с. Мар’їнка Сталінської округи
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201985 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | с. Мар’їнка Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 104-106. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860112655285485568 |
|---|---|
| citation_txt | с. Мар’їнка Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 104-106. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| first_indexed | 2025-12-07T17:34:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
104
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
с. Мар’їнка Сталінської округи.
Записала Н. Соломонова
від 70-річної бабусі
(АНФРФ ІМФЕ, ф. 1, од. зб. 661, арк. 123–125)
Про народження в селі Мар’їнці бабуся
70-ти років оповідає так: коли народиться
дитина, то допомагає бабуся, яка знаходить-
ся біля неї. Як тільки народилася дитина,
бабка скупає її, зав’яже пупик, коли дівчи-
на – пупик зав’яже прядевом і приказує,
щоб була добра пряха або модиска, а як
хлопчик, то пупик зав’яже плоскинем, щоб
був добрий плотник або добрий господар, і
тоді кладе дитину біля породільної матуси.
Потім бере рушник бабуся і витирає живіт
породільної, а місто породільне закопує під
припічком або підпічком, де взагалі мало
ходять, але викинути надвір не можна, бо
дитина тоді, як виросте, то буде плаксива,
нещасна і навіть придушена зовсім.
Після цього вони сідають всі випивають і
приказують, щоб хвора мати устала швидче та
доглядала своїх дітей, це по їхньому лікують
породільну.
На другий день зранку бабуся встає, гріє
воду, скупає знов дитину, поки прийдуть кум
та кума, а тоді під обід, як приходять куми,
то беруть дитину, паляницу, жарену курицю,
гроші і несуть у церкву до попа. Хрестить ди-
тинку, а паляницю, курицю і гроші дають по-
пові за те, що він хрестить дитинку.
Тоді звідтіль несе дитинку кума і як тільки
заходять у хату, то зараз-же дає дитину кума
кумові, кума дає бабусі, а вона в цей мент ви-
вертає кожух і бере дитину на кожусі, щоб ди-
тина була здорова і кріпка. Після цього бабуся
бере тепленьку водичку, [кладе] туди насіння з
конопель і помішає, і починає зливати на руки
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ходять, але викинути надвір не можна, бо Мходять, але викинути надвір не можна, бо
дитина тоді, як виросте, то буде плаксива, Мдитина тоді, як виросте, то буде плаксива,
Ф
ся біля неї. Як тільки народилася дитина,
Ф
ся біля неї. Як тільки народилася дитина,
бабка скупає її, зав’яже пупик, коли дівчи
Ф
бабка скупає її, зав’яже пупик, коли дівчи
на
Ф
на – п
Ф
– пу
Ф
упик зав’яже прядевом і приказує,
Ф
пик зав’яже прядевом і приказує,
щоб була добра пряха або модиска, а як
Ф
щоб була добра пряха або модиска, а як
хлопчик, то пупик зав’яже плоскинем, щоб Фхлопчик, то пупик зав’яже плоскинем, щоб
був добрий плотник або добрий господар, і Фбув добрий плотник або добрий господар, і
тоді кладе дитину біля породільної матуси. Фтоді кладе дитину біля породільної матуси.
Потім бере рушник бабуся і витирає живіт ФПотім бере рушник бабуся і витирає живіт Фпородільної, а місто породільне закопує під Фпородільної, а місто породільне закопує під
припічком або підпічком, де взагалі мало Фприпічком або підпічком, де взагалі мало
ходять, але викинути надвір не можна, бо Фходять, але викинути надвір не можна, бо
Е
народження в селі Мар’їнці бабуся
Е
народження в селі Мар’їнці бабуся
рок
Е
рокі
Е
ів оповідає так: коли народиться
Е
в оповідає так: коли народиться
дитина, то допомагає бабуся, яка знаходитьЕдитина, то допомагає бабуся, яка знаходить
ся біля неї. Як тільки народилася дитина, Еся біля неї. Як тільки народилася дитина,
бабка скупає її, зав’яже пупик, коли дівчиЕбабка скупає її, зав’яже пупик, коли дівчи
пик зав’яже прядевом і приказує, Епик зав’яже прядевом і приказує,
щоб була добра пряха або модиска, а як Ещоб була добра пряха або модиска, а як
хлопчик, то пупик зав’яже плоскинем, щоб Ехлопчик, то пупик зав’яже плоскинем, щоб
З експедиційних досліджень
105
породільної, а вона в цей мент стає правою но-
гою на сокиру і миє руки. Тоді, коли ця мішан-
ка добежить до ліктя, то вона схвачує її і п’є з
жадністю, щоб збільшувалося молоко у грудях
породільної.
Потім кличуть душ десять жінок та чоло-
віків старих, сусідських і справляють хрес-
тини.
Під час обіду п’ють горілку, веселяться,
особливо, коли народився хлопчик, тоді бать-
ко буває дуже веселий, бо знає, що його сину
дадуть землю і він буде гарний господар –
хлібо роб (це їхній інтерес). Співають ріжні
пісні, як-то:
Зелений дубочок на яр похилився,
Молодий козак, чего зажурився?
Без доли уродився.
Ой піду я полем, пошукаю доли.
Не знайшов я доли, а знайшов я сине
море.
Коло синього моря самі рибалові.
– Ой ви, рибаловці, здорові молодці,
Перекиньте сітку через бистру річку.
Пиймайте долю, парня молодого.
Не пиймали долю, та й поймали щуку,
А риба грає, на дно поринає,
Мені молодому парочки немає.
Тільки мені пара, що дівчина Галя
Піде зі мною.
Туман яром, яром,
А мороз долиною, долиною,
Не поправді казак живе,
Живе з дівчиною.
Схилилися дві берези низько,
Ходить козак до дівчини.
– Ой не ходи, козаче, до мене,
Буде слава на мене і на тебе.
А тоді, пообідавши, расходяться всі, крім ба-
бусі. Вона тут залишається ще днів два або три.
Потім, коли встає породільна мати, то вона
по перше дуже пеклується за своєю дитиною.
Вона намагається весь час сидіти біля неї і до-
глядати, щоб не простудилася дитина, щоб їй
було сухо, тепло, а після, коли дитина трохи
підросте. тоді може кидати її і піти, куди захо-
че, доручивши кому-небудь. Ця особа, що до-
глядає дитину, дає соску їй або, як немає сос-
ки, то нажує хліб з цукром кладе у тряпочку і
дає сосати дитині, аби дитина не плакала, тоді
забавляє її, приспівуючи колискові пісні:
Баю, баю, дитина малесенька,
Геть піди ти, кот мурлика,
А я спечу калача,
Та й медом примажу,
А котові дулю покажу.
Баю, баю, налитіли гулі,
Та й сіли на люлі.
Знялись, политіли,
Та й опять на голову сіли.
Ой, котику сирий,
Та вимети сіни,
Та не ходи по хаті,
Та й не буди дитяти.
В нас дитина мала,
Вона спатоньки рада.
Ой ну, коту-сирашу,
Стовчи пшинця на кашу.
Наваримо, Володю нагодуємо,
А тебе, котику, оддуємо.
Котику сиренький, котику біленький,
Не ходи по хаті, не буди дитяті.
Дитя буде спати, а я колихати.
Далі, коли дитині стає 1–2 рокі, то її од-
лучають від грудей. Відлучають таким чином:
зачастую намажуть соску перчиною, дають
http://www.etnolog.org.ua
І
Мені молодому парочки немає.
І
Мені молодому парочки немає.
Тільки мені пара, що дівчина ГаляІТільки мені пара, що дівчина Галя
Піде зі мною. ІПіде зі мною.
Туман яром, яром,ІТуман яром, яром,
А мороз долиною, долиною,ІА мороз долиною, долиною,
Не поправді казак живе,ІНе поправді казак живе,
М
оло синього моря самі рибалові.
М
оло синього моря самі рибалові.
– Ой ви, рибаловці, здорові молодці,
М
– Ой ви, рибаловці, здорові молодці,
Перекиньте сітку через бистру річку.
М
Перекиньте сітку через бистру річку.
Пиймайте долю, парня молодого.
М
Пиймайте долю, парня молодого.
Не пиймали долю, та й поймали щуку,
М
Не пиймали долю, та й поймали щуку,
А риба грає, на дно поринає,МА риба грає, на дно поринає,
Мені молодому парочки немає.ММені молодому парочки немає.
Тільки мені пара, що дівчина ГаляМТільки мені пара, що дівчина Галя
ФНе знайшов я доли, а знайшов я сине ФНе знайшов я доли, а знайшов я сине
море. Фморе.
А котові дулю покажу.
Ф
А котові дулю покажу.
Баю, баю, налитіли гулі,ФБаю, баю, налитіли гулі,
Та й сіли на люлі.ФТа й сіли на люлі.
Знялись, политіли, ФЗнялись, политіли,
Та й опять на голову сіли.ФТа й опять на голову сіли.
Е
Баю, баю, дитина малесенька,
Е
Баю, баю, дитина малесенька,
Геть піди ти, кот мурлика,
Е
Геть піди ти, кот мурлика,
ЕА я спечу калача,ЕА я спечу калача,
Та й медом примажу,ЕТа й медом примажу,
А котові дулю покажу.ЕА котові дулю покажу.
Баю, баю, налитіли гулі,ЕБаю, баю, налитіли гулі,
Та й сіли на люлі.ЕТа й сіли на люлі.
106
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
хліб з сіллю або лякають чим-небудь, наприк-
лад, положуть під кофту щітку колючу і тоді
кажуть, що кіт з’їв ціцьку, як доркнеться дити-
на, то колиться, тоді дитина не спить з матер’ю
і таким чином відлучають від грудей.
У дитячих роках дитина хворіє ріжною хво-
робою як-то: золотухою, жовтяницею, віспою і
младенчеською хворобою, а лікують так:
Від золотухи: беруть заячий міх примазу-
ють медом і кладуть у те місто, де є рана, а
тоді через декілька днів шкурінка знимається і
заростає нова шкіра.
Від жовтяниці: купають дитину в жовтіх
квітках, у золоті і т. інш.
Від віспи: дають дитині весь час, коли вона
хвора, солоденького чего-небудь (мед, цукор),
а тоді, як червоні плями починають показува-
тися на зовні, тоді вони гадають, що вже ди-
тина видужає, і дають їсти все, що вона просе.
Від младенчеської хвороби: несуть до попа,
щоб він вичитав, або несуть дитину до шептухи-
баби. Вона зливає віск над дитиною. А зливає
віск так: бере у кружці води, стане перед Бого-
родицею молиться і в цей же мент хрестить нож-
ницами воду цю, тоді засвітеть свічку і держе над
водою, з свічки починають падати краплі воску.
Тоді, коли віск зийдеться до купи у воді, то вона
каже, що дитина не помре, а видужає, а як тільки
віск разийдеться, то дитина помре. Взагалі ка-
жуть, ця хвороба не злічима того, що у голови
дитині сідить нечиста сила, що хоче, те і робить
їй, як захоче, то скорче, бросе у жар і т. інш. Ка-
жуть, що нечиста сила володіє над дитиною.
Потім, коли у селі є неплідна жінка, то ка-
жуть на неї: «Куди воно годиться, неплідне
дерево, верба, воно сидить, не має користи від
неї ні богові, ні цареві».
http://www.etnolog.org.ua
І
каже, що дитина не помре, а видужає, а як тільки
І
каже, що дитина не помре, а видужає, а як тільки
віск разийдеться, то дитина помре. Взагалі каІвіск разийдеться, то дитина помре. Взагалі ка
жуть, ця хвороба не злічима того, що у голови Іжуть, ця хвороба не злічима того, що у голови Ідитині сідить нечиста сила, що хоче, те і робить Ідитині сідить нечиста сила, що хоче, те і робить
їй, як захоче, то скорче, бросе у жар і т. інш. КаІїй, як захоче, то скорче, бросе у жар і т. інш. Ка
жуть, що нечиста сила володіє над дитиною.Іжуть, що нечиста сила володіє над дитиною.
Потім, коли у селі є неплідна жінка, то ка-ІПотім, коли у селі є неплідна жінка, то ка-
М
щоб він вичитав, або несуть дитину до шептухи-
М
щоб він вичитав, або несуть дитину до шептухи-
баби. Вона зливає віск над дитиною. А
М
баби. Вона зливає віск над дитиною. А зл
М
зл
віск так: бере у кружці води, стане перед Бого
М
віск так: бере у кружці води, стане перед Бого
родицею молиться і в цей же мент хрестить нож
М
родицею молиться і в цей же мент хрестить нож-
М
-
ницами воду цю, тоді засвітеть свічку і держе над
М
ницами воду цю, тоді засвітеть свічку і держе над
водою, з свічки починають падати краплі воску. Мводою, з свічки починають падати краплі воску.
Тоді, коли віск зийдеться до купи у воді, то вона МТоді, коли віск зийдеться до купи у воді, то вона
каже, що дитина не помре, а видужає, а як тільки Мкаже, що дитина не помре, а видужає, а як тільки
віск разийдеться, то дитина помре. Взагалі каМвіск разийдеться, то дитина помре. Взагалі ка
жуть, ця хвороба не злічима того, що у голови Мжуть, ця хвороба не злічима того, що у голови Мдитині сідить нечиста сила, що хоче, те і робить Мдитині сідить нечиста сила, що хоче, те і робить
їй, як захоче, то скорче, бросе у жар і т. інш. КаМїй, як захоче, то скорче, бросе у жар і т. інш. Ка
Ф
тина видужає, і дають їсти все, що вона просе.
Ф
тина видужає, і дають їсти все, що вона просе.
Від младенчеської хвороби: несуть до попа, ФВід младенчеської хвороби: несуть до попа,
щоб він вичитав, або несуть дитину до шептухи- Фщоб він вичитав, або несуть дитину до шептухи-
и Фиває Фває
віск так: бере у кружці води, стане перед Бого Фвіск так: бере у кружці води, стане перед Бого
Е
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201985 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:34:43Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-02-21T09:03:13Z 2015 с. Мар’їнка Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 104-106. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201985 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З експедиційних досліджень с. Мар’їнка Сталінської округи Maryinka, village (Stalino District) Article published earlier |
| spellingShingle | с. Мар’їнка Сталінської округи З експедиційних досліджень |
| title | с. Мар’їнка Сталінської округи |
| title_alt | Maryinka, village (Stalino District) |
| title_full | с. Мар’їнка Сталінської округи |
| title_fullStr | с. Мар’їнка Сталінської округи |
| title_full_unstemmed | с. Мар’їнка Сталінської округи |
| title_short | с. Мар’їнка Сталінської округи |
| title_sort | с. мар’їнка сталінської округи |
| topic | З експедиційних досліджень |
| topic_facet | З експедиційних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201985 |