Кіраль Сидір (Київ)

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Народна творчість та етнологія
Date:	2015
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Subjects:	Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201962
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Кіраль Сидір (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 43-46. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859743667506380800
citation_txt	Кіраль Сидір (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 43-46. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
first_indexed	2025-12-01T20:13:00Z
format	Article
fulltext	43 Круглий стіл Сидір Кіраль, доктор філологічних наук, професор кафедри української та класичних мов Національного університету біоресурсів і природокористування України Високоповажне товариство! Вельмишанов- на Ганно Аркадіївно! Дякую за надану можливість взяти участь у засіданні такого поважного товариства. Пи- тання, що сьогодні тут є предметом обговорен- ня, надзвичайно актуальні! Підхоплю думку свого шановного колеги-літературознавця ака- деміка Миколи Жулинського про те, що наша держава (ідеться про керівництво держави – від Президента до керівника уряду) мала б обрати більш гнучку політику в умовах війни щодо вирішення гуманітарних питань, зокре- ма, на Донбасі. Однак при цьому я запитую себе, але чи було за роки нашої незалежності в нас наше керівництво держави. Мушу з гірко- тою визнати, що ні. Для мене чи не кожен но- вий склад уряду – це все оновлені комерційні проекти, бо насправді й по-справжньому ніхто не дбав про інтереси України, про ті головні духовні цінності, що є осердям кожної само- достатньої й успішної держави. У нас за всі ці роки була відсутня чітка, прозора й конструктивна програма духовного відродження, не було визначено тих стрижне- вих орієнтирів, що мали б сприяти вирішенню дражливих питань, особливо в мовній політи- ці. Я представляю вищу школу, і мені це пи- тання дуже болить, адже незбагненним як для мене, так і для багатьох є лист міністра освіти і науки Сергія Квіта, здавалось би, нашого, українського міністра, про право вирішувати кожному вишу викладання чи не викладання історії України, української мови. Наша ко- лега з Маріупольського університету навела, на жаль, сумну статистику про те, яку пози- цію щодо останніх подій на Донеччині обрали україномовні викладачі. А таких «україномов- них» керівників садочків, шкіл, вишів в Укра- їні цілком достатньо. І якщо навіть у Львові в деяких вишах поставили під сумнів питання викладання історії України, української мови, то, звісно, як на цю «самостійність» щодо ви- кладання української мови відреагувало б чимало керівників на Сході та Півдні Украї- ни. Я сподівався, що наш міністр Сергій Квіт відмінить наказ свого «паперєдніка» Дмитра Табачника, яким той анулював наказ міністра І. Вакарчука щодо викладання української мови впродовж трьох семестрів зі складан- ням державного іспиту. Такий сертифікат на- давав би право випускникові надалі обіймати державні посади, оскільки підтверджував би володіння ним державною мовою. Про це тре- ба казати, цього треба домагатися, бо в сту- дентів при такому підході інша, більш поваж- на й відповідальна мотивація щодо вивчення державної української мови. Викладання цієї дисципліни має проводитися таким чином, аби студенти розуміли, що мова виконує не лише комунікативну функцію, а й ідентифікаційну, націєтворчу, культуроносну. Ми маємо так до- бирати навчальний матеріал, аби він працю- вав на формування духовності, патріотизму. Колись письменник Володимир Яворівський казав, що спочатку має бути сильна економіка, а потім вирішаться й питання мови. На жаль, це не так. Я глибоко переконаний у тому, що лише національно орієнтований, духовно ба- гатий фахівець дбатиме якраз про економічне зростання держави, її добробут. Тут уже йшлося, як запроваджувався в життя ще той УРСР-ський Закон про мови. Я маю в цьому плані значний досвід, бо меш- кав тоді в Бердянську, був свідком того, яка чудова програма розвитку мови була розробле- http://www.etnolog.org.ua І Президента до керівника уряду) мала б І Президента до керівника уряду) мала б обрати більш гнучку політику в умовах війни І обрати більш гнучку політику в умовах війни щодо вирішення гуманітарних питань, зокреІщодо вирішення гуманітарних питань, зокре ма, на Донбасі. Однак при цьому я запитую Іма, на Донбасі. Однак при цьому я запитую себе, але чи було за роки нашої незалежності в Ісебе, але чи було за роки нашої незалежності в нас наше керівництво держави. Мушу з гірко-Інас наше керівництво держави. Мушу з гірко- тою визнати, що ні. Для мене чи не кожен но-Ітою визнати, що ні. Для мене чи не кожен но- все оновлені комерційні Івсе оновлені комерційні М у засіданні такого поважного товариства. Пи- М у засіданні такого поважного товариства. Пи- тання, що сьогодні тут є предметом обговорен- М тання, що сьогодні тут є предметом обговорен- ня, надзвичайно актуальні! Підхоплю думку М ня, надзвичайно актуальні! Підхоплю думку свого шановного колеги-літературознавця ака- М свого шановного колеги-літературознавця ака- деміка Миколи Жулинського про те, що наша М деміка Миколи Жулинського про те, що наша держава (ідеться про керівництво державиМдержава (ідеться про керівництво держави – М– Президента до керівника уряду) мала б МПрезидента до керівника уряду) мала б обрати більш гнучку політику в умовах війни Мобрати більш гнучку політику в умовах війни щодо вирішення гуманітарних питань, зокреМщодо вирішення гуманітарних питань, зокре ма, на Донбасі. Однак при цьому я запитую Мма, на Донбасі. Однак при цьому я запитую себе, але чи було за роки нашої незалежності в Мсебе, але чи було за роки нашої незалежності в ба казати, цього треба домагатися, бо в сту- М ба казати, цього треба домагатися, бо в сту- дентів при такому підході інша, більш поваж-Мдентів при такому підході інша, більш поваж- Ф окоповажне товариство! Вельмишанов- Ф окоповажне товариство! Вельмишанов- Дякую за надану можливість взяти участь ФДякую за надану можливість взяти участь у засіданні такого поважного товариства. Пи- Фу засіданні такого поважного товариства. Пи- тання, що сьогодні тут є предметом обговорен- Фтання, що сьогодні тут є предметом обговорен- ни. Я Ф ни. Я відмінить наказ свого «паперєдніка» Дмитра Ф відмінить наказ свого «паперєдніка» Дмитра Табачника, яким той анулював наказ міністра Ф Табачника, яким той анулював наказ міністра І. Ф І. Ва Ф Вак Ф карчука щодо викладання української Ф арчука щодо викладання української мови впродовж трьох семестрів зі складан-Фмови впродовж трьох семестрів зі складан-Фням державного іспиту. Такий сертифікат на-Фням державного іспиту. Такий сертифікат на- давав би право випускникові надалі обіймати Фдавав би право випускникові надалі обіймати державні посади, оскільки підтверджував би Фдержавні посади, оскільки підтверджував би володіння ним державною мовою. Про це тре-Фволодіння ним державною мовою. Про це тре- ба казати, цього треба домагатися, бо в сту-Фба казати, цього треба домагатися, бо в сту- Е викладання історії України, української мови, Е викладання історії України, української мови, то, звісно, як на цю «самостійність» щодо ви- Е то, звісно, як на цю «самостійність» щодо ви- кладання української мови відреагувало б Екладання української мови відреагувало б чимало керівників на Сході та Півдні Украї-Ечимало керівників на Сході та Півдні Украї- сп Еспо Еодівався, що наш міністр Сергій Квіт Едівався, що наш міністр Сергій Квіт відмінить наказ свого «паперєдніка» Дмитра Евідмінить наказ свого «паперєдніка» Дмитра Табачника, яким той анулював наказ міністра ЕТабачника, яким той анулював наказ міністра арчука щодо викладання української Еарчука щодо викладання української мови впродовж трьох семестрів зі складан-Емови впродовж трьох семестрів зі складан- 44 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 на в нашому місті. Якби хоча б на 80 % вдало- ся зреалізувати її в життя, то проблем Сходу, а також і Криму не було б. Сьогодні ми платимо дуже високу ціну за державну бездіяльність у сфері гуманітарної політики, зокрема в мовній. Наведу конкретний приклад. Ще в далекому 1991 році я організував своїх студентів на по- їздку до з Бердянська до Львова. Їхні батьки, як зізнавалися згодом студенти, наказували, щоб вони, не дай Боже, не спілкувалися з міс- цевими жителями російською мовою, бо, мов- ляв, «побити можуть, з трамвая викинути» і таке інше. Які тільки міфи не гуляли тоді про Західну Україну. Я свідомо запропонував студентам спілкуватися у Львові російською мовою, і, слава Богові, усі повернулися в Бер- дянськ живими і вже з іншими уявленнями про українську історію. Коли вони зустрілися з поетесою, політичним в’язнем Галиною Гор- дасевич, яка їм надзвичайно цікаво розповіла про життя і чин Степана Бандери, а згодом відбулася зустріч із кандидатом історичних наук Григорієм Дем’яном, дослідником ОУН- УПА, то студенти від почутої правди були приголомшені, а додому повернулися вже ін- шими людьми. Не дарма ж кажуть: «Спізнай- те правду – і правда визволить Вас». Тут шановний Іван Федорович Драч казав, що ми часом самі створюємо собі проблеми в мовному питанні й навів той факт, як Ірина Фаріон реагувала на імена «Даша», «Маша», «Ваня». Погоджуюся, що тут є певна край- ність, але мушу сказати, що та ж Фаріон на книжковому ярмарку у Львові цього року представляла свою нову фундаментальну мо- вознавчу працю «Суспільний статус старо- української (руської) мови у ХІV–ХVІІ сто- літтях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива», у якій на основі багатьох джерел і документів дійшла до висновку, що не в Донецьку, не в Луганську зародилася оця москвофільська бацила, а у Львові, і ми це ма- ємо визнати!!! Наша мовна свідомість спотво- рена отим нав’язаним нам білінгвізмом. Я прожив двадцять років на Сході України, знаю цей край дуже добре. Там загалом жи- вуть чудові люди, але вони були віддані на від- куп чужоземному впливові. Маємо зізнатися в тому, що ми програли інформаційну війну за Східну Україну. Люди там не знають правди; влада незалежної України віддала інформа- ційний простір регіону проросійським олігар- хам – власникам медіа. Ми маємо, нарешті, називати речі своїми іменами, не думати, а що хтось скаже, адже письменниця Галина Кирпа в інтерв’ю «Українській літературній газеті» від 11 вересня 2015 року на запитання Натал- ки Поклад: «Як дивишся на майбутнє україн- ського слова і нашої літератури?» – відповіла словами десятилітньої Катрусі, героїні її твору: «Мій тато став зіркою» (дозволю собі зациту- вати): «А чимдалі, то я все більше дивуюся, чого воно так виходить? А що як цьому ніколи не буде кінця-краю? Баболя казала, що ми ніби товчемо воду в ступі. Невже і нам із Костиком усе життя доведеться ходити під парламент на мітинги? А потім ходитимуть наші діти? А по- тім – наші внуки? Доки ж це може тривати? Чи не до кінця світу? Хіба не можна захистити нашу мову назавжди, щоб ніхто її більше не кривдив?» І справді, устами дитини говорить сам Бог! Якщо ми не захистимо нашу мову, то цього не зробить за нас ніхто. У нас немає дер- жавних інституцій, які б відали питанням мов- ної політики. У Франції, наприклад, якій не загрожує зникнення мови, діє чотири держав- ні інституції, які опікуються питаннями мови; недавно там прийнято закон про захист фран- цузької мови від шаленого впливу англіцизмів як на розмовному, так і термінологічному рівні. У червні цього року я вибрався до Польщі на конференцію в Жешувський університет і був прикро подивований тим, що не так уже й га- ряче там нас підтримують у боротьбі з Росією; і, як з’ясувалося, є там симпатики Путіна. Чи- мало таких і в Німеччині, як не дивно. Згадувана вже Галина Кирпа в цьому ж інтерв’ю висловила ще одну болючу думку- правду: «Війна проти української душі – в розпалі!». Як зупинити цю війну? Недавно мені в потязі довелося спілкуватися із сол- датом, сорокарічним Романом із Тернополя, http://www.etnolog.org.ua І Тут шановний Іван Федорович Драч казав, І Тут шановний Іван Федорович Драч казав, що ми часом самі створюємо собі проблеми в Іщо ми часом самі створюємо собі проблеми в мовному питанні й навів той факт, як Ірина Імовному питанні й навів той факт, як Ірина Фаріон реагувала на імена «Даша», «Маша», ІФаріон реагувала на імена «Даша», «Маша», «Ваня». Погоджуюся, що тут є певна край-І«Ваня». Погоджуюся, що тут є певна край- ність, але мушу сказати, що та ж Фаріон на Іність, але мушу сказати, що та ж Фаріон на книжковому ярмарку у Львові цього року Ікнижковому ярмарку у Львові цього року М про життя і чин Степана Бандери, а згодом М про життя і чин Степана Бандери, а згодом відбулася зустріч із кандидатом історичних М відбулася зустріч із кандидатом історичних наук Григорієм Дем’яном, дослідником ОУН- М наук Григорієм Дем’яном, дослідником ОУН- УПА, то студенти від почутої правди були М УПА, то студенти від почутої правди були приголомшені, а додому повернулися вже ін- М приголомшені, а додому повернулися вже ін- шими людьми. Не дарма ж кажуть: «СпізнайМшими людьми. Не дарма ж кажуть: «Спізнай-М- а визволить Вас».Ма визволить Вас». Тут шановний Іван Федорович Драч казав, МТут шановний Іван Федорович Драч казав, що ми часом самі створюємо собі проблеми в Мщо ми часом самі створюємо собі проблеми в мовному питанні й навів той факт, як Ірина Ммовному питанні й навів той факт, як Ірина Фаріон реагувала на імена «Даша», «Маша», МФаріон реагувала на імена «Даша», «Маша», «Ваня». Погоджуюся, що тут є певна край-М«Ваня». Погоджуюся, що тут є певна край- сам Бог! Якщо ми не захистимо нашу мову, то Мсам Бог! Якщо ми не захистимо нашу мову, то Ф з поетесою, політичним в’язнем Галиною Гор- Ф з поетесою, політичним в’язнем Галиною Гор- дасевич, яка їм надзвичайно цікаво розповіла Фдасевич, яка їм надзвичайно цікаво розповіла про життя і чин Степана Бандери, а згодом Фпро життя і чин Степана Бандери, а згодом відбулася зустріч із кандидатом історичних Фвідбулася зустріч із кандидатом історичних наук Григорієм Дем’яном, дослідником ОУН- Фнаук Григорієм Дем’яном, дослідником ОУН- вати): «А Ф вати): «А чого воно так виходить? А Ф чого воно так виходить? А не буде кінця-краю? Баболя казала, що ми ніби Ф не буде кінця-краю? Баболя казала, що ми ніби товчемо воду в ступі. Невже і нам із Костиком Ф товчемо воду в ступі. Невже і нам із Костиком усе життя доведеться ходити під парламент на Фусе життя доведеться ходити під парламент на мітинги? АФмітинги? А потімФпотімФ ходитимуть наші діти? АФ ходитимуть наші діти? А тімФтім – наші вФ– наші внуки? Доки ж це може тривати? Фнуки? Доки ж це може тривати? Чи не до кінця світу? Хіба не можна захистити ФЧи не до кінця світу? Хіба не можна захистити нашу мову назавжди, щоб ніхто її більше не Фнашу мову назавжди, щоб ніхто її більше не кривдив?» ІФкривдив?» І Е ки Поклад: «Як дивишся на майбутнє україн- Е ки Поклад: «Як дивишся на майбутнє україн- ського слова і нашої літератури?» Е ського слова і нашої літератури?» словами десятилітньої Катрусі, героїні її твору: Е словами десятилітньої Катрусі, героїні її твору: «Мій тато став зіркою» (дозволю собі зациту-Е«Мій тато став зіркою» (дозволю собі зациту- вати): «А Евати): «А чимдалЕчимдалі, то я все більше дивуюся, Еі, то я все більше дивуюся, чого воно так виходить? АЕчого воно так виходить? А що як цьЕщо як ць не буде кінця-краю? Баболя казала, що ми ніби Ене буде кінця-краю? Баболя казала, що ми ніби товчемо воду в ступі. Невже і нам із Костиком Етовчемо воду в ступі. Невже і нам із Костиком усе життя доведеться ходити під парламент на Еусе життя доведеться ходити під парламент на 45 Круглий стіл який рік прослужив під Маріуполем і їхав на десять днів у відпустку. Скаржився, що від поганої води він втратив майже усі зуби; що без волонтерів не міг собі уявити виживання армії на початку своєї служби; що спочатку в боях було дуже страшно вбивати, а тепер він може вбити ворога цілком спокійно (майже всю ніч він щось вигукував у сні й тримав під- нятою руку, а вказівний палець весь час немов пульсував на спусковому крючку автомата!). На моє запитання, як скоро закінчиться війна, мій співбесідник з гіркотою заявив: «Не ско- ро! Війна стала дуже дохідним комерційним проектом для олігархів! Повірте, – з твердою упевненістю сказав воїн-Роман, – якби була воля керівництва держави, то навіть при тій зброї, що маємо, ми могли б за місяць відно- вити свої кордони, звільнити від банди укра- їнські землі! Але тої волі нема! Багатьом це невигідно!». Я подумав, що без психологічної реабілітації Романові буде непереливки після повернення додому. В цьому контексті хочеться сказати також про ті проблеми, які сьогодні обговорюються в цій залі. А що ж робити з нашою покрученою й перекрученою мовною свідомістю? Коли ж припиниться війна проти нашої душі, про що сказала Кирпа, адже наша душа – це наша мова. На жаль, стереотип про українського «націоналіста» ще й до цього часу сидить у свідомості широкого загалу, відлякуючи і спо- нукаючи обирати опонентів проукраїнських політичних сил до влади. Водночас мене тішить те, що серед на- шої молоді намітилися позитивні тенденції. Я вже впродовж десяти років веду міні-со- ціологічне опитування серед студентів різ- них факультетів. Цього року на запитання, чи потрібна друга державна мова в Україні, тобто російська, російськомовні респонденти відповіли, що в побуті, з батьками, у тран- спорті вони спілкуються російською, але ка- тегорично проти російської як другої держав- ної; наголошують, що це буде початок смерті української. Серед них чимало жителів ве- ликих зросійщених міст, наприклад Дніпро- петровська, Запоріжжя. Студенти слушно зазначають, що їм соромно за наших держав- них мужів, депутатів, які свідомо ігнорують українську мову. Молодь дуже розчарована http://www.etnolog.org.ua ІІІММ реабілітації Романові буде непереливки після М реабілітації Романові буде непереливки після тексті хочеться сказати також М тексті хочеться сказати також про ті проблеми, які сьогодні обговорюються в М про ті проблеми, які сьогодні обговорюються в ти з нашою покрученою М ти з нашою покрученою ММ Ф їнські землі! Але тої волі нема! Багатьом це Ф їнські землі! Але тої волі нема! Багатьом це в, що без психологічної Фв, що без психологічної реабілітації Романові буде непереливки після Фреабілітації Романові буде непереливки після тексті хочеться сказати також Фтексті хочеться сказати також відповіли, що в побуті, з батьками, у тран Ф відповіли, що в побуті, з батьками, у тран спорті вони спілкуються російською, але ка Ф спорті вони спілкуються російською, але ка тегорично проти російської як другої держав Ф тегорично проти російської як другої держав ної; наголошують, що це буде початок смерті Ф ної; наголошують, що це буде початок смерті української. Серед них чимало жителів веФукраїнської. Серед них чимало жителів веФликих зросійщених міст, наприклад ДніпроФликих зросійщених міст, наприклад Дніпро петровська, Запоріжжя. Студенти слушно Фпетровська, Запоріжжя. Студенти слушно зазначають, що їм соромно за наших державФзазначають, що їм соромно за наших держав них мужів, депутатів, які свідомо ігнорують Фних мужів, депутатів, які свідомо ігнорують українську мову. Молодь дуже розчарована Фукраїнську мову. Молодь дуже розчарована Е ціологічне опитування серед студентів різ Е ціологічне опитування серед студентів різ них факультетів. Цього року на запитання, Е них факультетів. Цього року на запитання, чи потрібна друга державна мова в Україні, Е чи потрібна друга державна мова в Україні, тобто російська, російськомовні респонденти Етобто російська, російськомовні респонденти відповіли, що в побуті, з батьками, у транЕвідповіли, що в побуті, з батьками, у тран спорті вони спілкуються російською, але каЕспорті вони спілкуються російською, але ка тегорично проти російської як другої державЕтегорично проти російської як другої держав ної; наголошують, що це буде початок смерті Еної; наголошують, що це буде початок смерті української. Серед них чимало жителів веЕукраїнської. Серед них чимало жителів ве 46 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 відсутністю серйозних змін у нашій державі після Революції гідності. Визнаючи подвиг Героїв Небесної Сотні, який змінив і їх свідо- мість (вони повірили в те, що є люди, готові з дерев’яним щитом стати на захист своєї й державної гідності і вмерти за це!), вони вбо- лівають за те, аби не марним був їх воісти- ну героїчний подвиг. Про це недавно писали студенти 3-го курсу гуманітарного факульте- ту у творі-роздумі «Російсько-українська ві- йна в контексті сучасної України – мої думки та спостереження». Гріє душу й таке: недавно дав студентам завдання виписати мартиро- лог переслідувань і заборон української мови й обрати ту дату, яка їх вразила найбільше. Серед них найчастіше називали заборону святкування ювілею Шевченка в 1914 році, встановлення за радянських часів надбавки вчителям російської мови, а також указ Пе- тра І про знищення українських церковних книг через спалення. Насамкінець хочу озна- йомити шановне товариство з дуже цікавим документом, який недавно розшукав: 6 лип- ня 1927 року вийшла Постанова ВУЦВК та РНК УРСР «Про забезпечення рівно- правності та сприяння розвиткові української культури», де записано таке: «За ламання правил цього положення винні підлягають кримінальній відповідальності. Співробітни- ків, що не вживали належних заходів щодо вивчення української мови, а також тих з них, що виявляють негативне відношення до українізації, керівники відповідних установ й організацій адміністративно звільняють, не надаючи вихідної допомоги й без поперед- жень». Не хочеться в цій світлій залі й серед такого товариства ставити за приклад дії ко- муністів, які вони робили свою справу вперто й упевнено, але інколи, як твердить народна мудрість, треба вчитися досвіду й у наших ворогів. Ганна Скрипник: Спасибі, пане Кіралю! Шановне товариство, дозвольте надати слово нашому колезі з Харкова, який за матеріала- ми статистики досліджує демографічні зміни, а також зміни етнічної структури та етнічної ідентичності. Він дуже добре обізнаний із тими процесами, які мали місце на Сході України у минулому, добре обізнаний також і з сучасною ситуацією. Отже, слово професору, доктору історичних наук Національного технічного університету «Харківський політехнічний ін- ститут» Володимиру Скляру. http://www.etnolog.org.ua І правил цього положення винні підлягають І правил цього положення винні підлягають Ікримінальній відповідальності. СпівробітниІкримінальній відповідальності. Співробітни ків, що не вживали належних заходів щодо Іків, що не вживали належних заходів щодо вивчення української мови, а також тих з Івивчення української мови, а також тих з них, що виявляють негативне відношення до Іних, що виявляють негативне відношення до українізації, керівники відповідних установ й Іукраїнізації, керівники відповідних установ й організацій адміністративно звільняють, не Іорганізацій адміністративно звільняють, не М книг через спалення. Насамкінець хочу озна М книг через спалення. Насамкінець хочу озна йомити шановне товариство з дуже цікавим М йомити шановне товариство з дуже цікавим документом, який недавно розшукав: 6 М документом, який недавно розшукав: 6 ли М лип М п вийшла Постанова ВУЦВК М вийшла Постанова ВУЦВК та РНК УРСР «Про забезпечення рівно М та РНК УРСР «Про забезпечення рівно- М - правності та сприяння розвиткові української Мправності та сприяння розвиткові української культури», де записано таке: «За ламання Мкультури», де записано таке: «За ламання правил цього положення винні підлягають Мправил цього положення винні підлягають Мкримінальній відповідальності. СпівробітниМкримінальній відповідальності. Співробітни ків, що не вживали належних заходів щодо Мків, що не вживали належних заходів щодо вивчення української мови, а також тих з Мвивчення української мови, а також тих з них, що виявляють негативне відношення до Мних, що виявляють негативне відношення до Ф вчителям російської мови, а також указ Пе Ф вчителям російської мови, а також указ Пе- Ф - знищення українських церковних Фзнищення українських церковних книг через спалення. Насамкінець хочу озна Фкниг через спалення. Насамкінець хочу озна- Ф- йомити шановне товариство з дуже цікавим Фйомити шановне товариство з дуже цікавим Е
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201962
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T20:13:00Z
publishDate	2015
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	2025-02-20T19:13:11Z 2015 Кіраль Сидір (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 43-46. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201962 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» Кіраль Сидір (Київ) Kiral Sydir (Kyiv) Article published earlier
spellingShingle	Кіраль Сидір (Київ) Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
title	Кіраль Сидір (Київ)
title_alt	Kiral Sydir (Kyiv)
title_full	Кіраль Сидір (Київ)
title_fullStr	Кіраль Сидір (Київ)
title_full_unstemmed	Кіраль Сидір (Київ)
title_short	Кіраль Сидір (Київ)
title_sort	кіраль сидір (київ)
topic	Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
topic_facet	Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201962

Кіраль Сидір (Київ)

Institution

Similar Items