Пісні Середньої Наддніпрянщини

Рецензія на книгу: Обрядовий музичний фольклор Середньої Наддніпрянщини. Жанрово-регіональна антологія / відп. ред. Г. А. Скрипник ; упоряд. та вступ. Стаття А. І. Іваницького. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 536 с....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Народна творчість та етнологія
Date:2015
Main Author: Ткач, М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201891
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Пісні Середньої Наддніпрянщини / М. Ткач // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 4. — С. 108-110. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859894812792061952
author Ткач, М.
author_facet Ткач, М.
citation_txt Пісні Середньої Наддніпрянщини / М. Ткач // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 4. — С. 108-110. — укр.
collection DSpace DC
container_title Народна творчість та етнологія
description Рецензія на книгу: Обрядовий музичний фольклор Середньої Наддніпрянщини. Жанрово-регіональна антологія / відп. ред. Г. А. Скрипник ; упоряд. та вступ. Стаття А. І. Іваницького. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 536 с.
first_indexed 2025-12-07T15:54:18Z
format Article
fulltext 108 Фольклор  належить  до  унікальних  явищ  духовного поступу народу. Він сягає первісних  витоків його буття і є основою формування всіх  форм  духовної  свідомості  людини  та  її  світо­ глядних орієнтирів. Проте до сьогодні в науко­ вих колах (не кажучи вже про побутову сферу)  розуміння суті фольклору далеко не однознач­ не. Починаючи ще з ХІХ ст., його розглядали   як таку собі примітивну творчість, що пов’язана  не зі світоглядними засадами та знаннями про  світобуття,  а  простими,  ледь  не  біологічними  уявленнями людини. За часів панування кому­ ністичної ідеології такий підхід уважався осново­ положним,  і  будь­яке  відхилення  від  нього  трактувалося як містицизм, націоналізм тощо.  Успадковані стереотипи в науці іноді долають­ ся важче, аніж у побуті. А. Іваницький – фа­ хівець  (етномузиколог)  з  неабияким  досвідом  (доктор  мистецтвознавства,  професор,  член­ кореспондент  НАН  України)  доволі  сміливо  й  ґрунтовно  взявся  за  подолання  стереотип­ них  тропів  у  дослідженні  жанрово­тематич­ них та історичних глибин українського фольк­ лору.  У  підсумку  свої  основні  ідеї  та  гіпотези  він  виклав  у  науковій  монографії  «Історичний  синтаксис  фольклору.  Проблеми  походження,  хронологізації  та  декодування  народної  музи­ ки» (Вінниця, 2009). Продовжив і розвинув їх  у збірниках «Український обрядовий фольклор  західних  земель»  (2012)  та  «Пісні  з  родин  і  хрестин» (2013). І ось маємо третій – «Обря­ довий  музичний  фольк лор  середньої  Наддні­ прянщини»,  що,  по­суті,  завершує  етномузи­ кознавчу трилогію.  За своїм змістом та принципами книжка є  різновидом  регіонально­хрестоматійного  ви­ дання.  За  нинішнім  адміністративно­терито­ ріальним поділом він охоплює шість областей  України:  Чернігівську,  Київську,  Черкаську,  Полтавську,  Кіровоградську  та  Дніпропет­ ровську.  За  жанровим  розмаїттям  –  зимо­ ві  (колядки  і  щедрівки),  весняні  (веснянки),  літні  (купальські,  петрівчані,  жниварські)  та  осінні  (весільно­обрядові)  пісні.  Використа­ но 61 фольклорне джерело. Корпус оснащено  чотирма покажчиками: структурно­типологіч­ ним,  жанровим,  покажчиком  збирачів  та  ал­ фавітним  покажчиком  пісень.  А.  Іваницький  подає також свої коментарі до окремих наведе­ них записів, указуючи на особливості зразка,  його типологію та недоліки запису.  Збірник  починається  вступною  статтею  упорядника, яка містить не лише аналіз вико­ ПІСнІ СеРеднЬоЇ нАдднІПРЯнщини Микола Ткач обрядовий музичний фольклор Середньої наддніпрянщини. Жанрово‑ регіональна антологія / відп. ред. Г. А. Скрипник ; упоряд. та вступ. стаття А. І. Іваницького. – Вінниця : нова Книга, 2015. – 536 с. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 109 Рецензії ристаних  у  ньому  записів  обрядового  музич­ ного  фольклору  Середньої  Наддніпрянщини,  а й одночасно порушує загальні проблеми ви­ вчення фольклору як явища людського буття:  його  наукового  трактування,  автентичного  побутування,  світоглядних  основ  та  зв’язку  з  християнським  світоглядом,  текстологічних  і  музикологічних  особливостей,  проблем  іс­ торичних  витоків  та  можливостей  датування  явищ музичної культури. У своїх аналітичних  розглядах  і  міркуваннях  А.  Іваницький,  як  і  в  попередніх  дослідженнях,  небезпідставно  спростовує  усталені  стереотипи  та  звичайні  вигадки  щодо  окремих  жанрів  і  тематичних  витоків обрядового фольклору; указує на від­ мінності сакрального й профанного, язичниць­ кого й християнського в текстах окремих обря­ дових пісень. Так, у середовищі фольклористів  усталилася думка, що колядки й щедрівки (об­ рядові пісні зимового циклу) в дохристиянську  пору нібито співали навесні. «Аргумент на ко­ ристь такого припущення, – зауважує А. Іва­ ницький,  –  висунули  фольклористи­словес­ ники  в  ХІХ  ст.:  Новий  рік  у  дохристиянські  часи буцімто відзначався навесні. А якщо спі­ вають про весну, – значить,  і пісні  складали  тієї ж пори року. Згодом, на думку філологів,  у зв’язку з пересуненням Нового року на зиму,  перекочували туди ж колись «весняні» коляд­ ки та щедрівки». І далі він наводить свої­таки  думки зі вступної статті з попереднього збір­ ника «Український обрядовий фольклор захід­ них земель», зазначаючи: «Проте неможливо  погодитися,  що  велетенський  солярно­аграр­ ний зимовий комплекс індоєвропейських наро­ дів цілого континенту <...> міг бути просто собі переставлений з весни на зиму» (с. 18).  Погоджуючись із цією думкою, я зі свого боку  маю ще й зауважити, що святкування Ново­ го  року  взимку  в  Україні  запровадив  Росій­ ський  імператор Петро І, а церковний Новий  рік  за  візантійським  зразком  починається  1 вересня. То чому ж тоді колядки й щедрівки  не  перекочували  на  вересень?!  «У  язичниц­ тві, – продовжує А. Іваницький, – календар  пов’язувався  з  природними  явищами,  соняч­ ним циклом і зоряним небом, і все мало магіч- не  значення»  (с.  19).  Зокрема,  12  священних  днів Коляди, коли сонце щоранку з’являється  й фокусується в одній і тій самій точці обрію,  усвідомлювалось  як  Мале  коло  (внутрішній  непроявлений  світ)  розвитку  річного  буття,  а  час від Водохреща до наступного Різдва – як  Велике коло (зовнішній проявлений світ) роз­ витку буття. Недарма ж і в козаків було Мале  й Велике кола, які саме в цю пору переобирали  собі очільника. Очевидним є те, що і з музич­ ного погляду обрядові пісні зимового й весня­ ного  циклів  за  ритмомелодійним  струменем  різняться між собою.  І  тут на  сьогодні  дово­ лі  широке  поле  для  роботи  етномузикологам.  Водночас, як зазначає А. Іваницький, музико­ логія на сьогодні «робить на шляху вивчення  доісторії музичної культури лише перші кро­ ки» (с. 50). Слід зауважити, що саме він є од­ ним із її зачинателів і фундаторів. Говорячи про фольклор, А. Іваницький уже  неодноразово вказував на глибину його вито­ ків аж до палеоліту та неоліту, до так званого  доісторичного періоду. І тут не можна не пого­ дитися з ним, що коли йдеться про вираз «ви­ никнення  писемності»,  то  його  слід  розуміти  лише як виникнення звукового письма. Вини­ кає супереч ність: від якого ж періоду починати  відлік  історії та де закінчується доісторичний  період?  «Історію  справедливо  починати,  –  стверджує він, – від архантропів та неоантро­ пів – тобто від палеоліту (археологія засвідчує  використання технічних знарядь та магію по­ ховальних ритуалів). Проблема історії та куль­ туротворення  не  зводиться  до  появи  письма.  Так,  у  той  час  не  було  писемності.  Начебто не було. У нашому розумінні. А чи допустимо  заперечувати  інформативну та комуніка- тивну вагу печерних малюнків, різьб лень на  кістці,  скульптурних  (до  речі,  багато  в  чому  недоступних  за  рівнем  спостережливості  на­ тури  сучасним  майстрам)  та  інших  виробів  палеолітичної людності? Це була мова – зна­ кова, не менш знакова, ніж мова буквена, а й  багатша та глибша за словесну. Палеолітичний  живопис  не  був  абстрагований  від  ціліснос­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 110 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2015 ті  соціальної комунікації. А  в  ній  інтона- ція (мовна,  музична)  відігравала  величезну  роль – значно більшу, ніж у сучасному спіл­ куванні» (с. 51). Від себе додам, що знаковість  ця  до  сьогодні  розпросторена  у  всіх  жанрах  традиційного народного мистецтва та побуту.  А що різьблення на мамутових кістках було не  забавою, а письмом, свого часу аргументовано  довів В. Куриленко, коли розшифрував насіч­ ки на бивнях мамута з Мізинської пам’ятки як  місячний календар. Він відзначив у ньому на­ віть таке явище, як «рушак» (або «ущерб»), що  пов’язаний з третім днем фази повного місяця,  який  і  досі  в  Україні  шанується  як  знаковий  день, особливо в мисливців. Він закладений і в  святкуванні православного Великодня.  Отож, із чим пов’язувати поняття «історії»  та  «доісторії»?  Можливо,  і  справді  з  появою  звукового  письма.  Адже  звідси  починається  традиція лінійного сприйняття розвитку світу й  літочислення. І відповідна література. У язич­ ництві  ж  домінувало  циклічне  сприйняття.  «Але початок історії фольклору слід датува­ ти палеолітом (його неоціненним праматірним  здобутком – первісним мистецтвом)» (с. 52).  І з цим не можна не погодитись.  Стереотипи надзвичайно живучі й позба­ витися їх непросто. Так, ми звикли й стерео­ типно говоримо й пишемо про все, що стосу­ ється традиційної культури, у минулому часі.  Ніби вже  і  сонце не  сходить,  і ми не розпи­ суємо писанок,  і не святимо громничних сві­ чок  і  т.  ін.  А  все  то  було  лише  в  минулому,  робили наші предки. Одним зі стереотипів є  також те, що нібито  традиційний календар  і  вся календарна обрядовість є суто землероб­ ськими.  Проте  в  тих  самих  колядках  і  щед­ рівках не менш, ніж землеробська, присутня  тематика  і пастуша,  і військова,  і культова,  і  любовно­лірична, і вона так само підпорядко­ вана  циклічним  змінам  у  природі.  На  жаль,  не  уник  цього  стереотипу  й  А.  Іваницький  у  своїй  вступній  статті  до  збірника,  хоча  в  кінці  її,  виходячи  з  логіки  мислення,  зазна­ чає:  «На  землях  Середньої  Надніпрянщини  сформувався  історичний стрижень україн­ ського  етносу,  увібравши  магічно­сакральні  рушії культури та психології людства пізньо­ го землеробського неоліту (Трипілля), воле- любність кочівників епохи ранніх металів (скіфів), суперечливу єдність племінного устрою Київської Руси та етику героїчно- анархічного лицарства козацьких часів [підкреслення наше. – М. Т.]». Насамкінець варто зауважити, що розгля­ нута  нами  жанрово­регіональна  антологія  є  першим узагальненим виданням обрядової пі­ сенної творчості Середньої Наддніпрянщини.  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201891
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-6936
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:54:18Z
publishDate 2015
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Ткач, М.
2025-02-19T17:04:27Z
2015
Пісні Середньої Наддніпрянщини / М. Ткач // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 4. — С. 108-110. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201891
Рецензія на книгу: Обрядовий музичний фольклор Середньої Наддніпрянщини. Жанрово-регіональна антологія / відп. ред. Г. А. Скрипник ; упоряд. та вступ. Стаття А. І. Іваницького. – Вінниця : Нова Книга, 2015. – 536 с.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Рецензії
Пісні Середньої Наддніпрянщини
Songs of Middle Over Dnipro Lands
Article
published earlier
spellingShingle Пісні Середньої Наддніпрянщини
Ткач, М.
Рецензії
title Пісні Середньої Наддніпрянщини
title_alt Songs of Middle Over Dnipro Lands
title_full Пісні Середньої Наддніпрянщини
title_fullStr Пісні Середньої Наддніпрянщини
title_full_unstemmed Пісні Середньої Наддніпрянщини
title_short Пісні Середньої Наддніпрянщини
title_sort пісні середньої наддніпрянщини
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201891
work_keys_str_mv AT tkačm písníserednʹoínaddníprânŝini
AT tkačm songsofmiddleoverdniprolands