Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.)

На засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р. року розглядалися такі питання: — прикладні системи штучного інтелекту: комп’ютерний зір (доповідач — доктор технічних наук В.М. Синєглазов); — стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (доповідач — доктор со...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2024
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Теми:	Офіційний розділ
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201831
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 25-31. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860134889638068224
citation_txt	Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 25-31. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	На засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р. року розглядалися такі питання: — прикладні системи штучного інтелекту: комп’ютерний зір (доповідач — доктор технічних наук В.М. Синєглазов); — стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (доповідач — доктор соціологічних наук О.Г. Злобіна); — про виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» (доповідач — академік НАН України В.І. Слісенко); — про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); — кадрові та поточні питання.
first_indexed	2025-12-07T17:47:06Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 25 ОФІЦІЙНИЙОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛРОЗДІЛ ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 20 березня 2024 року Засідання Президії НАН України 20 березня 2024 р. відбуло- ся під головуванням президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього. Перед початком засідання президент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній вручив співробітникам установ Академії державні нагороди. Так, відповідно до Указу Прези- дента України № 16/2024 від 22 січня 2024 року з нагоди Дня Соборності України за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті су- веренітету та територіальної цілісності України, вагомий осо- бистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сум- лінне виконання професійного обов’язку відзначено: • орденом «За заслуги» ІІІ ступеня — виконувача обов’яз- ків директора Національного дендрологічного парку «Софіїв- ка» Національної академії наук України кандидата біологічних наук Володимира Миколайовича Грабового; • медаллю «За працю і звитягу» — заступника директора з наукової роботи Інституту соціології Національної академії наук України доктора соціологічних наук Сергія Сергійовича Дембіцького. * * * Далі члени Президії НАН України заслухали доповідь за- відувача лабораторії методів та технологій штучного інтелекту Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України док- тора технічних наук Віктора Михайловича Синєглазова про прикладні системи штучного інтелекту, зокрема комп’ютерний зір (стенограму див. на с. 43). Сьогодні штучні нейронні мережі глибокого навчання є найбільш застосовуваними моделями машинного навчання (machine learning) для розв’язання широкого спектра задач комп’ютерного зору, зокрема таких як інтелектуальне обро- блення зображень та відео. • Прикладні системи штучного інтелекту: комп’ютерний зір (доповідач — доктор технічних наук В.М. Синєглазов) • Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (доповідач — доктор соціологічних наук О.Г. Злобіна) • Про виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» (доповідач — академік НАН України В.І. Слісенко) • Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов) • Кадрові та поточні питання 26 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Інтелектуальні системи на основі глибоких нейронних мереж завдяки своїй ефективності дозволяють вирішувати багато нових практич- них завдань, зокрема в науці, військовій справі, медицині, для розвитку методів дистанційного зондування Землі тощо. Основними задачами комп’ютерного зору є детектування, сегментація, виділення ознак, класифікація, трекінг. Однак застосування глибокого навчання у задачах комп’ютерного зору стикається з проблемами збирання до- статньої кількості даних, якості їх розмітки, незбалансованістю та перетином класів на- вчальної вибірки. Це потребує створення но- вих ефективних методологій та підходів. Так, автоматична сегментація зображень є складним завданням через їх високу мінли- вість, складність та спотвореність шумами. Ви- никають проблеми у зв'язку з недостатньою кількістю маркованих медичних зображень для навчання нейронних мереж. Для усунення цих перешкод доцільно використовувати напівке- роване та передавальне навчання. Розроблено новий метод графового напівкерованого нав- чання нейронної мережі на основі рівняння Пуассона з комбінованою регуляризацією. За- пропоновано нову форму узагальнювального пуассонового навчання, яка поєднує методи роз- повсюдження та поширення міток Пуассона. Із застосуванням методів передавального навчання розроблено новий підхід до вибору маркованої навчальної вибірки для переднав- чання нейронних мереж, які використовують для розв’язання задачі сегментації самостійно або в складі ансамблю. В цьому підході запро- поновано використання методу оптимального транспорту на основі розроблення спеціаль- них метрик, які визначають рівень подібності між вихідною короткою розміченою вибіркою та маркованою вибіркою більшого розміру з іншого домену. Вперше досліджено методи сегментації на основі CNN та Visual Transformers (ViT) у рамках задачі сегментації вегетацій на зобра- женнях ехокардіографії при захворюваннях серця для подальшого аналізу (Інститут серця МОЗ України). Проаналізовано можливість використання ViT для оброблення медич- них зображень. Розроблено інтелектуальні системи медичної діагностики для визначен- ня ступеня активності туберкульозу (Націо- нальний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України), прогно- зування ймовірності переломів хребців при остеопорозі з можливістю превентивного ліку- вання (Ризький університет імені Страдіня). * * * Далі члени Президії НАН України заслу- хали доповідь завідувача відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України доктора соціологічних наук Олени Геннаді- ївни Злобіної про соціально-груповий аналіз стресових станів населення України в контек- сті війни (докладніше див. на с. 49). Науковці Інституту соціології НАН Укра- їни мають вагомі напрацювання в досліджен- ні стресових станів і чинників їх подолання. Зазначена проблематика представлена у що- річному збірнику «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», який видається з 1992 р. (головний редактор — академік НАН України В.М. Ворона), колективних моногра- фіях «Українське суспільство в умовах війни. Рік 2022» (за загальною редакцією члена-ко- респондента НАН України Є.І. Головахи і С.О. Макеєва), «Комплексні вимірювальні ін- струменти в соціологічних дослідженнях: роз- Виступ доктора технічних наук Віктора Михайловича Синєглазова ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 27 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Виступ доктора соціологічних наук Олени Геннадіївни Злобіної роблення, адаптація, обґрунтування достовір- ності» (Є.І. Головаха, С.С. Дембіцький та ін.), «Соціальна напруженість у кризовому соціумі: соціально-психологічний аналіз» (за редак- цією О.Г. Злобіної) та ін. За методикою, розробленою в Інституті соціології НАН України, Соціологічна гру- па «Рейтинг» протягом 6—10 жовтня 2023 р. провела всеукраїнське опитування (крім оку- пованих територій) щодо стресових станів населення України. Використана вибірка фі- нального аналізу становить 2767 респондентів і репрезентує жителів України у віці від 18 до 69 років, які користуються смартфоном (орі- єнтовно 74 % дорослого населення України). Вибірка не включає українців, які перебува- ють за кордоном. Похибка вибірки з довірчою імовірністю 0,95 та врахуванням дизайн-ефек- ту становить ±2,1 %. Коефіцієнт досяжності респондентів — 9,5 %. Визначено, що окремі стресові стани за по- ширеністю (від меншого до більшого) можна впорядкувати так: ворожість як імпульсив- ність і агресія; депресія як пригніченість і туж- ливість; соматизація як тілесний дискомфорт; міжособистісна чутливість як низька самоо- цінка та вразливість; тривожність як напруже- ність, страх і погані передчуття; виснаження як занепад фізичних та психічних можливостей; параноїдальні ідеї як підозрілість, недовіра та звинувачування інших. Основними наслідками психологічних стре- сових станів в умовах війни є ціннісна депри- вація (психічний стан, коли суб’єкт не має змо- ги достатньою мірою задовольняти деякі свої основні (життєві) психічні потреби впродовж тривалого часу) в таких сферах, як дозвілля, фізичне здоров’я та багатство. Натомість трьо- ма ціннісними стовпами, на яких зараз трима- ється індивідуальна життєдіяльність, є між- особистісні стосунки, моральність та знання. Досліджено й описано виразність різних стресових станів населення України під час ві- йни, їх наслідки в контексті змін ціннісних сил та амбіцій на індивідуальному рівні (домаш- ній комфорт, багатство, краса, влада, статус, дозвілля, самореалізація, знання, міжособис- тісні стосунки, фізичне здоров’я, психологіч- ний комфорт, моральність, особиста свобода), а також у контексті впливу на поведінкове різноманіття (виміри рутинність—інновацій- ність, соціальність—усамітненість, продуктив- ність—відновлення, орієнтація у навколишній світ — орієнтація у внутрішній світ). Після 24 лютого 2022 р. кількість тих, хто отримав досвід перебування в зоні бойових дій, зросла з 18 до 44 %, проте такий досвід мінімально впливає на рівень психологічно- го дистресу серед чоловіків. Так, незалежно від наявності чи відсутності досвіду участі або зіткнення з воєнними діями близько 3/4 чоловіків демонструють нормальний рівень психологічного дистресу. Натомість для жінок характерна негативна реакція на досвід участі або долучення до воєнних дій. Найгірший пси- хологічний стан спостерігається серед жінок, які брали участь у бойових діях або допомага- ли військовим у зоні бойових дій. Показовим є те, що в умовах війни жінки загалом характеризуються гіршими показни- ками психологічного дистресу порівняно з чоловіками. Це вказує на більший руйнівний вплив широкомасштабної війни на повсякден- ність жінок незалежно від конкретного досвіду зіткнення з воєнними діями. Дещо менше відмінностей стосовно психо- логічного дистресу спостерігається між чо- 28 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ловіками та жінками в умовах міграції. Хоча чоловіки і в цьому аспекті характеризуються більшою психологічною стійкістю. Визначено специфічні стресори, які поді- лено на дві групи: стресори, пов’язані з руй- нуванням звичного життя, і стресори, спри- чинені безпосередньо війною. До першої гру- пи належать проблеми, пов’язані з роботою, зміною місця проживання, сім’єю, нестачею грошей, соціальною напруженістю, які можна подолати або хоча б частково вирішити на- віть під час війни, хоча в цей період населен- ня переживає їх важче. Друга група стресорів об’єднує універсальні небезпеки війни: загро- зи здоров’ю та життю загалом; інформаційне виснаження, зумовлене повідомленнями ЗМІ, особливостями власної пам’яті та усвідомлен- ням крихкості життєзабезпечення в часи во- єнних небезпек. Ця група стресорів окреслює загальний контекст життя в умовах війни для широких верств населення, який для багатьох має більшою мірою гіпотетичний, або ймовір- нісний, характер, — особливий модус існуван- ня, позбавлений стабільності та безпеки мир- них часів. Особливе місце в цій групі стресорів посідають травматичні спогади. Це не просто події, які відбулися з індивідами, а больові точ- ки, що повертають їх до дійсності війни й тих її реалій, які в психологічному вимірі руйнують бажану для особи нормальну повсякденність. Якщо інші стресори цієї групи створюють зо- внішній модус існування під час війни, багато в чому модус об’єктивних імовірних загроз, то пригадування стресового досвіду формує внутрішній неповторний модус індивідуаль- ної психологічної травми, що надає війні ста- тус постійного супутника-кривдника людини, який переслідує її в суб’єктивному вимірі. Щодо рівня психологічного дистресу, вимі- ряного з використанням експрес-тесту SCL- 9-NR, то нинішня ситуація зіставна з другою половиною 2020 р., коли населення перебу- вало в очікуванні чергової хвилі коронавіру- су. Так, близько 69 % опитаних демонструють нормальний рівень психологічного дистресу, 21 % — підвищений, 10 % — високий. Це дає підстави припустити, що завдяки збереженню значної частини соціального ареалу існування українців населення поки що має достатні ре- сурси для психологічного відновлення. Отже, за результатами дослідження вдало- ся комплексно оцінити поширеність стресо- вих станів, визначити найважливіші ресурси протидії стресу та сфери, в яких в умовах ві- йни спостерігається виражена ціннісна депри- вація. Важливим методологічним викликом для фахівців Інституту є адаптація напрацю- вань світової соціальної науки до актуальної проблематики сучасних українських реалій, пов’язаної зі стресовими факторами війни й тематикою психологічної стійкості. В обговоренні доповіді взяли участь заві- дувач кафедри соціології Національного уні- верситету «Києво-Могилянська академія» кандидат філософських наук, PhD в галузі антропології Катерина Мальцева; керівник Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Ан- типович; директор Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України Є.І. Головаха; віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України О.О. Ра- фальський; президент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній; віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-техніч- них і математичних наук НАН України ака- демік НАН України В.Л. Богданов; директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України Я.С. Яц- ків; академік-секретар Відділення хімії НАН України академік НАН України М.Т. Картель; директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України» член-кореспондент НАН України В.А. Усти- менко; академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України В.Г. Радченко. * * * Далі було заслухано доповідь в.о. академі- ка-секретаря Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, директора Інститу- ту ядерних досліджень НАН України, заступ- ника голови наукової ради цільової програми наукових досліджень НАН України «Ядерні та ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 29 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ радіаційні технології для енергетичного секто- ру і суспільних потреб» академіка НАН Украї- ни Василя Івановича Слісенка про результати виконання цієї програми (стенограму див. на с. 57). Програму було започатковано постановою Президії НАН України від 16.01.2019 № 1 з ме- тою проведення прикладних досліджень, спря- мованих на реалізацію Енергетичної стратегії України на період до 2035 року в галузі ядерної енергетики, здійснення наукового супроводу розвитку ядерної енергетики і використання ядерних технологій для потреб промисловості й суспільства. У 2019—2023 рр. під час виконання програ- ми отримано низку важливих результатів, які або вже застосовуються, або плануються до впровадження. Особливу увагу було приді- лено питанням подовження ресурсу корпусів реакторів та основного обладнання енергобло- ків АЕС, створенню методологічних основ об- ґрунтування подовження строків експлуатації енергоблоків АЕС України, фундаментальним дослідженням, які стосуються енергетичних установок наступних поколінь, теоретичним обґрунтуванням та експериментальним дослі- дженням зі створення нових матеріалів і роз- роблення технологічних рішень для перероб- ки, іммобілізації та зберігання радіоактивних відходів українських атомних електростанцій, а також впровадженню новітніх радіаційних технологій для потреб різних галузей економі- ки та сфер суспільного життя. В обговоренні доповіді взяли участь голова Науково-координаційної ради Секції фізико- технічних і математичних наук НАН Украї- ни академік НАН України В.М. Локтєв; пре- зидент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній. * * * Члени Президії НАН України розглянули також низку поточних питань: • внесли зміни до складу Ради молодих вче- них НАН України; • схвалили проєкт Звіту про діяльність На- ціональної академії наук України в 2023 році; • погодили квоти делегування наукових працівників для участі у сесіях Загальних збо- рів НАН України та загальних зборів відділень НАН України 22—25 квітня 2024 р.; • розглянули деякі питання організаційної діяльності Міжвідомчої наукової ради НАН України та НААН з проблем агропромислово- го комплексу, Наукової ради з сенсорних сис- тем та технологій при Президії НАН України та Міжакадемічної комісії з питань сучасної біотехнології; • затвердили Положення про журнал від- критого доступу НАН України і рекомендува- ли головним редакторам періодичних видань НАН України оновити положення про їхні ви- дання з урахуванням вимог до редакційної по- літики, зазначених у цьому Положенні. Затверджено: • доктора технічних наук Ковтун Світлану Іванів- ну на посаді заступника директора з наукової роботи Інституту загальної енергетики НАН України; • доктора технічних наук Запорожця Артура Олександровича на посаді заступника директора з на- уково-організаційної роботи Інституту загальної енер- гетики НАН України; • кандидата геологічних наук Жук Олену Анатолі- ївну на посаді заступника директора з наукової та ви- давничої діяльності Видавничого дому «Академперіо- дика» НАН України; Виступ академіка НАН України Василя Івановича Слісенка 30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ • кандидата технічних наук Лещенко Ірину Чесла- вівну на посаді ученого секретаря Інституту загальної енергетики НАН України; • заступника генерального директора Львів- ської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника доктора наук із соціальних комунікацій Сніцарчук Лідію Віталіївну головним редактором збірника «Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника». Призначено: • академіка НАН України Кулика Михайла Мико- лайовича почесним директором Інституту загальної енергетики НАН України; • кандидата фізико-математичних наук Боледзюка Володимира Богдановича виконувачем обов’язків ке- рівника Чернівецького відділення Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України. Погоджено призначення: • доктора фізико-математичних наук Камінського Анатолія Олексійовича на посаду головного науково- го співробітника Інституту механіки імені С.П. Ти мо- шенка НАН України; • доктора технічних наук Аврамова Костянтина Віталійовича на посаду завідувача відділу нелінійної механіки та математичного моделювання Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України; • кандидата біологічних наук Дибкової Світлани Миколаївни на посаду завідувача відділу колоїдної технології природних систем Інституту біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАН України; • доктора економічних наук Ільїної Марії Володи- мирівни на посаду головного наукового співробітника Інституту демографії та проблем якості життя НАН України; • доктора економічних наук Обиход Ганни Олек- сандрівни на посаду головного наукового співробітни- ка Інституту демографії та проблем якості життя НАН України; • члена-кореспондента НАН України Макарової Олени Володимирівни на посаду головного наукового співробітника Інституту демографії та проблем якості життя НАН України; • члена-кореспондента НАН України Кизима Ми- коли Олександровича на посаду завідувача відділу до- сліджень людського розвитку Інституту демографії та проблем якості життя НАН України; • доктора економічних наук Ільченко Світлани Віталіївни на посаду завідувача відділу ринку тран- спортних послуг Державної установи «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України»; • доктора юридичних наук Загиней-Заболотен- ко Зої Аполлінаріївни на посаду завідувача відділу проблем кримінального права, кримінології та судоу- строю Інституту держави і права імені В.М. Корецько- го НАН України. Відзнакою НАН України «За наукові досягнення» нагороджено: • директора Фізико-технологічного інституту ме- талів та сплавів НАН України члена-кореспондента НАН України Нарівського Анатолія Васильовича за багатолітню невтомну наукову, науково-організа- ційну і педагогічну працю, вагомі наукові здобутки та значний особистий внесок у розроблення іннова- ційних технологій підвищення якості литих виробів і глибинної обробки сплавів в атмосферних умовах і у вакуумі; • професора кафедри Київського національно- го університету імені Тараса Шевченка академіка НАПрН України, доктора юридичних наук Кузнєцо- ву Наталію Семенівну за багатолітню плідну наукову, науково-організаційну і педагогічну працю, вагомий особистий внесок у державотворчу й громадську ді- яльність у галузі юриспруденції і права та активне сприяння співпраці творчих колективів Національної академії правових наук України і Національної акаде- мії наук України. Відзнакою НАН України «За професійні здобут- ки» нагороджено: • головного наукового співробітника Інституту бо- таніки ім. М.Г. Холодного НАН України доктора біо- логічних наук Дубину Дмитра Васильовича за багато- літню плідну працю вченого-геоботаніка, природоохо- ронця, популяризатора наукових досягнень і педагога, вагомий особистий внесок у розвиток досліджень у галузі екомереж степової і водно-болотної зони та ак- тивне сприяння збереженню водно-біологічного різ- номаніття України; • головного наукового співробітника Фізико-тех- нічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркі- на НАН України доктора фізико-математичних наук Котлярова Володимира Петровича за багатолітню невтомну наукову, науково-організаційну і педагогіч- ну працю та вагомий особистий внесок у розвиток до- сліджень у галузі математичної фізики; • в.о. завідувача відділу Державної установи «Ін- ститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» доктора історичних наук Литвинко Аллу Степанівну за багато- літню плідну наукову, науково-організаційну і педаго- гічну працю та вагомий особистий внесок у розвиток досліджень у галузі історії науки і техніки. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 31 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Подякою НАН України відзначено: • голову Полтавської обласної профспілки журна- лістів «Незалежна медіа-профспілка України» члена Національної спілки журналістів України Корнієнка Сергія Юрійовича за плідну працю, вагомий внесок у розвиток і впровадження наукових досягнень у галузі енергетичної й екологічної безпеки в практику та ак- тивне сприяння збереженню навколишнього сере до- вища і здоров’я людей. Почесною грамотою Президії НАН України і Цен- трального комітету профспілки працівників НАН України нагороджено: • професора кафедри Центру гуманітарної освіти НАН України доктора філософських наук Савельєву Марину Юріївну за багатолітню плідну наукову і пе- дагогічну працю, творчі здобутки та вагомий особис- тий внесок у розвиток філософської науки; • провідного наукового співробітника Фізико-тех- нічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України доктора фізико-математичних наук Да- ниленка Олександра Івановича за багатолітню плідну наукову, науково-організаційну працю та вагомий осо- бистий внесок у розвиток фундаментальних наукових досліджень у галузі математики. За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201831
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1027-3239
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:47:06Z
publishDate	2024
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	2025-02-18T11:22:38Z 2024 Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 25-31. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201831 На засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р. року розглядалися такі питання: — прикладні системи штучного інтелекту: комп’ютерний зір (доповідач — доктор технічних наук В.М. Синєглазов); — стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (доповідач — доктор соціологічних наук О.Г. Злобіна); — про виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» (доповідач — академік НАН України В.І. Слісенко); — про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); — кадрові та поточні питання. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.) From the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (March 20, 2024) Article published earlier
spellingShingle	Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.) Офіційний розділ
title	Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.)
title_alt	From the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (March 20, 2024)
title_full	Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.)
title_fullStr	Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.)
title_full_unstemmed	Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.)
title_short	Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.)
title_sort	із зали засідань президії нан україни (20 березня 2024 р.)
topic	Офіційний розділ
topic_facet	Офіційний розділ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201831

Із зали засідань Президії НАН України (20 березня 2024 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси