Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.)
У доповіді наведено результати дослідження стресових станів населення України під час війни. Війна чинить комплексний негативний тиск на психологічний стан населення через створення екзистенційних загроз та підсилення дії всіх стресорів. Під їхнім впливом виникають такі стресові стани, як психологіч...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201839 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.) / О.Г. Злобіна // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 49-56. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859989472226050048 |
|---|---|
| author | Злобіна, О.Г. |
| author_facet | Злобіна, О.Г. |
| citation_txt | Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.) / О.Г. Злобіна // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 49-56. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | У доповіді наведено результати дослідження стресових станів населення України під час війни. Війна чинить комплексний негативний тиск на психологічний стан населення через створення екзистенційних загроз та підсилення дії всіх стресорів. Під їхнім впливом виникають такі стресові стани, як психологічний дистрес, стан подовженого стресу та посттравматичний стресовий розлад. Аналіз результатів репрезентативного всеукраїнського опитування показав, що 69 % населення має низький рівень дистресу, що свідчить про достатньо ефективне використання населенням ресурсів психологічного спротиву для захисту від дії стресорів війни. Водночас виявлено, що найбільш вразливими групами, в яких зафіксовано підвищений рівень дистресу, є максимально депривоване населення, жінки та молодь до 30 років. Зафіксовано, що в різних групах ризику дистрес виявляється в різних формах, що потребує вироблення диференційованих підходів до зміцнення ресурсів спротиву на психологічному рівні.
The report presents the results of research into stress states of the population of Ukraine during the war. The war causes a complex negative pressure on the psychological state of the population due to the creation of existential threats and the strengthening of the action of all stressors. Under the influence of their action, such stress states as psychological distress, a state of prolonged stress and post-traumatic stress disorder arise. The analysis of the results of a representative all-Ukrainian survey showed that 69% of the population has a low level of distress, which indicates the sufficient effectiveness of the population’s use of psychological resistance resources to protect themselves against the effects of war stressors. At the same time, it was found that the most vulnerable groups, in which an increased level of distress was recorded, are the most deprived population, women, and young people under 30 years of age. It is recorded that in different risk groups, distress manifests itself in different forms, which requires the development of differentiated approaches to strengthening resistance resources at the psychological level.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:30:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 49
СТРЕСОВІ СТАНИ НАСЕЛЕННЯ
УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ВІЙНИ:
СОЦІАЛЬНО-ГРУПОВИЙ АНАЛІЗ
За матеріалами доповіді на засіданні Президії
НАН України 20 березня 2024 року
У доповіді наведено результати дослідження стресових станів населен-
ня України під час війни. Війна чинить комплексний негативний тиск на
психологічний стан населення через створення екзистенційних загроз та
підсилення дії всіх стресорів. Під їхнім впливом виникають такі стресові
стани, як психологічний дистрес, стан подовженого стресу та посттрав-
матичний стресовий розлад. Аналіз результатів репрезентативного все-
українського опитування показав, що 69 % населення має низький рівень
дистресу, що свідчить про достатньо ефективне використання населен-
ням ресурсів психологічного спротиву для захисту від дії стресорів війни.
Водночас виявлено, що найбільш вразливими групами, в яких зафіксовано
підвищений рівень дистресу, є максимально депривоване населення, жін-
ки та молодь до 30 років. Зафіксовано, що в різних групах ризику дистрес
виявляється в різних формах, що потребує вироблення диференційованих
підходів до зміцнення ресурсів спротиву на психологічному рівні.
Ключові слова: війна, дистрес, подовжений стрес, стресори, ресурси, гру-
пи ризику.
Війна є постійною надзвичайною ситуацією, що охоплює всю
мережу відносин у суспільстві, травматичною подією, яка сто-
сується не окремих осіб, а населення загалом, тобто породжує
«колективну травму», яку отримують всі, а не лише ті, хто без-
посередньо постраждав унаслідок воєнних дій. Війна створює
стрес у багатьох сферах одночасно, руйнуючи фізичне, соці-
альне і психічне благополуччя населення. З метою досліджен-
ня специфіки та визначення шляхів компенсації зумовлених
війною стресових станів населення України у 2023 р. за під-
тримки Національної академії наук України колектив Інсти-
туту соціології НАН України розпочав дослідницький проєкт
«Стресові стани населення України в контексті війни: розпо-
всюдженість, групи ризику та шляхи компенсації».
Під час реалізації проєкту в жовтні 2023 р. було проведено
емпіричні дослідження стресових станів, з якими стикнулося
ЗЛОБІНА
Олена Геннадіївна —
доктор соціологічних наук,
професор, завідувач відділу
соціальної психології
Інституту соціології НАН
України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.06.049
50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
населення України. Отримані результати ма-
ють велике практичне значення, оскільки да-
ють можливість оцінити психологічний стан
населення, яке на момент опитування вже пів-
тора року перебувало під тиском різноманіт-
них стресорів, породжених війною. Цінність
проєкту велика й в академічному сенсі, зва-
жаючи на те, що кейс України має унікальне
значення для дослідження стресових станів
населення країн, на території яких тривалий
час ведуться повномасштабні воєнні дії. Поді-
бних репрезентативних опитувань, здійснених
на основі спеціально розробленої програми із
застосуванням створеного авторським колек-
тивом інструментарію, досі взагалі не було у
світовій практиці.
Представляючи попередні результати до-
слідження, ми зосередимося на соціально-гру-
повому зрізі, щоб не лише продемонструвати
загальний психологічний стан населення, а й
виявити групи ризику, які потребують особли-
вої уваги.
Загалом палітра стресових станів досить
розмаїта. В її основі лежить стрес як стан під-
вищеної напруги, сукупність адаптаційних
(нормальних) реакцій на вплив різних неспри-
ятливих факторів-стресорів (фізичних або
психологічних). Якщо стресові фактори діють
протягом тривалого часу і не припиняються
або повторюються на регулярній основі (на-
приклад, фінансові проблеми чи міжособистіс-
ні конфлікти), виникає хронічний стрес, який
може призвести до стану дисбалансу, зокрема
до відчуття занепокоєння, пригніченості, дра-
тівливості.
Як під впливом окремих травмуючих по-
дій, так і в результаті накопичення протягом
певного часу дії стресорів здатність людини
адаптуватися знижується. Психологічний дис-
трес — це емоційно дискомфортний стан, який
виникає в індивіда у відповідь на специфічні
стресори або сильну потребу в чому-небудь і
який призводить до тимчасових або постійних
негативних наслідків.
Війна спричиняє комплексний негативний
тиск на психологічний стан через наявність
екзистенційних загроз та підсилення дії всіх
стресорів. Мільйони людей постійно живуть
під впливом специфічних стресорів воєнного
часу. Виникає ефект «колективної травматиза-
ції» всієї спільноти.
Під тривалим і безперервним впливом стре-
сорів населення переживає специфічний стан
подовженого стресу, який виникає внаслідок
перебування як під поточною, так і під реаль-
ною майбутньою загрозою. На відміну від тра-
диційних хронічних стресорів, що пов’язані з
відносно тривалими проблемами, конфліктами
та загрозами і з якими люди стикаються щодня,
типи стресорів, які впливають на членів спіль-
ноти при подовженому травматичному стресі,
є екстремальними і пов’язаними з різними ви-
дами загрози життю й тілесній цілісності. Як
правило, такі стресори вважають більш травма-
тичними, ніж хронічні стресори. Тривалі трав-
матичні події можуть додавати або посилювати
наслідки минулих травм і підвищувати вразли-
вість до можливих майбутніх травм.
В результаті одиничних або повторюваних
стресових психотравмуючих ситуацій у люди-
ни може виникнути посттравматичний стресо-
вий розлад (ПТСР). Постійні стресові стани,
які переживає населення під час війни, відріз-
няються від ПТСР, якому притаманні фізіоло-
гічні і психологічні реакції, центровані на ми-
нулих травматичних подіях, що продовжують
вторгатися в сьогодення. ПТСР діагностують
як тяжкий психічний стан.
Отже, під впливом дії стресорів виникають
такі основні стресові стани:
• психологічний дистрес, що проявляється
у формі ворожості, депресії, виснаженості, со-
матизації, тривожності, недовіри тощо;
• стан подовженого стресу — у формі по-
стійної напруженості в очікуванні небезпек;
• посттравматичний стресовий розлад — у
формі перепроживання травмуючих подій, що
зумовлює проблеми з емоційною сферою, со-
ціальними взаємодіями тощо.
Під час війни групою ризику в широкому
сенсі стає все населення країни, яке можна
структурувати за такими ознаками:
• вразливі групи, що перебувають під тис-
ком безпосередньої загрози життю (військо-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 51
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
вослужбовці; жителі прифронтових територій
тощо);
• вразливі групи, що безпосередньо по-
страждали від війни (вимушені переселенці;
населення, що перебувало на тимчасово оку-
пованих територіях; люди, які зазнали шкоди
здоров’ю; люди, які втратили близьких, тощо);
• вразливі групи, що мають нижчі психоло-
гічні та соціальні ресурси протидії стресорам
(жінки, молодь, люди з низьким рівнем до-
статку).
Загальна аналітична схема дослідження по-
требувала виокремлення набору стресорів,
аналізу ресурсів протидії та визначення на-
слідків у вигляді оцінки поширеності різних
стресових станів. Основну увагу в попередніх
дослідженнях стресових станів цивільного на-
селення під час воєн було зосереджено на оці-
нюванні психологічного впливу пов’язаного з
війною досвіду, зокрема спостерігання смерті
або серйозних поранень близьких, руйнуван-
ня будинків і громад, свавільних затримань,
фізичних та психологічних тортур, сексуаль-
ного насильства, примусової участі у бойових
діях. Стресори під час гострої фази війни по-
діляють на суто воєнні (обстріли, інші загроз-
ливі для життя ситуації, катування, геноцид)
і травматичні, але не суто воєнні (сексуальне
насильство, домагання, втрата матеріальної
власності, життя в несприятливих умовах, зо-
крема відсутність їжі, води, житла). Розробле-
но різні шкали досвіду війни, створені, напри-
клад, для боснійської чи афганської воєн. Од-
нак пряме застосування інструментарію, який
розробляли для оцінки перебування під впли-
вом травмуючого досвіду війни в інших краї-
нах, не може бути ефективним для оцінювання
української ситуації, оскільки кожна війна має
«своє обличчя».
Тому передусім ми сформували перелік із
48 стресорів, який було апробовано в пілотно-
му дослідженні, проведеному для тестування
інструментарію 1. В результаті аналізу отри-
1 Дослідження проводили в червні 2023 р. на онлайн-
панелі «Власна думка», вибірку зважували для до-
сягнення максимальної неоднорідності за статтю та
віком, а також більшої представленості Сходу й Пів-
маних даних кількість стресорів було зменше-
но до 28, для яких підтвердився статистично
значущий вплив на рівень дистресу. Потім у
структурі сформованого набору виокреми-
ли дві групи стресорів: специфічні, породжені
безпосередньо війною, та буденні, пов’язані з
руйнуванням звичного укладу життя через не-
гативні ефекти, зумовлені війною. До першої
групи увійшли сім стресорів — безпосередня
загроза власному життю; безпосередня загро-
за життю близьких; перебування в ситуації,
коли загинули люди; перебування в ситуації,
коли люди були тяжко поранені; вимушене
залишення власної домівки на тривалий час;
вимушена розлука з близькими людьми; пере-
живання через почуте і побачене в медіа. До
другої групи увійшли стресори, пов’язані з ро-
ботою, фінансовими проблемами, здоров’ям,
недостатньою соціальною допомогою, усклад-
ненням міжособистісних стосунків, соціаль-
ною напругою. Ці стресори формують викли-
ки для нормальної життєдіяльності людини, і
без відповіді на них найважливішим аспектам
буденного життя загрожує деструкція. При
цьому характер цих стресорів передбачає, що
їх можна подолати (не обов’язково остаточно)
навіть під час війни.
Аналогічну процедуру було застосовано і
для визначення переліку ресурсів протидії
стресорам. До остаточного набору ресурсів по-
трапило 45 показників, які в пілотному опи-
туванні підтвердили свій потенціал протидії
стресорам. Насамперед цю роль виконує збе-
реження рутинної діяльності — роботи, спілку-
вання, дозвіллєвих практик. Дотримання роз-
порядку дня в умовах напруженої атмосфери
навколо стає механізмом подолання стресу та
спробою змусити себе повірити в те, що життя
триває, що все під контролем і «нормально».
Щоденна необхідність іти, незважаючи на
всі труднощі, в школу чи на роботу може стати
базовою умовою для підтримання соціальних
рамок та зв’язків, з яких індивіди черпають
силу, водночас «підключаючись» до реальності.
дня, як регіонів, що перебувають під сильнішим стре-
сом. Загальна кількість опитаних — 803 респонденти.
52 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Максимально важливу роль для підтриман-
ня стійкості в протидії стресорам відіграють
психологічні ресурси. Для їх вимірювання було
створено наш власний інструментарій для оцін-
ки 4 компонентів психологічних ресурсів: опти-
мізму, загальної активності, емоційної стійкості,
відчуття контролю над ситуацією. Також до пе-
реліку ресурсів увійшли різні форми соціальної
підтримки, психологічна допомога, звернення
до релігійних або магічних практик, застосуван-
ня як заспокійливого їжі, зокрема смаколиків,
алкоголю, лікарських засобів.
Для вимірювання стресових станів ми вико-
ристали експрес-тест орієнтовної оцінки рівня
психологічного дистресу, розроблений спів-
робітником Інституту соціології НАН Украї-
ни Сергієм Дембіцьким. Застосування цього
тесту в опитуваннях, зокрема в моніторингу
«Українське суспільство», дало змогу отрима-
ти дані про динаміку психологічних станів по-
рівняно з довоєнним періодом. Зважаючи на
те, що дистрес виявляється в різних реакціях
дезадаптації, було застосовано додаткові шка-
ли для вимірювання його психологічних, емо-
ційних, соматичних і поведінкових ознак. Так,
окремо вимірювали такі показники дистресу,
як депресія, тривожність, соматизація, висна-
женість, міжособистісна чутливість, параної-
дальні ідеї, ворожість. Загалом було застосова-
но 39 індикаторів. Крім того, ми задіяли низку
індикаторів для вимірювання подовженого
стресу, посттравматичного стресового розладу,
медіатравматизації.
Загальна анкета містила близько 200 запи-
тань, що потребувало застосування спеціаль-
ної методології 2.
Спочатку за допомогою телефонного опи-
тування (CATI) було проведено рекрутинг
2 Опитування було проведено Соціологічною групою
«Рейтинг» на замовлення Інституту соціології НАН
України по всій Україні (крім окупованих територій
Криму та Донбасу) 6—10 жовтня 2023 р. Вибірка, ви-
користана для фінального аналізу, складалася з 2767
респондентів і репрезентувала жителів України у віці
від 18 до 69 років, які користуються смартфоном
(орієнтовно 74 % дорослого населення України), але
не включала українців, які зараз перебувають не в
Україні.
респондентів, потім для їхніх відповідей за
основним блоком анкети застосували метод
комп’ютерного інтерв’ювання (CAWI), під
час якого респондент самостійно заповнює
електронну анкету на комп’ютері, планшеті чи
смартфоні.
Загалом опитування дозволило отримати
низку важливих результатів, а також сформува-
ти ґрунтовну емпіричну базу, що становить оче-
видну цінність для подальших прикладних роз-
робок та фундаментальних наукових пошуків.
Фокусуючи увагу на соціально-групових
відмінностях, розглянемо результати щодо
дистресу та подовженого стресу серед населен-
ня загалом та виокремимо групи, які мають під-
вищені показники стресових станів. Насампе-
ред дослідження дало можливість зафіксувати
кількість тих, хто отримав досвід перебування
в зоні бойових дій. До початку повномасштаб-
ного вторгнення такий досвід уже мали майже
18 % населення, яких торкнулися бойові дії,
що велися з 2014 р. Після 24 лютого 2022 р. ця
група охоплювала вже 44 % опитаних.
Актуальна ситуація на момент проведен-
ня опитування виявилася зіставною з ситуа-
цією, зафіксованою в моніторингу Інституту
соціології НАН України у другій половині
2020 р.: близько 69 % опитаних демонструють
нормальний рівень психологічного дистресу,
21 % — підвищений, 10 % — високий (рис. 1).
Хоча, на перший погляд, нібито нічого не
змінилося, це не означає, що війна не справи-
ла впливу на психологічний стан населення.
Слід розуміти, що психологічні стани досить
мінливі і можуть поглиблюватися під впливом
сильних стресорів, а можуть компенсуватися
за рахунок ресурсів спротиву, які блокують
їхню дію. Порівнюючи наведені дані, варто та-
кож зважати на те, що замір 2020 р. проводи-
ли в момент дії сильних стресорів іншої при-
роди — тоді населення України перебувало в
очікуванні чергової хвилі коронавірусу. На-
томість опитування 2023 р. відбувалося через
півтора року після вторгнення. За цей період
населення пережило низку травматичних по-
дій, які послідовно змінювали сприйняття си-
туації. В момент вторгнення агресора дистрес
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 53
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Рис. 2. Рівень психологічного дистресу в групах ризи-
ку, 2023 р., %
Рис. 1. Рівень психологічного дистресу населення за-
галом у 2020 і 2023 р., %
був значно вищим, що підтверджують точкові
заміри на обмежених вибірках. Однак протя-
гом наступних місяців населення пережило
окупацію та звільнення частини територій,
руйнування інфраструктури, перебувало в очі-
куванні наступу та готувалося до труднощів
нового зимового періоду. Все це впливало на
стресові стани. Відбувалася поступова адап-
тація до життя в умовах війни, що й привело
до такого результату на момент опитування.
В разі продовження досліджень із застосуван-
ням цієї самої методології ці дані можуть стати
відправною точкою для порівняння.
Традиційно групи, в яких фіксується підви-
щений рівень психологічного стресу, незалеж-
но від того, які саме стресори діють, — це жінки
та молодь, що й підтвердило наше дослідження
(рис. 2). Причому в міру того, як різні стресо-
ри накладаються один на одного, психологіч-
ний стан представників цих груп погіршуєть-
ся. Так, незалежно від наявності чи відсутності
досвіду участі або зіткнення з воєнними діями,
близько трьох чвертей чоловіків демонстру-
ють нормальний рівень психологічного дис-
тресу. Натомість для жінок характерна помітна
негативна реакція на такий досвід. Якщо серед
усіх жінок загалом підвищений або високий
рівень дистресу мають 36,9 %, то серед тих, які
брали участь у бойових зіткненнях або допо-
магали військовим у зоні ведення воєнних дій,
цей показник сягає майже 50 %.
До груп ризику також традиційно відносять
вимушено переміщених осіб. Зокрема, за дани-
ми дослідження 2017 р., 32 % внутрішньо пе-
реміщених осіб в Україні мали симптоми пост-
травматичного стресового розладу, спричине-
ного конфліктом на сході України. Відповідно,
й сьогодні можна констатувати, що нова хвиля
внутрішніх переселенців демонструє підви-
щений рівень дистресу, що надалі може стати
чинником розвитку ПТСР.
Однак найбільш тривожну картину було
зафіксовано в групі з найнижчими доходами.
Для визначення рівня матеріальної деприво-
ваності в дослідженні ми застосовували показ-
ник самооцінки респондентами того, що їм «по
кишені», оплату чого вони можуть здійсню-
вати без економії, позичання або фінансової
допомоги. Максимальний рівень депривації
базових потреб мають ті, хто в змозі придбати
лише продукти харчування. Вони також пока-
зали і найвищий серед усіх груп рівень психо-
логічного дистресу.
На основі отриманих даних окремі стресо-
ві стани, в яких проявляється дистрес, можна
впорядкувати за поширеністю: від найменш
поширених до найбільш поширених (рис. 3).
Найменш поширеною виявилася каналізація
дезадаптації через ворожість, яка проявляється
як імпульсивність і агресія. Значно виразніше
дистрес проявляється через депресію у вигляді
пригніченості й тужливості. Ще більш поши-
реним симптомом є соматизація у вигляді го-
ловного болю, безсоння, підвищеного тиску та
інших виявів тілесного дискомфорту.
Стан дистресу загострює міжособистісну
чутливість, показниками чого є низька само-
оцінка та вразливість. Найчастіше дистрес
проявляється у вигляді тривожності, яка пере-
живається як напруженість, страх, погані пе-
54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
редчуття. Також його виразним проявом є ви-
снаження, яке відчувається як занепад фізич-
них і психічних можливостей. Нарешті деза-
даптація виявляється через відчуття тотальної
небезпеки від оточення, що супроводжується
зростанням підозрілості й недовіри.
Аналіз того, як ці прояви дистресу пошире-
ні в групах ризику, виявив істотні відмінності
між ними. Зокрема, серед тих, хто жили в зоні
бойових дій або брали безпосередню участь у
них, статистично вищий рівень ворожості, а се-
ред переселенців — рівень підозрілості. Жінки
частіше схильні переживати дистрес у формі
депресії, соматизації, тривожності. Натомість
для молоді не характерні соматизація і підозрі-
лість, але всі інші вияви дистресу в них підви-
щені. Причому знову ж таки, поєднуючи гру-
пи, ми спостерігаємо різні вияви дистресу: мо-
лоді жінки тяжіють до депресії і тривожності,
а юнаки — до ворожості. Водночас для групи
високодепривованих вияв у формі ворожості
не є характерним, хоча решта ознак дистресу
трапляються в цій групі значно частіше, ніж у
вибірці загалом.
Попри те, що населення поки що досить
впевнено протистоїть впливам стресорів і ви-
сокий рівень дистресу спостерігається лише
у 10 % населення, постійні стресові стани, які
переживають люди під час війни, що триває,
накопичуються і закладають підґрунтя як для
зростання дистресу, так і для розвитку ПТСР.
Стан подовженого стресу характеризується
непередбачуваністю, всепроникністю та суттє-
вістю небезпек і загроз. Він породжує занепо-
коєність поточною та майбутньою безпекою, і,
відповідно, стресовий стан залежить від ефек-
тивності керування тривогою. Однією з визна-
чальних особливостей подовженого травма-
тичного стресу є реалістична (на відміну від пе-
ребільшеної) оцінка майбутньої загрози. Подо-
вжений стрес має набагато більшу ймовірність
послаблення, якщо загроза зменшується, тобто
населення виявляє більш гнучкий тип адапта-
ції до впливу стресорів такого характеру. Од-
нак, попри консенсус щодо небезпечності се-
редовища (наприклад, у районах, які часто за-
знають ракетних обстрілів), є суб’єктивна оцін-
ка ризику, тобто інтерпретація загрози може
варіюватися від звичайного занепокоєння до
реакцій параноїдального типу, в яких загроза
стає перебільшеною та надмірно узагальненою,
що негативно впливає на якість життя і функ-
ціонування таких людей і зрештою призводить
до появи симптомів дистресу.
Для визначення впливу подовженого стресу
на психологічний стан населення було розро-
блено спеціальні індекси, які дають змогу оці-
нити рівень тривожності через війну та рівень
Рис. 3. Прояви пси-
хологічного дистресу
серед населення загалом,
2023 р., %
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 6 55
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
готовності до можливих небезпек. Виявилося,
що напруження в очікуванні можливого ракет-
ного удару постійно переживають 19,3 % опи-
таних, ще 33,7 % відчувають його періодично.
Ще сильнішим джерелом тиску на психіку є
страх через можливий наступ ворога з метою
захоплення наших територій. Постійно відчу-
вають його 26,1 % населення, періодично — ще
29,7 %. Постійне напруження виявляється як
болісне реагування на сигнали повітряної три-
воги (постійно або періодично у 42,1 % респон-
дентів). До таких постійних страхів додаються
й, так би мовити, «сезонні» побоювання. Так,
на момент опитування в жовтні 2023 р. занепо-
коєння через можливий блекаут постійно або
періодично відчували 42,4 % респондентів.
В очікуванні прийдешніх загроз населення
застосовує різноманітні засоби для зменшення
небезпеки. Зокрема, про те, що вони готуються
до «складної зими» (роблять необхідні приго-
тування для життя без світла, води, на випадок
перебоїв з ліками), зазначили 57,2 % опитаних;
55,4 % відмовляються від «зайвих» витрат, які
можуть собі дозволити, оскільки вважають,
що під час війни потрібно економити; 42,9 %
тримають напоготові «тривожну валізу»; 54 %
підтримують контакт з тими, хто перебуває в
подібних життєвих обставинах, з метою отри-
мання необхідної інформації та допомоги. Всі
ці практики статистично значущі і пов’язані з
підвищеним рівнем дистресу.
Якщо проаналізувати подовжений травма-
тичний стрес у групах ризику, можна дійти ви-
сновку, що він більший у жінок (високий рівень
мають 28,1 % жінок і лише 10,8 % чоловіків) та
у жителів прифронтових територій (високий
рівень серед них мають 25,4 % проти 15,7 % се-
ред жителів центрального регіону). Натомість
у молоді віком до 30 років показник подовже-
ного травматичного стресу навіть нижчий, ніж
у старшій віковій групі (18,8 % проти 22,8 %).
Певною мірою це пов’язано з тим, що молодь
має нижчий рівень психологічної стійкості
порівняно і з середнім у всього населення, і з
іншими групами ризику. Відповідно, її ресурси
більше виснажуються в протидії актуальним
стресорам сьогодення, а тривога щодо майбут-
ніх загроз відсувається на задній план у загаль-
ному впливі стресорів.
Слід зазначити, що загалом низький рівень
психологічної стійкості зафіксовано у 16 %
опитаних, серед жінок таких 17,3 %, а серед мо-
лоді 20 %. Найнижчий рівень з усіх груп ризи-
ку мають максимально депривовані — 21,3 %.
В цілому індекс подовженого травматично-
го стресу порівняно з дистресом демонструє
значно вищу психологічну навантаженість,
яка виникає через тривалий вплив різноманіт-
них стресорів, породжених або підсилюваних
війною (рис. 4).
Особливістю подовженого травматичного
стресу є те, що тривалий вплив стресорів по-
стійно підвищує рівень симптоматики дис-
тресу. Це актуалізує необхідність докладання
постійних зусиль, спрямованих на збільшення
ресурсів психологічної стійкості, щоб сприяти
ефективному подоланню наслідків дії стресо-
рів війни на населення.
Отже, підсумовуючи попередні результати
дослідження стресових станів населення Укра-
їни в контексті війни, можна зробити деякі ви-
сновки:
• загальний рівень психологічного дистресу
на момент проведення опитування був підви-
щеним або високим у майже третини населен-
ня (31 %);
• стан подовженого стресу виражений силь-
ніше, ніж стан психологічного дистресу, висо-
кий або підвищений рівень тривожності через
війну мають 62,7 % населення;
• населення досить ефективно використовує
ресурси психологічного спротиву для захисту
від дії стресорів війни; низький рівень психоло-
гічної стійкості зафіксовано лише у 16 %;
Рис. 4. Порівняння вираженості дистресу та подовже-
ного травматичного стресу у населення загалом, %
56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (6)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
• тиск подовженого стресу створює загрозу
поступового виснаження ресурсів та падіння
рівня психологічної стійкості;
• найбільш вразливими групами, в яких за-
фіксовано підвищений рівень дистресу, є мак-
симально депривоване населення, жінки та мо-
лодь до 30 років;
• дистрес виявляється через різні форми
дезадаптації: найменш поширеним проявом є
каналізація через ворожість; виразніше дис-
трес проявляється через депресію та симптоми
соматизації; найчастіше проявами дистресу є
тривожність, виснаження, зростання підозрі-
лості й недовіри.
У різних групах ризику дистрес виявляєть-
ся в різних формах. Тому для роботи з насе-
ленням потрібно виробити диференційовані
підходи до зміцнення ресурсів спротиву на
психологічному рівні.
Olena G. Zlobina
Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2593-788X
STRESS STATES OF THE POPULATION OF UKRAINE
IN THE CONTEXT OF THE WAR: SOCIAL-GROUP ANALYSIS
According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, March 20, 2024
The report presents the results of research into stress states of the population of Ukraine during the war. The war causes
a complex negative pressure on the psychological state of the population due to the creation of existential threats and the
strengthening of the action of all stressors. Under the influence of their action, such stress states as psychological distress,
a state of prolonged stress and post-traumatic stress disorder arise. The analysis of the results of a representative all-
Ukrainian survey showed that 69% of the population has a low level of distress, which indicates the sufficient effective-
ness of the population’s use of psychological resistance resources to protect themselves against the effects of war stress-
ors. At the same time, it was found that the most vulnerable groups, in which an increased level of distress was recorded,
are the most deprived population, women, and young people under 30 years of age. It is recorded that in different risk
groups, distress manifests itself in different forms, which requires the development of differentiated approaches to
strengthening resistance resources at the psychological level.
Keywords: war, distress, prolonged stress, stressors, resources, risk groups.
Cite this article: Zlobina O.G. Stress states of the population of Ukraine in the context of the war: social-group analysis.
Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (6): 49—56. https://doi.org/10.15407/visn2024.06.049
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201839 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:30:09Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Злобіна, О.Г. 2025-02-18T11:24:40Z 2024 Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.) / О.Г. Злобіна // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 6. — С. 49-56. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201839 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.06.049 У доповіді наведено результати дослідження стресових станів населення України під час війни. Війна чинить комплексний негативний тиск на психологічний стан населення через створення екзистенційних загроз та підсилення дії всіх стресорів. Під їхнім впливом виникають такі стресові стани, як психологічний дистрес, стан подовженого стресу та посттравматичний стресовий розлад. Аналіз результатів репрезентативного всеукраїнського опитування показав, що 69 % населення має низький рівень дистресу, що свідчить про достатньо ефективне використання населенням ресурсів психологічного спротиву для захисту від дії стресорів війни. Водночас виявлено, що найбільш вразливими групами, в яких зафіксовано підвищений рівень дистресу, є максимально депривоване населення, жінки та молодь до 30 років. Зафіксовано, що в різних групах ризику дистрес виявляється в різних формах, що потребує вироблення диференційованих підходів до зміцнення ресурсів спротиву на психологічному рівні. The report presents the results of research into stress states of the population of Ukraine during the war. The war causes a complex negative pressure on the psychological state of the population due to the creation of existential threats and the strengthening of the action of all stressors. Under the influence of their action, such stress states as psychological distress, a state of prolonged stress and post-traumatic stress disorder arise. The analysis of the results of a representative all-Ukrainian survey showed that 69% of the population has a low level of distress, which indicates the sufficient effectiveness of the population’s use of psychological resistance resources to protect themselves against the effects of war stressors. At the same time, it was found that the most vulnerable groups, in which an increased level of distress was recorded, are the most deprived population, women, and young people under 30 years of age. It is recorded that in different risk groups, distress manifests itself in different forms, which requires the development of differentiated approaches to strengthening resistance resources at the psychological level. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.) Stress states of the population of Ukraine in the context of the war: social-group analysis (According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, March 20, 2024) Article published earlier |
| spellingShingle | Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.) Злобіна, О.Г. З кафедри Президії НАН України |
| title | Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.) |
| title_alt | Stress states of the population of Ukraine in the context of the war: social-group analysis (According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, March 20, 2024) |
| title_full | Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.) |
| title_fullStr | Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.) |
| title_full_unstemmed | Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.) |
| title_short | Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 20 березня 2024 р.) |
| title_sort | стресові стани населення україни в контексті війни: соціально-груповий аналіз (за матеріалами доповіді на засіданні президії нан україни 20 березня 2024 р.) |
| topic | З кафедри Президії НАН України |
| topic_facet | З кафедри Президії НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201839 |
| work_keys_str_mv | AT zlobínaog stresovístaninaselennâukraínivkontekstívíinisocíalʹnogrupoviianalízzamateríalamidopovídínazasídanníprezidíínanukraíni20bereznâ2024r AT zlobínaog stressstatesofthepopulationofukraineinthecontextofthewarsocialgroupanalysisaccordingtothematerialsofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainemarch202024 |