Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України)
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201849 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України) / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 72-78. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859649795410362368 |
|---|---|
| author | Комісаренко, С.В. |
| author_facet | Комісаренко, С.В. |
| citation_txt | Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України) / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 72-78. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T13:32:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
МІЙ ШЛЯХ У ЖИТТІ І В НАУЦІ
Доповідь з нагоди вручення Золотої медалі
імені В.І. Вернадського НАН України
Дорогі колеги!
Отримання цієї нагороди — велика честь для мене, і я розгля-
даю свою доповідь як певний звіт перед вами.
Моєму колезі і другові, професору Аарону Чехановеру, якого
також удостоєно Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН
України, не потрібно розповідати про свої заслуги, оскільки він
всесвітньо відомий біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії
за 2004 р. (до речі, він — перший вчений з Ізраїлю, який став
нобелівським лауреатом), а от про себе і свою наукову діяль-
ність упродовж 58 років в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна
НАН України, мені здається, я маю сказати кілька слів.
Розпочну, власне, з подяки: моїм батькам — Любові Іларіо-
нівні та Василю Павловичу Комісаренкам, які також працюва-
ли в нашій Академії і з дитинства прищепили мені інтерес до
знань, та моєму науковому вчителю академіку НАН України
Максиму Федотовичу Гулому — одному з фундаторів вітчиз-
няної біохімії, молекулярної біології та імунохімії.
Саме під керівництвом Максима Федотовича розпочався мій
шлях у біохімію, спочатку як аспіранта, а в 1970 р. я захистив
в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України кандидат-
ську дисертацію, присвячену з’ясуванню ролі проміжних про-
дуктів циклу трикарбонових кислот (циклу Кребса) в біосин-
тезі протеїнів в організмах тварин. У цей період мені пощасти-
ло оволодіти низкою сучасних на той час методів досліджень,
таких як використання радіоактивної мітки (С14), іонообмінна
хроматографія, електрофорез, виділення та очищення протеї-
нів, ліпідів, аденіннуклеотидів (АТФ, AДФ, AMФ), кристалі-
зація протеїнів та ензимів тощо, що значною мірою допомагало
мені в подальшій науковій роботі.
Після захисту дисертації переді мною постало питання: чим
займатися далі? Ми неодноразово обговорювали це з Макси-
мом Федотовичем Гулим, і за його порадою я вирішив обрати
зовсім новий (як виявилося, актуальний і дотепер) напрям
КОМІСАРЕНКО
Сергій Васильович —
академік НАН України,
в.о. академіка-секретаря
Відділення біохімії, фізіології
і молекулярної біології НАН
України, директор Інституту
біохімії ім. О.В. Палладіна
НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.05.072
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 73
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
досліджень — молекулярну імунологію. Фак-
тично ми були першими в колишньому Радян-
ському Союзі, хто поставив методику імунохі-
мічного аналізу протеїнів.
Найпершим ми проаналізували єдиний відо-
мий тоді нейротоксин із бджолиної отрути —
апамін, а другим став протеїн цитохром С —
його тоді вперше було синтезовано в розчині в
Московському інституті тонкої хімічної техно-
логії. Імунохімічний аналіз цитохрому С ми ви-
конували разом з моєю тодішньою аспіранткою
Мариною Скок, яка згодом стала академіком
НАН України, але, на жаль, нещодавно пішла
від нас. Вивчаючи цитохром С, ми в подальшо-
му з’ясували його важливу роль у процесі регу-
ляції апоптозу і використали цей аналіз для діа-
гностики розмірів інфаркту міокарда.
Приблизно в цей час імунохімічним аналі-
зом протеїнів зайнявся і Аарон Чехановер. Між
іншим, у нас з ним був досить подібний поча-
ток шляху в науці: ми обидва здобули медичну
освіту, але фахово спеціалізувалися в галузі
біохімії. Проте Аарон Чехановер зосередив усі
свої зусилля на одному протеїні — убіквітині
та процесах убіквітинування, я ж був менш по-
стійний у своїх наукових захопленнях.
Певну частину моєї діяльності я присвятив
вивченню біологічної дії фосфонатів (бісфос-
фонатів) — аналогів неорганічного пірофос-
фату (РРі). Відмінністю фосфонатів є те, що
вони не гідролізуються, оскільки в них замість
зв’язку Р–О–Р є зв’язок Р–С–Р. Однак піро-
фосфат бере участь у понад 60 біохімічних реак-
ціях в організмі. І мене зацікавила можливість
регуляції метаболізму клітини за допомогою
фосфонатів. Ми досліджували цілу низку та-
ких сполук з різною кількістю фосфорильних
груп, різним зарядом та розміром молекули,
з’ясовували механізми їх впливу на активність
ензимів, їхні комплексоутворювальні власти-
вості, кінетичні й термодинамічні параметри
транспорту в клітини. Зрештою було знайдено
кілька сполук, важливих для використання в
організмі, однією з яких є метиленбісфосфоно-
ва кислота (МБФК). На основі МБФК згодом
було створено поліуретанову композицію —
іммобілізований імуномодулятор з місцевою
протизапальною та імуносупресивною дією —
медичний препарат «Мебіфон» для лікування
злоякісних пухлин грудної залози у жінок та
передміхурової залози у чоловіків, а також,
як виявилося згодом, — метастазів пухлин у
кістки. Крім того, ми створили препарат для
лікування остеопорозу «Мебівід» — комплекс
МБФК з вітаміном D3. Також було розроблено
імуноензимну тест-систему для діагностики
дефіциту вітаміну D в організмі людини.
У 1974—1975 рр. мені пощастило працюва-
ти в Інституті Пастера в Парижі в лабораторії
імуноцитохімії, де вперше у світі було впро-
ваджено імуноензимні методи досліджень.
Лауреати Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН
України Сергій Комісаренко і Аарон Чехановер
Квіти науковому вчителю академіку НАН України
М.Ф. Гулому після захисту дисертації. 1970 р.
74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Раніше такі імунні дослідження проводили з
використанням радіоактивних ізотопів, а в цій
лабораторії було розроблено так звані перок-
сидазні методи.
Працюючи в Пастерівському інституті, я
першим у колишньому Радянському Союзі
опанував методи імуноензиматичного аналізу,
зокрема імунопероксидазні методи, за допомо-
гою яких виконав експерименти зі створення
модифікацій імуноглобулінів та імуносорбен-
тів, вивчав природу неспецифічних антитіл.
Я тоді запропонував проєкт з визначення ге-
нів, що кодують специфічність антитіл, тобто
структуру їхнього активного центру, і його під-
тримав тодішній директор Інституту Пастера
лауреат Нобелівської премії Франсуа Жакоб,
але я так і не виконав цю роботу, оскільки від-
рядження не подовжили і я мав повернутися
в СРСР. Через кілька років японський дослід-
ник Сусуму Тонегава започаткував подібний
проєкт у Базельському інституті імунології, і в
1987 р. його було удостоєно Нобелівської пре-
мії з фізіології і медицини саме за відкриття
генів, які кодують активність антитіл. Звісно,
з цього зовсім не випливає, що в разі продо-
вження цих робіт ми б отримали «нобелівку»,
але наведений факт свідчить про те, що шлях
було обрано правильний.
Як відомо, інший нобелівський лауреат ви-
датний український вчений Ілля Ілліч Мечни-
ков тривалий час працював в Інституті Пас-
тера, і мені дуже хотілося якось увічнити цей
зв’язок. Я запропонував своєму другові, відо-
мому скульптору Валентину Івановичу Знобі
зробити бюст Мечникова, а потім домовився
з нашим Міністерством закордонних справ,
і в 1986 р. в Пастерівському інституті, як по-
дарунок від АН УРСР, було встановлено чу-
довий пам’ятник І.І. Мечникову. На церемонії
відкриття українську делегацію очолював ві-
цепрезидент нашої Академії Федір Семенович
Бабичев.
Однак повернуся до своєї наукової діяль-
ності. У 1986 р. сталася катастрофа на Чорно-
бильській АЕС. Я тоді очолював республікан-
ську програму імуностимуляції, а тому одразу
організував проведення унікального циклу
досліджень з вивчення імунітету у людей, які
виконували роботи з ліквідації аварії на Чор-
нобильській АЕС. Разом із військово-медич-
ним управлінням Міноборони ми виокремили
групу ліквідаторів, які отримали нешкідливу,
як тоді вважалося, дозу опромінення 25 бер
(250 мЗв), і контролювали у них деякі імунні
параметри. Виявилося, що навіть такі низь-
кі дози радіації істотно пригнічують систему
природного імунітету, зокрема знижують кіль-
кість та активність природних клітин-кілерів,
які відповідають за протипухлинний та проти-
вірусний імунітет людини. Ми повторили ана-
лізи у тих самих людей через рік після опромі-
нення, а потім у 1990—1991 рр. підтвердили ці
висновки в експериментах на мавпах в Інсти-
туті експериментальної медицини в Сухумі.
У лабораторії Інституту Пастера в Парижі. 1974 р.
Біля пам’ятника І.І. Мечникову в Інституті Пастера.
2001 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 75
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Такий радіаційний імунодефіцит я назвав тоді
«чорнобильським СНІДом».
Усі дані цього дослідження перебували під
грифом «таємно» аж до здобуття Україною не-
залежності. Після їх оприлюднення в 1997 р.
мене було удостоєно звання почесного доктора
Кінгстонського університету (Лондон, Велика
Британія) за дослідження впливу низьких доз
радіації на імунну систему людини.
На початку 1990-х років у моєму житті ста-
лася вимушена перерва в активній науковій
діяльності. У 1990 р. Верховна Рада УРСР об-
рала мене заступником Голови Ради Міністрів
УРСР, і на цій посаді мені й моїй команді вда-
лося підготувати і, заручившись підтримкою
тодішнього Голови Верховної Ради Леоніда
Макаровича Кравчука, провести через парла-
мент перші закони про свободу совісті, свободу
віросповідання, свободу преси, про соціальний
захист людей та деякі інші законодавчі акти,
які стали потім основою законодавства неза-
лежної України. Я також відповідав за підго-
товку сумнозвісного візиту президента США
Джорджа Буша-старшого до Києва 1 серпня
1991 р. А після проголошення незалежності
України я став віцепрем’єр-міністром України
з гуманітарних питань.
У травні 1992 р. мене призначили першим
послом незалежної України у Великій Брита-
нії. Ми тоді починали нашу роботу практич-
но з чистого аркуша: не було ані приміщення,
ані персоналу посольства. Цей шестирічний
період дипломатичної роботи був дуже наси-
ченим, багато чого вдалося зробити для роз-
витку двосторонніх відносин. Ми заснували
в Лондоні благодійний фонд допомоги чорно-
бильцям, Британсько-українську торговельну
палату, ініціювали вступ України до Міжна-
родної морської організації та до директорату
Європейського банку реконструкції та розви-
тку. За ініціативою українського посольства в
1997 р. було підписано угоду між Україною та
ЄБРР про фінансування будівництва об’єкта
«Укриття» над четвертим енергоблоком АЕС в
Чорнобилі. Проте одним з головних своїх до-
сягнень на посаді посла я вважаю безкоштов-
не передання Україні в 1995 р. британської
антарктичної станції «Фарадей» разом з усім
устаткуванням за умови продовження нами
наукових досліджень. Згодом ця українська
станція, яку назвали «Академік Вернадський»,
стала центром полярних досліджень у нашій
країні.
Після завершення каденції посла я повер-
нувся до України і знову занурився в науку.
У відділі молекулярної імунології Інституту
біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України ми
зосередилися на створенні та розвитку нових
біотехнологій, імунобіотехнологій, розроблен-
ні діагностикумів, ліків, вакцин тощо. Лабо-
раторія під керівництвом доктора біологічних
наук Д.В. Колиби проводила імунохімічні до-
Почесний доктор Кінгстонського університету. Лон-
дон, 1997 р.
Підписання угоди між Україною та ЄБРР про фінан-
сування будівництва об’єкта «Укриття» на ЧАЕС.
Лондон, 1997 р.
76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
слідження патогенів інфекційних захворю-
вань. У лабораторії, яку очолювала згадана
вже сьогодні академік НАН України Марина
Володимирівна Скок, вивчали імунологію клі-
тинних рецепторів. Наукова група члена-ко-
респондента НАН України Е.В. Луговського
і доктора біологічних наук В.О. Чернишенка
розвивала імунохімічні дослідження протеїнів
системи зсідання крові.
На жаль, через відсутність державної інно-
ваційної політики більшість наших розробок
так і не вдалося втілити в життя. А ми ство-
рили тест-системи з кількісного визначення
протеїну С в плазмі крові людини з метою
діагностики загрози тромбоутворення; імуно-
ферментні тест-системи для визначення попу-
ляційного імунітету до дифтерії; тест-систему
для діагностики туберкульозу та ін.
У відділі створено колекцію моноклональ-
них та рекомбінантних антитіл, яку внесено
до Державного реєстру наукових об’єктів, що
становлять національне надбання України.
Загальний обсяг послідовностей антитіл різ-
ної специфічності, представлених у колекції,
перевищує один мільярд варіантів. До складу
об’єкта входять клони-продуценти антитіл до
білків системи зсідання крові та фібринолізу,
інсуліну, клітинних рецепторів, діагностично
важливих антигенів — збудників інфекційних
хвороб. Такі антитіла використовують для до-
слідження структури і функцій біомолекул та
як компоненти високоточних діагностикумів.
Під час пандемії в нашому Інституті
було створено два прототипи вакцин проти
COVID-19, але практично перевірити їхню ак-
тивність в Україні було неможливо, тому ми
розробили структуру, яка дозволяла оцінюва-
ти ефективність їх дії.
Дослідники наукової групи М.В. Скок пер-
шими у світі знайшли ацетилхоліновий ре-
цептор спочатку на В-лімфоцитах, а потім на
зовнішніх мембранах мітохондрій, в синаптич-
них везикулах мозку, на мембрані ядер.
Цікавими виявилися дослідження холінер-
гічних механізмів патогенезу COVID-19. Було
показано, що в спайк-протеїні коронавірусу
SARS-CoV-2 є фрагмент, дуже подібний до
кобротоксину, що, можливо, пояснює досить
часті випадки погіршення епізодичної пам’яті
та когнітивних порушень у людей, які пере-
хворіли на COVID-19. Розроблено препарат
«Альфакогнітин» для профілактики і лікуван-
ня когнітивних розладів.
Разом із моїм учнем і колегою Едуардом
Віталійовичем Луговським, який, на жаль,
також уже не з нами, ми провели імунохіміч-
ні дослідження протеїнів, які відповідають за
формування тромбів. Усі ви знаєте, що тромби
спричиняють цілу низку смертельних захво-
рювань, таких як інфаркт міокарда, інсульт.
Ми зібрали бібліотеку моноклональних анти-
тіл до різних ділянок фібрину і фібриногену,
знайшли ті фрагменти, які вкрай важливі для
Підписання угоди про передачу Україні британської
антарктичної станції «Фарадей». 20 липня 1995 р.
На антарктичній станції «Академік Вернадський».
Квітень 2010 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 77
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
утворення полімерів, і на основі цих даних роз-
робляємо ліки, які можуть запобігти розвитку
процесу тромбоутворення. Ми також створи-
ли тест-системи для одночасного кількісного
визначення розчинного фібрину, фібриногену
і D-димеру в плазмі крові людини, що дозво-
ляє діагностувати стан тромбоутворення в ор-
ганізмі. Крім того, вперше було показано, що
один із каліксаренів є ефективним інгібітором
полімеризації фібрину.
Для потреб військової медицини в Інститу-
ті створено універсальний кровоспинний бинт
«Карбогемостат», який специфічно і букваль-
но миттєво зупиняє навіть великі артеріальні
кровотечі. Він прямо діє на заключний етап
зсідання крові з утворенням згустку фібрину,
що є каркасом тромбу. Жоден із відомих на
сьогодні кровоспинних засобів не спричиняє
тромбоутворення безпосередньо. Клінічні ви-
пробування, проведені з дозволу Державної
лікарської служби України, засвідчили ефек-
тивність та безпечність застосування Карбоге-
мостату. Розроблений і валідований регламент
виробництва дозволив нам навесні 2022 р. зу-
силлями співробітників Інституту виготовити
й передати до ЗСУ півтори сотні таких висо-
коефективних кровоспинних бинтів.
Багато років я очолюю Українське біохіміч-
не товариство, і разом з Польським біохіміч-
ним товариством та Ізраїльським товариством
біохіміків і молекулярних біологів ми прово-
димо регулярні Парнасівські конференції. Я
є головою Комісії з біобезпеки та біозахисту
при РНБО України і як експерт представляю
Україну на міжнародних форумах найвищого
рівня з питань біобезпеки та біозахисту. Також
я є членом наглядової ради найбільшого у світі
центру геноміки BGI Genomics.
І на завершення скажу кілька слів про мої
плани на найближче майбутнє. Звісно, завдан-
ням номер один є допомога ЗСУ та зміцнення
обороноздатності й безпеки нашої держави.
Також я планую докласти всіх зусиль до ство-
рення вітчизняної мРНК-вакцини; організації
Національного центру з біозахисту під егідою
НАН України, у складі якого мають бути ла-
бораторії BSL-3, геномний центр та біобанк;
впровадження технологій створення рекомбі-
Відділ молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. 2010 р.
78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
нантних терапевтичних протеїнів і організації
підприємств з виробництва моноклональних
і одноланцюгових антитіл у складі біомедич-
ного кластеру НАН України; впровадження
імунних технологій для онкології; поширення
в Україні методів редагування геному та пере-
програмування клітин, зокрема соматичних;
відновлення ефективної діяльності Міжвідом-
чої комісії з медицини.
Дорогі колеги! 2022 і 2023 роки виявилися
жахливими в житті нашої країни і наших лю-
дей. Триває третій рік підступної, жорстокої ві-
йни, що стало особливим випробуванням для
всіх українців, зокрема й для співробітників
нашого Відділення, — випробуванням наших
характерів, нашого розуму, нашої відданості
науці, рідним, колегам, друзям, нашій країні і
загалом найважливішим людським цінностям.
Віримо, що цей рік принесе нам остаточну пе-
ремогу у війні, і ми повернемося до мирного
життя та плідної наукової діяльності.
Дякую за увагу!
За матеріалами засідання
підготувала О.О. Мележик
Serhiy V. Komisarenko
Palladin Institute of Biochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3244-3194
MY PATH IN LIFE AND IN SCIENCE
Report on the occasion of awarding V.I. Vernadsky Gold Medal of NAS of Ukraine
Cite this article: Komisarenko S.V. My path in life and in science. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (5): 72—78. https://
doi.org/10.15407/visn2024.05.072
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201849 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:32:26Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Комісаренко, С.В. 2025-02-19T14:46:29Z 2024 Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України) / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 72-78. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201849 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.05.072 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України) My path in life and in science (Report on the occasion of awarding V.I. Vernadsky Gold Medal of NAS of Ukraine) Article published earlier |
| spellingShingle | Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України) Комісаренко, С.В. Загальні збори НАН України |
| title | Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України) |
| title_alt | My path in life and in science (Report on the occasion of awarding V.I. Vernadsky Gold Medal of NAS of Ukraine) |
| title_full | Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України) |
| title_fullStr | Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України) |
| title_full_unstemmed | Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України) |
| title_short | Мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України) |
| title_sort | мій шлях у житті і в науці (доповідь з нагоди вручення золотої медалі імені в.і. вернадського нан україни) |
| topic | Загальні збори НАН України |
| topic_facet | Загальні збори НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201849 |
| work_keys_str_mv | AT komísarenkosv míišlâhužittíívnaucídopovídʹznagodivručennâzolotoímedalíímenívívernadsʹkogonanukraíni AT komísarenkosv mypathinlifeandinsciencereportontheoccasionofawardingvivernadskygoldmedalofnasofukraine |