П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201861 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери / Д.І. Курбатов // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 32-34. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859637115629862912 |
|---|---|
| author | Курбатов, Д.І. |
| author_facet | Курбатов, Д.І. |
| citation_txt | П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери / Д.І. Курбатов // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 32-34. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T13:18:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
П’ЯТЬ ОСНОВНИХ ПРІОРИТЕТІВ
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ
І НАУКИ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ
ТРАНСФОРМАЦІЇ НАУКОВОЇ СФЕРИ
Шановні колеги!
Насамперед, користуючись можливістю, хотів би сказати, що
за рік, який минув з попередніх Загальних зборів НАН Укра-
їни, вже стає помітно, як трансформується Академія зокрема
і наукова сфера країни загалом. Зрозуміло, що наука не може
не реагувати на ті екзистенційні виклики, що постали перед
нашою державою. З виступів, які вже пролунали сьогодні, з
друкованого звіту про діяльність Національної академії наук
України за 2023 р., з яким я ознайомився напередодні засідан-
ня, добре видно, як сильно змістився акцент на прикладну на-
уку, як активізувався процес залучення коштів на виконання
досліджень із зовнішніх джерел фінансування, як збільшила-
ся кількість отриманих наукових результатів, спрямованих на
реальні й нагальні потреби економіки та суспільства, переду-
сім на посилення обороноздатності країни. У своєму виступі я
дуже коротко окреслю п’ять основних напрямів роботи Мініс-
терства освіти і науки України з трансформації наукової сфери.
Безумовно, всі зміни, які ми запроваджуємо, всі кроки, які ми
робимо й будемо робити надалі, ми обговорюємо й узгоджуємо
з установами Академії, закладами вищої освіти, з вченими, тоб-
то з усіма стейкхолдерами, заради яких ми, власне, і працюємо.
Перший напрям стосується державної атестації наукових
установ і закладів вищої освіти в частині провадження ними
наукової діяльності. Якраз нещодавно, 18 квітня, ми заверши-
ли розроблення Методики оцінювання і винесли її на громад-
ське обговорення. Над підготовкою пропозицій до проєкту Ме-
тодики працювала робоча група, до складу якої входили пред-
ставники Національної академії наук, національних галузевих
академій, закладів вищої освіти, іноземні експерти.
Цю нову Методику було створено з урахуванням найкращо-
го світового досвіду (Німеччина, Польща, Велика Британія).
В ній ми намагалися уникнути недоліків, виявлених під час
проведення попередніх державних атестацій наукових установ
та закладів вищої освіти, зокрема щодо обчислення показни-
КУРБАТОВ
Денис Ігорович —
заступник міністра освіти і науки
України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.05.032
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 33
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
ків наукової та науково-технічної діяльності.
Методика ґрунтується на принципах відкри-
тої науки та обов’язковості впливу результатів
досліджень на розвиток світової науки, націо-
нальної економіки, суспільства, на зміцнення
обороноздатності держави.
Ми сподіваємося, що наукова спільнота ви-
словить свої зауваження та пропозиції щодо
пропонованої Методики оцінювання, ми їх вра-
хуємо, внесемо правки, і Уряд її затвердить. По-
тім у нас з вами буде десь півтора року, до кін-
ця 2025 р., щоб провести атестацію. Плануємо,
щоб державна атестація наукових установ та
закладів вищої освіти проходила за науковими
напрямами, тобто щоб ми порівнювали резуль-
тати діяльності в певній науковій сфері, а не
ставили на одну дошку, умовно кажучи, інсти-
тут фізики та інститут історії, оскільки це, по
суті, різні види наукової діяльності. Далі, вже
за підсумками проведеної атестації, нарешті по-
винне бути запроваджене базове фінансування,
яке залежатиме від результатів роботи наукової
установи, тобто ми перейдемо до системи, яка
в усьому світі називається Performance-Based
Research Funding, коли наукові установи, які
працюють краще, отримують більше.
Безумовно, ми всі розуміємо, що фінансуван-
ня наукової сфери на рівні 0,17 % ВВП, як це є
зараз, — мізерно мало. У країнах Євросоюзу се-
редня частка витрат на наукові дослідження та
розробки становить близько 2 % ВВП. Звісно, є
країни і з більшими витратами (до 3,5 %), тобто
нам точно потрібно підвищувати рівень фінан-
сування нашої наукової сфери. Як це зробити?
Зокрема, пропонуючи державі нові інструменти
та нові механізми фінансування, одним з яких
і має стати система бюджетного фінансування
науки за результатами атестації. З цим механіз-
мом ми вже можемо і обов’язково будемо вихо-
дити з пропозиціями до Уряду.
Другий напрям — це прикладна роль науки.
Я вже неодноразово говорив про це, але все ж
повторю в цьому залі. На жаль, так склалося,
що останніми роками наука і держава існували
в різних площинах, майже не перетинаючись
одна з одною. На мою думку, і вчені, і суспіль-
ство зацікавлені в тому, щоб перекриття цих
сфер було якнайширшим. Тоді зросте довіра до
науковців як з боку держави, так і з боку гро-
мадян, а вчені відчуватимуть, що їхня праця
потрібна й важлива. Міністерство робить певні
кроки для досягнення цієї мети.
Насамперед я відзначив би формування но-
вої системи пріоритетних напрямів розвитку
науки, техніки та інноваційної діяльності. Ви
всі знаєте, що ті пріоритети, які існують зараз,
надто широкі і не дозволяють концентрувати
фінансування на певних напрямах, а отже, і
розвивати їх.
Одна з наших ідей полягає в тому, щоб устано-
ви, які отримують фінансування за результатами
атестації, в межах академічної автономії мали
б право обирати тематику досліджень. Фунда-
ментальні дослідження мають фінансуватися за
базовим державним механізмом, а інші інстру-
менти, зокрема конкурсне фінансування, — фо-
кусуватися переважно на вужчих напрямах, які
відповідають новим науковим пріоритетам.
Маю інформацію, що буквально сьогодні було
зареєстровано оновлене Положення про кон-
курс науково-технічних (експериментальних)
розробок та науково-технічної продукції за дер-
жавним замовленням, за яким уперше цей кон-
курс відбуватиметься за механізмом, коли дер-
жава «згори» формує технічні завдання на певні
види розробок і проведення певних досліджень,
говорить, що їй зараз потрібно, а вчені приходять
зі своїми ідеями, як можна реалізувати ці завдан-
ня. Ми сподіваємося, що цей конкурс буде пер-
шою ластівкою і дозволить державі зрозуміти, як
вона може використовувати потенціал науки, а
вченим — відчути свою потрібність і долучитися
до реалізації державної політики.
Третій напрям пов’язаний з дерегуляцією за-
лучення позабюджетних коштів. Ви всі добре
знаєте, як важко у нас відбувається цей процес,
які обмеження накладають статуси бюджетних
установ та й взагалі вся наша система на за-
лучення коштів від бізнесу, на розпорядження
коштами від міжнародних грантів. Якщо бізнес
має намір фінансувати науку, він стикається з
величезним фіскальним тиском (понад 70 %
податків). Ми працюємо над вирішенням цієї
проблеми, і одним зі шляхів бачимо прийнят-
34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
тя законопроєкту щодо змін у функціонуванні
правового режиму провадження науково-інно-
ваційної діяльності, так званого законопроєкту
Science City. На нашу думку, він має закласти
юридичні засади існування окремої сфери еко-
номіки — науково-інноваційної. Подібний ме-
ханізм уже запроваджено для ІТ-бізнесу, і тепер
він має запрацювати для підтримки та розвитку
науково-інноваційної діяльності. Робота над
цим документом є в Плані заходів Міністерства
освіти і науки України, і вже у вересні ми маємо
подати цей законопроєкт на розгляд Верховної
Ради України.
Четвертий напрям — це інтеграція в євро-
пейський дослідницький простір. Без цього не-
можливо уявити ані майбутнє нашої країни як
повноцінного члена Європейського Союзу, ані
подальший розвиток науково-освітньої сфери.
Наука є невід’ємною частиною українського
суспільства і, безумовно, також має інтегрува-
тися в європейські структури та запроваджува-
ти європейські стандарти. З цією метою напри-
кінці минулого року в Україні було відкрито
Офіс «Горизонт Європа», прийнято відповідні
постанови і зараз оголошено конкурсний відбір
на створення національних контактних пунктів
цієї програми. Також уже відібрано представни-
ків у програмні комітети «Горизонт Європа».
У червні цього року сподіваємося розпочати
проведення PSF-аналізу дослідницької інфра-
структури України. Цей інструмент, наданий
Європейською комісією для допомоги країнам
у реформуванні їхньої національної політики у
сфері досліджень та інновацій, дозволить зро-
бити висновки щодо розвитку певного науко-
вого напряму в тому чи іншому регіоні.
П’ятий напрям роботи Міністерства освіти
і науки України з трансформації наукової сфе-
ри — це дебюрократизація діяльності вчених.
Як ви всі добре знаєте з власного досвіду, крім
основної діяльності з проведення досліджень,
кожний науковець постійно змушений писати
величезну кількість звітів, які направду мало
хто читає. Наявні на сьогодні форми звітності
далеко не оптимальні, і загалом наукова сфера
у нас надмірно зарегульована. Минулого року
ми запровадили в нашому міністерстві спро-
щену форму проміжного звіту і хочемо тепер
поширити її на всю наукову галузь.
Нещодавно, минулого тижня, було прийня-
то постанову щодо зняття обмежень для за-
лучення аспірантів до виконання науково-до-
слідних проєктів. Досі аспіранти мали право
працювати лише на пів ставки, а тепер молоді
вчені можуть повноцінно залучатися і викону-
вати свої ж проєкти.
Наведу ще один приклад. Для хіміків тема
прекурсорів є особливо нагальною і болючою.
Чинна система контролю за використанням
прекурсорів значно обмежує можливості, а
часто й унеможливлює проведення деяких
експериментальних досліджень. Зараз ми на
шляху до вирішення цього питання, але — для
розуміння, що криється під словом «дерегу-
ляція», — для цього потрібно внести зміни до
39 нормативно-правових актів, два з яких є за-
конами України.
Впевнений, що незважаючи на всі труднощі
воєнного часу і виклики, що постали перед на-
шою країною, ми з вами разом подолаємо всі
перешкоди.
Дякую за увагу!
Denys I. Kurbatov
Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2754-6367
FIVE MAIN PRIORITIES OF THE MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE
OF UKRAINE ON THE WAY TO TRANSFORMING THE SCIENTIFIC SPHERE
Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024
Cite this article: Kurbatov D.I. Five main priorities of the Ministry of Education and Science of Ukraine on the way to
transforming the scientific sphere. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (5): 32—34. https://doi.org/10.15407/visn2024.05.032
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201861 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:18:03Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Курбатов, Д.І. 2025-02-19T14:50:53Z 2024 П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери / Д.І. Курбатов // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 32-34. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201861 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.05.032 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери Five main priorities of the Ministry of Education and Science of Ukraine on the way to transforming the scientific sphere (Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024) Article published earlier |
| spellingShingle | П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери Курбатов, Д.І. Загальні збори НАН України |
| title | П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери |
| title_alt | Five main priorities of the Ministry of Education and Science of Ukraine on the way to transforming the scientific sphere (Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024) |
| title_full | П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери |
| title_fullStr | П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери |
| title_full_unstemmed | П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери |
| title_short | П’ять основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України на шляху трансформації наукової сфери |
| title_sort | п’ять основних пріоритетів міністерства освіти і науки україни на шляху трансформації наукової сфери |
| topic | Загальні збори НАН України |
| topic_facet | Загальні збори НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201861 |
| work_keys_str_mv | AT kurbatovdí pâtʹosnovnihpríoritetívmínísterstvaosvítiínaukiukraíninašlâhutransformacíínaukovoísferi AT kurbatovdí fivemainprioritiesoftheministryofeducationandscienceofukraineonthewaytotransformingthescientificspherespeechatthesessionofthegeneralmeetingofthenationalacademyofsciencesofukraineonapril242024 |