с. Мар’їнка Сталінської округи

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Народна творчість та етнологія
Datum:	2015
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Schlagworte:	З експедиційних досліджень
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201993
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	с. Мар’їнка Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 91-99. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859937165922795520
citation_txt	с. Мар’їнка Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 91-99. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
first_indexed	2025-12-07T16:10:01Z
format	Article
fulltext	З експедиційних досліджень 91 с. Мар’їнка Сталінської округи. Записала 1 березня 1928 року студентка І курсу Сталінського педтехнікуму В. Мусієнкова від одарки Деркач, одарки і Ганки Манько (АНФРФ ІМФЕ, ф. 1, од. зб. 661, арк. 36–44) Про одружіння в с. Мар’їнці старенькі ба- бусі розповідають так. За старих часів, коли була панщина, сваталися не так. Сватання хлопця й дівчини залежало від волі їхнього пана. Хлопець в ті часи брав тілько ту дівчину, яку дозволяв пан, а також дівчина йшла тілько за того хлопця, що дозволяв пан. Коли дівчині й не наравиться хлопець, а як пан заставить, то йди, хоч – не хоч. Як хлопцеві понаравиться якась дівчина, то він іде до пана і просить його дозволу ожинитися на їй, як що ж вона не со- гласна йти за його, то її ведуть на конюшню і там панська челядь б’є її, аж поки не скаже: «Піду». А вже, як пан не захоче, щоб хло- пець і дівчина побрались, хоч вони й люблять один одного, то вмісті їм довіку в купі не бути. Свадьби тоді не гуляли, а як коли і не вінчали- ся, бо не було за що. Після панщини бралися не так. Хлопець бере тілько ту дівчину, яку хотять його бать- ко, мати; і дівчину віддають за того хлопця, що наравиться її батькам. Тепер уже й свадьбу гуляли. – А як же у вас сватаються, бабусю? – Та як же? Коли понаравиться хлопцеві якась дівчина, що, може, він з нею гуляв, або ні, тоді молодий бере собі двох дядьків у ста- http://www.etnolog.org.ua М Ф ІМ за того хлопця, що дозволяв пан. Коли дівчині Мза того хлопця, що дозволяв пан. Коли дівчині І М І Ф (АНФРФ Ф (АНФРФ Про ФПро оФодружіння в с.Фдружіння в с. бусі розповідають так. За старих часів, коли Фбусі розповідають так. За старих часів, коли була панщина, сваталися не так. Сватання Фбула панщина, сваталися не так. Сватання хлопця й дівчини залежало від волі їхнього Фхлопця й дівчини залежало від волі їхнього Фпана. Хлопець в ті часи брав тілько ту дівчину, Фпана. Хлопець в ті часи брав тілько ту дівчину, яку дозволяв пан, а також дівчина йшла тілько Фяку дозволяв пан, а також дівчина йшла тілько ФФФЕФЕ Е с. Ма Е с. Мар Е р ЗаписалаЕЗаписала Ста ЕСтал ЕлінськогоЕінського педЕпедтЕтехнікумуЕехнікуму від Евід о Е одарЕдаркЕкиЕи ДерЕДеркЕкач,Еач, оЕ одарЕдар (АНФРФ Е(АНФРФ ІМФЕІМФЕЕЕ,Е, ф. Еф. 1,Е1, од. зЕод. з дружіння в с.Едружіння в с. 92 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 рости і йде її сватати. Сватати йдуть тілько ввечері; два старости і жених з ціпками, з па- ляницею, з пляшкою горілки. Коли ввійдуть у хату, стануть на поріг і кажуть: – Добрий вечір. Питайте, чого ми до вас прийшли? – Добрий вечір. Чого прийшли, то скажете. Дівчина, як тілько вглядить старостів, зараз тікає в другу кімнату або зникає кудись геть і жде, аж поки її покличуть. Старости, як тілько поздоровкались, віддають батькові хліб; сіда- ють, розказують батькові та матері за жениха: хто він такий, відкіля і що має. Питають після цього, чи віддадуть їм дочку за його, а моло- дий весь час мовчить. Якщо батько не згоден віддати своєї дочки, то оддає назад їхній хліб і старости ідуть додому. Коли батько згоден від- дати за цього жениха дочку, тоді вони кличуть дівчину в хату і питають її, чи вона согласна іти за його заміж. Дівчина зпершу, соромлючись батьків, почервоніє, як жар, стане біля печи та й колупає припічок або хустку у руках мне, а без діла не стоїть. Довго її допитується батько, чи піде, аж поки таки вона вимовить «Піду». Тоді невеста бере свою паляницю, а жених ту, що принесли, обміняються три рази ними так, що паляниця молодої зостанется жениху, а його зостанеться їй. Помінявшись, кладуть їх на стіл, самі стають перед образами навколюшки, вдарять три поклони, три рази перехристються і тоді встають. Старости ставлять на стіл го- рілку, мати молодої дає закуску: гірки [огірки], капусту чи сало. Старости з батьками п’ють могорич, а молоді йдуть у другу кімнату і ба- лакають. Як п’ють могорич, балакають про все, вихваляють молодих та назначають, коли будуть робити оглядини. Попивши могорич, кличуть молодого, беруть паляницю, та вже не ту, що принесли, а ту, що молода дала вза- мін, прощаються і йдуть додому. В призначе- ний день батько, мати і родичі невести їдуть до жениха на оглядини. Коли в’їдуть до жениха, і як їм понаравиться двір і хата, то заходять у хату, випивають, кажуть, щоб на другий день приїжали до їх за рушниками, а коли ні, то і не заходили і в хату, зараз їдуть назад. На другий день жених з батьком, матір’ю і родичами їдуть до невести за рушниками. Невеста в цей день кличе і своїх родичів до себе: батька і матір хрещену. Тут вони обідають, випивають. Не- веста перев’язує через плече старості рушник, свекрові і свекрусі дарить гарні платочки, а ин- шим родичам дає дешевші платочки. За обідом всі вмісті назначають день вінчання: чи то в пятницю, або середу і неділю, бо в останні дні не можна, а після цього молодий з старостами їдуть до батюшки договоряться за вінець і пла- тять йому за це – або три карбованці, або три пуди пшениці. Батюшка зараз питає, чи вони по согласію зіходяться, бо як не посогласію, то не буде й вінчати. І ще за роки питає: як не- веста старша від молодого, то тоді з її годов скидають лишні, щоб її було скілько, як йому, а йому їх набавляють. Бо як буде вона старша, то йому не можна буде сказати «Брешеш» і все величати – казати на неї не «ти», а «ви». – Бабусю, а у вас весь год вінчаються в оці дні, що ви сказали? – Е ні: у спасівку, петрівку, пилипівку не- можна совсім вінчатися, а можна вінчаться тілько від одохрещення до заговін. Так от, коли жених з старостами договореться за він- чання; тоді жінки в жениха і в невести в четвер або п’ятнецю збіраються пекти шишки і коро- вай. У невести, коли садовлять коровай в піч, то кладуть його на віко з діжі, а потім кладуть на лопату. У коровай ставлять дві свічки, за- свічують їх, одну назначають жениху, а другу невесті; і сунуть за челюсти. Коли, яка потух- не з них – чи женихова, чи невести – то той з них раніше вмре, а коли будуть горіть обидві ,то буде йти на добро і на все хороше, а коли потухнуть обидві, то вже не жить їм вкупі. Коли ліплять коровай в невести, то співають такі пісні: Яра пшениченька яра, я ж її в’язала, На коровай збірала, я ж її полола, руки поколола, Я її пожала, коровай дожидала. Світи, місяцю, з раю нашому короваю, Щоб було видненько краяти. http://www.etnolog.org.ua М Ф І зостанеться їй. Помінявшись, кладуть їх на І зостанеться їй. Помінявшись, кладуть їх на стіл, самі стають перед образами навколюшки, Істіл, самі стають перед образами навколюшки, вдарять три поклони, три рази перехристються Івдарять три поклони, три рази перехристються і тоді встають. Старости ставлять на стіл гоІі тоді встають. Старости ставлять на стіл го рілку, мати молодої дає закуску: гіркиІрілку, мати молодої дає закуску: гірки апусту чи сало. Старости з батьками п’ють Іапусту чи сало. Старости з батьками п’ють могорич, а молоді йдуть у другу кімнату і баІмогорич, а молоді йдуть у другу кімнату і ба М батьків, почервоніє, як жар, стане біля печи та М батьків, почервоніє, як жар, стане біля печи та й колупає припічок або хустку у руках мне, а М й колупає припічок або хустку у руках мне, а без діла не стоїть. Довго її допитується батько, М без діла не стоїть. Довго її допитується батько, чи піде, аж поки таки вона вимовить «Піду». М чи піде, аж поки таки вона вимовить «Піду». Тоді невеста бере свою паляницю, а жених ту, М Тоді невеста бере свою паляницю, а жених ту, що принесли, обміняються три рази ними так, Мщо принесли, обміняються три рази ними так, що паляниця молодої зостанется жениху, а його Мщо паляниця молодої зостанется жениху, а його зостанеться їй. Помінявшись, кладуть їх на Мзостанеться їй. Помінявшись, кладуть їх на стіл, самі стають перед образами навколюшки, Мстіл, самі стають перед образами навколюшки, вдарять три поклони, три рази перехристються Мвдарять три поклони, три рази перехристються і тоді встають. Старости ставлять на стіл гоМі тоді встають. Старости ставлять на стіл го рілку, мати молодої дає закуску: гіркиМрілку, мати молодої дає закуску: гірки коли жених з старостами договореться за він-Мколи жених з старостами договореться за він- І М І Ф дівчину в хату і питають її, чи вона согласна іти Ф дівчину в хату і питають її, чи вона согласна іти за його заміж. Дівчина зпершу, соромлючись Фза його заміж. Дівчина зпершу, соромлючись батьків, почервоніє, як жар, стане біля печи та Фбатьків, почервоніє, як жар, стане біля печи та й колупає припічок або хустку у руках мне, а Фй колупає припічок або хустку у руках мне, а без діла не стоїть. Довго її допитується батько, Фбез діла не стоїть. Довго її допитується батько, веста старша від молодого, то тоді з її годов Ф веста старша від молодого, то тоді з її годов скидають лишні, щоб її було скілько, як йому, Ф скидають лишні, щоб її було скілько, як йому, а йому їх набавляють. Бо як буде вона старша, Ф а йому їх набавляють. Бо як буде вона старша, то йому не можна буде сказати «Брешеш» і все Ф то йому не можна буде сказати «Брешеш» і все величатиФвеличати – казати нФ– казати н – Бабусю,Ф– Бабусю, аФаФуФу оціФоці дні,Фдні, щоФщо виФви –Ф– ЕФЕ ні: у спаФні: у спа можна совсім вінчатися, а можна вінчаться Фможна совсім вінчатися, а можна вінчаться тілько від одохрещення до заговін. Так от, Фтілько від одохрещення до заговін. Так от, ФФФЕФЕ Е тять йому за це Е тять йому за це – або три Е – або три пуди пшениці. Батюшка зараз питає, чи вони Е пуди пшениці. Батюшка зараз питає, чи вони по согласію зіходяться, бо як не посогласію, то Е по согласію зіходяться, бо як не посогласію, то не буде й вінчати. ІЕне буде й вінчати. І ще за роки Еще за роки веста старша від молодого, то тоді з її годов Евеста старша від молодого, то тоді з її годов скидають лишні, щоб її було скілько, як йому, Ескидають лишні, щоб її було скілько, як йому, а йому їх набавляють. Бо як буде вона старша, Еа йому їх набавляють. Бо як буде вона старша, то йому не можна буде сказати «Брешеш» і все Ето йому не можна буде сказати «Брешеш» і все – казати нЕ– казати на неї не «ти», а «ви». Еа неї не «ти», а «ви». З експедиційних досліджень 93 У жениха, коли ліплять шишки і коровай, то теж так саме, як і в невести, тілько пісні спі- вають инші: У лісочку голубець гуде, то ж не голуб, тож не сизенький, тож Іванко молоденький. Із батеньком поражається: – Скілько мені та бояр брати, Кого ж мені та в гості брати? – Бери, синку, всю родинку, І близькую, і далекую, І багатую, і вбогую. Що багатая – за столом сидить, А вбогая – в порогах стоїть, То багатая мед горілку п’є, А вбогая дрібні сльози ллє. Коли всунуть уже коровай в піч, то тоді приспівують: Ми ж його годували, Щоб тут погуляли. Чорного вола вбили, Чорного рогатого, Для роду багатого. Ми б свиню закололи, Так у нас свиня пані-матка, Будуть плакать паценятка. Після того, як попечуть коровай, на другий день, в суботу, молода з дружкою старшою збі- ра собі дружок на вечорини, або вони ще звуть- ся «Вареники» [дівич-вечор]. На цьому вечері гуляють тілько молоді з дружками, а батька і матір немає. Приготовляють на цей вечір варе- ники з сиром, з канфетами і з грішми. Роблять вільце, чіпляють на його квітки, канфети, гроші і різні прикраси. На вечоринах співають: Ой загули голубоньки, садом летючи, а з ними Марусенька, плачучи, Свого батька рідненького просючи: – Ой заверни, мій батенько, голубоньки в сад! Нехай вернуть моє гуляннічко назад. Нехай летять голубоньки аж на ріки, Нехай жинуть гулянечко аж на віки. Ой за хатою, за світлицею стоїть верба з рослицею, Ой хто ж тую вербу ізрубає, ой хто ж тую росу позбірає. Іванечко вербу ізрубає, Марусечка росу позбірає. Спасибі тобі, моя ненько, що будила мене раненько, А я раненько вставала, собі рушників надбала, На тихій воді білила, своїх старостів дарила, Що напряла я за зімочку, розділили за годиночку, Що напряла та набілила, за один вечір розділила. Скриня ж ти моя, скриня, як із тебе добро гине, Що напряла та й набілила, чужим старостам розділила. Ой хвалилася моя мати Ніколи мене та й не збутися, А тепер сідай на кінець столу Та надивляйсь на мене чорненькими та й оченятками, дрібненькими та й слізоньками. Не так на мене, як на русу косу, На дівоцькую красу. Коли в невести немає матері, то співають сирітську пісню: Пливи, пливи, сіре утя, по тихій воді, – Прибудь, прибудь, моя ненько, тепер ік мені. – Ой рада б я, моя доню, прибути к тобі, Насипали сирой землі на груди мені. Ой поки я з кістоньками собируся, То й до тебе, моя доню, опізнюся. Ой рада б я, доню, прибути к тобі, Та пристали мої устоньки до доски. Кланяйся, моя доню, чужому, як своєму батеньку рідному. В цей час, коли співають цю пісню, то мо- лода плаче. http://www.etnolog.org.ua М Ф І Будуть плакать паценятка. І Будуть плакать паценятка. Після того, як попечуть коровай, на другий ІПісля того, як попечуть коровай, на другий день, в суботу, молода з дружкою старшою збіІдень, в суботу, молода з дружкою старшою збі ра собі дружок на вечорини, або вони ще звутьІра собі дружок на вечорини, або вони ще звуть ся «Вареники» [дівич-вечор]. На цьому вечері Іся «Вареники» [дівич-вечор]. На цьому вечері гуляють тілько молоді з дружками, а батька і Ігуляють тілько молоді з дружками, а батька і матір немає. Приготовляють на цей вечір вареІматір немає. Приготовляють на цей вечір варе ММи б свиню закололи, ММи б свиню закололи, Так у нас свиня пані-матка,МТак у нас свиня пані-матка, Будуть плакать паценятка.МБудуть плакать паценятка. Після того, як попечуть коровай, на другий МПісля того, як попечуть коровай, на другий день, в суботу, молода з дружкою старшою збіМдень, в суботу, молода з дружкою старшою збі ра собі дружок на вечорини, або вони ще звутьМра собі дружок на вечорини, або вони ще звуть І М І Ф Коли всунуть уже коровай в піч, то тоді Ф Коли всунуть уже коровай в піч, то тоді С Ф Скриня ж ти моя, скриня, як із тебе Ф криня ж ти моя, скриня, як із тебе Ф Що напряла та й набілила, чужим Ф Що напряла та й набілила, чужим Ф Ой хвалилася моя мати ФОй хвалилася моя мати Ніколи мене та й не збутися, ФНіколи мене та й не збутися, А тепер сідай на кінець столуФА тепер сідай на кінець столу Та надивляйсь на мене ФТа надивляйсь на мене чорненькими та й оченятками, Фчорненькими та й оченятками, ФФФЕФЕ Е Що напряла я за зімочку, розділили за Е Що напряла я за зімочку, розділили за Е Що напряла та набілила, за один вечір ЕЩо напряла та набілила, за один вечір Е криня ж ти моя, скриня, як із тебе Екриня ж ти моя, скриня, як із тебе Е Що напряла та й набілила, чужим ЕЩо напряла та й набілила, чужим 94 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 Згори та в долину По червоную калину, По хрестатський барвінок Марусеці на вінок. Забарная Марусечка забарилась, Поки собі дружечок собралась, Темная ніченька настала. – Ой до двору, дружечки, до двору, Та рубайте сосоньку додолу. Годі тобі, сосонко, стояти, Годі тобі, Марусечко, гуляти. На другий день після вечорин, вранці в неділю їдуть вінчаться. Перед тим, як уже молодий з молодою збируться, тоді кличуть батька й матір хрещену молодої, то вони їх благословлять. Їдуть вони вінчаться з восьми душ. Молода бере собі старшу дружку і двох поручників, і молодий бере двох поручників і світилку. Вбірається молода до вінця так: наді- ва на голову вінок, сорочку з вишитими квітка- ми, спідницю гарну і карсетку, а молодий без квіток надіва новий піджак і нові штани. Коли виїжають з двору, то співають пісню: Чи чуєте, конеченьки на селу, Чи підвизите княгиню на ту гороньку круту. Поз тую церковцю святу, А втій церкві святий Спас, Звінчай наших діток в добрий час. Коли сирота, то співають таку пісню: Під дубом, дубом вдарили в бубон. Анголи на небі, збудіть матінку до суду, Збудіть матінку до суду, беруть доньку до шлюбу. – Ой Бог тобі, моя доню, до помочі, анголи до радости. Коли повінчаються, жених їде додому, а молода теж додому. В цей час у молодої вже в хаті побрибірано; дружки за столом сидять рядочком, як віночком. Перед образами горить лампадка, стіл за- сланий новим скатертьом, лави позастилані рушничками, на столі стоїть вільце, гарно ро- зукрашене, і ще на столі стоїть глечик з колос - ками. Мати вже наварила всього їсти, батько горілки приготовив. Дружки позапинані чир- воними платками та поперев’язані рушниками. Коли ввійде молода в хату, то вони зараз спі- вають: Ой матінко моя, тепер я не твоя, Тепер я того пана, з ким на рушнику стояла. Не так і з паном, як з мужиком, Зав’язала рученьки рушником. Молодий тілько приїде додому з вінчання, запряже йому батько коні, і зараз же з сваш- кою, дружком, боярами і з усіма родичами їде за молодою. Коні повбірані в стрічки. Сваш- ка, світилка, бояри попідв’язані платками або рушниками. Світилка під час їзди держе меч, і свашка із торбою, а в торбі повно шишок. В боярів усіх є квітки, стрічки, покраси різні. Їдуть вони трьома або чотирьма возами. На першому їде жених, дружко, світилка, сваш- ка, на другому – бояри, на третьому – вся- кі родичі, а на четвертому їдуть музиканти з скрипкою, гармонією, бубоном і цілу дорогу грають. Коли виїжають з двору, то мати жени- ха набірає в глечик жита, мішає його з грішми і сипле за тим возом, де сидить жених, це для того, щоб невістку взяв син багату та добру. Заїхавши до двору молодої, а на воротях сто- ять штук 8-9 хлопців з кійками і не пускають, поки молодий поставить могорич. Під цей час дружки співають: Марусена ненька та вийшла за ворітенька, Глянула та оченьками, стрепенула та рученьками: – Ой що ж воно за орда їде! Усі двори все минаючи, А до мого привертаючи. Хотять мене тай завоювати, Хотять в мене Маруську узяти. Буду бити-воювати, Маруську не давати. Коли жених поставить могорич, тоді одчі- няють ворота і він в’їжає в двір. Бричка же- http://www.etnolog.org.ua М Ф Із тую церковцю святу,Із тую церковцю святу, втій цер Івтій церкві святий Спас,Ікві святий Спас, Звінчай наших діток в добрий час.ІЗвінчай наших діток в добрий час. Коли сирота, то співають таку пісню:ІКоли сирота, то співають таку пісню: Під дубом, дубом вдарили в бубон.ІПід дубом, дубом вдарили в бубон. Анголи на небі, збудіть матінку до суду,ІАнголи на небі, збудіть матінку до суду, М ми, спідницю гарну і карсетку, а молодий без М ми, спідницю гарну і карсетку, а молодий без квіток надіва новий піджак і нові штани. Коли М квіток надіва новий піджак і нові штани. Коли виїжають з двору, то співають пісню: М виїжають з двору, то співають пісню: Чи чуєте, конеченьки на селу, М Чи чуєте, конеченьки на селу, Чи підвизите княгиню на ту гороньку МЧи підвизите княгиню на ту гороньку М круту.Мкруту. з тую церковцю святу,Мз тую церковцю святу, кві святий Спас,Мкві святий Спас, Звінчай наших діток в добрий час.МЗвінчай наших діток в добрий час. Коли сирота, то співають таку пісню:МКоли сирота, то співають таку пісню: скрипкою, гармонією, бубоном і цілу дорогу М скрипкою, гармонією, бубоном і цілу дорогу грають. Коли виїжають з двору, то мати жениМграють. Коли виїжають з двору, то мати жени І М І Ф поручників, і молодий бере двох поручників і Ф поручників, і молодий бере двох поручників і світилку. Вбірається молода до вінця так: наді- Фсвітилку. Вбірається молода до вінця так: наді- ва на голову вінок, сорочку з вишитими квітка- Фва на голову вінок, сорочку з вишитими квітка- ми, спідницю гарну і карсетку, а молодий без Фми, спідницю гарну і карсетку, а молодий без квіток надіва новий піджак і нові штани. Коли Фквіток надіва новий піджак і нові штани. Коли за молодою. Коні повбірані в стрічки. Сваш- Ф за молодою. Коні повбірані в стрічки. Сваш- ка, світилка, бояри попідв’язані платками або Ф ка, світилка, бояри попідв’язані платками або рушниками. Світилка під час їзди держе меч, Ф рушниками. Світилка під час їзди держе меч, і свашка із торбою, а в торбі повно шишок. Ф і свашка із торбою, а в торбі повно шишок. ВФВ боярів уФбоярів усіх є квітки, стрічки, покраси різні. Фсіх є квітки, стрічки, покраси різні. Їдуть вони трьома або чотирьма возами. На ФЇдуть вони трьома або чотирьма возами. На першому їде жених, дружко, світилка, сваш-Фпершому їде жених, дружко, світилка, сваш- ка, на другомуФка, на другому кі рФкі родичі, а на четвертому їдуть музиканти з Фодичі, а на четвертому їдуть музиканти з Фскрипкою, гармонією, бубоном і цілу дорогу Фскрипкою, гармонією, бубоном і цілу дорогу ФФФЕФЕ Е Молодий тілько приїде додому з вінчання, Е Молодий тілько приїде додому з вінчання, запряже йому батько коні, і зараз же з сваш- Е запряже йому батько коні, і зараз же з сваш- кою, дружком, боярами і з усіма родичами їде Екою, дружком, боярами і з усіма родичами їде за молодою. Коні повбірані в стрічки. Сваш-Еза молодою. Коні повбірані в стрічки. Сваш- ка, світилка, бояри попідв’язані платками або Ека, світилка, бояри попідв’язані платками або рушниками. Світилка під час їзди держе меч, Ерушниками. Світилка під час їзди держе меч, і свашка із торбою, а в торбі повно шишок. Еі свашка із торбою, а в торбі повно шишок. сіх є квітки, стрічки, покраси різні. Есіх є квітки, стрічки, покраси різні. З експедиційних досліджень 95 нихова становиться проти дверей, у хату зараз не йдуть. Систра молодої виносе стільці, відро води, хліб, а дружки співають: А на хаті зілля, а в хаті весілля, А на дворі бояри, як мак розцвітає, А в хаті дружечки, як золото сяє. Тоді дружок встає з брички, входе в хату, аж три рази з глечиком квасу, на глечику – шишка. Зараз коли війде, то каже: – Здорові, свати, та, Боже, вам поможи на все добре. – Спасибі, Боже, й вам поможи. – Пустіть, свати, в хату погрітеся, далеко їдемо, коні втомилися, вихола. Пустіть пере- гріться. А дружки йому кажуть: – Не пустимо, паняйте далі, нам таких не нужно. І з цим він виходе з хати. Другий раз вхо- де – і знов йому таку відповідь, третій раз, коли війде, то дружки співають: Чи немає на печі проса? Хоч би швидче втекти, Щоб не загадали товкти. Дружко тоді каже: – Староста, пані підстаросто, благосло- вили в цей дом увійти, благословіть молодого князя за стіл завести. Молода в цей час сидить за столом, на- хнюпившись. Дружко йде за молодим і веде в хату, а дружки співають братові, що стоїть біля молодої: Братіку, не лякайся, братіку, постарайся, Не продавай сестру за півзолотого, Проси червоного од зятя молодого. І од поїзда його, і од коней вороненьких, І од бояр молоденьких. Після цієї пісні жених повинен платить братові гроші. Коли заплатить, то дружко веде до молодої, зв’язує їм руки платочком і обводить три рази кругом столу, а дружки співають: Татарин, братік, татарин, Продав сестру за таляр, А русу косу за п’ятак, А біле личко відав так. Обвівши їх кругом столу три рази, поса- дить на покуті, тоді жениху треба цілувати не- весту. Буває так, що жених застидиться і не поцілує, тоді дружки приспівують: Тобі, дружко, та й не дружкувати, Тобі, дружко, свиней пасти, А молодому заганяти, Що не вміє цілувати. А коли жених поцілує молоду, то співають: Наша Марійка, наша Піймала собі пташа У зеленому житі, Щоб було с ким жити. Як посідають молоді на покуті в парі, тоді дружки співають: Кличем боярів до хати, Зеленої травки топтати Червоними чобітками, Золотими підківками. Тоді бояри, світилка, свашка і всі, хто при- їхав, входять в хату, здоровкаються і сідають за стіл. В цей час дружка должна вберегти колоски від боярів. А коли не вбереже і бояри зхватять, то тоді дружки дружці приспівують: – Де ти, дружко, бувала? – Сорока стриляла, Колосков утеряла. А коли дружка вхватить раніш, ніж бояри, то їм приспівують: – Де ви, бояри, бували? Ще й за стіл позалазили, Щоб вам очі повилазили. Чого ви, бояри, білі, Чи ви молоко їли? – На дружок задивилися, В молоці потопилися. http://www.etnolog.org.ua М Ф І Дружко тоді каже: І Дружко тоді каже: Старост ІСтароста, пані підстаросто, благосло-Іа, пані підстаросто, благосло- вили в цей дом увійти, благословіть молодого Івили в цей дом увійти, благословіть молодого князя за стіл завести. Ікнязя за стіл завести. Молода в цей час сидить за столом, наІМолода в цей час сидить за столом, на хнюпившись. Дружко йде за молодим і веде Іхнюпившись. Дружко йде за молодим і веде в хату, а дружки співають братові, що стоїть Ів хату, а дружки співають братові, що стоїть М у таку відповідь, третій раз, М у таку відповідь, третій раз, Чи немає на печі проса? М Чи немає на печі проса? Хоч би швидче втекти, М Хоч би швидче втекти, Щоб не загадали товкти.МЩоб не загадали товкти. Дружко тоді каже: МДружко тоді каже: а, пані підстаросто, благосло-Ма, пані підстаросто, благосло- вили в цей дом увійти, благословіть молодого Мвили в цей дом увійти, благословіть молодого Молода в цей час сидить за столом, наММолода в цей час сидить за столом, на І М І Ф – Не пустимо, паняйте далі, нам таких не Ф – Не пустимо, паняйте далі, нам таких не І з цим він виходе з хати. Другий раз вхо- ФІ з цим він виходе з хати. Другий раз вхо- у таку відповідь, третій раз, Фу таку відповідь, третій раз, Піймала собі пташа Ф Піймала собі пташа У зеленому житі, Ф У зеленому житі, Щоб було с ким жити.ФЩоб було с ким жити. Як посідають молоді на покуті в парі, тоді ФЯк посідають молоді на покуті в парі, тоді дружки співають:Фдружки співають: Кличем боярів до хати, ФКличем боярів до хати, Зеленої травки топтатиФЗеленої травки топтати ФФФЕФЕ Е А молодому заганяти, Е А молодому заганяти, Що не вміє цілувати. Е Що не вміє цілувати. коли жен Еколи жених поцілує молоду, то співають:Еих поцілує молоду, то співають: Наша Марійка, нашаЕНаша Марійка, наша Піймала собі пташа ЕПіймала собі пташа У зеленому житі,ЕУ зеленому житі, Щоб було с ким жити.ЕЩоб було с ким жити. 96 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 Коли посідають усі за стіл, дружко каже: «А ну за наші труда по чарці вина!». Свашка з торбою сідає за стіл, світилка біля неї сіда і світить меч, а за ними сідають бояри і біля молодих сидять ряд дружок. Батько зараз по- чинає частувати. Дружок вип’є тілько одну чарку, встає з-за столу і вже не сідає і не п’є, а слідить весь час за порядками та за молодими. Дружки випивають та все співають: Од столу до полу, Наїхав Іванко з своєю литвою. Після цієї пісні дружки починають сміять- ся з тих, хто приїхав від жениха: Світилка, шпилька при стіні, На їй сорочка не її. Прийшла сусідка, торкає: – Скидай сорочку, бо вже смиркає. Свашка неліпашка дружок не дарила, Одну зліпила та й ту сама зділа. Старший боярин кращий, на йому жупан рясний, Поміж тими рясами сидять воші копицями. Од столу до припічка втоптана стежичка, Бояри втоптали, помиї хльобтали. А старший не напився та й з головою втопився. А на комені чашка стояла, А в ту чашку діти плювали, А подайте ту чашку та напоїмо свашку. Тоді свашка одспівує дружці: Зась тобі почастую, зась, Іди з свиньми ляж-ляж, Де свині лижали, почастухи бажали. Дружки співають ще боярину: Старша дружка тетериться, Старшого боярина соромиться, Старший боярин, як барин, Витріщив очі, як баран. Після цих співів починають обідать: борщ, холодець, локшу, жарине, кісіль і все, що є, батько всіх частує горілкою. Під час обіду молодої сестра зрива з вінка квітку в молодої і пришиває молодому до картуза. Потім, коли пришиє, надіває на голову і розплітає молодій косу, а дружки співають: Має косонька, має, А в молодого квітки немає. Як розплите косу сестра, тоді співає сама: Зятіку, не лякайся, зятіку, постарайся, Заглянь у кишеню та витягни грошей жменю, Поклади на тарілку та викупи свою дівку. Тоді молодий викидає скілько є грошей. Сестра забире гроші з тарілки, а в молодої забере ленту ту, що розплила в косі. Після цього дружок на голові несе з другої кімна- ти коровай, покладиний на віко, зверху на- критий рушником, і каже: «Старосто, під- старосто, благословіть у цей дом хліб-сіль унести!». А староста: «Бог благословить, і ми благословимо». Тоді він внесе, покладе на стіл і знову каже: «Старосто, пані підстаро- сто, благословили внести, благословіть і на мир розділить». Тоді починає різати, із моло- доїної руки роздає на тарілці всім, а дружки приспівують: Дружко коровай крає, Семеро дітей має. – Чи бачиш ти, дружко, Як твоя жена стоїть, Семеро дітей держить? У кожної та дитиночки По чотирі торбиночки. Дружко коровай крає, Своїм дітям в торбинки пхає, Дружко коровай крає, Срібного ножа має, Золотою тарілкою розсилає. Боярам старша дружка співає: Старший боярин косий, другий безносий, Третій без уха, та й той пісні слуха. http://www.etnolog.org.ua М Ф І й не напився та й з головою І й не напився та й з головою І на комені ч Іна комені чашка стояла, Іашка стояла, А в ту чашку діти плювали, ІА в ту чашку діти плювали, А подайте ту чашку та напоїмо свашку.ІА подайте ту чашку та напоїмо свашку. Тоді свашка одспівує дружці:ІТоді свашка одспівує дружці: М Одну зліпила та й ту сама зділа. М Одну зліпила та й ту сама зділа. Старший боярин кращий, на йому жупан М Старший боярин кращий, на йому жупан М рясний, М рясний, Поміж тими рясами сидять воші копицями. М Поміж тими рясами сидять воші копицями. Од столу до припічка втоптана стежичка,МОд столу до припічка втоптана стежичка, Бояри втоптали, помиї хльобтали.МБояри втоптали, помиї хльобтали. й не напився та й з головою Мй не напився та й з головою втопився.Мвтопився. ашка стояла, Машка стояла, А в ту чашку діти плювали, МА в ту чашку діти плювали, стіл і знову каже: «Старосто, пані підстаро М стіл і знову каже: «Старосто, пані підстаро сто, благословили внести, благословіть і на Мсто, благословили внести, благословіть і на І М І ФСвашка неліпашка дружок не дарила, ФСвашка неліпашка дружок не дарила, Старший боярин кращий, на йому жупан ФСтарший боярин кращий, на йому жупан Тоді молодий викидає скілько є грошей. Ф Тоді молодий викидає скілько є грошей. Сестра забире гроші з тарілки, а в молодої Ф Сестра забире гроші з тарілки, а в молодої забере ленту ту, що розплила в косі. Після Ф забере ленту ту, що розплила в косі. Після цього дружок на голові несе з другої кімнаФцього дружок на голові несе з другої кімна ти коровай, покладиний на віко, зверху наФти коровай, покладиний на віко, зверху на критий рушником, і каже: «Старосто, підФкритий рушником, і каже: «Старосто, під старосто, благословіть у цей дом хліб-сіль Фстаросто, благословіть у цей дом хліб-сіль унести!». АФунести!». А ми благословимо». Тоді він внесе, покладе на Фми благословимо». Тоді він внесе, покладе на стіл і знову каже: «Старосто, пані підстароФстіл і знову каже: «Старосто, пані підстаро ФФФЕФЕ Е Заглянь у кишеню та витягни грошей Е Заглянь у кишеню та витягни грошей Е Поклади на тарілку та викупи свою Е Поклади на тарілку та викупи свою Е Тоді молодий викидає скілько є грошей. ЕТоді молодий викидає скілько є грошей. Сестра забире гроші з тарілки, а в молодої ЕСестра забире гроші з тарілки, а в молодої забере ленту ту, що розплила в косі. Після Езабере ленту ту, що розплила в косі. Після цього дружок на голові несе з другої кімнаЕцього дружок на голові несе з другої кімна ти коровай, покладиний на віко, зверху наЕти коровай, покладиний на віко, зверху на З експедиційних досліджень 97 Коли дружко роздасть коровай, тоді каже: «Благословили хліб-сіль роздать, благословіть на прохолоду вийти». Тілько вийдуть дружки за столу, зараз хватають від боярів і молодого молоду і йдуть в другу хату. Бояри їм готов- лять могорич, а музика грає надворі, моло- дьож танцює. Під цей час одвозять сундук і отправля- ють до жениха, пісень не співають ніяких. Одвозе скриню боярин і один поручник від молодої. Зараз, коли привизуть сундук до жениха, то його підіймають, щоб узнати, чи важкий, чи ні, чи багацько надбала невеста. Після прохолоди ідуть всі в хату, сідають за стіл, почастує батько горілкою, закусять чим- небуть, тоді ламають вільце. Одну гільку бере дружок, другу – свашка, третю й чет- верту – молодому й молодій, а п’яту дружко дає матері, а свашка приспівує: Лапай, мати, ліску, Везе син невістку, Високу, як билину, Червону, як калину. А дружки й собі співають: Оставайся, мати, як зозуля в хаті, Як соловейко в лісі, як ластівка в стрісі. Після того як поламають вільце, мати по- дає вечерять капусту чи кісіль, що є. Дружки співають: Брязнули ложичками перед дружичками, Марусина челядь сідає вечерять. Я ж цю капусту садила, я ж її поливала, Не жаль мені буде, як поїдять люди. Через поле галка летіла, з перцем капуста кипіла, Хоч з перцем не з перцем, аби щирим серцем. Молоді співають: Марусенько, думай, думай та гадай Брести ж тобі дві річеньки, а третій Дунай. Перебрела дві річеньки, а Дунаю ні, Ой забула гуляннячко, а роскоші ні. Повечерявши, скоренько встають за столу. Молоду собірають до жениха, а свашка в цей час роздає всім шишки ті, що привезла. Друж- ки повстають з-застолу, постановляться біля порога та все виспівують: Прощай, прощай, подруженька, Прощай, Марусинко – сестро наша, Ми не твої подруженьки, ти вже не наша. Ой засвіти, мати, свічку, обійди кругом пічку, Чи веселі куточки без рідної дочки. Коли вже приходе час виходить з хати, то співають: Перед дверьми, дверьми намощено вельми, Там щука-риба грає, золоту луску має, Там тещенько свого зятя частує, дочкою дарує: – Дарю тобі, зятю, дочку, як із рози квітку. Теща кожух вивиртає, свого зятя вітає: – Будь, зятю, багатий, як цей кожух махнатий. Мати й батько перед дверьми стелють ко- жух, благословлять жениха й невесту і дають їм в руки ікони. Співають пісні в цей час: – Не пий, зятичку, первого перепою, Вилий конику на гривоньку, Ой щоб гривонька була кудрява, Ой щоб тещинька для зятя та була ласкава. Чого ти, Марусечко, так сидиш, Чого ти в віконечко не глядиш? Ой уже конечки позапрягані; уже вози позавертані, Час пора до свекрухи. – Я коням обряд дам, Звелю буярам погулять. Підождіть моєї матінки З вешневого саду. Тілько матінка на поріг – впала донька до ніг: – Дякую тобі, моя матінко, за твій допоміч, За твоє годування, за годування Й одівання, за хороше та й оддавання. – Де ж ти, молода дівчинонько, ходила, Що твоя головонька така біла? http://www.etnolog.org.ua М Ф ІПісля того як поламають вільце, мати по-ІПісля того як поламають вільце, мати по- дає вечерять капусту чи кісіль, що є. Дружки Ідає вечерять капусту чи кісіль, що є. Дружки Брязнули ложичками перед дружичками,ІБрязнули ложичками перед дружичками, Марусина челядь сідає вечерять.ІМарусина челядь сідає вечерять. усту садила, я ж її поливала,Іусту садила, я ж її поливала, Не жаль мені буде, як поїдять люди.ІНе жаль мені буде, як поїдять люди. МОставайся, мати, як зозуля в хаті,МОставайся, мати, як зозуля в хаті, Як соловейко в лісі, як ластівка в стрісі.МЯк соловейко в лісі, як ластівка в стрісі. Після того як поламають вільце, мати по-МПісля того як поламають вільце, мати по- дає вечерять капусту чи кісіль, що є. Дружки Мдає вечерять капусту чи кісіль, що є. Дружки Брязнули ложичками перед дружичками,МБрязнули ложичками перед дружичками, І М І Ф Ф – Ф – Дарю тобі, зятю, дочку, як із рози квітку. Ф Дарю тобі, зятю, дочку, як із рози квітку. Теща кож Ф Теща кож – Ф – Будь, зя Ф Будь, зятю, багатий, як цей кожух Ф тю, багатий, як цей кожух Ф МФМати й батько перед дверьми стелють ко-Фати й батько перед дверьми стелють ко- жух, благословлять жениха й невесту і дають Фжух, благословлять жениха й невесту і дають їм в руки ікони. Співають пісні в цей час:Фїм в руки ікони. Співають пісні в цей час:ФФФЕФЕ Е Перед дверьми, дверьми намощено вельми, Е Перед дверьми, дверьми намощено вельми, Там щука-риба грає, золоту луску має,ЕТам щука-риба грає, золоту луску має, Там тещенько свого зятя частує, ЕТам тещенько свого зятя частує, Е Дарю тобі, зятю, дочку, як із рози квітку.ЕДарю тобі, зятю, дочку, як із рози квітку. Теща кож ЕТеща кожух вивиртає, свого зятя вітає:Еух вивиртає, свого зятя вітає: тю, багатий, як цей кожух Етю, багатий, як цей кожух 98 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 – Я ж ходила у вишневий сад, А на мою голову весь цвіт опав. – Це ж тобі, моя доню, такий цвіт, Що не зпаде з голови поки й вік. Ладнай, мати, розу, знімайте Матір Божу, Давайте в руки, час пора до свекрухи. Брала Марусечка льон, льон, Виганяла дружичок вон, вон. На що було брати, як нас виганяти. Даєш, моя мати, та й од себе, Зоставайся, рута-м’ята, та й без мене Та уставай, моя мати, та раненько, Та поливай руту-м’яту та дрібненько. По дорозі василички росли, Куди ж нашу сестричку повезли, По дорозі василички кущами, Куди ж її молоденьку помчали? Кучерявий візник, паняй коні швидко, Щоб не бачив батько, як плаче дитятко. Поїзд поїхав з двору, а дружки йдуть додо- му і співають: Розійдимося, сестриці, Розкотімося, кислиці, Розлука наша з тобою, Як з рідною сестрою. Дома у невести ще трохи погуляють і розі- йдуться. А у жениха, як побачуть, що їде жених з невестою, розкладають на воротях огонь, щоб через його переїхав жених з невестою. Це для того, що як переїдуть через огонь, то в невести зникнуть всі болізні, які є, щоб вона була чиста. Баби і молодиці, що гуляють у батька в жениха, як побачуть, що він везе невесту, то співають: Свекруха невістки бажала, До купи пиріжки збірала, До купи для своєї невістки голубки. Як уїдуть у двір, батько і мати просять з хлібом їх до хати. Вони входять, сідають всі за стіл, починають випивати, гуляти. Баби за вечерею співають пісні: – Тобі, мати, не журитись, Тобі, мати, веселитися. Раненько вставати, Порядок давати. Тобі, мати, води не носити, Тобі, мати, печі не топити, Раненько вставати, Порядок давати. – Як носила, то й носитиму, Як топила, то й топитиму, Тілько тої слави, що невістки діждали. Так погуляють, а потім розходяться. Друж- ко і свашка беруть невесту і жениха, ведуть у другу хату. Свашка зкидає з невести цвіти, ве- сільне плаття, надіває друге, не весільне плаття, стеле їм постіль, тоді бере з невести честь. Не- веста бере шишку, перев’язує красною лентою і дає свашці. Це «честь». Свашка «честь» пере- дає дружкові, а дружко передає кізлану (брато- ві і сестрі, тілько вони вже повинні бути замуж- ні), а вони вже везуть цю «честь» її батькові і матері. У понеділок з утра до жениха приходить свашка і дружко, вони будять невесту і жениха, дружко зв’язує їм руки рушником і виводить у кімнату, де вже гуляють баби. Жених і невеста поздоровкаються, невеста повісе своє полотен- це, візьме води, умиється і умиє всіх, хто в хаті, і витре всіх полотенцим. Тоді сідають за стіл, випивають, а баби співають: Знати, Маруську, знати, з якої вона хати, Калиною обтикана, черчиком обсипана. Ой лавки-прилавки горять, як китайки, Вітрець повіває, калину вгинає, Марусенька-господиня, як мак процвітає. За столом, як сидять, невеста частує гос- тей, свашка ходе з бутилкою водки на тарілці і рюмкою, наливає водку, а невеста частує гос- тей. І гості їй дарять: хто платок, хто гроші, хто овець дає на нове хазяйство і таке инше. По- дарене свашка носить на плечах. Після невести ходить жених і дружко, дружко наливає водку, а жених частує, йому тоже гості дарять усе на хазяйство, а як дарять на рубаху, на піджак, так дружко носить на плічах усе. І у невестеного батька тоже. Собіраються баби, гуляють і до- http://www.etnolog.org.ua М Ф І Розлука наша з тобою, І Розлука наша з тобою, Як з рідною сестрою.ІЯк з рідною сестрою. Дома у невести ще трохи погуляють і розіІДома у невести ще трохи погуляють і розі у жених Іу жениха, як побачуть, що їде жених Іа, як побачуть, що їде жених з невестою, розкладають на воротях огонь, щоб Із невестою, розкладають на воротях огонь, щоб через його переїхав жених з невестою. Це для Ічерез його переїхав жених з невестою. Це для того, що як переїдуть через огонь, то в невести Ітого, що як переїдуть через огонь, то в невести М Поїзд поїхав з двору, а дружки йдуть додо М Поїзд поїхав з двору, а дружки йдуть додо Розійдимося, сестриці, МРозійдимося, сестриці, Розкотімося, кислиці, МРозкотімося, кислиці, Розлука наша з тобою, МРозлука наша з тобою, Як з рідною сестрою. МЯк з рідною сестрою. Дома у невести ще трохи погуляють і розіМДома у невести ще трохи погуляють і розі а, як побачуть, що їде жених Ма, як побачуть, що їде жених кімнату, де вже гуляють баби. Жених і невеста М кімнату, де вже гуляють баби. Жених і невеста поздоровкаються, невеста повісе своє полотенМпоздоровкаються, невеста повісе своє полотен І М І ФКучерявий візник, паняй коні швидко, ФКучерявий візник, паняй коні швидко, Щоб не бачив батько, як плаче дитятко. ФЩоб не бачив батько, як плаче дитятко. Поїзд поїхав з двору, а дружки йдуть додо ФПоїзд поїхав з двору, а дружки йдуть додо- Ф- стеле їм постіль, тоді бере з невести честь. Не Ф стеле їм постіль, тоді бере з невести честь. Не веста бере шишку, перев’язує красною лентою і Ф веста бере шишку, перев’язує красною лентою і дає свашці. Це «честь». Свашка «честь» пере Ф дає свашці. Це «честь». Свашка «честь» пере дає дружкові, а дружко передає кізлану (братоФдає дружкові, а дружко передає кізлану (брато ві і сестрі, тілько вони вже повинні бути замужФві і сестрі, тілько вони вже повинні бути замуж ні), а вони вже везуть цю «честь» її батькові і Фні), а вони вже везуть цю «честь» її батькові і матері. УФматері. У понеділок Фпонеділок свашка і дружко, вони будять невесту і жениха, Фсвашка і дружко, вони будять невесту і жениха, дружко зв’язує їм руки рушником і виводить у Фдружко зв’язує їм руки рушником і виводить у кімнату, де вже гуляють баби. Жених і невеста Фкімнату, де вже гуляють баби. Жених і невеста ФФФЕФЕ Е Так погуляють, а потім розходяться. Друж Е Так погуляють, а потім розходяться. Друж ко і свашка беруть невесту і жениха, ведуть у Е ко і свашка беруть невесту і жениха, ведуть у другу хату. Свашка зкидає з невести цвіти, веЕдругу хату. Свашка зкидає з невести цвіти, ве сільне плаття, надіває друге, не весільне плаття, Есільне плаття, надіває друге, не весільне плаття, стеле їм постіль, тоді бере з невести честь. НеЕстеле їм постіль, тоді бере з невести честь. Не веста бере шишку, перев’язує красною лентою і Евеста бере шишку, перев’язує красною лентою і дає свашці. Це «честь». Свашка «честь» переЕдає свашці. Це «честь». Свашка «честь» пере дає дружкові, а дружко передає кізлану (братоЕдає дружкові, а дружко передає кізлану (брато ві і сестрі, тілько вони вже повинні бути замужЕві і сестрі, тілько вони вже повинні бути замуж З експедиційних досліджень 99 жидають невесту. Як уже в жинихового батька обдарять, тоді жених і невеста, дружко і свашка беруть коровай, намазують медом і йдуть до не- вестеного батька. Тепер ідуть уже без ікон. Як приїдуть, тут тоже випивають, гуляють, друж- ко крає коровай. Невеста оп’ять частує гостей, а вони дарять її. Після неї частує жених, його тоже дарять. Батько дає корову або коняку, землі десятин три. Гуляють аж до вечора, тоді жених, невеста, свашка і дружко їдуть додому, гуляки розходяться. А в вівторок у обіди сусіди несуть пшениці і невестиній матері, і невесті, і жиниху подарки, що обіщали. Як є в снопах, то несуть в снопах, молотять. У хаті на комені за- писують, скілько дає копа. Баби і молодиці спі- вають уже не весільних пісень, а другі: Ти ж мене підманула, ти ж мене підвила, Ти ж мені молодому вечеряти не дала. Зносять баби курі, ріжуть їх, жарять і їдять. Це гуляють і в невести, і в жениха. Тілько мо- лода вже не дома, а в молодого гуля. В середу вже бируть батька або матір і во- зють по селу продавати. Як продадуть, то тоді їдуть додому і пропивають ті гроші з усіма, що зібралися гулять. Пропивши і ці гроші, уже перестають гулять, бо вже все попропивали, і з цим розіходяться додому. Дівчина, як кін- четься вся свадьба, то вона почина кожен день раненько вставати, щоб свекруха ще спала, а вона встала, питалася, що робить, що готовить їсти. Витопить швиденько, а тоді сіда знов за діло, шиє або пряде, а без діла не сидить. http://www.etnolog.org.ua М Ф І і з цим розіходяться додому. Дівчина, як кін- І і з цим розіходяться додому. Дівчина, як кін- четься вся свадьба, то вона почина кожен день Ічеться вся свадьба, то вона почина кожен день раненько вставати, щоб свекруха ще спала, а Іраненько вставати, щоб свекруха ще спала, а вона встала, питалася, що робить, що готовить Івона встала, питалася, що робить, що готовить їсти. Витопить швиденько, а тоді сіда знов за Іїсти. Витопить швиденько, а тоді сіда знов за діло, шиє або пряде, а без діла не сидить. Іділо, шиє або пряде, а без діла не сидить. М Це гуляють і в невести, і в жениха. Тілько мо М Це гуляють і в невести, і в жениха. Тілько мо лода вже не дома, а в молодого гуля. М лода вже не дома, а в молодого гуля. ду вже бируть батька або матір і во- М ду вже бируть батька або матір і во- зють по селу продавати. Як продадуть, то тоді М зють по селу продавати. Як продадуть, то тоді їдуть додому і пропивають ті гроші з усіма, що М їдуть додому і пропивають ті гроші з усіма, що зібралися гулять. Пропивши і ці гроші, уже Мзібралися гулять. Пропивши і ці гроші, уже перестають гулять, бо вже все попропивали, Мперестають гулять, бо вже все попропивали, і з цим розіходяться додому. Дівчина, як кін-Мі з цим розіходяться додому. Дівчина, як кін- четься вся свадьба, то вона почина кожен день Мчеться вся свадьба, то вона почина кожен день раненько вставати, щоб свекруха ще спала, а Мраненько вставати, щоб свекруха ще спала, а вона встала, питалася, що робить, що готовить Мвона встала, питалася, що робить, що готовить їсти. Витопить швиденько, а тоді сіда знов за Мїсти. Витопить швиденько, а тоді сіда знов за І М І ФЗносять баби курі, ріжуть їх, жарять і їдять. ФЗносять баби курі, ріжуть їх, жарять і їдять. Це гуляють і в невести, і в жениха. Тілько мо ФЦе гуляють і в невести, і в жениха. Тілько мо- Ф- ду вже бируть батька або матір і во- Фду вже бируть батька або матір і во- ФФФЕФЕ Е
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201993
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:10:01Z
publishDate	2015
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	2025-02-21T09:07:03Z 2015 с. Мар’їнка Сталінської округи / Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 91-99. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201993 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З експедиційних досліджень с. Мар’їнка Сталінської округи Maryinka, village (Stalino District) Article published earlier
spellingShingle	с. Мар’їнка Сталінської округи З експедиційних досліджень
title	с. Мар’їнка Сталінської округи
title_alt	Maryinka, village (Stalino District)
title_full	с. Мар’їнка Сталінської округи
title_fullStr	с. Мар’їнка Сталінської округи
title_full_unstemmed	с. Мар’їнка Сталінської округи
title_short	с. Мар’їнка Сталінської округи
title_sort	с. мар’їнка сталінської округи
topic	З експедиційних досліджень
topic_facet	З експедиційних досліджень
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201993

с. Мар’їнка Сталінської округи

Institution

Ähnliche Einträge