Поріцька Ольга (Київ)

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Народна творчість та етнологія
Date:	2015
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Subjects:	Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201997
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Поріцька Ольга (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 74-76. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859634599970209792
citation_txt	Поріцька Ольга (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 74-76. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
first_indexed	2025-12-07T13:14:47Z
format	Article
fulltext	74 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 Ольга Поріцька, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Оцінюючи ситуацію на Сході України, чи- мало політиків намагаються абсолютизувати нібито етнічноросійський характер Донба- су, що, на їх думку, пояснює причину подій. ІМ ФЕ http://www.etnolog.org.ua 75 Круглий стіл Проте етнографічні дані, отримані етно логами ІМФЕ напередодні війни, повністю спрос- товують подібні твердження. Зокрема, у 2010 році мені довелося побувати в етногра- фічній експедиції у складі наукових співробіт- ників Інституту мистецтвознавства, фольк- лористики та етнології НАНУ на Донеччині (Слов’янському, Краснолиманському р-нах) та Луганщині (Попаснянському р-ні). Вда- лося записати чимало цікавих інтерв’ю від людей різного віку. Вразила цілковита ло- яльність до Києва і надзвичайно гарна міс- цева говірка української мови, деякі лексеми якої можна віднайти хіба в художніх творах письменників ХІХ ст., хоча помітні були і вкраплення російської мови. Села переважно моноетнічні, українські. Лише в с. Хрести- щі Слов’янського району нам розповіли про турків-месхетинців, котрі переселилися сюди після активізації воєнних дій у Нагірному Ка- рабаху. Слід зазначити, що місцеві жителі про них дуже добре відгукувалися, виокремлюю- чи їхню працелюбність, поважливе ставлення до місцевих жителів, традицій; діти-турки, навчаючись у місцевій школі, легко влилися в місцеву дитячу громаду і спілкувалися з ними українською. Жодного міжетнічного конфлік- ту не спостерігалося. В іншому селі довелося брати інтерв’ю в пенсіонерки, колишньої вчи- тельки української мови, яка, крім різноманіт- ної цікавої для етнолога інформації, сказала: «А знаєте, це у нас тут настоящі украї́нці живуть, не на западі». – «Чому так вважає- те?» – вирішила з’ясувати я. – «Бо вони були під поляками!». – «Як вважаєте, Франко, Стефаник – українські письменники?», – за- питала я співбесідницю. – «Так», – із заду- мою відповіла вчителька. – «То, може, й там українці живуть», – вела я далі. – «Може, й так», – сказала невпевнено. – «Чому ж ви вирішили, що на заході не українці жи- вуть?» – «Та нам так казали». – «Хто?» – «Та агітатори, оце коли вибори були» (Нага- даю: експедиція відбувалася в 2010 р.) І стало зрозуміло, що ця симпатична бабуся – не єдиний об’єкт агітаційної кампанії, місцеве населення просто «обробляли», інформаційно «зомбували», готуючи ту страшну ситуацію, в якій сьогодні перебувають місцеві мешкан- ці. В одній із сільських шкіл (свідомо зараз не називаю його, щоб когось не наражати на небезпеку) Попаснянського району на Луган- щині учителі з гордістю розповідали, як ви- ховують учнів у патріотичному дусі, як учні з інтере сом збирають експонати до етногра- фічного чи краєзнавчого шкільного музею, а потім, після закінчення 9 класу, перейшовши до райцентру на подальше навчання в 10– 11 класи, переходять на навчання російською мовою, і багато хто з них рідною мовою вже не розмовляє. Врахуймо й те, що резолюція- ми ЦК КПУ ще на початку 70-х років ХХ ст. було здійснено закриття українських шкіл на Донбасі і запроваджено повсюдно лише шко- ли з російськомовним режимом. Тобто свідо- ма русифікація та фактично антиукраїнська, антидержавницька політика в цьому регіоні велася щонайменше із середини 70-х років ХХ ст. Це підтверджує і статистика: в кін- ці ХІХ ст. українською розмовляли понад 55 %, російською – близько 25 %; у середині 1959 року українську вважали рідною 44 % населення, російську – 54 %, у 1989 році чи- сельність україномовних мешканців вже ста- новила 30,6 %, російськомовних – 67,7 %. За часів незалежності (у 2001 році) україно- мовні мешканці Донбасу становили 24,1 %, а російськомовні – 74,9 % (зазначу, що носії інших мов у кінці ХІХ ст. становили близько чверті населення, переважно це були греки; за даними останнього перепису, носіями інших мов були лише 1 % населення). Такої фаталь- ної динаміки скорочення вживання в побуті мови корінного населення ніде в Україні біль- ше не спостерігалося. Фактично лише село залишалося україномовним чи двомовним, а міста, містечка повністю (як за радянської влади, так і вже за часів незалежності Укра- їни) деукраїнізувалися. Інтерв’ю з місцевими мешканцями вказували на різноманітні ма- ніпуляції, до яких вдавалися політтехнологи, політики і регіональні бізнеселіти, зацікав- І ту не спостерігалося. В І ту не спостерігалося. В брати інтерв’ю в пенсіонерки, колишньої вчиІбрати інтерв’ю в пенсіонерки, колишньої вчи тельки української мови, яка, крім різноманітІтельки української мови, яка, крім різноманіт ної цікавої для етнолога інформації, сказала: Іної цікавої для етнолога інформації, сказала: це у нас тут настоящі украІце у нас тут настоящі укра живуть, не на западі».Іживуть, не на западі». – «Чому тІ– «Чому т ила з’ясувати я.Іила з’ясувати я. М рабаху. Слід зазначити, що місцеві жителі про М рабаху. Слід зазначити, що місцеві жителі про них дуже добре відгукувалися, виокремлюю М них дуже добре відгукувалися, виокремлюю чи їхню працелюбність, поважливе ставлення М чи їхню працелюбність, поважливе ставлення до місцевих жителів, традицій; діти-турки, М до місцевих жителів, традицій; діти-турки, навчаючись у місцевій школі, легко влилися в М навчаючись у місцевій школі, легко влилися в місцеву дитячу громаду і спілкувалися з ними Ммісцеву дитячу громаду і спілкувалися з ними українською. Жодного міжетнічного конфлікМукраїнською. Жодного міжетнічного конфлік-М- ту не спостерігалося. В Мту не спостерігалося. В іншому сМіншому селі довелося Мелі довелося брати інтерв’ю в пенсіонерки, колишньої вчиМбрати інтерв’ю в пенсіонерки, колишньої вчи тельки української мови, яка, крім різноманітМтельки української мови, яка, крім різноманіт ної цікавої для етнолога інформації, сказала: Мної цікавої для етнолога інформації, сказала: це у нас тут настоящі украМце у нас тут настоящі укра 1959М1959Ф турків-месхетинців, котрі переселилися сюди Ф турків-месхетинців, котрі переселилися сюди після активізації воєнних дій у Нагірному Ка Фпісля активізації воєнних дій у Нагірному Ка- Ф- рабаху. Слід зазначити, що місцеві жителі про Фрабаху. Слід зазначити, що місцеві жителі про них дуже добре відгукувалися, виокремлюю Фних дуже добре відгукувалися, виокремлюю- Ф- чи їхню працелюбність, поважливе ставлення Фчи їхню працелюбність, поважливе ставлення ми ЦК Ф ми ЦК бул Ф було здійснено закриття українських шкіл на Ф о здійснено закриття українських шкіл на Донбасі і запроваджено повсюдно лише шко Ф Донбасі і запроваджено повсюдно лише шко ли з російськомовним режимом. Тобто свідо Ф ли з російськомовним режимом. Тобто свідо ма русифікація та фактично антиукраїнська, Фма русифікація та фактично антиукраїнська, антидержавницька політика в цьому регіоні Фантидержавницька політика в цьому регіоні велася щонайменше із середини 70Фвелася щонайменше із середини 70 ХХФХХ ст. Це пФст. Це п ці ХІХФці ХІХ 55Ф55 %, росіФ%, росі Е до райцентру на подальше навчання в 10– Е до райцентру на подальше навчання в 10– переходять на навчання російською Е переходять на навчання російською мовою, і багато хто з них рідною мовою вже Е мовою, і багато хто з них рідною мовою вже не розмовляє. Врахуймо й те, що резолюціяЕне розмовляє. Врахуймо й те, що резолюція ми ЦК Еми ЦК КПУ ще нЕКПУ ще на початку 70Еа початку 70Ео здійснено закриття українських шкіл на Ео здійснено закриття українських шкіл на Донбасі і запроваджено повсюдно лише шкоЕДонбасі і запроваджено повсюдно лише шко ли з російськомовним режимом. Тобто свідоЕли з російськомовним режимом. Тобто свідо ма русифікація та фактично антиукраїнська, Ема русифікація та фактично антиукраїнська, http://www.etnolog.org.ua 76 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015 лені у безконтрольному домінуванні у краї. Додам, що в умовах економічної кризи, яка затягнулася як у промисловості, так і в сіль- ському господарстві, місцеві мешканці масово виїздили на заробітки до Росії, значно менше до країн Євросоюзу, що також позначалося на їхній свідомості й геополітичних орієнта- ціях. Отже, ця маса внутрішніх економічних, соціальних, культурних чинників, окрім зов- нішніх, призвели до ситуації, за яку кров’ю платить сьогодні Україна. Питання в тому, як із цієї трагічної війни виходити сьогодні. Звісно, що тільки силовими методами проб- лему не розв’язати: по-перше, наша держава, очевидно, не має такої військової потуги; по- друге, надто багато зброї зараз у руках декла- сованих елементів Донбасу, які нічим, окрім розбою, займатися не хочуть (це за словами самих переселенців з Донбасу); по-третє, ці люди зазнавали впливу російської пропаган- ди, згубний вплив якої тривалий час ігнору- вало керівництво України. На жаль, і тепер, за наявності спеціально створеного, але досі бездіяльного Міністерства інформаційної по- літики справа не зсувається з мертвої точки. А саме це Міністерство, розгорнувши велику інформаційно-просвітницьку кампанію, могло б внести значний вклад у розв’язання пробле- ми. Звісно, без поліпшення економічної си- туації в країні, без конкретної державної по- літики миру в Донбаському регіоні досягнуто не буде; і, мабуть, не вдасться кардинально змінити настрої тимчасово переміщених гро- мадян та тих, хто залишається у фронтовій зоні. Надія на підростаюче покоління: дітей, молодь, які потрапляють в інше середо вище, навчаються в школах, вищих навчальних за- кладах, орієнтованих на проукраїнську дер- жавницьку позицію, ще можна змінити. І це повинно стати одним з найважливіших чин- ників у подоланні військового протистояння в майбутньому. Отже, першочерговими сьогод- нішніми завданнями залишаються поєднан- ня силових, дипломатичних засобів, а також активне налагодження економічної ситуації в Україні. Члени оргкомітету Круглого столу та редколегії ІІІІІМ ди, згубний вплив якої тривалий час ігнору М ди, згубний вплив якої тривалий час ігнору вало керівництво України. На жаль, і тепер, М вало керівництво України. На жаль, і тепер, за наявності спеціально створеного, але досі М за наявності спеціально створеного, але досі ММММММ Ф розбою, займатися не хочуть (це за словами Ф розбою, займатися не хочуть (це за словами самих переселенців з Донбасу); по-третє, ці Ф самих переселенців з Донбасу); по-третє, ці люди зазнавали впливу російської пропаган Флюди зазнавали впливу російської пропаган- Ф- ди, згубний вплив якої тривалий час ігнору Фди, згубний вплив якої тривалий час ігнору- Ф- вало керівництво України. На жаль, і тепер, Фвало керівництво України. На жаль, і тепер, за наявності спеціально створеного, але досі Фза наявності спеціально створеного, але досі жавницьку позицію, ще можна змінити. І Ф жавницьку позицію, ще можна змінити. І п Ф повинно стати одним з найважливіших чин Ф овинно стати одним з найважливіших чин ників у подоланні військового протистояння в Ф ників у подоланні військового протистояння в майбутньому. Отже, першочерговими сьогод Ф майбутньому. Отже, першочерговими сьогод нішніми завданнями залишаються поєднанФнішніми завданнями залишаються поєднан ня силових, дипломатичних засобів, а також Фня силових, дипломатичних засобів, а також активне налагодження економічної ситуації в Фактивне налагодження економічної ситуації в Україні. ФУкраїні. ФФЕ зоні. Надія на підростаюче покоління: дітей, Е зоні. Надія на підростаюче покоління: дітей, молодь, які потрапляють в інше середо Е молодь, які потрапляють в інше середо навчаються в школах, вищих навчальних за Е навчаються в школах, вищих навчальних за кладах, орієнтованих на проукраїнську дерЕкладах, орієнтованих на проукраїнську дер жавницьку позицію, ще можна змінити. ІЕжавницьку позицію, ще можна змінити. І овинно стати одним з найважливіших чинЕовинно стати одним з найважливіших чин ників у подоланні військового протистояння в Еників у подоланні військового протистояння в майбутньому. Отже, першочерговими сьогодЕмайбутньому. Отже, першочерговими сьогод нішніми завданнями залишаються поєднанЕнішніми завданнями залишаються поєднан http://www.etnolog.org.ua
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-201997
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:14:47Z
publishDate	2015
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	2025-02-21T09:12:28Z 2015 Поріцька Ольга (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 74-76. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201997 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» Поріцька Ольга (Київ) Poritska Olha (Kyiv) Article published earlier
spellingShingle	Поріцька Ольга (Київ) Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
title	Поріцька Ольга (Київ)
title_alt	Poritska Olha (Kyiv)
title_full	Поріцька Ольга (Київ)
title_fullStr	Поріцька Ольга (Київ)
title_full_unstemmed	Поріцька Ольга (Київ)
title_short	Поріцька Ольга (Київ)
title_sort	поріцька ольга (київ)
topic	Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
topic_facet	Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України»
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201997

Поріцька Ольга (Київ)

Institution

Similar Items