Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.)
Доповідь присвячено найважливішим подіям у мовному законодавстві й мовній політиці в Україні та участі Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України в їх науковому супроводі. Принцип офіційної одномовності, що є основою національного мовного законодавства, найбільшою мірою відповідає завданню...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201845 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.) / Б.М. Ажнюк // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 99-103. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859622952476082176 |
|---|---|
| author | Ажнюк, Б.М. |
| author_facet | Ажнюк, Б.М. |
| citation_txt | Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.) / Б.М. Ажнюк // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 99-103. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Доповідь присвячено найважливішим подіям у мовному законодавстві й мовній політиці в Україні та участі Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України в їх науковому супроводі. Принцип офіційної одномовності, що є основою національного мовного законодавства, найбільшою мірою відповідає завданню розширення сфери функціонування державної мови, захисту мовних прав її носіїв та консолідації українського народу перед лицем російської агресії.
The report discusses the major developments in the language legislation and language policy in Ukraine and the role of the O.O. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine in their scientific support. The ideology of official monolingualism which is the basis of the national language legislation fully corresponds to the task of consolidation of the Ukrainian nation in the face of Russian aggression.
|
| first_indexed | 2025-11-29T06:02:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 99
МОВНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ
(ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХІ СТ.)
Стенограма доповіді на засіданні Президії
НАН України 6 березня 2024 року
Доповідь присвячено найважливішим подіям у мовному законодавстві й
мовній політиці в Україні та участі Інституту мовознавства ім. О.О. По-
тебні НАН України в їх науковому супроводі. Принцип офіційної одномов-
ності, що є основою національного мовного законодавства, найбільшою
мірою відповідає завданню розширення сфери функціонування державної
мови, захисту мовних прав її носіїв та консолідації українського народу пе-
ред лицем російської агресії.
Шановні члени Президії НАН України!
Шановні колеги!
Для українців, які тривалий час перебували під гнітом Росій-
ської імперії та асиміляторським впливом інших сусідніх дер-
жав, мова й надалі є бастіоном української ідентичності, запо-
рукою виживання українського етносу і збереження його на-
ціонального Я. Тому мовна політика для України була, є і буде
актуальною. На зламі ХХ—ХХІ ст. мовна політика вийшла за
суто етнічні рамки і стала питанням національним (від слова
нація в сенсі держава).
Мовна політика — це заходи, здійснювані державою через
систему органів влади, щодо збереження або зміни мовної си-
туації в країні, перерозподілу сфер функціонування мов, впли-
ву на розвиток мовної системи та її підсистем, захисту загро-
жених мов.
Протягом першої чверті ХХІ ст. в Україні відбулися події,
що не мають прецедентів у нашій тисячолітній історії. Уперше
в системі виконавчої влади створено державні органи зі спеці-
альним статусом, які відповідають за імплементацію мовного
законодавства: інститут Уповноваженого із захисту державної
мови (сьогодні це Тарас Кремінь) та Національну комісію зі
стандартів державної мови (голова комісії — Юлія Чернобров).
Таких органів за всю попередню українську історію не було.
Тричі оновлювалося законодавство про мову: до 2012 р. діяв За-
кон України «Про мови в Українській РСР» (1989—2012 рр.),
його змінив сумнозвісний Закон України «Про засади держав-
ної мовної політики», так званий закон Ківалова—Колесніченка,
скасований як неконституційний у 2018 р., а 25 квітня 2019 р.
АЖНЮК
Богдан Миколайович —
член-кореспондент НАН
України, директор Інституту
мовознавства ім. О.О. Потебні
НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.05.099
100 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
ухвалено чинний закон «Про забезпечення
функціонування української мови як держав-
ної», який кардинально змінив ситуацію в зако-
нодавчому забезпеченні мовної політики.
Важливо згадати про участь наукової спіль-
ноти, зокрема співробітників установ НАН
України, в підготовці концептуальної бази мов-
ного закону 2019 р. Текст цього нормативного
акта створено групою науковців і представни-
ків громадських організацій. При Міністерстві
культури України діяла Координаційна рада
з питань застосування української мови, а в її
складі — робоча група, яка працювала над тво-
ренням тексту майбутнього закону. Керував
нею професор Володимир Василенко. У жод-
ній країні Європи мовний закон не створював-
ся робочою групою, в якій визначальну роль
відігравали науковці та представники грома-
дянського суспільства, а представники дер-
жавного апарату в їхню роботу майже не втру-
чалися. Характерно, що більшість розробників
законопроєкту знали один одного ще й як учас-
ників міжнародних наукових соціолінгвістич-
них конференцій, які організовував і проводив
Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН
України. Ось перелік цих конференцій:
• «Екологія мови і мовна політика в сучас-
ному суспільстві» (2009);
• «Мовні права в сучасному світі» (2012);
• «Мовне законодавство і мовна політика:
Україна, Європа, світ» (2017).
Конференції стали своєрідними дискусійни-
ми майданчиками, на яких обговорювали кон-
цептуальні засади майбутнього закону. В них
брали участь ті, хто в подальшому писали його
текст, доклалися до формування громадської
думки, а також до «просування» законопроєкту
у Верховній Раді України. Поряд із науковця-
ми учасниками цих конференцій були впливові
державні діячі, зокрема судді Конституційного
Суду України різних каденцій. Це такі відо-
мі особистості, як Віктор Шишкін (перший
Генеральний прокурор незалежної України, а
згодом суддя Конституційного Суду України),
Сергій Головатий (в минулому двічі міністр юс-
тиції України, а нині виконувач обов’язків Голо-
ви Конституційного Суду України), судді Кон-
ституційного Суду України Микола Мельник
та Ігор Сліденко. Серед учасників конференцій
були також відомі вчені з Австрії, Великої Бри-
танії, США, Італії, Марокко, Німеччини, Поль-
щі, Франції; низку доповідей було присвячено
різним аспектам мовної політики зарубіжних
держав. Знання міжнародного досвіду в галузі
мовної політики знадобилося під час наукового
супроводу Європейської хартії міноритарних
або регіональних мов, у якому вже багато років
бере участь Інститут мовознавства ім. О.О. По-
тебні НАН України.
Важливу роль у законодавчому забезпе-
ченні мовної політики відігравали слухання в
Конституційному Суді України, де офіційни-
ми учасниками конституційного проваджен-
ня як експерти були директори мовознавчих
інститутів Академії. У 2018 р. група депутатів
від партії ОПЗЖ оскаржила конституційність
мовних статей «Закону про освіту». У 2019 р.
об’єктом оскарження став Закон України «Про
забезпечення функціонування української
мови як державної». Того самого, 2019, року в
Конституційному Суді України відбулися слу-
хання щодо конституційності закону «Про за-
сади державної мовної політики» (закону Кі-
валова—Колесніченка). В усіх трьох випадках
суд прийняв рішення, на підтримку яких ви-
ступали експерти мовознавчих установ НАН
України.
Важливим компонентом мовної політики є
формування мовної ідеології. У соціолінгвіс-
тиці під мовною ідеологією розуміють комп-
лекс поширених переконань про мову, який
сформувався в її користувачів і слугує пояс-
ненням та обґрунтуванням мовної структу-
ри й мовної практики [1]. Постулати мовної
ідеології не завжди виразно сформульовані,
часто вони складаються з приблизних, повсяк-
денних уявлень «на рівні здорового глузду» [2,
с. 346]. Важлива риса мовних ідеологій — їх
розмитість і «повсякденність». Мовні ідеології
тісно пов’язані із соціополітичними та соціо-
культурними ідеологіями, вони стосуються не
лише мови, а й ідентичності, естетики, моралі
[3, 4]. Мовна ідеологія виробляється й живе
в публічному дискурсі. Мовознавство радше
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 101
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
описує, ніж конструює ідеологеми, які в сукуп-
ності утворюють мовну ідеологію.
Мовна ідеологія — ефективний регулятор
мовної поведінки. Її вплив можна спостерігати
як на офіційному рівні (в мовному законодав-
стві, діяльності інститутів виконавчої влади),
так і на низовому, неформальному рівні, куди
вплив офіційних приписів не сягає, або він
дуже ослаблений. На рівні так званої «народної
культури» мовна ідеологія часто відіграє роль
оператора мовної політики «з відсутнім мене-
джером» (policy with the manager left out) [5].
Мовна ідеологія є явищем радше дифузним,
ніж монолітним. Її багатовимірність і різно-
аспектність дає підстави для застосування ем-
пічного підходу до моделювання структури
цього феномену [5]. Мовна ідеологія — це не
доктрина, а скоріше комплекс ідеологем про
мову, пов’язаних внутрішньою гравітацією. Пи-
тома вага кожної з ідеологем різна. Найбільш
впливові з них становлять концептуальне ядро
мовної ідеології. Менш важливі периферій-
ні ідеологеми можуть з часом втрачати вплив,
інші, навпаки, нарощувати свій потенціал і змі-
щуватися від периферії концепту до його цен-
тру. Зростання впливовості певних ідеологем
в одному з мовних ареалів може спричиняти
виникнення локальних різновидів мовної іде-
ології, адаптованих до специфіки регіону або
мікрорегіону. Мовно-ідеологічний консенсус з
опорою на спільну ідеологему може формува-
тися в межах макрорегіону, як це відбулося, на-
приклад, з ідеологемою «гендерне реформуван-
ня мови», що охопила доволі широке коло мов,
як генетично споріднених, так і неспоріднених.
Нинішнє покоління українців пам’ятає, що в
часи радянського тоталітаризму українському
народові нав’язували ідеологію асимілятивної
двомовності, активно експлуатуючи тезу про
російську мову як мову міжнаціонального спіл-
кування. Наслідки зросійщення даються взнаки
й сьогодні, насамперед на сході та півдні Укра-
їни. У 1990-х роках під впливом мовної ідеоло-
гії, що сформувалася ще до проголошення не-
залежності України, всупереч асиміляторським
планам русифікаторів українські політичні елі-
ти відкинули ідею офіційної двомовності. Згід-
но з конституцією, Україна — унітарна і одно-
мовна держава. Ідеологему офіційної одномов-
ності українці відстояли в законодавстві і крок
за кроком реалізують на практиці.
Наскільки ідеологія монолінгвізму відпо-
відає європейським засадам демократії та пра-
вовладдя? Більшість європейських держав
одномовні. Якщо говорити про європейський
досвід, то Україні найбільш близька рольова
модель Франції. Єдність Франції невіддільна
від єдності французької мови; кажучи словами
одного з дослідників, «французька мова — це
не один з основоположних елементів сучасної
французької ідентичності, а її основоположний
елемент» [6]. Так само, як Французька Респу-
бліка «єдина й неподільна» (une et indivisible),
французька мова єдина й неподільна також
[7]. Цю ідеологічну концепцію відображає,
зокрема, рішення Конституційної ради Фран-
ції, яка в 1999 р. ухвалила, що Європейська
хартія регіональних або міноритарних мов, на
той час уже підписана від імені держави міні-
стром закордонних справ, становить загрозу
національній єдності, суперечить Конституції
Французької Республіки і тому не може бути
ратифікована [8].
Більшість дослідників визнають, що мова
значно важливіша за інші атрибути держав-
ності, такі як національний прапор, герб, гімн
та ін. Вона є унікальним будівельним матеріа-
лом для так званого «уявляння нації» [9, с. 30].
Як вважає відомий американський політолог
Бенедикт Андерсон, нації — це фантазійні по-
літичні спільноти, створені людською уявою,
адже більшість їх членів ніколи не зустрінуть-
ся й не побачать один одного [10]. На рівні по-
всякденної свідомості вважається природним,
що мова представляє народ або державу. Сим-
волічна роль мови настільки вагома, що навіть
у багатомовних суспільствах після утворення
національної держави з її бюрократичним апа-
ратом, культурними, релігійними й освітніми
інститутами ідеологія монолінгвізму набуває
вирішального значення, проникаючи в усі со-
ціальні прошарки [11, с. 374].
Мовна політика — це не тільки вдосконален-
ня законодавчої бази, зміни в мовній ідеології
102 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
та мовній поведінці, це також регулювання
норм національної мови: укладання й видання
словників, граматик, підручників і посібників,
розроблення й удосконалення правописних
норм і мовних стандартів, створення елек-
тронного корпусу мови тощо. У цій ділянці в
першій чверті ХХІ ст. відбулися дві найбільш
вагомі події: укладання й початок видання
Словника української мови в 20 томах та роз-
роблення, схвалення й запровадження в ужи-
ток Українського правопису в редакції 2019 р.
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні
НАН України веде активну роботу у сфері
перекладного словникарства. Інноваційним
виданням, присвяченим одному з найважли-
віших відгалужень соціолінгвістичної термі-
нології, має стати словник «Мовна політика
і мовне планування: терміни й поняття», пу-
блікацію якого заплановано на перше півріччя
2024 р. Структура словникової статті містить
такі елементи:
• розгорнуте тлумачення терміна;
• переклад (або переклади) терміна англій-
ською мовою;
• ілюстрація використання англійських від-
повідників українського терміна в автентич-
них англомовних публікаціях;
• перехресні посилання з пов’язаними за
змістом термінами;
• список літератури (окремий для кожного
терміна).
З погляду інформативності й практичної
корисності важлива наявність у словнику
ілюстрацій до різних варіантів англійського
перекладу українських термінів. Вони оприяв-
нюють нюанси значень відповідних термінів в
англомовному дискурсі, допомагають користу-
вачеві словника вибрати той чи інший варіант
англійського перекладу терміна відповідно до
контекстуальних особливостей повідомлення,
яке потрібно передати англійською мовою.
Важливим напрямом діяльності Інституту
мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
є міжгалузева співпраця в термінологічному
словникарстві. У другому кварталі цього року
за спільною редакцією в.о. Голови Конституцій-
ного Суду України Сергія Головатого та дирек-
тора Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні
НАН України Богдана Ажнюка вийде друком
«Англійсько-український правничий словник
складної лексики». Зважаючи на те, що ан-
глійська мова — одна з тих, якими укладають
акти міжнародного права, якість українського
перекладу вкрай важлива. Адже якщо в між-
народному юридичному акті, ратифікованому
Україною, трапиться бодай один хибний або
частково перекручений при перекладі термін,
годі сподіватися, що сама норма права постане
перед користувачем українського перекладу в
її первісному автентичному вигляді. Ба більше,
у правозастосуванні може бути реалізована не
норма європейського права, а її хибне відобра-
ження в кривому дзеркалі недоперекладу.
Великою мірою труднощі українського юри-
дичного перекладу закорінені в нашому коло-
ніальному минулому. На жаль, офіційні україн-
ські переклади часто робили не з англійського
оригіналу, а з російського перекладу або під
його впливом. У колективній свідомості фа-
хової спільноти сформувалися інтелектуальні
матриці, що десятиліттями тиражували тер-
мінологічні покручі — росіянізми за формою
і совєтизми за змістом. Завдання словника не
лише запропонувати оптимальні українські ек-
віваленти тих лексичних одиниць, які зазвичай
стають каменем спотикання під час перекладу,
а й дати глибше розуміння самої феноменології
юридичного перекладу. Образно кажучи, слов-
ник вибудовує систему координат для адекват-
ного відтворення змісту англійських мовних
одиниць українською мовою, подальшого вдо-
сконалення правничої термінології, її очищен-
ня від токсичних накипів зросійщення україн-
ської мови й вульгарного тлумачення права.
Зазначений вище словник — не єдиний
міжгалузевий проєкт Інституту мовознавства
ім. О.О. Потебні НАН України. Спільно з
юристами й мовознавцями Львівського наці-
онального університету імені Івана Франка та
колегами з Бірмінгемського університету (Ве-
лика Британія) завершується робота над «Ан-
глійсько-українським правничим словником
з прикладами із судової практики», опубліку-
вання якого очікується в 2024 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 103
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Підсумовуючи, важливо наголосити, що
в першій чверті ХХІ ст. в Україні відбулися
кардинальні зміни в мовному законодавстві,
інституційному забезпеченні мовної політики,
мовній ідеології та моделях мовної поведінки.
Українське суспільство остаточно відстояло
принцип офіційної одномовності і створило
інститути, які реалізують його на практиці.
Нинішня концепція мовної політики й
практичні заходи з її здійснення відповідають
європейським засадам мовної політики і націо-
нальним інтересам України.
Українська мова символізує не лише етно-
культурну спадщину минулого, а й сучасні
політичні цінності, насамперед відмінний від
Росії тип стосунків держави і суспільства та
європейський вектор розвитку України.
Мовознавчі установи НАН України беруть
активну участь у визначенні завдань і цілей
мовної політики в Україні, її науковому супро-
воді та імплементації.
Дякую за увагу!
За матеріалами засідання
підготувала О.О. Мележик
REFERENCES
1. Silverstein M. Language structure and linguistic ideology. In: Cline P.R., Hanks W., Hofbauer C. (eds). The elements.
Chicago: Chicago Linguistic Society, 1979. Р. 193.
2. Rumsey A. Wording, Meaning, and Linguistic Ideology. In: The Anthropology of Language. 1990. 92(2): 346—361.
https://doi.org/10.1525/aa.1990.92.2.02a00060
3. Blommaert J. Discourse: A Critical Introduction. Cambridge: Cambridge University Press, 2005. P. 171. http://dx.doi.
org/10.1017/CBO9780511610295
4. Schieffelin B.B., Woolard K., Kroskrity P.V. Language Ideologies: Practice and Theory. Oxford University Press, 1998.
Р. 3.
5. Albury N.J. Language attitudes and ideologies on linguistic diversity. In: Schalley A.C., Eisenchlas S.A. (eds). Handbooks
of Applied Linguistics. Berlin, Boston: De Gruyter Mouton, 2020. P. 359. https://doi.org/10.1515/9781501510175-018
6. McCrea P.S. Standard Republican French and French Nationalism. In: Khachaturyan E. (ed.). Language — Nation — Iden-
tity: The «Questione della Lingua» in an Italian and Non-Italian Context. Cambridge Scholars Publishing, 2015. P. 10.
7. Hobsbawm E. Nations and nationalism since 1780: Programme, myth, reality. Cambridge: Cambridge University Press,
2000. P. 18.
8. Judge A. Linguistic Policies and the Survival of Regional Languages in France and Britain. Basingstoke; New York,
2007. P. 141. https://doi.org/10.1057/9780230286177
9. Blackledge A. Monolingual ideologies in multilingual states: Language, hegemony and social justice in Western lib-
eral democracies. Estudios de Sociolingüística. 2000. 1(2): 25—45.
10. Anderson B. Imagined Communities. London: Verso, 2006. P. 6.
11. Heller M. Language choice, social institutions, and symbolic domination. Language in Society. 1995. 24(3): 373—405.
https://doi.org/10.1017/S0047404500018807
Bohdan M. Azhniuk
O.O. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9496-1544
LANGUAGE POLICY IN UKRAINE IN THE FIRST QUARTER OF THE XXI CENTURY
Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, March 6, 2024
The report discusses the major developments in the language legislation and language policy in Ukraine and the role of
the O.O. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine in their scientific support. The
ideology of official monolingualism which is the basis of the national language legislation fully corresponds to the task of
consolidation of the Ukrainian nation in the face of Russian aggression.
Cite this article: Azhniuk B.M. Language policy in Ukraine in the first quarter of the XXI century. Visn. Nac. Akad. Nauk
Ukr. 2024. (5): 99—103. https://doi.org/10.15407/visn2024.05.099
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201845 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T06:02:43Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ажнюк, Б.М. 2025-02-19T14:44:31Z 2024 Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.) / Б.М. Ажнюк // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 99-103. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201845 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.05.099 Доповідь присвячено найважливішим подіям у мовному законодавстві й мовній політиці в Україні та участі Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України в їх науковому супроводі. Принцип офіційної одномовності, що є основою національного мовного законодавства, найбільшою мірою відповідає завданню розширення сфери функціонування державної мови, захисту мовних прав її носіїв та консолідації українського народу перед лицем російської агресії. The report discusses the major developments in the language legislation and language policy in Ukraine and the role of the O.O. Potebnia Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine in their scientific support. The ideology of official monolingualism which is the basis of the national language legislation fully corresponds to the task of consolidation of the Ukrainian nation in the face of Russian aggression. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.) Language policy in Ukraine in the first quarter of the XXI century (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, March 6, 2024) Article published earlier |
| spellingShingle | Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.) Ажнюк, Б.М. З кафедри Президії НАН України |
| title | Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.) |
| title_alt | Language policy in Ukraine in the first quarter of the XXI century (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, March 6, 2024) |
| title_full | Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.) |
| title_fullStr | Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.) |
| title_full_unstemmed | Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.) |
| title_short | Мовна політика в Українi (перша чверть ХХІ ст.) (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 березня 2024 р.) |
| title_sort | мовна політика в українi (перша чверть ххі ст.) (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 6 березня 2024 р.) |
| topic | З кафедри Президії НАН України |
| topic_facet | З кафедри Президії НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201845 |
| work_keys_str_mv | AT ažnûkbm movnapolítikavukraíniperšačvertʹhhíststenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni6bereznâ2024r AT ažnûkbm languagepolicyinukraineinthefirstquarterofthexxicenturytranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofthenasofukrainemarch62024 |