Рафальський Олег (Київ)
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201965 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Рафальський Олег (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 35-38. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859959524696260608 |
|---|---|
| citation_txt | Рафальський Олег (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 35-38. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| first_indexed | 2025-12-07T16:20:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
35
Круглий стіл
Олег Рафальський,
член-кореспондент НАПН України,
директор Інституту політичних і етнона-
ціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса
НАН України
Дякую, Ганно Аркадіївно, за надану мож-
ливість виступити перед таким шанованим
товариством! Це для мене велика честь брати
участь у такому представницькому Круглому
столі. Проблема, яку ми сьогодні обговорю-
ємо, дуже актуальна, про що вже сьогодні
говорилося. Хочу звернути увагу присутніх
на те, що останній російський «гумконвой»,
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФФЕ
36
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
який прийшов на Донбас, містив (окрім зброї,
окрім боєприпасів, предметів гігієни та ін-
ших речей, потрібних бойовикам на фронті)
навчальну літературу. У великій кількості
були ввезені на територію України російські
підручники для шкіл. В такий спосіб Росія
дає нам зрозуміти, що проблема завоюван-
ня територій, проблема завоювання якихось
об’єктів інфраструктури і таке інше – відхо-
дить на друге місце. На перше місце виходить
боротьба за уми і навіть душі людей, які жи-
вуть на цій території. Факти показують, що
привозять не детективи, не якусь там беле-
тристику, не романи різні, а привозять саме
навчальну літературу, особливо для молодшої
школи. Це свідчить про те, що російські стра-
теги думають, якою буде ця територія через
деякий час. Ми знаємо, що іноді простіше за-
воювати територію чи захопити якийсь об’єкт,
аніж знищити патріотично налаштованих лю-
дей, які свідомі своєї позиції; людей, які гото-
ві боротися і за власне Я, і за свою державу.
Тому ми спостерігаємо ось такі далекогляд-
ні і стратегічно продумані речі. У зв’язку з
цим, завдання нашого Круглого столу, який
прагне виробити рекомендації (в тому числі
не тільки, мабуть, для влади, але і для самих
науковців та суспільства), ще більше актуалі-
зуються. Ми повинні чітко розуміти, що нам
треба робити ось в таких (здавалось би, на
перший погляд, простих, але водночас – не-
простих) дуже загрозливих умовах. Відтак,
проведення нашого Круглого столу є дуже
своєчасним.
Скажу вам так, що в Академії наук ведеть-
ся системна робота у цьому напрямі. Як казав
уже Віце-президент Академії наук, Сергій
Іванович Пирожков, ми готуємо відповідні
наукові дослідження, ми вийшли на рівень
щорічних національних доповідей, що стосу-
ються проблем Донбасу. Зокрема, наш Інсти-
тут бере серйозну участь у таких проектах.
Одну із дотичних до проблеми праць я хочу
зараз продемонструвати колегам, називаєть-
ся вона «Донбас в етнополітичному вимірі».
Багато хто, мабуть, бачив цю книгу. Як не
парадоксально, але ця книжка задумувалася
і починалася робота над нею в 2010-му році,
коли, як кажуть, ніхто не думав, які лихі часи
на нас чекають. Закінчуючи роботу над цією
працею, ми дійшли висновку, що існують
певні об’єктивні й суб’єктивні передумови для
того, щоб ця територія відчувала себе якоюсь
своєрідною; як показала ситуація, трапилося
те, що трапилося. Звичайно, причиною цього
є і певні серйозні прорахунки влади. Зокре-
ма, я не беру конкретний історичний період,
я беру всі 25 років української незалежності,
тому що всі ці роки ніхто серйозної уваги цьо-
му регіону не приділяв. Більше того, ми гор-
дилися його промисловим виробництвом; ми
гордилися його робітничим класом; врешті-
решт, ми дожились до того, що почали горди-
тися олігархами, яких там було більше, аніж
у всій нашій державі. Виявилося, що ці олі-
гархи живуть за законами «Капіталу» Марк-
са, а капітал (за твердженням Маркса) є, так
би мовити, інтернаціональним по своїй суті.
Олігархів ідентичність місцевого населення
(донецька вона, проросійська чи українська)
абсолютно не цікавить, тому що вони ма-
ють іншу мету. У них на першому плані сто-
їть власний надприбуток. І, врешті-решт, ми
отримали депресивний регіон з керованим на-
селенням. Повірте мені, населення, кероване
не якимись там інформативно-маніпулятив-
ними спецтехнологіями, а кероване на рівні
матеріальних мотивацій, біологічного якогось
існування. Люди «за шматок хліба» вимуше-
ні були під час виборів голосувати за ті по-
літичні сили, які їм цей хліб (я не кажу навіть
гарантували) – обіцяли. Тому то ми і отрима-
ли ось таку своєрідну ситуацію промислово-
го регіону з відсталою економікою. Олігархи,
замість того, щоб вкладати в переобладнання
й модернізацію підприємств, купували черго-
ві «мерседеси», яхти, літаки і таке інше. Все
те, що могло належати жителям Донбасу, ви-
возилося за межі цієї території, навіть за межі
України. Тому й трапилося так, що той з по-
літиків, хто щось більше пообіцяв (в режи-
мі, так би мовити, того, що люди були готові
http://www.etnolog.org.ua
І
науковців та суспільства), ще більше актуалі
І
науковців та суспільства), ще більше актуалі
зуються. Ми повинні чітко розуміти, що нам Ізуються. Ми повинні чітко розуміти, що нам
треба робити ось в таких (здавалось би, на Ітреба робити ось в таких (здавалось би, на
перший погляд, простих, але водночасІперший погляд, простих, але водночас
тих) дуже загрозливих умовах. Відтак, Ітих) дуже загрозливих умовах. Відтак,
проведення нашого Круглого столу є дуже Іпроведення нашого Круглого столу є дуже
М
дей, які свідомі своєї позиції; людей, які гото
М
дей, які свідомі своєї позиції; людей, які гото
вою державу.
М
вою державу.
Тому ми спостерігаємо ось такі далекогляд
М
Тому ми спостерігаємо ось такі далекогляд
ні і стратегічно продумані речі. У
М
ні і стратегічно продумані речі. У зв’язк
М
зв’язку з
М
у з
цим, завдання нашого Круглого столу, який
М
цим, завдання нашого Круглого столу, який
прагне виробити рекомендації (вМпрагне виробити рекомендації (в тому чисМтому числі Млі
не тільки, мабуть, для влади, але і для самих Мне тільки, мабуть, для влади, але і для самих
науковців та суспільства), ще більше актуаліМнауковців та суспільства), ще більше актуалі-М-
зуються. Ми повинні чітко розуміти, що нам Мзуються. Ми повинні чітко розуміти, що нам
треба робити ось в таких (здавалось би, на Мтреба робити ось в таких (здавалось би, на
перший погляд, простих, але водночасМперший погляд, простих, але водночас
тих) дуже загрозливих умовах. Відтак, Мтих) дуже загрозливих умовах. Відтак,
ють іншу мету. УМють іншу мету. У
Ф
воювати територію чи захопити якийсь об’єкт,
Ф
воювати територію чи захопити якийсь об’єкт,
аніж знищити патріотично налаштованих лю Фаніж знищити патріотично налаштованих лю- Ф-
дей, які свідомі своєї позиції; людей, які гото Фдей, які свідомі своєї позиції; людей, які гото- Ф-
вою державу. Фвою державу.
гордилися його робітничим класом; врешті-
Ф
гордилися його робітничим класом; врешті-
решт, ми дожились до того, що почали горди
Ф
решт, ми дожились до того, що почали горди
тися олігархами, яких там було більше, аніж
Ф
тися олігархами, яких там було більше, аніж
у всій нашій державі. Виявилося, що ці олі
Ф
у всій нашій державі. Виявилося, що ці олі
гархи живуть за законами «Капіталу» МаркФгархи живуть за законами «Капіталу» Марк
са, а капітал (за твердженням Маркса) є, так Фса, а капітал (за твердженням Маркса) є, так Фби мовити, інтернаціональним по своїй суті. Фби мовити, інтернаціональним по своїй суті.
Олігархів ідентичність місцевого населення ФОлігархів ідентичність місцевого населення
(донецька вона, проросійська чи українська) Ф(донецька вона, проросійська чи українська)
абсолютно не цікавить, тому що вони маФабсолютно не цікавить, тому що вони ма
Е
років ук
Е
років ук
тому що всі ці роки ніхто серйозної уваги цьо
Е
тому що всі ці роки ніхто серйозної уваги цьо
му регіону не приділяв. Більше того, ми гор
Е
му регіону не приділяв. Більше того, ми гор
дилися його промисловим виробництвом; ми Едилися його промисловим виробництвом; ми
гордилися його робітничим класом; врешті-Егордилися його робітничим класом; врешті-
решт, ми дожились до того, що почали гордиЕрешт, ми дожились до того, що почали горди
тися олігархами, яких там було більше, аніж Етися олігархами, яких там було більше, аніж
у всій нашій державі. Виявилося, що ці оліЕу всій нашій державі. Виявилося, що ці олі
гархи живуть за законами «Капіталу» МаркЕгархи живуть за законами «Капіталу» Марк
37
Круглий стіл
це сприйняти) – завжди міг отримати якісь
дивіденди, і в першу чергу – політичні. Так,
мабуть, трапилося і цього разу. Крім тих при-
чин, про які ми тут говоримо і які привели
до даної ситуації, є й інші – певний, доволі
великий набір. Я не буду їх всі називати за
браком часу, але скажу так: це причини, які
вивели нас на цей конфлікт. Я, працюючи в
одній державній установі, колись вжив тер-
мін – навіть не «війна», а «конфлікт», проте
Міністерство закордонних справ мене дуже
суттєво поправило. Довелося навіть в Указі
Президента назву посади Ірини Геращенко,
яка є уповноваженою з врегулювання, ви-
правляти: з «конфлікту» на «ситуацію». І як
же ми можемо, так би мовити, вести якусь
радикальну успішну боротьбу проти відвер-
того ворога, визнаючи це збройне вторгнення
не «війною», і навіть не «конфліктом», а –
«ситуацією» (як це, врешті-решт, називає і
сьогодні чинна влада). Ось такі непослідовні
кроки влади, які розмивають саму сутність
військового протистояння. Я розумію, що на
неї тиск був зовнішній, що десь-хтось-щось
підказував (як то кажуть, про всяк випадок);
мовляв – не треба радикалізувати ситуацію.
Але якби ми вчасно називали речі своїми іме-
нами, то, можливо, і рішення були б і по Кри-
му, і по Донбасу іншими. На ці дві пробле-
ми – Донбасу і Криму, – я абсолютно згоден,
треба дивитися комплексно, тому що вони
дають можливість нам винести певні уроки.
Ми маємо бути свідомими українцями-патрі-
отами, а не імітувати патріотизм. Патріотизм
не в голослівних гаслах, а в тому, щоб вчитися
обстоювати національні інтереси, вчитися на
помилках інших. Тому я закликаю присутніх
працювати над цими проблемами. Науковці
нашого Інституту працюють і продовжують
цю роботу активно. Ми готові брати участь
у наукових проектах ІМФЕ і запрошуємо до
участі у наших. Ясно, що під егідою керівни-
цтва Національної академії наук.
Я вам скажу ще одне: ось такі парадок-
сальні висновки напрошуються з усього того,
в чому ми живемо останні рік чи півтора.
Україна отримала за цей період небувалий
сплеск патріотизму. Те, чого ми не мали ра-
ніше; те, що ми прагнули стимулювати різни-
ми способами, але раніше не вдавалося. Саме
ось ці трагічні виклики, підкреслюю – тра-
гічні події, дали нам небувалий сплеск патріо-
тизму. Про це нам сьогодні розповідала Ірина
Пономарьова, що мешканці самі дивуються,
чому ось так сталося, що і греки, і росій-
ськомовне населення Маріуполя враз стали
http://www.etnolog.org.ua
І
нами, то, можливо, і рішення були б і по Кри
І
нами, то, можливо, і рішення були б і по Кри
ІМ
сьогодні чинна влада). Ось такі непослідовні
М
сьогодні чинна влада). Ось такі непослідовні
кроки влади, які розмивають саму сутність
М
кроки влади, які розмивають саму сутність
розумі
М
розумію, що на
М
ю, що на
неї тиск був зовнішній, що десь-хтось-щось
М
неї тиск був зовнішній, що десь-хтось-щось
підказував (як то кажуть, про всяк випадок);
М
підказував (як то кажуть, про всяк випадок);
ба радикалізувати ситуацію. Мба радикалізувати ситуацію.
Але якби ми вчасно називали речі своїми імеМАле якби ми вчасно називали речі своїми іме-М-
нами, то, можливо, і рішення були б і по КриМнами, то, можливо, і рішення були б і по Кри-М-
тизму. Про це нам сьогодні розповідала Ірина
М
тизму. Про це нам сьогодні розповідала Ірина
Пономарьова, що мешканці самі дивуються, МПономарьова, що мешканці самі дивуються, М
Ф
–
Ф
–
ацією» (як це, врешті-решт, називає і Фацією» (як це, врешті-решт, називає і
сьогодні чинна влада). Ось такі непослідовні Фсьогодні чинна влада). Ось такі непослідовні
кроки влади, які розмивають саму сутність Фкроки влади, які розмивають саму сутність
Я
Ф
Я
сальні висновки напрошуються з усього того,
Ф
сальні висновки напрошуються з усього того,
в чому ми живемо останні рік чи півтора.
Ф
в чому ми живемо останні рік чи півтора.
Україна отримала за цей період небувалий
Ф
Україна отримала за цей період небувалий
сплеск патріотизму. Те, чого ми не мали раФсплеск патріотизму. Те, чого ми не мали ра
ніше; те, що ми прагнули стимулювати різниФніше; те, що ми прагнули стимулювати різни
ми способами, але раніше не вдавалося. Саме Фми способами, але раніше не вдавалося. Саме
ось ці трагічні виклики, підкреслююФось ці трагічні виклики, підкреслюю
гічФгічні події, дали нам небувалий сплеск патріоФні події, дали нам небувалий сплеск патріо
тизму. Про це нам сьогодні розповідала Ірина Фтизму. Про це нам сьогодні розповідала Ірина
Е
цю роботу активно. Ми готові брати участь
Е
цю роботу активно. Ми готові брати участь
у наукових проектах ІМФЕ і запрошуємо до
Е
у наукових проектах ІМФЕ і запрошуємо до
участі у наших. Ясно, що під егідою керівни
Е
участі у наших. Ясно, що під егідою керівни
цтва Національної академії наук. Ецтва Національної академії наук.
вам ска Евам скажу ще одне: ось такі парадокЕжу ще одне: ось такі парадок
сальні висновки напрошуються з усього того, Есальні висновки напрошуються з усього того,
в чому ми живемо останні рік чи півтора. Ев чому ми живемо останні рік чи півтора.
Україна отримала за цей період небувалий ЕУкраїна отримала за цей період небувалий
сплеск патріотизму. Те, чого ми не мали раЕсплеск патріотизму. Те, чого ми не мали ра
38
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
патріотами України, стали на її захист. Ми
отримали унаслідок цих військових вторгнень
процес стимулювання подальшого державо-
творення, адже у нас він ще не завершений по-
вністю. Ми до цього часу ще чітко не знаємо,
де у нас кордон з Білорусією. А це – майже
дві тисячі кілометрів. Зараз держава займа-
ється цим питанням після згаданих трагічних
подій. Вже й Лукашенко погодився на демар-
кацію. Я розумію, що і затрати будемо нести,
але будемо мати кордон з Білорусією.
Далі. Ми внаслідок цих трагічних подій
отримали найкращу (чи одну з кращих по
духу) армій в Європі, одну з самих боєздат-
них. Я не беру до уваги проблеми військового
оснащення, бо є щодо цього багато питань;
але якраз ці події підтягнули багато проектів,
пов’язаних з військово-промисловим комп-
лексом. Зокрема, Академія наук підтримала
ті напрацювання академічних інститутів, які,
здавалося, ще недавно зовсім не були по-
трібними. Вони були розроблені науковцями
Академії на високому рівні, але не були за-
требувані й реалізовані владою. Лише зараз
вони отримують свою реалізацію.
Ми отримали реальне визнання і диплома-
тичну підтримку нашої держави у всьому світі.
Повірте, це не на папері, це вже реальні речі.
Я ще раз дякую організаторам, і перекона-
ний – нам є до чого тут долучитися і над чим
спільно працювати.
Ганна Скрипник: Спасибі, Олеже Олек-
сійовичу! Шановні колеги, я думаю, що дуже
слушні акценти зробив Олег Олексійович
щодо напрацювань Національної академії
наук, і передусім для військової сфери. На
жаль, широкий загал суспільства не поінфор-
мований про численні унікальні винаходи і
розробки інститутів природничо-технічного
профілю Національної академії наук. Ці ви-
находи цікаві і Японії, і Європі, і Америці;
не було тільки відповідного інтересу з боку
українських державних відомств. Наша ж
армія залишалася неналежно озброєною.
Я думаю, що добре було б запросити на одне
з засідань Президії Національної академії
наук очільників силових відомств, щоб вони
познайомилися з досягненнями українських
науковців в царині хоча б техніки і сучасних
технологій, надтвердих матеріалів тощо. Ду-
маю, що вони чимало змогли б заполучити
для модернізації й технічного переоснащення
нашої армії.
Шановне товариство, дозвольте надати
слово кандидату економічних наук, провідно-
му науковому співробітнику сектору соціаль-
них ризиків у сфері зайнятості населення Ін-
ституту демографії та соціальних досліджень
Ірині Новак.
http://www.etnolog.org.ua
І
Повірте, це не на папері, це вже реальні речі.
І
Повірте, це не на папері, це вже реальні речі.
аз дякую організаторам, і перекона-Іаз дякую організаторам, і перекона-
м є до чого тут долучитися і над чим Ім є до чого тут долучитися і над чим
спільно працювати. Іспільно працювати.
Ганна Скрипник: ІГанна Скрипник: Спасибі, Олеже ОлекІСпасибі, Олеже ОлекІсійовичу! Шановні колеги, я думаю, що дуже Ісійовичу! Шановні колеги, я думаю, що дуже
слушні акценти зробив Олег Олексійович Іслушні акценти зробив Олег Олексійович
М
здавалося, ще недавно зовсім не були по
М
здавалося, ще недавно зовсім не були по
трібними. Вони були розроблені науковцями
М
трібними. Вони були розроблені науковцями
Академії на високому рівні, але не були за
М
Академії на високому рівні, але не були за
требувані й реалізовані владою. Лише зараз
М
требувані й реалізовані владою. Лише зараз
вони отримують свою реалізацію.
М
вони отримують свою реалізацію.
Ми отримали реальне визнання і диплома-ММи отримали реальне визнання і диплома-
тичну підтримку нашої держави у всьому світі. Мтичну підтримку нашої держави у всьому світі.
Повірте, це не на папері, це вже реальні речі. МПовірте, це не на папері, це вже реальні речі.
аз дякую організаторам, і перекона-Маз дякую організаторам, і перекона-
м є до чого тут долучитися і над чим Мм є до чого тут долучитися і над чим
Ф
лексом. Зокрема, Академія наук підтримала
Ф
лексом. Зокрема, Академія наук підтримала
ті напрацювання академічних інститутів, які, Фті напрацювання академічних інститутів, які,
здавалося, ще недавно зовсім не були по Фздавалося, ще недавно зовсім не були по- Ф-
трібними. Вони були розроблені науковцями Фтрібними. Вони були розроблені науковцями
Е
них ризиків у сфері зайнятості населення Ін-
Е
них ризиків у сфері зайнятості населення Ін-
ституту демографії та соціальних досліджень
Е
ституту демографії та соціальних досліджень
Ірині Новак. ЕІрині Новак.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201965 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:20:49Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-02-20T19:17:05Z 2015 Рафальський Олег (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 35-38. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201965 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» Рафальський Олег (Київ) Rafalskyi Oleh (Kyiv) Article published earlier |
| spellingShingle | Рафальський Олег (Київ) Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» |
| title | Рафальський Олег (Київ) |
| title_alt | Rafalskyi Oleh (Kyiv) |
| title_full | Рафальський Олег (Київ) |
| title_fullStr | Рафальський Олег (Київ) |
| title_full_unstemmed | Рафальський Олег (Київ) |
| title_short | Рафальський Олег (Київ) |
| title_sort | рафальський олег (київ) |
| topic | Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» |
| topic_facet | Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201965 |