с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи

с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Народна творчість та етнологія
Дата:2015
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Теми:
З експедиційних досліджень
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201987
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 102-104. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201987
record_format dspace
spelling 2025-02-21T09:03:19Z
2015
с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 102-104. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201987
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
З експедиційних досліджень
с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи
Olenivka, village (Starobesheve District, Stalino Region)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи
spellingShingle с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи
З експедиційних досліджень
title_short с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи
title_full с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи
title_fullStr с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи
title_full_unstemmed с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи
title_sort с. оленівка старобешівського р-ну сталінської округи
topic З експедиційних досліджень
topic_facet З експедиційних досліджень
publishDate 2015
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Olenivka, village (Starobesheve District, Stalino Region)
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201987
citation_txt с. Оленівка Старобешівського р-ну Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 102-104. — укр.
first_indexed 2025-11-25T22:40:32Z
last_indexed 2025-11-25T22:40:32Z
_version_ 1850568480166772736
fulltext 102 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 с. оленівка Старобешівського р-ну   Сталінської округи. Записала 24.02 – 01.03.1928 року   Г. Судникова від Стрілець Настечки (АНФРФ ІМФЕ, ф.  1, од. зб. 661, арк. 104–106) При родах допомога бабка. Як що роди проходять легко, то бабка бере і рятує дити- ну, а як що бувають дуже тяжки, то застав- ляє, щоб чоловік ліг на підлогу, а породіли- ниця тричи перепригує через нього. Бабка кличе чоловіка, щоб її стряхнути, потім по- роділиницю кладуть на ліжко. Чоловік бере її добре за плечи і з усією силою страхує. Є ще третій спосіб. Підвишують жінку до стелі або беруть лопату (що хліб сажають) і кладуть її на лаву і жінку перегінают через цю лопату. Це все роблять для того, щоб жінка легше розрешилася. Як що роділиниця при цьому захолоняє, то її парять. Як тільки родиться дитина, то бабка зав’язує пупок прядевом або товстою ниткою. А щоб скоріше випало дітяче місто, або послід, то за другий кінець пуповини прив’язують чоловікові штани або лапоть, як що є. Коли дитина родиться в со- рочці або чепчику, то кажуть що вона буде щаслива, сорочку цю або чепчик сушать, зав’язують у ганчирочку і вишають її на шію, а коли дитина – хлопчик і обмотаний киш- кою, то кажуть, що буде солдатом. Відношення родини до народження дитини таки: батько любить більш хлопчика, а мати дівчину, але коли є дівчата і чекають хлопчика, а знаходиця знов дівчинка, то батьки бувають не задоволені і навпаки. Хрестять дитину по- більшости на другий день, а іноді через тиж- день по бажанню батьків. До хрестин дитину готують так: сповіва- ють, баба бере кожух і на ньому кладе дитину, кум і кума кідають гроши, щоб вона була бага- та й щаслива. Потім баба бере дитину, і коли дівчина, то дає кумі, а як хлопець, то кумові, приказуючи таке: «Даємо вам нарождене, мо- литвене, а не хрещене, принесить нам рожде- не, молітвене і хрещене». http://www.etnolog.org.ua ІМ лапоть, як що є. Коли дитина родиться в соМлапоть, як що є. Коли дитина родиться в соФ ретій спосіб. Підвишують жінку до стелі або Ф ретій спосіб. Підвишують жінку до стелі або беруть лопату (що хліб сажають) і кладуть її Ф беруть лопату (що хліб сажають) і кладуть її на лаву і жінку перегінают через цю лопату. Ф на лаву і жінку перегінают через цю лопату. Це все роблять для того, щоб жінка легше Ф Це все роблять для того, щоб жінка легше розрешилася. Як що роділиниця при цьому Фрозрешилася. Як що роділиниця при цьому захолоняє, то її парять. Як тільки родиться Фзахолоняє, то її парять. Як тільки родиться дитина, то бабка зав’язує пупок прядевом Фдитина, то бабка зав’язує пупок прядевом або товстою ниткою. АФабо товстою ниткою. А дітяче місто, або послід, то за другий кінець Фдітяче місто, або послід, то за другий кінець пуповини прив’язують чоловікові штани або Фпуповини прив’язують чоловікові штани або Е ниця тричи перепригує через нього. Бабка Е ниця тричи перепригує через нього. Бабка кличе чоловіка, щоб її стряхнути, потім по Е кличе чоловіка, щоб її стряхнути, потім по роділиницю кладуть на ліжко. Чоловік бере її Е роділиницю кладуть на ліжко. Чоловік бере її добре за плечи і з усією силою страхує. ЄЕдобре за плечи і з усією силою страхує. Є ретій спосіб. Підвишують жінку до стелі або Еретій спосіб. Підвишують жінку до стелі або беруть лопату (що хліб сажають) і кладуть її Еберуть лопату (що хліб сажають) і кладуть її на лаву і жінку перегінают через цю лопату. Ена лаву і жінку перегінают через цю лопату. Це все роблять для того, щоб жінка легше ЕЦе все роблять для того, щоб жінка легше розрешилася. Як що роділиниця при цьому Ерозрешилася. Як що роділиниця при цьому З експедиційних досліджень 103 До церкви дитину несе кума, а в церкві бере кум. Попові за хрестини дають: гроши, хто скіки, курочку або паляницю. Куми при- носять дитину хрещену і дають бабі приказу- ючи: «Ми у вас брали нехрещене, а даємо вам нарождене, молітвене і хрещене». Після цього зараз начинають гуляти. В час гулянки співа- ють різні пісні. Наприклад такі: Хилю, хилю – не хилеться, болить моя потилиця. Хилю, хилю – не тече, коло серця пече, І чарочка нова, а гарілки нема. Випрягайте хлопці коні та лягайте спати. А я піду в сад вішневий, В сад криниченьку копати. Викопав я криниченку в вишневому саду, Викохав я дівчиноньку Пролетарську дочку. Як зачиню віконеці, А сам лягу спати. Чи не прийде дівчинонька По водиченьку брати. Прохав, прохав відеречко, А вона мені не дала Давав же з руки кольцо, Вона не взяла. Ой у поли, в широким роздоллі, Пасла Катя воронії кони. А пасучи, вона погубила, А шукаючи, вона заблудила. Приблудилась к зеленому дубу: – Отут-же я ночувати буду. Я чи думала, що дуб зелений, А то стоїть гайдар молоденький. Ой гайдару, та й виведи з гаю, Бо далії і дороженьки не знаю. – Ой як би [ти] дороженьки не знала, То ти мене гайдуром не звала. – Чи не бачили ви, чи не бігли сюди Вороненьки коні, сріблом-злотом Та й плутані червоним шовком. – Загадаю тобі чотирі загадки, Коли отгадаєш, то і коні знайдиш. Ой що росте та й без коріння? Ой що горить та й без полум’я? Ой що цвіте без синего цвіту? Ой що шумить без буйного вітру? – Ой хіба ж я та й не батькова доч[ка], Щоб я цього та й не одгадала. Камінь, росте без кориння, Зоря горить без полум’я, Романа цвіте без синього цвіту, А нагайка шумить без буйного вітру. Подарунки бабі таки: викідають гроші на та- рілку, [баба] варе кашу солодку, ріже її на шма- точки, підноси гостям і гості вікидають гроші бабі. Догляд за дитиною. Купають дитину двічи на день: утром і увечері. Воду виливають після купання тоді, коли є сонце, а коли воно зайде, то залишують до східу сонця. Як що вилить воду тоді, коли зайде сонце, то на дитину нападе не- чистота. Годують тоді, як дитина заплаче. Мати дає груди або розжовує хліб із цукром, заверне в ганчірці і дає дитині ссати. Сповівають так, щоб дитина не мала змоги ворушитись, а коли сповіти слабко, то кажуть, що дитина буде крива. Коли колишують дитину, то співають таки пісні: Ой ну люли-люлючки, Шовкові верьовочки, Мальовані більца Пишли до Кирильця: – Що Кирилько поробляє? – Колисечко попровляє, Книжечку пише, дитину колише. – Ой люли, ой ну, коту наш, Чи ти вмієш Очинаш? – Я у попа родився, Очинашу навчився. Та багато інших. Дитину від грудей одлучують в місяців 9–10: а. Мати кладе щітку у пазуху, від якої ди- тина пужається і сама перестає проситись їсти. http://www.etnolog.org.ua І і не дала І і не дала Давав же з руки кольцо,ІДавав же з руки кольцо, Вона не взяла. ІВона не взяла. Ой у поли, в широким роздоллі,ІОй у поли, в широким роздоллі, Пасла Катя воронії кони.ІПасла Катя воронії кони. А пасучи, вона погубила,ІА пасучи, вона погубила, М Чи не прийде дівчинонька М Чи не прийде дівчинонька По водиченьку брати. М По водиченьку брати. Прохав, прохав відеречко,МПрохав, прохав відеречко, і не дала Мі не дала Давав же з руки кольцо,МДавав же з руки кольцо, Ой у поли, в широким роздоллі,МОй у поли, в широким роздоллі, дитина не мала змоги ворушитись, а коли сповіти М дитина не мала змоги ворушитись, а коли сповіти слабко, то кажуть, що дитина буде крива.Мслабко, то кажуть, що дитина буде крива. Ф точки, підноси гостям і гості вікидають гроші бабі. Ф точки, підноси гостям і гості вікидають гроші бабі. Догляд за дитиною Ф Догляд за дитиною на день: утром і увечері. Воду виливають після Ф на день: утром і увечері. Воду виливають після Фкупання тоді, коли є сонце, а коли воно зайде, то Фкупання тоді, коли є сонце, а коли воно зайде, то залишують до східу сонця. Як що вилить воду Фзалишують до східу сонця. Як що вилить воду тоді, коли зайде сонце, то на дитину нападе неФтоді, коли зайде сонце, то на дитину нападе не чистота. Годують тоді, як дитина заплаче. Мати Фчистота. Годують тоді, як дитина заплаче. Мати дає груди або розжовує хліб із цукром, заверне в Фдає груди або розжовує хліб із цукром, заверне в ганчірці і дає дитині ссати. Сповівають так, щоб Фганчірці і дає дитині ссати. Сповівають так, щоб дитина не мала змоги ворушитись, а коли сповіти Фдитина не мала змоги ворушитись, а коли сповіти Е ка шумить без буйного вітру. Е ка шумить без буйного вітру. Подарунки бабі таки: викідають гроші на таЕПодарунки бабі таки: викідають гроші на та рілку, [баба] варе кашу солодку, ріже її на шмаЕрілку, [баба] варе кашу солодку, ріже її на шма точки, підноси гостям і гості вікидають гроші бабі.Еточки, підноси гостям і гості вікидають гроші бабі. Догляд за дитиноюЕДогляд за дитиною. Купають дитину двічи Е. Купають дитину двічи на день: утром і увечері. Воду виливають після Ена день: утром і увечері. Воду виливають після Екупання тоді, коли є сонце, а коли воно зайде, то Екупання тоді, коли є сонце, а коли воно зайде, то залишують до східу сонця. Як що вилить воду Езалишують до східу сонця. Як що вилить воду 104 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 в. Иноді витирає перцем груди, і коли дити- на обпечеся – не просе й не бере груди. Від золотухи лікують так: купують оріх, куди впускають живого срібра, дірочку, щоб не вилилось, замазують замазкою, потім ві- шають на шию. На зуби ліки такі: 1. Купають дитину в хмилю. 2. Знаходят сучок у стіні, обводять паль- цем, приказуючи: «Сучок, сучок, візьми своє зубіще от младенця такого-то, хрещеного, по- раженного». Ліки від переполоху: 1. Дитину ставлять коло одвірку та на ви- соті голови дроблять дірочку у дверях, потім зрізують у дитини нігті та декілька волосинок з голови навхрест; це волосся треба всунуть в дірочку і забіти її осіновим кілочком. Коли ди- тина перерасте дірку, то переполох пройде. 2. Коли дитина не спить, а плаче. Отварюють голівки мака і цей отвар дають пити дитині. 3. Носять в курник, кладуть під курей, роб- лять це з вечора. 4. Бризкають дитину священою водою. Ліки від кашелю: 1. Бере мати дитину, ставить її проти сонця і вертає на одній нозі, з-під п’ятки бере землю і натирає дитину. Ще лікують різні хвороби свя- щеною водою. Хресте воду, бризка на хворого та шепче: «Первий день – пониділок, другий – вівторок, третья – середа, це на поміч вода. Ти земле, Титяно, і ти воде, Ул’яно. Ощіщала корін- ня й кріминня. Ощіщай його сердце від крови, від костей, від нутра живота». Коли це прочита, духне в лице, позихне і сплюне тричі. 2. Лежала собака посеред дороги, роз- кідала чотире ноги серед дороги, а п’ятий хвіст, шоста голова, Хай тобі Бог помога. Причини хвороби у дитей пояснюють так: що діти [хворіють] збільшости від простуди або недбайливого відношення матері, а то Бог надсилає, коли мати або батько грішні. Все залежить від Бога. Коли жінка неплідна й хоче мати дитину, то лікує її бабка. А саме так: праве живіт, ставе глечики на живіт, дає пити воду, в якій вона прала свою сорочку, та ріжні настої. А побіль- шости жінки їздять до знахарок. http://www.etnolog.org.ua І Ліки від кашелю: І Ліки від кашелю: мати дитину, ставить її проти сонця Імати дитину, ставить її проти сонця і вертає на одній нозі, з-під п’ятки бере землю і Іі вертає на одній нозі, з-під п’ятки бере землю і натирає дитину. Ще лікують різні хвороби свяІнатирає дитину. Ще лікують різні хвороби свя щеною водою. Хресте воду, бризка на хворого Іщеною водою. Хресте воду, бризка на хворого та шепче: «Первий деньІта шепче: «Первий день – пІ– понІонІиділок, другийІиділок, другий реда, це на поміч вода. Ти Іреда, це на поміч вода. Ти земле, Титяно, і ти воде, Ул’яно. Ощіщала корінІземле, Титяно, і ти воде, Ул’яно. Ощіщала корін М Отварюють голівки мака і цей отвар дають М Отварюють голівки мака і цей отвар дають ять в курник, кладуть під курей, роб М ять в курник, кладуть під курей, роб- М - зкають дитину священою водою.Мзкають дитину священою водою. Ліки від кашелю: МЛіки від кашелю: мати дитину, ставить її проти сонця Ммати дитину, ставить її проти сонця і вертає на одній нозі, з-під п’ятки бере землю і Мі вертає на одній нозі, з-під п’ятки бере землю і натирає дитину. Ще лікують різні хвороби свяМнатирає дитину. Ще лікують різні хвороби свя щеною водою. Хресте воду, бризка на хворого Мщеною водою. Хресте воду, бризка на хворого Ф з голови навхрест; це волосся треба всунуть в Ф з голови навхрест; це волосся треба всунуть в дірочку і забіти її осіновим кілочком. Коли ди- Фдірочку і забіти її осіновим кілочком. Коли ди- тина перерасте дірку, то переполох пройде. Фтина перерасте дірку, то переполох пройде. Отварюють голівки мака і цей отвар дають ФОтварюють голівки мака і цей отвар дають Е

Схожі ресурси