Чернега Петро (Київ)
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202004 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Чернега Петро (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 60-62. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859673634288697344 |
|---|---|
| citation_txt | Чернега Петро (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 60-62. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| first_indexed | 2025-11-30T14:59:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
60
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
Петро Чернега,
доктор історичних наук, професор,
академік Академії наук вищої освіти
України, завідувач кафедри етнології
Інституту історичної освіти
НПУ імені М. П. Драгоманова
Багато проблем мої колеги вже поруши-
ли. Проте я хотів би більше зупинитися на
питанні про причини того, що трапилось на
Донбасі. Розумієте, ілюстрація фактів подій
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
61
Круглий стіл
у Маріуполі розкриває правду, яку ми знаємо
з телебачення. На мою думку, варто розкрити
причини цього всього, що сталося. Колеги, ви
знаєте, що коли Бісмарк об’єднував численні
дрібні державні утворення в Німеччині, то він
сказав: дайте мені хороших вчителів, і я побу-
дую державу. І він її побудував. Залізною ру-
кою, авторитарними методами. Пан Головаха
їх заперечує. Але ж у нас війна: кризова ситу-
ація; в демократію грати, я думаю, не потріб-
но. Розумієте? Гоголь казав відносно чинов-
ників: «Каждый чиновник должен исполнять
свой долг». У нас теж кожен чиновник, влада,
повинні виконувати свої обов’язки. Вони їх не
виконують. Сьогодні влада (верховна, по-
літична, культурно-освітня) має все робити,
щоб зруйнувати міфи про братську єдність
з Росією, про великий російський світ, які
отруїли нашу національну свідомість, які роз-
мивають нашу ідентичність. Ми продовжу ємо
говорити про якесь добросусідство з агресором,
що вбиває наших дітей; торгувати з ним, ви-
конувати різні економічні проекти. Але ж вони
захоплюють наші території! Це ж безглуздя й
зрада національних інтересів.
На мій погляд, нам необхідно змінити
структуру, форму, зміст вищої освіти, почи-
наючи з дитячих садків і до вузів. А в нас все
залишається без змін: майже радянська сис-
тема освіти, формування навчальних планів
тощо. Міністр освіти Квіт, ніби висуванець
«майдану», викидає українське мистецтво-
знавство, історію української культури, етно-
логію й фольклористику з навчальних планів
вишів. Це дисципліни, які формують націо-
нальну свідомість, політичну культуру, зре-
штою, формують патріотів України. У нас до
сих пір всесвітня історія домінує. Для чого
нам всесвітня історія у таких великих обсягах
потрібна? Ми знаємо добре історію Франції
(навіть інтимні аспекти життя їхніх королів –
з ким спав і скільки дітей народив). Проте
своєї історії й культури наша молодь не знає,
а обране майданом керівництво міністерства
вважає, що й не треба знати. Насправді, нам
не потрібно стільки багато годин на всесвіт-
ню історію, на методику, яка сьогодні у вузах
домінує. Нам треба глибокі знання з нашої
історії, яка б виховала любов до рідної зем-
лі, до прадідів; знання, які б допомогли мо-
лоді усвідомлювати себе на цій землі своїми
людьми. Добре усвідомлюють себе поля-
ки, правильно сказала пані Галина Корбич.
Прик ро лише, що вони забули про три поділи
Польщі і забули про тисячі польських вояків,
знищених Сталіним.
Наступне, що я хотів би сказати: необхідно
наповнити навчальний процес скрізь – у шко-
лах і вузах – оцим національним, етнічним
змістом. У нас, наприклад, в педагогічному
університеті на етнологію виділяється (Воло-
димир Борисович знає) десь вісім лекцій (на
всю етнологію). На семінари взагалі нічого не-
має, абсолютно відкидається з волі Міністер-
ства освіти така важлива дисципліна (про це
професор Кушнір з Одеси теж говорив). Зате
методика домінує, скрізь суцільна методика,
якесь шкідництво. Історію середніх віків ми
свого часу вивчали в університеті Шевченка
http://www.etnolog.org.ua
І
наючи з дитячих садків і до вузів. А
І
наючи з дитячих садків і до вузів. А
Ізалишається без змін: майже радянська сисІзалишається без змін: майже радянська сис
тема освіти, формування навчальних планів Ітема освіти, формування навчальних планів
тощо. Міністр освіти Квіт, ніби висуванець Ітощо. Міністр освіти Квіт, ніби висуванець
«майдану», викидає українське мистецтвоІ«майдану», викидає українське мистецтво
во, історію української культури, етноІво, історію української культури, етно
логію й фольклористику з навчальних планів Ілогію й фольклористику з навчальних планів
М
рити про якесь добросусідство з агресором,
М
рити про якесь добросусідство з агресором,
що вбиває наших дітей; торгувати з ним, ви
М
що вбиває наших дітей; торгувати з ним, ви
конувати різні економічні проекти. Але ж вони
М
конувати різні економічні проекти. Але ж вони
захоплюють наші території! Це ж безглуздя й
М
захоплюють наші території! Це ж безглуздя й
зрада національних інтересів.
М
зрада національних інтересів.
На мій погляд, нам необхідно змінити МНа мій погляд, нам необхідно змінити
структуру, форму, зміст вищої освіти, почиМструктуру, форму, зміст вищої освіти, почи-М-
наючи з дитячих садків і до вузів. АМнаючи з дитячих садків і до вузів. А в нас вМв нас вМсе Мсе
залишається без змін: майже радянська сисМзалишається без змін: майже радянська сис
тема освіти, формування навчальних планів Мтема освіти, формування навчальних планів
тощо. Міністр освіти Квіт, ніби висуванець Мтощо. Міністр освіти Квіт, ніби висуванець
домінує. Нам треба глибокі знання з нашої
М
домінує. Нам треба глибокі знання з нашої
історії, яка б виховала любов до рідної земМісторії, яка б виховала любов до рідної зем
Ф
з Росією, про великий російський світ, які
Ф
з Росією, про великий російський світ, які
отруїли нашу національну свідомість, які роз
Ф
отруїли нашу національну свідомість, які роз-
Ф
-
мивають нашу ідентичність. Ми продовжу Фмивають нашу ідентичність. Ми продовжуємо Фємо
рити про якесь добросусідство з агресором, Фрити про якесь добросусідство з агресором,
що вбиває наших дітей; торгувати з ним, ви Фщо вбиває наших дітей; торгувати з ним, ви- Ф-
конувати різні економічні проекти. Але ж вони Фконувати різні економічні проекти. Але ж вони Фню історію, на методику, яка сьогодні у вузах Фню історію, на методику, яка сьогодні у вузах
домінує. Нам треба глибокі знання з нашої Фдомінує. Нам треба глибокі знання з нашої ФЕ
62
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2015
один семестр, а зараз – по два-три семестри.
Розумієте, чому такі акценти: щоб на вивчення
своєї етнічності не давати годин! У вузах кад-
рова політика застаріла, вона меркантильна.
Як же ми за таких умов досягнемо єдності?
Щоб досягти єдності нації, необхідно фор-
мувати свідомих громадян-патріотів на основі
рідної історії й культури. Єднається нація на
чому? На основі спільної ідентичності. Адже
Драгоманов правильно сказав щодо заклику
Маркса до пролетарської солідарності: «Най-
краща солідарність – це є нація». Солідарна
нація все витримає: і збереже державу, і захис-
тить свою рідну землю. На цьому необхідно
наголошувати.
Вважаю, що і на Донбасі, і, звичайно, по
всій Україні потрібне кадрове оновлення.
А головне: необхідна велика політична воля
керівництва, велика політична воля. Я не зго-
ден з Іваном Драчем, який колись на з’їзді
«Народного Руху» заявив про закон клубка:
мовляв, скільки росіяни намотували нас на
колесо, стільки ми тепер будемо розмотува-
тися. Неправда! Чехія проблему національну
вирішила за десять років. Польща за короткі
терміни ополячила українців. Бісмарк, коли
прийшов до влади, то у Німеччині панувала
французька мова, він дуже скоро змінив мов-
ну ситуацію. Розумієте, потрібна воля, воля і
рішучість, з боку керівництва послідовність у
проведенні політики українізації. Нам необ-
хідна нова українізація: динамічна, мобільна,
наполеглива. Звичайно, з урахуванням регіо-
нальної специфіки, але не можна абсолютизу-
вати цю специфіку. Хтось із присутніх сказав
про «культурну невідповідність»: рахуватись
з культурою переселенців, з їхньою специфі-
кою. Друзі мої, ну вони ж не папуаси, вони ж
в Україні – на українському Донбасі – ви-
росли. Етнографи фіксують тут матеріальну й
духовну культуру у населення Донбасу, що й у
решти жителів України: як співали українські
пісні, їли сало і пили горілку, так і тепер роб-
лять. Вони – носії нашої культури, а нам роз-
повідають про «культурну невідповідність»,
нас закликають тут: дай їм іншу культуру. Та
не треба такого! Вони просто глибше засвоїли
радянсько-російські ідеологеми, у полоні яких
і досі перебувають, просто обрусіли. Якось
жінка з Донбасу по радіо каже: «А я й не зна-
ла, що мої батьки з Сумської області». Вони,
сучасні мешканці Донбасу, не знають, що їхні
батьки з Вінниччини, з Волині, з Полтавщи-
ни. Вони настільки інформаційно й культурно
дезінформовані, що дехто і справді повірив, що
нібито вони не українці. Нам потрібна хороша
державна інформаційна політика! Ось що тре-
ба робити владі на Сході!
Ганна Скрипник: Дякую, пане Петре. Все
те, що Ви говорите – щира правда! На владу
потрібно тиснути, щоб дерусифікувати інфор-
маційний простір в Україні. Потрібно також
посилити патріотичну складову освітньої си-
ситеми, адже тільки через освіту молоді, як
Ви слушно зазначали, можна сформувати нову
генерацію – людей нового світогляду.
Ганна Скрипник: Запрошую до слова
фахівців з Інституту економіки та прогнозу-
вання НАН України Ольгу Балакірєву і Іри-
ну Локтєву.
http://www.etnolog.org.ua
І
французька мова, він дуже скоро змінив мов-
І
французька мова, він дуже скоро змінив мов-
ну ситуацію. Розумієте, потрібна воля, воля і Іну ситуацію. Розумієте, потрібна воля, воля і
рішучість, з боку керівництва послідовність у Ірішучість, з боку керівництва послідовність у
проведенні політики українізації. Нам необ-Іпроведенні політики українізації. Нам необ-
хідна нова українізація: динамічна, мобільна, Іхідна нова українізація: динамічна, мобільна,
наполеглива. Звичайно, з урахуванням регіо-Інаполеглива. Звичайно, з урахуванням регіо-
нальної специфіки, але не можна абсолютизу-Інальної специфіки, але не можна абсолютизу-
М
«Народного Руху» заявив про закон клубка:
М
«Народного Руху» заявив про закон клубка:
мовляв, скільки росіяни намотували нас на
М
мовляв, скільки росіяни намотували нас на
колесо, стільки ми тепер будемо розмотува-
М
колесо, стільки ми тепер будемо розмотува-
тися. Неправда! Чехія проблему національну
М
тися. Неправда! Чехія проблему національну
вирішила за десять років. Польща за короткі
М
вирішила за десять років. Польща за короткі
терміни ополячила українців. Бісмарк, коли Мтерміни ополячила українців. Бісмарк, коли
прийшов до влади, то у Німеччині панувала Мприйшов до влади, то у Німеччині панувала
французька мова, він дуже скоро змінив мов-Мфранцузька мова, він дуже скоро змінив мов-
ну ситуацію. Розумієте, потрібна воля, воля і Мну ситуацію. Розумієте, потрібна воля, воля і
рішучість, з боку керівництва послідовність у Мрішучість, з боку керівництва послідовність у
проведенні політики українізації. Нам необ-Мпроведенні політики українізації. Нам необ-
хідна нова українізація: динамічна, мобільна, Мхідна нова українізація: динамічна, мобільна,
вання НАН України Ольгу Балакірєву і Іри
М
вання НАН України Ольгу Балакірєву і Іри
ну Локтєву.Мну Локтєву.
Ф
го-
Ф
го-
ден з Іваном Драчем, який колись на з’їзді Фден з Іваном Драчем, який колись на з’їзді
«Народного Руху» заявив про закон клубка: Ф«Народного Руху» заявив про закон клубка:
мовляв, скільки росіяни намотували нас на Фмовляв, скільки росіяни намотували нас на
колесо, стільки ми тепер будемо розмотува- Фколесо, стільки ми тепер будемо розмотува-
потрібно тиснути, щоб дерусифікувати інфор-
Ф
потрібно тиснути, щоб дерусифікувати інфор-
маційний простір в Україні. Потрібно також
Ф
маційний простір в Україні. Потрібно також
посилити патріотичну складову освітньої си-
Ф
посилити патріотичну складову освітньої си-
ситеми, адже тільки через освіту молоді, як
Ф
ситеми, адже тільки через освіту молоді, як
Ви слушно зазначали, можна сформувати нову ФВи слушно зазначали, можна сформувати нову
генераціюФгенерацію – люФ– людФдФей нового світогляду.Фей нового світогляду.
Ганна Скрипник: ФГанна Скрипник:
фахівців з Інституту економіки та прогнозуФфахівців з Інституту економіки та прогнозу
вання НАН України Ольгу Балакірєву і ІриФвання НАН України Ольгу Балакірєву і Іри
Е
ба робити владі на Сході!
Е
ба робити владі на Сході!
Ганна Скрипник: ЕГанна Скрипник: Дякую, пане Петре. Все ЕДякую, пане Петре. Все
те, що Ви говоритеЕте, що Ви говорите – щЕ– щиЕира правда! На владу Ера правда! На владу
потрібно тиснути, щоб дерусифікувати інфор-Епотрібно тиснути, щоб дерусифікувати інфор-
маційний простір в Україні. Потрібно також Емаційний простір в Україні. Потрібно також
посилити патріотичну складову освітньої си-Епосилити патріотичну складову освітньої си-
ситеми, адже тільки через освіту молоді, як Еситеми, адже тільки через освіту молоді, як
Ви слушно зазначали, можна сформувати нову ЕВи слушно зазначали, можна сформувати нову
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202004 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T14:59:42Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-02-21T09:16:43Z 2015 Чернега Петро (Київ) // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 6. — С. 60-62. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202004 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» Чернега Петро (Київ) Cherneha Petro (Kyiv) Article published earlier |
| spellingShingle | Чернега Петро (Київ) Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» |
| title | Чернега Петро (Київ) |
| title_alt | Cherneha Petro (Kyiv) |
| title_full | Чернега Петро (Київ) |
| title_fullStr | Чернега Петро (Київ) |
| title_full_unstemmed | Чернега Петро (Київ) |
| title_short | Чернега Петро (Київ) |
| title_sort | чернега петро (київ) |
| topic | Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» |
| topic_facet | Круглий стіл «Гуманітарні виклики та соціальні наслідки військових дій на Сході України» |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202004 |