До питання про релятивістські теорії нації

До питання про релятивістські теорії нації

У статті здійснено спробу проаналізувати та порівняти три релятивістські теорії нації: мультикультуралізм, інтернаціоналізм та теорію «плавильного котла». По-новому розглянуто сильні і слабкі сторони всіх теорій. Залучено нові актуальні матеріали з питань європейської мігрантської кризи та її впливу...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Народна творчість та етнологія
Дата:2015
Автор: Дєдуш, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Теми:
Трибуна молодого дослідника
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201877
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До питання про релятивістські теорії нації / О. Дєдуш // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 5. — С. 59-63. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201877
record_format dspace
spelling Дєдуш, О.
2025-02-19T16:47:13Z
2015
До питання про релятивістські теорії нації / О. Дєдуш // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 5. — С. 59-63. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201877
111.5:316.356.4
У статті здійснено спробу проаналізувати та порівняти три релятивістські теорії нації: мультикультуралізм, інтернаціоналізм та теорію «плавильного котла». По-новому розглянуто сильні і слабкі сторони всіх теорій. Залучено нові актуальні матеріали з питань європейської мігрантської кризи та її впливу на мультикультуралізм.
В статье сделана попытка проанализировать и сравнить три релятивистские теории нации: мультикультурализм, интернационализм и теорию «плавильного котла». По-новому рассмотрены сильные и слабые стороны всех теорий. Привлечены новые актуальные материалы по вопросам европейского мигрантского кризиса и его влияния на мультикультурализм.
The article attempts to analyze and compare three relativistic theories of nation: multiculturalism, internationalism, and the theory of the melting pot. There is a consideration of weak and strong aspects of all the theories in a new way. New actual materials regarding the European migrant crisis and its influence on multiculturalism are involved as well.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Трибуна молодого дослідника
До питання про релятивістські теорії нації
On the Issue of Relativistic Theories of Nation
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title До питання про релятивістські теорії нації
spellingShingle До питання про релятивістські теорії нації
Дєдуш, О.
Трибуна молодого дослідника
title_short До питання про релятивістські теорії нації
title_full До питання про релятивістські теорії нації
title_fullStr До питання про релятивістські теорії нації
title_full_unstemmed До питання про релятивістські теорії нації
title_sort до питання про релятивістські теорії нації
author Дєдуш, О.
author_facet Дєдуш, О.
topic Трибуна молодого дослідника
topic_facet Трибуна молодого дослідника
publishDate 2015
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt On the Issue of Relativistic Theories of Nation
description У статті здійснено спробу проаналізувати та порівняти три релятивістські теорії нації: мультикультуралізм, інтернаціоналізм та теорію «плавильного котла». По-новому розглянуто сильні і слабкі сторони всіх теорій. Залучено нові актуальні матеріали з питань європейської мігрантської кризи та її впливу на мультикультуралізм. В статье сделана попытка проанализировать и сравнить три релятивистские теории нации: мультикультурализм, интернационализм и теорию «плавильного котла». По-новому рассмотрены сильные и слабые стороны всех теорий. Привлечены новые актуальные материалы по вопросам европейского мигрантского кризиса и его влияния на мультикультурализм. The article attempts to analyze and compare three relativistic theories of nation: multiculturalism, internationalism, and the theory of the melting pot. There is a consideration of weak and strong aspects of all the theories in a new way. New actual materials regarding the European migrant crisis and its influence on multiculturalism are involved as well.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201877
citation_txt До питання про релятивістські теорії нації / О. Дєдуш // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 5. — С. 59-63. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT dêdušo dopitannâprorelâtivístsʹkíteoríínacíí
AT dêdušo ontheissueofrelativistictheoriesofnation
first_indexed 2025-11-25T21:04:31Z
last_indexed 2025-11-25T21:04:31Z
_version_ 1850547786788896768
fulltext 59 ДО ПИТАННЯ ПРО РЕЛЯТИВІСТСЬКІ ТЕОРІЇ НАЦІЇ Олексій Дєдуш УДК 111.5:316.356.4 У  статті  здійснено  спробу  проаналізувати  та  порівняти  три  релятивістські  теорії  нації:  мультикультуралізм,  інтер націоналізм та теорію «плавильного котла». По­новому розглянуто сильні і слабкі сторони всіх теорій. Залуче­ но нові актуальні матеріали з питань європейської мігрантської кризи та її впливу на мультикультуралізм. Ключові слова: теорія нації, мультикультуралізм, соціалістичний інтернаціоналізм, «плавильний котел», між­ расова міксація, культурний релятивізм.  В  статье  сделана  попытка  проанализировать  и  сравнить  три  релятивистские  теории  нации:  мультикультура­ лизм, интернационализм и теорию «плавильного котла». По­новому рассмотрены сильные и слабые стороны всех  теорий. Привлечены новые актуальные материалы по вопросам европейского мигрантского кризиса и его влияния  на мульти культурализм.  Ключевые слова: теория нации, мультикультурализм, социалистический интернационализм, «плавильний ко­ тел», междурасовая миксация, культурный релятивизм.  The article attempts to analyze and to compare three relativistic theories of nation: multiculturalism, internationalism, and  the theory of the melting pot. There is a consideration of weak and strong aspects of all the theories in a new way. New actual  materials regarding the European migrant crisis and its influence on the multiculturalism are involved as well.  Keywords: theory  of  nation,  multiculturalism,  socialist  internationalism,  melting pot,  interracial  mixture,  cultural   relativism. Будівництво держави йде пліч­о­пліч  і де­ терміноване з національною політикою. Укра­ їна не є винятком і також належить до держав  зі значною часткою нетитульного етносу серед  населення.  Найвідповіднішими  з  точки  зору  закону й етики є релятивістські теорії нації, які  передбачають рівність громадян у плані нату­ ралізації, не кажучи вже про расову, етнічну чи  релігійну  належність. Але  чи  все  так просто,   коли  переходиш  від  теорії  до  практики?  Чи  всі теорії однаково гарантують рівноправність  етнічних  груп  під  час  інтеграції  в  політичну  націю  або  іншу  спільноту,  об’єднану  грома­ дянством певної держави? Чи дійсно ці теорії  дають змогу інтегрувати громадян у стабільне  суспільство  чи,  навпаки,  можуть  спричиняти  конфлікти? Радянське минуле та євроінтегра­ ційні намагання України вимагають вивчення  означеної проблеми та пошуку належної моделі  побудови української політичної нації.  З огляду на окреслену проблему, доцільно  проаналізувати ті з останніх досліджень і пуб­ лікацій,  що  пов’язані  з  етнічністю.  Мульти­ культуралізм  як  динамічна  теорія  етносу  на  сучасному  етапі  активно  висвітлюється  зде­ більшого  провідними  західними  ЗМІ,  які  проводять  моніторинг  європейського  соціуму.  Проте деякі  вчені  спробували  здійснити  ана­ ліз  з  точки  зору  етнології,  етнополітики  та  культурної антропології. Це, зокрема, німець­ кий  учений  Крістоф  Цюрхер,  російські  до­ слідники Валерій Осташкін, Валерій Тишков,  Наталя Скоробагатих, українська дослідниця  Людмила Ляпіна. Питаннями розробки теорії  соціалістичного  інтернаціоналізму  займалися  радянські дослідники Юліан Бромлей, Сергій  Калтахчян та Максим Кім. Науковий інтерес  до  теорії  «плавильного  котла»  проявляють  в  основному західні культурні антропологи, зо­ сібна Енн Шнайдер, Девід Коулмен. Цікавим  є підхід російського генетика Ольги Курбато­ вої,  яка,  використовуючи  дані  гуманітарних  досліджень,  аналізує  вплив  міжетнетнічної  міксації на східно європейські міста. Мігрантська криза в Європі з необхідністю  спонукає  залучати нові  дані  і  впроваджувати  нові  підходи  до  висвітлення  питання  кризи  мультикультуралізму.  Отже,  мета  розвідки  полягає  у  спробі  з   погляду сучасності висвітлити проблеми теорії  http://www.etnolog.org.ua 60 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2015 і практики трьох концепцій нації (міжетнічної  взаємодії)  і  з’ясувати  можливість  реалізації  тих чи інших підходів кожної з них в Україні.  Після Другої  світової  війни та розпаду ко­ лоніальної системи на зміну етноцентристським  теоріям  прийшли  культурно­релятивістські.  Деякі  з  них  передбачали,  що  нації  можуть  не  лише  бути  рівноправними,  а  й  змішуватися  в  супернації  чи  співіснувати  в  межах  вузького  просторового ареалу. Найпопулярнішими з них  є три: теорія мультикультуралізму, теорія інтер­ націоналізму та теорія «плавильного котла».  Мультикультуралізм  передбачає  співісну­ вання багатьох культур у межах вузького про­ сторового  ареалу  та пропагує  толерантність до  імміграції,  хоча  багато  представників  захід­ ної  етнополітології  та  культурної  антрополо­ гії  стверджують,  що  конкретного  визначення  мультикультуралізм не має, а являє собою роз­ мите вчення [11]. Попри це, він є однією з най­ популярніших  ліберальних  теорій  етносу.  Сам  термін  «мультикультуралізм»  виник  у  Канаді  під час реінтеграційних заходів прем’єр­міністра  Трюдо  щодо  франкомовного  Квебека  в  кінці  60­х – на початку 70­х років ХХ ст. [12, c. 313].  Ідеологічні сліди цієї концепції можна знайти в  гаслі  Європейського  Союзу  (ЄС)  –  «Єдність  у різноманітності» [28]. Причини популярності  мультикультуралізму  в  Західній  Європі  були  різні.  У  Франції  після  Другої  світової  війни   поширилися  погляди,  що  держава  має  певною  мірою  компенсувати  корінним  народам  період   окупації,  тому  вона  заохочувала  приїзд  у  метро полію  населення  з  колоній.  Французька   колонізаційна  політика  передбачала  форму­ вання  колоніальних  адміністрацій  з  числа  ко­ рінних народів (на відміну від англійської), що  також  стимулювало  еміграцію.  У  Німеччині  мультикультуралізм став радикальним антипо­ дом націонал­соціалізму, який дав змогу подо­ лати  національний  комплекс  німців.  Стрімкий  економічний  розвиток  Німеччини  призвів  і  до  «вакантного  голоду»  серед  низькокваліфіко­ ваних  робітників,  яких  замінили  емігранти  з  Туреччини та Близького Сходу. ФРН першою  підписала договори з державами­донорами ро­ бочої сили [9, c. 54].  Іспанія після падіння фа­ лангістського  режиму  Франсіско  Франко  в  1970­х роках потребувала збереження цілісності  багатонаціональної  піренейської  держави,  тому  будувала  внутрішню  політику  також  на  основі  мультикультуралізму, який полягав у відході від  так званого «іспанізму» [2, c. 298]. На сьогод­ ні нові члени Європейської спільноти в Східній  та Центральній Європі намагаються втілити цю  концепцію серед  громадян  своїх держав. Про­ те конфлікти поряд з Європою, зокрема в Сирії  та  Лівії,  спричинили  потік  біженців  у  Старий  Світ. Неконтрольоване потрапляння мігрантів у  ЄС призвело до найбільшої [3] демо графічної та  етнополітичної  кризи  останніх  десятиліть.  По­ ступовий рух представників неєвропейських на­ родів до країн Євросоюзу давав змогу тримати  рівновагу  в  державах,  що  проводили  політику  мультикультуралізму.  Такий  курс  підтримува­ ла  більшість  громадян  Німеччини,  Австрії  та  інших  держав,  оскільки  це  не  викликало  дис­ комфорту. Утім наплив біженців спричинив збій  у європейських підходах логістики щодо перемі­ щених осіб. Значна маса сирійців та лівійців не  може, а іноді просто не хоче швидко адаптува­ тися, адже перебуває в середовищі своїх співвіт­ чизників, які сконцентровані в таборах біженців  та  спеціальних  центрах.  Багато  переміщених  осіб з Близького Сходу та Магрибу вважають,  що ліберальні європейські закони дадуть змогу  збудувати  на  новому  місці  проживання  власні  анклави, які будуть нагадувати їхню батьківщи­ ну [8]. Такий стан речей веде до кризи політики  мультикультуралізму.  Задовго  до  початку  емі­ грантської кризи, у 2010 році, Ангела Меркель  як лідер однієї з провідних країн європейського   континенту, що впроваджують політику «куль­ турного співжиття», заявила, що політика мульти­ культуралізму зазнала поразки [24]. Попри по­ літичну складову промови, лідер ФРН вказала  на реальні труднощі в середовищі іммігрантів:   небажання вчити мову, сприймати деякі звичаї,   хоча  визнала,  що  «іслам  є  частиною  Німеч­ чини».  Роком  пізніше  таку  саму  заяву  зробив  президент Франції Ніколя Саркозі [26]. Соціо­ логічні опитування 2015 року в ЄС показують,  http://www.etnolog.org.ua 61 Трибуна молодого дослідника що на тлі «навали біженців» у традиційно спо­ кійних у міжнаціональних відносинах державах  (наприклад країнах Балтії) почали рости симпа­ тії до радикальних націоналістичних організацій  та політичних сил [1; 25]. Це може свідчити про  фактичне  повернення  до  етнічного  розуміння  нації та певної реанімації первісного ідентифіка­ ційного маркера «свій – чужий». Слід урахува­ ти, що акультуровані елементи неєвропейського  походження в деяких випадках також негатив­ но  ставляться  до  стресової  інтенсифікації  по­ току мігрантів. Усе ж таки не можна впевнено  сказати, що Європа може повернутися в епоху  ксенофобії та нетерпимості. Скоріше це стресове  явище призведе до консолідації нових європей­ ських політичних націй та загальмує прийом до  свого  складу  представників  інших  народів,  що  чинитимуть спротив натуралізації через посту­ пову відмову від релятивістської теорії мульти­ культуралізму.  Теорія  інтернаціоналізму  (у  радянській  лі­ тературі часто вживається термін «соціалістич­ ний  інтернаціоналізм»)  виникає  в  середовищі  політичних  вчень  лівого  спектру,  зокрема  со­ ціал­демократії  та  комунізму.  Помилково  вва­ жається, що Карл Маркс у  своїх працях про­ пагував  загальний  інтернаціоналізм.  Первісно  інтернаціональні  відносини  могли  побудувати  лише народи, де переважав пролетаріат. До та­ ких,  за  Марксовими  характеристиками,  нале­ жали лише народи Західної Європи [5]. Мало  того,  К.  Маркс  виключав  можливість  проле­ тарської революції і побудови інтернаціональної  держави  на  теренах  Російської  імперії.  Слово   «само визначення» стосовно поневолених наро­ дів Європи К. Маркс  часто  брав  у  лапки  [15,  c. 128]. Ф. Енгельс як більший фахівець з на­ ціонального питання взагалі допускав фактич­ но расистські заяви щодо слов’янських народів  і припускав, що «лише за допомогою рішучого  тероризму  проти  чехів  і  хорватів  ми  можемо  відгородити  революцію  від  небезпеки»  [18,  c. 305–306]. Проте революційна привабливість  марксизму як вчення сприяла його поширенню  серед  національних  еліт  поневолених  народів,  що  вилилось  у  розвиток  цієї  теорії.  В  основі  інтер націоналістської теорії лежав постулат про  змішування всіх народів в один пролетарський  колектив (народ) на основі передової пролетар­ ської  культури.  На  практиці  концепція  інтер­ націоналізму застосовувалася й частково засто­ совується  в  комуністичних  країнах.  Зокрема,  у  Радянському  Союзі  тривалий  час  єдиним  було переконання, що вищим етапом розвитку  міжнаціональних  відносин  буде  побудова  «ра­ дянського  народу  як  нової  інтернаціональної  спільності  людей,  що  виникла  <...>  за  роки  соціалістичного  будівництва»  [13,  c.  174].  За  основу пролетарської передової культури брали  не лише соцреалізм [4], а й культуру панівного  етносу  СРСР  –  росіян  [7].  Фактично  інтер­ націоналізм означав нещадну русифікацію всіх  народів. Усе це були ознаки примусового типу  етнополітичної  інтеграції,  яка  найчастіше  при­ зводила  до  розпаду  державних  утворень,  де  вона  практикувалась  [6,  c.  222–223].  Розпад  соціалістичного  табору  і  відмова  від  комуніс­ тичного  шляху  розвитку  спричинили  занепад  цієї теорії, хоча в загальних рисах такий підхід  застосовується в комуністичному Китаї, де аси­ міляції піддаються казахи й уйгури Західного  Китаю  [19,  c.  252–253],  халха­монголи  [27,  c. 418] та неханські народи Південного Сходу  КНР під гаслом сіноцентризму, який є анало­ гом радянського етнополітичного курсу [21].  Теорія «плавильного котла» (англ. – melting pot), або аутбрідингу [22] (англ. outbreeding), –  це концепція, яка виникла в англо­саксонських  емігрантських  державах.  Відома  вона  також  під менш поширеними назвами – «салатниця»  (salad bowl), «мозаїка» (mosaic) (відносно Кана­ ди [20]) та «калейдоскоп» [23]. Її суть полягає в  тому, що всі нації та раси на новому місці про­ живання (в емігрантській державі) мають без­ перешкодно  змішуватись  у  вільному  порядку,  утворюючи супернацію. Загалом ця теорія має  риси як  інтернаціоналізму, так  і мультикульту­ ралізму, оскільки не вказує на панівну (основну)  культуру, але сприяє міксації етносів в одну по­ літичну  націю.  Особливо  актуальною  та  прак­ тично  втіленою  є  ця  концепція  в  Сполучених  Штатах Америки, де після скасування сегрега­ http://www.etnolog.org.ua 62 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2015 ційних  законів  почався  новий  етап  націобудів­ ницва. У 2000 році майже 7 млн американців  вказали власне змішане расово­національне по­ ходження, а через рік ця частка зросла на 32 %  [16,  c.  79].  Цікаво,  що  потреба  в  самоіденти­ фікації  змусила  людей  створювати  жартівливі,  але  функціональні  етнічні  терміни,  наприклад  Blackanese  (чорнояпонець),  Korgentinian  (коре­ єць­аргентинець),  Juskimo  (єврескімос)  тощо  [16, c. 83]. Проте поряд  із церемоніалом край­ ньої політкоректності ця концепція стає факто­ ром  зростання  напруження  в  американському   суспільстві,  оскільки  сприяє  культурній  мар­ гіналізації  дітей  міжрасових  шлюбів.  На  дум­ ку філософа Д. Сілічова, у США криза теорії  «плавильного котла» відбулася саме в часи бо­ ротьби за громадянські права афроамериканців,  а  самі  процеси  змішування  стосувалися  лише  білошкірих  громадян.  Вищезгадана  криза,  на  його думку, призвела до навернення Сполучених  Штатів до свого варіанта мультикультуралізму  [17, c. 783]. Великі масштаби аутбрідингу наявні  також в більшості держав Латинської Америки,  де утворилися метисні нації [10, c. 176–177] на  основі тубільних американців, іспанських коло­ нізаторів та привезених негрів­рабів. Ранній ха­ рактер змішування ще до початку Нового часу  сприяв монолітності латиноамериканських націй  у майбутньому [14, c. 301–347]. Як бачимо, усі три теорії мають привабли­ ві сторони з погляду рівноправності та побу­ дови  етнічно  плюралістичного  суспільства.  Мульти культуралізм  як  продукт  західного  лібералізму пропагує ідею гармонійного спів­ існування  всіх  етнічних  спільнот  у  межах   одного суспільства без жорстких норм нату­ ралізації  з  боку  держави.  Однак  окреслена  теорія проявляє слабкі  сторони, позаяк опи­ рається  на  толерантну  свідомість  більшості  громадян, що не працює в умовах посиленої  міграції,  економічних потрясінь тощо. Наяв­ ність у деяких,  зокрема неєвропейських, на­ родів інших ментальних та духовно­правових  установок може стати (і навіть стає) міцною  опозицією  до  європейської  толерантності.  У свою чергу в корінних та натуралізованих  європейців  виникає  недовіра  до  новоприбу­ лих з тенденцією до проявів ксенофобії. Нині  ми спостерігаємо дуже глибоку кризу підходу  «мульті­культі» й можливо, що потрібно буде  розробляти  іншу етнополітичну концепцію в  рамках західних цінностей верховенства пра­ ва та толерантності.  Теорія  інтернаціоналізму  приваблювала,  крім поваги до всіх етносів, ще й гаслом класо­ вої рівності. Але це був чи не єдиний теоретич­ ний плюс цього концепту. Надмірна заполіти­ зованість, можливість існування лише в рамках  соціалістичної  економічно­політичної  парадиг­ ми та типова асиміляція інших народів під гас­ лом побудови пролетарської супернації з новою  культурою прирекли даний етнополітичний під­ хід на забуття. Китайський комуністичний ре­ лікт  інтернаціоналізму  у  формі  сіноцентризму  також викликає шалений опір у некитайських,  особливо  мусульманських  народів.  Тож  теорія  інтернаціоналізму не має майбутнього в прак­ тичному втіленні та ідейному поступі.  Теорія  «плавильного  котла»,  поєднуючи  принципи плюралізму та синтезу, дійсно актив­ но втілюється в життя в нових переселенських  державах,  у  тому  числі  у  США.  Поєднан­ ня  непоєднуваного  заради  гармонії  –  ось  так  можна  описати  позитивну  сторону  цієї  теорії.  З іншого боку, на практиці, як свідчить статис­ тика, шлюбна міксація не є такою вже й поши­ реною серед представників інших рас, релігій та  культур. Крім того, нащадки змішаних шлюбів  від чувають  певну  проблему  у  власній  іденти­ фікації,  потребі  дотримання  певних  традицій,  якщо традиції батьків значно відрізняються від  англо саксонських  (у  США,  Австралії  тощо).  Наукова  спільнота  США  на  цьому  тлі  про­ понує  відмовитися  від  використання  понять  «раса», «національність». Попри теорію і прак­ тику консолідації  нових переселенських націй,  активне міжрасове й міжнаціональне змішуван­ ня загрожує масовою етнічною маргіналізацією  мільйонам людей,  які не будуть повноцінними  носіями культури своїх предків. http://www.etnolog.org.ua 63 Трибуна молодого дослідника 1. Бердников А. В Латвии набирают силу радикалы [Электронный ресурс] / Андрей Берд- ников. – Режим доступа : http://www.zarya. lv/2015/08/v‑latvii‑nabirayut‑silu‑radikaly‑andrej‑ berdnikov. 2. Василенко Ю. В. Идейно‑ценностные уров- ни испанского консерватизма / Ю. В. Василен- ко // Научный ежегодник Института философии и права УрО РАН. – 2008. – Вып. 8. – С. 293–311. 3. Євросоюз зіткнувся з найбільшою мігра- ційною кризою за десятки років [Електрон‑ ний ресурс] // 5 канал. – Режим доступу : http:// www.5.ua/svit/Yevrosoiuz‑zitknuvsia‑iz‑naibilshoiu‑ mihratsiinoiu‑kryzoiu‑za‑desiatky‑rokiv‑91476.html. 4. Калтахчян С. Т. Ленинизм о сущности нации и пути образования интернациональной общности людей / С. Т. Калтахчян. – Москва, 1969. – 460 с. 5. Кара-Мурза С. Г. Маркс против русской ре- волюции [Электронный ресурс] / С. Г. Кара‑Мур- за. – Москва, 2008. – Глава 12. Теория революции Маркса: узость модели. – Режим доступа : http:// www.e‑reading.club/chapter.php/145404/13/Kara‑ Murza_‑_Marks_protiv_russkoii_revolyucii.html. 6. Картунов О. В. Вступ до етнополітології : науково‑навчальний посібник / О. В. Картунов. – Київ : Крок, 1999. – 300 с. 7. Ким М. П. Советский народ – новая истори- ческая общность / М. П. Ким. – Москва : Полит‑ издат, 1972. – 263 с. 8. «Когда все эти мигранты получат пособия, они начнут строить в европейских кварталах свою новую Сирию» [Электронный ресурс] // 812 online. – Режим доступа : http://www.online812. ru/2015/09/04/001/. 9. Кузнецова Т. Ю. Миграционные тенденции в странах Балтийского региона : пространственно‑ временной аспект / Т. Ю. Кузнецова // Балтийский регион. – 2010. – № 4 (6). – С. 53–60. 10. Курбатова О. Л., Победоносцева Е. Ю. Го- родские популяции: возможности генетической демографии (миграция, подразделенность, аут- бридинг) / О. Л. Курбатова, Е. Ю. Победоносцева // Вестник ВОГиС. – 2006. – Т. 10. – № 1. – С. 155–188. 11. Ляпина Л. А. Мультикультурализм: анализ теоретических подходов [Электронный ресурс] / Л. А. Ляпина // Sworld. Сб. науч. тр. – 2013. – Т. 15. – № 3. – С. 83–87. – Режим доступа : http:// waw.sworld.com.ua/konfer32/443.pdf. 12. Осташкин В. Н. Мультикультурализм вче- ра, сегодня и завтра: социокультурный анализ и прогноз / В. Н. Осташкин // Историческая и со- циально‑образовательная мысль. – 2013. – № 5. – С. 313–317. 13. Словник української мови : в 11 т. Т. 5. Н–О / редкол. І. Білодід та ін., ред.: В. Винник, Л. Юр- чук. – Київ : Наукова думка, 1974. 14. Тиводар М. Етнологія : навчальний посіб- ник / М. Тиводар. – Львів : Світ, 2004. – 624 с. 15. Ульянов Н. И. Скрипты : сборник статей / Н. И. Ульянов. – Michigan : Эрмитаж, 1981. – С. 119–148. 16. Фанденберг Л. Нові обличчя / Л. Фанден- берг // National Geographic Україна. – Київ : Sanoma Media Ukraine, 2013. – Жовтень. – № 7. – С. 76–87. 17. Философия : учебник для вузов / под общ. ред. В. В. Миронова. – Москва : Инфра‑М, 2005. – 928 с. 18. Энгельс Ф. Демократический панславизм / Ф. Энгельс // Энгельс Ф. Сочинения. – Москва : Издательство политической литературы, 1957. – Т. 6. – 800 с. 19. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : підруч- ник / В. М. Юрківський. – Київ : Либідь, 2001. – 416 с. 20. Beneath the Facade of China // School of Contemporary Chinese Studies. NG8 1BB. – 2007. – May 30. 21. Coleman D. Ethnic intermarriage // Minority populations: Proc. of the 27th annual symposium of the Galton Institute / еds A. H. Bittles, D. F. Roberts. – London : McMillan, 1992. – P. 208–240. 22. Gleason P. The Melting Pot: Symbol of Fusion or Confusion? / Philip Gleason // American Quarterly. – 1964. – Vol. 16. – N 1. – P. 20–46. 23. Merkel says German multicultural society has failed [Electronic resource] // BBC. – Access mode : http://www.bbc.com/news/world‑europe‑11559451. 24. Neo‑Nazi activity on the rise in Europe by Felicity Capon 3/24/15 [Electronic resource] // Newsweek. – Access mode : http://europe.newsweek. com/neo‑nazi‑activity‑rise‑europe‑316465. 25. Nicolas Sarkozy declares multiculturalism had failed [Electronic resource] // The Telegraph. – Access mode : http://www.telegraph.co.uk/news/ worldnews/europe/france/8317497/Nicolas‑Sarkozy‑ declares‑multiculturalism‑had‑failed.html. 26. Schneider A. The Canadian Mosaic vs. The American Melting Pot. Two different concepts dealing with the phenomenon how to integrate new immigrants Essay / Anne Schneider // American Studies – Culture and Applied Geography. – Munich : GRIN Verlag, 2013. – 7 р. 27. Sneath D. The Impact of the Cultural Revolution in China on the Mongolians of Inner Mongolia // Modern Asian Studies. – 1994. – Vol. 28. – N 2. – P. 409–430. 28. Speech by Mrs Nicole FONTAINE President of the European Parliament at the Special Meeting of the European Council in Feira on 19 June 2000 [Electronic resource]. – Access mode : http://www. europarl.europa.eu/summits/fei‑pres_en.htm. http://www.etnolog.org.ua

Схожі ресурси