Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році

У статті висвітлено результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України та їхніх підрозділів, яке відбувалося у 2023 р. за оновленою Методикою оцінювання НАН України, а також результати апробації бальної системи оцінювання, що проводилася одночасно. Розкрито деякі організаційн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2024
Hauptverfasser:	Єгоров, І.Ю., Жукович, І.А., Красноносова, О.М., Артюшенко, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201822
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році / І.Ю. Єгоров, І.А. Жукович, О.М. Красноносова, В.В. Артюшенко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 14-24. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860148283645624320
author	Єгоров, І.Ю. Жукович, І.А. Красноносова, О.М. Артюшенко, В.В.
author_facet	Єгоров, І.Ю. Жукович, І.А. Красноносова, О.М. Артюшенко, В.В.
citation_txt	Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році / І.Ю. Єгоров, І.А. Жукович, О.М. Красноносова, В.В. Артюшенко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 14-24. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	У статті висвітлено результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України та їхніх підрозділів, яке відбувалося у 2023 р. за оновленою Методикою оцінювання НАН України, а також результати апробації бальної системи оцінювання, що проводилася одночасно. Розкрито деякі організаційні аспекти процесу оцінювання. Розглянуто результати опитування експертів та членів постійних комісій за науковими напрямами секцій НАН України щодо запровадження бальної системи оцінювання на постійній основі. Проаналізовано особливості оцінювання у 2023 р. і проблеми, що виникали під час його проведення. Organizational aspects of evaluating the effectiveness of the scientific activities of the NASU institutions and their divisions are presented in the article. The purpose of the article consists in the analysis of the evaluation results which presented the effectiveness of the scientific activities of the institutions and their divisions, with the evaluation process taking place in 2023 according to the new Evaluation Methodology, and the results of the testing of the evaluation in points, which was carried out at the same time. The tasks of this work also include results analysis for a survey of the experts’ opinions and those of members of the Standing Commissions for the NASU scientific directions of the NASU sections on the permanent conduct of evaluation in points. In addition, the features of the evaluation in 2023 and the problems of its implementation and testing of the scoring system are determined. It is difficult to fully formalize the evaluation process, because a lot of activities and their results can’t be presented in quantitative form. While the criteria and indicators for evaluation, as well as the methods of their determination, can be the subject of debate, the need for a faster solution to two organizational problems is not disputable. The first of them is the problem of forming a pool of experts with the involvement of foreign specialists. Formation of a pool of experts should ensure greater objectivity of generalized assessments. The second problem is the creation of universal information systems (in the form of userfriendly data arrays placed on the web) for conducting not only a “spot” evaluation every five years, but also for the introduction of monitoring by the Academy’s governing bodies and providing information for state certification by the Ministry of Education and Science of Ukraine. This will make it possible to reduce the time for the preparation of evaluation materials, provided that the specifics of both procedures is preserved: while for the Ministry of Education and Science of Ukraine it is necessary to obtain a quantitative assessment of the institution as a whole, and then to compare it with the results of attestation in other agencies, for the Academy it is no less important to identify weak units and develop the ways to improve efficiency and propose measures for possible reorganization.
first_indexed	2025-12-07T17:51:07Z
format	Article
fulltext	14 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.06.014 ПРО ХІД, РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ УСТАНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ У 2023 РОЦІ У статті висвітлено результати оцінювання ефективності діяльнос- ті наукових установ НАН України та їхніх підрозділів, яке відбувалося у 2023 р. за оновленою Методикою оцінювання НАН України, а також ре- зультати апробації бальної системи оцінювання, що проводилася одночас- но. Розкрито деякі організаційні аспекти процесу оцінювання. Розглянуто результати опитування експертів та членів постійних комісій за науко- вими напрямами секцій НАН України щодо запровадження бальної систе- ми оцінювання на постійній основі. Проаналізовано особливості оцінюван- ня у 2023 р. і проблеми, що виникали під час його проведення. Ключові слова: методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ, категорії оцінювання, експертна оцінка, бальна оцінка, Націо- нальна академія наук України, фінансування досліджень. Відповідно до Концепції розвитку Національної академії наук України на 2021—2025 рр. заплановано проведення подальшої оптимізації мережі наукових установ НАН України та їхньої внутрішньої структури з урахуванням результатів оцінювання ефективності діяльності [1]. Оцінювання ефективності діяльності наукових установ є сьогодні одним із важливих інструментів реформування НАН України і, починаючи з 2023 р., здійснюється за оновленою Методикою оцінювання ефективності діяльності наукових установ Національної академії наук України [2], затвердже- ною постановою Президії НАН України від 11.01.2023 № 33. Ця Методика ґрунтується на експертному судженні та базових принципах Лейденського маніфесту [3] — об’єктивність, від- критість, прозорість, пріоритетність якісного оцінювання над кількісним, обґрунтованість аналізу діяльності з урахуванням завдань та місії наукової установи, а також перспектив її розви- тку, можливість доступу установи до результатів оцінювання та постійне вдосконалення методології оцінювання. Зазначимо, що питання створення й удосконалення мето- дичного забезпечення і методів оцінювання установ, що вико- ЄГОРОВ Ігор Юрійович — член-кореспондент НАН України, завідувач Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України ДУ «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України» ЖУКОВИЧ Інна Анатоліївна — кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України ДУ «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України» КРАСНОНОСОВА Олена Миколаївна — кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України ДУ «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України» АРТЮШЕНКО Віктор Вікторович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України ДУ «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України» ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 15 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ нують наукові дослідження й розробки, зали- шаються актуальними. Особливого значення вони набули в останні роки, оскільки в умовах певних обмежень фінансування науки держа- ва вимагає підвищення відповідальності з боку наукової спільноти щодо ефективності вико- ристання бюджетних коштів. У роботах зарубіжних науковців розгляда- ються різні аспекти, проблеми та особливості оцінювання ефективності наукових дослі- джень і розробок, а також питання організа- ції фінансування за результатами оцінювання [4—6]. Серед українських дослідників, які за- ймаються проблемами оцінювання діяльності наукових установ, варто назвати О. Мриглод і С. Назаровця [7], Б. Маліцького [8], В. Риба- чука [9] та ін. Пропонована стаття продовжує цикл наукових публікацій авторів, присвяче- ний особливостям оцінювання наукової діяль- ності в Україні, теоретичному узагальненню міжнародного досвіду його проведення, мето- дології оцінювання [10—15]. Отже, оцінювання наукових установ НАН України, проведене в 2023 р., порівняно з по- передніми оцінюваннями, мало певні особли- вості, зокрема: • періоди, за які оцінювали ефективність діяльності різних установ НАН України, іс- тотно різнилися і становили 5, 6 і 7 років, що пов’язано з відтермінуванням проведення оці- нювання в 2022 р. у зв’язку з широкомасштаб- ною військовою агресією РФ проти України та введенням в Україні воєнного стану; • відповідно до п. 3.1 розпорядження Пре- зидії НАН України від 30.03.2023 № 167 «Про оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України у 2023 році» одночас- но з проведенням оцінювання ефективності діяльності установ НАН України та їхніх на- укових підрозділів з використанням Методи- ки оцінювання НАН України було апробовано бальну систему оцінювання. Відповідно до Методики оцінювання НАН України процедура оцінювання відбувалася в три етапи, на кожному з яких працювали від- повідні комісії з різними функціями та повно- важеннями — експертні комісії (ЕК), постійні комісії за науковими напрямами при секціях НАН України (ПКНН), постійна комісія НАН України з оцінювання ефективності діяльності установ НАН України (ПК НАНУ). З огляду на те, що Методика оцінювання НАН України передбачає використання ін- струментарію експертного судження, особли- ву увагу було приділено формуванню експерт- них комісій. До складу ЕК відбирали фахівців за науковими напрямами діяльності установи, при цьому велике значення мали наукова ре- путація вченого, його авторитет серед колег, а також рекомендації останніх щодо можливості включення цього кандидата до ЕК. Необхід- ною умовою зарахування експерта до комісії була відсутність конфлікту його наукових ін- тересів з установою, що проходить оцінюван- ня. У визначенні потенційного конфлікту ін- тересів брали до уваги відсутність родинних зв’язків або прямих наукових стосунків типу керівник—аспірант, безпосереднього науково- го чи комерційного співробітництва; відсут- ність прямої наукової або комерційної кон- куренції, спільних робіт чи участі у спільних проєктах упродовж періоду, за який проводи- лося оцінювання. Для запобігання конфлікту інтересів кожен кандидат в експерти підпису- вав бланк-згоду бути експертом з оцінювання діяльності конкретної установи, чим також підтверджував, що не має конфлікту інтересів згідно із зазначеними вище пунктами [11]. Списки членів ЕК затверджували за засі- даннях ПКНН відповідних секцій НАН Укра- їни. Для участі в оцінювальному візиті ПКНН до кожної установи делегували представника комісії. Для проведення оцінювання установ НАН України у 2023 р. було залучено 105 експер- тів, з них 40 осіб (38,1 %) були представника- ми позаакадемічних установ України, 14 осіб (13,3 %) — зарубіжних наукових установ. Із загальної кількості позаакадемічних вітчизня- них експертів 33 особи (82,5 %) були науков- цями з 14 закладів вищої освіти України. Най- більшу кількість експертів делегували такі за- клади вищої освіти: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (5 осіб), 16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Іго- ря Сікорського» (3 особи), Національний уні- верситет біоресурсів і природокористування України (3 особи). Частка жінок у загальній кількості експер- тів становила 25,9 %. Найбільше жінок-експер- тів було залучено до процедури оцінювання в Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України — 19 осіб (70,3 % від загальної кіль- кості жінок-експертів). Серед загальної кількості експертів на- уковий ступінь доктора наук мала 91 особа (86,8 %), з них вчене звання академіка НАН України — 6 осіб, академіка НАМН України — 1 особа, академіка НАПН України — 1 особа, члена-кореспондента НАН України — 25 осіб. Зарубіжні експерти були науковцями із за- кладів вищої освіти 7 країн світу. Найбільшу кількість науковців було запрошено з Поль- щі — 6 осіб; по 2 експерти — з Німеччини та Молдови і по 1 експерту — зі Словаччини, Ки- таю, Мексики та Литви (див. рис.). Відповідно до п. 2.4 Методики оцінювання НАН України формат проведення оцінювання та участь у ньому (онлайн або офлайн) членів ЕК визначалися для кожної установи окремо з урахуванням її місцезнаходження, умов функ- ціонування та за погодженням з головою ЕК і Офісом оцінювання. Слід зазначити, що 75 % вітчизняних експертів віддали перевагу осо- бистій присутності на процедурі оцінювання. З 20 установ НАН України, які пройшли оцінювання у 2023 р., 8 належали до Секції суспільних і гуманітарних наук, 6 — до Секції фізико-технічних і математичних наук, 5 — до Секції хімічних і біологічних наук і 1 — до установ при Президії НАН України. За місцезнаходженням 16 (80 %) установ розміщено в м. Київ, 2 — у м. Львів і по 1 уста- нові — у м. Одеса та м. Ужгород. Слід зазначити, що згідно з Методикою про- цедура оцінювання діяльності установи відбу- вається знизу догори: спочатку оцінюють під- розділи установи, а потім з урахуванням їхніх результатів — установу в цілому. З 143 оцінених підрозділів до категорії А (підрозділ займає лідерські позиції за науко- вими напрямами своєї діяльності та має ваго- мі наукові й практичні результати, визнані на міжнародному та найвищому національному рівні) було віднесено 128 (89,5 % загальної кількості оцінених підрозділів). До категорії Б (підрозділ займає сильні по- зиції на національному рівні, є провідним за певними напрямами наукових досліджень, має вагомі результати для забезпечення розви- тку науки і практики відповідної галузі Украї- ни) — 15 (10,5 %) (див. табл.). До категорії В (підрозділ займає стабільні по- зиції на національному рівні, проводить наукові дослідження і розробки у відповідній галузі на- уки в Україні, має певний науковий потенціал, але демонструє невисоку динаміку розвитку) Склад експертів, які брали участь в оцінюванні ефек- тивності діяльності наукових установ НАН України у 2023 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 17 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ та категорії Г (підрозділ має слабкі позиції, не є унікальним у відповідній галузі науки, має невисокий науковий потенціал, демонструє низький рівень розвитку та відсутність вагомих результатів діяльності; результати наукових до- сліджень, конкурентоспроможність та загальна результативність роботи підрозділу не є уні- кальними) не віднесено жодного підрозділу. З 20 наукових установ НАН України до ка- тегорії А (установа, що займає лідерські по- зиції за багатьма науковими напрямами; має вагомі наукові й практичні результати, визнані на міжнародному та найвищому національно- му рівнях; має високий науковий потенціал та ефективно його використовує; має винятковий вплив на науково-технічний та соціальний роз- виток; інтегрована у світовий науковий про- стір) віднесено 14 наукових установ (70,0 %). До категорії Б (установа займає сильні по- зиції на національному рівні; є провідною за певними напрямами наукових досліджень та розробок, впроваджень конкретних видів на- укової й технічної продукції; має вагомі ре- зультати для забезпечення розвитку науки і практики відповідної галузі науки України; має значний потенціал для наукового, техніч- ного та соціального розвитку країни; виявляє активність щодо інтегрування у світовий на- уковий простір з урахуванням національних інтересів) віднесено 6 установ (30,0 %). До категорії В (установи, що займають ста- більні позиції на національному рівні, прово- дять дослідження у відповідній галузі науки в Україні, але є маловідомими у світовому на- уковому просторі) та категорії Г (установи, що демонструють низький рівень розвитку та відсутність вагомих результатів діяльності, не є унікальними у відповідній галузі науки) не віднесено жодної установи. Як уже зазначалося, одночасно з проведен- ням оцінювання ефективності діяльності уста- нов НАН України за Методикою НАН Украї- ни було апробовано бальну систему оцінюван- ня установ та їхніх наукових підрозділів. Для апробації бальної системи кожен екс- перт мав заповнити документ «Картка екс- пертного оцінювання ефективності діяльності підрозділу (установи)». Отримані результати вносили в бланк «Результати апробації бальної системи оцінювання ефективності діяльнос- ті установи та її наукових підрозділів», який передавали до Офісу оцінювання разом із ви- сновком ЕК. Крім того, експертам було запро- поновано заповнити анонімний опитувальник і висловити свою думку про доцільність запро- вадження бальної системи на постійній основі. Результати оцінювання підрозділів та установ НАН України, що проходили оцінювання у 2023 р. Секції НАН України Кількість підрозділів Кількість установ пройшли оцінювання з них віднесено до категорії* пройшли оцінювання з них віднесено до категорії* А Б А Б Секція фізико-технічних і математичних наук 47 42 89,4 % 5 10,6 % 6 4 66,7 % 2 33,3 % Секція хімічних і біологіч- них наук 36 32 88,9 % 4 11,1 % 5 4 80,0 % 1 20,0 % Секція суспільних і гумані- тарних наук 54 49 90,7 % 5 9,3 % 8 5 62,5 % 3 37,5 % Наукові установи при Президії НАН України 6 5 83,3 % 1 16,7 % 1 1 100,0 % — Загалом 143 128 89,5 % 15 10,5 % 20 14 70,0 % 6 30,0 % До категорій В і Г не віднесено жодного підрозділу та установи. 18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ За підсумками обробки результатів отрима- но таку зведену інформацію: • максимальний бал (99,45) серед оцінених установ отримала ДУ «Інститут ринку і еко- номіко-екологічних досліджень НАН Украї- ни» (Відділення економіки); серед оцінених підрозділів максимально можливий бал (100) отримали 2 підрозділи Інституту молекуляр- ної біології і генетики (Відділення біохімії, фі- зіології і молекулярної біології) — відділ біо- молекулярної електроніки та відділ ензимоло- гії білкового синтезу; • мінімальний бал (74,78) серед установ отримав Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних дослі- джень (Відділення економіки); серед оцінених підрозділів найменший бал (62,40) отримав відділ хімії вугілля Інституту фізико-органіч- ної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка (Від- ділення хімії); • за секціями НАН України середні бальні оцінки установ становили: Секція фізико-тех- нічних і математичних наук — 88,02; Секція хімічних і біологічних наук — 89,9; Секція суспільних і гуманітарних наук — 88,01; на- укові установи при Президії НАН України — 91,5. Середній бал усіх оцінених установ НАН України — 89,37. Бальний інтервал від 80 до 100 відповідає категорії А. Анкета для опитування експертів, розробле- на Офісом оцінювання діяльності наукових установ НАН України, містила кілька запитань, на які потрібно було відповісти «так» або «ні». Крім того, експертам пропонувалося вислови- ти зауваження і пропозиції щодо застосування Методики оцінювання та бальної системи. З експертів, які взяли участь в опитуванні, 92,4 % вважають, що оцінювання діяльності наукових установ є важливим інструментом реформування та реорганізації НАН Украї- ни, а принципи, покладені в основу Методики оцінювання, та якісний аналіз, що ґрунтується на експертному судженні, відповідають сучас- ним світовим трендам у процедурі оцінювання суб’єктів наукової діяльності. Серед опитаних експертів 42,4 % вважають, що позиції в картках експертів, за якими ви- ставляють бали, вичерпно та об’єктивно відо- бражають діяльність установи; 57,6 % висло- вили думку про невідповідність критеріїв у картках експертного оцінювання показникам, за якими надає інформацію установа в мате- ріалах анкети підрозділу (установи). Також експерти зауважили, що критерії в картках експертного оцінювання дуже загальні, не вра- ховують усі результати діяльності підрозділів чи установ, а отриманий загальний бал не до- зволяє скласти уявлення про унікальність та особливості діяльності підрозділу (установи). Щодо обґрунтованості запропонованих ва- гових коефіцієнтів для наукових установ різ- ної дисциплінарної спрямованості позитивну відповідь дали 45,5 % експертів, проте 54,5 % вважають, що коефіцієнти необхідно перегля- нути і що для установ різних секцій вони ма- ють бути різними з урахуванням специфіки та особливостей їхньої діяльності. На запитання щодо доцільності запро- вадження на постійній основі додатково ще бальної системи розрахунку комплексного індикатора ефективності діяльності установи (підрозділу) в запропонованому вигляді «так» відповіли 24,2 %, «ні» — 75,8 % опитуваних експертів. На другому етапі процедури оцінювання ПКНН на своїх засіданнях розглянули ре- зультати діяльності установ, що проходили оцінювання у 2023 р., потім, згідно зі своїми функціями (п. 2.2.2 Методики оцінювання), затвердили їх та передали на остаточне затвер- дження в ПК НАНУ. Члени ПКНН усіх секцій звертали увагу на завищеність бальної оцінки, яку виставили ЕК більшості установ та підроз- ділів. Враховуючи те, що в проєкті розділу 3.3 Методики оцінювання (додаток до постанови Президії НАН України від 11.01.2023 № 33) не визначено дії членів ПКНН в разі їхньої не- згоди з результатами бальної оцінки ЕК, під час прийняття остаточного рішення бали було взято до уваги, але не затверджено. Члени ПКНН при секціях позитивно висло- вилися про важливість оцінювання результа- тів діяльності установ як одного з інструмен- тів реформування не лише НАН України, а й ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 19 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ наукової сфери України загалом. На питання щодо доцільності запровадження на постій- ній основі в Методиці оцінювання додатково бальної системи розрахунку комплексного індикатора ефективності діяльності установи (підрозділу) в запропонованому вигляді «так» відповіли 26,3 %, «ні» —73,7 % членів ПКНН. Під час обговорення бальної системи члени ПКНН висловили низку думок, зокрема: • оскільки бальну систему покладено в осно- ву атестаційної методики Міністерства освіти і науки України, для НАН України логічним є обрання інших критеріїв визначення ступеня відповідності результатів діяльності науковців певним вимогам; • навряд чи постійне використання бальної системи позитивно впливатиме на ефектив- ність та якість роботи; намагання будь-якими засобами поліпшити кількісні показники обов’язково спричинить зниження рівня якос- ті досліджень та погіршення іміджу як окремо- го вченого, так і всієї установи [16]; • виявити завищені кількісні показники ді- яльності підрозділів установи і встановити сту- пінь їх відповідності реальному стану наукової роботи фактично неможливо, а отже, метою оцінювання стає не інтелектуальне змагання, а формалізм та адаптація до наукометричних вимог. За такого підходу мотиваційний по- тенціал науковця зміщується з інтенсивного та конкурентоспроможного вектора наукової роботи на екстенсивний; • суттю ефективного оцінювання є виявлен- ня резервів для підвищення потенціалу науко- вої установи, а не цифровий контроль вико- нання планових завдань; логіка застосування процедури оцінювання полягає в демонстрації «якісного стрибка», переходу накопиченого в установі знання з екстенсивного стану в інтен- сивний; • бальна система розрахунку комплексного індикатора ефективності діяльності установи в цілому та кожного підрозділу не відповідає основним засадам статистичної методології, зокрема розрахунку багатовимірних середніх величин, у якому принципово важливу роль відіграє вибір системи зважування й самих ваг; • бальна оцінка не відповідає сучасним сві- товим тенденціям оцінювання наукових уста- нов, де до уваги беруться різні результати на- укової діяльності, які є багатовимірними і не можуть бути зведені до одного бального показ- ника; • побажання для установ — при заповненні анкети більше уваги приділяти чіткому визна- ченню найвагоміших результатів, їх актуаль- ності та науковій новизні. Саме якість резуль- татів, а не їх кількість, має бути основною у ви- значенні категорії; • в умовах тотального недофінансування науки будь-яка система оцінювання діяль- ності установ не може бути об’єктивною і ді- євою; це буде або «перетягування ковдри», або консервація наявного стану. Тому найперше, що потрібно для підвищення ефективності ді- яльності наукових установ, — це перейти від залишкового принципу фінансування науки в державі до достатнього. В таких умовах систе- ма оцінювання запрацює і не буде ризиків за- губити щось перспективне; • бальну оцінку доцільно залишити лише в разі розроблення чіткої шкали, щоб було зро- зуміло, за що нараховується кожен бал. Тільки за умови пильного контролю за нарахуванням кожного з балів бальна оцінка може бути ви- правданою. На третьому етапі оцінювання ПК НАНУ розглянула і затвердила результати оцінюван- ня, подані ПКНН секцій. Остаточне затвер- дження результатів, що вже не підлягає пере- гляду, здійснено в постанові Президії НАН України від 21.02.2024 № 55 «Про результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України у 2023 році». Аналіз результатів проведеного оцінювання дав змогу виокремити низку проблем. 1) Проблеми апробації бальної оцінки: 1.1) заповнення бланків «Картка експерт- ного оцінювання ефективності діяльності під- розділу (установи)» викликало незадоволення членів ЕК. Особливо це стосувалося установ, які мають багато підрозділів, адже експертам доводилося заповнювати картки на кожен під- розділ та на установу, що потребувало багато 20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ часу; іноді установи були змушені самі розра- хувати підсумкові бали за картками експертів; 1.2) непорозуміння виникали з визначен- ням порядку здійснення бальної оцінки, а саме: частина ЕК приймали рішення колегіально та дублювали результати бальної оцінки по всіх анкетах, а частина експертів висловлювали осо- бисту думку і давали індивідуальну оцінку в балах кожному підрозділу. Як наслідок, якість бального оцінювання значно погіршилася; 1.3) формальне ставлення експертів до баль- ної оцінки та завищення показників, отрима- них у підсумку, було спричинене необхідніс- тю багаторазово повторювати одні й ті самі процедури переведення якісних показників у кількісний вимір у формі балів за відсутності чіткого розмежування якісних характерис- тик. Відсутність шкал, які мали б стати нор- мативом відповідності якісних характеристик кількісному вимірюванню в балах, призвела до необґрунтованого завищення бальних оцінок; 1.4) багаторазові усереднення оцінок підроз- ділів та установ призвели до того, що результа- ти бальної оцінки за секціями врівноважили- ся, а отримані значення показників виявилися недостатньо обґрунтованими. Фактично це прояв відомого закону (принципу) Гудхарда: «коли метрика стає метою, вона перестає бути надійною» [17]; 1.5) проблематичним виявилося отримання відповідей під час добровільного анонімного анкетування експертів — зі 105 експертів лише 66 дали відповіді на запитання анкети, при- чому найбільшу активність виявили експерти Секції суспільних і гуманітарних наук. 2) Проблеми, пов’язані з фінансуванням за результатами оцінювання. Найбільшою про- блемою є завищення результатів оцінювання з метою збереження (або навіть збільшення) фінансування організації. Одним із головних завдань впровадження Методики оцінювання було підвищення рівня ефективності наукових досліджень та вплив на розподіл фінансуван- ня з урахуванням отриманих результатів. Роз- роблення механізму фінансування конкретної установи з урахуванням результатів оцінюван- ня виходить за межі Методики й забезпечу- ється Президією НАН України відповідно до фінансових можливостей Академії. В умовах недостатнього фінансування ви- рішити питання забезпечення додаткового фінансування є складним завданням. Крім того, відповідно до внесених змін до Порядку використання коштів, передбачених у держав- ному бюджеті Національній академії наук для підтримки розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень, бюджетні кошти нада- ються науковим установам НАН України на конкурсній основі для проведення пріоритет- них досліджень і розробок науковими підроз- ділами, які за результатами оцінювання ефек- тивності діяльності наукових установ Академії відповідно до Методики оцінювання віднесено до категорії А. Наслідком цього рішення ста- ло те, що експерти (висококваліфіковані вчені, які пройшли перевірку на відсутність конфлік- ту інтересів з інтересами оцінюваної наукової установи) намагалися завищити оцінки. При- чини такої поведінки зрозумілі — вони ґрун- туються на побоюванні «завдати шкоди» коле- гам у нинішніх складних економічних умовах. Знайти контраргументи проти такої позиції нелегко, але необхідно, адже основна мета оці- нювання полягає не в «покаранні», а в пошу- ку шляхів підвищення ефективності наукової діяльності. Зважаючи на зазначене вище, розроблення процедури розподілу фінансування наукових установ НАН України залежно від результатів оцінювання стає актуальним завданням, яке потребує додаткового вивчення та створення відповідного механізму реалізації. 3) Проблеми, пов’язані з прихованим кон- фліктом інтересів. Як уже зазначалося, з метою запобігання конфлікту інтересів кожен експерт підписує бланк-згоду бути експертом з оціню- вання діяльності конкретної установи, чим під- тверджує, що не має конфлікту інтересів. Про- * Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Національній академії наук для підтримки розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень: постанова Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1040. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 21 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ те фахівці в окремих напрямах своєї наукової спеціалізації добре знають один одного, і навіть якщо в останні 5 років вони й не мали конфлік- ту інтересів з установою, то впродовж 7—10 по- передніх років могли мати. Такий прихований конфлікт інтересів створює проблему щодо не- залежності експертів. Крім того, не завжди кон- флікт інтересів має явний вигляд, адже існують дружні стосунки, які не фіксуються формально (наприклад, спільне хобі). Отже, або доводить- ся покладатися на порядність і принциповість учасників процесу оцінювання, або потрібно створювати розширену базу експертів із залу- ченням фахівців не лише із закладів вищої осві- ти, а й з профільних міністерств та відомств, проєктних організацій. 4) Проблеми, пов’язані з організацією ро- боти ЕК: 4.1) однією з проблем є пошук джерел фі- нансування відряджень для експертів, які не працюють в установах НАН України. Як ві- тчизняні, так і зарубіжні експерти здійснюють оцінювання на безоплатній основі. Зазначимо, що за таким принципом оцінювання проводять в усіх країнах світу, але там передбачено оплату відрядження. Тому одним із важливих елемен- тів незалежності експертів стає фінансування відряджень. Відповідно до розпорядження Президії НАН України «Про оцінювання ді- яльності наукових установ НАН України», від- шкодування витрат на відрядження членів ЕК з установ Академії до установ, які підлягають оцінюванню, здійснюється за їхнім основним місцем роботи. Для експертів з позаакадеміч- них установ це питання не вирішено. І найчас- тіше установи, що проходять оцінювання, самі фінансують відрядження таких експертів. Для забезпечення більшої об’єктивності при про- веденні оцінювання необхідно передбачити можливість компенсувати експертам витрати, пов’язані з відрядженням; 4.2) проблемою є також пошук джерел фі- нансування витрат, пов’язаних із залученням іноземних фахівців як членів ЕК, а це досить значні кошти — оплата відряджень, переклад англійською пакету матеріалів для проведення оцінювання тощо. Якщо ці витрати покласти на організацію, яка проходить оцінювання, ро- боту експерта вже не можна вважати незалеж- ною. Водночас, як свідчить досвід оцінювання, участь іноземних фахівців у роботі ЕК додає останнім авторитету та впевненості в їхній не- упередженості. 5) Проблеми, пов’язані з публікаційною активністю дослідників: 5.1) публікація результатів наукових до- сліджень переважно у виданнях, засновником (співзасновником) яких є установа, де працює автор. Одна з причин цього полягає в тому, що публікації у «своїх» наукових виданнях для науковців є безкоштовними або оплачуваними на пільгових умовах; 5.2) незадовільна кількість публікацій у ви- даннях, що індексуються в провідних наукоме- тричних базах даних (Web of Science, Scopus). Багатьом установам НАН України ЕК дали рекомендації збільшити кількість публікацій у таких періодичних виданнях. Установам, на- укові видання яких входять до провідних на- укометричних баз, виконати цю рекомендацію не складно, але установам соціогуманітарного профілю, за науковими напрямами яких кіль- кість наукових видань, зареєстрованих у між- народних базах, досить обмежена, підвищити публікаційну активність у таких виданнях не так уже й легко. Для вирішення цієї проблеми варто передбачити можливість матеріального стимулювання дослідників щодо публікації статей у провідних журналах або хоча б част- ково компенсувати їхні витрати на публікації; 5.3) відсутність в афіліації авторів інфор- мації про роботу в установі. Дослідники, які працюють в установах НАН України за суміс- ництвом, звітували статтями, в яких в афіліації вказане їх основне місце роботи, попри те, що в Методиці оцінювання зазначено, що такі стат- ті не можуть бути враховані під час оцінюван- ня установи. Дослідники звітують одними й тими самими публікаціями в різних установах, що неприпустимо, оскільки інформація щодо публікаційної активності установи в цьому разі викривляється. Керівництву установ ре- комендовано більш відповідально ставитися до надання інформації щодо публікаційної ак- 22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ тивності своїх співробітників і не включати до звітних матеріалів статті, які вже включено до звітних матеріалів іншої установи. 6) Проблеми, пов’язані з розміщенням ін- формації на сайті установи. Ще однією про- блемою оцінювання стала необхідність опри- люднення результатів діяльності установи за 5—7 років, що потребує одночасного ви- світлення досить великого обсягу інформації. Для вирішення цієї проблеми установам було рекомендовано розмістити на їхніх сайтах ін- формацію про основні результати діяльності (посилання на повні тексти публікацій дослід- ників; посилання на сайти чи сторінки конфе- ренцій, у яких установа брала участь; результа- ти наукових досліджень і розробок за темами з коротким резюме, CV дослідників установи тощо), що дає змогу при заповненні звітних матеріалів для оцінювання діяльності устано- ви давати електронне посилання на сайт, де розміщено відповідні матеріали (п. 4 розпоря- дження Президії НАН України від 30.03.2023 № 167 «Про оцінювання ефективності ді- яльності наукових установ НАН України у 2023 р.»). На жаль, оцінювання показало, що інформація на сайтах деяких установ не онов- люється або її подано в неналежному вигляді. Як наслідок, для установ, що не віддавали пе- ревагу електронним посиланням на відповід- ний розділ свого сайту, значно збільшується обсяг звітних матеріалів. Висновки. Оцінювання установ НАН Укра- їни є важливою складовою її реформування і має сприяти поліпшенню діяльності як на рів- ні підрозділів, установ, відділень, так і на рів- ні Академії в цілому. Результати оцінювання є підґрунтям для прийняття управлінських рішень (структурно-організаційних, фінан- сових, кадрових). Однак процес оцінювання складно повністю формалізувати, оскільки далеко не всі види наукової діяльності і не всі отримані результати можна представити в кількісному вигляді. Тому великого значення набуває процес формування експертних груп та розроблення таких процедур (алгоритмів) оцінювання, які мінімізують імовірність не- об’єк тивного визначення результатів роботи наукової установи та її підрозділів. Проблема вдосконалення процедури оціню- вання в науці не є виключно українською. Як визнають в огляді [18] фахівці Міжнародної наукової ради, проблема якісного оцінювання наукової діяльності є і залишатиметься акту- альною в майбутньому для всіх країн світу. Її остаточного вирішення експерти не бачать, але зробити процедури оцінювання більш раціо- нальними, прозорими та універсальними для різних країн і установ в принципі можливо. Застосування нового варіанту Методики оці- нювання НАН України є спробою рухатися у цьому напрямі. Якщо критерії та показники оцінювання, а також методи їх визначення можуть бути предметом дискусій, то необхідність скорішо- го вирішення двох організаційних проблем практично не викликає суперечок. По-перше, це формування пулу експертів із залученням іноземних фахівців. Саме це має забезпечити більшу об’єктивність узагальнених оцінок. По- друге, створення універсальних інформаційних систем (у вигляді зручних для користування масивів даних, розміщених у мережі) не лише для проведення «точкового» оцінювання раз на п’ять років, а й для запровадження моніторингу керівними органами Академії та забезпечення інформації для державної атестації з боку Мі- ністерства освіти і науки України. Це дозволить скоротити час на підготовку матеріалів оціню- вання за умови збереження специфіки обох процедур: якщо для МОН України насамперед необхідно отримати кількісну оцінку установи в цілому та порівняти її з результатами атеста- ції в інших відомствах, то для Академії не менш важливо виявити слабкі підрозділи, розробити шляхи для підвищення їх ефективності або за- пропонувати заходи з можливої реорганізації. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 23 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Bohdanov V.L., Kubalskyi O.N. About the concept of development of the National Academy of Sciences of Ukraine for 2021—2025. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2021. (12): 38—45. [Богданов В.Л., Кубальський О.Н. Про концепцію розвитку Національної академії наук України на 2021—2025 роки. Вісник НАН України, 2021. № 12. С. 38—45.] 2. Methodology for evaluating the effectiveness of scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine. https://files.nas.gov.ua/text/Documents/Metodika_ocinuvanya_2023.pdf [Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ Національної академії наук України. Затвердже- но постановою Президії НАН України від 11.01.2023 № 33.] 3. Quality assurance by Scientific Advisory Boards at Leibniz institutions. Leibniz Association. Division Evaluation Committee. http://www.leibniz-gemeinschaft.de/en/about-us/evaluation/qualityassurance-by-scientific-advisory-boards-at-leibniz- institutions/ 4. Fiala D. Science Evaluation in the Czech Republic: the Case of Universities. Societies. 2013. 3(3): 266—279. https://doi.org/10.3390/soc3030266 5. Xu F., Li X. The changing role of metrics in research institute еvaluation undertaken by the Chinese Academy of Sciences (CAS). Palgrave Communications. 2016. 2: 16078. https://doi.org/10.1057/palcomms.2016.78 6. Ortiz Núñez R. Altmetrics: alternative metrics for scientific, technological and innovation evaluation. Academia Letters. 2021. 1658. https://doi.org/10.20935/AL1658 7. Mryhlod O.I., Nazarovets S.A. Scientometrics and management of scientific activities: once again about the global and Ukrainian. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2019. (9): 81—94. https://doi.org/10.15407/visn2019.09.081 [Мриглод О.І., Назаровець С.А. Наукометрія та управління науковою діяльністю: вкотре про світове та українське. Вісник НАН України. 2019. № 9. С. 81—94.] 8. Malitskyi B.A. Problems of Comprehensive Assessment of Scientific Results. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (9): 24—36. https://doi.org/10.15407/visn2023.09.024 [Маліцький Б.А. Проблеми комплексного оцінювання наукового результату. Вісник НАН України. 2023. № 9. С. 24—36.] 9. Rybachuk V.P. Methodological problems of evaluating the productivity of scientific activity. Nauka Naukozn. 2013. (2): 46—52 (in Ukrainian). [Рибачук В.П. Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності. Наука та наукознавство. 2013. № 2. С. 46—52.] 10. Zhukovych I.A., Yegorov I.Yu. The Evolution of Methodical Approaches for Evaluation the Efficiency of the Activities of Scientific Research Organizations in the Czech Republic. Statistics of Ukraine. 2020. 89-90(2-3): 117—126. https://doi.org/10.31767/su.2-3(89-90)2020.02-03.13 [Жукович І.А., Єгоров І.Ю. Еволюція методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності науково-дослід- них установ Чехії. Статистика України. 2020. № 2-3. С. 117—126.] 11. Zhukovych I.A., Yegorov I.Yu. Evolution of Methodological Approaches to Evaluating the Efficiency of the Activities of Research Organizations in Ukraine. Statistics of Ukraine. 2021. 93(2): 4—15. http://doi.org/10.31767/su.2(93)2021.02.01 [Жукович І.А., Єгоров І.Ю. Еволюція методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності науково-дослід- них установ в Україні. Статистика України. 2021. № 2. С. 4—15.] 12. Zhukovych І.A. Peculiarities of Evaluating the Activity of Scientific Organizations in Some Countries of the Former USSR. Statistics of Ukraine. 2022. 97(2): 41—50. https://doi.org/10.31767/su.2(97)2022.02.05 [Жукович І.А. Особливості оцінювання діяльності наукових установ у деяких країнах колишнього СРСР. Статис- тика України. 2022. № 2. С. 41—50.] 13. Yegorov I.Yu., Zhukovych I.A. Evaluation of the results of researchers’ activities: new trends. Nauka Naukozn. 2023. (2): 42—58. https://doi.org/10.15407/sofs2023.02.042 [Єгоров І.Ю., Жукович І.А. Оцінювання результатів діяльності дослідників: нові тенденції. Наука та наукознавство. 2023. № 2. С. 42—58.] 14. Yegorov I.Yu., Zhukovych I.A. Performance evaluation in research organizations: evolution of methodologies. Nauka Nau- kozn. 2022. (3): 36—50. https://doi.org/10.15407/sofs2022.03.036 [Єгоров І.Ю., Жукович І.А. Розвиток підходів до оцінювання результатів діяльності науково-дослідних установ. На- ука та наукознавство. 2022. № 3. С. 36—50.] 15. Zhukovych I.A., Krasnonosova O.M. Organization of Evaluation of Scientific Activity in China: Methodology and Experi- ence. Biznes Inform. 2023. (10): 53—63. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-10-53-63 [Жукович І.А., Красноносова О.М. Організація оцінювання наукової діяльності в Китаї: методологія та досвід. Бізнес Інформ. 2023. № 10. C. 53—63.] 24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 16. Hughes A., Martin B. Enhancing Impact. The Value of Public Sector R&D. Summary report. Council for Industry and Higher Education. UK Innovation Research Centre. 2012. https://www.ncub.co.uk/wp-content/uploads/2012/08/CIHE-1208ImpactReportWebVersion-1.pdf 17. Goodhart C. Problems of Monetary Management: The UK experience. Papers in Monetary Economics. 1975. 1(1): 1. 18. The future of research evaluation: a synthesis of current debates and developments. Discussion paper. 2023. https://www.interacademies.org/publication/future-research-evaluation-synthesis-current-debates-and-developments Igor Yu. Yegorov State Institution “Center for Evaluation of Activity of Research Institutions and Scientific Support of Regional Development of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3829-6383 Іnna A. Zhukovych State Institution “Center for Evaluation of Activity of Research Institutions and Scientific Support of Regional Development of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5027-5991 Olena M. Krasnonosova State Institution “Center for Evaluation of Activity of Research Institutions and Scientific Support of Regional Development of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0863-3705 Viktor V. Artiushenko State Institution “Center for Evaluation of Activity of Research Institutions and Scientific Support of Regional Development of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3454-9264 ON THE PROGRESS, RESULTS AND PROBLEMS OF THE EVALUATION OF SCIENTIFIC INSTITUTIONS OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE IN 2023 Organizational aspects of evaluating the effectiveness of the scientific activities of the NASU institutions and their divisions are presented in the article. The purpose of the article consists in the analysis of the evaluation results which presented the effective- ness of the scientific activities of the institutions and their divisions, with the evaluation process taking place in 2023 according to the new Evaluation Methodology, and the results of the testing of the evaluation in points, which was carried out at the same time. The tasks of this work also include results analysis for a survey of the experts’ opinions and those of members of the Stand- ing Commissions for the NASU scientific directions of the NASU sections on the permanent conduct of evaluation in points. In addition, the features of the evaluation in 2023 and the problems of its implementation and testing of the scoring system are determined. It is difficult to fully formalize the evaluation process, because a lot of activities and their results can’t be presented in quantitative form. While the criteria and indicators for evaluation, as well as the methods of their determination, can be the subject of debate, the need for a faster solution to two organizational problems is not disputable. The first of them is the problem of forming a pool of experts with the involvement of foreign specialists. Formation of a pool of experts should ensure greater objectivity of generalized assessments. The second problem is the creation of universal information systems (in the form of user- friendly data arrays placed on the web) for conducting not only a “spot” evaluation every five years, but also for the introduction of monitoring by the Academy’s governing bodies and providing information for state certification by the Ministry of Education and Science of Ukraine. This will make it possible to reduce the time for the preparation of evaluation materials, provided that the specifics of both procedures is preserved: while for the Ministry of Education and Science of Ukraine it is necessary to obtain a quantitative assessment of the institution as a whole, and then to compare it with the results of attestation in other agencies, for the Academy it is no less important to identify weak units and develop the ways to improve efficiency and propose measures for possible reorganization. Keywords: research organization, methodology for evaluating the performance of research organization, evaluation criteria, peer review, evaluation in points, National Academy of Sciences of Ukraine, research funding. Cite this article: Yegorov I.Yu., Zhukovych І.A., Krasnonosova O.M., Artiushenko V.V. On the progress, results and problems of the evaluation of scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2023. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (6): 14—24. https://doi.org/10.15407/visn2024.06.014
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201822
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1027-3239
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:51:07Z
publishDate	2024
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Єгоров, І.Ю. Жукович, І.А. Красноносова, О.М. Артюшенко, В.В. 2025-02-18T11:19:20Z 2024 Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році / І.Ю. Єгоров, І.А. Жукович, О.М. Красноносова, В.В. Артюшенко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 14-24. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201822 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.06.014 У статті висвітлено результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України та їхніх підрозділів, яке відбувалося у 2023 р. за оновленою Методикою оцінювання НАН України, а також результати апробації бальної системи оцінювання, що проводилася одночасно. Розкрито деякі організаційні аспекти процесу оцінювання. Розглянуто результати опитування експертів та членів постійних комісій за науковими напрямами секцій НАН України щодо запровадження бальної системи оцінювання на постійній основі. Проаналізовано особливості оцінювання у 2023 р. і проблеми, що виникали під час його проведення. Organizational aspects of evaluating the effectiveness of the scientific activities of the NASU institutions and their divisions are presented in the article. The purpose of the article consists in the analysis of the evaluation results which presented the effectiveness of the scientific activities of the institutions and their divisions, with the evaluation process taking place in 2023 according to the new Evaluation Methodology, and the results of the testing of the evaluation in points, which was carried out at the same time. The tasks of this work also include results analysis for a survey of the experts’ opinions and those of members of the Standing Commissions for the NASU scientific directions of the NASU sections on the permanent conduct of evaluation in points. In addition, the features of the evaluation in 2023 and the problems of its implementation and testing of the scoring system are determined. It is difficult to fully formalize the evaluation process, because a lot of activities and their results can’t be presented in quantitative form. While the criteria and indicators for evaluation, as well as the methods of their determination, can be the subject of debate, the need for a faster solution to two organizational problems is not disputable. The first of them is the problem of forming a pool of experts with the involvement of foreign specialists. Formation of a pool of experts should ensure greater objectivity of generalized assessments. The second problem is the creation of universal information systems (in the form of userfriendly data arrays placed on the web) for conducting not only a “spot” evaluation every five years, but also for the introduction of monitoring by the Academy’s governing bodies and providing information for state certification by the Ministry of Education and Science of Ukraine. This will make it possible to reduce the time for the preparation of evaluation materials, provided that the specifics of both procedures is preserved: while for the Ministry of Education and Science of Ukraine it is necessary to obtain a quantitative assessment of the institution as a whole, and then to compare it with the results of attestation in other agencies, for the Academy it is no less important to identify weak units and develop the ways to improve efficiency and propose measures for possible reorganization. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році On the progress, results and problems of the evaluation of scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2023 Article published earlier
spellingShingle	Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році Єгоров, І.Ю. Жукович, І.А. Красноносова, О.М. Артюшенко, В.В. Статті та огляди
title	Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році
title_alt	On the progress, results and problems of the evaluation of scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2023
title_full	Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році
title_fullStr	Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році
title_full_unstemmed	Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році
title_short	Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році
title_sort	про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ національної академії наук україни у 2023 році
topic	Статті та огляди
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201822
work_keys_str_mv	AT êgorovíû prohídrezulʹtatitaproblemiocínûvannânaukovihustanovnacíonalʹnoíakademíínaukukraíniu2023rocí AT žukovičía prohídrezulʹtatitaproblemiocínûvannânaukovihustanovnacíonalʹnoíakademíínaukukraíniu2023rocí AT krasnonosovaom prohídrezulʹtatitaproblemiocínûvannânaukovihustanovnacíonalʹnoíakademíínaukukraíniu2023rocí AT artûšenkovv prohídrezulʹtatitaproblemiocínûvannânaukovihustanovnacíonalʹnoíakademíínaukukraíniu2023rocí AT êgorovíû ontheprogressresultsandproblemsoftheevaluationofscientificinstitutionsofthenationalacademyofsciencesofukrainein2023 AT žukovičía ontheprogressresultsandproblemsoftheevaluationofscientificinstitutionsofthenationalacademyofsciencesofukrainein2023 AT krasnonosovaom ontheprogressresultsandproblemsoftheevaluationofscientificinstitutionsofthenationalacademyofsciencesofukrainein2023 AT artûšenkovv ontheprogressresultsandproblemsoftheevaluationofscientificinstitutionsofthenationalacademyofsciencesofukrainein2023

Про хід, результати та проблеми оцінювання наукових установ Національної академії наук України у 2023 році

Institution

Ähnliche Einträge