Чи є місце доменній печі в умовах Європейського зеленого курсу?

Автору неодноразово доводилося стикатися з критикою технології відновлення залізорудних матеріалів у доменних печах для отримання чавуну з подальшим його конвертуванням у сталь. Найчастіше її недоліками називають неекологічність, застарілість і як аргумент наводять необхідність ліквідації доменного...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Вісник НАН України
Datum:2024
1. Verfasser: Меркулов, О.Є.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201813
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Чи є місце доменній печі в умовах Європейського зеленого курсу? / О.Є. Меркулов // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 69-79. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Автору неодноразово доводилося стикатися з критикою технології відновлення залізорудних матеріалів у доменних печах для отримання чавуну з подальшим його конвертуванням у сталь. Найчастіше її недоліками називають неекологічність, застарілість і як аргумент наводять необхідність ліквідації доменного виробництва в Україні. Причому про цю технологію висловлюються зі зневажливістю не лише представники громадськості, а й фахівці-металурги. З прийняттям курсу на декарбонізацію металургійного виробництва таке негативне ставлення лише посилилося. У статті зроблено спробу привернути увагу до унікальності й переваг доменної плавки, її ефективності, багатофункціональності та обґрунтувати доцільність збереження і розвитку цієї технології в умовах «зеленого» курсу. The author has repeatedly had to face criticism of the technology of iron ore materials reduction in blast furnaces to produce pig iron with its subsequent conversion into steel. There are reproaches against it on the subject of environmental unfriendliness, prehistoric technology and the need to liquidate blast furnace manufacturing in Ukraine. Moreover, contempt is shown not only by common people, but also by metallurgical specialists, and with the adoption of the course for decarbonization of metallurgical production this negative attitude has only increased. The publication of this article is an attempt to draw attention to the uniqueness of blast furnace smelting, its efficiency, multifunctionality, as well as the need for its preservation and development under the European Green Deal.
ISSN:1027-3239