с. Костянтинівка Сталінської округи
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201991 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | с. Костянтинівка Сталінської округи // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 87-91. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859603229149495296 |
|---|---|
| citation_txt | с. Костянтинівка Сталінської округи // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 87-91. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| first_indexed | 2025-11-28T01:38:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
З експедиційних досліджень
87
ДоДАТКИ
с. Костянтинівка Сталінської округи.
Записала 29 лютого 1928 року
студентка І курсу
Сталінського педтехнікуму М. Краснокутська
від Ганни Хролівни Колеснікової (61 рік)
(АНФРФ ІМФЕ, ф. 1, од. зб. 661, арк. 29–34)
В наші часи, коли ще ми дівували, казала
баба, було так: як мине парубкові 18 або 17 рік,
то це йому вже пора жениться. До таких пір,
як тепер є гуляють, тоді не гуляли. Та це б його
і осміяли б з ніг до голови. Або-й дівка, коли
догуляється до 20 або-й більше років, то тоді
хоч і із хати не виходь.
Так ото-ж, як стане 18 років або тільки піде,
то батьки й думають, що це ж пора сина женить,
а коли дівка, то це вже вона зовсім справна.
У неї ряден, рушників, полотна надбано стіль-
ки, що тепер, мабуть, ні одна багачка скілько не
дбає. Та тепер-же все куповане, а тоді ми того
не знали, а що сам придбаєш, то і є.
Правда, не всі були такі, що щей тоді купу-
вали, а були такі, ні з чого було і самим дбать.
Так отож, як женять сина люди чуть-чуть
заможненькі, той вибірають – де-б його взять
невістку, щоб принесла побільше приданого.
Сватають більш у своєму селі. Хіба бува так,
що парубок та чим небудь паганий, або й вся
сім’я, і тоді за нього не хоче йти з свого-ж села,
так їдуть в друге село і там знаходять. Або й
і дівка, дивись, сидить, сидить ніхто не свата,
а приїде з другого села і посвата, щей гарний
чоловік. Так, як наступлять м’ясниці, той до-
жидай, що прийдуть старости, як не до тебе,
то до твоєї подруги. Батьки вибирають, щоб,
крім того, що багата, треба, щоб була здорова,
роботяща. Бо, кажуть, коли мала та худа, то з
неї роботи мало. Коли-ж вже вибируть батьки
собі невістку, то парубок кличе, як-що є бать-
ко хрещений, а то просто дядька якого небудь,
щоб умів добре балакать. Тоді беруть хліби-
ну і два яких небудь дядька з парубком ідуть
туди, де вони назнали собі дівку. В хату йдуть
тілько старости з хлібом, а парубок зостається
або в сінях, або в конюшні. Дівка тоже не си-
дить в той час в хаті, де небудь, поки вже діло
все буде готове, тоді кличуть парубка і дівку
в хату. Але часто так бува, що батьки за один
раз не віддають, а особливо тоді це, коли при-
Винесені на обговорення учасників Круглого столу проблеми знайшли різне потрактування
доповідачів – фахівців з історії, філології, політології, соціології та етнології, що відображено в
опублікованих текстах доповідей. На думку оргкомітету Круглого столу, достовірним ілюструванням
висновкових положень цих виступів послужать фактографічні матеріали польових етнографічних
досліджень першої чверті ХХ ст. та початку нинішнього століття, що фрагментарно подані в Додатках
і стосуються східних територій України*. Важливим джерелом для усвідомлення асиміляційних явищ
у середовищі українців зазначеного регіону, як у давні часи, так і за радянської доби, є занотовані
етнологами ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України (у грудні 2014 року й лютому 2015-го) та
епізодично репрезентовані в представлених Додатках відомості з усної історії, які водночас ілюструють
уявлення місцевої людності про сучасні військові події на Донбасі та їх наслідки.
Зафіксовані етнографами відомості засвідчують домінування української етнічної культури та
чисельне переважання українців у східних областях як у минулому, так і тепер, що спростовує безпідставні
територіальні претензії Росії і доводить імперський характер інспірованого нею збройного протистояння.
* Значні за обсягами матеріали експедиційних досліджень населених пунктів Донеччини є беззаперечною доказовою базою
тотального поширення української традиційної культури і домінування її носіїв у першій чверті ХХ ст. на східних теренах України.
Увесь корпус аналогічних етнографічних матеріалів, який документує українську етнокультурну домінанту в східних областях
(обсягом понад 500 сторінок), готується до друку в рамках видавничих проектів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.
http://www.etnolog.org.ua
Іі часи, коли ще ми дівували, казала Іі часи, коли ще ми дівували, казала
баба, було так: як мине парубкові 18 або 17Ібаба, було так: як мине парубкові 18 або 17
то це йому вже пора жениться. До таких пір, Іто це йому вже пора жениться. До таких пір,
як тепер є гуляють, тоді не гуляли. Та це б його Іяк тепер є гуляють, тоді не гуляли. Та це б його
і осміяли б з ніг до голови. АбоІі осміяли б з ніг до голови. Або
бо-й більше років, то тоді Ібо-й більше років, то тоді
М
лінської
М
лінської ок
М
окр
М
руги.
М
уги.
ю
М
ютого
М
того 19
М
192
М
219219
М
19219 8 року
М
8 року
студентка
М
студентка І
М
І ку
М
кур
М
рсу
М
су
технікуму
М
технікуму М. К
М
М. Кр
М
раснокутська
М
аснокутська
лівни Млівни КоМКолМлесніковоїМеснікової (6М(61М1 ріМрікМк)М)
ф. Мф. 1, М1, од Мод. зМ. зб. 661,Мб. 661, арМаркМк. 29–34)М. 29–34)
і часи, коли ще ми дівували, казала Мі часи, коли ще ми дівували, казала
баба, було так: як мине парубкові 18 або 17Мбаба, було так: як мине парубкові 18 або 17
то це йому вже пора жениться. До таких пір, Мто це йому вже пора жениться. До таких пір,
як тепер є гуляють, тоді не гуляли. Та це б його Мяк тепер є гуляють, тоді не гуляли. Та це б його
сім’я, і тоді за нього не хоче йти з свого-ж села,
М
сім’я, і тоді за нього не хоче йти з свого-ж села,
так їдуть в друге село і там знаходять. Або й Мтак їдуть в друге село і там знаходять. Або й
ФФуги. Фуги. невістку, щоб принесла побільше приданого. Фневістку, щоб принесла побільше приданого.
Сватають більш у своєму селі. Хіба бува так, ФСватають більш у своєму селі. Хіба бува так,
що парубок та чим небудь паганий, або й вся Фщо парубок та чим небудь паганий, або й вся
сім’я, і тоді за нього не хоче йти з свого-ж села, Фсім’я, і тоді за нього не хоче йти з свого-ж села,
сторінок), готується до друку в рамках видавничих проектів ІМФЕ ім.
Ф
сторінок), готується до друку в рамках видавничих проектів ІМФЕ ім.
ФЕЕ
матеріали експедиційних досліджень населених пунктів Донеччини є беззаперечною доказовою базою
Е
матеріали експедиційних досліджень населених пунктів Донеччини є беззаперечною доказовою базою
тотального поширення української традиційної культури і домінування її носіїв у першій чверті ХХ ст. на східних теренах України. Етотального поширення української традиційної культури і домінування її носіїв у першій чверті ХХ ст. на східних теренах України.
Увесь корпус аналогічних етнографічних матеріалів, який документує українську етнокультурну домінанту в східних областях ЕУвесь корпус аналогічних етнографічних матеріалів, який документує українську етнокультурну домінанту в східних областях
сторінок), готується до друку в рамках видавничих проектів ІМФЕ ім.Есторінок), готується до друку в рамках видавничих проектів ІМФЕ ім. М.ЕМ. Т.ЕТ. Рильського НАНЕРильського НАН
88
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
їхали сватать чужі люди. Та що-ж то була-б за
дівка, коли-б вона за одним разом згоджилась
йти заміж. А батьки з початку відказуються,
кажуть, що вона в нас не справна, або кажуть,
що ще молода. Другим разом, коли приїдуть і
діло йде на лад, то починають батьки казать,
що у дівки є, а старости кажуть, що є в паруб-
ка з господарства. Тоді кличуть в хату паруб-
ка і дівку, питають, чи згідні? Коли згідні, то
молода дає старостам свою хлібину, а в їх бере
їхню, а тако-ж молодому дає хустку.
Тоді стають всі Богу моляться, далі кли-
чуть де найближчих родичів і п’ють могорич.
Тут-же договарюються і за придане. Дівці,
крім того, що дають рядна, полотно і рушники,
дають ще корову, це обов’язково, потім штук
троє овець, як що дядько заможній, то дає ще
й пару бичків. Далі ці всі родичі їдуть до моло-
дого на розглядини. Тут їх садовлять за стіл і
годять їм, як найкраще напувають водкою так,
щоб, коли будуть дивиться на господарство, то
щоб нічого не зробили. Бо щей так буває. Як
попоїдять разом свати, той йдуть дивиться на
господарство, баби лізуть у погріб і коли не
дуже п’яні, то все там попереривають і попе-
рекидають. Тут-же вони балакають, коли за-
тівають свайбу. Побільшости, що вона бува
через дві неділі після засватання.
Тоді разом з сватами до молодої їдуть
і старости за рушниками. Тут вони трохе
поп’янствують, молода почепе їм рушники і
вони знов їдуть до дому. Иноді бува, що у прий-
ми приймають, але це рідко. Приймають ті в
прийми, у кого одна тілько дочка і більш нема
нікого, тай живуть нічого, що є до чого прий-
мать. Але це, як я вже казала, рідко буває. Бо
батьки кажуть – хай, який син не сердитий,
але-ж краще, ніж приймак. Хіба ще коли зоста-
неться вдова з дітьми і господарство в неї є, то
тоді вона собі приймає приймака. Свайби такої
вже не грають, як це грають тоді, як женять або
віддають. Коли-ж уже дівка засватана або-й
парубок, коли вже засватається, то готується,
дівка зшиває рядна або підрублює рушники
та складає в скриню. Парубок то все дивиться,
аби в господарстві було гаразд. Коли вже під-
ходе той день, що призначали свайбу, а здебіль-
шого, то її призначають на неділю. Бо вінчаться
не можно у всі дні. Коли свайба в неділю, то в
четвер і п’ятницю збірают на шишки та коро-
вай. Кличуть сусідок, а також родичок близь-
ких здебільшого молодих молодиць. Коли всі
збіруться і кісто готове, то в першу чергу першу
шишку робе мати, тоді вже всі останні роблять і
співають пісень. Співають такі пісні:
Ой сусідочки мої, голубочки,
Приходьте до мене й до мого дитяти
Коровай і шишички бгати
і т. д. Або ще:
Наша піч гегоче, короваю хоче,
А припічок усміхається,
Короваю сподівається.
Коли роблять коровай, то в трьох місцях
кладуть мідні гроші. Це для того, щоб був мо-
лодий багатий. Коли садять в піч, то двері за-
щіпають і нікого не пускать, щоб не грюкали,
бо сядуть на низ [тісто сяде].
Після цього ці молодиці сідають обідать,
а потім і розходяться. Молода в свою чергу
в п’ятницю або в четвер збірає дівчат гильце
красить. Ламають сосни або ще якого дерева,
а потім із ріжної бумаги роблять квітки та кан-
фети. Канфети не справжні, а кусочок хліба
обмотують бумагою і чипляють. Коли-ж мо-
лодий багатий та не скупий, що купе канфетів,
то чіпляють і справжні.
Коли гільце красять, то співають таку пісню:
Як ми своїй молодій гильце вили,
Всі лужечки й бережки виходили.
Червоную калиноньку виломили,
Тож ми своїй молодій гильце звили.
Коли є в молодої далеко десь родичі, то тоді
в п’ятницю їдуть дружки з молодою і кличуть
на свайбу. А як тілько, що в своєму селі, то
кличуть у суботу. Робеться це так: збіраються
зранку дружки, одну із їх молода назнача стар-
шою дружкою, одягають її в квітки і стьожки,
беруть шишок і йдуть кликать на свайбу. Ідучи
вулицею, співають дружки:
http://www.etnolog.org.ua
І
через дві неділі після засватання.
І
через дві неділі після засватання.
Тоді разом з сватами до молодої їдуть ІТоді разом з сватами до молодої їдуть
і старости за рушниками. Тут вони трохе Іі старости за рушниками. Тут вони трохе
поп’янствують, молода почепе їм рушники і Іпоп’янствують, молода почепе їм рушники і
вони знов їдуть до дому. Иноді бува, що у прийІвони знов їдуть до дому. Иноді бува, що у прий
мають, але це рідко. Приймають ті в Імають, але це рідко. Приймають ті в
прийми, у кого одна тілько дочка і більш нема Іприйми, у кого одна тілько дочка і більш нема
М
щоб, коли будуть дивиться на господарство, то
М
щоб, коли будуть дивиться на господарство, то
щоб нічого не зробили. Бо щей так буває. Як
М
щоб нічого не зробили. Бо щей так буває. Як
попоїдять разом свати, той йдуть дивиться на
М
попоїдять разом свати, той йдуть дивиться на
господарство, баби лізуть у погріб і коли не
М
господарство, баби лізуть у погріб і коли не
дуже п’яні, то все там попереривають і попе-
М
дуже п’яні, то все там попереривають і попе-
рекидають. Тут-же вони балакають, коли за-Мрекидають. Тут-же вони балакають, коли за-
тівають свайбу. Побільшости, що вона бува Мтівають свайбу. Побільшости, що вона бува
через дві неділі після засватання. Мчерез дві неділі після засватання.
Тоді разом з сватами до молодої їдуть МТоді разом з сватами до молодої їдуть
і старости за рушниками. Тут вони трохе Мі старости за рушниками. Тут вони трохе
поп’янствують, молода почепе їм рушники і Мпоп’янствують, молода почепе їм рушники і
вони знов їдуть до дому. Иноді бува, що у прийМвони знов їдуть до дому. Иноді бува, що у прий
в п’ятницю або в четвер збірає дівчат гильце Мв п’ятницю або в четвер збірає дівчат гильце Ф
дого на розглядини. Тут їх садовлять за стіл і
Ф
дого на розглядини. Тут їх садовлять за стіл і
годять їм, як найкраще напувають водкою так, Фгодять їм, як найкраще напувають водкою так,
щоб, коли будуть дивиться на господарство, то Фщоб, коли будуть дивиться на господарство, то
щоб нічого не зробили. Бо щей так буває. Як Фщоб нічого не зробили. Бо щей так буває. Як
попоїдять разом свати, той йдуть дивиться на Фпопоїдять разом свати, той йдуть дивиться на
Короваю сподівається.
Ф
Короваю сподівається.
Коли роблять коровай, то в трьох місцях
Ф
Коли роблять коровай, то в трьох місцях
кладуть мідні гроші. Це для того, щоб був мо-Фкладуть мідні гроші. Це для того, щоб був мо-
лодий багатий. Коли садять в піч, то двері за-Флодий багатий. Коли садять в піч, то двері за-
щіпають і нікого не пускать, щоб не грюкали, Фщіпають і нікого не пускать, щоб не грюкали,
бо сядуть на низФбо сядуть на низ
Після цього ці молодиці сідають обідать, ФПісля цього ці молодиці сідають обідать,
а потім і розходяться. Молода в свою чергу Фа потім і розходяться. Молода в свою чергу
Е
Коровай і шишички бгати
Е
Коровай і шишички бгати
д. Або ще
Е
д. Або ще:
Е
:
Наша піч гегоче, короваю хоче,ЕНаша піч гегоче, короваю хоче,
А ЕА припі Еприпічок усміхається,Ечок усміхається,
Короваю сподівається.ЕКороваю сподівається.
Коли роблять коровай, то в трьох місцях ЕКоли роблять коровай, то в трьох місцях
кладуть мідні гроші. Це для того, щоб був мо-Екладуть мідні гроші. Це для того, щоб був мо-
З експедиційних досліджень
89
Ой скупії горожани, скупії,
Попускали вулиці вузькії.
Що не проїхати, не пройти,
Молодую нашу ніде провести.
В хату молода йде тілько в двох із старшою,
тут вона тричі господарям кланяється і каже:
«Просив батько й мати і я просю, приходьте до
нас на свайбу». І кладе шишку на стіл.
Дружки, що залишились на дворі, співа-
ють таку пісню:
Забарна наша молода,
Забарилася в хаті;
А дружки на дворі,
На лютім морозі.
Тоді, коли всіх родичів покличуть, ідуть до
свекрухи, це тоже зветься, що невістка кличе
свекруху на свайбу до себе. Тут їх свекруха
садове за стіл і гостить. Після цього молода з
дружками йдуть до молодої додому. Доходячи
до хати, співають таку пісню:
Прибирайся, матінко, прибирайся,
Та до себе дружечок сподівайся,
Щоб у тебе огірочки солоненькі,
Щоб у тебе горілочка стояненька,
Прийде Н... молодая.
Мати виходе з хати, тричі навхрест хрис-
те хлібиною, молода їй тричі кланяється, далі
входять в хату. Мати їх садовить за стіл і дає
їм варенухи. В цей-же вечер збірається у мо-
лодої вечірка. Приходе молодий в вечері з бо-
ярами і з музикою до молодої. В хату його не
пускають і де-хто з родичів молодої требують
від нього могорича. Дружки в той час сидять
вже за столом і співають:
Ой чи ви приїхали?
Чи пішки прийшли?
Молодого в мішку привезли,
А свашку в торбині,
Щоб не зділи [з’їли] свині.
Світилку в халоші,
Щоб не зділи воші.
Коли бояри входять в хату, то співають
дружки таких пісень:
Де бояри волочилися,
Що по боки забродилися?
Чи сіно косили, чи хліба просили?
Тепер дружки коли хотять, щоб з моло-
дого взять теж могорич, то роблять так: мо-
лодий за столом повинен сидіть поруч з мо-
лодою але дружки обсіли і не пускають за
стіл, молодий-же стоїть з боярами у порога, а
дружки співають:
Ой що ж то за ворони,
Що стоять у порога,
Руки розставили,
Рота роздявили!
А бояри їм відповідають:
Ой ми не ворони,
Ми ясні соколи;
Розтупіться, сови,
Хай сядуть соколи!
Коли староста замогориче дружок, то
вони пускають молодого сісти за столом, а
коли ні – то не пускають. Повечерявши,
молодь гуляє і музика грає. Ранком молоді
їдуть до вінця. До вінця вони повинні їхать
разом, а тому молодий заїждяє по молоду і
тоді їдуть до церкви. Виряжаючи сина до мо-
лодої, мати заколює йому в жупані на спині
дві голки навхрест, це для того, щоб ніхто не
зглазив. Ранком збіраються всі родичі і так
сусіди молодого виряжать до молодої. Дех-
то сами з ним їдуть, як от: старости, бояри,
свашка і світилки. Мати благословляє сина,
потім, коли вже посідають на підводи, або так
будуть усі в зборі, мати обсипає сина міша-
ниною. Сюди вона бере вівса, жита, горіхів,
канфетів і гроші. Це для того, щоб він, коли
оженеться, то у нього хліб гарно родив та щоб
дітей було рясно. Приїждяють до молодої і не
входять в хату до тих пір, поки не вийде мати
та не покличе. Свашки співають:
http://www.etnolog.org.ua
І
Прийде Н... молодая.
І
Прийде Н... молодая.
Мати виходе з хати, тричі навхрест хрис-ІМати виходе з хати, тричі навхрест хрис-
те хлібиною, молода їй тричі кланяється, далі Іте хлібиною, молода їй тричі кланяється, далі
входять в хату. Мати їх садовить за стіл і дає Івходять в хату. Мати їх садовить за стіл і дає
цей-же Іцей-же вечер збірається у мо-Івечер збірається у мо-
лодої вечірка. Приходе молодий в вечері з бо-Ілодої вечірка. Приходе молодий в вечері з бо-
М
дружками йдуть до молодої додому. Доходячи
М
дружками йдуть до молодої додому. Доходячи
Прибирайся, матінко, прибирайся,
М
Прибирайся, матінко, прибирайся,
Та до себе дружечок сподівайся,
М
Та до себе дружечок сподівайся,
Щоб у тебе огірочки солоненькі,МЩоб у тебе огірочки солоненькі,
Щоб у тебе горілочка стояненька,МЩоб у тебе горілочка стояненька,
Прийде Н... молодая. МПрийде Н... молодая.
Мати виходе з хати, тричі навхрест хрис-ММати виходе з хати, тричі навхрест хрис-
те хлібиною, молода їй тричі кланяється, далі Мте хлібиною, молода їй тричі кланяється, далі
входять в хату. Мати їх садовить за стіл і дає Мвходять в хату. Мати їх садовить за стіл і дає
Ф
свекруху на свайбу до себе. Тут їх свекруха
Ф
свекруху на свайбу до себе. Тут їх свекруха
садове за стіл і гостить. Після цього молода з Фсадове за стіл і гостить. Після цього молода з
дружками йдуть до молодої додому. Доходячи Фдружками йдуть до молодої додому. Доходячи
Руки розставили,
Ф
Руки розставили,
Рота роздявили!
Ф
Рота роздявили!
А
Ф
А бояри ї
Ф
бояри їм відповідають:
Ф
м відповідають:
Ой ми не ворони,ФОй ми не ворони,
Ми ясні соколи;ФМи ясні соколи;
Розтупіться, сови,ФРозтупіться, сови,
Хай сядуть соколи!ФХай сядуть соколи!
Е
дружки співають:
Е
дружки співають:
Ой що ж то за ворони,ЕОй що ж то за ворони,
Що стоять у порога,ЕЩо стоять у порога,
Руки розставили,ЕРуки розставили,
Рота роздявили!ЕРота роздявили!
м відповідають:Ем відповідають:
90
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
Ой чи теща на зятя сердита,
Що до зятя та не виходе.
Горілочки та не виносе.
А на зятя метіль мете.
Крийся, зятенько, крийся!
Куницями та лисицями,
Братіками та сестрицями.
Коли виходе теща, тоді свашки знов співають:
Зять на тещу та й не дивиться,
Вона йому та противиться,
Він на неї скосо поглядає,
Він її думками лає!
Далі закликають молодого в хату і благо-
словляють. Робеться це так: беруть батько
й мати ікони в руки; батько ікону бере Ісуса
Христа, а мати – Матір Божу, і христять їх
тричі навхрест, а вони їм кланяються тричі, по-
тім целують ікони і беруть у руки. Свашка бере
кусок полотна і гроші, щоб було що підіслать під
ноги молодим. А під полотно кладуть гроші. Це
для того, щоб у молодих ніколе не виводились
гроші. І от коли хтось з молодих перший ста-
не ногою на полотно, то той буде верховодить
в сім’ї. І тому молодий собі, а молода собі нама-
гається стать першим на полотно. Ідучи з церк-
ви, молоді повинні всім, хто не зустрічається,
кланяться, а иноді їм ставляють на дорозі стіл
з хлібиною, тоді молодий бере бутилку, став-
ляє на стіл, а собі бере хлібину. Із церкви вони
йдуть до молодої. Тут їх зустрічають батьки з
хлібом. Садовлять за стіл і поштують горілкою.
На свайбі, коли дають водку, то треба пить до
дна, бо хто не допиває, то кажуть, що то він зо-
ставляє на сльози молодій.
А тому за столом усі допивають до дна і до того
доп’ються, що тілько ходять, і хати тоді їм мало.
А дружки за столом співають:
От столу до порога втоптана дорога,
То бояри втоптали, як помиї хльобали.
Старший не напився, у помиях втопився.
Їли бояри, їли, цілого вола зділи,
На столі ні крихотки, під столом ні кісточки.
Їли дружечки, їли, півголуба зділи,
На столі повнісінько, під столом чистісінько.
Або ще співають:
Старший боярин ґава, другий роздява,
Третій, як барило, четвертого роздавило,
А п’ятий без вуха, та й той пісню слуха.
Пообідавши, виряжають скриню. Але для
того, аби взять скриню, треба знов викуп, бо
на скрині сідають сестри або тітки молодої і
не встають до тих пір, поки не дасть молодий
за скриню того викупа, що його потребують
вони. Потім везуть скриню і за скринею їдуть
хто небудь із родичок, вони тоді звуться при-
данками. Ті, що залишаються, кінчають свай-
бу. Дружки співають, а молода плаче, бо що то
буде за молода, що й не плакатиме. Далі знов
садовлять за стіл – вже дарувать.
Дружко бере коровай і ріже його на куски,
коли кому попадеться мідяк, що клали в ко-
ровай, то, кажуть, що той щасливий. Молоді
розносять коровай з чаркою водки, за що їм
кидають гроші. Дружки за столом співають
такі пісні:
Дружко коровай крає,
Семеро діток має
Та всі з кошелями,
Коровай забрали.
Бояри коровай крадуть,
За стіл нахиляються,
Короваєм запихаються.
Як-би дружки не дивились,
Бояри-б подавились!
Коли кінчають обід, дружко каже: «Благо-
словіть молодим із-за столу встати»! Батько
або мати благословляє їх хлібиною. Молоді
встають і кланяються. Дружки співають:
Мир миром,
Пироги з сиром,
Вареники в маслі,
Бояри прикрасні.
Помиримось!
Після цього батьки прощаються з дочкою
виряжаючи її до свекрухи. Коли це далеко,
то їдуть, а як близько, той йдуть пішки. Коли
http://www.etnolog.org.ua
І
кланяться, а иноді їм ставляють на дорозі стіл
І
кланяться, а иноді їм ставляють на дорозі стіл
з хлібиною, тоді молодий бере бутилку, ставІз хлібиною, тоді молодий бере бутилку, став
ляє на стіл, а собі бере хлібину. Із церкви вони Іляє на стіл, а собі бере хлібину. Із церкви вони
йдуть до молодої. Тут їх зустрічають батьки з Ійдуть до молодої. Тут їх зустрічають батьки з
хлібом. Садовлять за стіл і поштують горілкою. Іхлібом. Садовлять за стіл і поштують горілкою.
На свайбі, коли дають водку, то треба пить до ІНа свайбі, коли дають водку, то треба пить до
дна, бо хто не допиває, то кажуть, що то він зоІдна, бо хто не допиває, то кажуть, що то він зо
М
отно кладуть гроші. Це
М
отно кладуть гроші. Це
для того, щоб у молодих ніколе не виводились
М
для того, щоб у молодих ніколе не виводились
хтось з молодих перший ста
М
хтось з молодих перший ста
не ногою на полотно, то той буде верховодить
М
не ногою на полотно, то той буде верховодить
одий собі, а молода собі нама
М
одий собі, а молода собі нама-
М
-
гається стать першим на полотно. Ідучи з церкМгається стать першим на полотно. Ідучи з церк-М-
ви, молоді повинні всім, хто не зустрічається, Мви, молоді повинні всім, хто не зустрічається,
кланяться, а иноді їм ставляють на дорозі стіл Мкланяться, а иноді їм ставляють на дорозі стіл
з хлібиною, тоді молодий бере бутилку, ставМз хлібиною, тоді молодий бере бутилку, став
ляє на стіл, а собі бере хлібину. Із церкви вони Мляє на стіл, а собі бере хлібину. Із церкви вони
йдуть до молодої. Тут їх зустрічають батьки з Мйдуть до молодої. Тут їх зустрічають батьки з
хлібом. Садовлять за стіл і поштують горілкою. Мхлібом. Садовлять за стіл і поштують горілкою.
Ф
тім целують ікони і беруть у руки. Свашка бере
Ф
тім целують ікони і беруть у руки. Свашка бере
кусок полотна і гроші, щоб було що підіслать під Фкусок полотна і гроші, щоб було що підіслать під
отно кладуть гроші. Це Фотно кладуть гроші. Це
для того, щоб у молодих ніколе не виводились Фдля того, щоб у молодих ніколе не виводились
садовлять за стіл
Ф
садовлять за стіл
Дружко бере коровай і ріже його на куски,
Ф
Дружко бере коровай і ріже його на куски,
коли кому попадеться мідяк, що клали в ко-
Ф
коли кому попадеться мідяк, що клали в ко-
ровай, то, кажуть, що той щасливий. Молоді
Ф
ровай, то, кажуть, що той щасливий. Молоді
розносять коровай з чаркою водки, за що їм Фрозносять коровай з чаркою водки, за що їм
кидають гроші. Дружки за столом співають Фкидають гроші. Дружки за столом співають
такі пісні:Фтакі пісні:
Дружко коровай крає,ФДружко коровай крає,
Семеро діток маєФСемеро діток має
Е
хто небудь із родичок, вони тоді звуться при-
Е
хто небудь із родичок, вони тоді звуться при-
данками. Ті, що залишаються, кінчають свай-
Е
данками. Ті, що залишаються, кінчають свай-
бу. Дружки співають, а молода плаче, бо що то
Е
бу. Дружки співають, а молода плаче, бо що то
буде за молода, що й не плакатиме. Далі знов Ебуде за молода, що й не плакатиме. Далі знов
садовлять за стілЕсадовлять за стіл – вже дарЕ– вже дарувать. Еувать.
Дружко бере коровай і ріже його на куски, ЕДружко бере коровай і ріже його на куски,
коли кому попадеться мідяк, що клали в ко-Еколи кому попадеться мідяк, що клали в ко-
ровай, то, кажуть, що той щасливий. Молоді Еровай, то, кажуть, що той щасливий. Молоді
розносять коровай з чаркою водки, за що їм Ерозносять коровай з чаркою водки, за що їм
З експедиційних досліджень
91
їдуть, то батько або мати бере за повода коні
і проводе трохе, а виїждяючи з двору, моло-
дий стріляє. У молодого їх теж зустрічають з
хлібом, вони кланяються де-кілько разів і за-
ходять в хату. Тут їх знов садовлять за стіл.
Попоївши, встають. Тепер розпочинається в
молодого свайба. Цей день і вечер гуляє мо-
лодь, і коли вже розійдуться, то дружки або
свашки залишаються і розплітають косу. Коли
розплітають косу, то співають таку пісню:
Десь мої братіки на війні,
Десь мої сестриці в стороні.
Десь мої братіки з войни йдуть,
Вони-ж мені кісоньку розплетуть!
На другий день, в понеділок, збіраються
тілько старі дарить молодого, молода невістка
вже готує на стіл з другими молодицями. Коли
в сина є батько або мати хрещені, то він го-
тує їм подарунок. Коли мати – то спідницю,
а коли батько – то сорочку. Коли починають
дарувать, то спочатку молодий дарить свій по-
дарунок батькові або матері, за це батько да-
рить або грошей де-кілько карбованців, або
обіцяє дать хоч де-кілько овець, а хоч бика
якого небудь. Потім збіраються батько й мати
молодого, дядьки, а також і батьки хрещені,
беруть молодої чисте рядно, стелять додолу і
танцюють по йому. Иноді бува, що хто-небудь
із гуляючих щей води ллють на рядно, кажучи,
щоб не було пиляки. Коли вже натанцюються,
то кидають гроші на рядно і це потім забірає
молода. Погулявши ще де-який час, розхо-
дяться, а в вівторок знов сходяться «прода-
вать» батька й матір. Вони садовлять батьків
у повозок і водять скрізь по городах і до тих
пір возять, поки не дадуть їм на водку або про-
сто водку. Далі, коли вже цю водку поп’ють, то
вбіраються декілько душ в циган. Баби одяга-
ються в циганок, беруть карти і йдуть по селу
ворожить, за що їм дають кури або ще що не-
будь. Мужики тоже одягаються в циган, бе-
руть молоток і коли заходять в хату, то зараз
беруться підковувать господарів. Коли вже
прогуляють те, що зібрали, розходяться, і тим
кінчається свайба.
Тепер вже молода молодиця повинна при-
брать, в хатах повимазувать і топить коло печі.
Бо коли їй дарують, то ятровка каже так: «Да-
рую тобі рогачі й кочерги, щоб не вставляла ти
черги». Але перші дні її не ставляють до печі,
а тілько приучають, як-що треба робить. Стар-
ша ятровка або свекруха каже, а вона повинна
мовчки слухати і виконувать. Тако-ж молода
невістка повинна витягти свій рушник втира-
тись, а свекрусі та свекрові – рядно вкриваться.
http://www.etnolog.org.ua
І
беруть молодої чисте рядно, стелять додолу і
І
беруть молодої чисте рядно, стелять додолу і
танцюють по йому. Иноді бува, що хто-небудь Ітанцюють по йому. Иноді бува, що хто-небудь
із гуляючих щей води ллють на рядно, кажучи, Ііз гуляючих щей води ллють на рядно, кажучи,
щоб не було пиляки. Коли вже натанцюються, Іщоб не було пиляки. Коли вже натанцюються,
то кидають гроші на рядно і це потім забірає Іто кидають гроші на рядно і це потім забірає Імолода. Погулявши ще де-який час, розхо-Імолода. Погулявши ще де-який час, розхо-
дяться, а в вівторок знов сходяться «прода-Ідяться, а в вівторок знов сходяться «прода-
М
сорочку. Коли починають
М
сорочку. Коли починають
дарувать, то спочатку молодий дарить свій по
М
дарувать, то спочатку молодий дарить свій по
дарунок батькові або матері, за це батько да-
М
дарунок батькові або матері, за це батько да-
рить або грошей де-кілько карбованців, або
М
рить або грошей де-кілько карбованців, або
обіцяє дать хоч де-кілько овець, а хоч бика
М
обіцяє дать хоч де-кілько овець, а хоч бика
якого небудь. Потім збіраються батько й мати Мякого небудь. Потім збіраються батько й мати
молодого, дядьки, а також і батьки хрещені, Ммолодого, дядьки, а також і батьки хрещені,
беруть молодої чисте рядно, стелять додолу і Мберуть молодої чисте рядно, стелять додолу і
танцюють по йому. Иноді бува, що хто-небудь Мтанцюють по йому. Иноді бува, що хто-небудь
із гуляючих щей води ллють на рядно, кажучи, Міз гуляючих щей води ллють на рядно, кажучи,
щоб не було пиляки. Коли вже натанцюються, Мщоб не було пиляки. Коли вже натанцюються,
то кидають гроші на рядно і це потім забірає Мто кидають гроші на рядно і це потім забірає
Ф
в сина є батько або мати хрещені, то він го-
Ф
в сина є батько або мати хрещені, то він го-
спідницю, Фспідницю,
сорочку. Коли починають Фсорочку. Коли починають
дарувать, то спочатку молодий дарить свій по Фдарувать, то спочатку молодий дарить свій по- Ф-
дарунок батькові або матері, за це батько да- Фдарунок батькові або матері, за це батько да-
Е
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201991 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T01:38:11Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-02-21T09:06:53Z 2015 с. Костянтинівка Сталінської округи // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 87-91. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201991 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З експедиційних досліджень с. Костянтинівка Сталінської округи Kostiantynivka, village (Stalino Region) Article published earlier |
| spellingShingle | с. Костянтинівка Сталінської округи З експедиційних досліджень |
| title | с. Костянтинівка Сталінської округи |
| title_alt | Kostiantynivka, village (Stalino Region) |
| title_full | с. Костянтинівка Сталінської округи |
| title_fullStr | с. Костянтинівка Сталінської округи |
| title_full_unstemmed | с. Костянтинівка Сталінської округи |
| title_short | с. Костянтинівка Сталінської округи |
| title_sort | с. костянтинівка сталінської округи |
| topic | З експедиційних досліджень |
| topic_facet | З експедиційних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201991 |