с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201986 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 99-102. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860087576561451008 |
|---|---|
| citation_txt | с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 99-102. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| first_indexed | 2025-12-07T17:20:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
З експедиційних досліджень
99
с. Новотроїцьке
Старобешівського р-ну Сталінської округи.
Записано С. Буркаль
від Наталії Андріївни Суботовської
(72-х років, середнячки, релігійної)
(АНФРФ ІМФЕ, ф. 1, од. зб. 661, арк. 65–70)
Перш за все, коли думають старі одружи-
ти свого сина, то радяться. Старий: «Стара,
мабуть, закрутимо свого лабуряку. Годі йому
шататись, собак в людей дражнить». Тоді ка-
жуть своєму синові. Після цього всего шу-
кають старостів. Старости щоб були отменні,
щоб не задумувались ні над яким питанням.
І коли вже ідуть свататься, то мати становить
сина перед образами благословить його. Син
прочита Отченаш і мати випроважа на сватан-
ня. Приходять старости до молодої сватати, і
це так щоб сват і не знав, чого вони прийшли.
Старости начинають робити ріжні підходи.
А молода в цей мент стоїть де коло печі колу-
пає піч або що инше таке.
Сватають. Як старі вже згодні, то молоду
трохи приниволять. Як уже діло готове, то сві-
тять свічки і стають Богу молиться. Молода
дає старостам рушники. Старі молодої з старо-
стами згукують сосідів, своїх родичів і йдуть
на розглядини до молодого. А молода збирає
всіх своїх пудруг та хлопців та і починають гу-
лять. Варять дружки вареники, хлопці прихо-
дять з музикою і розвертається гульня. Друж-
ки співають пісень свадбових. Виражають в
цих піснях заручення і прощання з своєю по-
другою. От як співають, як засватають:
Заручена Марусина, заручена.
Дала свою білу руку на заруку.
Була твоя біла ручка у батинька
Й буде твоя біла ручка у свекорка.
В цей мент старі у молодого п’ють, гуляють,
співають:
Ой ви казали, що сват не п’яниця,
Пропив дочку ще й на риночку
За мед-вина ще й горілочку.
Після всього гуляння в цей вечір молода ще
йде гуляти. Дружки з нею співають:
Ой май, кісонько, май,
Пустила мене мати
У гай погуляти,
У гай погулятись,
З подругами прощатись.
На другий день збираються молодиці лі-
пить шишки, наліплять шишків, напичуть. Під
вечер убирають молоду в намиста, в рушники
і починають гулять. Б’ють у цебирки, на грі-
бінці грають, на рублі [прилад для прасування
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
Ф
на розглядини до молодого. А
Ф
на розглядини до молодого. А
всіх своїх пудруг та хлопців та і починають гу-
Ф
всіх своїх пудруг та хлопців та і починають гу-
лять. Варять дружки вареники, хлопці прихо-
Ф
лять. Варять дружки вареники, хлопці прихо-
дять з музикою і розвертається гульня. Друж-
Ф
дять з музикою і розвертається гульня. Друж-
ки співають пісень свадбових. Виражають в Фки співають пісень свадбових. Виражають в
цих піснях заручення і прощання з своєю по-Фцих піснях заручення і прощання з своєю по-
другою. От як співають, як засватають: Фдругою. От як співають, як засватають:
Заручена Марусина, заручена. ФЗаручена Марусина, заручена.
Е
трохи приниволять. Як уже діло готове, то сві-
Е
трохи приниволять. Як уже діло готове, то сві-
тять свічки і стають Богу молиться. Молода
Е
тять свічки і стають Богу молиться. Молода
дає старостам рушники. Старі молодої з старо
Е
дає старостам рушники. Старі молодої з старо
стами згукують сосідів, своїх родичів і йдуть Естами згукують сосідів, своїх родичів і йдуть
на розглядини до молодого. АЕна розглядини до молодого. А
всіх своїх пудруг та хлопців та і починають гу-Евсіх своїх пудруг та хлопців та і починають гу-
лять. Варять дружки вареники, хлопці прихо-Елять. Варять дружки вареники, хлопці прихо-
дять з музикою і розвертається гульня. Друж-Едять з музикою і розвертається гульня. Друж-
ки співають пісень свадбових. Виражають в Еки співають пісень свадбових. Виражають в
100
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
білизни]. А молода бере дружків і йде кликати
своїх родичів на підвісілок [дівич- вечір]. Роб-
лять гільце з цвітів з цвітного паперу.
Молода ходи з дружками по сосідах, роди-
чах, кланяється і дає по шисці та зве на гулян-
ня. Дружки, ідучи, співають пісні:
Ой великий двір, та маленький збір,
Чом не вся родинонька?
Батька немає, а рід не знає.
Ой там жалівся на родиноньку
та нема порядоньку.
Посилай, Маруся, соловейка з гаю
До батенька до раю,
Зозуленьку на Україну.
Соловейко литить, крилами махає,
А зозуленька литить, кука,
Вся родинонька тута.
Приходять до молодого, стають на порозі і
співають:
Прібірайся, матінко, прібірайся,
До себе дружичек сподівайся.
Коли мати не виходи, то співають:
Ой вийди, матінко, проти нас,
Найкращая Марусина од усіх нас.
Мати виходе з хлібом-солью, благословить
і кличе в хату. Всі гуляють, п’ють, танцюють,
дружки співають:
Ой у суботоньку під неділеньку
Розтворилось небо.
Ой видно церкви золоті верхи,
Ще й столи-пристоли.
Мати Христова плете вінок, стоячи.
Один уси сплела з рути ще й з м’яти
Хлопчині до шапки.
Другий сплела з рути ще й шавлії
Марусині для неділі.
Далі ще пісні:
Через сінечко двоє дверечко,
Ще й вешневий садочок.
Ой там Марусина овець брала,
Голубей годувала.
Ой годуючи, готуючи,
з голубами розмовляючи:
– Гудіть, голуби, куйти, зозулі,
Щебечіть соловейки
Та [згадайте] тому
Батіньку мойому,
Що він мене віддає
то і сам не знає,
доченькі не згадає.
Підвісілок цим кінчається, молода іде
додому.
На другий день у неділю молодий зберає
боярів, убераєця. Готове собі поїзд їхати до
молодої. Свашка пришива молодому та боярам
красні стрічки та співає:
Готуйте, бояри, готуйте,
По золотому [даруйте],
А ви, старости, гадайте
Та по золотому скидайте.
Після цього дружок виводе всіх бояр, вихо-
дять всі свашки, світилки з васильками і стають
на дворі підряд. Виходи мати молодого з оріха-
ми, канфетами, копійками, насінням кабачків в
мисині та починає обсипати молодого. Обійде
кругом і кида на молодого три рази. Тоді мати
бере передніх коний за повід і виводе на вули-
цю. Приїжа до молодої, а молодої бояри стоять
на воротях і не пускають у двір. Дружок витя-
га бутилку горілки і миряться. Уїхавши в двір,
стають бояри, світилки, свашки у ряд. Дружко
входи до хати і каже: «Староста наш, староста!
Господі, благослови, Христе, Сине Божи». А ті
з хати відповідають: «Амінь. Благословили у
двір заїхати, благословіть і в Божий храм за-
йти». А молода з дружками співа:
Первої по мни прийшли,
Та невміли говорити,
Ні шапочки зняти, ні рученьки дати.
До трьох раз співають, а дружко ходе то
до тіх, то до своїх і промовляє: «Кланяють-
ся молода молодому, бояри боярам, сваш-
ки свашкам, світилки світилкам». Так каже
тричі. Виходе теща з вивернутим кожухом і в
http://www.etnolog.org.ua
ІМати виходе з хлібом-солью, благословить ІМати виходе з хлібом-солью, благословить
і кличе в хату. Всі гуляють, п’ють, танцюють, Іі кличе в хату. Всі гуляють, п’ють, танцюють,
дружки співають: Ідружки співають:
Ой у суботоньку під неділенькуІОй у суботоньку під неділеньку
Розтворилось небо.ІРозтворилось небо.
Ой видно церкви золоті верхи,ІОй видно церкви золоті верхи,
М
Прібірайся, матінко, прібірайся,
М
Прібірайся, матінко, прібірайся,
До себе дружичек сподівайся.
М
До себе дружичек сподівайся.
Коли мати не виходи, то співають:
М
Коли мати не виходи, то співають:
Ой вийди, матінко, проти нас,МОй вийди, матінко, проти нас,
Найкращая Марусина од усіх нас.МНайкращая Марусина од усіх нас.
Мати виходе з хлібом-солью, благословить ММати виходе з хлібом-солью, благословить
і кличе в хату. Всі гуляють, п’ють, танцюють, Мі кличе в хату. Всі гуляють, п’ють, танцюють,
Ой у суботоньку під неділенькуМОй у суботоньку під неділеньку
мисині та починає обсипати молодого. Обійде
М
мисині та починає обсипати молодого. Обійде
кругом і кида на молодого три рази. Тоді мати Мкругом і кида на молодого три рази. Тоді мати
Ф
Приходять до молодого, стають на порозі і
Ф
Приходять до молодого, стають на порозі і
Ф
Готуйте, бояри, готуйте,
Ф
Готуйте, бояри, готуйте,
По золотому [даруйте],
Ф
По золотому [даруйте],
А ви, старости, гадайте
Ф
А ви, старости, гадайте
Та по золотому скидайте.ФТа по золотому скидайте.
Після цього дружок виводе всіх бояр, вихоФПісля цього дружок виводе всіх бояр, вихо
дять всі свашки, світилки з васильками і стають Фдять всі свашки, світилки з васильками і стають
на дворі підряд. Виходи мати молодого з оріхаФна дворі підряд. Виходи мати молодого з оріха
ми, канфетами, копійками, насінням кабачків в Фми, канфетами, копійками, насінням кабачків в
мисині та починає обсипати молодого. Обійде Фмисині та починає обсипати молодого. Обійде
Е
На другий день у неділю молодий зберає
Е
На другий день у неділю молодий зберає
боярів, убераєця. Готове собі поїзд їхати до
Е
боярів, убераєця. Готове собі поїзд їхати до
молодої. Свашка пришива молодому та боярам Емолодої. Свашка пришива молодому та боярам
красні стрічки та співає:Екрасні стрічки та співає:ЕГотуйте, бояри, готуйте,ЕГотуйте, бояри, готуйте,
По золотому [даруйте],ЕПо золотому [даруйте],
А ви, старости, гадайте ЕА ви, старости, гадайте
Та по золотому скидайте.ЕТа по золотому скидайте.
З експедиційних досліджень
101
руках держе соляночку стару і туди наливає
горілки і там сіль і ріжна чипуха накочина.
Дає бояринові старшому. Боярин бере і води
понад головою молодого, і тоді кида через
хату. Тоді мати каже: «Милості просимо до
хати». А старости цих два і тих два беруть
ослін, застиляють, переміняються хлібами,
наливають по дві чарки одні одним. Це так
вони здоровкаються. Дружко каже: «Старос-
та, наш староста! Благословіть молодого в цей
дом завести». Ті його словлять всі три рази.
Дружки співають:
Що то за ворона стоїть край порога?
І рот розявила, і руки розставила,
Хочи политіти на покуті сісти.
Дружко бере молодого (платочком) хуст-
кою і заводе в хату. Сажають за стіл, частує
сваха горілкою, а коли молодий залізе за стіл
та не поцілує молодої, дружки співають:
Було б тобі волочитись,
Було б тобі ни жинитись,
Було б тобі жінки не брати,
Не вмієш жінки цілувати.
Свати розносять всім по чарці водки і по
шишці. Дружко входе з короваєм на голові і
каже «Господи, благослови, благословили мо-
лодому увійти в хату, благословіть цей хліб миру
роздати». «Староста, наш староста! Благосло-
вили хліб роздати, благословіть косу розплести
молодій». А ті кажуть: «Благословіть молодому
вінок пришить». Теща пришива вінок і співа:
Та я на зятя та й не дивлюся,
Я од зятя ще й одвернуся.
До дверей очима, до зятя пличима.
Він тоді дає тещі подарунок, вона поверта-
єця і цілує зятя. А коли вона пришивала, то
дружки співають:
Із Київа швачка,
Купечиська дочка.
Шапки скупувала,
Вінки пришивала.
Дружки співають боярам:
Старший боярин горбатий,
А на горбові верба,
А на вербі сова.
Не сидіть, бояри, до ночи
Бо сова видере очі.
Бояри одспівують старшій дружці:
Під столом кружка стояла,
Туди кішка насцяла
Подайти ту кружку,
Почастуймо старшу дружку.
Далі співають бояри молодого:
У сінечках голуб гуде,
То ж не голуб, то ж не голубка,
То ж молодий з тестиньком говоре:
– Ой тестиньку, ти мій батіньку,
Та не гай мене, виряжай мене.
Тепер ніченька та й темнесенька,
Доріженька та й далекая.
Їхатимемо та й заблудемо,
Ще й Марусиноньку та й загубимо.
Дружко каже: «Староста, староста! Бла-
гословили за стіл зависти, благословіть із-за
столу вивести». Дружки співають:
– Оце ж тобі, мій батенько, на одході
Посадила трояндоньку на городі.
Рости, рости, трояндонько, не хилися,
Живи, живи, мій батінько,
Живи, не журися.
– Ой як мені не хилитись,
Вітер повіває.
Ох як мені не журитись,
Дитя покидає.
Бере батько ікону, ставе молодих серед
хати і благословить їх. Далі до скрині. Скрині
не дають бояри, а так же і всього приданого.
Придане буває, дивлячись по заможністі. Ко-
лись давав батько корову, воли, вівці, а тепер,
немає того – дадуть тиличку, то й добре. Тоді
ідуть надвір, надворі коня нема, нічим їхать –
молодої брат украв. Тоді викупають коня, да-
ють <...> або шапку.
http://www.etnolog.org.ua
І
шишці. Дружко входе з короваєм на голові і
І
шишці. Дружко входе з короваєм на голові і
каже «Господи, благослови, благословили моІкаже «Господи, благослови, благословили мо
лодому увійти в хату, благословіть цей хліб миру Ілодому увійти в хату, благословіть цей хліб миру
роздати». «Староста, наш староста! БлагослоІроздати». «Староста, наш староста! Благосло
вили хліб роздати, благословіть косу розплести Івили хліб роздати, благословіть косу розплести
ть: «Благословіть молодому Іть: «Благословіть молодому
вінок пришить». Теща пришива вінок і співа: Івінок пришить». Теща пришива вінок і співа:
М
Було б тобі ни жинитись,
М
Було б тобі ни жинитись,
Було б тобі жінки не брати,
М
Було б тобі жінки не брати,
Не вмієш жінки цілувати.
М
Не вмієш жінки цілувати.
Свати розносять всім по чарці водки і по МСвати розносять всім по чарці водки і по
шишці. Дружко входе з короваєм на голові і Мшишці. Дружко входе з короваєм на голові і
каже «Господи, благослови, благословили моМкаже «Господи, благослови, благословили мо
лодому увійти в хату, благословіть цей хліб миру Млодому увійти в хату, благословіть цей хліб миру
роздати». «Староста, наш староста! БлагослоМроздати». «Староста, наш староста! Благосло
вили хліб роздати, благословіть косу розплести Мвили хліб роздати, благословіть косу розплести
гословили за стіл зависти, благословіть із-за Мгословили за стіл зависти, благословіть із-за
столу вивести». Дружки співають:Мстолу вивести». Дружки співають:
Ф
кою і заводе в хату. Сажають за стіл, частує
Ф
кою і заводе в хату. Сажають за стіл, частує
сваха горілкою, а коли молодий залізе за стіл Фсваха горілкою, а коли молодий залізе за стіл
та не поцілує молодої, дружки співають: Фта не поцілує молодої, дружки співають:
То ж молодий з тестиньком говоре:
Ф
То ж молодий з тестиньком говоре:
–
Ф
– Ой тест
Ф
Ой тест
Та не гай мене, виряжай мене.
Ф
Та не гай мене, виряжай мене.
Тепер ніченька та й темнесенька,ФТепер ніченька та й темнесенька,
Доріженька та й далекая.ФДоріженька та й далекая.
Їхатимемо та й заблудемо,ФЇхатимемо та й заблудемо,
Ще й Марусиноньку та й загубимо.ФЩе й Марусиноньку та й загубимо.
Дружко каже: «Староста, староста! Бла-ФДружко каже: «Староста, староста! Бла-
гословили за стіл зависти, благословіть із-за Фгословили за стіл зависти, благословіть із-за
Е
Почастуймо старшу дружку.
Е
Почастуймо старшу дружку.
Далі співають бояри молодого:
Е
Далі співають бояри молодого:
У сінечках голуб гуде,ЕУ сінечках голуб гуде,
То ж не голуб, то ж не голубка,ЕТо ж не голуб, то ж не голубка,
То ж молодий з тестиньком говоре:ЕТо ж молодий з тестиньком говоре:
Ой тестЕОй тестиньку, ти мій батіньку,Еиньку, ти мій батіньку,
Та не гай мене, виряжай мене.ЕТа не гай мене, виряжай мене.
Тепер ніченька та й темнесенька,ЕТепер ніченька та й темнесенька,
102
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
Далі мати підносе по чарці всім сватам і
боярам, виходять надвір, мати бере за повід
коней <...>, а в цей мент молода сіда на сани,
а молодий ходи кругом саней і б’є молоду бато-
гом. А молода одвертається од його і кланяєця
на чотирі сторони. Після цього сіда молодий,
і мати виводе за двір коней, і їдуть по селу і
до церкви. Там повінчаються і їдуть додому
до молодого. Приїжають додому, на воротях
горить огнище. Вони розганяють коней і вска-
кують в двір [через вогнище]. Мати виходе,
зве їх в хату. Увіходять в хату, сідають за стіл,
дають їм вечерять. Тепер уже після вечері мо-
лоді ідуть на спокій.
А старі зостаються. Батько молодого дає ба-
рана, курей, водки і п’ють, гуляють цілу ніч. На
другий день їдуть знов до батька. Батько коло
столу Богу молиться. Далі повмивають їх. Тоді
батько з матерею дають їм снідать м’яса, цілого
вареного барана, горілки четвертей дві. Погуля-
ють, тоді ідуть до батька молодої і ведуть молоду.
Батько молодої радуєця, частує їх. Погулявши,
ідуть до молодого дарувать, несуть лежні і все те,
котре потрібне при дарувані як то: шишки, горіл-
ку, курей і т. д. Дарують гроші, курей, свиней,
овець, коров, тилят, лошат. Погуляють, обдару-
ють, тоді начинають вигонить сватів. Отчіняють
двері, вікна закривають і б’ють горшки, гарбузи,
цеберками вибивають, водою хлюпають. Як ви-
жинуть, то ідуть гулять до дружка.
Після свайби на другий день роблять ко-
рабль на бричці або на гарбі. Кладуть на бричку
кам’яну плаху. Там на пласі варять кашу, ідучи
по селу, і там же сидить мати і батько молодих.
Приїжають до ларька, беруть горілки і знов
п’ють. Приїдуть додому, це ще не все. Кажуть:
«Давайте батька завісимо». Тоді беруть вішать.
А батько відкупляєця, хоть четвертью водки,
хоть бараном. Після цього начинають купать
батьків. Скупають, тоді баби починають в тій
воді прать. Та виливають ту воду прямо додо-
лу, кажуть, що невістка молода прибере. І в хаті
пообляпують і стіни, і стелю – все, так що не
можно війти в хату. Тоді молода невістка ці-
лий тиждень вбирає це все, що поробили в час
весілля. А старі ходять по беседах, гуляють.
http://www.etnolog.org.ua
І
двері, вікна закривають і б’ють горшки, гарбузи,
І
двері, вікна закривають і б’ють горшки, гарбузи,
цеберками вибивають, водою хлюпають. Як виІцеберками вибивають, водою хлюпають. Як ви
жинуть, то ідуть гулять до дружка.Іжинуть, то ідуть гулять до дружка.ІПісля свайби на другий день роблять коІПісля свайби на другий день роблять ко
рабль на бричці або на гарбі. Кладуть на бричку Ірабль на бричці або на гарбі. Кладуть на бричку
кам’яну плаху. Там на пласі варять кашу, ідучи Ікам’яну плаху. Там на пласі варять кашу, ідучи
же сидить мати і батько молодих. Іже сидить мати і батько молодих.
М
ють, тоді ідуть до батька молодої і ведуть молоду.
М
ють, тоді ідуть до батька молодої і ведуть молоду.
Батько молодої радуєця, частує їх. Погулявши,
М
Батько молодої радуєця, частує їх. Погулявши,
ідуть до молодого дарувать, несуть лежні і все те,
М
ідуть до молодого дарувать, несуть лежні і все те,
котре потрібне при дарувані як то: шишки, горіл
М
котре потрібне при дарувані як то: шишки, горіл-
М
-
арують гроші, курей, свиней,
М
арують гроші, курей, свиней,
овець, коров, тилят, лошат. Погуляють, обдаруМовець, коров, тилят, лошат. Погуляють, обдару-М-
ють, тоді начинають вигонить сватів. Отчіняють Мють, тоді начинають вигонить сватів. Отчіняють
двері, вікна закривають і б’ють горшки, гарбузи, Мдвері, вікна закривають і б’ють горшки, гарбузи,
цеберками вибивають, водою хлюпають. Як виМцеберками вибивають, водою хлюпають. Як ви
жинуть, то ідуть гулять до дружка.Мжинуть, то ідуть гулять до дружка.МПісля свайби на другий день роблять коМПісля свайби на другий день роблять ко
рабль на бричці або на гарбі. Кладуть на бричку Мрабль на бричці або на гарбі. Кладуть на бричку
Ф
батько з матерею дають їм снідать м’яса, цілого
Ф
батько з матерею дають їм снідать м’яса, цілого
вареного барана, горілки четвертей дві. Погуля Фвареного барана, горілки четвертей дві. Погуля- Ф-
ють, тоді ідуть до батька молодої і ведуть молоду. Фють, тоді ідуть до батька молодої і ведуть молоду.
Батько молодої радуєця, частує їх. Погулявши, ФБатько молодої радуєця, частує їх. Погулявши,
ідуть до молодого дарувать, несуть лежні і все те, Фідуть до молодого дарувать, несуть лежні і все те,
Е
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201986 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:20:53Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-02-21T09:03:16Z 2015 с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 99-102. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201986 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З експедиційних досліджень с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи Novotroyitske, village (Starobesheve District, Stalino Region) Article published earlier |
| spellingShingle | с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи З експедиційних досліджень |
| title | с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи |
| title_alt | Novotroyitske, village (Starobesheve District, Stalino Region) |
| title_full | с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи |
| title_fullStr | с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи |
| title_full_unstemmed | с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи |
| title_short | с. Новотроїцьке Старобешівського р-ну Сталінської округи |
| title_sort | с. новотроїцьке старобешівського р-ну сталінської округи |
| topic | З експедиційних досліджень |
| topic_facet | З експедиційних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201986 |