с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл.
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201984 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл. / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 114-115. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859714408498855936 |
|---|---|
| citation_txt | с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл. / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 114-115. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| first_indexed | 2025-12-01T07:43:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
114
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
с. Можняківка
Новопсковського р-ну Луганської обл.
Записала в лютому 2015 року
Любов Боса
від В. І. К., 1950 р. н.
[Про рід Каплунів]. У нас Каплуни в од-
ному місці сконцентровані, по суті тільки в
нашому селі <...> По батьковій лінії предки
з Запоріжжя. В нас багато взагалі переселен-
ців з Запоріжжя. Найбільше у селі запорож-
ців <...>, зрозуміло, звідки вони вийшли. По-
тім прізвища такі двокореневі – Рідкокаша,
там, Старо дуб, Білоус, Чорноус. Тому я вва-
жаю, що предки [жителів Можняківки] – пе-
реселенці із Запоріжжя. Хоча дехто вважає,
що їхні предки прийшли із Воронежчини. Але
ж кажу: «Ви не росіяни, ви ж не думайте, що
якщо ви з Воронежчини, то ваші предки з Ро-
сії!». Це було і переселення острогожців у наші
края. Один навіть і згадав, що [його прадід]
був козаком, слобожанським козаком.
[У роду Каплунів] землероби всі були. Па-
січники. По батьковій і по материній лінії. По
материній лінії рибак заядливий був мій дідусь.
Бабусі вишиванками займалися, багато у нас
збереглося вишиванок од бабусь. Моя дружи-
на сама вишиває, і от вона позбирала навіть те,
що дехто збиравсь викидати. По батьковій лі-
нії, до того як створили колгоспи, сім’я була за-
житочна. У Каплунів було десятки овець, кури,
гуси, корови. А потім під час колективізації все
це забрали у колгоспи. Каплуни не захотіли в
колгоспи поступати – виїхали на Донбас <...>
Мій дід, його в селі звали Петлюрівцем.
А чого Петлюрівцем? Оказується, коли він
вертався з полону, відбувався набір у диві-
зії сірожупанників і синьожупанників, то мій
дід служив в одній з таких дивізій. Ну, а по-
тім Скоропадський одну з таких дивізій роз-
формував. По суті, мій дід проти більшовиків
і не воював. Але коли він прийшов у село, за
ним закріпилось це прізвисько – Петлюрівець.
Він, правда, не один такий був <...>
Я, коли почав цікавитися, складав схеми,
родоводи, мама багато почала тоді розказувати
аж до сьомого коліна <...>, дізнався про свого
діда-«петлюрівця». Ага, значить, думаю, що це
в корінні у мене, значить, єсть оце. Мати гово-
рила, що у двадцятих-тридцятих роках до діда
в хату збиралися його друзі. От вони зашторю-
вали, затемняли вікна і співали українські пісні.
Це тоже дало поштовх... А теща розказувала,
шо її батько пішов з гайдамаками. Значить, у
вісімнадцятому році, коли Запорозький корпус
стояв у нас на кордоні із Росією – у добро-
вольці йшли не тільки по місцях, де проходили
ці гайдамаки і січові стрільці, навіть у Можня-
ківці і у Новопіллі пам’ятають, що дехто пішов
з гайдамаками. У сім’ї перекази такі зберегли-
ся, що батько пішов з гайдамаками.
Так-так-так. У нас всі вони «петлюрівця-
ми» були: чи Скоропадського війська, чи Пет-
люрівське військо – це все були «петлюрівці».
Так називали.
[Перекази про Гайдамацьку могилу].
Я пам’ятаю, як колись з батьком на комбайні
малим сидів. Їдемо в полі і чую говорять: «Ну,
їдь на поле, коло Гайдамаки повернеш вліво»
чи «коло Гайдамаки повернеш вправо». Я вже
коли став дорослим, почав прив’язувати, думаю:
«Що за гайдамака?». Ну, гайдамаки, знаю, там
на Правобережжі, вісімнадцяте сторіччя...
Знайшлися старі люди (дехто навіть ще жи-
вий), що пам’ятали, де там хрест стояв. Коли
почав опитувати старожилів, то я надибав на
двох бабусь, вони паралельно, незалежно одна
від одної, почали розповідати, бо, може, там
хто прибріхує чи стареча пам’ять підводить.
Ні, вони одне і те ж саме розповіли. На Гайда-
мацькій могилі стояв хрест у двадцятих роках.
А одна бабка-повитуха пішла в Білолуцьк, при-
ймати у породіллі, а пізно вечором верталася, ну
а в нас тоді не було таких шляхів, що зараз. Була
дорога – Малий шлях, який вів на Кам’янку, і
він якраз вів мимо Гайдамацької могили. І був
Великий шлях – впоперек, це у нас на території
Гайдамацький шлях називався Великим шляхом.
Ой, Гетьманський шлях.
– Він ішов паралельно Айдару?
– Так-так, тільки він йшов полем. Ну, Ай-
даром ходити, коли пойма затоплялась, воно ж
http://www.etnolog.org.ua
І
на сама вишиває, і от вона позбирала навіть те,
І
на сама вишиває, і от вона позбирала навіть те,
що дехто збиравсь викидати. По батьковій лі-Іщо дехто збиравсь викидати. По батьковій лі-
нії, до того як створили колгоспи, сім’я була за-Інії, до того як створили колгоспи, сім’я була за-
Каплунів ІКаплунів буІбуло десятки овець, кури, Іло десятки овець, кури, було десятки овець, кури, буІбуло десятки овець, кури, бу
потім Іпотім під Іпід час колективізації все Ічас колективізації все
це забрали у колгоспи. Каплуни не захотіли в Іце забрали у колгоспи. Каплуни не захотіли в
виїхали Івиїхали
М
края. Один навіть і згадав, що [його прадід]
М
края. Один навіть і згадав, що [його прадід]
був козаком, слобожанським козаком.
М
був козаком, слобожанським козаком.
[У роду Каплунів] землероби всі були. Па-
М
[У роду Каплунів] землероби всі були. Па-
січники. По батьковій і по материній лінії. По
М
січники. По батьковій і по материній лінії. По
материній лінії рибак заядливий був мій дідусь.
М
материній лінії рибак заядливий був мій дідусь.
Бабусі вишиванками займалися, багато у нас МБабусі вишиванками займалися, багато у нас
збереглося вишиванок од бабусь. Моя дружи-Мзбереглося вишиванок од бабусь. Моя дружи-
на сама вишиває, і от вона позбирала навіть те, Мна сама вишиває, і от вона позбирала навіть те,
що дехто збиравсь викидати. По батьковій лі-Мщо дехто збиравсь викидати. По батьковій лі-
нії, до того як створили колгоспи, сім’я була за-Мнії, до того як створили колгоспи, сім’я була за-
ло десятки овець, кури, Мло десятки овець, кури,
час колективізації все Мчас колективізації все
«Що за гайдамака?». Ну, гайдамаки, знаю, там М«Що за гайдамака?». Ну, гайдамаки, знаю, там
Ф
ж кажу: «Ви не росіяни, ви ж не думайте, що
Ф
ж кажу: «Ви не росіяни, ви ж не думайте, що
якщо ви з Воронежчини, то ваші предки з Ро-
Ф
якщо ви з Воронежчини, то ваші предки з Ро-
сії!». Це було і переселення острогожців у наші Фсії!». Це було і переселення острогожців у наші
края. Один навіть і згадав, що [його прадід] Фкрая. Один навіть і згадав, що [його прадід]
[У роду Каплунів] землероби всі були. Па- Ф[У роду Каплунів] землероби всі були. Па-
Так-так-так. У
Ф
Так-так-так. У
ми» були: чи Скоропадського війська, чи Пет-
Ф
ми» були: чи Скоропадського війська, чи Пет-
люрівське військо
Ф
люрівське військо
Ф
Так називали.
Ф
Так називали.
[Перекази про Гайдамацьку могилу]. Ф[Перекази про Гайдамацьку могилу].
ЯФЯ пам’ятаю, Фпам’ятаю, як Фяк колись з батьком на комбайні Фколись з батьком на комбайні
малим сидів. Їдемо в полі і чую говорять: «Ну, Фмалим сидів. Їдемо в полі і чую говорять: «Ну,
їдь на поле, коло Гайдамаки повернеш вліво» Фїдь на поле, коло Гайдамаки повернеш вліво»
чи «коло Гайдамаки повернеш вправо». ЯФчи «коло Гайдамаки повернеш вправо». Я
коли Фколи став дорослим, почав прив’язувати, думаю: Фстав дорослим, почав прив’язувати, думаю:
Е
ці гайдамаки і січові стрільці, навіть у Можня-
Е
ці гайдамаки і січові стрільці, навіть у Можня-
ківці і у Новопіллі пам’ятають, що дехто пішов
Е
ківці і у Новопіллі пам’ятають, що дехто пішов
з гайдамаками. У
Е
з гайдамаками. У сім’ї
Е
сім’ї
ся, що батько пішов з гайдамаками. Еся, що батько пішов з гайдамаками.
Так-так-так. УЕТак-так-так. У нас Енас всі Евсі вони «петлюрівця-Евони «петлюрівця-
ми» були: чи Скоропадського війська, чи Пет-Еми» були: чи Скоропадського війська, чи Пет-
люрівське військоЕлюрівське військо – Е– це Еце все були «петлюрівці». Евсе були «петлюрівці».
[Перекази про Гайдамацьку могилу]. Е[Перекази про Гайдамацьку могилу].
З експедиційних досліджень
115
незручно, багато заболоченої місцевості, тому
вони йшли вище там, полями, і от Великий
шлях зберігся. І от ця бабуся пішла (чи тітка,
вона тоді ще жінкою була, не бабусею) і коли
зрозуміла, що заблудилась, бо завірюха така
велика була, шо, як кажуть, на десять метрів
нічого не видно, то вперлася вона у хрест. Вона
зрозуміла, що це вона відійшла від села на де-
кілька кілометрів, а вже пізно, сил не було. А в
той час цей хрест стояв від села, ну, десь кі-
лометра два, але для такої жінки по глибокому
снігу вже його було не пройти, та не зрозуміло
було, в якому напрямку йти, це вже глибока
ніч, можна було зайти взагалі в протилежно-
му напрямку. І от вона рішила, якщо помирати,
так на хресті. Отож вона сіла, обняла його, то
ж так і розказують, в яку позу вона сіла, навіть
не накривалась нічим: «Помирать, так хоч біля
хреста». Почитала молитву і отож заснула. Ну,
що там вона почувала вранці, не розказували
жінки, а от розказували, що можняківці їхали
із Кам’янки Малим шляхом уже другого дня,
погода стихла, стояла сонячна така морозна по-
года, і бачать – на хресту напівзанесений такий
силует. Під’їхали, а там спить ця тітка, і навіть
не обморожена. От що мене тоді здивувало, і
всі оте ж саме про неї розказують, що ця тітка
не обморозилася. І оця, мабуть, ситуація, вона
довго живила пам’ять, і оце аж до 80-х років
цю бувальщину переказують <...>
Потім ще один спогад мені переказала ста-
ра жінка, розповідала її мати. Коли довго не-
має дощу влітку, батюшка збирає біля церкви
Хресний хід і вони ідуть полем, і це вони йдуть
десь чотири кілометри до Гайдамацької моги-
ли. Доходять до могили, проводять там служ-
бу біля хреста, потом вони вертаються назад
хресним ходом – і через декілька днів іде дощ.
Так люди кажуть. Так це тоже свідчення чого?
Ну, якби там був похований якийсь там казно-
крад чи конокрад, ну невже ж би батюшка вів
би туди людей? Вся інформація ще не стерлася
про цих гайдамаків <...>
Так от, діди показали – отут. Ми насипа-
ли спочатку земляний невеличкий такий зви-
чайний пагорб, виклали білою крейдою хрест.
Один, правда, сказав, що ми помилились на
три метри. Ну, для нас уже не мало значення.
Це ж не просто могила, це вже для нас був як
пам’ятний знак. Потім ми насипали високий
пагорб, десь метрів тридцять висотою зараз,
поставили дубовий хрест. Це, по суті, і могила,
і пам’ятний знак одночасно.
– Це ваша ідея була?
– Так, це моя ідея. Ну, не тільки я, у нас в
селі осередок невеличкий єсть, козацьке това-
риство.
[Життя під час війни]. Ми так дивувалися,
як захватили у Донецьку перший бронетран-
спортер – ой, як це у бойовиків, у сепаратис-
тів, бронетранспортер появився?
А тоді вже починають масово з’являтись у
них і артилерія, бронетранспортери, коли там
декілька танків появилось – тоже для нас ди-
ковина була. До чого воно йде, нам стало зро-
зумілим, що Луганськ ми вже не візьмемо, і
це надовго. А вже коли останнім часом навіть
стріляють таким, чого у нас давно немає, роз-
глядають рештки снарядів, навіть наші військо-
ві не знають, що це таке, з чого його стріляють.
То зрозуміло, що це лінія вогню надовго. Ну,
слава Богу, огризаються, і це нашим місцевим
людям й активістам трошечки додає оптимізму.
Перестали зривати прапори вже. Зникли напи-
си на заборах типу «бендерівці». Принишкли.
Декого з тих активістів (от у мене сусіди), так
затримувала міліція декілька разів за ці надпи-
си, за зриви прапорів...
Але у школах багато вчителів думають: «Та
якось продержимося, вдруг москалі, росіяни
ще прийдуть». Пока все якось так, п’ятдесят
на п’ятдесят.
http://www.etnolog.org.ua
І
не обморозилася. І
І
не обморозилася. І оця, мабуть,
І
оця, мабуть,
довго живила пам’ять, і оце аж до 80-х років Ідовго живила пам’ять, і оце аж до 80-х років
цю бувальщину переказуютьІцю бувальщину переказують
один Іодин спогад мені переказала ста-Іспогад мені переказала ста-
ра жінка, розповідала її мати. Коли довго не-Іра жінка, розповідала її мати. Коли довго не-
має дощу влітку, батюшка збирає біля церкви Імає дощу влітку, батюшка збирає біля церкви
Хресний хід і вони ідуть полем, і це вони йдуть ІХресний хід і вони ідуть полем, і це вони йдуть
М
жінки, а от розказували, що можняківці їхали
М
жінки, а от розказували, що можняківці їхали
із Кам’янки Малим шляхом уже другого дня,
М
із Кам’янки Малим шляхом уже другого дня,
погода стихла, стояла сонячна така морозна по-
М
погода стихла, стояла сонячна така морозна по-
напівзанесений такий
М
напівзанесений такий
силует. Під’їхали, а там спить ця тітка, і навіть
М
силует. Під’їхали, а там спить ця тітка, і навіть
не обморожена. От що мене тоді здивувало, і Мне обморожена. От що мене тоді здивувало, і
всі оте ж саме про неї розказують, що ця тітка Мвсі оте ж саме про неї розказують, що ця тітка
оця, мабуть, Моця, мабуть, ситуація, Мситуація, вона Мвона
довго живила пам’ять, і оце аж до 80-х років Мдовго живила пам’ять, і оце аж до 80-х років
цю бувальщину переказують Мцю бувальщину переказують <...>М<...>
спогад мені переказала ста-Мспогад мені переказала ста-
ра жінка, розповідала її мати. Коли довго не-Мра жінка, розповідала її мати. Коли довго не-
це надовго. АМце надовго. А
Ф
хреста». Почитала молитву і отож заснула. Ну,
Ф
хреста». Почитала молитву і отож заснула. Ну,
що там вона почувала вранці, не розказували Фщо там вона почувала вранці, не розказували
жінки, а от розказували, що можняківці їхали Фжінки, а от розказували, що можняківці їхали
із Кам’янки Малим шляхом уже другого дня, Фіз Кам’янки Малим шляхом уже другого дня,
погода стихла, стояла сонячна така морозна по- Фпогода стихла, стояла сонячна така морозна по-
риство.
Ф
риство.
[Життя під час війни]. Ми так дивувалися,
Ф
[Життя під час війни]. Ми так дивувалися,
як захватили у Донецьку перший бронетран-
Ф
як захватили у Донецьку перший бронетран-
спортер
Ф
спортер – ой,
Ф
– ой,
тів, бронетранспортер появився? Фтів, бронетранспортер появився?
А тоді вже починають масово з’являтись у ФА тоді вже починають масово з’являтись у
них і артилерія, бронетранспортери, коли там Фних і артилерія, бронетранспортери, коли там
декілька танків появилосьФдекілька танків появилосьФковина була. До чого воно йде, нам стало зро-Фковина була. До чого воно йде, нам стало зро-
зумілим, що Луганськ ми вже не візьмемо, і Фзумілим, що Луганськ ми вже не візьмемо, і
Е
і пам’ятний знак одночасно.
Е
і пам’ятний знак одночасно.
ваша
Е
ваша ідея
Е
ідея була?
Е
була?
ак,
Е
ак, це моя ідея. Ну, не тільки я, у нас в
Е
це моя ідея. Ну, не тільки я, у нас в
селі осередок невеличкий єсть, козацьке това-Еселі осередок невеличкий єсть, козацьке това-
риство. Ериство.
[Життя під час війни]. Ми так дивувалися, Е[Життя під час війни]. Ми так дивувалися,
як захватили у Донецьку перший бронетран-Еяк захватили у Донецьку перший бронетран-
як Еяк це у бойовиків, у сепаратис-Еце у бойовиків, у сепаратис-
тів, бронетранспортер появився? Етів, бронетранспортер появився?
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201984 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T07:43:15Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-02-21T09:02:29Z 2015 с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл. / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 114-115. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201984 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З експедиційних досліджень с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл. Mozhniakivka, village (Novopskov District, Luhansk Region) Article published earlier |
| spellingShingle | с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл. З експедиційних досліджень |
| title | с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл. |
| title_alt | Mozhniakivka, village (Novopskov District, Luhansk Region) |
| title_full | с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл. |
| title_fullStr | с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл. |
| title_full_unstemmed | с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл. |
| title_short | с. Можняківка Новопсковського р-ну Луганської обл. |
| title_sort | с. можняківка новопсковського р-ну луганської обл. |
| topic | З експедиційних досліджень |
| topic_facet | З експедиційних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201984 |