м. Старобільськ Луганської обл.

м. Старобільськ Луганської обл.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Народна творчість та етнологія
Datum:2015
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Schlagworte:
З експедиційних досліджень
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201989
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:м. Старобільськ Луганської обл. / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 107-111. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201989
record_format dspace
spelling 2025-02-21T09:03:25Z
2015
м. Старобільськ Луганської обл. / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 107-111. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201989
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
З експедиційних досліджень
м. Старобільськ Луганської обл.
Starobilsk, town (Luhansk Region)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title м. Старобільськ Луганської обл.
spellingShingle м. Старобільськ Луганської обл.
З експедиційних досліджень
title_short м. Старобільськ Луганської обл.
title_full м. Старобільськ Луганської обл.
title_fullStr м. Старобільськ Луганської обл.
title_full_unstemmed м. Старобільськ Луганської обл.
title_sort м. старобільськ луганської обл.
topic З експедиційних досліджень
topic_facet З експедиційних досліджень
publishDate 2015
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Starobilsk, town (Luhansk Region)
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201989
citation_txt м. Старобільськ Луганської обл. / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 107-111. — укр.
first_indexed 2025-11-25T23:31:29Z
last_indexed 2025-11-25T23:31:29Z
_version_ 1850582261508866048
fulltext З експедиційних досліджень 107 м. Старобільськ Луганської обл. Записала 18 грудня 2014 року Любов Боса  від Г. З. А., 1924 р. н. * [Про поселення на Айдарі]. Свій рід. Я так думаю, шо рік народження дідуся мого – десь так восімсот семидесятий. Він з голоду умер прі- мєрно в сємдєсят п’ять год. Дід пишався тим, шо він – козак, з козацького роду, Ізюмсь кого полку Кабанськой сотні. Єсть Кабаніє, де була сотня. А самі виходці моїх прадідів по одній лі- нії – це виходці, мабуть, були з Волині. При- йшли десь там в цих годах, ще петровсь ких, допетровських часів. Тому шо наша ж фамілія Афанасьєвські – це вона була дана фамілія. Або ж була взята фамілія, так как мої всі предки, значить, були якими там, ну, не дьяконами, а там псаломщиками і тому подоб ноє, всєгда ближче до віри були. Із-за гонєній на вєру со сторони поляків вони були винуждєни сюди виїхать на слободи. І перший час вони жили в Святогор- ському монастирі. А потом Святогорський мо- настирь відвів їм, значить, місто, де поселиться. По ріці Борова – це були землі Святогірського монастиря. А потім, чи при Петрі, чи їх десь отам начали притєснять і землі ці одбирать. Поселилися, значить, заснували хутір Сад- ки, які потом уже розділилися на декілька. Їх було в радянський час, та і в царський час, було їх близько п’ять. Це наші Садки: Садки 1, потім Садки 2, Садки 3, ну, ділилися. Родина ділила- ся. І значить, чи одходили, чи нові засновували. Хутір поставили не на самій Боровій, а на одній із притоків Борової поселилися вони. Люди ж тоді розумні були, поселилися не так, шо де угодно, а там, де лісок єсть, де річка єсть, де вода єсть. І оце хоть називалося воно по- гано – Собача Плотва. Якраз перед Собачою Плотвою там був лужок. Земелька там була. А земелька там була льогка така для спашива- нія. Це вони тут поселилися. [Про іншу гілку роду] Погоньці – вони ви- йшли од польського слова «погонь». А чого * Повні відомості про респондентів зберігаються в архівних документах. http://www.etnolog.org.ua ІМ монастиря. А М монастиря. А отам начали притєснять і землі ці одбирать. Мотам начали притєснять і землі ці одбирать. Ф Афанасьєвські Ф Афанасьєвські Або ж була взята фамілія, так как мої всі предки, Ф Або ж була взята фамілія, так как мої всі предки, значить, були якими там, ну, не дьяконами, а там Ф значить, були якими там, ну, не дьяконами, а там псаломщиками і тому подоб Ф псаломщиками і тому подоб до віри були. Із-за гонєній на вєру со сторони Фдо віри були. Із-за гонєній на вєру со сторони поляків вони були винуждєни сюди виїхать на Фполяків вони були винуждєни сюди виїхать на слободи. ІФслободи. ІФперший Фперший ському монастирі. АФському монастирі. А настирь відвів їм, значить, місто, де поселиться. Фнастирь відвів їм, значить, місто, де поселиться. По ріці БороваФПо ріці Борова монастиря. АФмонастиря. А Е виходці, Е виходці, мабуть, були з Волині. При Е мабуть, були з Волині. При йшли десь там в цих годах, ще петровсь Е йшли десь там в цих годах, ще петровсь допетровських Едопетровських часів. Ечасів. Тому шо наша ж фамілія ЕТому шо наша ж фамілія Афанасьєвські ЕАфанасьєвські – це Е– це вона Евона була дана фамілія. Ебула дана фамілія. Або ж була взята фамілія, так как мої всі предки, ЕАбо ж була взята фамілія, так как мої всі предки, значить, були якими там, ну, не дьяконами, а там Езначить, були якими там, ну, не дьяконами, а там псаломщиками і тому подобЕпсаломщиками і тому подоб до віри були. Із-за гонєній на вєру со сторони Едо віри були. Із-за гонєній на вєру со сторони поляків вони були винуждєни сюди виїхать на Еполяків вони були винуждєни сюди виїхать на 108 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 «Погонь» – значить, із-за того, шо герб... Всаднік. Погонь – це всаднік <...> Отут у нас під Старобільськом якісь родичі були Волошини – це значить, із волохів – Во- лошини. Були, значить, Любченки, Старецькі. Це старинні-старинні роди. А потом порозселя- лися. Я знаю, шо дід був церковним старос тою. Ну, ж він псаломщик. Читав по покойніках. Це в нього було розпоряженіє. Шо мені запомнилось на Паску. Значить, усі хуторяни з’їжжаються до нас в Новоборову, до дідуся. Ідуть сюда до церкви, а потом з церкви приходять і, значить, тут стіл накривали. Сюда з’їжжалися всі дядь- ки, тітки. Тут таке було велике дійство! Діди співали наші всі, так сказать, хуторяни. Сідали за стіл і обично молодий голос начинав: А гей уже років двісті, Як козак в неволі. Понад Дніпром ходить, Викликає долі. А тут тоді весь хор начинає: Гей, вийди в поле із води, Визволь мене, серденько, із біди! Визволь мене, серденько, із біди! А потом це, значить, закончилось. Знов цей основний заспівує: Ой рада б я вийти, Я й сама в неволі. Потім разом: Гей, у неволі, у ярмі, Під турецьким (московським) караулом у тюрмі. Оце була така пісня співалася – це шо запом- нилось. Я не помню бандуристів у нас. А були лірники. І це вони на тій лірі грали. Крутять, а тут перебирає струнами. Оці в нас були. А то в основном були сліпці, там, якісь каліки. – А про що співали? – Ну, там, в основном співали про козач- чину. – До якого року це було? – До колєктівізації. А після колективіза- ції – голод. Українці були самодостатні. Понімаєте? Наші, ці українські козаки, вони селилися по малих річках і по хуторах. Оце по хуторах іхнє було розселення. Хутір – це там дві-три хати і все. Ну а шо... Воно дальше як пішло уже ж – вже церква була – це святе діло. І в неділю до церкви, і на празник – так це ж обязатєльно сходить до церкви. І вобще до церкви. Хрес- тить. Сповідать... І все, всі церковні обряди сохранялися і свято виповнювалися. Самодос- татні ці хуторяни, шо на хуторах жили, вони жили багато, і вони приїжжали сюда до нас, як ми пішли в село. <...> Моя мати була сама з Містків (рядом село). Інтєрєсний случай. Шо мати моя, так вона з трьох дєвочек в Містках (у них була церковно-приходская школа), це пєрвиє три дєвочки, які кончили церковно- приходскую школу. Она була письменна. І письменна була того, шо розумна... І мати це ж моя вийшла заміж в село це ж Новоборова – це ж було глупе село. Ну, кацапське, тоді вже наполовину кацапське село. А у Містках – це чисто українське сєлєніє було. Там тільки укра- їнці були. <...> А маму приглашали читать пісьма. Дев’ятсот четвертий год. Єй било сєм лєт. У мене дід по материнській лінії – який дід був! Дід Кость, Костянтин Дмитрович. У його один дід був запорожський козак. За- порожський козак по прозвищу Гузно. Ну, не думайте, шо может бить це гузно. Одно дєло, шо єсть задниця – гузно. А може буть гузно і в етом самом... в ятері, в якому ловлять рибу. А там тоже гузно. Як було в нього ім’я – не знаю. Ну, він заснував на річці Боровій село Гузьовка. Гузьовка, которая потом стала нази- ваться Новоастрахань. Там поселили пізніше, значить, полк Новоастраханський. І сдєлалі тут Новоастрахань. Тут у нас єсть і Новопсков (Псковскій полк був значить, часть етого полка тут була, і зараз ето називається Новопсков), но старе село, значить, так і називється до сіх пор Гузьовка. І там половина Гузенків <...> В Старобєльську не культівірувалося ко- зацьке. Тут культівірувалася руская... Потому http://www.etnolog.org.ua І А потом це, значить, закончилось. Знов І А потом це, значить, закончилось. Знов цей основний заспівує: Іцей основний заспівує: Ой рада б я вийти,ІОй рада б я вийти, Я й сама в неволі.ІЯ й сама в неволі. Потім разом: ІПотім разом: Гей, у неволі, у ярмі,ІГей, у неволі, у ярмі, М Гей, вийди в поле із води, М Гей, вийди в поле із води, Визволь мене, серденько, із біди! М Визволь мене, серденько, із біди! Визволь мене, серденько, із біди! МВизволь мене, серденько, із біди! А потом це, значить, закончилось. Знов МА потом це, значить, закончилось. Знов їнці були. <...> АМїнці були. <...> А Ф Містків (рядом село). Інтєрєсний случай. Шо Ф Містків (рядом село). Інтєрєсний случай. Шо мати моя, так вона з трьох дєвочек в Містках Ф мати моя, так вона з трьох дєвочек в Містках (у них була церковно-приходская школа), це Ф (у них була церковно-приходская школа), це Ф пєрвиє три дєвочки, які кончили церковно- Ф пєрвиє три дєвочки, які кончили церковно- приходскую школу. Она була письменна. Фприходскую школу. Она була письменна. ІФІ письменна була того, шо розумна... Фписьменна була того, шо розумна... ж моя вийшла заміж в Фж моя вийшла заміж в це ж було глупе Фце ж було глупе наполовину кацапське село. АФнаполовину кацапське село. А чисто українське сєлєніє було. Фчисто українське сєлєніє було. Е сохранялися і свято виповнювалися. Е сохранялися і свято виповнювалися. татні ці хуторяни, шо на хуторах жили, вони Е татні ці хуторяни, шо на хуторах жили, вони жили багато, і вони приїжжали сюда до нас, як Е жили багато, і вони приїжжали сюда до нас, як ми пішли в село. <...> Моя мати була сама з Еми пішли в село. <...> Моя мати була сама з Містків (рядом село). Інтєрєсний случай. Шо ЕМістків (рядом село). Інтєрєсний случай. Шо мати моя, так вона з трьох дєвочек в Містках Емати моя, так вона з трьох дєвочек в Містках (у них була церковно-приходская школа), це Е(у них була церковно-приходская школа), це Епєрвиє три дєвочки, які кончили церковно- Епєрвиє три дєвочки, які кончили церковно- приходскую школу. Она була письменна. Еприходскую школу. Она була письменна. З експедиційних досліджень 109 шо руска інтєлігенція тут жила. Була тільки тут, тут же був уєзний город, так сказать, тут була інтєлігенція, купци. Українське осталося по хуторах. Оце там, де бойові дії ідуть, то там всі ка- цапи... Трьохізбьонка – ну це ж чистєйші ка- цапи. Станиця Луганская – це чисті кацапи. Верхня Вєлховая – це там сплошні кацапи були. Вони населилися туда, потому шо їх не принімав Дон. Мається на увазі, Нижній Дон, де жили заможні козаки. Новоайдар – уто всі там, значить, кацапи. І чого в нас на нашій сто- роні, чого в нас і сійчас іде оця борьба. Потому шо основа всіх оцих бід – так це бивші так ска- зать, посєленци, рускіє. [Не женись на кріпачці]. В нашому селі... наше село поселили так, шо значить, одна по- ловина села була хуторяни. Наші хуторяни- козаки не хотіли селиться з тими, з кацапами (або їх тоді називали кріпаки). І ні за шо не хотіли селиться. І половина села було, значить, козаки, а та половина – то кріпаки. – Вони ж ніби вже не були кріпаками? – Тут панів не було і кріпаків вже не було. Але все одно називали їх кріпаками. І якшо я хорошо помню... Іван женився (мій брат самий старший), і якась чи сватьба була, чи шо, і я сидів у діда на колінах, і дід казав: «Гришка, нільзя жениться на кріпачкі!». – А чому ж на кріпачці не можна було  женитися? – На кріпачкє не можна було жениться того, шо вобщє презірали. Всі ці кріпаки неро- бами були, ворюгами. Нероби, ворюги, ну такі, значить... [Традиційне господарювання]. Почєму аж до самого Дальнєго Востока, почєму наіболєє зажиточниє билі українскі колонії? Де україн- ці поселилися, там, значить, гарантія, шо там буде земля освоєна... великі урожаі... Дєло в том, шо рускіє не знали волів. Оні знали лошадєй. А воли, настоящі воли, поднімали і целіну. Єслі, например, пара волів, і харо- ших волів – значить, це... вони могли і целіну поднімать, даже такую заброшеную землю. Поетому там, де були українці, культівірова- ли коров і волів. Віл був основним тягловим срєдством. Возами чумаки і в Крим їздили, і в Москву їздили. Так чому волом харашо їз- дить? До цих пор ніхто не поняв, чого волом харашо їздить. Віл прєждє всєго він трид- цять кілометрів проїхав, його можна попасти. Попасли, попоїли і знову вечером запрягли. І знову він тридцять кілометрів тобі пройде. Він не біжить, не спішить. Він іде розмєрєн- но. Но тягне велику тягу за собою. Збруя ве- лика не нужна йому. В нього всього-навсього ярмо одне було і занози. А наіболєє ценноє було ярмо дерев’яне. А занози були по боль- шей часті желєзниє. Потому шо вони зніма- лися. Запрягать їх було запросто. Вони були приспособлені. Їм тільки сказать «Ши!». От я волів запрягав... Йому тільки скажеш «Ши!» і оце на голову йому надягаєш ярмо. Не надо було ніяких віжок. Тільки «цоб» та «цабе». Да, хуторяни всі були наші. Я ж їздив. І за Доном наші, значить, посєлєнія українські. Чисто українські посєлєнія. Ми їздили туда, заготавлювали картошку. Ну, дєшевлє всього картошка була по цих українських хуторах ста- рих. А всьо воронєжське зємлєдєліє, ското- водчєство передовоє держиться на українських хуторах. Тут украінцев було більшість. Мій дід був очєнь прогресивним. Одін із самих прогресівних сєльських крєстьян. Він же ж по-новому ішов. Він же пєрвий в селі по- садив помідори – помідор не знали ж. Ніхто не знав помідор. Виписали йому, дали на вос- пітаніє теля, теличку. Він зробив з неї корову знамєнітую. Це вже на виставкє було, получив прємію за цю теличку, грамоту. – Хати тут розписували? – Особено отлічаюця на Воронежі. Там хати були обязатєльно розмальовані. Не по- рускі. В основном були розмальовані вікна, од- вірки були розмальовані. – А піч була розмальована? – От піч не була розмальована в нас. – Пам’ятаєте вашу хату? – Моя хата була вже построєна батьком в совєтскоє время. Був у нас ще винбарь – так у нас називався амбар. http://www.etnolog.org.ua І сидів у діда на колінах, і дід казав: «Гришка, І сидів у діда на колінах, і дід казав: «Гришка, нільзя жениться на кріпачкі!».Інільзя жениться на кріпачкі!». чому Ічому ж Іж на Іна кріпачціІкріпачці – На кріпачкє не можна буІ– На кріпачкє не можна бу того, шо вобщє презірали. Всі ці кріпаки неро-Ітого, шо вобщє презірали. Всі ці кріпаки неро- бами були, ворюгами. Нероби, ворюги, ну такі, Ібами були, ворюгами. Нероби, ворюги, ну такі, М половина села було, значить, М половина села було, значить, – то кріпаки. М – то кріпаки. кріпаками? М кріпаками? було і кріпаків вже не було. М було і кріпаків вже не було. Але все одно називали їх кріпаками. І М Але все одно називали їх кріпаками. І якшо я М якшо я хорошо помню... Іван женився (мій Мхорошо помню... Іван женився (мій брат самий Мбрат самий якась чи сватьба була, чи Мякась чи сватьба була, чи шо, і я Мшо, і я сидів у діда на колінах, і дід казав: «Гришка, Мсидів у діда на колінах, і дід казав: «Гришка, нільзя жениться на кріпачкі!».Мнільзя жениться на кріпачкі!». неМне можнаМможна булоМбуло ло жениться Мло жениться водчєство передовоє Мводчєство передовоє Ф приспособлені. Їм тільки сказать «Ши!». От я Ф приспособлені. Їм тільки сказать «Ши!». От я Ф козаки не хотіли селиться з тими, з кацапами Ф козаки не хотіли селиться з тими, з кацапами ні за шо не Фні за шо не половина села було, значить, Фполовина села було, значить, волів запрягав... Йому тільки скажеш «Ши!» Ф волів запрягав... Йому тільки скажеш «Ши!» і оце на голову йому надягаєш ярмо. Не надо Ф і оце на голову йому надягаєш ярмо. Не надо було ніяких віжок. Тільки «цоб» та «цабе». Ф було ніяких віжок. Тільки «цоб» та «цабе». Да, хуторяни всі були наші. ЯФДа, хуторяни всі були наші. Я Доном наші, значить, посєлєнія українські. ФДоном наші, значить, посєлєнія українські. Чисто українські ФЧисто українські заготавлювали картошку. Ну, дєшевлє всього Фзаготавлювали картошку. Ну, дєшевлє всього картошка була по цих українських хуторах ста-Фкартошка була по цих українських хуторах ста-Фрих. АФрих. А Е ярмо одне було Е ярмо одне було було ярмо де Е було ярмо дерев’яне. А Е рев’яне. А часті желєзниє. Потому шо вони зніма Е часті желєзниє. Потому шо вони зніма лися. Запрягать їх було запросто. Вони були Елися. Запрягать їх було запросто. Вони були приспособлені. Їм тільки сказать «Ши!». От я Еприспособлені. Їм тільки сказать «Ши!». От я Еволів запрягав... Йому тільки скажеш «Ши!» Еволів запрягав... Йому тільки скажеш «Ши!» і оце на голову йому надягаєш ярмо. Не надо Еі оце на голову йому надягаєш ярмо. Не надо було ніяких віжок. Тільки «цоб» та «цабе».Ебуло ніяких віжок. Тільки «цоб» та «цабе». Да, хуторяни всі були наші. ЯЕДа, хуторяни всі були наші. Я 110 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 А знаєте, як раньше прали? Е, це, значить, робили спеціальний луг. Луг робився із того... одбирався, де хароший попіл є, напрімєр, самий лучший попіл од соняшників. Не то, шо пога- ний попіл з соломи. А луччий такий, значить, з отходів. Попіл собирався отдєльно. Таке було жлукто. Значить, попіл собирався, зсипався туда, а потом гарячої води наливали, а знизу він був на полотні. А коли надо було з чим сті- рать, то стірали. Зверху лили гарячу воду, а знизу воно було полотном накрите. А жлукто було таке здорове. Діжка така була. А дно було пробито мішковиною. І то вливають, а вода, яка оттуда просачується, вона туди ллється. Вона вимиває оттуда щьолочь. Потому шо ж мила раньше не було... В лугу отстірували це все, самоє грязноє отстірувалося в лугу. А по- том ішли на річку, брали праник, зімою обично ходили. Коли льод, замерзне річка, туда дєла- ют прорубь і прямо в тому праниками молотять по одежі цій і вибивають. Прямо ж тут же, в прорубі, і промивають. – Гончарі були в селі? – Гончарі були. Тут, до руской сторони, тут була хароша глина. І значить, там був цілий район Йовсуг [Євсуг. – Л.Б.]. Там річка іде Йовсу – притока Дінця. – Це біля Старобільска? – Недалеко, кілометров тридцать од Старо більська. Це по цю сторону. То єсть на запад. А це на восток. – А коли зникло гончарство? – Та послє войни. Хоч і послє войни було трошки. А самі луччі гончарі в нас були на Бутковкє. Там ще у нас глина хароша була. І в совєтскоє врем’я открили артіль. Там була ар- тіль, яка робила посуду. І продавали перед вой- ною – це харашо помню. А потом часть цієї глини в село Курячівка, з другої сторони, зна- чить, село Курячівка, там тоже робили посуду і тому подобноє... – Що, окрім посуду, робили? – Називали «йовсугські свистуни». А в переводі з татарського називається «йок су» – «нєт води, пересихаюча річка». І так називався Йовсугський район. І село Йовсуг... [Про колективізацію]. Ну а тоді, ше мені вспоминається, колективізація почалась. А батька не взлюбили там... срєді оцих самих кацапов. А вони ж тоді стали усі комуністи. І всє актівісти. І вони ж охрестили мого батька «вумнік». Їм не нравілось то, шо він був обра- зований, так сказать, умний чєловєк. Бил там такой Міхєрьов. Прєдсєдатєль, так сказать, ну бандит, короче. Но красний був він. Ховався. А потом прийшли рускіє і він пішов служить в армію. І став комуністом. І такая же братія в основном. Украінцев там не було. Там бра- тія оця вся кацапська: ну, бандіти, вори, бєз- дєльники, п’яниці... Вони захватили цю самую власть – і начали... І в мого батька, значить (а кругом уже все поодбирали), забрали. Двоє коней було, корови, вівці – в нас все позаби- рали, все на світі. Ну, все, шо було. Заходять в хату і трясуть все, шо єсть... Шо зварено, це, якшо не з’їдять, так виллють. Лазять. Один за одним значить, ходить шукає, де зерно єсть. Ну, єслі там нашли клумачок какой-то, горох там... Ну, на посєви ж оставляли. Всьо ето за- биралося без разговоров. І в колхоз, значіть, наші, конєчно, в колхоз ніхто не йшов. І ето самое, рускіє всі записалися в колхоз, а укра- інци тільки отдєльниє були записані в колхоз. А хуторяни в колхоз не йшли. Якось по вулиці мчиться кавалерія і стріля- ють вгору. І тут рідні кричать: «Не виглядуй в окно, а то будуть стрілять по вікнах!». Оце я харашо помню. Оказивається, шо це було? Оказується, шо зібрали назад усю цю худобу. Пішла чутка, шо ніхто не доє, а недоєна коро- ва реве ж. Її доїть треба обязательно. Ніхто ж не доє, не корме, і ніхто нічого. І всі хазяйки вечером, значить, побігли туда одна за одною стихійно. І каждий забрав свою корову додому. Уже там коней не знаю, чи брали. Ну корови взяли додому. Ну, і це ж корова. Представля- єте, шо такоє корова? Щитай шо родич, род- ной чєловєк. А наутро, значить, конная мілі- ція проїхала селом. Значить, стріляють. Там кого-то забрали, там кого-то в тюрму оддали. Прімєрно отакоє востаніє було і в селі рядом. Протів... в основном із-за того, шо мучили ско- http://www.etnolog.org.ua І Старобільска? І Старобільска? Недалеко, кілометров тридцать од ІНедалеко, кілометров тридцать од більська. Це по цю сторону. Ібільська. Це по цю сторону. це на восток. Іце на восток. зникло Ізникло гончарство?Ігончарство? Та послє войни. Хоч і ІТа послє войни. Хоч і послє войни було Іпослє войни було самі луччі гончарі в нас буІсамі луччі гончарі в нас бу М по одежі цій і вибивають. Прямо ж тут же, в М по одежі цій і вибивають. Прямо ж тут же, в Тут, до руской сторони, тут М Тут, до руской сторони, тут значить, там був цілий М значить, там був цілий . – М. – Л.Б.МЛ.Б.]. Там річка іде М]. Там річка іде – притока Дінця. М– притока Дінця. Старобільска?МСтаробільска? Недалеко, кілометров тридцать од МНедалеко, кілометров тридцать од більська. Це по цю сторону. Мбільська. Це по цю сторону. То єсть на МТо єсть на гончарство?Мгончарство? самое, рускіє всі записалися в Мсамое, рускіє всі записалися в Ф ходили. Коли льод, замерзне річка, туда дєла- Ф ходили. Коли льод, замерзне річка, туда дєла- ют прорубь і прямо в тому праниками молотять Фют прорубь і прямо в тому праниками молотять по одежі цій і вибивають. Прямо ж тут же, в Фпо одежі цій і вибивають. Прямо ж тут же, в (а кругом уже Ф (а кругом уже коней було, корови, вівці Ф коней було, корови, вівці рали, все Ф рали, все на світі. Ну, все, шо було. Заходять в Ф на світі. Ну, все, шо було. Заходять в Ф хату і трясуть все, шо єсть... Шо зварено, це, Ф хату і трясуть все, шо єсть... Шо зварено, це, якшо не з’їдять, так виллють. Лазять. Один за Фякшо не з’їдять, так виллють. Лазять. Один за одним значить, ходить шукає, де зерно єсть. Фодним значить, ходить шукає, де зерно єсть. Ну, єслі там нашли клумачок какой-то, горох ФНу, єслі там нашли клумачок какой-то, горох там... Ну, на посєви ж оставляли. Всьо ето за-Фтам... Ну, на посєви ж оставляли. Всьо ето за- биралося без разговоров. ІФбиралося без разговоров. І наші, конєчно, в колхоз Фнаші, конєчно, в колхоз Е в основном. Украінцев Е в основном. Украінцев тія оця вся кацапська: ну, бандіти, вори, бєз- Е тія оця вся кацапська: ну, бандіти, вори, бєз- дєльники, п’яниці... Вони захватили цю самую Е дєльники, п’яниці... Вони захватили цю самую власть Евласть – і начали... ІЕ– і начали... І в мого батька, значить Ев мого батька, значить (а кругом уже Е(а кругом уже все поодбирали), забрали. Двоє Евсе поодбирали), забрали. Двоє коней було, корови, вівціЕконей було, корови, вівці – в нас все позаби-Е– в нас все позаби- на світі. Ну, все, шо було. Заходять в Ена світі. Ну, все, шо було. Заходять в Ехату і трясуть все, шо єсть... Шо зварено, це, Ехату і трясуть все, шо єсть... Шо зварено, це, якшо не з’їдять, так виллють. Лазять. Один за Еякшо не з’їдять, так виллють. Лазять. Один за З експедиційних досліджень 111 тину. Понімаєте, їм же жалко було, всі ці хазя- єва дивилися за тими бурьонками, як за своїми рідними. А там бросили напризволяще. І таке було стіхійне восстаніє. Ніде це восстаніє не упомінається. Ну я харашо помню його, як тут на лошадях, на конях, значить, по селу ця мілі- ція їхала і стріляла вверх. [Про нинішню ситуацію в Україні]. Для мене бандери (це ше у войну я в госпіталі лежав) – хароші люди були, патріоти. А вот ета восточ- ная часть Украіни – она била на шахтах засе- лена рускім пролетарієм, которий знал водку пить, біть, в шахті якось уголь добивать, спать. І більше нічого не робить. Такі були пролетарії. Я могу расказать. Будучи в лагерях, я ж робив на шахтах. Я ж по-настоящому робив на шах- тах. Та це совсєм інша реальність – українсь кі шахтарі. Шахтьором, значить, і лєсогоном був я, і крєпільщиком був, і отбойщиком був я, і слєсарєм. Всім був, потому шо, де шо надо, я ж вєздє успєваю. Ну, короче говоря, люмпен, которий наплил сюда, оцей весь сброд, він ні к чєму не стремився ніколи, і у нього в голові другого не сиділо. І оце такий люд у нас був у шахтах. Оце ж і ДНР і ЛНР... http://www.etnolog.org.ua ІМ ж вєздє успєваю. Ну, короче говоря, люмпен, М ж вєздє успєваю. Ну, короче говоря, люмпен, которий наплил сюда, оцей весь сброд, він ні М которий наплил сюда, оцей весь сброд, він ні к чєму не стремився ніколи, і у нього в голові М к чєму не стремився ніколи, і у нього в голові оце такий М оце такий люд М люд у нас був у М у нас був у шахтах. Оце ж і ДНР і ЛНР... М шахтах. Оце ж і ДНР і ЛНР... Ф я, і крєпільщиком був, і отбойщиком був я, і Ф я, і крєпільщиком був, і отбойщиком був я, і слєсарєм. Всім був, потому шо, де шо надо, я Фслєсарєм. Всім був, потому шо, де шо надо, я ж вєздє успєваю. Ну, короче говоря, люмпен, Фж вєздє успєваю. Ну, короче говоря, люмпен, которий наплил сюда, оцей весь сброд, він ні Фкоторий наплил сюда, оцей весь сброд, він ні к чєму не стремився ніколи, і у нього в голові Фк чєму не стремився ніколи, і у нього в голові Е

Ähnliche Einträge