Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201864 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики / І.Є. Гаркуша // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 18-22. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859627463912456192 |
|---|---|
| author | Гаркуша, І.Є. |
| author_facet | Гаркуша, І.Є. |
| citation_txt | Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики / І.Є. Гаркуша // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 18-22. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-11-29T12:30:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
ІНТЕГРАЦІЯ В ДОСЛІДНИЦЬКІ
ПРОГРАМИ ЄВРАТОМ:
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИКЛИКИ
Шановний Анатолію Глібовичу!
Шановна академічна спільното!
У доповіді президента НАН України про діяльність Академії в
поточному році, яку я пропоную схвалити, значну увагу при-
ділено, зокрема, темі міжнародного співробітництва. У своєму
виступі я дещо детальніше розповім про нашу інтеграцію в до-
слідницькі програми Європейського співтовариства з атомної
енергії (European Atomic Energy Community), або, як його ще
скорочено називають, Євратом (Euratom).
Основними напрямами програми Євратом є: 1) ядерний по-
діл; 2) термоядерний синтез; 3) діяльність Об’єднаного дослід-
ницького центру (JRC).
У 2015 р. Україна стала асоційованим учасником рамко-
вої програми Європейського Союзу «Горизонт-2020» (2014—
2020).
28 жовтня 2016 р. набула чинності Угода між Урядом Украї-
ни та Європейським співтовариством з атомної енергії про на-
укову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України
у програмі наукових досліджень та навчання Євратом.
12 жовтня 2021 р. на Саміті Україна — Європейський Союз
було офіційно підписано Угоду про участь України у рамковій
програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (2021—
2027) та програмі з досліджень та навчання Євратом (2021—
2025).
3 травня 2022 р. Верховна Рада України ратифікувала цю
угоду про приєднання до програм «Горизонт Європа» та Євра-
том, і документ набув чинності ретроактивно.
За перші два роки виконання нової програми Євратом у
«Горизонт Європа» в ній взяли участь 11 українських органі-
зацій: ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут»; Інсти-
тут ядерних досліджень НАН України; Інститут теоретичної
фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України; Державний науко-
во-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки Державної
ГАРКУША
Ігор Євгенійович —
академік НАН України,
заступник генерального
директора Національного
наукового центру «Харківський
фізико-технічний інститут»
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.05.018ВИСТУПИ
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 19
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
інспекції ядерного регулювання; Харківський
національний університет імені В.Н. Каразі-
на; Національний університет «Львівська по-
літехніка»; Київський національний універ-
ситет імені Тараса Шевченка; ТОВ «Енерго-
риск» (Київ); ТОВ «ІПП-Центр» (Київ); ТОВ
«Енергобезпека Груп» (Київ); Український
науково-технологічний центр (Київ). Як бачи-
те, серед учасників програми з боку України є
і науково-дослідні установи, і заклади вищої
освіти, і виробничі підприємства, і міжнародні
компанії з Києва, Харкова та Львова.
Слід зазначити, що дослідницька програма
Євратом є одним з найбільш успішних при-
кладів участі України у великих міжнарод-
них проєктах. Наразі з 32 проєктів програми
Євратом представники українських установ
задіяні в 10, тобто Україна бере участь прак-
тично в кожному третьому проєкті програми.
Зауважу також, що наша участь є доволі гар-
монійною і поєднує організації різних типів.
Причому приватні компанії не лише не посту-
паються активністю академічним та освітнім
установам, а й раніше навіть переважали. Так,
за перші два роки виконання програми при-
ватні компанії брали участь в 5 проєктах, уста-
нови НАН України також у 5 проєктах, НТЦ
з ядерної та радіаційної безпеки Держатом-
регулювання та університети — в 3 проєктах.
Це такі проєкти, як аналіз безпеки малих мо-
дульних реакторів і питань декарбонізованого
енергетичного міксу в Європі, атомна воднева
когенерація, ліцензування ядерних технологій
та питання подовження терміну служби, дослі-
дження інноваційних конструкційних матеріа-
лів ядерної і термоядерної енергетики і навіть
штучний інтелект у моделюванні аварійних
ситуацій. Серед лідерів — ННЦ «Харківський
фізико-технічний інститут» і Державний на-
уково-технічний центр з ядерної та радіаційної
безпеки, кожен з яких бере участь у трьох про-
єктах. По два проєкти виконують ТОВ «Енер-
гориск» і ТОВ «ІПП-Центр», решта — по одно-
му проєкту.
Тепер розглянемо детальніше участь уста-
нов НАН України в проєктах за напрямом
ядерний поділ. Якщо серед проєктів, що трива-
ють і завершуються в 2024—2025 рр., установи
Академії брали участь приблизно в 20—25 %
їх загальної кількості, а саме: Євратом/Гори-
зонт-2020 — у 3 з 11 проєктів (EURAD, PRE-
DIS, STRUMAT-LTO); Євратом WP2021—
2022/Горизонт Європа — у 2 з 9 проєктів (IN-
NUMAT, UAinEuratom), то серед проєктів, які
розпочалися в поточному, 2024, році, вже по-
ловина всіх українських досліджень викону-
ється за участю представників НАН України,
а саме: науковці Академії задіяні в 4 з 8 про-
єктів (CONNECT-NM, EURAD-2, NURECAB,
TREASURE).
Ці проєкти стосуються створення іннова-
ційних конструкційних матеріалів для ядер-
ного поділу та синтезу з метою застосування
їх у ядерній промисловості; європейського
партнерства щодо поводження з радіоактив-
ними відходами; розроблення нових швидких
реакторів з газовим охолодженням, а також
координації Європейського дослідницького
співтовариства з ядерних матеріалів для енер-
гетичних інновацій та посилення інтеграції
українських науковців і науково-дослідних
організацій у європейські ініціативи з ядерних
та термоядерних досліджень.
За браком часу не буду детально розповідати
про виконання всіх цих проєктів, лише приді-
лю увагу проєкту NURECAB (EU-UA Nuclear
Research and Education Capacity Building). На
нашу думку, він є дуже важливим, оскільки по-
єднує науку і освіту та виконується під егідою
Національної академії наук України. Пропо-
зицію NURECAB було підготовлено консор-
ціумом з 9 організацій за координації ННЦ
«Харківський фізико-технічний інститут». До
цього консорціуму, крім ННЦ ХФТІ, увійшли
5 українських університетів (Харківський на-
ціональний університет імені В.Н. Каразіна,
Національний університет «Одеська політех-
ніка», Національний технічний університет
України «Київський політехнічний інститут
імені Ігоря Сікорського», Київський націо-
нальний університет імені Тараса Шевченка і
Національний технічний університет «Харків-
ський політехнічний інститут»), а також асо-
ційовані партнери: АТ «НАЕК «Енергоатом»,
20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Українське ядерне товариство та Європейська
мережа з ядерної освіти (ENEN). Від Євроко-
місії вже отримано ухвалу про реалізацію цьо-
го проєкту.
Проєкт NURECAB спрямований на поліп-
шення і підвищення ефективності підготовки
наукових кадрів з ядерної фізики та ядерної
енергетики, а отже, на зміцнення потенціалу
розвитку ядерних досліджень як в Україні, так
і в Євросоюзі. І Академія, запропонувавши цю
ініціативу, продемонструвала своє лідерство та
глибоке розуміння того, що не буває науки без
освіти. Зокрема, серед завдань проєкту є під-
тримка підготовки фахівців з ядерної фізики
та енергетики, в тому числі аспірантів, розро-
блення нових сучасних освітніх курсів, лекцій,
стажування для підвищення рівня освіти та
науки в ядерній галузі.
Що стосується напряму термоядерного син-
тезу та фізики високотемпературної плазми,
то за ініціативи та всебічного сприяння прези-
дента Академії ми долучилися до термоядер-
ної програми Євратом, яку виконує створений
консорціум EUROfusion, що об’єднує провідні
лабораторії ЄС. Україна бере участь у проєк-
тах за цією тематикою з 2017 р., і важливі ре-
зультати, отримані під час їх виконання, дали
потужний поштовх для подальшого розши-
рення співробітництва. Європейська комісія
схвалила проєкт досліджень EUROfusion для
її нової програми «Горизонт Європа» на 2021—
2025 рр. з подовженням до 2027 р.
Український дослідницький юніт включає
7 наукових установ та університетів (ННЦ
«Харківський фізико-технічний інститут»
(менеджер програми), Інститут ядерних до-
сліджень НАН України, Інститут теоретичної
фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України,
Харківський національний університет іме-
ні В.Н. Каразіна, Національний університет
«Львівська політехніка», Київський націо-
нальний університет імені Тараса Шевченка та
Український науково-технологічний центр).
Національна академія наук України в термо-
ядерній програмі Євратом має статус власника
програми з боку України (Program Owner).
Завдяки участі в програмі українські вче-
ні мають доступ до європейських токамаків
(WEST, AUG, MAST, TCV, JET та ін.) та стела-
ратора W7-X. До спільних досліджень залуче-
ні також наукові комплекси ННЦ ХФТІ (ква-
зістаціонарні плазмові прискорювачі (КСПП),
стеларатор «Ураган-2М»).
Так, наприкінці минулого року наші науков-
ці взяли участь у дослідженнях турбулентнос-
ті плазми та процесів генерації мегаелектрон-
вольтних іонів на найбільшому та найпотуж-
нішому у світі діючому експериментальному
токамаку JET (Joint European Torus), розташо-
ваному у Великій Британії. Вперше зареєстро-
вано та досліджено збудження термоядерними
α-частинками власних альфвенових мод. На-
віть під час повномасштабної війни українські
вчені стали співавторами двох публікацій в
одному з найпрестижніших журналів «Nature
Physics». До речі, у 2023 р. об’єднаний колек-
тив дослідників отримав на JET 69 МДж тер-
моядерної енергії, використавши при цьому
всього 0,2 мг палива. В термоядерних D-T-
реакціях досягнуто вихід потужності 14 МВт!
В ННЦ ХФТІ ми маємо свої термоядер-
ні установки — стеларатори «Ураган-2M» та
«Ураган-3M». Звісно, вони не такі потужні,
як провідні установки у світі, оскільки наразі
нам бракує необхідних фінансових і технічних
можливостей, але в деяких аспектах україн-
ські стеларатори не поступаються найнові-
шим європейським. Наприклад, в Ураган-3M
ми можемо отримувати плазму з такою самою
температурою, як у центрі Сонця. На цих уста-
новках досліджено нові сценарії високочастот-
ного створення та нагрівання плазми, кондиці-
онування стінок термоядерних установок. За
участі наших дослідників на стелараторі LHD
(Японія) успішно продемонстровано можли-
вість створення плазми за допомогою іонно-
го циклотронного резонансу (ІЦР) в рамках
сценарію малої домішки, розробленого на
установці «Ураган-2М». Це відкриває можли-
вості для реалізації нових режимів роботи і на
найбільшому стелараторі W7-X (Німеччина).
Тобто ми все ж не пасемо задніх.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 5 21
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
На жаль, війна РФ проти України принесла
на нашу землю багато страждань. Більшість
наукових установ зазнали руйнувань і збит-
ків, сильно постраждала інфраструктура ННЦ
ХФТІ. На щастя, нам вдалося зберегти самі
експериментальні установки, і зараз стелара-
тори вже перебувають під високим вакуумом,
а інженерно-технічний персонал готує їх до
літньої кампанії експериментів (звісно, якщо в
цей час у місті буде електрика).
Наші квазістаціонарні плазмові прискорю-
вачі КСПП Х-50 і КСПП M внесено до перелі-
ку найбільш важливих установок консорціуму
EUROfusion. Вони здатні відтворювати навіть
процеси, що відбуватимуться в термоядерному
реакторі (наприклад, можна експерименталь-
но відтворити умови, які виникають на першій
стінці та диверторі термоядерного реактора),
досліджувати матеріали за екстремальних
корпускулярних та енергетичних навантажень
(1028 іон/м2·с, Р~200 ГВт/м2).
Отже, російська воєнна агресія постави-
ла перед нами серйозні виклики. По-перше,
йдеться про зниження мобільності вчених і
труднощі, що виникають з оформленням робо-
чих поїздок за кордон, а це суттєво перешко-
джає участі наших науковців в експериментах
на європейських установках. Крім того, в умо-
вах воєнного часу неможливо залучати закор-
донних колег до експериментів в Україні.
По-друге, це критичні руйнування об’єктів
наукової інфраструктури, насамперед у ННЦ
«Харківський фізико-технічний інститут»,
Харківському національному університеті
імені В.Н. Каразіна та інших установах. Ця
ситуація погіршується через брак ресурсів
для відновлення. Без допомоги держави тут
не обійтися, оскільки європейці можуть якось
допомогти з придбанням обладнання, але не з
відновленням постраждалих будівель, заміною
вибитих вікон та пробитих снарядами дахів.
По-третє, в умовах постійних ракетних об-
стрілів і ведення бойових дій поблизу міста
значно зростають ризики під час проведення
експериментальних кампаній на установках
ННЦ ХФТІ.
По-четверте, нам критично не вистачає фі-
нансування на проведення фундаментальних
досліджень. Річ у тім, що в проєктах Євратом
практикується принцип співфінансування (co-
fund), тобто збільшення національного фінан-
сування автоматично приводить до збільшен-
ня фінансування з боку Європейської комісії.
Проте Україна не може забезпечити достатній
обсяг свого національного внеску. До цього
додається відсутність цільових програм НАН
України або будь-яких інших механізмів під-
тримки участі в програмах «Горизонт Європа».
У цих умовах дуже актуальним і важливим, на
нашу думку, є розроблення державної стратегії
(програми) розвитку ядерної фізики та ядер-
ної енергетики.
Звісно, всі ці виклики неспроможні повніс-
тю зупинити подальшу інтеграцію української
науки в європейський дослідницький простір,
але наразі вони її істотно сповільнюють.
Ні в кого з нас немає сумнівів, що україн-
ська наука — це частина європейської, однак
наявний на сьогодні рівень інтеграції все ще
далекий від бажаного. Вважаю, що в Україні
подальша інтеграція науки в європейський
дослідницький простір є пріоритетом не мен-
шим, ніж наука для оборони та безпеки держа-
ви чи наука для відновлення країни, а для фун-
даментальних наукових досліджень, причому
в галузях як природничих, так і технічних, со-
ціогуманітарних наук, — можливо, і головним
пріоритетом.
Тому пропоную на виконання розпоряджен-
ня Президії НАН України від 08.04.2024 № 227
щодо конкретних пріоритетних напрямів на-
укових і науково-технічних робіт, за якими
має проводитися конкурс на 2025—2026 рр. за
напрямом «Підтримка пріоритетних для дер-
жави наукових досліджень і науково-техніч-
них експериментальних розробок» бюджетної
програми КПКВК 6541230, започаткувати на-
прям (розділ) «Підтримка євроінтеграційних
наукових проєктів». Це дійсно важливо для
нашої Академії і загалом для наукової сфери в
Україні.
Дякую за увагу!
22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Igor E. Garkusha
National Science Center “Kharkiv Institute of Physics and Technology”
of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6538-6862
INTEGRATION INTO EURATOM’S RESEARCH PROGRAMS: RESULTS AND CHALLENGES
Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024
Cite this article: Garkusha I.E. Integration into Euratom’s research programs: results and challenges. Visn. Nac. Akad.
Nauk Ukr. 2024. (5): 18—22. https://doi.org/10.15407/visn2024.05.018
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201864 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T12:30:01Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гаркуша, І.Є. 2025-02-19T14:52:11Z 2024 Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики / І.Є. Гаркуша // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 5. — С. 18-22. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201864 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.05.018 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики Integration into Euratom's research programs: results and challenges (Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024) Article published earlier |
| spellingShingle | Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики Гаркуша, І.Є. Загальні збори НАН України |
| title | Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики |
| title_alt | Integration into Euratom's research programs: results and challenges (Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine on April 24, 2024) |
| title_full | Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики |
| title_fullStr | Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики |
| title_full_unstemmed | Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики |
| title_short | Інтеграція в дослідницькі програми Євратом: результати та виклики |
| title_sort | інтеграція в дослідницькі програми євратом: результати та виклики |
| topic | Загальні збори НАН України |
| topic_facet | Загальні збори НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201864 |
| work_keys_str_mv | AT garkušaíê íntegracíâvdoslídnicʹkíprogramiêvratomrezulʹtatitavikliki AT garkušaíê integrationintoeuratomsresearchprogramsresultsandchallengesspeechatthesessionofthegeneralmeetingofthenationalacademyofsciencesofukraineonapril242024 |