Корбич Галина (Познань, Польща)
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201957 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Корбич Галина (Познань, Польща) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 50-52. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859806271275794432 |
|---|---|
| citation_txt | Корбич Галина (Познань, Польща) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 50-52. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| first_indexed | 2025-12-07T15:16:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
50
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
Галина Корбич,
доктор габілітований, професор
Університету імені Адама Міцкевича
в Познані (Польща)
Дякую за запрошення! Дуже дякую! Це
для мене велика честь. Ви знаєте, слухаючи
всі виступи, я згадала слова Винниченка –
реакцію на опублікування перших томів «Іс-
торії України» Грушевського, що без брому
читати «Історію України» неможливо. Так,
повірте, і я маю тепер аналогічне відчуття,
слухаючи всі виступи. Дуже зворушливо,
дуже емоційно. І нам, за кордоном мешкаю-
чим, це сприймається ще більш емоційно. Тут
вже говорили про Польщу, я хочу лише дещо
сказати, трішки додати зі своїх спостережень
до того, що казала колега з Ченстохова. Дійс-
но, Польща підтримує Україну на багатьох
рівнях. Передовсім, дуже важливий полі-
тичний рівень. Абсолютно однозначно, що
це є підтримка позиції України, засудження
агресії проти України. Весь час іде тиск полі-
тичних партій на Президента, щоб допустили
Польщу до того Круглого столу, за яким ви-
рішуються справи, пов’язані з Україною. Там
бере участь Ангела Меркель, там бере участь
Оланд. Переконана, що там мають брати
участь Сполучені Штати Америки, а також
Польща. Весь час політичні партії Польщі
тиснуть на Президента, що там повинна за-
сісти і Польща. І відомо, які позиції в цьому
обговоренні прийме Польща – однозначно
проукраїнські позиції. Чому, власне, Польща
з таким розумінням ставиться до українських
подій? Хочу нагадати, що Польща свого часу
теж втрачала державність. Триста років не
було Польщі на мапі Європи. І поляки ро-
зуміють, що таке – втратити державність.
Коли втрачається державність, то, звичайно,
втрачається хоч не все, але дуже багато. Але
водночас приклад Польщі може бути добрим
для України. Нині Україна перебуває на грані
того, що може втратити державність. Що ря-
тувало в подібній ситуації поляків? По-перше:
для них була завжди пріоритетом їхня поль-
ська ідентичність. Більшість земель Польщі
відійшло і триста років залишалися в складі
Російської імперії. Проте за цих підневільних
часів поляки себе жодним чином не ідентифі-
кували з росіянами, з російською мовою, хоч
їхні діти ходили до відомих російських шкіл.
Це був дуже тісний зв’язок поколінь, коли
одне покоління передавало ці національні
пріоритети другому, молодшому, поколінню.
Таким чином виховували патріотів свого на-
роду і його історії. Так формувалася ідентич-
ність поляків. По-друге, будучи під пануван-
ням Росії, поляки ніколи не ідентифікували
свою культуру з російською культурою. Вони
взагалі російську культуру не впускали в свої,
так би мовити, культурні сфери. Весь час до-
мінуючими були проєвропейські культурні
орієнтації. І це те, що допомогло полякам за-
лишитися поляками. Тепер абсолютно немає
ніякої такої презумпції двоїстості у поляків:
чи вони поляки, чи вони росіяни, чи, може,
німці. Абсолютно. Це була така національно
свідома протидія проти понімечення і русифі-
кації. Це урок для українців.
http://www.etnolog.org.ua
І
ую за запрошення! Дуже дякую! Це
І
ую за запрошення! Дуже дякую! Це
для мене велика честь. Ви знаєте, слухаючи Ідля мене велика честь. Ви знаєте, слухаючи
всі виступи, я згадала слова ВинниченкаІвсі виступи, я згадала слова Винниченка
акцію на опублікування перших томів «ІсІакцію на опублікування перших томів «Іс
торії України» Грушевського, що без брому Іторії України» Грушевського, що без брому
читати «Історію України» неможливо. Так, Ічитати «Історію України» неможливо. Так,
повірте, і я маю тепер аналогічне відчуття, Іповірте, і я маю тепер аналогічне відчуття,
М
ина Корбич,
М
ина Корбич,
доктор габілітований, професор
М
доктор габілітований, професор
Університету імені МУніверситету імені Ад МАда Мама Міцкевича Мма Міцкевича
в Познані (Польща)Мв Познані (Польща)Мую за запрошення! Дуже дякую! Це Мую за запрошення! Дуже дякую! Це
для мене велика честь. Ви знаєте, слухаючи Мдля мене велика честь. Ви знаєте, слухаючи
всі виступи, я згадала слова ВинниченкаМвсі виступи, я згадала слова Винниченка
акцію на опублікування перших томів «ІсМакцію на опублікування перших томів «Іс
торії України» Грушевського, що без брому Мторії України» Грушевського, що без брому
часів поляки себе жодним чином не ідентифіМчасів поляки себе жодним чином не ідентифі
Ф
Коли втрачається державність, то, звичайно,
Ф
Коли втрачається державність, то, звичайно,
втрачається хоч не все, але дуже багато. Але
Ф
втрачається хоч не все, але дуже багато. Але
водночас приклад Польщі може бути добрим
Ф
водночас приклад Польщі може бути добрим
для України. Нині Україна перебуває на грані
Ф
для України. Нині Україна перебуває на грані
того, що може втратити державність. Що ряФтого, що може втратити державність. Що ря
тувало в подібній ситуації поляків? По-перше: Фтувало в подібній ситуації поляків? По-перше:
для них була завжди пріоритетом їхня польФдля них була завжди пріоритетом їхня поль
ська ідентичність. Більшість земель Польщі Фська ідентичність. Більшість земель Польщі
відійшло і триста років залишалися в складі Фвідійшло і триста років залишалися в складі
Російської імперії. Проте за цих підневільних ФРосійської імперії. Проте за цих підневільних
Е
подій? Хочу нагадати, що Польща свого часу
Е
подій? Хочу нагадати, що Польща свого часу
теж втрачала державність. Триста років не
Е
теж втрачала державність. Триста років не
було Польщі на мапі Європи. І
Е
було Польщі на мапі Європи. І
зуміють, що такеЕзуміють, що таке – вЕ– втЕтратити державність. Ератити державність.
Коли втрачається державність, то, звичайно, ЕКоли втрачається державність, то, звичайно,
втрачається хоч не все, але дуже багато. Але Евтрачається хоч не все, але дуже багато. Але
водночас приклад Польщі може бути добрим Еводночас приклад Польщі може бути добрим
для України. Нині Україна перебуває на грані Едля України. Нині Україна перебуває на грані
того, що може втратити державність. Що ряЕтого, що може втратити державність. Що ря
51
Круглий стіл
Що стосується, власне, інформаційного
простору, як тут говорила пані професор. Я б
сказала так, що вся інформація, яка йде про
Україну, вона абсолютно об’єктивна. Проте і
подача інформації, і її рецепція нами – мені
нагадує те, що, власне, було вже – аналогії
того, що було свого часу в Югославії. Люди
звикають до всього, звикають до того, що йде
війна; що йдуть там бойові дії на Сході Укра-
їни; що анексовано Крим і так далі. Час від
часу тут знову беруть гору політики, які якось
намагаються цьому протидіяти, актуалізувати
українську проблему. І за це, звичайно, треба
Польщу цінувати й дякувати їй. Можливо, бо-
дай не забувати про це.
Про економічний бік справи тут говорили.
Я також підтверджу, що коли Росія наклала
ембарго на ввіз товарів з Польщі, то звичай-
но, дуже багато фірм, які мали безпосередні
контакти з Росією, зазнали великого краху;
але більшість з них все зрозуміли і вистоя-
ли. Найсвідоміші задекларували гасло: на
зло Путіну їж польське яблуко. І всі купу-
вали яблука кілограмами. В потягах ходили
кондуктори й роздавали навіть безкоштовно
фрукти. Так рятували польську господарку,
польську економіку. Знову ж, громадянське
суспільство тиснуло на політиків, критику-
вало їх, заохочуючи підтримати Україну. Це
те, чого не вистачає нині Україні. Шукайте,
панове, інших шляхів! Не обов’язково вести
торгівлю з Росією, шукайте інших зв’язків,
шукайте Африку, шукайте кого завгодно!
Тепер я хочу сказати ще таке. Окрім тако-
го, так би мовити, державного рівня політики й
економіки, є дуже багато в Польщі ініціатив від
молоді, я це підкреслю. Таке враження (коли я
дивилася про події на Майдані і спостерігала
за молоддю, за сином своїм), що це прийшов їх
час, що це їх історія, що вони – молодь – по-
винні щось робити. Є неформальні організації
і формальні організації – «Відкритий діалог».
Просто люди – однодумці – збираються і щось
намагаються робити, допомагати українській
армії, допомагати ліками, які потрібні бійцям
на Сході України (висилають ліки, купують їх
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
але більшість з них все зрозуміли і вистоя
М
але більшість з них все зрозуміли і вистоя
ли. Найсвідоміші задекларували гасло: на
М
ли. Найсвідоміші задекларували гасло: на
зло Путіну їж польське яблуко. І
М
зло Путіну їж польське яблуко. І всі куп
М
всі купу
М
у
М
Ф
но, дуже багато фірм, які мали безпосередні
Ф
но, дуже багато фірм, які мали безпосередні
контакти з Росією, зазнали великого краху; Фконтакти з Росією, зазнали великого краху;
але більшість з них все зрозуміли і вистоя Фале більшість з них все зрозуміли і вистоя- Ф-
ли. Найсвідоміші задекларували гасло: на Фли. Найсвідоміші задекларували гасло: на
за молоддю, за сином своїм), що це прийшов їх
Ф
за молоддю, за сином своїм), що це прийшов їх
час, що це їх історія, що вони
Ф
час, що це їх історія, що вони
вин
Ф
винні щось робити. Є
Ф
ні щось робити. Є
і формальні організації
Ф
і формальні організації
Просто людиФПросто люди – однодФ– однод
намагаються робити, допомагати українській Фнамагаються робити, допомагати українській
армії, допомагати ліками, які потрібні бійцям Фармії, допомагати ліками, які потрібні бійцям
на Сході України (висилають ліки, купують їх Фна Сході України (висилають ліки, купують їх ФЕ
го, так би мовити, державного рівня політики й
Е
го, так би мовити, державного рівня політики й
економіки, є дуже багато в Польщі ініціатив від
Е
економіки, є дуже багато в Польщі ініціатив від
молоді, я це підкреслю. Таке враження (коли я
Е
молоді, я це підкреслю. Таке враження (коли я
дивилася про події на Майдані і спостерігала Едивилася про події на Майдані і спостерігала
за молоддю, за сином своїм), що це прийшов їх Еза молоддю, за сином своїм), що це прийшов їх
час, що це їх історія, що вониЕчас, що це їх історія, що вониЕні щось робити. ЄЕні щось робити. Є неформаЕнеформа
і формальні організаціїЕі формальні організації – «ВідкЕ– «Відк
– однодЕ– однод
52
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
за оптовими цінами і висилають). І це, влас-
не, таке видатне явище; треба, щоб і Україна
якось вникла в це, поцінувала його. Напевно,
це буде дуже приємно польській молоді. Це те
позитивне.
У зв’язку з усім цим, про що ми говоримо,
я хочу вказати ще на деякі тенденції, які я б
назвала тривожними тенденціями. Відомо,
що боротьба за Україну йде абсолютно на всіх
фронтах: за кордоном, окрім проукраїнських
симпатій, є дуже багато проросійських. На
жаль, навіть серед тієї ж молоді. Це наслідок
інформаційної діяльності Росії за кордоном.
Тут, можливо, спрацьовують стереотипи, за-
давнені конфлікти між Польщею і Україною,
які починають Росією зумисне експлуатува-
тися і активізуватися. Але, як на мою думку,
то тут також важливу роль грає і такий факт,
що все-таки час робить своє: все забуваєть-
ся. Йдеться про те, що Польща знаходилася
в тому ж таборі соціалістичних країн, в яких
обов’язковою була російська мова (з п’ятого
класу в усіх абсолютно шкільних навчальних
закладах, професійно-технічних училищах,
технікумах, я не кажу вже про університети
і виші). Російська мова обов’язкова, фільми
російські, навіть мультфільми, в яких про-
пагувалося все найкраще – гуманізм, демо-
кратизм, боротьба добра і зла (коли добро
перемагає) і так далі. І, ви знаєте, що це спра-
цьовує сьогодні: уже не одне покоління людей
(від 45-го року до 90-го року) виховалося на
цих кращих зразках російської культури. Є й
нині чимало поляків, які жалкують, що немає
нині російської мови в школах (мовляв, яка це
гарна мова), що немає кінофільмів російських
по польському телебаченню і таке інше. І оця
симпатія себе проявляє; вона проявляється,
коли йде розмова про це українсько-російське
протистояння. На тлі негативних дій україн-
ської нової влади, корупції в країні, на тако-
му рівні зубожіння щоденного українського
життя, негараздів, деморалізації й конфлік-
тності в суспільстві – частина поляків заяв-
ляє про свої проросійські симпатії (і процент
молоді серед них також не такий вже малий).
Оце така тенденція, яка тривожить. І це не
дивлячись на те, що, поляки нібито такий
вільнолюбний народ, і росіян вони зазвичай
не дуже толерують і сприймають. Поживе-
мо – подивимося, як ця тенденція буде роз-
виватися далі. Дякую за увагу!
Ганна Скрипник: Дякую, пані Галино!
Дуже важливі речі Ви сказали, особливо щодо
деяких тривожних тенденцій сьогодення з дос-
віду українсько-польських і російсько-поль-
ських взаємин. Це слід взяти до уваги владі
й інтелігенції.
Товариство! Дозвольте надати слово ака-
деміку НАН України, директору Українсько-
го мовно-інформаційного фонду Володимиру
Широкову.
http://www.etnolog.org.ua
І
пагувалося все найкраще
І
пагувалося все найкраще
кратизм, боротьба добра і зла (коли добро Ікратизм, боротьба добра і зла (коли добро
перемагає) і так далі. І,Іперемагає) і так далі. І, ви Іви
цьовує сьогодні: уже не одне покоління людей Іцьовує сьогодні: уже не одне покоління людей
оку до 90 Іоку до 90- І-гоІго рокІрокуІу) виховалося на І) виховалося на Іцих кращих зразках російської культури. ЄІцих кращих зразках російської культури. Є
ні чимало поляків, які жалкують, що немає Іні чимало поляків, які жалкують, що немає
М
в тому ж таборі соціалістичних країн, в яких
М
в тому ж таборі соціалістичних країн, в яких
обов’язковою була російська мова (з
М
обов’язковою була російська мова (з п’
М
п’я
М
яп’яп’
М
п’яп’
класу в усіх абсолютно шкільних навчальних
М
класу в усіх абсолютно шкільних навчальних
закладах, професійно-технічних училищах,
М
закладах, професійно-технічних училищах,
технікумах, я не кажу вже про університети
М
технікумах, я не кажу вже про університети
і виші). Російська мова обов’язкова, фільми Мі виші). Російська мова обов’язкова, фільми
російські, навіть мультфільми, в яких проМросійські, навіть мультфільми, в яких про-М-
пагувалося все найкраще Мпагувалося все найкраще – гМ– гуМуманізм, демоМманізм, демо-М-
кратизм, боротьба добра і зла (коли добро Мкратизм, боротьба добра і зла (коли добро
наєте, що це спраМнаєте, що це спра
цьовує сьогодні: уже не одне покоління людей Мцьовує сьогодні: уже не одне покоління людей
) виховалося на М) виховалося на
Ф
що все-таки час робить своє: все забуваєть
Ф
що все-таки час робить своє: все забуваєть-
Ф
-
ся. Йдеться про те, що Польща знаходилася Фся. Йдеться про те, що Польща знаходилася
в тому ж таборі соціалістичних країн, в яких Фв тому ж таборі соціалістичних країн, в яких
того Фтого
класу в усіх абсолютно шкільних навчальних Фкласу в усіх абсолютно шкільних навчальних
го мовно-інформаційного фонду Володимиру
Ф
го мовно-інформаційного фонду Володимиру
Широкову.
Ф
Широкову. Е
ських взаємин. Це слід взяти до уваги владі
Е
ських взаємин. Це слід взяти до уваги владі
й інтелігенції.
Е
й інтелігенції.
Товариство! Дозвольте надати слово ака-
Е
Товариство! Дозвольте надати слово ака-
деміку НАН України, директору Українсько-Едеміку НАН України, директору Українсько-
го мовно-інформаційного фонду Володимиру Его мовно-інформаційного фонду Володимиру
Широкову. ЕШирокову.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201957 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:16:43Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-02-20T19:06:01Z 2015 Корбич Галина (Познань, Польща) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 50-52. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201957 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» Корбич Галина (Познань, Польща) Korbych Halyna (Poznan, Poland) Article published earlier |
| spellingShingle | Корбич Галина (Познань, Польща) Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» |
| title | Корбич Галина (Познань, Польща) |
| title_alt | Korbych Halyna (Poznan, Poland) |
| title_full | Корбич Галина (Познань, Польща) |
| title_fullStr | Корбич Галина (Познань, Польща) |
| title_full_unstemmed | Корбич Галина (Познань, Польща) |
| title_short | Корбич Галина (Познань, Польща) |
| title_sort | корбич галина (познань, польща) |
| topic | Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» |
| topic_facet | Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201957 |