Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201852 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України / Н.М. Пархоменко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 62-65. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859827366314901504 |
|---|---|
| author | Пархоменко, Н.М. |
| author_facet | Пархоменко, Н.М. |
| citation_txt | Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України / Н.М. Пархоменко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 62-65. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T15:29:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
62 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЯК ЧИННИК ПОВОЄННОГО
ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ
Шановний Анатолію Глібовичу!
Шановні колеги!
Одним із недоліків правового розвитку в будь-який історич-
ний період є недостатня прогнозованість законодавчого про-
цесу, що негативно позначається на ефективності правового
регулювання суспільних відносин, забезпеченні прав і свобод
громадян, правопорядку та законності в державі.
Наразі державні механізми формування публічної політики
потребують удосконалення, адже досі немає злагодженої кому-
нікації між суб’єктами правотворчої діяльності, а законодавчі
ініціативи часто є неузгодженими з програмними документа-
ми або між собою. Відсутність єдиного злагодженого підходу
до роботи з нормативно-правовими актами призвела до того,
що на сьогодні кількість чинних нормативно-правових актів в
Україні перевищує 1 млн, що є юридичною катастрофою як для
правотворців, так і для громадян. Саме тому проблема поетап-
ного, послідовного, логічного, системного та науково обґрунто-
ваного розвитку законодавства важлива зараз і буде важливою
в період відбудови та відновлення стабільного правопорядку в
Україні.
Як відомо, у квітні 2022 р. видано Указ Президента України,
згідно з яким створено Національну раду з відновлення Украї-
ни від наслідків війни. До завдань Ради віднесено не лише роз-
роблення власне плану заходів з післявоєнного відновлення та
розвитку України, а й формування і напрацювання пропозицій
щодо пріоритетних реформ, стратегічних ініціатив, відповідної
нормативно-правової бази.
Одним із кроків у цьому напрямі стало прийняття у 2023 р.
Закону України «Про правотворчу діяльність», який може
бути одним із правових інструментів для відновлення, рекон-
струкції та модернізації України у повоєнний період, оскільки
ПАРХОМЕНКО
Наталія Миколаївна —
член-кореспондент НАН
України, завідувач відділу
Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.05.062
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 63
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
дія цього закону поширюється саме на той час.
Його метою є впорядкування правотворчої ді-
яльності в Україні, посилення взаємодії між
учасниками правотворчої діяльності у проце-
сі підготовки нормативно-правових актів та
контролю за їх реалізацією, забезпечення учас-
ті громадянського суспільства у правотворчій
діяльності.
Виконання цих завдань потребує підвищен-
ня рівня ефективності правотворчого процесу
і, відповідно, якості правового масиву, ефек-
тивності правового регулювання суспільних
відносин, підтримання режиму законності та
правопорядку, а головне — науково-правового
супроводу правотворчої діяльності суб’єктів
державної влади, уповноважених на розро-
блення та прийняття нормативно-правових
актів як основи майбутніх суспільно-еконо-
мічних та політичних трансформацій. Особли-
во це стосується правового моніторингу, нау-
кової експертизи та наукового прогнозування
як складових цього процесу.
Відповідно до Закону України «Про право-
творчу діяльність» та з метою створення доско-
налої системи законодавства, завдання з підго-
товки Наукової концепції розвитку законодав-
ства України, здійснення наукової експертизи
проєктів нормативно-правових актів було по-
ставлено перед НАН України як провідною
науковою установою, яка завдяки науковому
потенціалу шляхом пізнання об’єктивних за-
кономірностей розвитку суспільних відносин,
що потребують правового регулювання, може
здійснити прогноз їх подальшого поступового
розвитку в повоєнний період.
Реалізація цих завдань потребує різних форм,
методів, засобів та механізмів забезпечення.
Відповідно до цього закону, Наукова кон-
цепція розвитку законодавства України як
прогнозний документ публічно-політичного
характеру має визначати стратегію дій суб’єк-
тів правотворчості на довгострокову та ко-
роткострокову перспективу щодо здійснення
планів, програм, реформ у сфері права та пе-
релік нормативно-правових актів, необхідних
для розроблення й прийняття в хронологічній
послідовності, зберігаючи логіку розвитку від-
повідної галузі законодавства, пріоритети у со-
ціально-економічному розвитку в повоєнний
період; узгоджуватися з раніше прийнятими
стратегічними документами (програмами, пла-
нами, стратегіями, концепціями) державного
рівня щодо розвитку окремих сфер суспіль-
них відносин або корегувати їх; передбачати
необхідність розроблення й прийняття лише
об’єктивно зумовлених нормативно-правових
актів, уникати зайвого правового впливу, заре-
гульованості суспільних відносин.
Зазвичай розроблення й прийняття такого
роду документа має на меті забезпечення про-
гнозованого комплексного розвитку системи
права та системи законодавства, є наслідком
інтенсивного розвитку системи законодавства,
зниження рівня її системності, стабільності та
ефективності, порушення правопорядку. З ін-
шого боку, потреба у підготовці такої Концеп-
ції може бути зумовлена реалізацією міжна-
родних зобов’язань країни щодо трансформа-
ції власного законодавства в певному напрямі,
визначення стратегічного спрямування та кон-
кретних проєктів розвитку правової системи
та системи права в умовах введення в державі
надзвичайного стану і після його завершення
та в інших випадках, які потребують удоско-
налення правового регулювання суспільних
відносин. Є досвід прийняття такого роду до-
кументів. Ця ідея не є новою і вже отримала
часткову реалізацію. Десятки стратегій було
прийнято за роки незалежності. Втім уперше
на державному рівні було ухвалено рішення
про підготовку Наукової концепції розвитку
законодавства.
Розроблення Наукової концепції розвитку
законодавства України здійснюється один раз
на п’ять років Національною академією наук
України. Підготовлена Концепція надсилаєть-
ся до Кабінету Міністрів України для її враху-
вання під час планування правотворчої діяль-
ності.
Ця діяльність має також відбуватися відпо-
відно до євроінтеграційних зобов’язань Укра-
їни, тобто передбачати заходи з адаптації за-
конодавства України до права ЄС. Тому постає
необхідність в уніфікації та стандартизації
64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
законодавства України. Йдеться про перелік
з понад 27 тис. актів ЄС, з якими потрібно гар-
монізувати наше законодавство.
Методологія розширення для всіх країн —
кандидатів у члени ЄС стандартна. Йдеться
про 6 кластерів, поділених на 35 переговорних
розділів, зміст яких є предметом перемовин
між Україною та ЄС. Це такі кластери:
1) Fundamentals (основи);
2) Internal market (внутрішній ринок);
3) Competitiveness & inclusive growth (конку-
рентоспроможність та інклюзивне зростання);
4) Green agenda & sustainable connectivity
(зелена карта і стійкий зв’язок);
5) Resources, agriculture & cohesion (ресурси,
сільське господарство та згуртованість);
6) External relations (зовнішні зв’язки).
Слід також розуміти структуру права ЄС
з огляду на перспективу входження до Євро-
союзу і подальшого розвитку системи права
України. Важливим для прогнозованого роз-
витку системи права та законодавства є ви-
вчення і розуміння досвіду країн, які останнім
часом стали членами ЄС. Зокрема, потрібно
вивчити досвід упорядкування законодав-
ства перед вступом до ЄС і після того, тобто
з’ясувати ймовірні особливості та проблемні
аспекти правової інтеграції для України.
Крім того, стратегія і тактика Концепції
має бути спрямована на завершення реформ,
що тривають в Україні десятки років у сфері
судоустрою та судочинства, правоохоронної
діяльності, адміністративно-територіального
устрою і місцевого самоврядування та в інших
важливих сферах суспільних відносин, як пе-
редумову ефективного розвитку Української
держави в повоєнний період. Це також актуа-
лізує потребу в посиленні теоретичних засад
законодавчої, виконавчої, судової та інших ви-
дів державної влади, у високому рівні науково-
го забезпечення їхнього реформування.
Стратегічне планування правотворчої ді-
яльності має бути результатом масштабного
моніторингу чинної системи законодавства,
судової та адміністративної практики; рішень
Конституційного Суду України, постанов ви-
щих судових інстанцій; моніторингових звітів
національних, міжнародних та європейських
організацій та ін.
Прогнозований розвиток правової систе-
ми у повоєнний період має ґрунтуватися на
об’єктивних закономірностях суспільного
розвитку, основуватися на новітніх досягнен-
нях науки, перспективних формах і методах
правового регулювання суспільних відносин,
відображати соціальні потреби, публічні ін-
тереси та суспільні відносини, що потребують
врегулювання шляхом правотворчої діяльнос-
ті, забезпечувати системність регулювання
суспільних відносин. З огляду на це потрібно
зробити оцінку впливу на суспільні відносини
запропонованого правового регулювання від-
повідно до стратегічного напряму (вектору)
державно-правового розвитку, закріпленого в
Основному Законі.
Не менш важливе значення для повоєнного
відновлення України матиме незалежна на-
укова експертиза проєктів нормативно-право-
вих актів. Відповідно до вже згаданого закону
«Про правотворчу діяльність», головною екс-
пертною установою з проведення юридичної
(правової) експертизи законопроєктів залиша-
ється Національна академія наук України.
Крім того, у співпраці з МОН України як
міністерством, що забезпечує формування та
реалізує державну політику у сферах освіти і
науки, наукової, науково-технічної діяльності,
в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України, НАН України здійснюватиме моні-
торинг наукових результатів у захищених ди-
сер таціях для імплементації цих результатів у
правотворчу діяльність.
Діяльність у практичній площині перед-
бачає створення на базі НАН України певної
інституційної структури, основним завданням
якої має бути координація діяльності відпо-
відальних за підготовку Концепції установ,
інших підрозділів НАН України та уповно-
важених представників Кабінету Міністрів
України.
Реалізація цього можлива лише за умови
матеріально-технічного забезпечення, яке до-
зволить залучити кадровий інтелектуальний
ресурс для виконання закону. Необхідним є
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 65
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
створення аналітичних груп з фахівців в окре-
мих галузях законодавства України, особливо
у сфері міжнародного та європейського права,
відповідних урядових підрозділів, які займа-
лися б виключно підготовкою Концепції на
постійній основі.
Важливим є вироблення спільного розу-
міння, визначення і затвердження Кабінетом
Міністрів України та НАН України змісту
Концепції, її структури, та узгодження з Про-
грамою діяльності Кабінету Міністрів як осно-
вним документом політики, а також із затвер-
дженим Кабінетом Міністрів України в березні
2024 р. Планом для Ukraine Facility, який пе-
редбачає здійснення за фінансової підтримки
ЄС структурних реформ у державному сек-
торі, проведення низки економічних реформ,
що можуть забезпечити швидке економічне
зростання, враховуючи потреби, пріоритети та
спроможності Української держави, а також її
бачення майбутньої європейської України.
Загалом структура та зміст концепції ма-
ють спрямовуватися на забезпечення потреб
законодавчої діяльності в повоєнний період,
визначатися чинною системою законодавства
та її особливостями, загальновизнаним и прин-
ципами міжнародного права та європейськими
стандартами, відповідати правилам і прийо-
мам юридичної техніки, спиратися на сучасні
здобутки вітчизняної та зарубіжної юридичної
науки і практики.
Коли держава і громадянське суспільство
матимуть чіткий та реалістичний, науково
обґрунтований план дій, стратегію реформ з
динамічного відновлення та сталого розвитку
України, синхронізовані зі змінами відповідно
до планів набуття членства в ЄС, це може за-
безпечити вихід країни на якісно новий рівень
соціально-економічного розвитку та менедж-
менту в повоєнний період.
Отже, стратегічне планування правотвор-
чої діяльності є одним із чинників, правовою
основою для повоєнного відновлення України,
переведення країни з надзвичайного право-
вого режиму в режим відновлення. І провідну
роль у процесі такого планування має відіграти
НАН України як головна експертна установа з
проведення юридичної (правової) експертизи
проєктів законів, суб’єкт, відповідальний за
підготовку Наукової концепції розвитку зако-
нодавства України, який здійснює моніторинг
наукових результатів у захищених дисертаціях
на здобуття освітнього або наукового ступеня
у сфері права з метою постійного вдосконален-
ня державної правової політики та правотвор-
чої діяльності.
Відповідно, перед НАН України стоять
складні та важливі завдання у правовій сфе-
рі, виконання яких має бути одним із вагомих
чинників, підґрунтям повоєнного розвитку
України.
Дякую за увагу!
Nataliia M. Parkhomenko
Koretsky Institute of State and Law
of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5870-9261
STRATEGIC PLANNING OF LAWMAKING ACTIVITIES
AS A FACTOR OF POST-WAR RECONSTRUCTION OF UKRAINE
Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024
Cite this article: Parkhomenko N.M. Strategic planning of lawmaking activities as a factor of post-war reconstruction of
Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (5): 62—65. https://doi.org/10.15407/visn2024.05.062
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201852 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:29:46Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пархоменко, Н.М. 2025-02-19T14:47:09Z 2024 Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України / Н.М. Пархоменко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 62-65. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201852 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.05.062 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України Strategic planning of lawmaking activities as a factor of post-war reconstruction of Ukraine (Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024) Article published earlier |
| spellingShingle | Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України Пархоменко, Н.М. Загальні збори НАН України |
| title | Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України |
| title_alt | Strategic planning of lawmaking activities as a factor of post-war reconstruction of Ukraine (Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024) |
| title_full | Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України |
| title_fullStr | Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України |
| title_full_unstemmed | Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України |
| title_short | Стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення України |
| title_sort | стратегічне планування правотворчої діяльності як чинник повоєнного відновлення україни |
| topic | Загальні збори НАН України |
| topic_facet | Загальні збори НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201852 |
| work_keys_str_mv | AT parhomenkonm strategíčneplanuvannâpravotvorčoídíâlʹnostíâkčinnikpovoênnogovídnovlennâukraíni AT parhomenkonm strategicplanningoflawmakingactivitiesasafactorofpostwarreconstructionofukrainespeechatthesessionofthegeneralmeetingofthenationalacademyofsciencesofukraineonapril242024 |