Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів
У статті кризові явища проаналізовано в системі координат, що визначають актуальність та цінність поточних природничих досліджень, зокрема досліджень фауністичних угруповань та окремих популяцій у їхньому природному середовищі (з увагою до ссавців). Згасання парадигми вивчення унікальності регіональ...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2024 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201814 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів / І.В. Загороднюк // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 58-68. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860048179224903680 |
|---|---|
| author | Загороднюк, І.В. |
| author_facet | Загороднюк, І.В. |
| citation_txt | Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів / І.В. Загороднюк // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 58-68. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | У статті кризові явища проаналізовано в системі координат, що визначають актуальність та цінність поточних природничих досліджень, зокрема досліджень фауністичних угруповань та окремих популяцій у їхньому природному середовищі (з увагою до ссавців). Згасання парадигми вивчення унікальності регіональних біот та все більшої деталізації даних і уваги до загрожених видів поступово привело до визнання незворотності втрат рідкісних видів і появи видів-вселенців — процесів, що посилюються потужними кліматичними змінами, а отже, до важливості аналізу ротації біоти та механізмів підтримання вихідного стану угруповань. Локдаун під час пандемії ковіду та нова хвиля агресії з боку РФ з окупацією 20 % території України, що супроводжується руйнуваннями екосистем, надвисокою смертністю всього живого й незворотними порушеннями природних комплексів, призвели до деактуалізації багатьох попередніх напрямів досліджень і усвідомлення потреби суттєвих змін у визначенні дослідницьких пріоритетів. Серед важливих особливостей — увага до вже наявних матеріалів, зокрема й колекцій, дистанційних досліджень, баз даних, прикладних аспектів дослідження, а також до вивчення змін біоти і довкілля, спричинених, зокрема, веденням бойових дій.
The article analyses the crisis phenomena in the coordinate system that determines the relevance and value of current natural science research, including studies of the faunal communities and individual populations in their natural environment (with a focus on mammals). The fading of the paradigm of studying the uniqueness of regional biota to increasingly detailed data and attention to endangered species has gradually led to the recognition of the irreversibility of the loss of rare species and the emergence of invasive species, exacerbated by severe climate change, and therefore to the importance of analysing biota rotation and mechanisms for maintaining the original state of communities. The COVID lockdown and a new wave of Russian aggression with the occupation of 20% of Ukraine’s territory, accompanied by ecosystem destructions, extremely high mortality of all living things and irreversible damage to natural complexes, have led to the irrelevance of many previous research areas and require significant changes in defining research priorities. The article considers three blocks of changes in the research development system: factors and features of the current state of research, key changes in research activity and changes in research priorities. Important features include attention to existing materials, including collections, and to remote research and databases, strengthening of applied aspects of research, and increased attention to research on changes in biota and the environment, in particular as a result of hostilities.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:58:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
ПРИРОДНИЧІ ТЕРЕНОВІ
ДОСЛІДЖЕННЯ ВОЄННОГО ЧАСУ
В УКРАЇНІ: ЗМІНИ ПРІОРИТЕТІВ
У статті кризові явища проаналізовано в системі координат, що визна-
чають актуальність та цінність поточних природничих досліджень, зо-
крема досліджень фауністичних угруповань та окремих популяцій у їх-
ньому природному середовищі (з увагою до ссавців). Згасання парадигми
вивчення унікальності регіональних біот та все більшої деталізації даних
і уваги до загрожених видів поступово привело до визнання незворотності
втрат рідкісних видів і появи видів-вселенців — процесів, що посилюються
потужними кліматичними змінами, а отже, до важливості аналізу рота-
ції біоти та механізмів підтримання вихідного стану угруповань. Локдаун
під час пандемії ковіду та нова хвиля агресії з боку РФ з окупацією 20 %
території України, що супроводжується руйнуваннями екосистем, надви-
сокою смертністю всього живого й незворотними порушеннями природних
комплексів, призвели до деактуалізації багатьох попередніх напрямів до-
сліджень і усвідомлення потреби суттєвих змін у визначенні дослідниць-
ких пріоритетів. Серед важливих особливостей — увага до вже наявних
матеріалів, зокрема й колекцій, дистанційних досліджень, баз даних, при-
кладних аспектів дослідження, а також до вивчення змін біоти і довкілля,
спричинених, зокрема, веденням бойових дій.
Ключові слова: польові дослідження, воєнний час, бойові дії, зміни біоти,
наука в Україні.
У пошуках нових парадигм. Еволюція досліджень є віддзер-
каленням багатьох процесів, у яких значну роль відіграють не
лише традиції наукових центрів, технологічні можливості та
пропозиції, а й зміни парадигм (за Томасом Куном). Вивчен-
ня природного біорізноманіття, в тому числі й фауністичні до-
слідження, у світі загалом і в Україні зокрема пройшло через
величезну кількість особливих стадій, серед яких були і період
натуралізму, і період «масових» описів нових таксонів та ко-
лекціонування серійних матеріалів, що відображають різнома-
ніття, мінливість та поширення таксонів, і вивчення корисних
та шкідливих видів, і програми збагачення біоти чужорідними
видами, і період підвищеної уваги до зникаючих видів [1].
Останні два десятиліття, якщо не враховувати молекулярний
повтор ліннеївського циклу реінвентаризації біорізноманіття,
пройшли під гаслами вивчення змін біоти внаслідок глобальних
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.04.058
ЗАГОРОДНЮК
Ігор Володимирович —
кандидат біологічних наук,
провідний науковий
співробітник відділу музеології
Національного науково-
природничого музею НАН
України
СТАТТІ СТАТТІ
ТА ОГЛЯДИТА ОГЛЯДИ
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 59
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
змін довкілля й клімату, і тепер на перший план
виходить ідея ротації біорізноманіття [2, 3].
В ній поєдналися теми раритетів, вселенців,
кліматичних та господарських змін довкілля,
проблематика багатьох заново актуалізованих
напрямів, як-от: засади острівної біогеографії,
включно з фрагментаціями ареалів та екосис-
тем, змінами ознак і меж мінливості видів тощо.
Парадигмальним стало саме вивчення ротації,
змінності видів та їх угруповань, а не «уточнен-
ня видового складу, чисельності та меж ареа-
лів», чим тривалий час займалися до того.
Проте і ця епоха, ледь розпочавшись, в Украї-
ні згасла внаслідок війни, яка змінила і природу,
і наукову спільноту. Окупація спочатку 10 %, а
потім і 20 % території вивела певну частку гео-
графічних популяцій та екосистем із системи
моніторингу й охорони, а відповідно — і з нау-
кового спілкування з позбавленням доступу до
матеріалу приблизно такої самої частки науков-
ців і практиків, які були дотичні до вивчення,
моніторингу чи охорони біорізноманіття. Зре-
штою, постала нова реальність, яка перекриває
всі парадигми стазису чи динаміки, — неконт-
рольовані зміни популяцій, угруповань, екосис-
тем і ландшафтів в умовах фактичного екоциду,
відсутності систем моніторингу й контролю.
Такі стохастичні процеси призводять до розхи-
тування й руйнації екосистем і є значно сильні-
шими за всі «класичні» впливи, включно з «фо-
новим» антропогенним тиском і глобальними
кліматичними змінами. Ба більше, по суті від-
бувся збіг двох протилежно спрямованих про-
цесів — виникла велика кількість нових впливів
при одночасному послабленні засобів їх вияв-
лення та спостереження.
Сформувалося кілька процесів, які тут опи-
сано у форматі трьох груп по 5 позицій у кож-
ній: 1) п’ятірка визначальних факторів поточ-
ного стану досліджень; 2) п’ятірка ключових
змін активності; 3) п’ятірка першорядних змін
пріоритетів.
1. Фактори та особливості поточного ста-
ну досліджень. Локдаун, спровокований пан-
демією ковіду, та нова ескалація війни РФ
проти України внесли значні корективи в рит-
ми й стилі наукового життя. Однак важливо
пам’ятати про неоднорідність процесів у про-
сторі й часі — від абсолютних втрат у зонах
окупації, руйнування колективів та інституцій
у зонах, наближених до активних бойових дій,
до стабільності віддалених від лінії фронту
регіонів, де перебіг і ритми наукового життя
практично не змінилися, включно з тріадою
«дослідження—конференції—видання». Крім
того, ситуація змінювалася також і в часі.
1.1. Ритми наукового життя. Відбулися
кардинальні зміни усталених ритмів наукової
діяльності, уповільнення або й припинення ро-
боти, пов’язане, зокрема, із закриттям польових
стаціонарів і практик, згортанням постійних
та регулярних експедицій, обмеженням регіо-
нів і способів збирання матеріалу, скасуванням
низки циклічних конференцій. Ці процеси осо-
бливо болісно позначилися на більш «осілих»
науковцях, проте стали трампліном для більш
мобільних колег, які швидко зреагували на різні
програми підтримки біженців.
1.2. Інституційні зміни. Значного розмаху
набули процеси припинення діяльності низки
наукових установ і підрозділів природничого
профілю, зокрема закриття кафедр зоології,
фактичне закриття (об’єднанням з іншими
структурами) зоологічних музеїв, зникнення
вузьких фахових спеціалізацій, зменшення
кількості аспірантур (у тому числі й через над-
мірно високі вимоги до їх утримання), пере-
профілювання й ліквідація низки структур у
системі СЕС та ПЧС. Війна унеможливила не
лише розвиток, а й утримання штатів, і коло
зоологічних позицій критично звузилося як у
вищій школі, так і в академіях, чому не в остан-
ню чергу «сприяло» припинення фінансуван-
ня низки бюджетних тем і вкрай ускладнена
політика щодо вивільнених вакансій.
1.3. Людські ресурси. Зважаючи на те, що по-
ява кожного фахівця рівня кандидата наук de
facto є вершиною піраміди з приблизно 50—
100 бакалаврів, втрати наукового ядра на фоні
скорочень у вишах спеціальностей і закрит-
тя аспірантур в академіях набули критичних
масштабів1. Відсутність перспективи і війна
1 З огляду на приблизно 30-річний «цикл» фахової ро-
боти науковця (від дисертації до пенсії) для колекти-
60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
спровокували небачений досі відплив фахівців
(причини різні: еміграція, мобілізація, евакуа-
ція, перехід в інші сфери економіки, зневіра).
Цьому сприяє також і постійне ускладнення
бюрократичних процедур (звітність за темами,
оформлення дисертацій тощо).
1.4. Внутрішня еміграція науковців. Попу-
лярні дискусії про міжнародні статуси, проєк-
ти, «скопуси» тощо завершилися закономір-
ним розчиненням українських наукових шкіл
у світовій науці. І якщо для одних галузей цей
процес закономірний і відбувався протягом
тривалого часу (наприклад, позарегіональні до-
слідження генетиків чи паразитологів), то при-
родничі галузі з виразно регіональним знан ням
(передусім тріада зоологія—ботаніка—гео-
логія) втратили чимало. Ознакою часу стали
переходи фахівців у міжнародні (читай: поза-
українські) групи й видання, що закономірно
позначилося на обсягах «місцевої» наукової
продукції. Як можна бачити з рисунку, локдаун
ву з 30 фахівців щороку потрібно мати не менш як
одну заміну, тобто в НДІ зі штатом наукових співро-
бітників порядку 100 осіб щороку має бути як міні-
мум 3—4 успішно завершених при них аспірантури
(реальна потреба є більшою через різні демографічні
чинники). Цього немає. Нині державна політика
спрямована на припинення підготовки науковців в
академіях за академічними традиціями і перетворен-
ня аспірантури на один з освітніх рівнів.
і війна призвели до зменшення кількості статей
в українських академічних профільних видан-
нях, проте помітно зросли обсяги публікацій.
1.5. Незворотні загальні втрати потенціалу.
Через окупацію 1/5 території країни втрачено
співмірну кількість людських, інформаційних і
дослідницьких ресурсів, природних зон, що іс-
тотно звузило дослідницький простір. Втрата
20% — це не лише про території, а й про наукові
центри, заповідники, природничі музеї, універ-
ситети, наукові колективи, видання й вебсайти,
локації збирання матеріалу, місця проживання
й роботи фахівців, дослідницькі теми, архіви,
літописи природи заповідників, лабораторні
журнали, звіти мисливствознавчих центрів, фо-
тотеки. Насамперед це незворотна втрата уні-
кальних фахівців як носіїв інформації, наукової
тяглості, вчителів, експертів.
Окремо слід відзначити втрати власне при-
родних комплексів та їхніх окремих представ-
ників (видів) як об’єктів моніторингу й охоро-
ни та носіїв природних цінностей (ендеміки,
поширені виключно або переважно в межах
України, види, що були відомі в Україні, а по-
части і в Європі, тільки на територіях, які по-
трапили під окупацію чи на яких відбуваєть-
ся неконтрольоване природокористування й
відсутні будь-які заходи з охорони природи).
Отже, йдеться, зокрема, про неможливість до-
ступу до цілих біогеографічних зон, відомих до
Зміни публікаційної активності в українських академічних виданнях інституцій, пов’язаних із вивченням при-
родного різноманіття, за 10 років війни (2014—2023): а — кількість статей на рік; б — кількість сторінок на одну
статтю. Позначення: G&B — журнал Geo&Bio; GeoJ — Геологічний журнал; HBJ — Гідробіологічний журнал;
Ther — Theriologia Ukrainica; UBJ — Український ботанічний журнал; ZooD — Zoo-Diversity
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 61
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
2014 р. в межах території України і важливих
для аналізу, моніторингу й охорони.
2. Ключові зміни (адаптації) дослідницької
активності. За 10 років війни тема вивчення,
моніторингу та охорони біорізноманіття пере-
йшла в розряд настільки ж проблемних, як і
питання дієвості законів про охорону приро-
ди, заповідного фонду, Червону книгу чи між-
народних угод та програм із вивчення, моніто-
рингу й охорони популяцій та угруповань. Усе
це втратило сенс під розривами мільйонів сна-
рядів, у багатокілометровій мережі військо-
вих укріплень та сотнях тисяч вирв, в умовах
припинення багатьох традиційних форм при-
родокористування. Годі й казати про теренові
наукові дослідження та роботу всіх дотичних
до природи і біорізноманіття служб — приро-
доохорони, екологічної інспекції, санепідемна-
гляду, станцій захисту рослин тощо.
2.1. Війна як пауза і час для узагальнень. Зна-
чне скорочення потоку нових фактів і нових
матеріалів, змінення ритму наукових актив-
ностей привели до вивільнення часу та енергії
науковців не лише для проведення поточних
практик, а й для звернення їх до тих тем і уза-
гальнень, на які в стандартних циклах роботи
ресурсу зазвичай не вистачало. Так, локдаун
2020 р. став приводом зосередитися на «супут-
ній» синантропній біоті, яка в умовах колиш-
ніх більш широких теренових досліджень не-
рідко залишалася поза увагою дослідників [4].
2.2. Посилення уваги до колекцій. Природни-
чі (зокрема й теріологічні) колекції — джере-
ло унікальних даних, накопичених упродовж
багатьох років попередніх досліджень, а тому
цінних для аналізу регіональних біот, попе-
редніх станів та історичних змін угруповань,
поширення і мінливості окремих видів, прове-
дення таксономічних ревізій тощо [5]. У періо-
ди, коли збирання нового матеріалу протягом
тривалого часу є обмеженим або навіть немож-
ливим, колекції набувають значення головно-
го джерела даних, носіями яких стають і самі
зразки, і їхні етикетки з відповідними унікаль-
ними записами.
2.3. Зростання ролі баз даних. Ще у довоєн-
ний період розпочалося певне згасання прак-
тики тривалих польових досліджень і збіль-
шення уваги до всіх форм швидкої акумуляції
даних. Прикладами таких форм можуть бути
різноманітні платформи накопичення інфор-
мації від аматорів (inaturalist, дата-центр «Біо-
різноманіття України» та ін.), формування
інтернет-спільнот для швидкої комунікації та
обміну фактами тощо. Спостерігається також
помітне зростання рівнів співавторства як
умови збільшення вибірок. Значного розвитку
набуває також OSINT-аналіз, тобто аналіз да-
них з відкритих джерел (див. п. 3.2).
2.4. Посилення аналітичних досліджень. В
умовах кардинальної зміни парадигм відбу-
вається зниження інтересу до «мирних» тем і
теоретичних («не прикладних») розробок і, на-
впаки, посилення уваги до розробок, спрямо-
ваних на виживання суспільства й зміцнення
обороноздатності країни, зростання запитів на
дослідження з очевидними практичними за-
стосуваннями. Відповідно, підвищується роль
аналітичних робіт, які виявлятимуть надалі
нові актуальні напрями наукових досліджень і
сприятимуть їхньому прогресу та впроваджен-
ню нових знань у практичну діяльність.
2.5. Посилення уваги до занедбаних проєктів.
Зменшення потоків нової інформації і можли-
востей для отримання нового матеріалу (так
само й витратних матеріалів для аналізу) зму-
шує вчених звертатися до попередніх напра-
цювань, які свого часу не отримали належної
уваги через неперервні цикли сезонних чи річ-
них робіт і виконання поточних завдань. Фак-
тично війна стала часом для доопрацювання
раніше розпочатого й запущеного, що, до речі,
дуже важливо. Загалом наукознавці відносять
воєнний стан до явищ, що зумовлюють мобі-
лізацію науки [6], проте соціальні та побутові
негаразди, постійний стрес, зменшення фінан-
сування, необхідність додаткового заробітку
часто зводять нанівець подібні наміри вчених.
По суті цей комплекс змін є відгуком на ви-
клики війни і відповідає зміщенню системи
досліджень зі сфери field research до desktop re-
search. Це дозволяє посилити раніше малороз-
винені, але достойні уваги проєкти, напрями
й методи аналізу даних, включно з роботами
62 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
з базами даних, збиранням і аналізом OSINT-
даних, розвитком біотогеоінформатики, нови-
ми методами вивчення колекцій (виділення
ДНК із давніх зразків, 3D-морфологія, ревізія
таксономії, оцифровування колекцій тощо).
3. Ключові зміни дослідницьких пріори-
тетів. В умовах війни найбільш виразно про-
явилися такі п’ять тенденцій у зміненні дослід-
ницьких активностей, принаймні в тій частині
інформаційного простору (публікації, конфе-
ренції, розсилки), в якій працює автор.
3.1. Увага до аналізу прямих впливів війни на
біоту. Це одна з найбільш очевидних актив-
ностей, проте такі відомості поширюються
поки що лише в масмедіа та соцмережах, рід-
ше — доповідаються на різних локальних кон-
ференціях. Проте в подальшому можна очіку-
вати на появу подібної тематики й у фахових
виданнях. І хоча інтерес до питань впливу ві-
йни на біоту є, висвітлюють їх не часто [7—9].
Крім аналізу наслідків війни як фактора по-
рушень навколишнього середовища (белоїд-
ний фактор), вкрай важливим стає і вивчення
впливу потужного військового будівництва по
всій країні (белігеративний рельєф) [10]2.
3.2. Увага до дистанційних досліджень. У до-
слідницькій практиці набувають поширення
дистанційні методи збирання фауністичних
даних, особливо щодо макрофауни, зокрема
проведення обліків з використанням дронів,
фотопасток, відео- та аудіореєстраторів (в
тому числі й ультразвукових [11]), все більш
значущими стають OSINT-технології, за допо-
могою яких для пошуку потрібної інформації
можна аналізувати соцмережі, різноманітні
форуми, відеохостинги, фотобанки, медійні
проєкти. Такі масиви даних є дуже важливими
для формування вибірок фактів для районів
обмеженого доступу, зокрема зони бойових
дій, окупованих територій. Прикладами мо-
жуть бути картування ссавців-інтродуцентів у
басейні Дінця [12] або аналіз знахідок перегуз-
ні на південному сході України [13].
2 Це стосується і розконсервації полігонів, і насичення
військовими елементами природних комплексів (зо-
крема й віддалених від зони активних бойових дій), і
облаштування державного кордону.
3.3. Сплеск удаваних зацікавленостей. Озна-
кою кожного нового актуалізованого напряму
досліджень незмінно стає поява величезної
кількості інформаційного шуму і сплеск про-
єктів та публікацій низького рівня, що важ-
ливо враховувати при виборі порівняльних
даних. За влучним висловом колеги, «наразі
тільки лінивий не пише про впливи війни»
(І. Мерзлікін), і, очевидно, далеко не всі до-
стойні здобудуть визнання, а багатьох непри-
четних назвуть достойниками. Проте саме для
цього й існують експертні ради, редактори та
рецензенти — щоб контролювати ситуацію.
3.4. Домінування прикладних завдань. У кри-
зові періоди завжди спостерігався крен науки у
прикладні сфери. Визначається він як реальни-
ми потребами (запити замовників, пошук і про-
позиції в межах власних компетенцій), так і со-
ціальними факторами (підкріплення важливості
своєї діяльності). Зазвичай це супроводжується
занепадом попередніх планових тем, зокрема й
теоретичних або з віддаленим прикладним зна-
ченням, і зростанням кількості пропозицій і роз-
робок, орієнтованих на можливі запити ВПК. Це
той рідкісний випадок, коли держава може не
економити на наукових розробках3.
3.5. Втрата сенсу в аналізі й охороні попере-
дніх станів біоти. В умовах воєнного стану, оку-
пації 20 % території та протяжності лінії фронту
на 3,7 тис. км втрачається актуальність законів
про природно-заповідний фонд, Червону книгу
України та інших нормативних актів, що регу-
люють природокористування й забезпечують
природоохоронну діяльність. Більше того, мо-
ніторинг і охорона біоти в режимі довоєнних
практик стають утопічними, і на перший план
виходять питання порушень екосистем і розкві-
ту популяцій чужорідних видів [14].
Чи є нинішня проблема новою? Воєнно-
природнича тематика набула в Україні роз-
витку в часи Першої світової війни і росій-
3 Проте відсутність економії створює нішу для корупції
та ґрунт для генерування псевдорезультатів, що під-
тверджується дуже довгою історією їх «впроваджен-
ня» (госпдоговірні теми з віртуальними економічни-
ми ефектами, екологічні експертизи з гарантованими
відсотками від інвестиційних кошторисів тощо).
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 63
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
сько-української війни 1918—1921 рр. [15],
актуальна вона й тепер, в умовах нової війни
2014—2024+ років [13, 16].
Тема мобілізації науки в роки війни неодно-
разово ставала предметом аналізу в публікаціях
про розвиток інтелектуального та виробничого
потенціалів СРСР та Німеччини [6, 17]4. В ева-
куйованій під час Другої світової війни до Та-
джикистану «філії АН СРСР» за чотири роки
(1941—1944) частка кандидатів і докторів наук
зросла з 34 до 42 % [19]. В евакуації до Уфи у від-
новленому українському ЗооБіні (Зоолого-біо-
логічний інститут) було захищено або подано
до захисту 10 дисертацій, зокрема 4 докторські
[20]. Натомість в Україні в умовах німецької
окупації в науці сталася глибока криза, спри-
чинена не лише евакуацією наукових установ, а
й перепрофілюванням тих, що залишилися, зо-
крема й зоологічних, на забезпечення господар-
ських потреб Рейху [21, 22]. За роки окупації
було підготовлено лише одну зоологічну книгу
«Ховрахи України» [23, 24], яка, на жаль, зни-
кла в горнилі війни. Цю історію проаналізовано
в розвідці «Ховрахи війни» про зоологічні до-
слідження в умовах окупації [22].
Війна суттєво змінює не лише значущість
тих чи інших наукових напрямів, а й географію
досліджень, яка в природничих науках є прин-
ципово важливим фактором. Так, на сьогодні
вже спостерігається зміна «дослідницьких
ареалів» та формування нових наукових груп
і шкіл, що пов’язано з вимушеними міграціями
науковців та їх працевлаштуванням в інших
установах або у новостворених центрах (на-
приклад, на базі евакуйованих університетів).
Такі вчені приносять нові знання і практи-
ки в місця, де відповідні дослідження до того
не проводилися. Це дещо нагадує наведений
вище приклад із ЗооБіном у 1941—1944 рр.
Щодо мобілізації науки в часи катаклізмів
можна згадати ще й те, в яких умовах було підго-
товлено перші в Україні теріологічні видання. В
буремні роки воєн та революцій початку XX ст.
вийшла книга Олексія Мигуліна (перша тері-
ологічна праця в Україні) «Ссавці Харківської
4 Насиченим фактами є аналіз В. Онопрієнка історії бі-
ологічних досліджень у першій половині ХХ ст. [18].
губ.» [25], весь наклад якої згинув у вирі по-
дій російсько-української війни 1918—1921 рр.
Тоді ж, у 1920 р., в період розгулу червоного те-
рору і початку великого голоду в Україні було
написано й перший визначник ссавців України
[26]. Про надскладну історію своєї книги «На-
рис фауни Степової Наддніпрянщини», яка не
раз губилася й переписувалася, в передмові до
неї пише І. Барабаш [27]. Гинули й колекції.
Нові реалії вимагають нових дій. Чимало до-
слідницьких тем втратили актуальність, інші,
навпаки, її набули. Сформувалися нові запити
до прикладної науки, нові державні програми,
щоправда, далеко не завжди узгоджені з мож-
ливостями науковців, а почасти і не відповід-
ні їхньому потенціалу. Показовими є дискусії
щодо Каховського водосховища [28], Пече-
нізького водосховища та багатьох інших мен-
ших водойм, знищених війною. Чиновники ві-
рять лише в інвестиції, і навіть таке вандальне
повернення екосистем до умовно первинного
стану з перспективою його відновлення не на-
дихає їх ні на що інше, крім повторення радян-
ських рекордів у знищенні природи.
Розглядаючи сучасний стан розвитку науки
і (вкотре) реформування НАН України, акаде-
мік Г. Скрипник пише: «Метою реформування
є употужнення наукової, науково-технічної та
інноваційної складових діяльності НАНУ за-
для підвищення ефективності головних її до-
слідницьких векторів — зростання ролі доробку
академічних наукових установ у промислово-
економічний сфері та в безпеково-оборонній
системі держави» [29]. Проте, чи є це мобіліза-
цією науки, не зрозуміло. Хоча пріоритетність
розвитку прикладних напрямів очевидна.
Друга частина назви цієї статті («зміни прі-
оритетів») мала б бути ширшою — «занепад,
втрати орієнтирів чи зміни пріоритетів?», од-
нак маємо зберегти надію на розвиток. Тому
говоритимемо передусім про пріоритети, роз-
різняючи при цьому пріоритети державні, ін-
ституційні й дослідницькі. Як свідчить досвід
багатьох країн світу, попри глобальність науки
як системи знань, опікуються нею не стільки
фонди, скільки держави (фонди мають префе-
ренції від держави через податкові пільги для
64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
фундаторів, що полегшує завдання держави у
конкурсному розподілі бюджетних коштів на
неприбуткові програми). Історія, яка доклад-
но описана у Е. Колчинського, переконливо
доводить, що навіть в умовах воєнного стану
всі держави — учасниці Другої світової війни
(включно із Третім Рейхом та всіма країнами
антигітлерівської коаліції) вважали науку дер-
жавним пріоритетом [6]. Про потребу держав-
ної опіки над наукою, про науку як державну
справу неодноразово «кричав» і В. Вернад-
ський, про що детально пише В. Онопрієнко
[18], але тепер про це й не згадують.
Інституційні пріоритети — це окрема тема,
ближча до понять лобіювання й демонстрації
значущості, що по суті є боротьбою за дер-
жавне фінансування досліджень. Як приклад,
хвилю такої демонстрації здійняли майже всі
установи, які хоч якось дотичні до теми на-
слідків руйнації Каховської греблі, сподіваю-
чись отримати фінансування на дослідження
та пропагуючи інвестиції у відбудову греблі.
Хоча є й інша точка зору — прийняти цю реаль-
ність як акт «декомунізації» природи з надією
на відновлення Великого Лугу [28]. Подібні
історії є прикладом змагань наукових установ
і колективів за частку бюджету, що особливо
яскраво проявилося наприкінці 2022 р. у «пе-
резавантаженні» прикладних проєктів НАН
України за бюджетною програмою КПКВК
6541230. Тоді чимало установ подали пропо-
зиції, які виглядали як надважливі (звісно, бо
писали їх академічні люди). Проте важливо
тут інше — як раптом усі виявилися готовими
сприяти розвитку прикладних знань, спрямо-
ваних на посилення обороноздатності країни.
Можливо, всі претенденти такими себе й вва-
жали, якщо подалися на конкурс, проте як від-
різнити справді цінні розробки від бажання
просто отримати фінансування? Це проблема.
Загалом війна стала «ударом милосердя»
(фр. coup de grâce) для низки напрямів і дис-
циплін, які до того з останніх сил намагалися
зберегтися.
Проте, крім аналізу явних впливів війни
або розрахунків втрат, природнича наука має
зберегти й набуті десятиліттями успіхи у фун-
даментальних напрямах. Зараз як ніколи слід
піклуватися про напрями, які можуть оста-
точно зникнути, про вже зібрані цінні колек-
ції, створені бази даних, втрата яких буде не-
поправною. Потрібно говорити й про те, чим
унікальні наші наукові напрями та школи, на-
копичені дані та наявні екосистеми. В цьому
також є оригінальність (не глобальність, а саме
оригінальність), яка й формує (без)цінність
глобального, не розчиняючиcь у чужих видан-
нях, соціумах і лабораторіях, попри жахливі
людські втрати і міграцію висококваліфікова-
них кадрів на Захід, де вони хоч і не на перших
ролях, але почуваються в безпеці.
Про позитиви й пріоритети. Формування
пріоритетів є надважливим завданням і для
галузей, і для установ, і для наукових колекти-
вів та лабораторій, і для окремих дослідників.
По суті, йдеться про можливості розвитку тих
напрямів, які існували поміж інших, можливо
й на маргінальних позиціях або як невеличкі
елементи більш широких досліджень, про спро-
можність у разі виявлення їхньої важливості
ампліфікувати їх у нові магістральні ідеї. Адже
крім очевидної користі від воєнної екології,
IT-військ чи коптерознавства цінність можуть
становити і найрізноманітніші «невоєнні» про-
єкти, які сприятимуть вирішенню актуальних
проблем. Крім того, це і збереження наукового
потенціалу — окремі напрями варто зберігати,
щоб не допустити втрати наукових шкіл, важ-
ливих для повоєнного розвитку, особливо якщо
вони є ефективними і не потребують надто ве-
ликих обсягів фінансування. Тому держава, яка
воює, має вести дуже виважену політику щодо
визначення кола пріоритетних напрямів дослі-
джень, принаймні на час воєнного стану.
Свого часу на прикладі чорнобильської про-
блематики член-кореспондент НАН України
Л.І. Францевич запропонував виокремлювати
теми, які справді важливі і які можна реалізу-
вати в умовах Зони, визначивши їх як «пози-
тивні завдання»: «в Зоні відчуження варто ви-
конувати лише такі роботи, які або абсолютно
необхідні для радіаційної безпеки населення,
або нерозв’язувані на населених територіях,
або дуже дешеві через малу частку вартості
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 65
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
праці у загальній вартості продукту» [30]. Чіт-
ко й лаконічно. Модель для академічної робо-
ти в умовах війни.
Наразі подібний підхід демонструють ко-
леги, які працюють у галузі «воєнної еколо-
гії» і аналізують біоту в зонах бойових дій,
на окупованих та деокупованих територіях
фактично самотужки, без проєктів і базового
фінансування, як додаткове навантаження до
основних робочих тем або навіть перебуваючи
у війську чи на наближених до фронту заповід-
них об’єктах (чому є багато прикладів). Тобто
традиції і практики складаються не завжди
відповідно до прописів чи офіційних можли-
востей, проте завдяки натхненню стають про-
дуктивними, і дуже важливо, щоб такі дослі-
дження також одержували підтримку поряд із
вивченням інших важливих під час війни тем.
Про подальше. Цей рукопис було задумано
як аналіз стану і можливостей розвитку до-
сліджень в умовах локдауну, проте ескалація
воєнних дій по всій території України вима-
гала розширення і, зрештою, зміщення теми,
оскільки локдаун став лише репетицією тієї
реальності, в якій тепер потрібно продовжу-
вати наукову працю. Тому тема досліджень
воєнного часу, хоч і продовжує тему локдау-
ну, має значно більше змістове навантаження.
Праць стосовно змін у дослідженнях воєнного
часу поки вкрай мало, але вони необхідні для
усвідомлення потреби згаданих вище «ударів
милосердя» по напрямах, які в умовах війни
остаточно втратили свою актуальність, і для
формування нових циклів досліджень.
Варто навести три цитати з листів колег
щодо цього тексту:
1) «війна робить реальними завдання, мало-
мислимі в мирний час, їх треба осмислювати,
систематизувати, вивчати...» (О. Протасов);
2) «єдине, що залишається і що... ще можна
зробити під час війни (для тих, хто не в окопі),
це підбиття підсумків довоєнних досліджень»
(С. Гащак);
3) «науковці із проблемних регіонів, які за-
лишаються в країні та в професії, приносять на
нові місця роботи свої методи, досвід, зв’язки
та проєкти. Тим самим збагачують регіональ-
ні практики дослідження біорізноманіття»
(Д. Вишневський).
Ці шляхи розвитку нашої природничої науки,
схоже, є визначальними — підбиття підсумків
досліджень, реалізація «занедбаних», відкладе-
них задумів та актуалізація раніше неактуаль-
них напрямів5. Сподіваємося, наука в Україні
та її окремі галузі — зоологія в цілому і теріо-
логія зокрема, попри вимушену циклічність, не
повторюватимуть шлях міфічного Фенікса.
Очевидно, що одними з ключових дослі-
джень у майбутньому стануть оцінки змін біоти
в усьому спектрі повоєнних тем — від збережен-
ня популяцій раритетів до фрагментації ареалів
«звичайних» видів та аналізу динаміки популя-
цій видів-вселенців; від аналізу рівня порушень
екосистем та угруповань до заходів із віднов-
лення станів, наближених до вихідних; пере-
форматування концепцій раритетів, охорони
природи, моніторингу та оцінок різноманіття.
Серед нових реалій — психологічне «звикан-
ня» дослідників, управлінців та природоохо-
ронців до масштабних руйнувань природи, за-
подіяних війною, і тривалі (по суті безкінечні)
перерви в даних моніторингу та режимах при-
родокористування (включно з агросектором),
катастрофічні зміни в умовах існування абори-
генної біоти і безмежний карт-бланш у чужо-
рідних видів. Зрештою, дослідники втрачають
досвід польових досліджень, що знижує резуль-
тативність будь-яких подальших дій і вимагає
різних форм підтримання рівнів кваліфікації.
Зміни у завданнях і пріоритетах досліджень
не просто на часі, вони — запорука виживання
наукових центрів і можливість виявити нові
актуальні проблеми, які стоятимуть перед на-
уковцями і перед країною ще багато років.
Автор висловлює подяку Д. Вишневському
(Чорнобильський радіаційно-екологічний біо-
сферний заповідник), С. Гащаку (Міжнародна
радіоекологічна лабораторія Чорнобильського
центру, Славутич), В. Придатку-Доліну (НУБіП
5 Пригадується історія Д. Гродзинського [31], який у
дочорнобильську епоху займався картуванням фоно-
вих рівнів радіації. Поки не гримнуло, він був по суті
маргіналом.
66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
України) та О. Протасову (Інститут гідробіо-
логії НАН України) за важливі дискусії про ак-
туалізацію наукових напрямів і подальшу долю
науки в Україні. Окрема подяка академіку НАН
України В.Г. Радченку за важливі зауваження
до змісту рукопису і редактуру статті.
REFERENCES
[СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ]
1. Zagorodniuk I. Theriological research in pre-war Ukraine. Novitates Theriologicae. Pars 9. Kyiv, 2015. P. 5—6 (in
Ukrainian). https://u.to/Dzc5IA
[Загороднюк І. Теріологічні дослідження в Україні довоєнного часу. Дослідження ссавців степових регіонів: збір-
ник наукових праць. Київ: Українське теріологічне товариство НАН України, 2015. С. 5—6 (Серія: Novitates
Theriologicae; Pars 9).]
2. Protasov A.A. Bioraznoobraziye i yego otsenka. Kontseptualnaya diversikologiya [Biodiversity and Its Estimation.
Conceptual Diversicology]. Kyiv, 2002 (in Russian).
[Протасов А.А. Биоразнообразие и его оценка. Концептуальная диверсикология. Киев: Институт гидробиологии
НАН Украины, 2002.]
3. Zagorodniuk I. Rotation of biodiversity through a prism of changes in knowledge, fauna and paradigms. In: Dynamics
of Biodiversity. 2012. Luhansk, 2012. P. 37—43 (in Ukrainian). https://u.to/b1E5IA
[Загороднюк І. Ротація біорізноманіття крізь призму змін знань, фаун і парадигм. Динаміка біорізноманіття.
2012. Луганськ: ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2012. С. 37—43.]
4. Mosyakin S.L., Mosyakin A.S. Lockdown botany 2020: some noteworthy records of alien plants in Kyiv City and Kyiv
Region. Ukrainian Botanical Journal. 2021. 78(2): 96—111. https://doi.org/10.15407/ukrbotj78.02.096
[Мосякін С.Л., Мосякін А.С. Ботаніка під час локдауну 2020 року: деякі варті уваги знахідки адвентивних рос-
лин у місті Києві та Київській області. Український ботанічний журнал. 2021. Т. 78, № 2. С. 96—111.]
5. Zagorodniuk I., Emelyanov I., Chervonenko O. Zoological collections and museums as centres of biodiversity inves-
tigations. In: Zoolohichni kolektsii ta muzei [Zoological Collections and Museums]. Kyiv, 2014. P. 6—9 (in Ukrainian).
https://u.to/yFo5IA
[Загороднюк І., Ємельянов І., Червоненко О. Зоологічні колекції та музеї як осередки дослідження біорізнома-
ніття. В кн.: Зоологічні колекції та музеї. ННПМ НАН України. Київ, 2014. С. 6—9.]
6. Kolchinsky E.I. Mobilisation of Science during the Great Patriotic War. In: Baturin Yu.M. (ed.). Vikhrevaya dinamika
razvitiya nauki i tekhniki. Rossiya/SSSR. Pervaya polovina XX veka [Vortex Dynamics of Science and Technology De-
velopment. Russia/USSR. The first half of the XX century]. Vol. 2. Moscow, 2019. P. 176—231 (in Russian). https://
www.researchgate.net/publication/331199765
[Колчинский Э.И. Мобилизация науки в годы Великой Отечественной войны. В кн.: Батурин Ю.М. (ред.).
Вихревая динамика развития науки и техники. Россия/СССР. Первая половина ХХ века. Т. 2. Москва, Саратов:
Амирит, 2019. С. 176—231.]
7. Blaga A.B., Zagorodniuk I.V., Korotki T.R. et al. Na mezhi vyzhyvannia: znyshchennia dovkillia pid chas zbroinoho kon-
fliktu na skhodi Ukrainy [On the Edge of Survival: Destruction of the Environment during Armed Conflict in Eastern
Ukraine]. Kyiv: KIT Press, 2017 (in Ukrainian).
[Блага А.Б., Загороднюк І.В., Короткий Т.Р. та ін. На межі виживання: знищення довкілля під час збройного кон-
флікту на сході України. За ред. А.П. Бущенка. Київ: КИТ, 2017.]
8. Zavyalova L.V., Protopopova V.V., Panchenko S.M. et al. Synanthropisation of the vegetation cover of Ukraine as a
result of military actions. In: Podolannia ekolohichnykh ryzykiv ta zahroz dlia dovkillia v umovakh nadzvychainykh sytu-
atsii [Overcoming environmental risks and threats to the environment in emergency situations]. Poltava, Lviv, 2022.
P. 31—52 (in Ukrainian).
[Зав’ялова Л.В., Протопопова В.В., Панченко С.М. та ін. Синантропізація рослинного покриву України внаслі-
док воєнних дій. У кн.: Подолання екологічних ризиків та загроз для довкілля в умовах надзвичайних ситуацій.
Полтава, Львів, 2022. С. 31—52.]
9. Afanasyev S.O. Impact of war on hydroecosystems of Ukraine: conclusion of the first year of the full-scale invasion of
Russia (a review). Hydrobiological Journal. 2023. 59(4): 3—16. http://doi.org/10.1615/HydrobJ.v59.i4.10
[Афанасьев С.О. Вплив війни на гідроекосистеми України: підсумки першого року повномасштабного втор-
гнення Росії (огляд). Гідробіологічний журнал. 2023. Т. 59, № 2. С. 3—16.]
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 4 67
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
10. Bayrak G. Modern beligerative relief (on the example of Yavoriv military training ground of Lviv region). Problems of
Geomorphology and Paleogeography of the Ukrainian Carpathians and Adjacent Areas. 2020. 11(1): 208—228. http://
dx.doi.org/10.30970/gpc.2020.1.3209
[Байрак Г. Сучасний белігеративний рельєф (на прикладі яворівського військового полігона Львівщини). Про-
блеми геоморфології і палеогеографії українських Карпат і прилеглих територій. 2020. Т. 11, № 1. С. 208—228.]
11. Volokh A., Gorlov P., Siokhin V., Polishchuk I. Species diversity of bats (Chiroptera) in the Ukrainian Azov Region
and features of their residence by seasons. Theriologia Ukrainica. 2021. 21: 24—36. http://doi.org/10.15407/TU2104
[Волох А., Горлов П., Сіохін В., Поліщук І. Видове різноманіття кажанів (Chiroptera) в українському Приазов’ї
та особливості їхнього перебування за сезонами. Theriologia Ukrainica. 2021. Вип. 21. С. 24—36.]
12. Lazariev D. Alien mammal species in floodplain habitats of the Siversky Donets basin (Ukraine). Theriologia Ukrai-
nica. 2023. 25: 15—33. http://doi.org/10.53452/TU2504
13. Zagorodniuk I., Vyshnevsky D. Biodiversity losses and changes in the zones of prolonged hostilities in Ukraine:
theriological component (2014—2022). Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (11): 60—78. https://doi.org/10.15407/
visn2022.11.060
[Загороднюк І., Вишневський Д. Втрати та зміни біорізноманіття в зонах тривалих бойових дій в Україні: те-
ріологічна складова (2014—2022). Вісник НАН України. 2022. № 11. С. 60—78.]
14. Zagorodniuk I. Terrestrial Vertebrates of Ukraine: Adventive Component. Kyiv, 2023. https://museumkiev.org/public/
monogr/zag-2023-tetrapoda-aliens.pdf
[Загороднюк І. Наземні хребетні України: адвентивна складова. Київ, 2023.]
15. Kotov M.I., Oksiuk P.F. How the civil war affected the distribution of plants and animals in Ukraine and Russia.
Znannya. 1923. (2): 24—26 (in Ukrainian).
[Котов M.I., Оксіюк П.Ф. Як вплинула громадянська війна на поширення рослин та тварин на Україні та в
Росії. Знання. 1923. № 2. С. 24—26.]
16. Kucher O.O., Shevera M.V. Invaziini vydy roslyn Starobilskoho Zlakovo-luchnoho Stepu [Invasive plant species of the
Starobilsk Cereal-Grassland Steppe]. Kyiv, 2023 (in Ukrainian).
[Кучер О.О., Шевера М.В. Інвазійні види рослин Старобільського Злаково-лучного Степу. За ред. В.В. Прото-
попової. Київ, 2023.]
17. Grunden W., Kawamura Y., Kolchinsky E., Maier H., Yamazaki M. Laying the foundation for wartime research: a
comparative overview of science mobilization in National Socialist Germany, Japan, and the Soviet Union. Osiris.
2005. 20: 79—106. http://dx.doi.org/10.1086/649414
18. Onoprienko V.I. Reflection on the book “The vortex dynamics of the development of life sciences in Russia / the
USSR in the first half of the XX century”. Istoriko-biologicheskiye issledovaniya. 2019. 11(3): 102—119 (in Russian).
[Оноприенко В.И. Размышление над книгой «Вихревая динамика развития наук о жизни в России/СССР в
первой половине ХХ века». Историко-биологические исследования. 2019. Т. 11, № 3. С. 102—119.]
19. Abulhaev R. Science of Tajikistan during the Great Patriotic War. Istorik (Muarrih). 2015. (1): 15—24 (in Russian).
https://u.to/P0I5IA
[Абулхаев Р. Наука [в Таджикистане] в годы Великой отечественной войны. Историк (Муаррих). 2015. № 1.
С. 15—24.]
20. Roll Y.V. Report of the Institute of Zoobiology of the Academy of Sciences of the UkrSSR on the work in evacua-
tion. In: Onyshchenko O.S. (ed.). Istoriia Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy (1941—1945) [History of the National
Academy of Sciences of Ukraine (1941–1945)]. Part 1. Kyiv, 2007. P. 291—294 (in Ukrainian).
[Ролл Я.В. Звіт Інституту зообіології АН УРСР про роботу в евакуації [Док. № 130. 10.07.1944]. В кн.: Они-
щенко О.С. (ред.). Історія Національної академії наук України (1941—1945). Частина 1. Документи і матеріали.
Київ: НБУВ, 2007. С. 291—294.]
21. Korzun O.V. Silskohospodarska doslidna sprava v Ukraini v roky Druhoi svitovoi viiny (1939—1945) [Agricultur-
al research in Ukraine during the Second World War (1939—1945)]. Vinnytsia, 2019 (in Ukrainian). https://bit.
ly/3h5xcU8
[Корзун О.В. Сільськогосподарська дослідна справа в Україні в роки Другої світової війни (1939—1945): моно-
графія. За ред. В.А. Вергунова. Вінниця: Твори, 2019.]
22. Zagorodniuk I. Ground squirrels of the war: a history of zoological research and Spermophilus collections in the
Reichskommissariat Ukraine. Proceedings of the State Natural History Museum. 2021. 37: 17—38. https://doi.
org/10.36885/nzdpm.2021.37.17-38
[Загороднюк І. Ховрахи війни: історія зоологічних досліджень та колекцій Spermophilus в умовах Райхскоміса-
ріату Україна. Наукові записки Державного природознавчого музею. 2021. Вип. 37. С. 17—38.]
68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (4)
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
23. Khokhlova O.M. M.V. Sharleman. Zhyttievyi shliakh. Naukova spadshchyna [M.V. Charlemagne. Life path. Scientific
heritage]. Poltava, 1998 (in Ukrainian).
[Хохлова О.М. М.В. Шарлемань. Життєвий шлях. Наукова спадщина. Полтава, 1998.]
24. Charlemagne N.V. Pryroda y liudy Kyevskoi Rusy. Vospomynanyia. Avtobyohrafyy. Perepyska [Nature and People of
Kievan Rus. Memoirs. Autobiographies. Correspondence]. Kyiv, 2014 (in Russian).
[Шарлемань Н.В. Природа и люди Киевской Руси. Воспоминания. Автобиографии. Переписка. Київ: Простір, 2014.]
25. Migulin A.A. Mlekopitayushchiye Khar’kovskoy gubernii [Mammals of the Kharkiv province]. Kharkiv, 1917 (in Russian).
[Мигулин А.А. Млекопитающие Харьковской губернии. Харьков, 1917.]
26. Charlemagne M. Zviri Ukrainy. Korotkyi poradnyk do vyznachannia, zbirannia i sposterihannia ssavtsiv (Mammalia)
Ukrainy [Mammals of Ukraine. A Short Guide to Identifying, Collecting and Observing Mammals in Ukraine]. Kyiv,
1920 (in Ukrainian).
[Шарлемань М. Звірі України. Короткий порадник до визначання, збірання і спостерігання ссавців (Mammalia)
України. Київ: Вукоопспiлка, 1920.]
27. Barabash-Nikiforov I.I. Narysy fauny stepovoi Naddniprianshchyny (kolyshnoi Katerynoslavshchyny) [Essays on the
Fauna of the Steppe Dnipro Region]. Dnipropetrovsk, 1928 (in Ukrainian).
[Барабаш-Никифоров I.I. Нариси фауни степової Надднiпрянщини (колишньої Катеринославщини). Днiп ро-
петровське: Держ. вид-во України, 1928.]
28. Zagorodniuk I.V. Priorities in nature conservation in times of war: the situation with the Great Meadow and the
Great Steppe. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (9): 12—23. https://doi.org/10.15407/visn2023.09.012
[Загороднюк І.В. Пріоритети в охороні природи в умовах війни: ситуація з Великим Лугом і Великим Степом.
Вісник НАН України. 2023. № 9. С. 12—23.]
29. Skrypnyk H. National Academy of Sciences of Ukraine: Current state and scientific horizons of the future. Folk Art
and Ethnology. 2023. (4): 7—19. https://doi.org/10.15407/nte2023.04.007
[Скрипник Г. Національна академія наук України: сучасний стан і наукові обрії майбутнього. Народна твор-
чість та етнологія. 2023. № 4. С. 7—19.]
30. Frantsevich L.I. The Chernobyl Exclusion Zone in XXI century. Radiation Safety in Ukraine. 2001. (1-4): 113—136
(in Ukrainian).
[Францевич Л.І. Чорнобильська зона відчуження у XXI сторіччі. Радіаційна безпека в Україні. 2001. № 1-4.
С. 113—136.]
31. Grodzinsky D.M. Yestestvennaya radioaktivnost’ rasteniy i pochv [Natural radioactivity of plants and soils]. Kyiv:
Naukova Dumka, 1965 (in Russian).
[Гродзинский Д.М. Естественная радиоактивность растений и почв. Киев: Наукова думка, 1965.]
Igor V. Zagorodniuk
National Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0523-133X
NATURAL HISTORY FIELD STUDIES IN WARTIME UKRAINE: CHANGES OF PRIORITIES
The article analyses the crisis phenomena in the coordinate system that determines the relevance and value of current
natural science research, including studies of the faunal communities and individual populations in their natural environ-
ment (with a focus on mammals). The fading of the paradigm of studying the uniqueness of regional biota to increasingly
detailed data and attention to endangered species has gradually led to the recognition of the irreversibility of the loss of
rare species and the emergence of invasive species, exacerbated by severe climate change, and therefore to the importance
of analysing biota rotation and mechanisms for maintaining the original state of communities. The COVID lockdown
and a new wave of Russian aggression with the occupation of 20% of Ukraine’s territory, accompanied by ecosystem de-
structions, extremely high mortality of all living things and irreversible damage to natural complexes, have led to the
irrelevance of many previous research areas and require significant changes in defining research priorities. The article
considers three blocks of changes in the research development system: factors and features of the current state of re-
search, key changes in research activity and changes in research priorities. Important features include attention to exist-
ing materials, including collections, and to remote research and databases, strengthening of applied aspects of research,
and increased attention to research on changes in biota and the environment, in particular as a result of hostilities.
Keywords: field studies, wartime, Russian aggression, changes in biota, science in Ukraine.
Cite this article: Zagorodniuk I.V. Natural history field studies in wartime Ukraine: changes of priorities. Visn. Nac.
Akad. Nauk Ukr. 2024. (4): 58—68. https://doi.org/10.15407/visn2024.04.058
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201814 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:58:33Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Загороднюк, І.В. 2025-02-17T13:35:11Z 2024 Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів / І.В. Загороднюк // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 4. — С. 58-68. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201814 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.04.058 У статті кризові явища проаналізовано в системі координат, що визначають актуальність та цінність поточних природничих досліджень, зокрема досліджень фауністичних угруповань та окремих популяцій у їхньому природному середовищі (з увагою до ссавців). Згасання парадигми вивчення унікальності регіональних біот та все більшої деталізації даних і уваги до загрожених видів поступово привело до визнання незворотності втрат рідкісних видів і появи видів-вселенців — процесів, що посилюються потужними кліматичними змінами, а отже, до важливості аналізу ротації біоти та механізмів підтримання вихідного стану угруповань. Локдаун під час пандемії ковіду та нова хвиля агресії з боку РФ з окупацією 20 % території України, що супроводжується руйнуваннями екосистем, надвисокою смертністю всього живого й незворотними порушеннями природних комплексів, призвели до деактуалізації багатьох попередніх напрямів досліджень і усвідомлення потреби суттєвих змін у визначенні дослідницьких пріоритетів. Серед важливих особливостей — увага до вже наявних матеріалів, зокрема й колекцій, дистанційних досліджень, баз даних, прикладних аспектів дослідження, а також до вивчення змін біоти і довкілля, спричинених, зокрема, веденням бойових дій. The article analyses the crisis phenomena in the coordinate system that determines the relevance and value of current natural science research, including studies of the faunal communities and individual populations in their natural environment (with a focus on mammals). The fading of the paradigm of studying the uniqueness of regional biota to increasingly detailed data and attention to endangered species has gradually led to the recognition of the irreversibility of the loss of rare species and the emergence of invasive species, exacerbated by severe climate change, and therefore to the importance of analysing biota rotation and mechanisms for maintaining the original state of communities. The COVID lockdown and a new wave of Russian aggression with the occupation of 20% of Ukraine’s territory, accompanied by ecosystem destructions, extremely high mortality of all living things and irreversible damage to natural complexes, have led to the irrelevance of many previous research areas and require significant changes in defining research priorities. The article considers three blocks of changes in the research development system: factors and features of the current state of research, key changes in research activity and changes in research priorities. Important features include attention to existing materials, including collections, and to remote research and databases, strengthening of applied aspects of research, and increased attention to research on changes in biota and the environment, in particular as a result of hostilities. Автор висловлює подяку Д. Вишневському (Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник), С. Гащаку (Міжнародна радіоекологічна лабораторія Чорнобильського центру, Славутич), В. Придатку-Доліну (НУБіП України) та О. Протасову (Інститут гідробіології НАН України) за важливі дискусії про актуалізацію наукових напрямів і подальшу долю науки в Україні. Окрема подяка академіку НАН України В.Г. Радченку за важливі зауваження до змісту рукопису і редактуру статті. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів Natural history field studies in wartime Ukraine: changes of priorities Article published earlier |
| spellingShingle | Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів Загороднюк, І.В. Статті та огляди |
| title | Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів |
| title_alt | Natural history field studies in wartime Ukraine: changes of priorities |
| title_full | Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів |
| title_fullStr | Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів |
| title_full_unstemmed | Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів |
| title_short | Природничі теренові дослідження воєнного часу в Україні: зміни пріоритетів |
| title_sort | природничі теренові дослідження воєнного часу в україні: зміни пріоритетів |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201814 |
| work_keys_str_mv | AT zagorodnûkív prirodničíterenovídoslídžennâvoênnogočasuvukraínízmínipríoritetív AT zagorodnûkív naturalhistoryfieldstudiesinwartimeukrainechangesofpriorities |