень, сміливість у постановках складних за-
вдань, широта проведення експериментальних
робіт, створена ним атмосфера свободи й заці-
кавленості колективу в кінцевих результатах.
Під час наради (зліва направо): Р.І. Кутас, С.С. Красов-
ський, Є.Г. Булах, А.В. Чекунов
88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
Геофізична технологія дослідження наф-
тогазових колекторів в обсаджених сверд-
ловинах. Збільшення обсягів видобутку вуг-
леводнів є нагальним завданням паливно-
енергетичного комплексу України. Геофізичні
свердловинні дослідження стають основним
засобом визначення параметрів нафтогазона-
сичених пластів у розрізі свердловин. Дороз-
відка родовищ, що перебувають у тривалій
експлуатації, — один із раціональних шляхів
збільшення видобутку газу і нафти в Україні.
Уточнення і переоцінку колекторських
властивостей на таких родовищах виконують
за наявності обсадних колон зазвичай разом
із насосно-компресорними трубами. За таких
умов ефективними є методи радіоактивного
каротажу: інтегральний гамма-каротаж (ГК),
нейтрон-нейтронний каротаж (ННК), ней-
трон-гамма-каротаж (НГК), густинний гамма-
гамма-каротаж (ГГК).
Під керівництвом В.В. Кулика і М.С. Бон-
даренка було розроблено новий підхід до
створення універсального малогабаритного
пристрою радіоактивного каротажу для дослі-
дження нафтогазових колекторів у процесі бу-
ріння та в обсаджених свердловинах. Експери-
ментальні зразки пристрою успішно пройшли
випробування в реальних умовах і засвідчили
свою високу інформативність. Це підтверджу-
ється зіставленням з незалежними даними
фірм «Шлюмберже» і «Горизонт» щодо визна-
чення таких основних петрофізичних пара-
метрів, як щільність, глинистість, пористість,
характер насиченості колекторів, коефіцієнти
нафто- і газонасиченості, об’ємний вміст вуг-
леводнів у колекторах тощо.
Геолого-геофізичні дослідження у Західній
Антарктиці. З 1996 р. Інститут бере активну
участь у виконанні Державної програми до-
сліджень України в Антарктиці на Українській
антарктичній станції «Академік Вернадський».
Комплексні дослідження геофізичних полів,
аналіз тектонічних структур та реконструк-
ція геодинамічної обстановки дозволяють
вдосконалювати критерії регіонального про-
гнозу та визначати умови і зони формування
мінеральних і вуглеводневих ресурсів не лише
в Західній Антарктиці, де активні геологічні
процеси відбувалися у недавньому минулому,
а й на території України, де подібні процеси
завершилися майже на півтора мільярда років
раніше (В.Г. Бахмутов, О.М. Русаков, В.П. Ко-
болев, Є.В. Гурьянов, С.І. Шепель, М.І. Орло-
ва, Т.П. Єгорова, І.М. Корчагін, М.І. Орлюк,
В.М. Тарасов, А.О. Роменець, Ю.П. Сумарук,
Т.А. Білий).
Автономні сейсмічні станції. В Інституті
створено універсальний сейсмічний комплекс
(С.Т. Вербицький, Д.М. Гринь, В.І. Роман) для
розв’язання фундаментальних та прикладних
задач геофізики. Він складається з електрич-
ного адаптивного джерела сейсмічних хвиль та
автономних трикомпонентних сейсмостанцій.
Сейсмостанції відповідають усім найсучас-
нішим вимогам до такого класу обладнання,
зокрема мають бездротові технології передачі
цифрових даних у реальному часі, дві супут-
никові системи встановлення часу і коорди-
нат, можливість повністю автономної роботи
протягом кількох тижнів, невеликі розміри та
малу масу.
Сейсмокомплекс можна використовувати
для вирішення багатьох прикладних і фунда-
ментальних проблем, зокрема для фізичного
моделювання хвильових полів на об’єктах з
відомою геологією або формою; встановлення
наявності, форми та глибини залягання підзем-
них об’єктів неруйнівним методом у заповідній
зоні (наприклад, на території об’єкта всесвіт-
ньої спадщини ЮНЕСКО «Софія Київська»);
сейсморайонування і сейсмомоніторингу з ви-
діленням зон активних порушень та локальних
рухомих геологічних блоків (для газо- і нафто-
проводів, аміакопроводів, залізниць), встанов-
лення приросту сейсмічної бальності території
методом сейсмічних жорсткостей; виявлення
розломів і метанових пасток, шляхів міграції
метану в тонкошарових вугільних басейнах та
їх наближення до штолень і шахт; вирішення
екологічних проблем, таких як виявлення зон
підземного проникнення у поверхневі води за-
брудненої води з відстійників гірничозбагачу-
вальних комбінатів; моніторингу стану дамб
та прилеглих територій; пошуку пустот, ката-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 89
НАУКОВІ НАПРЯМИ
комб і покинутих шахт під промисловими та
житловими об’єктами; локалізації територій
із зсувними явищами; моніторингу територій
з активним карстоутворенням; пошуку під-
земних тунелів на кордоні України; вирішення
завдань військового характеру та для потреб
охоронних систем.
За результатами цих досліджень було отри-
мано 5 патентів. Розроблений сейсмокомплекс
уже використовують у багатьох науково-тех-
нічних роботах з вивчення геологічної будови
та встановлення приросту сейсмічної бальнос-
ті певних територій. Такі роботи проводяться,
зокрема, на Ташлицькій ГАЕС, Бортницькій
аераційній станції (Київ), газопроводі «Друж-
ба» (Ужгород та Львівська обл.), на території
заповідника «Софія Київська», на Добротвір-
ській ТЕС, о. Зміїний та на багатьох об’єктах
житлового будівництва в м. Київ.
Центр колективного користування магніто-
метричною апаратурою діє при Інституті гео-
фізики ім. С.І. Субботіна НАН України з жов-
тня 2006 р. Його було створено в рамках про-
грами централізованого придбання імпортних
наукових приладів та обладнання за бюджетні
кошти НАН України з метою найбільш раці-
онального використання унікального і висо-
ковартісного наукового обладнання. Керівник
Центру — В.Г. Бахмутов.
На магнітній станції у с. Демидів проводяться
унікальні та єдині в Україні лабораторні дослі-
дження магнетизму гірських порід і палеомаг-
нетизму. Станція обладнана комплексом додат-
кової спеціальної магнітометричної апаратури
для вимірювання магнітних властивостей будь-
яких гірських порід, мінералів, штучних матері-
алів тощо. Загалом це дозволяє охопити широ-
ке коло наукових завдань у галузі наук про Зем-
лю, зокрема з геології, геофізики, магнетизму
гірських порід та мінералів, палеомагнетизму
магматичних, метаморфічних та осадових по-
рід будь-якого часового інтервалу, археомагне-
тизму, петромагнетизму, педомагнетизму тощо
(Є.Б. Поляченко, Д.В. Главацький, С.І. Черкес,
Г.В. Мельник, В.І. Якухно). До того ж апаратура
дає змогу вимірювати магнітні властивості різ-
них речовин, сполук і матеріалів, у тому числі
дуже слабомагнітних, на зразках розміром від
1 до 100 см3. Апаратурний комплекс містить як
прилади серійного виробництва, так і спеціаль-
но сконструйоване обладнання.
Отже, коротко охарактеризувати досягнен-
ня Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН
України можна так: по-перше, ІГФ активно
працює в галузі розширення мінерально-си-
ровинної бази України, чим сприяє розвитку
економіки та зміцненню національної безпе-
ки, а по-друге, Інститут бере активну участь у
багатьох важливих міжнародних проєктах та
програмах і є визнаним у світі геофізичним на-
уковим центром, який працює за найвищими
стандартами [16—18].
REFERENCES
[СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ]
1. Prodayvoda G.T. The outstanding contribution of Academician V.A. Selskiy to formation and development of geo-
physical education and science in Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal. 2003. 25(6): 125—128.
[Продайвода Г.Т. Выдающийся вклад академика В.А. Сельского в становление и развитие геофизического об-
разования и науки в Украине. Геофізичний журнал. 2003. Т. 25, № 6. С. 125—128.]
2. Starostenko V.I., Isychenko E.P. Geophysics at the National Academy of Sciences of Ukraine before the creation of the
Department of Geosciences (1918—1963). Geofizicheskiy Zhurnal. 2006. 28(3): 128—163.
[Старостенко В.И., Исиченко Е.П. Геофизика в Национальной академии наук Украины до создания Отделения
наук о Земле (1918—1963). Геофізичний журнал. 2006. Т. 28, № 3. С. 128—163.]
3. 100 years since the birth of Academician of the Academy of Sciences of Ukrainian SSR S. Subbotin. Geofizicheskiy
Zhurnal. 2006. 28(3): 3—6.
[100 лет со дня рождения академика АН УССР С.И. Субботина. Геофізичний журнал. 2006. Т. 28, № 3. С. 3—6.]
4. Starostenko V.I., Isychenko E.P., Lebedev T.S. The 40th anniversary of the Institute of Geophysics of the National
Academy of Sciences of Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal. 2000. 22(6): 3—49.
90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
[Старостенко В.И., Исиченко Е.П., Лебедев Т.С. Институту геофизики Национальной академии наук Украи-
ны — 40 лет. Геофізичний журнал. 2000. Т. 22, № 6. С. 3—49.]
5. Starostenko V.I. Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine — 50 years. Geofizicheskiy
Zhurnal. 2011. 33(1): 154—158. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v33i1.2011.117448
[Старостенко В.И. Институту геофизики НАНУ — 50 лет. Геофізичний журнал. 2011. Т. 33, № 1. С. 154—158.]
6. Starostenko V.I., Kendzera A.V., Legostaieva O.V. S. Subbotin Institute of geophysics of NAS of Ukraine on the occa-
sion of centenaries of the Academy and its President Boris Yevgeniyevich Paton. Geofizicheskiy Zhurnal. 2018. 40(5):
3—46. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i5.2018.147471
[Старостенко В.І., Кендзера О.В., Легостаєва О.В. Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України: до
100-річних ювілеїв Академії та її Президента Бориса Євгеновича Патона. Геофізичний журнал. 2018. Т. 40, № 5.
С. 3—46.]
7. Starostenko V.I. Few words about Boris Paton. Geofizicheskiy Zhurnal. 2018. 40(5): 301—304. https://doi.org/
10.24028/gzh.0203-3100.v40i5.2018.148891
[Старостенко В.I. Ще декілька слів про Бориса Євгеновича Патона. Геофізичний журнал. 2018. Т. 40, № 5.
С. 301—304.]
8. Starostenko V.I. The 60th anniversary of the Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences
of Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal. 2021. 43(1): 276—283.
[Старостенко В.И. Институту геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины — 60 лет. Геофізичний журнал.
2021. Т. 43, № 1. С. 276—283.]
9. Sapuzhak Y.S., Maksimchuk V.Yu., Verbitsky T.Z., Kendzera A.V. Carpathian Branch of the Subbotin Institute of
Geophysics of NAS of Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal. 2002. 24(6): 236—242.
[Сапужак Я.С., Максимчук В.Ю., Вербицкий Т.З., Кендзера А.В. Карпатское отделение Института геофизики
имени С.И. Субботина НАН Украины. Геофізичний журнал. 2002. Т. 24, № 6. С. 236—242.]
10. Bulatsen V.G., Golubitskiy V.G. 80th anniversary of Poltava Gravimetric Observatory of the Subbotin Institute of
Geophysics of NAS of Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal. 2006. 28(6): 161—168.
[Булацен В.Г., Голубицкий В.Г. Полтавской гравиметрической обсерватории Института геофизики
им. С.И. Субботина НАН Украины — 80 лет. Геофізичний журнал. 2006. Т. 28, № 6. С. 161—168.]
11. To the 90th anniversary of the birth of V.B. Sollogub (1912—1988). Geofizicheskiy Zhurnal. 2002. 24(4): 129—131.
[К 90-летию со дня рождения В.Б. Соллогуба (1912—1988). Геофізичний журнал. 2002. Т. 24, № 4. С. 129—131.]
12. Starostenko V., Kobolev V., Kuchma V. To the 90th anniversary of the birth of Anatoly Chekunov. Geofizicheskiy
Zhurnal. 2022. 44(2): 170—176.
[Старостенко B.І., Коболєв В.П., Кучма В.Г. До 90-річчя з дня народження Анатолія Васильовича Чекунова.
Геофізичний журнал. 2022. Т. 44, № 2. С. 170—176.]
13. Starostenko V., Kobolev V., Legostaieva O., Kuchma V., Chulkov S. Memorial plaque to honour Anatoly Vasyliovych
Chekunov, Academician of the NAS of Ukraine, was installed in Kyiv. Geofizicheskiy Zhurnal. 2023. 45(5): 141—142.
[Старостенко В.І., Коболєв В.П., Легостаєва О.В., Кучма В.Г., Чулков С.С. В Києві встановлена меморіальна
дошка пам’яті академіка НАН України Анатолія Васильовича Чекунова. Геофізичний журнал. 2023. Т. 45, № 5.
С. 141—142.]
14. Starostenko V.I. Important steps in studying the tectonosphere of Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal. 2010. 32(2):
147—153. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v32i2.2010.117565
[Старостенко В.И. Важные шаги в изучении тектоносферы Украины. Геофізичний журнал. 2010. Т. 32, № 2.
С. 147—153.]
15. Gintov O. Is it right to divide geodynamics into global geotectonics and global geodynamics? Geofizicheskiy Zhurnal.
2018. 40(6): 184—185. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i6.2018.152145
[Гинтов О.Б. Правильно ли делить геодинамику на глобальную тектонику и глобальную геодинамику? Гео-
фізичний журнал. 2018. Т. 40, № 6. С. 184—185.]
16. Starostenko V.I., Isichenko E.P. Little-known pages in the history of the formation and development of geophysical
research in Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal. 2003. 25(5): 3—30.
[Старостенко В.И., Исиченко Е.П. Малоизвестные страницы истории формирования и развития геофизичес-
ких исследований на Украине. Геофізичний журнал. 2003. Т. 25, № 5. С. 3—30.]
17. Starostenko V.I., Isichenko E.P. Integration of the Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of
Ukraine into world science. Geofizicheskiy Zhurnal. 2010. 32(6): 3—100. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.
v32i6.2010.117472
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 91
НАУКОВІ НАПРЯМИ
[Старостенко В.И., Исиченко Е.П. Интеграция Института геофизики НАН Украины в мировую науку. Гео-
фізичний журнал. 2010. Т. 32, № 6. С. 3—100.]
18. Starostenko V.I., Rusakov O.M., Yakimchik A.I. International cooperation of S. Subbotin Institute Geophysics,
NAS of Ukraine for 2010—2020. Geofizicheskiy Zhurnal. 2021. 43(3): 205—226. https://doi.org/10.24028/gzh.
v43i3.236390
[Старостенко В.И., Русаков О.М., Якимчик А.И. Международное сотрудничество Института геофизики
им. С.И. Субботина НАН Украины в 2010—2020 гг. Геофізичний журнал. 2021. Т. 43, № 3. С. 205—226.]
Olga V. Legostaieva
S. Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7057-4590
SCIENTIFIC SCHOOLS AND MODERN SCIENTIFIC DIRECTIONS
OF THE S. SUBBOTIN INSTITUTE OF GEOPHYSICS
OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE
The article is devoted to the history and development of the S. Subbotin Institute of Geophysics of the National Acade-
my of Sciences of Ukraine as a well-known in the world Ukrainian geophysical scientific center. The scientific schools
that have developed in the institution, as well as the current research directions of the Institute are briefly described.
Cite this article: Legostaieva O.V. Scientific schools and modern scientific directions of the S. Subbotin Institute of
Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (4): 80—91. https://doi.
org/10.15407/visn2024.04.080
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201812 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T09:41:29Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Легостаєва, О.В. 2025-02-17T13:34:26Z 2024 Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України / О.В. Легостаєва // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 80-91. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201812 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.04.080 Статтю присвячено історії створення та розвитку Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України — добре знаного у світі українського геофізичного наукового центру. Коротко описано наукові школи, які склалися в установі, та сучасні актуальні напрями досліджень Інституту. The article is devoted to the history and development of the S. Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine as a well-known in the world Ukrainian geophysical scientific center. The scientific schools that have developed in the institution, as well as the current research directions of the Institute are briefly described. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наукові напрями Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України Scientific schools and modern scientific directions of the S. Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України Легостаєва, О.В. Наукові напрями |
| title | Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України |
| title_alt | Scientific schools and modern scientific directions of the S. Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| title_full | Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України |
| title_fullStr | Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України |
| title_full_unstemmed | Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України |
| title_short | Наукові школи та сучасні наукові напрями Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України |
| title_sort | наукові школи та сучасні наукові напрями інституту геофізики ім. с. і. субботіна нан україни |
| topic | Наукові напрями |
| topic_facet | Наукові напрями |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201812 |
| work_keys_str_mv | AT legostaêvaov naukovíškolitasučasnínaukovínaprâmiínstitutugeofízikiímsísubbotínananukraíni AT legostaêvaov scientificschoolsandmodernscientificdirectionsofthessubbotininstituteofgeophysicsofthenationalacademyofsciencesofukraine |