Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2024 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201862 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму / Я.В. Верменич // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 27-31. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860067909096701952 |
|---|---|
| author | Верменич, Я.В. |
| author_facet | Верменич, Я.В. |
| citation_txt | Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму / Я.В. Верменич // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 27-31. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T17:09:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 27
РОЗВИТОК БЕЗПЕКОВИХ СТУДІЙ
ЯК НЕОБХІДНА УМОВА
ПОДОЛАННЯ КРИЗОВОГО СТАНУ
УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ
Шановний Анатолію Глібовичу!
Шановні учасники Загальних зборів Національної академії
наук України!
Трагічні потрясіння сьогодення, пов’язані з російсько-україн-
ською війною, гостро ставлять питання щодо можливостей та
шляхів подолання кризового стану українського соціуму, побу-
дови у суспільній свідомості «моста над прірвою», відновлен-
ня соціально-психологічної гармонії життя. Відповіді на них
потрібно шукати якомога швидше, адже сучасні війни несуть
із собою зміну онтологічного контексту буття, провокують
екзистенційні порушення, заперечують національні цінності,
руйнують ідентичності. Запропонована соціологами для ха-
рактеристики сучасного стану України категорія «кризове сус-
пільство» є досить тривожним симптомом та свідченням того,
що розгортання руйнівних процесів у соціумі спостерігається у
великому масштабі. Людина втрачає ціннісно-моральні опори,
а соціум — цементуючу основу. «Ціна повернення» до стабіль-
ного життя безпосередньо залежить від того, наскільки швидко
буде «розміновано» суспільну свідомість щодо вирішення про-
блеми національної безпеки, каталізатором якої має стати за-
хищеність життєво важливих інтересів людини. У важких умо-
вах сьогодення сил владі й соціуму має надавати усвідомлення
простої істини: дорогу, хоч яка вона складна, подолає лише той,
хто йде. Йде з відкритими очима і з чітким розумінням мети.
Нова соціальна реальність потребує відповідних інновацій-
них підходів до осмислення безпекових викликів на регіональ-
ному та глобальному рівнях. Одним із найбільш затребуваних
соціологічних напрямів стає соціологія безпеки, орієнтована на
дослідження стану і динаміки безпеки людини, держави і сус-
пільства. Вивчаючи безпеку як суспільне явище, вона фокусує
увагу на аналізі змін масштабів потенційних чи реальних ризи-
ВЕРМЕНИЧ
Ярослава Володимирівна —
член-кореспондент НАН
України, завідувач відділу
історичної регіоналістики
Інституту історії України НАН
України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.05.027
28 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
ків, репрезентації можливостей їх мінімізації
та виробленні безпекових стратегій. Саме кон-
цептуальні підходи соціології безпеки здатні
допомогти з’ясувати, чи мав рацію Ульріх Бек,
який вважав сучасний світ глобальним «сус-
пільством ризику», в якому минуле втрачає
здатність визначати теперішнє, а на його місце
висувається майбутнє як конструкт та фікція.
Мілітарна соціотрансформаційна динаміка
зумовлює необхідність тотального перегляду
теоретичних засад безпекової політики. Про-
те виникають закономірні питання: в яких
контекстах і ракурсах повинне відбуватися це
переосмислення, які концепції мають братися
за основу теоретичного моделювання безпеко-
вої стратегії, чи є дієвим фактор суспільства у
формуванні безпекового простору?
Очевидно, що для пошуку відповідей со-
ціогуманітаріям доведеться істотно змінювати
дослідницькі стратегії безпекової аналітики та
виводити їх на рівень формулювання принци-
пів класифікації безпекових систем. За таких
умов соціогуманітаристика не зможе абстрагу-
ватися від міждисциплінарного дослідження
просторового наративу, проблем геополітичної
регіоналізації та соціокультурної рубіжнос-
ті, аналізу сучасних глобально-регіональних
дискурсів у контексті удосконалення держав-
ної політики згуртованості та регіонального
розвитку.
Дієвою концептуальною моделлю, здатною
синтезувати напрацювання різних галузей на-
укового знання в осмисленні регіональної спе-
цифіки та генеруванні пояснювальних схем
взаємодії просторових і безпекових факторів,
може виявитися регіоналістика. Її науковий
потенціал спрямований на аналіз тенденцій
регіоналізації, закономірностей просторової
динаміки соціальних, економічних і політич-
них явищ, репрезентацію «культурних кодів»
регіональних просторів як змістових орієнти-
рів суб’єктивної реальності, здатних впливати
на мотивації та стереотипи соціуму. Не менш
важливим напрямом регіоналістики є форму-
вання критеріїв оцінки ефективності наявних
регіональних моделей та прогнозування стра-
тегій майбутнього територіального та безпе-
кового розвитку. Її аналітико-прогностичні
ресурси використовують як концептуальний
орієнтир для осмислення минулих і вибудови
сучасних просторово-безпекових траєкторій
соціотрансформаційної динаміки.
Зрозуміло, що першочерговими пріоритета-
ми безпекової політики для України є віднов-
лення територіальної цілісності, реінтеграція
окупованих територій та відродження еконо-
мічного потенціалу регіонів. Їх реалізація ви-
магає консолідованих зусиль управлінських
структур та наукових інституцій з вироблення
алгоритмів безпекових парадигм в умовах зо-
внішніх та внутрішніх загроз. Не підлягає сум-
ніву і те, що гуманітарна стратегія політики
національної безпеки має бути спрямована на
врахування присутності в українському про-
сторі регіонально-історичної специфіки, варі-
ативних територіальних ідентичностей, соціо-
культурних розмежувань та конфліктів інте-
ре сів. При цьому важливо не лише виробляти
прийнятні компроміси, а й наполегливо вводи-
ти їх у загальний простір суспільних дискур-
сів, робити основою діалогічної взаємодії на
різних рівнях. Без продукування за активної
участі соціогуманітаріїв оптимальних загаль-
нонаціональних принципів цілепокладання
будь-яка економічна, а тим більше політична
стратегія повоєнного відновлення країни не-
здійсненна.
Тісне поєднання проблем простору з пробле-
мами безпеки випливає з істотного урізнома-
нітнення форматів просторової експансії та гі-
бридних воєн. Осмислення загроз, пов’язаних
із геополітичними викликами, розроблення
стратегій підвищення стійкості українського
суспільства, формування нових спроможнос-
тей, базованих на європейських цінностях та
інтегрованих з системами глобальної безпе-
кової аналітики, потребують концептуаліза-
ції та інституалізації українських безпекових
студій. Акценти в таких міждисциплінарних
дослідженнях, що активно розвиваються у сві-
товому науковому просторі, фокусуються на-
вколо соціальних та науково-освітніх маркерів
безпеки, тенденцій посилення ролі державних
кордонів, проблем пограниччя, формування
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 29
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
феномену «прикордонної індустрії». Введе-
ний нещодавно в обіг термін «кордон безпеки»
свідчить про усвідомлення важливості вра-
хування просторового фактора у формуванні
концептуальних засад безпекової політики.
Все це зумовлює актуалізацію стратегічних
наративів, пов’язаних із безпекою, кордонами,
пограниччям, територіальністю, процесами
глобальної та геополітичної регіоналізації, як
осьових контентних елементів інформаційної
політики. Сила стратегічних наративів поля-
гає в їхньому мобілізаційному функціоналі,
навіть за відсутності матеріальних та військо-
вих ресурсів, адже ефективний стратегічний
наратив — це вдалий спосіб для слабкого грав-
ця отримати конкурентну перевагу над силь-
ним. Тому від науковців вимагається розро-
блення стандартів безпекових комунікацій та
концептуальних моделей стратегічних дискур-
сів на національному та регіональному рівнях,
їх адаптація до потреб локальних суб’єктів.
Прогнозування майбутнього безпекового се-
редовища України має ґрунтуватися на бага-
токомпонентних принципах, але обов’язково
враховувати наявність регіональних смисло-
вих та інтерпретаційних контекстів, а також
комунікаційно-інформаційних «зсувів», які
виникають унаслідок переміщення значної
кількості населення.
Незважаючи на те, що осмислення безпе-
кових питань в Україні стає смисложиттєвою
домінантою, предметне поле українських без-
пекових студій поки що вимальовується не-
виразно. В загальноконцептуальному вимірі
вони орієнтовані на вивчення політики наці-
ональної безпеки та сталого розвитку, регіо-
нальних конфліктів, кордонних та інтеграцій-
них стратегій. Очевидно, що найтісніша коре-
ляція подібних досліджень відбувається саме з
регіональними студіями, в яких проблеми те-
риторій розглядають у безпековому контексті.
Нині, коли західний і східний вектори розви-
тку України стали не просто полем дискусій, а
й ареною збройних протистоянь, на регіональ-
ні дослідження покладаються особливі завдан-
ня: як у сфері діагностики й аналітики, так і в
пошуку шляхів виходу із кризи.
Можливість моделювання повоєнного про-
сторового розвитку України з «чистого ар-
куша» — це, без перебільшення, виклик на-
уковій соціогуманітарній спільноті, яка має
підтвердити свою здатність оперувати сучас-
ними категоріями регіональної компаративіс-
тики, створювати контекстуальне підґрунтя
для ефективного регулювання регіональних
відносин, пропонувати стратегії структурно-
функціонального балансу в глобально-регі-
ональних реаліях. У когнітивному просторі
філософії світової політики поряд з форму-
ванням оновленої цивілізаційної парадигми
глобального розвитку вимальовуються нові
моделі регіональних кластерних підходів,
спрямованих на створення інноваційних ви-
мірів просторових та безпекових дискурсів.
Кластеризація репрезентується у конкуренто-
спроможній формі синергетичної дії, яка кон-
центрує в єдиному інформаційному просторі
різноманітні стратегії досягнення поставлених
цілей. З огляду на те, що кластерний підхід
найбільш точно відповідає сучасним потребам,
забезпечує швидкодійний механізм осмислен-
ня соціальної дійсності, відповідний аналіз ре-
гіональних та безпекових проблем стає пріори-
тетним дослідницьким інструментарієм. Саме
в науковому просторі регіоналістики можна з’я-
су ва ти витоки ідентифікаційної й ментальної
специфіки регіонів, сформувати уявлення про
співвідношення в кожному регіональному со-
ціумі амбівалентних тенденцій, кризових явищ,
конфліктогенних та загрозливих ситуацій.
Кардинальне переосмислення місця й ролі
просторових і безпекових чинників зумовило
безліч новацій, орієнтованих на акцентування
синергетичного ефекту регіональних та без-
пекових студій. Просторова аналітика стає
нині їх пріоритетною сферою, адже майже всі
прикордонні конфлікти, регіональні суспіль-
ні кризи та ризикогенні явища розглядають у
контексті захисту національної безпеки. Нове
трактування отримують проблеми зміцнення
національної стійкості в умовах невизначе-
ності безпекового середовища, ефективного
реагування на виклики, адаптації до неперед-
бачуваних змін. Проблеми забезпечення ре-
30 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
гіональної стійкості досліджують у контексті
формування розгалужених систем оцінювання
ризиків на рівні регіональних мереж та розро-
блення реєстрів можливих і реальних загроз.
Відбувається активний процес запозичення
психологічних у своїй основі фрактальних під-
ходів, які аналізують потенціал впливів різних
цивілізаційних домінант чи гостро конкурую-
чих центрів у регіональному розвитку.
Сучасні реалії російсько-української війни
диктують необхідність переміщення акцентів у
безпековій аналітиці від мезорівня до мікрорів-
ня. Спрогнозований політологами «поворот від
універсальності до локальності» швидко мате-
ріалізується як наслідок бурхливих диверсифі-
каційних процесів, які доволі часто роблять сус-
пільні настрої в межах регіону не лише гостро
відмінними, а й неспівмірними. Це означає, що
фокус у дослідженні регіональної свідомості
зміщуватиметься на рівень окремих локаліте-
тів. Оскільки в Україні проблеми територіаль-
ної організації нерозривно переплелися з про-
блемами просторової експансії й національної
безпеки, «топографія місця» буде безпосеред-
ньо впливати на сприйняття життєвих реалій.
Регіони й територіальні громади України
прийняли на себе один з найбільш відчутних
ударів російсько-української війни. Внаслідок
знищення інфраструктури та втрати людських
ресурсів, необхідності адаптації економічного
та соціального потенціалу до умов воєнного
стану перед ними стоїть невідкладне завдання
зміни регіональних та локальних пріоритетів
соціально-економічного розвитку. Такий стан
вимагає посиленої актуалізації розроблення
нових моделей регіональної політики в Украї-
ні та заходів з її реалізації на рівні окремих гро-
мад та територій. Держава через свої інституції
центрального, регіонального і субрегіонально-
го рівнів має презентувати наукове підґрунтя
формування локальних стратегій повоєнного
відновлення країни та майбутнього безпеково-
го середовища, докласти неабияких зусиль для
інтенсифікації соціально-економічної регене-
рації на регіональному рівні.
Зважаючи на світовий та європейський до-
свід повоєнного відновлення, в основу моде-
лювання стратегій регіонального розвитку
України варто закладати принципи диферен-
ціації та сегментації соціально-економічної по-
літики для різних типів громад і регіонів. Ба-
зовий перелік заходів визначається за критері-
ями рівня шкоди, завданої війною конкретним
просторовим сегментам, а також з огляду на
специфіку повоєнних безпекових викликів
для кожного з них. У контексті прогнозуван-
ня майбутнього безпекового середовища про-
понується виокремлення трьох макрорегіонів:
східного (фронтиру), центрального (опори)
та західного (тилу). Відповідно до такого ма-
крорегіонального поділу доцільно визначати
оптимальні стратегії подальшого розвитку
держави, планувати розміщення виробничих
потужностей, систему розселення, перегля-
дати транспортні коридори та логістику. Таку
систему диференціації регіонів варто інтегру-
вати до Державної стратегії регіонального роз-
витку України, яка буде орієнтована на визна-
чення нових пріоритетів повоєнного віднов-
лення територій з урахуванням регіональних
реалій та можливостей.
Як не прикро це визнавати, але контекст
людської історії зіткано із жорстокостей,
війн та протистоянь. Проте суспільний сенс
історичного пізнання в тому й полягає, щоб
не примножувати потенціал конфліктності,
а наполегливо шукати консенсусні моделі
і пропонувати алгоритми мінімізації ризи-
ків. Будь-яке суспільство приречене бути за-
ручником попередніх стадій свого розвитку.
Тому надзвичайно важливо розуміти логіку
просторових конфліктів і трансформаційних
змін, які відбуваються у соціокультурному
просторі під тиском геополітичних чинни-
ків. Територію і кордони формують не стіль-
ки степи чи гори, скільки війни та політична
боротьба. Те, що регіональні особливості є
при цьому не реліктами минулого, а безпо-
середнім результатом процесу просторової
сегментації, зумовлює обов’язкове викорис-
тання потужного аналітичного потенціалу
регіоналістики у формуванні гуманітарної
складової безпекової стратегії, прогнозуванні
майбутнього безпекового середовища, осмис-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 31
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
ленні просторових вимірів мілітарної історії і
культури України.
Держави, які не здатні забезпечити усталену
часову ритміку власного розвитку, ризикують
скороченням підконтрольного їм простору.
На жаль, ця очевидна істина не завжди вчасно
усвідомлюється. Але українцям неодноразово
доводилося покладатися на власні сили й де-
монструвати приклади стійкості і згуртованос-
ті навколо ідеї багатомовної та полікультурної
нації. Ця ідея ґрунтується на уроках, які Укра-
їна винесла зі сповненої драматизму історії
територіальних поділів і переділів, що «тисну-
ли» на свідомість українців і прирікали почу-
ватися чужими на своїй землі. Втім, феномен
українського суспільства полягає в тому, що
воно здатне дивувати, кидати виклик і самому
собі, і світові, переосмислюючи власну історію
в такий спосіб, який забезпечує розбудову кра-
їни та репрезентує її майбутнє у мейнстримі
європейської цивілізації.
Дякую за увагу!
Yaroslava V. Vermenych
Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4445-9492
DEVELOPMENT OF SECURITY STUDIES AS A PREREQUISITE
FOR OVERCOMING THE CRISIS STATE OF UKRAINIAN SOCIETY
Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024
Cite this article: Vermenych Ya.V. Development of security studies as a prerequisite for overcoming the crisis state of
Ukrainian society. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (5): 27—31. https://doi.org/10.15407/visn2024.05.027
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201862 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:09:14Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Верменич, Я.В. 2025-02-19T14:51:10Z 2024 Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму / Я.В. Верменич // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 27-31. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201862 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.05.027 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму Development of security studies as a prerequisite for overcoming the crisis state of Ukrainian society (Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024) Article published earlier |
| spellingShingle | Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму Верменич, Я.В. Загальні збори НАН України |
| title | Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму |
| title_alt | Development of security studies as a prerequisite for overcoming the crisis state of Ukrainian society (Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024) |
| title_full | Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму |
| title_fullStr | Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму |
| title_full_unstemmed | Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму |
| title_short | Розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму |
| title_sort | розвиток безпекових студій як необхідна умова подолання кризового стану українського соціуму |
| topic | Загальні збори НАН України |
| topic_facet | Загальні збори НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201862 |
| work_keys_str_mv | AT vermeničâv rozvitokbezpekovihstudíiâkneobhídnaumovapodolannâkrizovogostanuukraínsʹkogosocíumu AT vermeničâv developmentofsecuritystudiesasaprerequisiteforovercomingthecrisisstateofukrainiansocietyspeechatthesessionofthegeneralmeetingofthenationalacademyofsciencesofukraineonapril242024 |