Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.)

У доповіді наведено найважливіші результати наукових досліджень у сфері застосування методів і технологій дистанційного зондування Землі для вирішення нагальних прикладних завдань у сфері геоекологічної безпеки держави. Створене фахівцями Державної установи «Науковий центр аеро космічних досліджень...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2024
Main Author:	Попов, М.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Subjects:	З кафедри Президії НАН України
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201913
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.) / М.О. Попов // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 7. — С. 43-50. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859831897041928192
author	Попов, М.О.
author_facet	Попов, М.О.
citation_txt	Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.) / М.О. Попов // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 7. — С. 43-50. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	У доповіді наведено найважливіші результати наукових досліджень у сфері застосування методів і технологій дистанційного зондування Землі для вирішення нагальних прикладних завдань у сфері геоекологічної безпеки держави. Створене фахівцями Державної установи «Науковий центр аеро космічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України» теоретичне та методичне підґрунтя відкриває можливості для комплексного застосування космічних і наземних інформаційних систем під час геоекологічних досліджень об’єктів літосферного, гідросферного та атмосферного середовищ. Розглянуто низку актуальних практичних впроваджень цих розробок в екологічній, соціально-економічній та кліматичній сферах застосування. The report presents the most important results of scientific research in the field of application of methods and technologies of remote sensing of the Earth for solving urgent applied problems in the field of geo-environmental security. The theoretical and methodological basis created by the specialists of the Scientific Centre for Aerospace Research of the Earth of the Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine opens up opportunities for the integrated use of space and ground-based information systems in geo-environmental studies of lithospheric, hydrosphere and atmospheric environments. A number of relevant practical implementations of these developments in the environmental, socio-economic and climatic areas of application are considered.
first_indexed	2025-12-07T15:33:02Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 7 43 ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ В РОЗВ’ЯЗАННІ ГЕОЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 року У доповіді наведено найважливіші результати наукових досліджень у сфе- рі застосування методів і технологій дистанційного зондування Землі для вирішення нагальних прикладних завдань у сфері геоекологічної безпеки держави. Створене фахівцями Державної установи «Науковий центр аеро космічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН Украї- ни» теоретичне та методичне підґрунтя відкриває можливості для комп- лексного застосування космічних і наземних інформаційних систем під час геоекологічних досліджень об’єктів літосферного, гідросферного та ат- мосферного середовищ. Розглянуто низку актуальних практичних впро- ваджень цих розробок в екологічній, соціально-економічній та кліматичній сферах застосування. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні присутні! Вашій увазі пропонується доповідь, присвячена застосуван- ню методів і технологій дистанційного зондування Землі для розв’язання актуальних геоекологічних проблем України. У своєму виступі я проаналізую сучасний стан і окреслю пер- спективи розвитку цього напряму, а також наведу найважли- віші результати, отримані колективом Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України» за останні 5—7 років. Оксфордський словник (Oxford Dictionary) дає таке визна- чення терміна геоекологія: наука, що вивчає багатогранні вза- ємовідносини між субстратом і біотою. Дещо ширше поняття «геоекологія» трактують як міждисциплінарний науковий напрям, який охоплює комплексні дослідження екологічно- го стану абіотичних компонентів природно-антропогенних геосистем, а саме: геологічного середовища, геофізичних сфер, гео морфосфери, гідросфери та атмосфери. ПОПОВ Михайло Олексійович — член-кореспондент НАН України, директор Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України» doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.07.043 44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Предметом геоекологічних досліджень із за- стосуванням дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) є інженерно-геологічні аспекти будів- ництва, питання рекультивації земель, оціню- вання стану водойм, визначення наслідків ути- лізації та захоронення твердих небезпечних відходів, вивчення впливу родовищ корисних копалин через поверхневі геохімічні аномалії на стан рослинності і здоров’я людей тощо. ДЗЗ-дослідження, які проводяться в Науко- вому центрі аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, сто- суються різних аспектів геоекології, але зага- лом за головними проблемами, що вивчають- ся, їх можна поділити на п’ять основних груп: 1) проблеми геологічного середовища; 2) пожежонебезпека і проблеми атмосфери; 3) проблеми гідросфери; 4) проблеми ландшафтно-кліматичних зон; 5) проблеми урбанізованих територій. Є відомий вислів, який зазвичай приписують Лапласу: не варто сперечатися, краще пораху- ємо. Однак для того, щоб порахувати, потріб- но мати дані, тобто результати вимірювань. У нашому Центрі ми використовуємо широкий спектр різних типів даних — супутникову ін- формацію, параметри, отримані за допомогою повітряних платформ, а також результати по- льових досліджень, тобто наземних вимірювань. Очевидно, що для отримання таких даних потрібно мати відповідне устаткування. На щастя, наш Центр більш-менш забезпечений необхідними приладами. Крім того, при нашій установі працює Центр колективного корис- тування спектрорадіометричною апаратурою. Наш парк безпілотних літальних апаратів складається з таких технічних засобів: • квадрокоптер DJI Matrice 300 RTK з те- пловою камерою Zenmuse H20T; • квадрокоптер DJI Phantom 3 Standard з камерою Ocean Optics STS VIS Developers kit; • квадрокоптер DJI Phantom 4 Multispectral; • квадрокоптер Parrot Bebop 2 Thermal; • DJI Mavic 3 Classic. З апаратури для проведення польових (на- земних) спостережень та вимірювань ми має- мо у своєму розпорядженні спектрорадіометр ASD Field Spec 3 FR; тепловізор Fluke Ti110; мобільну станцію DJI D RTK 2; пірометр Trotec TP 10; тепловізійні біноклі, теплові мо- нокуляри та інше обладнання. Що стосується супутникової інформації, то ми отримуємо дані з п’яти супутників: Sentinel-1, Sentinel-2, Landsat-8, Landsat-9 і Terra/AQUA. Тепер розглянемо отримані нами результати за окремими напрямами досліджень. 1. ДЗЗ у вирішенні геоекологічних проблем геологічного середовища. Один із важливих аспектів наших досліджень за цим напрямом полягає у здійсненні моніторингу небезпечних природних і техногенних процесів. Ми розроби- ли методико-технологічну схему, яка дозволяє із застосуванням оптичної та радарної кос- мічної зйомки оцінити й спрогнозувати роз- виток небезпечних природних і техногенних процесів, зокрема при відкритому видобутку корисних копалин. Ми вже провели досить ба- гато різних типів досліджень, у яких ця схема підтвердила свою ефективність. Наприклад, було здійснено супутниковий моніторинг еко- логічного стану територій видобування тита- нових руд у межах Іршанської групи родовищ (Лемненське, Верхньо-Іршинське, Іршанське та Межиріченське родовища). Порівняння су- путникових даних за період 1986—2023 рр. та їх оброблення з використанням розробленої нами схеми дало змогу оцінити змінення пло- щі земель, порушених унаслідок видобування ільменіту, та якість проведеної постмайнінго- вої рекультивації (див., напр., рис. 1). Інший важливий аспект нашої діяльності — це моніторинг зсувних процесів. Ми розроби- ли методику дистанційного геоекологічного моніторингу зсувних процесів і застосували її для різних локацій, зокрема для правобереж- жя Канівського водосховища. На замовлення Київської міської державної адміністрації ми склали карту поширення і динаміки розвитку зсувів у придніпровській зсувній зоні м. Київ, на якій визначено найбільш небезпечні зони. Карту передано до Спеціалізованого управлін- ня протизсувних підземних робіт при КМДА і, сподіваюся, впроваджено в практичну діяль- ність відповідних служб. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 7 45 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 2. ДЗЗ у вирішенні проблем пожежоне- безпеки і забруднення атмосфери. У фокусі уваги фахівців нашого Центру постійно пере- бувають проблеми забруднення атмосфери та проблеми, пов’язані з пожежною небезпекою. Так, з метою оцінки пожежонебезпечного стану заторфованих заплав ми розробили від- повідну методику, яка дозволяє виявляти го- ріння торф’яників як на регіональному, так і на локальному рівні. Ідея полягає в комплексно- му підході та інтегруванні даних, отриманих з різних джерел. На регіональному рівні для ви- явлення окремих зон пожеж ми використовує- мо супутникову інформацію, зокрема отриму- ємо дані з космічних знімків у тепловому діа- пазоні. На локальному рівні для пошуку осе- редків пожеж застосовуємо повітряну зйомку з БПЛА в інфрачервоному діапазоні. Потім після вжитих протипожежних заходів для ви- явлення підземних осередків горіння торфо- вищ проводимо наземні дослідження, зокрема тепловізійну зйомку. Особливістю цієї методики є можливість робити за супутниковими даними достатньо достовірні і довгострокові прогнози щодо ри- зику виникнення пожеж на торфовищах. За- пропонований аналіз багатоспектральних су- путникових даних дає змогу безпосередньо виділити заболочені та заторфовані ділянки земної поверхні, обчислити індекси вологості, посушливості та вегетації з метою диференці- ації ділянок торфовищ за ризиками пожежної небезпеки. Стан торфовищ, діагностований за критеріями ризиків, оцінюють за 4 ступенями ризику виникнення пожеж: критичний, висо- кий, низький і незначний. Цей методико-тех- нологічний комплекс було застосовано для оцінювання ризику виникнення пожеж на тор- фовищах Українського Полісся. Ще один напрям нашої роботи — це дослі- дження геоекологічного стану атмосфери. Як відомо, території довготривалого нафтогазо- видобутку є потужними джерелами забруд- нення атмосфери метаном та його гомологами, а ґрунтів і підземних вод — нафтою, бітумом тощо. Найбільш екологічно небезпечними на сьогодні є ділянки нафтогазових родовищ, які почали експлуатувати ще на початку ХХ ст. Тоді використовували примітивні технології видобутку вуглеводнів, а нерентабельні сверд- ловини та шурфи просто залишали. Ситуацію на сьогодні погіршує природна й техногенна дегазація надр, яка призвела до формування в приземному шарі атмосфери ділянок з високи- ми концентраціями газоподібних вуглеводнів, що є небезпечним і шкідливим для здоров’я місцевого населення. У межах цього напряму досліджень ми про- вели оцінювання геоекологічного стану тери- торії м. Борислав, адже за період експлуатації Бориславського родовища там було спорудже- но близько 12 тис. нафтовидобувних гірничих виробок (нафтових колодязів, шурфів, сверд- ловин). Ми поставили собі за мету виявити ді- лянки дегазації надр, пов’язані з природними (тріщинуватість порід) та штучними (покину- ті свердловини і шахти) джерелами, та визна- Рис. 1. Картосхема якості проведеної рекультивації земель на східній ділянці Верхньо-Іршинського родо- вища станом на 2019 р. 46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ чити ймовірні шляхи міграції вуглеводнів. На тлі бориславського ареалу загазованості було виявлено понад 20 різних за розмірами анома- лій вуглеводневих сумішей метанового ряду з інтенсивністю 200—500 ppm і навіть більше. Оцінено рівні екологічної небезпеки для про- живання населення в різних районах Борисла- ва (рис. 2). За результатами проведених дослі- джень сформовано рекомендації щодо мінімі- зації рівнів загазованості. Інший приклад — роботи з визначення впли- ву забруднення довкілля нафтопродуктами та важкими металами з проведенням преци- зійних гіперспектральних та газометричних наземних і супутникових досліджень ділянок водно-болотних угідь на території, прилеглій до Бортницької станції аерації. Було обчисле- но 15 вегетаційних індексів для кожної дати спостережень і кожного виду апаратури та побудовано кореляційні матриці за Пірсоном для кожного індексу, отриманого з різних дже- рел. Встановлено, що на забрудненій ділянці концентрація важких металів у ґрунті переви- щує відповідний показник чистої ділянки для Mn — у 8 разів, для Cr — у 3 рази, для Cu і Co — у 2—5 разів, для Pb — у 4 рази. Крім того, ми зробили оперативну оцінку впливу на довкілля бойових дій, а саме: дослі- дили забруднення нижніх товщ атмосфери на прикладі м. Ірпінь. Для розуміння глибини проблеми наведу лише одну цифру: під час ви- буху одного 115-міліметрового снаряда в при- земну товщу атмосфери вивільняється близь- ко 4000 л суміші газів СО2, СО, NO2, CH4, NH3, а також викидаються частинки оксиду алюмінію, сажі та ін. При цьому важкі фрак- ції металів залишаються в ґрунті та осідають на рослинному покриві. За даними супутника Suomi NPP/VIIRS від 22 і 23 березня 2022 р. ми зафіксували осередки загорянь від арти- лерійських обстрілів у північно-західній час- тині Київської області та оцінили поширення в атмосфері утворених при цьому аерозолів. Загальна площа забруднення становила понад 12,5 тис. км2. 3. ДЗЗ у вирішенні геоекологічних проблем гідросфери. За цим напрямом у Центрі роз- роблено методику оцінювання стану довкілля внутрішніх водойм на основі космічного геомо- ніторингу. Оцінювання відбувається одночас- но за кількома віртуальними еталонами, кожен з яких відповідає певному рівню техногенного або антропогенного навантаження. В резуль- таті маємо кількісну оцінку навантаження. Цю методику було апробовано для басейну р. Дністер та Київського водосховища. Створено технологію моніторингу якос- ті водного середовища в містах, яка дозволяє здійснювати систематичний контроль за змі- нами екологічного стану континентальних водойм за допомогою аналізу ретроспектив- них рядів супутникових знімків. Технологію було використано на каскаді озер Опечень у м. Київ і визначено, що, наприклад, якісний стан оз. Вербне погіршується, хоча при цьому площа відкритого водного дзеркала збільшу- ється. Коли ми додали до параметрів аналізу ще й площу забудови в буферній зоні озера, з’ясувалося, що екологічний стан озера і змі- нення забудованої території обернено пропо- Рис. 2. Карта рівнів екологічного ризику для населен- ня на території м. Борислав ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 7 47 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ рційні. Тому можна зробити однозначний ви- сновок, що недотримання правил забудови в буферній зоні озера призводить до погіршення його екологічного стану. Ми провели також геоекологічні досліджен- ня північної частини басейну р. Ірпінь, які по- казали масштаб шкоди навколишньому сере- до вищу від ведення бойових дій. Для опера- тивного визначення площі територій, затопле- них після руйнування дамби біля с. Демидів, ми використали мінімальний набір супутни- кових даних: матеріали радіолокаційної зйом- ки SRTM, набір різночасових супутникових даних (включно з тепловим каналом) і похід- ні карти водних індексів. Для прогнозування можливого затоплення запропоновано об’ємні моделі для різних підвищених рівнів води в р. Ірпінь та для випадку руйнування дамби Ки- ївського водосховища. Подібне завдання було виконано й для моні- торингу змін якісного стану вод Дніпровсько- Бузького лиману та акваторії Чорного моря од- разу після катастрофічного спуску Каховсько- го водосховища. На основі супутникових да- них було вивчено динаміку таких параметрів, як прозорість води та поширення планктонних водоростей, визначено площу територій, які зазнали затоплення, та попередньо оцінено потенційні наслідки катастрофи. Потім, ана- лізуючи динаміку осушення дна Каховського водосховища, ми спостерігали різке скорочен- ня водної площі в червні 2023 р. й поступове відновлення історичного русла Дніпра. Най- нижча густота рослинності була в липні (1,7 % загальної площі водосховища), надалі площа рослинності збільшувалася (рис. 3). При цьо- му відбувалося поступове осушення оголених піщаних і мулистих ділянок та стабілізація річкового русла. Результати цих досліджень увійшли до мо- нографії «Катастрофа Каховського водосхо- вища: свідчать супутникові знімки», яка зараз готується до видання двома мовами — україн- ською та англійською. 4. ДЗЗ у вирішенні геоекологічних проблем ландшафтно-кліматичних зон. За цим напря- мом на основі даних ДЗЗ ми провели моделю- Рис. 3. Осушення Каховського водосховища після підриву дамби, зміна розподілу значень вегетаційно- го індексу NDVI за даними космічної зйомки: NDVI < < 0 — умовно відповідає водній поверхні; NDVI = = 0—0,35 — умовно відповідає осушеній поверхні без рослинності; NDVI = 0,35—0,65 — умовно відпові- дає осушеній поверхні з розрідженою рослинністю; NDVI > 0,65 — умовно відповідає осушеній поверхні з густою рослинністю вання вразливості степової ландшафтно-клі- матичної зони України до кліматичних змін. Досліджувана територія охоплювала Одеську, Кіровоградську, Миколаївську, Дніпропетров- ську, Запорізьку, Донецьку, Луганську області та Автономну Республіку Крим. Для оцінки вразливості біофізичного стану степової зони було розроблено інтегральну ієрархічну мо- дель вразливості, в основі якої лежать шість геоінформаційних продуктів — індикаторів вразливості: середньорічна кількість опадів, поверхнева температура, середньорічний рі- вень сонячної радіації, вегетаційний індекс NDVI, класифікація земного покриву, воло- гість земної поверхні. Результати аналізу на- ведено на рис. 4. Співробітники Центру приділяють значну увагу міжнародному співробітництву. Так, у 48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 2022 р. ми стали ініціаторами міжнародного проєкту EWALD — Earth Observation for Early Warning of Land Degradation at European Fron- tier (Система раннього попередження про де- градацію земель порубіжжя Європейського Союзу на основі даних ДЗЗ), який триватиме до грудня 2026 р. Крім України у ньому беруть участь Німеччина, Португалія, Марокко і Сло- ваччина. 5. ДЗЗ у вирішенні геоекологічних проблем на урбанізованих територіях. У Центрі розро- блено методику визначення на основі супутни- кової і наземної інформації просторового роз- поділу величин евапотранспірації (сумарного випаровування) і температури поверхні місь- кого середовища. Ці параметри є основними по- казниками, які використовують у дослідженні міських островів тепла та роботах з міського планування і містобудування. Розподіл темпе- ратури поверхні влітку для м. Київ наведено на рис. 5. Важливою геоекологічною проблемою України є складування та утилізація відходів. Поряд із розвитком безвідходних технологій та процесів рециклінгу основним способом зне- шкодження відходів залишається складування їх на полігонах, які мають широкий спектр не- гативного впливу на природне середовище. Як правило, на полігонах спостерігається значне виділення тепла, метану, часто трапляються поверхневі та підземні пожежі, внаслідок чого забруднюється атмосфера, а при розтіканні фільтрату страждають ґрунти, рослинний по- крив, перші водоносні горизонти. Безконт- роль на експлуатація полігонів твердих побу- тових відходів призводить до надзвичайних екологічних ситуацій, погіршення здоров’я людей, які проживають у зоні впливу полігонів та звалищ твердих побутових відходів. Дистанційне зондування таких територій дозволяє отримувати інформацію про стан за- бруднення атмосфери, ґрунтового та рослин- ного покриву, поверхневих і підземних вод ре- гіону розміщення полігонів, а також про тем- пературу поверхні території звалищ, що дає можливість прогнозувати виникнення пожеж, виявляти ділянки для першочергового прове- дення протипожежних заходів. Усі ми добре пам’ятаємо трагедію 2016 року на сміттєвому полігоні у Великих Грибовичах, якої можна було б уникнути, якби вчасно було проведено температурний моніторинг. Так, ми дослідили звалище побутово-буді- вельних відходів у Київській області (с. Горен- Рис. 4. Оцінка вразливості степової ландшафтно-клі- матичної зони України до кліматичних змін на основі супутникових даних 2022 р. Рис. 5. Зони літніх температур поверхні в м. Київ; адміністративні райони міста: 1 — Дарницький; 2 — Деснянський; 3 — Дніпровський; 4 — Голосіївський; 5 — Оболонський; 6 — Печерський; 7 — Подільський; 8 — Святошинський; 9 — Солом’янський; 10 — Шев- ченківський ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 7 49 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ка, вул. Садова, 24). Було показано, що в місці скиду фільтрату в долині р. Ірпінь утворив- ся ареал забруднення площею щонайменше 30 тис. м2. Системою осушувально-зрошуваль- них каналів, які прокладено в долині, стічні води зі звалища мігрують у напрямку зони від- починку, а також на північ, потрапляючи в рус- ло р. Ірпінь (рис. 6). Дебіт фільтрату становить до 100 л/год, концентрація вуглеводневих га- зів (насамперед метану) в приземній товщі ат- мосфери перевищує 0,1 об. %. Отже, в Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України розроблено: • методичні основи застосування космічних і наземних даних у геоекологічних досліджен- нях геологічного середовища, гідросфери і ат- мосфери; • методику оцінювання вразливості степо- вої ландшафтно-кліматичної зони України до кліматичних змін; • рекомендації щодо раціонального місто- будування з урахуванням теплового наванта- ження; • методику оцінювання пожежонебезпечно- го стану заторфованих заплав і гірських тери- торій; • геоінформаційну систему визначення ди- наміки зсувних процесів і прогнозування їх розвитку на окремих ділянках; • методику дослідження геоекологічного стану та визначення рівнів екологічної небез- пеки для проживання населення на територіях довготривалого нафтогазовидобутку; • теоретико-методологічну основу для оці- нювання ризиків негативних змін навколиш- нього середовища та вжиття подальших за- ходів, спрямованих на запобігання соціально- економічним та кліматичним загрозам; • основи застосування БПЛА для визначен- ня геоекологічного стану і моніторингу окре- мих об’єктів довкілля; • методику оперативної оцінки впливу бо- йових дій на забруднення нижніх товщ атмо- сфери. Основні напрями наших подальших до- сліджень пов’язані з відновленням територій, постраждалих від ведення на них активних бо- йових дій, і на найближчу перспективу ми ста- вимо перед собою такі завдання: • вдосконалити методики дослідження по- шкоджених земель за допомогою БПЛА (де- тальне картографування порушень інфра- структури, пошуки мін, боєприпасів, що не розірвалися, розбитої техніки тощо); • розробити методику раннього виявлення активізації небезпечних геологічних процесів і сформувати рекомендації щодо запобігання їм; • удосконалити і впровадити методику пла- нування нової забудови з урахуванням тепло- вого навантаження на поверхню міста, що важ- ливо при відновленні зруйнованих територій міської забудови; • удосконалити методику контролю за якіс- тю рекультивації порушених війною терито- рій; • розробити прогнозні моделі надзвичайних ситуацій, що виникають унаслідок бойових дій (затоплення, підтоплення, карст, суфозія, опустелювання, дефляція тощо). Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Рис. 6. Ареал забруднення фільтратом від звалища побутово-будівельних відходів у с. Горенка Київської області 50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Mykhailo O. Popov Scientific Centre for Aerospace Research of the Earth, Institute of Geological Science, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1738-8227 REMOTE SENSING IN SOLVING GEO-ENVIRONMENTAL PROBLEMS OF UKRAINE: CURRENT STATE AND PROSPECTS Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, May 15, 2024 The report presents the most important results of scientific research in the field of application of methods and technolo- gies of remote sensing of the Earth for solving urgent applied problems in the field of geo-environmental security. The theoretical and methodological basis created by the specialists of the Scientific Centre for Aerospace Research of the Earth of the Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine opens up opportunities for the integrated use of space and ground-based information systems in geo-environmental studies of lithospheric, hydro- sphere and atmospheric environments. A number of relevant practical implementations of these developments in the environmental, socio-economic and climatic areas of application are considered. Cite this article: Popov М.О. Remote sensing in solving geo-environmental problems of Ukraine: current state and prospects. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (7): 43—50. https://doi.org/10.15407/visn2024.07.043
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201913
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1027-3239
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:33:02Z
publishDate	2024
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Попов, М.О. 2025-02-20T14:08:25Z 2024 Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.) / М.О. Попов // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 7. — С. 43-50. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201913 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.07.043 У доповіді наведено найважливіші результати наукових досліджень у сфері застосування методів і технологій дистанційного зондування Землі для вирішення нагальних прикладних завдань у сфері геоекологічної безпеки держави. Створене фахівцями Державної установи «Науковий центр аеро космічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України» теоретичне та методичне підґрунтя відкриває можливості для комплексного застосування космічних і наземних інформаційних систем під час геоекологічних досліджень об’єктів літосферного, гідросферного та атмосферного середовищ. Розглянуто низку актуальних практичних впроваджень цих розробок в екологічній, соціально-економічній та кліматичній сферах застосування. The report presents the most important results of scientific research in the field of application of methods and technologies of remote sensing of the Earth for solving urgent applied problems in the field of geo-environmental security. The theoretical and methodological basis created by the specialists of the Scientific Centre for Aerospace Research of the Earth of the Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine opens up opportunities for the integrated use of space and ground-based information systems in geo-environmental studies of lithospheric, hydrosphere and atmospheric environments. A number of relevant practical implementations of these developments in the environmental, socio-economic and climatic areas of application are considered. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.) Remote sensing in solving geo-environmental problems of Ukraine: current state and prospects (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, May 15, 2024) Article published earlier
spellingShingle	Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.) Попов, М.О. З кафедри Президії НАН України
title	Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.)
title_alt	Remote sensing in solving geo-environmental problems of Ukraine: current state and prospects (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, May 15, 2024)
title_full	Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.)
title_fullStr	Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.)
title_full_unstemmed	Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.)
title_short	Дистанційне зондування Землі в розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 15 травня 2024 р.)
title_sort	дистанційне зондування землі в розв’язанні геоекологічних проблем україни: сучасний стан і перспективи (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 15 травня 2024 р.)
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201913
work_keys_str_mv	AT popovmo distancíinezonduvannâzemlívrozvâzannígeoekologíčnihproblemukraínisučasniistaníperspektivistenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni15travnâ2024r AT popovmo remotesensinginsolvinggeoenvironmentalproblemsofukrainecurrentstateandprospectstranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofthenasofukrainemay152024

Institution

Similar Items