Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу

У статті наведено результати досліджень, які підтверджують негативні зміни вікової структури науковців Національної академії наук України, її секцій та відділень. Показано, що ці зміни фактично програмують вимирання кадрового потенціалу. Зокрема, констатовано, що щорічні втрати дослідників у більшос...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2024
Автори:	Попович, О.С., Міщук, О.М., Костриця, О.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201823
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу / О.С. Попович, О.М. Міщук, О.П. Костриця // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 3-13. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860011119495610368
author	Попович, О.С. Міщук, О.М. Костриця, О.П.
author_facet	Попович, О.С. Міщук, О.М. Костриця, О.П.
citation_txt	Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу / О.С. Попович, О.М. Міщук, О.П. Костриця // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 3-13. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	У статті наведено результати досліджень, які підтверджують негативні зміни вікової структури науковців Національної академії наук України, її секцій та відділень. Показано, що ці зміни фактично програмують вимирання кадрового потенціалу. Зокрема, констатовано, що щорічні втрати дослідників у більшості наукових колективів набагато перевищують їх молодіжне поповнення, що зумовлює наростаюче скорочення чисельності науковців Академії. Показано, що в переважній більшості відділень наростають втрати середнього покоління науковців. Отже, для забезпечення розвитку науки сьогодні недостатньо просто істотно збільшити залучення до наукової діяльності талановитої молоді, необхідно створити такі умови, щоб молоді дослідники, «подорослішавши» в наукових колективах, не покидали їх згодом. Крім належного фінансування, для цього потрібно змінити ставлення держави і суспільства до науки, досягти того, щоб на всіх рівнях суспільної свідомості закарбувалося розуміння: забезпечення післявоєнного відновлення країни на засадах науково-технологічного та інноваційного розвитку неможливе без розвитку науки. The article presents studies revealing negative changes in the age structure of the National Academy of Sciences of Ukraine, highlighting an accelerating decline in the number of researchers. The annual loss of researchers significantly exceeds the replenishment by younger scientists, leading to a decrease in academics and an increased loss of the middle generation. The study argues that merely attracting young talents is insufficient; it is crucial to create conditions to retain these researchers. In addition to adequate funding, the state and society must shift their attitude towards science, recognizing that post-war recovery based on scientific, technological, and innovative development is impossible without advancing the scientific community.
first_indexed	2025-12-07T16:42:09Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 3 СТАТТІ СТАТТІ ТА ОГЛЯДИТА ОГЛЯДИ ДИНАМІКА ВІКОВОЇ СТРУКТУРИ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАН УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ 2021—2023 рр. ВИКЛИКАЄ ТРИВОГУ У статті наведено результати досліджень, які підтверджують негативні зміни вікової структури науковців Національної академії наук України, її секцій та відділень. Показано, що ці зміни фактично програмують вими- рання кадрового потенціалу. Зокрема, констатовано, що щорічні втрати дослідників у більшості наукових колективів набагато перевищують їх молодіжне поповнення, що зумовлює наростаюче скорочення чисельності науковців Академії. Показано, що в переважній більшості відділень нарос- тають втрати середнього покоління науковців. Отже, для забезпечення розвитку науки сьогодні недостатньо просто істотно збільшити залучен- ня до наукової діяльності талановитої молоді, необхідно створити такі умови, щоб молоді дослідники, «подорослішавши» в наукових колективах, не покидали їх згодом. Крім належного фінансування, для цього потрібно змінити ставлення держави і суспільства до науки, досягти того, щоб на всіх рівнях суспільної свідомості закарбувалося розуміння: забезпечення післявоєнного відновлення країни на засадах науково-технологічного та інноваційного розвитку неможливе без розвитку науки. Ключові слова: Національна академія наук України, вікова структура до- слідників, молодіжне поповнення науковців, наростання втрат кадрового потенціалу науки, престижність наукової професії, післявоєнне віднов- лення. У звітній доповіді президента НАН України Анатолія За- городнього на сесії Загальних зборів НАН України 24 квітня 2024 р. [1] питання збереження кадрового потенціалу Акаде- мії і залучення до наукових установ талановитої молоді було віднесено до найважливіших і найнагальніших проблем, які постають сьогодні перед усією академічною спільнотою. Про- блема збереження кадрового потенціалу не нова, але, попри те, що керівництво і Академії, і її наукових установ вживають усіх можливих заходів для підтримки та залучення наукової молоді, чисельність молодих вчених у НАН України постійно скорочу- ється. Цю тенденцію добре ілюструє діаграма, яку побудовано на основі даних короткого звіту НАН України за 2023 р. [2] (рис. 1). Як бачимо, чисельність молодих дослідників за остан- ПОПОВИЧ Олександр Сергійович — доктор економічних наук, головний науковий співробітник вiддiлу проблем дiяльностi i стратегiї розвитку НАН України Інституту досліджень науково- технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України МІЩУК Олег Миколайович — доктор фізико-математичних наук, в.о. завідувача вiддiлу проблем дiяльностi i стратегiї розвитку НАН України Інституту досліджень науково- технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України КОСТРИЦЯ Олена Петрівна — науковий співробітник вiддiлу системних дослiджень науково- технологiчного потенціалу Інституту досліджень науково- технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.06.003 4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ нє п’ятиріччя зменшилася на 33,7 %. Тому не варто дивуватися, що скоротилася й загальна кількість науковців [2]. Свого часу ми прогнозували [3]: якщо не буде вжито рішучих заходів, спрямованих на підтримку науки в Україні, зокрема й НАН України, падіння чисельності дослідників про- довжиться. Хоча слід зазначити, що темпи цьо- Таблиця 1. Вікові групи Номер групи (n) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Віковий інтервал 24 25— 29 30— 34 35— 39 40— 44 45— 49 50— 54 55— 59 60— 64 65— 69 70— 74 75— 79 80— 84 85— 89 90 Рис. 1. Динаміка чисель- ності молодих дослід- ників НАН України за останні 5 років Рис. 2. Вікова структура наукових працівників НАН України за даними на 30 грудня 2021, 2022 і 2023 років го падіння в Академії були істотно нижчими, ніж у науковій сфері України загалом (реальна кількість науковців станом на кінець 2023 р. виявилася лише на 10 % більшою, ніж прогно- зувалося раніше: 13 444 осіб проти прогнозо- ваних 12 107). Щоб оцінити перспективи подальшого роз- витку НАН України, важливо з’ясувати, які ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 5 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Рис. 3. Порівняння поповнення і втрат загальної чи- сельності науковців НАН України за 2022 і 2023 роки зміни в ній відбулися за останні три роки, зо- крема проаналізувати, як вплинула російсько- українська війна на кадровий потенціал Ака- демії, визначити, чи зберігає він можливості для післявоєнного відновлення, в якому пер- шорядну роль мають відігравати висококвалі- фіковані наукові кадри. В пропонованій роботі проаналізовано дані щодо зміни кількості та ві- кової структури наукових працівників установ Академії за останні три роки, які, відповідно до розпорядження Президії НАН України, було зібрано зі 160 академічних установ. Вивчення цієї інформації дає змогу виявити загальні тен- денції і окреслити проблеми, які потребують вирішення як у масштабах всієї Академії, так і на рівні її секцій, відділень та окремих інсти- тутів. Для подальшого аналізу ми виокремили 15 вікових груп (табл. 1). На рис. 2 наведено динаміку вікової струк- тури всіх науковців НАН України з 2021 по 2023 р. Як бачимо, чисельність дослідників зрос- тає переважно за рахунок перших п’яти груп, тобто поповнення кадрового потенціалу відбу- вається внаслідок приходу в наукові установи людей віком від 21 до 44 років. При цьому найбільший приріст демонстру- ють друга і третя групи, а отже, основна час- тина поповнення — це особи віком від 24 до 34 років. Найменшим є приріст п’ятої групи, що свідчить про те, що після 39 років люди лише зрідка приходять у науку. Шоста і сьома групи (45—54 роки) демон- струють досить несподіваний спад чисельнос- ті. При цьому зменшення кількості науковців, про яке свідчать проаналізовані дані, наба- гато перевищує вірогідні втрати від природ- ної смертності, розрахунок яких наведено на рис. 3. Поповнення (або втрати) кожної вікової групи (позначимо їх 22 23( )nN  для розрахунку змін у 2023 р. порівняно з 2022 р.) розрахову- вали за формулою: 22 23( )nN  = 2023( )nN – 1 2022( )nN  , де n — номер вікової групи; 2023( )nN — чисель- ність науковців у n-й віковій групі у 2023 р. Тобто поповнення (або втрати) — це різни- ця між числом осіб, наявних у відповідній n-й групі у 2023 р., і їх кількістю у 2022 р. у сусід- ній, на рік молодшій (n–1)-й групі, адже саме ця (n–1)-ша група перейшла у 2023 р., ставши на рік старшою, і в принципі могла б зберегти весь свій склад. Однак, як виявляється, це не так. Чисель- ність вікової групи 45—49 років кожного з трьох аналізованих років менша за чисельність групи 40—44 роки у попередньому році, так само як чисельність групи 50—54 роки менша за чисельність групи 45—49 років. Отже, ці дані свідчать, що частина науков- ців, які досягли 34-річного віку, не залиша- ються працювати в академічних інститутах, а переходять в іншу сферу діяльності або виїж- джають за кордон. Створена нами база даних динаміки вікової структури дослідників НАН України дозволяє розрахувати, як багато таких науковців було в цей період. Відповідні результати узагальнено в табл. 2. На графіку, наведеному на рис. 3, попо- вненням можна вважати позитивні значен- ня. Однак фактично поповненню відповідає лише перший максимум (перші п’ять вікових Розпорядження Президії НАН України від 07.02.2024 № 93 «Про проведення прогнозно-аналітичного до- слідження». 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ груп), адже другий максимум насправді не пов’язаний зі зростанням загальної чисель- ності дослідників, а є просто фіксацією того, що старші вікові групи в цей період були мо- лодшими, а отже, молодша група, переходячи у старшу, збільшує її в наступному році. Тобто другий максимум у віковій структурі — це за- фіксована в ній пам’ять про період, коли наука активно нарощувала свій кадровий потенціал: переважна більшість дослідників, яким сьо- годні понад 50 років, прийшли в науку більш як 30 років тому, коли чисельність дослідників з року в рік постійно зростала. Як бачимо з табл. 2, у 2022 р. в Академію прийшло 1129 осіб віком від 20 до 44 років, але водночас 333 наукові працівники віком від 45 до 54 років залишили Академію. Тому можна констатувати, що реальне поповнення було майже на 30 % меншим. Крім того, частина на- уковців старшого віку пішли на пенсію. Свій внесок у втрати зробила і смертність, яка, як відомо, зростає з віком. Сума всіх втрат стано- вила 1794 особи, тобто втрати більш ніж у пів- тора раза перевищили молодіжне попов нен- ня. При цьому слід зазначити, що наступного, 2023, року поповнення зменшилося (1073), а втрати зросли (1816). Ілюстрацією впливу динаміки цих двох ві- кових груп (6-та і 7-ма групи) можуть бути графіки, наведені на рис. 4. Вони відобража- ють порівняння реальної вікової структури, яка була в 2021 р., з прогнозним розрахунком, якою могла б бути ця структура у 2023 р., якби не було втрат у цих групах, тобто для випадку, коли науковці віком від 45 до 54 років взага- лі перестали б покидати академічні установи. При цьому приймалося, що до 45-річного віку все відбувалося так, як демонструють діаграми на рис. 2, — за два роки така зміна вплине лише на дві наступні групи. Насправді все значно складніше. Адже за- ходи, які забезпечили б таку привабливість професії науковця, щоб вчені не полишали академічні інститути, вплинули б і на приплив молоді, тобто на всі молодші вікові групи. Проте навіть таке, не надто оптимістичне на- ближення (без урахування потенційного зрос- тання поповнення), наочно демонструє, що вже за два роки можна було б значною мірою оздоровити структуру кадрового потенціалу Академії: «провал» між двома максимумами практично зник би. Слід зазначити, що до 2005 р. вікова струк- тура дослідників України описувалася одно- горбою кривою з максимумом близько 60 ро- ків. У 2009 р. з’явився ще один, ледь помітний максимум поблизу 40-річного віку, який з кож- ним роком збільшувався і в 2014 р. вже зрів- нявся з 60-річним, який з роками поступово зменшувався (див. рис. 1 у статті [4]). Отже, значний відплив висококваліфікова- них дослідників середнього віку, який розпо- чався наприкінці першого десятиліття ХХІ ст., був настільки інтенсивним і непропорційним до інших вікових груп, що це спричинило кар- динальну перебудову вікової структури всієї наукової сфери. Враховуючи, що вікова структура науковців НАН України на початку ХХІ ст. практично Рис. 4. Оцінка ймовірного впливу на вікову структу- ру кадрового потенціалу НАН України втрати кадрів у віці від 45 до 54 років (штрих-пунктирна лінія відо- бражає ситуацію, якби не було відпливу кадрів у 6-й і 7-й вікових групах) Таблиця 2. Вікові групи Період Поповнення до 44 років Втрати 45—54 роки, % від поповнення Повні втрати 2021  2022 1129 333 29,5 % 1794 158,9 % 2022  2023 1073 369 34,4 % 1816 169,2 % ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 7 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ дуже мало відрізнялася від вікової структури всієї наукової сфери України (див., наприклад, рис. 2 в роботі [5]), можна стверджувати, що цей висновок повною мірою стосується і Ака- демії. Продемонстровані вище тенденції в дина- міці кадрового потенціалу НАН України не можуть не викликати тривоги. Проаналізуємо, наскільки вони характерні для окремих її сек- цій та відділень. На рис. 5 наведено вікову структуру найбіль- шої з секцій Академії — Секції фізико-техніч- них і математичних наук. Загалом вона анало- гічна віковій структурі всієї Академії (рис. 2). Однак впадає в очі, що різниця між першим і другим максимумами у цій секції істотно біль- ша: якщо для Академії загалом перший макси- мум становить близько 86,7 % від другого, то для І секції — вже 69,4 %. Це свідчить про те, що переважання кількості науковців старшо- го покоління над молоддю в цій секції істотно більше, ніж у середньому по Академії. Як рис. 2, так і рис. 5 чітко демонструють, що вікові групи до 39 років, які, власне, і визнача- ють реальне поповнення кадрового потенціалу, щороку зменшуються. Тобто прихід молоді в науку продовжує спадати. Як бачимо з табл. 3, відсоток втрат науковців у віці від 45 до 54 років для І секції дещо біль- ший, ніж у середньому по Академії. Це означає, що в установах цієї секції є більша частка тих, хто покидає науку України. Так само й повні втрати тут значно вагоміші — вони більш як удвічі перевищують молодіжне поповнення. Є свої особливості й у динаміці вікової структури Секції хімічних і біологічних наук (рис. 6). Тут також спостерігається зменшен- ня молодіжного поповнення, особливо для 3-ї вікової групи (30—34 роки). Проте якщо для І секції і Академії загалом чисельність 5-ї віко- Рис. 5. Вікова структура наукових працівників Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України за даними на 30 грудня 2021, 2022 і 2023 років Рис. 6. Вікова структура наукових працівників Секції хімічних і біологічних наук НАН України за даними на 30 грудня 2021, 2022 і 2023 років 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ вої групи (40—44 роки) дещо більша за попе- редню (35—39 років), то у ІІ секції поповнення відбувається лише до 39 років, а вже з 40-річ- ного віку починається відплив дослідників з наукових установ. Якщо у І секції повні втрати і втрати у порів- нянні 20212022 рр. та 20222023 рр. більш ніж удвічі перевищують поповнення, то у хімі- ків та біологів (табл. 3) це перевищення є іс- тотно меншим — на 30,5 % у першому періоді та на 54,8 % у другому. Найбільша відмінність вікової структури ІІ секції (рис. 6) від вікової структури І сек- ції (рис. 5) та Академії загалом (рис. 2) поля- гає в тому, що другий максимум тут помітно менший, ніж перший, тобто в Секції хімічних і біологічних наук не так гостро стоїть питання переважання старшого покоління над молод- шим. Так, у ІІ секції кількість науковців, старших за 54 роки (8-ма і старші групи), перевищує кількість дослідників у молодших групах лише на 7 %, тоді як у І секції — на 42,9 %, а загалом в Академії — на 13,5 %. Втім, ситуація з кадро- вим потенціалом у ІІ секції також тривожна. Істотно відрізняється від інших секцій та від Академії загалом вікова структура Секції суспільних і гуманітарних наук. Як бачимо з рис. 7, для ІІІ секції спостерігається лише один максимум, що відповідає 5-й віковій групі (40—44 роки). Так само, як і в інших секціях, поповнення суспільствознавців та гуманітаріїв відбуваєть- ся завдяки приходу молоді до перших п’яти ві- кових груп, але відмінність полягає в тому, що спад чисельності старших вікових груп значно повільніший — від 4 до 7 % до 54-річного віку. Тобто фактично у цій секції не спостерігається «втечі» дослідників середнього покоління. У ІІІ секції, як і в інших секціях, з кожним роком зменшується молодіжне поповнення, наростають втрати з віком, але частка втрат для вікового інтервалу 45—54 роки (6-та і 7-ма групи) набагато менша (табл. 5). Повні втрати тут також перевищують поповнення, але не на- стільки, як в інших секціях. Усі наведені вище дані переконливо свідчать про те, що втрата престижності наукової про- фесії в очах вітчизняної молоді негативно по- значилася на науковій сфері України загалом і на Академії зокрема. Щоправда, гострота цих проблем не однако- ва для всіх секцій НАН України. Якщо в серед- ньому для Академії протягом останніх трьох років втрати найбільш активних вікових груп можна оцінити приблизно у 30 % молодіжно- го поповнення, а повні втрати в усіх вікових групах (у тому числі й старших за 55 років) перевищують поповнення в 1,5—1,8 раза, то в Секції фізико-технічних і математичних наук ці показники втрат гірші — відповідно, ~40 % науковців середнього віку від поповнення та Таблиця 3. Порівняння поповнення і втрат кадрового потенціалу Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України Період Поповнення до 44 років Втрати 45—54 роки, % від поповнення Повні втрати 2021  2022 614 243 39,6 % 1270 206,8 % 2022  2023 624 257 41,0 % 1267 203,0 % Таблиця 4. Порівняння поповнення і втрат кадрового потенціалу Секції хімічних і біологічних наук НАН України Період Поповнення до 44 років Втрати 45—54 роки, % від поповнення Повні втрати 2021  2022 295 107 36,3 % 385 130,5 % 2022  2023 270 133 49,3 % 418 154,8 % Таблиця 5. Порівняння поповнення і втрат кадрового потенціалу Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України Період Поповнення до 44 років Втрати 45—54 роки, % від поповнення Повні втрати 2021  2022 238 24 10 % 256 107,6 % 2022  2023 210 33 15 % 266 126,7 % ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 9 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ переважання повних втрат над молодіжним поповненням більш ніж удвічі. Проаналізувавши вікові структури відді- лень НАН України, ми переконалися, що ди- наміка кадрового потенціалу є більш-менш подібною для більшості відділень. Найбільш типовий її приклад наведено на рис. 8 для Від- ділення матеріалознавства. Проте деякі з відділень істотно вирізняють- ся. Наприклад, вікова структура Відділення історії, філософії та права (рис. 9) демонструє лише невеликий спад чисельності 6-ї вікової Рис. 7. Вікова структура наукових працівників Секції суспільних і гу- манітарних наук НАН України за даними на 30 грудня 2021, 2022 і 2023 років Рис. 8. Вікова структура науковців Відділення матеріалознавства НАН України за даними на 30 грудня 2021, 2022 і 2023 років Рис. 9. Вікова структура науковців Відділення іс- торії, філософії та права НАН України за даними на 30 грудня 2021, 2022 і 2023 років 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ групи (45—49 років) у 2021 р. і повну відсут- ність двох максимумів у 2023 р. Для цього від- ділення також можна констатувати певний рух кадрів, зокрема й втрати, але такого масштаб- ного відпливу дослідників середнього поко- ління з академічних установ, як у Відділенні матеріалознавства та більшості інших відді- лень, тут не спостерігається. Немає двох чітко виражених максимумів і у віковій структурі Відділення економіки (рис. 10). Цікавою є ситуація у Відділенні загальної біології НАН України (рис. 11): тут ознаки сис- тематичного відпливу середнього покоління малопомітні, проте спостерігаються майже хао- тичні зміни вікової структури, хоча при цьому проглядається загальна для Академії тенденція переважання втрат над поповненням. Як пояснити такі відмінності? Адже систе- ма оплати праці в різних інститутах Академії майже однакова, недостатність фінансування відчувається в усіх установах. Очевидно, що на рішення висококваліфікованих фахівців зали- шити місце роботи впливають не лише суто фі- нансові чинники, а й психологічна атмосфера в колективах, яка може негативно позначатися на їхній творчій активності та звужувати можли- вості для самореалізації дослідників. Однак це питання потребує більш детального вивчення. Узагальнені результати аналізу співвідно- шень між поповненням і втратами наукових кадрів для всіх відділень НАН України наве- дено в табл. 6. Як бачимо, в усіх без винятку відділеннях Академії повні втрати дослідни- ків значно перевищують поповнення, тобто щороку спостерігається скорочення загальної кількості науковців. Проте таке скорочення в різних відділеннях відбувається по-різному. Якщо у Відділенні механіки і проблем ма- шинознавства, Відділенні інформатики, Від- Рис. 11. Вікова струк- тура науковців Відді- лення загальної біології НАН України за дани- ми на 30 грудня 2021, 2022 і 2023 років Рис. 10. Вікова структура науковців Відділення еко- номіки НАН України за даними на 30 грудня 2021, 2022 і 2023 років ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 11 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ діленні фізики і астрономії, Відділенні мате- ріалознавства, Відділенні ядерної фізики та енергетики повні втрати вдвічі або навіть біль- ше перевищують поповнення, то у Відділенні наук про Землю, Відділенні історії, філософії та права, Відділенні літератури, мови та мисте- цтвознавства ця різниця не настільки разюча. Так само дуже різною є і частка втрат серед- нього покоління в різних відділеннях. При цьо- му в більшості відділень значна частина попо- внення перекривається втратою середнього по- коління. Особливо тривожна ситуація в цьому плані спостерігається у Відділенні матеріалоз- навства, в якому втрати науковців у віці 45—59 Таблиця 6. Порівняння поповнення і втрат кадрового потенціалу у відділеннях НАН України Відділення 20212022 20222023 Молодіжне поповнення Втрати 40—49 (54) роки і частка від поповнення Повні втрати Молодіжне поповнення Втрати 40—49 (54) роки і частка від поповнення Повні втрати Секція фізико-технічних і математичних наук математики 32 16 50 % 37 29 17 58,6 % 50 інформатики 72 27 37,5 % 139 65 30 46,2 % 140 механіки і проблем машинознавства 51 15 28,4 % 97 44 19 43,2 % 89 фізики і астрономії 109 71 65,1 % 278 147 63 42,9 % 269 наук про Землю 66 1 0,01 % 102 66 14 21,2% 102 матеріалознавства 175 95 54,3 % 360 186 116 62,4 % 398 енергетики та енерге- тичних технологій 82 27 32,9 % 139 72 34 47,2 % 136 ядерної фізики та енергетики 76 37 48,7 % 178 75 41 54,7 % 190 Секція хімічних і біологічних наук хімії 98 46 46,9 % 156 107 50 46,7 % 172 біохімії, фізіології і молекулярної біології 85 35 41,2 % 114 62 30 48,4 % 121 загальної біології 106 43 40,6 % 169 94 43 45,7 % 120 Секція суспільних і гуманітарних наук економіки 65 45 69,5 % 83 71 50 70,0 % 93 історії, філософії та права 126 4 3,2 % 147 100 21 21 % 114 літератури, мови та мистецтвознавства 58 8 15,1 % 53 13 13 24,5 % 88 Установи при Президії 22 10 45,5 % 31 17 5 29,4 % 35 12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ років сягають 62,4 %, а також у Відділенні еко- номіки — 70 %. Найбільш благополучними за цим показником є Відділення наук про Землю та Відділення історії , філософії і права. Дані, наведені в табл. 5, свідчать також про те, що для більшості відділень (крім Відділен- ня фізики і астрономії, Відділення матеріалоз- навства, Відділення хімії та Відділення еконо- міки) молодіжне поповнення зменшилося з початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну. Висновки. У непростий період перших де- сятиліть незалежності, попри те, що загальна кількість дослідників в Україні стрімко змен- шувалася, НАН України, скорочуючи загальну чисельність співробітників, все ж вдавалося зберігати науковців. Проте з часом можливос- ті для цього почали вичерпуватися. Система- тичне недофінансування і вкрай недостатнє молодіжне поповнення зумовили зміни віко- вої структури науковців, які запрограмували наростаюче скорочення кадрового потенціа- лу, — постала реальна загроза того, що після практично повного знищення галузевої науки може настати черга й академічної науки. Широкомасштабне російське вторгнення на сьогодні не призвело до катастрофічних втрат кадрового потенціалу Академії — попри вели- чезну кількість нових проблем, породжених війною, НАН України продовжує працювати, але невідкладність вирішення питання щодо припинення вимирання кадрового потенціалу нікуди не зникла, а лише загострилася. І якщо не вжити кардинальних заходів для збережен- ня наукових кадрів, НАН України може зазна- ти непоправних втрат. Результати цього дослідження підтверджу- ють, що для збереження кадрового потенціалу Академії недостатньо лише збільшити прихід молоді в науку, необхідно також створити в на- укових колективах такі умови, щоб молоді до- слідники, «подорослішавши», не покидали їх. В умовах війни сподіватися на істотну ма- теріальну підтримку навряд чи можливо, але справа не лише в коштах. Дуже важливо, щоб наші владні структури вже зараз навчилися по-справжньому поважати науку, демонструю- чи це суспільству, спиратися на неї, ефектив- но використовуючи отримані нею результати. Післявоєнне відновлення країни має стати насамперед науково-технологічним та іннова- ційним оновленням — будь-який інший шлях у нинішньому світі просто не має реальних пер- спектив. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Zagorodny A.G. On the main results of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2023 and the tasks for the next period. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (5): 10—17. https://doi.org/10.15407/visn2024.05.010 [Загородній А.Г. Про основні результати діяльності Національної академії наук України у 2023 році та завдання наступного періоду (звітна доповідь на сесії Загальних зборів НАН України 24 квітня 2024 р.). Вісник НАН України. 2024. № 5. С. 10—17.] 2. Natsionalna akademiia nauk u 2023 rotsi [National Academy of Sciences in 2023]. Kyiv: Akademperiodyka, 2024. [Національна академія наук у 2023 році. Київ: Академперіодика, 2024.] 3. Popovych О.S., Kostritsa О.P. Assessment of the possibilities of restoring the personnel potential of the National Acad- emy of Sciences of Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2018. (3): 67—72. https://doi.org/10.15407/visn2018.03.067 [Попович О.С., Костриця О.П. Оцінка можливостей відновлення кадрового потенціалу НАН України. Вісник НАН України. 2018. № 3. С. 67—72.] 4. Popovych O.S., Kostrytsa O.P. The Age Structure of R&D Personnel as Factor of Ukraine’s Scientific System Viabil- ity. Sci. Innov. 2016. 12(2): 5—10. https://doi.org/10.15407/scine12.02.005 [Попович О.С., Костриця О.П. Вікова структура наукових кадрів як фактор життєздатності наукової системи України. Наука та інновації. 2016. Т.12, № 2. С. 5—11.] 5. Popovych O.S., Bulkin I.O. Structural change in human resources of Ukrainian science. Science, Technologies, Innova- tions. 2017. (1): 20—29. [Попович О.С., Булкін І.О. Структурні зміни в кадровому потенціалі української науки. Наука, технології, інновації. 2017. № 1. С. 20—29.] ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 13 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Olexandr S. Popovych Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5906-8358 Oleg M. Mischuk Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0009-0009-9725-1706 Olena P. Kostrytsia Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1585-7264 DYNAMICS OF THE AGE STRUCTURE OF THE HUMAN RESOURCES POTENTIAL OF THE NAS OF UKRAINE IN 2021—2023 RAISES ALARM The article presents studies revealing negative changes in the age structure of the National Academy of Sciences of Ukraine, highlighting an accelerating decline in the number of researchers. The annual loss of researchers significantly exceeds the replenishment by younger scientists, leading to a decrease in academics and an increased loss of the middle generation. The study argues that merely attracting young talents is insufficient; it is crucial to create conditions to re- tain these researchers. In addition to adequate funding, the state and society must shift their attitude towards science, recognizing that post-war recovery based on scientific, technological, and innovative development is impossible without advancing the scientific community. Keywords: National Academy of Sciences of Ukraine, age structure of researchers, youth replenishment of scientists, increasing losses of human resources in science, prestige of the scientific profession, post-war-reconstruction. Cite this article: Popovych O.S., Mischuk O.M., Kostrytsia O.P. Dynamics of the age structure of the human resources potential of the NAS of Ukraine in 2021—2023 raises alarm. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (6): 3—13. https://doi.org/10.15407/visn2024.06.003
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201823
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1027-3239
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:42:09Z
publishDate	2024
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Попович, О.С. Міщук, О.М. Костриця, О.П. 2025-02-18T11:20:10Z 2024 Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу / О.С. Попович, О.М. Міщук, О.П. Костриця // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 3-13. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201823 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.06.003 У статті наведено результати досліджень, які підтверджують негативні зміни вікової структури науковців Національної академії наук України, її секцій та відділень. Показано, що ці зміни фактично програмують вимирання кадрового потенціалу. Зокрема, констатовано, що щорічні втрати дослідників у більшості наукових колективів набагато перевищують їх молодіжне поповнення, що зумовлює наростаюче скорочення чисельності науковців Академії. Показано, що в переважній більшості відділень наростають втрати середнього покоління науковців. Отже, для забезпечення розвитку науки сьогодні недостатньо просто істотно збільшити залучення до наукової діяльності талановитої молоді, необхідно створити такі умови, щоб молоді дослідники, «подорослішавши» в наукових колективах, не покидали їх згодом. Крім належного фінансування, для цього потрібно змінити ставлення держави і суспільства до науки, досягти того, щоб на всіх рівнях суспільної свідомості закарбувалося розуміння: забезпечення післявоєнного відновлення країни на засадах науково-технологічного та інноваційного розвитку неможливе без розвитку науки. The article presents studies revealing negative changes in the age structure of the National Academy of Sciences of Ukraine, highlighting an accelerating decline in the number of researchers. The annual loss of researchers significantly exceeds the replenishment by younger scientists, leading to a decrease in academics and an increased loss of the middle generation. The study argues that merely attracting young talents is insufficient; it is crucial to create conditions to retain these researchers. In addition to adequate funding, the state and society must shift their attitude towards science, recognizing that post-war recovery based on scientific, technological, and innovative development is impossible without advancing the scientific community. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу Dynamics of the age structure of the human resources potential of the NAS of Ukraine in 2021—2023 raises alarm Article published earlier
spellingShingle	Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу Попович, О.С. Міщук, О.М. Костриця, О.П. Статті та огляди
title	Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу
title_alt	Dynamics of the age structure of the human resources potential of the NAS of Ukraine in 2021—2023 raises alarm
title_full	Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу
title_fullStr	Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу
title_full_unstemmed	Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу
title_short	Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу
title_sort	динаміка вікової структури кадрового потенціалу нан україни протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу
topic	Статті та огляди
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201823
work_keys_str_mv	AT popovičos dinamíkavíkovoístrukturikadrovogopotencíalunanukraíniprotâgom20212023rrviklikaêtrivogu AT míŝukom dinamíkavíkovoístrukturikadrovogopotencíalunanukraíniprotâgom20212023rrviklikaêtrivogu AT kostricâop dinamíkavíkovoístrukturikadrovogopotencíalunanukraíniprotâgom20212023rrviklikaêtrivogu AT popovičos dynamicsoftheagestructureofthehumanresourcespotentialofthenasofukrainein20212023raisesalarm AT míŝukom dynamicsoftheagestructureofthehumanresourcespotentialofthenasofukrainein20212023raisesalarm AT kostricâop dynamicsoftheagestructureofthehumanresourcespotentialofthenasofukrainein20212023raisesalarm

Динаміка вікової структури кадрового потенціалу НАН України протягом 2021–2023 рр. викликає тривогу

Репозитарії

Схожі ресурси