Соболь Валентина (Варшава, Польща)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Народна творчість та етнологія
Дата:	2015
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Теми:	Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201959
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Соболь Валентина (Варшава, Польща) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 58-60. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859629150193582080
citation_txt	Соболь Валентина (Варшава, Польща) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 58-60. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
first_indexed	2025-12-07T13:09:19Z
format	Article
fulltext	58 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 Валентина Соболь, доктор філологічних наук, професор кафедри україністики Варшавського університету (Польща) Дякую, дорога Ганно Аркадіївно, за те, що запросили на цей захід. Я постараюся дуже ко- ротко. Я народилася на чарівній Дніпропетров- щині, а в Донецькому університеті працювала сімнадцять років. Пригадую, у той день, коли відкривали у Донецьку стелу Василя Стуса (2001-й рік) пан Олександр Пономарів ска- зав, що сьогодні ми відвоювали п’ядь укра- їнської землі на Донецькій території. Це був 2001-й рік, коли Василь Стус міг би мати свої 60 років. Це наша всіх провина, і, може, особ- ливо тих, хто займав такі великі посади, а зро- бив не так багато, як міг зробити. Ви сказали, шановний пане Швидкий, що Ви не певні, що ми виграємо в інформаційній війні. Справді, у цій сфері ми маємо дуже досвідченого й агре- сивного опонента – Росію. Я поділюся в кон- тексті порушених проблем враженнями від ро- боти в архівах Вінніпега впродовж двох місяців. Вінніпег – це українська столиця Канади, де мешкає мільйон і триста тисяч українців, які, у своїй масі, є великими патріотами України. А от щодо четвертої хвилі нашої української мігра- ції, то скажу, що це переважно прагматична молодь, «постмодерна». Вона абсолютно не- патріотична, незалежна від почуття обов’язку перед Україною як батьківщиною. Чогось опти- містичного про цю молодь у мене не виходить зараз сказати. Я сигналізую про те, що ворог не ІМ їнської землі на Донецькій території. Це був Мїнської землі на Донецькій території. Це був 2001М2001 Ф Варшавського університету (Польща) Ф Варшавського університету (Польща) Дя Ф Дяк Ф кую, дорога Ганно Аркадіївно, за те, що Ф ую, дорога Ганно Аркадіївно, за те, що запросили на цей захід. Я Ф запросили на цей захід. Я ротко. ЯФротко. Я наФнарФродилася на чарівній ДніпропетровФодилася на чарівній Дніпропетров щині, а в Донецькому університеті працювала Фщині, а в Донецькому університеті працювала Фсімнадцять років. Пригадую, у той день, коли Фсімнадцять років. Пригадую, у той день, коли відкривали у Донецьку стелу Василя Стуса Фвідкривали у Донецьку стелу Василя Стуса (2001Ф(2001-Ф-йФй ріФрі зав, що сьогодні ми відвоювали п’ядь украФзав, що сьогодні ми відвоювали п’ядь укра їнської землі на Донецькій території. Це був Фїнської землі на Донецькій території. Це був Е Ва Е Вал Е лентина Соболь, Е ентина Соболь, доктор філологічних наук, Едоктор філологічних наук, професор кафедри україністикиЕпрофесор кафедри україністики Варшавського університету (Польща)Е Варшавського університету (Польща)Еую, дорога Ганно Аркадіївно, за те, що Еую, дорога Ганно Аркадіївно, за те, що запросили на цей захід. ЯЕзапросили на цей захід. Я одилася на чарівній ДніпропетровЕодилася на чарівній Дніпропетров щині, а в Донецькому університеті працювала Ещині, а в Донецькому університеті працювала http://www.etnolog.org.ua 59 Круглий стіл спить, ворог пильнує скрізь, що Росія має по- тужні щупальця в Канаді. Я це чула, бачила і осягнула (за ті два місяці добросовісної роботи в чотирьох архівах у Канаді), що Росія інфор- маційно впливає не лише на вихідців з України, але й на ціле суспільство Канади. Я вражена тим, що зараз подекуди дієть- ся в Польщі. Я привезла і подарувала вчо- ра на конференції в Київському національ- ному університеті імені Тараса Шевченка, може, зо два десятки газет «Наше Слово», редактором видання є наш студент Ярослав Присташ. Так от серія статей в «Нашому Слові» – в єдиній українській газеті у Вар- шаві – інформує про те, що стали частішими в Польщі випадки приниження, збиткування над українськими дітьми в школах, ліцеях, університетах. Наших студентів, наших ді- тей в благословенній Польщі, якій я особисто дуже вдячна, є дуже багато. На жаль, наша влада не турбується про українську діаспору Польщі, а Росія тут працює, має своїх лобіс- тів і агентів впливу. Те, що я, вже працюючи в Польщі понад десять років, бачу і приймаю, може, частіше серцем, ніж на рівні інтелекту, воно відлунює болем, часом розпачем, часом безпорадністю, а часом великою претензією до тієї гуманітарної влади України, до якої не достукатися. У мене таке відчуття, що, справді, ми б’ємо в дзвін, хочемо, щоб нас почули, а нас все одно не чують. Ми пре- краснодушні, шляхетні, настроєні на зміну всього на краще. Але як? Мені так здається, вибачте мене за таке дуже вже суб’єктивне бачення ситуації, але не видно зараз світла в кінці тунелю. В Донецьку мені не пощастило працю- вати так довго, як професорові Загніткові, бо мене просто перед фактом поставили в 2001-му році: «Вы подпишите документы, Валентина Александровна? И мы Вам опла- тим дорогу в Тюмень. Там есть украинисти- ка. Зачем Вам эта Варшава?» Цитую колиш- нього університетського керівника Фокіна (його вже нема на цьому світі) – блискучого представника російсько-петровської акаде- мії, яка давала їм ордени і медалі за зросій- щення України. Університет був потужним центром русифікації всього Донбасу. Я тоді ректору В. Шевченкові сказала: «Вигнали і дуже дякую!» Якби не вигнали, то я пропа- ла б там. Я перепрошую за емоційність, але ситуація в Донецьку та на всіх окупованих територіях наразі реально нестерпна. Моя донька, Соболь Любов Іванівна, лікарка, і мій онук там у Донецьку. Мені дуже болить все те, що там відбувається. Я можу потра- пити до своїх дітей через Росію, але донька застерігає: «Мамо, ти не потрапиш сюди, бо тебе не пустять. Ти не виїдеш звідти». Я ні- чого зробити не можу. Я не хочу, щоб моя родина була центром цієї розмови, але це ти- пова ситуація – таких родин, таких сімей є тисячі, а може – мільйони. Донька моя роз- казує, що вона реально поставила питання в І до тієї гуманітарної влади України, до якої І до тієї гуманітарної влади України, до якої не достукатися. У Іне достукатися. У мене таІмене та справді, ми б’ємо в дзвін, хочемо, щоб нас Ісправді, ми б’ємо в дзвін, хочемо, щоб нас почули, а нас все одно не чують. Ми преІпочули, а нас все одно не чують. Ми пре краснодушні, шляхетні, настроєні на зміну Ікраснодушні, шляхетні, настроєні на зміну всього на краще. Але як? Мені так здається, Івсього на краще. Але як? Мені так здається, вибачте мене за таке дуже вже суб’єктивне Івибачте мене за таке дуже вже суб’єктивне М влада не турбується про українську діаспору М влада не турбується про українську діаспору Польщі, а Росія тут працює, має своїх лобіс М Польщі, а Росія тут працює, має своїх лобіс тів і агентів впливу. Те, що я, вже працюючи М тів і агентів впливу. Те, що я, вже працюючи в Польщі понад десять років, бачу і приймаю, М в Польщі понад десять років, бачу і приймаю, може, частіше серцем, ніж на рівні інтелекту, М може, частіше серцем, ніж на рівні інтелекту, воно відлунює болем, часом розпачем, часом Мвоно відлунює болем, часом розпачем, часом безпорадністю, а часом великою претензією Мбезпорадністю, а часом великою претензією до тієї гуманітарної влади України, до якої Мдо тієї гуманітарної влади України, до якої мене та Ммене таке відчуття, що, Мке відчуття, що, справді, ми б’ємо в дзвін, хочемо, щоб нас Мсправді, ми б’ємо в дзвін, хочемо, щоб нас почули, а нас все одно не чують. Ми преМпочули, а нас все одно не чують. Ми пре краснодушні, шляхетні, настроєні на зміну Мкраснодушні, шляхетні, настроєні на зміну М Ф тей в благословенній Польщі, якій я особисто Ф тей в благословенній Польщі, якій я особисто дуже вдячна, є дуже багато. На жаль, наша Фдуже вдячна, є дуже багато. На жаль, наша влада не турбується про українську діаспору Фвлада не турбується про українську діаспору Польщі, а Росія тут працює, має своїх лобіс ФПольщі, а Росія тут працює, має своїх лобіс- Ф- тів і агентів впливу. Те, що я, вже працюючи Фтів і агентів впливу. Те, що я, вже працюючи родина була центром цієї розмови, але це ти Ф родина була центром цієї розмови, але це ти пова ситуація Ф пова ситуація тисячі, а може Ф тисячі, а може казує, що вона реально поставила питання в Фказує, що вона реально поставила питання в ФЕ пити до своїх дітей через Росію, але донька Е пити до своїх дітей через Росію, але донька застерігає: «Мамо, ти не потрапиш сюди, бо Е застерігає: «Мамо, ти не потрапиш сюди, бо тебе не пустять. Ти не виїдеш звідти». ЯЕтебе не пустять. Ти не виїдеш звідти». Я чого зро Ечого зробити не можу. ЯЕбити не можу. Я родина була центром цієї розмови, але це тиЕродина була центром цієї розмови, але це ти пова ситуація Епова ситуація – таких Е– таких родин, таких сімей є Еродин, таких сімей є тисячі, а можеЕтисячі, а може – мільйЕ– мільйони. Донька моя розЕони. Донька моя роз казує, що вона реально поставила питання в Еказує, що вона реально поставила питання в http://www.etnolog.org.ua 60 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 школі: «Що це у нас за російські підручни- ки, чому це так?» Таких людей, правдивих українських патріотів в Донецьку набагато більше, аніж часто озвучують, але вони там безправні, дискриміновані; переслідуються за українською етнічною ознакою. Україн- ська влада також їх кинула на волю окупантів і сепаратистів. Тим, хто звідти вирвався, теж не допомагає, живіть як хочете. Таке відчут- тя, що цій нинішній сучасній Україні владі вони не потрібні. Де те державне відомство, яке має опікуватися переселенцями? Люди опинилися без житла й майна з вини влади, яка не реагувала вчасно на випадки сепа- ратизму, на чужі прапори на органах держ- влади, не виконувала своїх обов’язків захис- ту держави й громадян, а відтак фактично своєю бездіяльністю провокувала окупацію. Тож сьогодні свою провину перед людьми (а це наші громадяни) владі треба спокуту- вати. Треба в рамках конкретної державної програми з реінтеграції надати реальну до- помогу всім проукраїнськи налаштованим мешканцям Донбасу, забезпечити пересе- ленців житлом і роботою, а дітей та людей старшого віку – матеріальною підтримкою щонайменше. Дозвольте поділитися ще одним спостере- женням. Кожен день у Вінніпезі я писала мій вінніпезький щоденник, в якому фіксувала свої враження про українську еміграцію різ- них поколінь. Доля дарувала зустрічі з ціка- вими людьми. Одна з них – вдова професо- ра Розумного – блискучого ученого, автора статті «Причини і стан української еміграції у Канаді». Вдова професора Розумного по- вела мене в приватний архів свого чоловіка, з одним із яких я працювала. Унікальні ро- боти, унікальні напрацювання, блискучий вчений – представник третьої хвилі еміграції (він емігрував у 41-му році). Якби не Світова війна, то він би потрапив в Сибір, бо це була багата, заможна сім’я із Західної України. І таких представників третьої хвилі емігра- ції – дуже патріотичної, дуже освіченої – ба- гато. Тоді інтелектуали виїздили. Нині вони вже відходять на жаль. Щодо представників четвертої хвилі, з якими я теж побачилас, то, перепрошую, як я вже говорила – це без- надійні заробітчани. З еміграцією теж по- трібно працювати українській дипломатії, потрібно, щоб українська влада нею бодай цікавилася. Ганно Аркадіївно, дякую, Ви робите важ- ливі справи, треба будити суспільство, тисну- ти на владу. Ганна Скрипник: Спасибі, пані Валенти- но! Сьогодні вже неодноразово звучали під- тримані і вами пропозиції про необхідність державної програми з питань реінтеграції в Україну населення Сходу та про створення відповідного відомства, яке б опікувалося пе- реселенцями. У наше звернення до влади ми обов’язково внесемо цей пункт. Шановні колеги, дозвольте запросити до слова завідувача кафедри етнології Інституту історичної освіти, академіка Академії наук ви- щої школи Петра Чернегу. І Дозвольте поділитися ще одним спостере І Дозвольте поділитися ще одним спостере женням. Кожен день у Вінніпезі я писала мій Іженням. Кожен день у Вінніпезі я писала мій вінніпезький щоденник, в якому фіксувала Івінніпезький щоденник, в якому фіксувала свої враження про українську еміграцію різІсвої враження про українську еміграцію різ них поколінь. Доля дарувала зустрічі з цікаІних поколінь. Доля дарувала зустрічі з ціка вими людьми. Одна з нихІвими людьми. Одна з них – вІ– в скучого ученого, автора Іскучого ученого, автора М вати. Треба в рамках конкретної державної М вати. Треба в рамках конкретної державної програми з реінтеграції надати реальну до М програми з реінтеграції надати реальну до помогу всім проукраїнськи налаштованим М помогу всім проукраїнськи налаштованим мешканцям Донбасу, забезпечити пересе М мешканцям Донбасу, забезпечити пересе- М - ленців житлом і роботою, а дітей та людей М ленців житлом і роботою, а дітей та людей теріальною підтримкою Мтеріальною підтримкою Дозвольте поділитися ще одним спостереМДозвольте поділитися ще одним спостере-М- женням. Кожен день у Вінніпезі я писала мій Мженням. Кожен день у Вінніпезі я писала мій вінніпезький щоденник, в якому фіксувала Мвінніпезький щоденник, в якому фіксувала свої враження про українську еміграцію різМсвої враження про українську еміграцію різ них поколінь. Доля дарувала зустрічі з цікаМних поколінь. Доля дарувала зустрічі з ціка Ф Тож сьогодні свою провину перед людьми Ф Тож сьогодні свою провину перед людьми аші громадяни) владі треба спокуту Фаші громадяни) владі треба спокуту- Ф- вати. Треба в рамках конкретної державної Фвати. Треба в рамках конкретної державної програми з реінтеграції надати реальну до Фпрограми з реінтеграції надати реальну до- Ф- помогу всім проукраїнськи налаштованим Фпомогу всім проукраїнськи налаштованим Україну населення Сходу та про створення Ф Україну населення Сходу та про створення відповідного відомства, яке б опікувалося пе- Ф відповідного відомства, яке б опікувалося пе- реселенцями. У Ф реселенцями. У обов’язково внесемо цей пункт. Ф обов’язково внесемо цей пункт. Шановні колеги, дозвольте запросити до ФШановні колеги, дозвольте запросити до слова завідувача кафедри етнології Інституту Фслова завідувача кафедри етнології Інституту історичної освіти, академіка Академії наук виФісторичної освіти, академіка Академії наук ви щої школи Петра Чернегу.Фщої школи Петра Чернегу. Е Ганна Скрипник: Е Ганна Скрипник: но! Сьогодні вже неодноразово звучали під- Е но! Сьогодні вже неодноразово звучали під- тримані і вами пропозиції про необхідність Е тримані і вами пропозиції про необхідність державної програми з питань реінтеграції в Едержавної програми з питань реінтеграції в Україну населення Сходу та про створення ЕУкраїну населення Сходу та про створення відповідного відомства, яке б опікувалося пе-Евідповідного відомства, яке б опікувалося пе- реселенцями. УЕреселенцями. У наЕнашЕше звернення до влади ми Ее звернення до влади ми Еобов’язково внесемо цей пункт.Еобов’язково внесемо цей пункт. Шановні колеги, дозвольте запросити до ЕШановні колеги, дозвольте запросити до http://www.etnolog.org.ua
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201959
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:09:19Z
publishDate	2015
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	2025-02-20T19:06:10Z 2015 Соболь Валентина (Варшава, Польща) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 58-60. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201959 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» Соболь Валентина (Варшава, Польща) Sobol Valentyna (Warsaw, Poland) Article published earlier
spellingShingle	Соболь Валентина (Варшава, Польща) Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
title	Соболь Валентина (Варшава, Польща)
title_alt	Sobol Valentyna (Warsaw, Poland)
title_full	Соболь Валентина (Варшава, Польща)
title_fullStr	Соболь Валентина (Варшава, Польща)
title_full_unstemmed	Соболь Валентина (Варшава, Польща)
title_short	Соболь Валентина (Варшава, Польща)
title_sort	соболь валентина (варшава, польща)
topic	Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
topic_facet	Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201959

Соболь Валентина (Варшава, Польща)

Репозитарії

Схожі ресурси